Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ВІЗУАЛЬНА КУЛЬТУРА В ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ (АСПЕКТ КОЛЬОРУ)
No full textThe aim of the article is to study and analyze the role, meaning and functions of color in the history of arts and religions. The article is aimed at considering the problem of color pollution in the modern globalized world, and actually introducing the term «color pollution» into scientific circulation and analyzing this phenomenon in the visual aspect of the history of world art.Results. It has been found that the color range of a person's preferences gravitates towards naturalness, and the closer he lives to the center of an urbanized city, the more this need grows. In addition, a certain trend has been identified, according to which modern marketing trends are increasingly turning to monochrome, desaturated colors and producingmore calm and unobtrusive advertising. However, most manufacturers of advertising products still try to attract the attention of the buyer with more flashy colors. Superimposing these trends on the history of art and religion, we observe natural processes that occur thanks to the psychosomatic influence of color on human consciousness, because art and religion have always been created by man for man. Given its relevance and versatility, this topic requires further study by various specialists, in particular in the fields of psychology, art history, marketing, sociology, and even medicine.Novelty. In the article, the author proposes the introduction of the term «color pollution» into scientific circulation and an original view of the influence of colors on the everyday life of an individual. The practical significance. Prospects for further development of the topic may be specialized research in each of these scientific areas. The practical significance of the discussed topic lies in the introduction of the new term «color pollution» and the results of a survey among students.Виявлено роль, вплив, значення та місце кольору в історії культури, мистецтва та релігії. Досліджено деякі публікації вітчизняних і зарубіжних науковців щодо психосоматичного впливу кольорів на стан людини і особливості сприйняття нею кольору. Введено поняття «кольорового забруднення» та обґрунтовано йогодоцільність у сучасних глобалізованих умовах існування суспільства. Представлено результати соцопитувань серед студентів спеціальності «візуальне мистецтво» щодо кількості кольорів та відтінків, які вони спостерігають протягом свого звичного дня, проведено верифікацію результатів. Виявлено, що зазвичай опитувані не звертають уваги на кількість кольорів, проте відзначають їх тиск на свідомість
МУЗИЧНИЙ ТЕАТР ВІКТОРІАНСЬКОЇ ЕПОХИ : ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
No full textProblem statement and relevance of the study. English musical theater of the Victorian era, received the definition of a «closed genre» and today remains a little-known and little-studied phenomenon that determines the relevance of the stated topic. Purpose of the article. Generalization of information about the historical and cultural period of Great Britain in thesecond half of the XIX-early XX century – the «Victorian era» – various socio – moral aspects of which received musical and theatrical embodiment in the English National Musical Theater on the example of ballad opera, Savoy opera.Research methodology. Research methods. The methodology of the work has a complex character and is basedon a combination of the foundations of cultural, historical-typological, etymological, art history types of research, whichmake it possible to identify the National specifics of English musical theater in the context of Victorian culture.Results. The long reign of Queen Victoria is defined as the Golden Age of the British Empire, it was during thisperiod that a special type of English culture was formed, based on purely national historical traditions, and specialfoundations, norms of behavior in the family and society defined the concept of «Victorian morality». It is determinedthat this period is marked by the revival of church foundations in England, all spheres of art and culture are intensivelydeveloping, in particular, historical painting, Victorian (Gothic) romance, neo – Gothic style in architecture. Themusical culture of Victorian England after the «age of silence» enters a stage called the new renaissance.Novelty. The paper analyzes for the first time a little-known area of English musical theater for Russian culturalknowledge and musicology – the Victorian Theater on the example of ballad opera and Savoy Opera.The practical significance. The practical value of the work lies in the possibility of using materials in the courses«History of foreign music», «Musical cultural studies», «History of musical Theater».Стаття присвячена огляду музично-театральної культури Вікторіанської епохи в історичному контексті англійської «моделі світу». Визначено ціннісно-смислові настанови даного соціально-культурного періоду Британської імперії другої пол. ХІХ століття та їхню імплементацію в мистецтві. Узагальнено відомості про Вікторіанський музичний театр як національний знак в англійській музично-театральній культурі зазначеного періоду. Аналізуються жанрові моделі вікторіанського театру – баладна опера, Савой-опера
ЗЛИТТЯ КИТАЙСЬКОЇ ТА ЗАХІДНОЇ КУЛЬТУР У НЕФРИТОВИХ ВИРОБАХ ХЕ МА: ІСТОРИЧНЕ ТЛО, СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ДЖЕРЕЛА ФОРМ
