Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ВАРІАЦІЙНА ФОРМА У КИТАЙСЬКІЙ ФОРТЕПІАННІЙ МУЗИЦІ
No full textThe article considers the specifics of the development of such a musical form as the variational cycle and the specifics of its development in the context of the development of Chinese piano music. The conditions for the emergence of such cyclical forms as derivative works from the poetic component of Chinese culture are determined. Typical variation cycles are singled out, which are conditioned by the traditions of national art and the specifics of worldviews. Variation cycles have been found to be a characteristic genre of Chinese piano music that retains improvisation and gradual unfolding of the composition with modifications provided by temporitumic, improvisational, or free presentation of the material. Musical works of Chinese composers in the corresponding typology of form are given.Розглянуто специфіку розвитку такої музичної форми як варіаційний цикл та специфіку його розвитку в контексті розвитку китайської фортепіанної музики. Визначено умови виникнення таких циклічних форм як похідних творів від поетичної складової китайської культури. Виокремлено типові варіаційні цикли, обумовлені традиціями національного мистецтва й специфікою світогляду. З’ясовано, що варіаційні цикли є характерним жанром для китайської фортепіанної музики, який зберігає імпровізаційність та поступовість у розгортанні композиції з видозмінами, що забезпечені темпо-ритмічними, імпровізаційними або вільним викладенням матеріалу. Наведено музичні твори китайських композиторів у відповідній типології форми
МІСТО І МІСЬКЕ ПОВСЯКДЕННЯ У ВИМІРАХ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
No full textThe aim of the work is to study the concepts of «city» and «urban everyday life» in the dimensions of philosophical anthropology, i.e. to reveal them through a set of relationships with man. The research methodology is the use of analytical tools of philosophical anthropology to analyze the city as a separate phenomenon: not only as an environment of the individual, but also a unique ontological entity with which the individual interacts at different levels. The scientific novelty of the work lies in the conceptualization of the city as a complexly organized and in some way expansive concept of human nature. The city in this perspective anthropologizes, acquires human-dimensional characteristics. The city (as a product of the evolution of social, cultural, political, spiritual, scientific and a number of other manifestations of human activity) and man are considered as two interconnected and complexly coordinated ontological entities. The city is categorized not only as a space of human existence and self-realization, but also as an ontological environment within which the essential features of man undergo certain aberrations under the influence of the need to constantly adapt to change, kaleidoscopic patterns of postmodern city. The city of the postmodern era is associated with the deepening of globalization, total technocracy, the dominance of the mascot and, consequently, dehumanization. Because of this, urban everyday life, within the interpretation of philosophical anthropology, is gaining more and more threatening influence on man as a spiritual, unique creation (we are talking about the loss of individuality, self, being in the circle of existential threats that characterize the essential space of the city). Conclusions. The analysis of the concepts of the city and urban everyday life in the set of connections with man realizes one of the main tasks of philosophical anthropology, which is to identify the forces and potentials through which the citizen «moves» to his essence. The study actualizes a number of problematic vectors of the general question of delineation of the city in the vision of philosophical anthropology. Each of them can become the subject of further scientific research.За допомогою аналітично-дослідного інструментарію філософської антропології досліджено «місто» і «міське повсякдення» як дві взаємно пов’язані та складно скоординовані онтологічні сутності. Наукова новизна роботи полягає в концептуалізації міста як складно організованого та подекуди експансивного щодо людського єства поняття. Місто категоризується не лише як простір буття та самореалізації людини, але і як таке онтологічне середовище, у межах якого сутнісні риси людини зазнають певних аберацій під впливом потреби адаптуватися до постійно змінних умов життя.