No full textThis text is dedicated to the study of the development of Chinese jade carving art from the late 1970 s to the first two decades of the 21 st century. This text delves into the study of the evolution of Chinese jade carving art from the late 1970s to the first two decades of the 21 st century. Its development is shaped by both its formative stage and the intricate interplay of internal and external factors influencing its progress. Equally significant is the pursuit of a novel analytical approach that aligns with the principles governing the advancement of contemporary Chinese jade artistry.He Ma (born in 1972) stands as one of the foremost figures in contemporary Chinese jade carving art. With a creative trajectory spanning over two decades, from the 1990s to the present, his works bear the indelible marks of both the passage of time and a distinct personal style. In the 21st century, some of his works retain the hallmark characteristics of traditional Chinese jade carving techniques while assimilating concepts and formal expressions from modern Western art. This amalgamation gives rise to a distinctive artistic style that sets it apart from conventional jade carving practices.He Ma's artistic endeavors are scrutinized within the broader context of the evolution of Chinese visual arts, spanning from the late 1970s to the 2020s. Employing methods of visual and formal analysis, this research delves into the stylistic intricacies and origins of form apparent in a specific subset of the master's creations. Through this investigation, the influence of contemporary Western art on the advancement of Chinese jade carving art is examined, along with the assimilation of Chinese and Western cultural elements throughout the development of this art form. Additionally, this study addresses related questions and themes surrounding the development of Chinese jade carving art.Деякі стилістичні особливості сучасного нефритового скульптора Хе Ма (1972 р. н.) мають виразні ознаки злиття традиційного китайського мистецтва з сучасним західним мистецтвом. Це безпосередньо пов‘язано з історичними передумовами розвитку сучасного китайського мистецтва. Розглядається представницький та сучаснийхарактер цього питання. Аналізується творчість Хе Ма в контексті історії розвитку китайського образотворчого мистецтва з кінця 1970 до кінця ХХ ст. Застосовуючи методи історичного, візуального та формального аналізу і порівняння, автори докладно вивчають художні особливості деяких типових скульптурних творів Хе Ма, створених наприкінці ХХ і до початку ХХI ст. Метою статті є виявлення формальних та культурних джерел його творів; через це досліджуються впливи західного сучасного мистецтва на розвиток китайського мистецтва різьблення по нефриту та питання культурного злиття в розвитку китайського мистецтва різьблення по нефриту
МЕТОД ХУДОЖНЬОЇ АПРОПРІАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЖИВОПИСУ НА ЛЕВКАСІ УКРАЇНИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТЬ
No full textThe aim of the paper is to classify the main theoretical and artistic-aesthetic methods of artistic appropriation in the context of painting on gesso in Ukraine of the late 20th - early 21st centuries. Relevance. The material of the article draws attention to the low degree of research in such a field as modern painting on gesso and emphasizes the need to analyse the principles of its formation, since borrowing and appropriation in art can change the conventional understanding of production and consumption, creation and copying, which allow art to expand its field of influence, removing traditional limitations. Methodology. The research used a comparative method and a comparative analysis of formative and conceptual features of works of painting on gesso. The scientific novelty lies in the analysis anddevelopment of types of artistic appropriation in the field of modern painting on gesso, namely: direct appropriation, when images of existing works or art objects are used; parody or satire, which involves the displacement and transformation of existing non-painting patterns of mass culture into another context; sampling or collage, characterized by the use of fragments of original works in the synthesis of materials; and reconstruction, when existing shapegenerating elements become the basis for own interpretations and references to existing artistic experience. Practical significance: Appropriation becomes a means of synthesis and creative expression of Ukrainian artists and is considered as a tool for reproducing certain ideas, shapes, and contents, popularizing the idea of refuting pure‘ originality. It offers new ideas to old meanings and forces one to reconsider conventional concepts. Also, appropriation reveals common connections and references between different eras, cultures and branches of art.Розглядається метод художньої апропріації в контексті живопису на левкасі. Встановлені та проаналізовані наступні типи запоз ичення: безпосереднє присвоєння, пародія або сатира, семплювання чи колаж та реконструкціалізація. Кожен із них характеризується використанням існуючих образів, арт об’єктів або поза живописних взірців, які перетворюються та трансформуються в новий контекс т. Апропріаційне запозичення стає засобом синтезу і творчого вираження українських митців і розглядається як інструмент із відтворення певних ідей, форм та змістів, популяризуючи ідею спростування «чистої» оригінальності. Також апропріаційне запозичення ви являє спільні зв'язки та посилання між різними епохами, культурами та галузями мистецтва, що сприяє формуванню діалогу між минулим і сучасним. Матеріал статті звертає увагу на низький ступінь дослідженості такої галузі як живопис на левкасі і акцентує на н еобхідності аналізу принципів його формотворення
ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ У КУЛЬТУРНОМУ ДІАЛОЗІ З КРАЇНАМИ ЄВРОСОЮЗУ 2014–2023 рр.