Встановлено, що місто епохи постмодерну пов’язане з поглибленням процесів глобалізації, тотальною технократією, засиллям маскульту і, як наслідок, дегуманізацією, а міське повсякдення набуває щораз більш загрозливого впливу на людину як створіння духовне, унікальне (йдеться про втрату індивідуальності, власного «Я», перебування в колі екзистенційних загроз, що характеризують сутнісний простір міста). Таким чином, аналіз концептів міста й міського повсякдення в сукупності зв’язків із людиною реалізує одне з основних завдань філософської антропології, що полягає у виявленні сил і потенцій, завдяки яким містянин «рухається» до своєї сутності. У дослідженні актуалізовано низку проблемних векторів загального питання окреслення міста в баченні філософської антропології, кожен з яких може стати предметом подальших наукових розвідок
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКІ ІНІЦІАТИВИ РОБЕРТА ХАРТА ЯК КАТАЛІЗАТОР ВЕСТЕРНІЗАЦІЇ ОРКЕСТРОВОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ
No full textThe article dwells on the role of the British diplomat, philanthropist, educator and amateur musician Robert Hart in the process of Westernization of Chinese orchestral culture of the late 19 th – early 20 th cc. His achievements as the founder of the first European-style orchestra of Chinese performers and as the organizer of the music-educational system of training local instrumentalists are highlighted. It was found out that the creation of a music school for the orchestra contributed to the spread of Western musical instruments and to the initial foundations of professional music education. On the basis of archival documents, the Hart Orchestra's concert programmes and his participation in cultural events in the capital city were analyzed. The article shows the importance of R. Hart's musical and educational activity in the process of Westernization of Beijing's cultural space.Розглянуто роль британського дипломата, мецената, просвітителя і музиканта-аматора Роберта Харта у процесі вестернізації оркестрової культури Китаю кінця ХІХ – початку ХХ ст. Охарактеризовано його здобутки як засновника першого оркестру європейського зразка, сформованого з китайських виконавців, та організатора музично-освітньої системи підготовки місцевих інструменталістів. З’ясовано, що створення музичної школи для оркестрантів сприяло поширенню західного інструментарію і формуванню засад професійної музичної освіти. На основі архівних документів здійснено аналіз концертних програм оркестру Харта і його участі у культурно-масових заходах столиці. Показано значення музично-просвітницької діяльності Р. Харта у процесі вестернізації культурного простору Пекіна
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ В РЕПЕРТУАРІ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ
No full textThe purpose of the article is to analyze the Ukrainian folk songs performed by Solomiya Krushelnytska in herconcerts, to note her favorite songs from her native village of Bila, to characterize the assessments of famous Ukrainianmusicologists and singers who attended the singer’s concerts and admired her unsurpassed voice.Research methodology. The methodological basis of the research is the cultural works of L. Kornii, B. Syuta, L.Kiyanovska, L. Yarosevych, which consider prominent artistic figures in the context of socio-cultural processes that areidentical with them in the corresponding historical dimension.Methods. The article uses the following research methods to solve individual issues and tasks. Namely: source studies,retrospective, historical, cultural, structural and analytical. It is this systematic approach in the application of analyticalmethods that will ensure thorough understanding of the figure of S. Krushelnytska as a performer of Ukrainian folk songs.The scientific novelty of the study is that for the first time, based on the analysis of Ukrainian folk songsperformed by Solomia Krushelnytska, their grouping was generalized at the level of songs from the native village ofBila, Ternopil District, folk songs arranged by Mykola Lysenko. As well as summarizing the evaluations of the folksongs performed by the singer, submitted by well-known Ukrainian musicologists and singers.The practical significance of the study is that its results can be used by scientists and practicingmusicians when performing folk songs both on stage and in solo singing classes.Подано перелік українських народних пісень, виконуваних співачкою світової слави Соломією Крушельницькою під час концертів, як в Україні, так і за кордоном. Проаналізовано улюблені народні пісні з рідного с. Біла Тернопільського повіту та пісні в обробці для голосу М. Лисенка та інших авторів, які входили до репертуару співачки. Узагальнено оцінки відомих українських композиторів, музикознавців і співаків, які слухали народні пісні у виконанні Крушельницької й описали свої враження від її співу. Звернено увагу на вміння С. Крушельницької укладати концертні програми з народних пісень та інтерпретувати їх незвичайно й неповторно
«IN THE BEGINNING» ЕЙНОЮХАНІ РАУТАВААРИ ЯК ПІДСУМОК ТВОРЧИХ ПОШУКІВ КОМПОЗИТОРА
No full textIn the environment of Ukrainian musicology, the creative legacy of contemporary Finnish composer EinojuhaniRautavaara remains insufficiently studied. The majority of his sheet music, especially from the last years of his life, isin limited access, including the object of this research, the concert-opener «In the beginning», the analysis of which wasperformed first. This determines the relevance and novelty of this study.The main objective of the publication is to identify in E. Rautavaara's concerto «In the beginning» features ofcontinuity, common linguistic resources, patterns, ways of reminiscence, derived from the material of previouslywritten opuses of the 1970 s.ISSN 2411-1546 Розділ I. Історико-мистецька спадщина України в контексті світового культурного простору 85Conclusions. In the early 1970 s the sources of E. Rautavaara's inspiration are the materials he collected on anornithological expedition in the northern territories of Finland, which are reinforced by impressions of the composer'sacquaintance with the historical and cultural heritage of his country. These ideas are realized in two works of 1972 - theconcerto for recording of birdsong with orchestra «Cantus Arcticus» and «Garden of Spaces» for orchestra. In the musicaltexture of the named pieces, E. Rautavaara first engages intonation and melodic formulas, which would later find versatileembodiment and development in a significant array of works for orchestra, among them: «Ballade» for harp and strings(1973), Concerto for flute and orchestra «Dances with the Winds» (1975), Symphony No. 5 (1985), Clarinet Concerto (2001).The composer's last orchestral work «In the beginning», symbolic both at the level of genre designation andprogram title, becomes an incarnation of the final result of E. Rautavaara's continuous process of creative search. In it,as reminiscences, author's «references» to his own works from the early period, are embodied principles of soundorganisation individually selected by him, in particular, use of a specific harmony model from the series of reduced,symmetric «tone-and-a-half tone» chains, application of major-minor single key correlations, especially in the mid formconstructions, introduction of elements of bird-song imitation into the musical texture and penetration of rhythmicalfeatures of Finnish runic versification into the melodies. In the concerto there is also an autocitation from Fantasia(2015) written in the late years of his creative work. In general, in the flow of dynamic and continuous development onthe form level, there is a tendency to its openness and elaboration.Розглянуто concert-opener «Inthebeginning» – оркестровий твір сучасного фінського композитора Ейноюхані Раутаваари. Актуальність і новизна дослідження зумовлюються недостатністю наукового висвітлення фінської музичної культури та зокрема авторського доробку Е. Раутаваари в українському музикознавстві, а також відсутністю аналітичного аналізу концерту навіть у європейському гуманітарному просторі. Мета статті полягає у виявленні в останньому оркестровому творі Е. Раутаваари спадкоємних рис, похідних від матеріалу раніше написаних опусів, визначенні спільних мовних ресурсів, ключових закономірностей та засобів ремінісценції. Додатково розглядаються два оркестрових твори останніх років «Fantasia» та «Deux serenades» на предмет наявності в них автоцитат з більш ранніх творів композитора
АВТОРСЬКА ЛІТУРГІЯ ВІКТОРІЇ ПОЛЬОВОЇ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПАРАЛІТУРГІЙНОЇ МУЗИКИ
No full textThe aim of this article. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the Liturgy of John Chrysostom byV. Poleva (2013) in the context of the trends in the development of modern Ukrainian spiritual and musical art in general andparaliturgical music in particular. Research methodology. The method of systematic, typological, genre-stylistic and art analysis isapplied. Novelty. The main trends in the development of Ukrainian spiritual and musical art of the beginning of the 21st centuryare considered, in particular, the specifics of modern liturgical and paraliturgical music are revealed. The liturgy is analyzed fromthe point of view of its genre orientation, conformity to church or concert performance in the context of the specifics of modernUkrainian paraliturgical music. The essence of the phenomenon of the author's liturgy in terms of its genre orientation, musicalcomposition, interaction of the spheres of extrapersonal, sacred and personal-creative thinking of the Ukrainian composerV. Poleva is revealed. Results. The large-scale spiritual and musical work The Liturgy of St. John Chrysostom by V. Poleva is anexample of a unique genre formation of modern spiritual and musical art – a liturgical concert, the essence of which isrepresented in the most vivid concentration of genre content and style of paraliturgical music. The stylistics of the musical language of V. Poleva's Liturgy provides for the possibility of the work sounding both in the clerestory and on the concert floor.The Liturgy of V. Poleva is characterized by the introduction of a personal, emotional and expressive principle, the source of which is the individual artistic style of the composer, while preserving the architecture of the service, the canonical synthesis of liturgy, reading and singing.Immersing the listener in the space of light, V. Poleva creates a connection with all historical assets in symbiosis with the technical and professional progress of the eras so harmoniously and casually that the listener does not concentrate on the complexity of the presentation of the musical text, but follows his deep feelings of enlightenment and prayerfulness.