No full textThis study aims to analyse the characteristics of Ukrainian theatrical art in its cultural dialogue with the European Union to strengthen international mutual understanding.The research methodology applies general scientific and cultural methods: analysis and synthesis, historical and logical approaches, abstraction and specification, and generalization. The study employs cultural tools – the method of sociocultural observation, the sociocultural historical-genetic method, and the method of cultural field reconstruction.Principles of historicism, universal connection, unity of practice and theory, and active, creative reflection were applied alongside historical, systematic, axiological, and informational approaches.Results. The theatrical art of Ukraine in cultural dialogue with the European Union countries is an understudied phenomenon. The migration of Ukrainian artists due to the military aggression of Russia has been traced. The cultural dialogue of Ukrainian theater with the European Union hubs is distinctly evident in the staging of memory culture. It is rooted in the tradition of the ethnos, the civic stance regarding the political and legal order of the country, worldview and experience of the individual, among other possible practices. Theatrical practices are manifested in performative readings, play productions, participation in foreign author plays, numerous international festivals, and artist residencies.The scientific novelty lies in revealing the specific forms of contemporary theatrical practices under conditions of forced migration due to the russian-Ukrainia.The practical significance of the research is associated with the possibility of using its results in lecture courses on cultural studies, administration, and cultural policy work.Представлено результати комплексного огляду ролі театру у культурній дипломатії як складової культурного діалогу між Україною та деякими країнами Євросоюзу упродовж тривання російсько-української війни. Розглянуто спектр театральних ініціатив (участь у постановках вистав, фестивалях, арт-резиденціях, гастролях), що виникають із метою зміцнення міжнародних комунікацій. Окреслено базові тенденції, що впливають на розвиток театру у контексті культурного діалогу, зокрема «культуру пам’яті». Звернено увагу на зростання інтернаціональних театральних фестивалів, особливо у Польщі, Німеччині, країнах Балтії, які є платформою для обміну ідеями та створенням нових творчих спільнот
МЕТАМОРФОЗИ ОБРАЗУ ОРФЕЯ У ФРАНЦУЗЬКІЙ СОЛЬНІЙ КАНТАТІ XVII–XVIII CТОЛІТЬ
No full textAttention is focused on the specifics of the interpretation of the image of Orpheus in the French solo cantata of the XVII – first half of the XVIII century, represented in the works of M. A. Charpentier, L.-N. Clerambo, F. Courbois and J. F. Rameau. Substantial and typological features of this genre and features of its timbre interpretation are revealed. The poetic and intonational originality of the works of these authors, which arose at the intersection of the typology of Italian cantata and genre and style guidelines of the French classicist-baroque musical-historical tradition, which was formed against the background of spiritual and ethical pursuits of French absolutism and salon culture.Зосереджено увагу на специфіці трактування образу Орфея у французькій сольній кантаті XVII – першої половини XVIII ст., репрезентованій у творчості М. А. Шарпантьє, Л.-Н. Клерамбо, Ф. Курбуа та Ж. Ф. Рамо. Виявлено змістовні та типологічні ознаки цього жанру та особливості його тембрової інтерпретації. Обґрунтовано поетико-інтонаційну своєрідність творів названих авторів, що виникли на перетині типології італійської кантати та жанрово-стильових настанов французької класицистсько-барочної музично-історичної традиції, яка формувалася на тлі духовно-етичних шукань культури французького абсолютизму та його салонної культури
МУЗИЧНА КРИТИКА ОСИПА ЗАЛЕСЬКОГО НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ «СВОБОДА» (1960-1970 рр.)