Розглянуто основні тенденції розвитку українського духовно-музичного мистецтва початку ХХІ ст., виявлено специфіку сучасної літургійної та паралітургійної музики. Проаналізовано літургію з точки зору її жанрової орієнтації, відповідності храмовому або концертному виконанню в контексті специфіки сучасної української паралітургійної музики. Виявлено сутність феномену авторської літургії в плані її жанрової орієнтації, музичної композиції, взаємодії сфер поза особистісного, сакрального та особистісно-творчого мислення української композиторки В. Польової. Констатовано, що літургія Святого Іоанна Златоуста української композиторки Вікторії Польової являє типовий взірець утілення цього жанру, а стилістика музичної мови передбачає можливість звучання твору як на кліросі, так і концертному майданчику. Для Літургії В. Польової характерне привнесення особистісного, емоційно-експресивного начала, джерелом якого є індивідуальний художній стиль композиторки, при збереженні архітектоніки богослужіння, канонічного синтезу священнодійства, читання та співу
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА В УМОВАХ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ
No full textThe aim of the article is to reveal the essential understanding of «digital culture» and «digital cultural heritage» as one of its phenomena; determine the possibilities and features of the application of modern digital technologies in the preservation and popularization of cultural heritage.Research methodology. The research was based on methodological principles: systematicity in revealing the integrity of the investigated object as a system and creating a single picture in the assessment of phenomena and processes; contextuality of the analysis of the researched object in its environment, connection with a wider range of phenomena. The specified methodological principles determined the appropriate methodological toolkit: the interpretation method made it possible to compile the semantic characteristics of the specified categories and phenomena; the integrative method made it possible to use data from various fields of humanitarian knowledge to solve the tasks set in this study; the historical and cultural method of research became the basis for the study of various concepts, which is the conceptual predecessor of modern digital culture.Results. The article emphasizes that digital technologies have become an integral part of the life of a modern person, and therefore it is impossible to ignore their obvious cultural significance. An overview of the leading stages of digital media research is given, while special attention is paid to the analysis of categories that have become the basis for the study of new phenomena: «digital (new) media», «digital culture», «digital cultural heritage». The idea that modern studies of digital culture encompass the broad transformations occurring in connection with the spread of digital technologies in culture as a whole, as well as its artifacts and phenomena, in particular digital cultural heritage, is substantiated.Novelty. The article considers «digital cultural heritage» as a phenomenon of «digital culture» for the first time, identifies the possibilities and features of using modern digital technologies in the preservation and popularization of cultural heritage in Ukraine.The practical significance. Research materials can be used for scientific and scientific-methodological support of the educational process in institutions of higher education within the framework of basic courses on cultural studies, theory and history of culture and special courses on modern culture, the basics of cultural policy.Автором наголошується, що цифрові технології стали невіддільною складовою життя сучасної людини, а тому ігнорувати їхню очевидну культурну значущість нині неможливо. Надається огляд провідних етапів дослідження цифрових медіа, при цьому особлива увага приділяється аналізу категорій, які стали базовими для дослідження нових феноменів: «цифрові (нові) медіа», «цифрова культура», «цифрова культурна спадщина». Обґрунтовується ідея про те, що сучасні дослідження цифрової культури охоплюють широкі трансформації, що відбуваються у зв’язку з поширенням цифрових технологій у культурі загалом, а також її артефакти та феномени, зокрема цифрову культурну спадщину
ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ КВІР-ІДЕНТИЧНОСТІ
No full textThe aim of this paper is a philosophical and culturolocical understanding of queer identity as a subject of polemical discourse, in which apologetic and critical theories cooperate.
Research methodology consists of an interdisciplinary synthesis of culturology, philosophy, psychoanalysis, sociology, political science, art history, ethics and comparative studies. The main methods are structural-analytical and comparative.
Results. It has been found that sexual queerism can be intertwined with racial, ethnic, socio-class and other types of marginalization, which shifts the problem from a purely gender discourse to a culturalist one. Culturalism has its advantages (a comprehensive view of the Alien) and disadvantages (masking the basic social trauma by other factors).
Novelty. Of the work is that for the first time in the culturological discourse of identity theoretical approaches to representation are characterized: reflective, intentional and constructivist, within which queer identity is interpreted as a culturally (symbolically) determined plurality of imaginary genders and real sexes.