No full textThe article reveals a palette of music-critical publications of musicologist and composer Osyp Zaleski. We have analysed twelve unknown reviews of the music critic, which were published in different years in the magazine «Svoboda» - a periodical of the Ukrainian community in America, which has been published since 1893. O. Zaleski's letters are devoted to the analysis of the works of famous representatives of Ukrainian musical art, new book editions, recordings of works by Ukrainian composers and folklore samples.Розкрито тематичну палітру музично-критичних публікацій музикознавця і композитора Осипа Залеського. Проаналізовано дванадцять досі невідомих рецензій і відгуків музичного критика, надруковані у різні роки в часописі «Свобода» – періодичному виданні української громади в Америці, яке друкувалося від 1893 року. Дописи О. Залеського присвячені аналізу творчості відомих представників українського музичного мистецтва, нових книжкових видань, записів на платівках творів українських композиторів та фольклорних зразків
ТВОРИ ТЕТЯНИ ЯБЛОНСЬКОЇ В КОЛЕКЦІЇ ДИРЕКЦІЇ ХУДОЖНІХ ВИСТАВОК УКРАЇНИ
No full textThis study examines the creative heritage of Ukrainian artist Tetiana Yablonska (1917−2005) in the collection of the Directorate of Art Exhibitions of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine (Directorate). Most of the works by the artist, which formed an important part of the museum collections of Ukraine, passed through the Directorate. Applying historical, chronological and cultural methods, the paper analyses information regarding the presence of works by Tetiana Yablonska in the Directorate's collections, chronology of their transfer to collections of Ukrainian museums, reveals inconsistency in museums' inventory cards as to the attribution of particular canvases. Having analysed the records of the Directorate of Art Exhibitions of Ukraine, this study restored names and dates of artworks by Tetiana Yablonska in the National Art Museum of Ukraine and Kharkiv Art MuseumДосліджується творчий доробок української мисткині Тетяни Яблонської (1917−2005) із фондів Дирекції художніх виставок Міністерства культури та інформаційної політики України (Дирекція). Через Дирекцію пройшли майже всі твори художниці, які сформували важливу частину колекцій в музейних збірках України. Застосовуючи історико-хронологічний і культурологічний методи, аналізується інформація про наявність творів Т. Яблонської у фондах Дирекції, з’ясовується хронологія їх переміщення у музейні колекції України, виявляються невідповідності в інформації інвентарних карток музеїв щодо атрибуції окремих полотен. Завдяки аналізу облікових даних Дирекції художніх виставок України у досліджені відновлено назви й датування творів Т. Яблонської з Національного художнього музею України в Києві й Харківського художнього музею
«УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕДЗВІН» КАРИЛЬЙОНУ І БАНДУР: РЕЗУЛЬТАТИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦЬКОГО ПРОЕКТУ
No full textThe article discusses the concept of creation, the course of implementation and the results of the art project «Ukrainian bell ringing. Carillon and Bandura», carried out with the support of the Ukrainian Cultural Foundation in cooperation with carillon player Iryna Riabchun (Kyiv) and the bandura quartet «Gerdan» under the leadership of Violetta Dutchak (Ivano-Frankivsk).
The aim. The purpose of the article is to analyze the course and results of the concert project «Ukrainian bell ringing. Carillon and Bandura», dedicated to the 30th anniversary of Ukraine’s Independence and implemented during June-October 2021 with the support of the Ukrainian Cultural Foundation.
The methodology. The study uses historical, culturological, musicological, axiological approaches and methods.
Results. The analysis of the project implementation allowed to determine that it corresponds to modern postmodern tendencies in the creation of original artistic experiments both at the regional, and at the national and international levels. Among the main results: 1. in academic musical culture a new timbre ensemble was recorded – a carillon and a quartet of bandura players (instruments, singing); 2. intensified creativity of both composers (O. Herasymenko, R. Lisova, V. Stepurko, L. Horova) and performers-arrangers (V. Dutchak, I. Riabchun); 3. the repertoire for the new ensemble included a variety of works – from baroque to modernity, from folklore to the author’s works; 4. instrumental scores for the ensemble testify to the variety of different types of texture of arrangement and instrumentation, where the carillon conducted both the solo part (M. Skoryk «Melody», O. Herasymenko «Confession») and polyphonic (I. Riabchun Instrumental fantasy on the theme of Ukrainian folk song «Oh, whose horse is standing», S. Vakarchuk «Not your war»), complementary (K. Meladze, lyrics by D. Golde «Flower-soul», O. Lykhovyd «Virgin Mary»), sound D. Bortnyansky «Be the Lord’s Name», R. Kupchynsky, arrangement by Y. Kozak «The shuttle is swaying»); 5. popularization of both the carillon and the possibilities of its ensemble combination; 6. representation of a bandura ensemble in a new guise –accompaniment to the soloing carillon and a harmonious combination with its sound.
The practical significance. The research will facilitate the analysis of new ensemble and repertoire experiments in bandura and carillon art.
The novelty of the study. For the first time, an experimental combination of a carillon and a bandura quartet was analyzed on the basis of the results of practical activity of composers and performers. Information about the project and its significance for the Ukrainian musical art has been introduced into scientific circulation.Розглянуто концепцію створення, перебіг реалізації і результати мистецького проекту «Український передзвін. Карильйон і бандура», здійсненого за підтримки Українського культурного фонду у співпраці карильйоністки І. Рябчун (Київ) і квартету бандуристок «Ґердан» під керівництвом В. Дутчак (Івано-Франківськ). Виокремлено музикознавчі, культурологічні, музично-терапевтичні, аксіологічні (ціннісні) виміри підсумків проекту. Відзначено перспективу нового тембрального ансамблю в музичній культурі
ВОЄННА ТЕМАТИКА В НОВИХ НЯНЬХУА КИТАЮ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
No full textThe aim. The article is devoted into the study of military themes in the new Chinese Nianhua between late nineteenth and early twentieth century, when Chinese folk painting became one of the most popular types of fine arts. Military themes were often noticeed in modern paintings, others like political events, which were so rich in modern Chinese history. Artists began to portray modern warfare with old, proven methods, representing every battle scene as theatrical, and were so successful in depicting battles as stage mise-en-scène that they did not need dramatic material to present the recent battle as a theatrical act. It was found that during this period, the traditional genre and artistic system of nianhua undergoes radical changes since the late 30's of the twentieth century.
Results. And in the early years of the People's Republic of China, Communist ideologues hoped that professional artists, involving masters of traditional crafts, the Nianhua, who borrowed much from old paintings, would attract large numbers of peasants and workers with the novelty of communist ideology.Since the XII century,in China, there was a custom on New Year's Eve.That is to decorate living spaces with colorful printed paintings, which in the XIX century was named «nianhua», it means New Year's picture. Nianhua were associated with the cult and ritual component of the holiday, they depicted the saints of the Buddhist, Taoist and folk pantheon. A significant part of Nianhua were friendly plots that contain symbolic signs of wishes for family happiness, wealth, successful trade, or a good harvest. It was found that a separate group consists of entertaining plots, which acquaint with literature and theatrical performances. Woodcut techniques were used in the workshops to make the new year’s pictures.
Novelty. Nianhua workshops located throughout China have saturated the market with printed materials throughout the year. In the second half of the XIX century, the artistic work of Nianhua became widespread and formed into an independent form of fine art, which was designed to satisfy the aesthetic tastes of the general population.In the middle of the twentieth century. the new socio-political situation in society, the pragmatic view of the Chinese leadership on nature and the tasks of art, on the one hand, contribute to the widespread dissemination of the folk picture, and on the other – ensure its functioning within a dogmatic culture. The utilitarian approach to art led to the genre limitations of nannies. Of all the variety of traditional genres, realistic genres come to the fore, designed to reflect reality in its revolutionary development. The leading role in the art of nannies is played by socio-political, everyday themes, the portrait genre, which extremely vividly and fully illustrate the socio-political processes in society. Given this, it is important to present the main stages of formation of this unique phenomenon of artistic culture of China in the first half of XX century.Стаття присвячена дослідженню воєнної тематики у нових няньхуа Китаю кінця ХІХ – початку XX ст. Із сучасних політичних подій найчастіше зображувалися на народній картині війни, на які так багата новітня китайська історія. Сучасну війну художники почали зображати старими перевіреними методами, тобто представляючи кожну батальну сцену як театральну. Виявлено, що протягом указаного періоду традиційна жанрова і художня система няньхуа зазнає кардинальних змін. Із кінця 30-х років ХХ ст. і в перші роки Китайської Народної Республіки комуністичні ідеологи розраховували, що виконані професійними художниками із залученням майстрів традиційних промислів, няньхуа, які за формою багато чого запозичували від старих картин, приваблять новизною комуністичної ідеології велику кількість селян та робітників