The practical significance. We interpret the term «queer» as a pattern of identity in culturological discourse: to denote not only representatives of previously taboo by paternalism non-traditional sexual identities that have been pushed to the borders of culture, but also any manifestations of informal, marginal, borderline, improvisational, nomadic type, which does not fit into the classical formulations and frameworks of positivist definitions and corresponds to the liquid structure of the rhizome, more precisely, its missing structure, its fluidity and diffusion.Стаття присвячена моделюванню методології дослідження квір-феномену на основі теорії ідентичності. Висвітлено компаративне визначення ключових концептів «ґендер», «ідентичність» і «квір» у їх конкретно-історичному та семантичному контекстах, розкрито їх репрезентацію в культурній самосвідомості XXI ст. з оглядом на специфіку розвитку екранної культури в умовах дигітальних технологій і цифрових медіа. Розглянуто філософсько-культурологічні аспекти концептуалізації квір-ідентичності та її символічну репрезентацію в екранній культурі. Висвітлено процес репрезентації та його рефлексивний (об’єктивістський), інтенціональний та конструктивістьский підходи. Акцентовано на методології новітньої квір-теорії, що складалася внаслідок взаємодії між класикою (рефлексивний підхід), постмодерном (інтенціональний підхід) та структуралістським психоаналізом (конструктивістський підхід)
СВІТЛОПИС КОМПОЗИТОРА НЕСТОРА НИЖАНКІВСЬКОГО
No full textThere are considered the photographs of the founder of Ukrainian music, teacher, accompanist, public and cultural figure of the early twentieth century Nestor Nyzhankivskyi as a separate part of the artist's journalistic heritage. His activity in the Ukrainian Photographic Society as a participant of art events in Lviv and abroad has been covered. The activities on the pages of magazines «Svitlo y Tin (Light and Shadow)», «Nazustrich (Towards)» have been described. The list of photos of N. Nyzhankivskyi's works, which were published in Lviv magazines, has been given. The thematic spectrum of light painting of the Ukrainian composer, which has a bright national character, has been analyzed. It has been established that his works have cognitive and educational potential, which is due to the aesthetic nature. The leading genres of photojournalism by N. Nyzhankivskyi have been identified, namely informational and artistic-journalistic. Author's articles devoted to the problems of the development of photography in the early twentieth century have been considered.Розглянуто фото роботи фундатора української музики, педагога, концертмейстера, громадсько-культурного діяча початку ХХ ст. Нестора Нижанківського як окремої частини публіцистичної спадщини митця. Висвітлено його діяльність в Українському фотографічному товаристві як учасника мистецьких імпрез у Львові та за кордоном. Описано діяльність на сторінках часописів «Світло й тінь», «Назустріч». Наведено перелік фото робіт Н. Нижанківського. що побачили світ на сторінках львівських часописів. Проаналізовано тематичний спектр світлопису українського композитора, який має яскраво національних характер. Встановлено, що його праці мають пізнавальний і виховний потенціал, зумовлений естетичною природою. Визначено провідні жанри фотожурналістики Н. Нижанківського, а саме інформаційний та художньо-публіцистичний. Розглянуто авторські статті, присвячені проблемам розвитку фото справи на початку ХХ ст
ТАНЕЦЬ ПІД МУЗИКУ ЧАСУ : ТРАНСКРИПЦІЯ МИСТЕЦТВА ТА НАУКИ В ХОРОВОДІ АНТИЧНИХ МУЗ
No full textFor the purpose of a structured representation of the subject of research, the author considers the semiotic display by prominent painters of the late XV-early XX centuries the coexistence of the emotional-aesthetic and rational components in the culture-creating activities. The presence of compositional, artistic and aesthetic features of the visualization of such unity, characteristic of each period of art history from the Renaissance to the Modern, is revealed and demonstrated. In the context of the effectiveness and specificity of the synthesis of science and art, examples of the creative heritage of French naturalists Bernard Palissy and our compatriot M. Sharlemanj are given. The expediency of returning to the syncretism of culture is supported by the conclusion about the obviousness for the painters of the New Age of the inseparability of scientific and artistic creativity in antique philosophy.Із метою структурованої репрезентації предмета дослідження розглянуто семіотичне відтворення яскравими представниками живопису кінця XV – початку XХ ст. співіснування в культуротворчій діяльності емоційно-естетичної та раціональної складової. Виявлено та продемонстровано наявність композиційних і художньо-естетичних особливостей візуалізації такого єднання, притаманних кожному з періодів в історії мистецтва від Ренесансу до Модерну. В контексті результативності та специфіки синтезу науки і мистецтва наведено приклади творчого доробку природознавців француза Бернара Паліссі та нашого співвітчизника Миколи Шарлеманя. Доцільність повернення до синкретичності культури, підкріплюється висновком про очевидність для живописців Нового часу нероздільності наукової та художньої творчості в античній філософії