Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ТЕОРЕТИЧНІ ОРІЄНТИРИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ : ДОСВІД 2020–2023 РОКІВ
No full textThe article analyzes the main trends of the development of Ukrainian cultural studies in 2020–2023 within the parameters of current theoretical developments, published in monographic issues and articles in professional periodicals, which allows to present to the scientific community the most important achievements of both fundamentaland applied branches of cultural studies.It must be stated that the specified «cultural studies», which were published in 2020-2023, organically combined several important aspects that reflect the general trends typical for modern research process, namely a vivid utter interest to personalizing the achievements of the humanities, convincing emphasis on actual theoretical issues, quite realproposals regarding the possibilities of «practical cultural studies».Consequences of the systematic analysis of publications published in specialized publications allow to present to the scientific community the most significant achievements of both fundamental and applied research. There is a special section «practical cultural studies», which is obligatory for separate collections of scientific works in the sphere of cultural studies.It was important not only to systematize the theoretical material, which is the author's property of domestic scientists, but also to trace both the process of the entry of the most productive ideas into a wide research space, and to see the «increase» of fundamentally new material when writing further works, which will determine the trends in the development ofhumanities in the upcoming five or seven years, in particular in the conditions of russian military aggression against Ukraine.Аналізуються основні напрями розвитку української культурології у 2020–2023 роках у параметрах поточних теоретичних напрацювань, оприлюднених у монографічних дослідженнях та статтях у спеціальних фахових періодичних виданнях, що дозволяє представити науковому загалу найвагоміші досягнення як фундаментальних, так і прикладних галузі культурології.Особистісні наукові інтереси авторів статті вимагають не тільки констатації певних теоретичних надбань на теренах культурологічного знання, а й аналізу прийняття чи відторгнення конкретних елементів наукової новизни, оприлюдненої тим чи іншим автором. Залучаючи значний матеріал наукового студіювання проблеми, автори доводять його перспективність в умовах тотального супротиву російській військовій агресії проти України
ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА ГРАНТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРИ КЛУБНОГО ТИПУ
No full textThe characteristics of the project management in the club-type cultural institutions have been reviewed, particularly during the pandemic (COVID-19) and russia's full-scale war against Ukraine, the grant activity in the field of culture has been analyzed on the example of Kalush territorial community.It has been proved that the research of the project management in the work of cultural institutions of Ukraine at the present stage, its analysis of the problem of development and determining the prospects of the project management in the work of cultural institutions are the priority.Акцентовано увагу на важливих аспектах професійного самовизначення майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності як основного критерію саморозвитку та самореалізації у професійній діяльності. Констатовано, що професійне самовизначення є ключовим етапом соціального становлення та адаптації менеджера соціокультурної діяльності у професійній практиці. Означено зовнішні та внутрішні чинники професійного самовизначення. Висвітлено типи ідентифікації особистості у професії. Запропоновано етапи побудови індивідуального плану професійного самовизначення з точки зору реалізації професійної кар’єри менеджера соціокультурної діяльності. Розкрито професійну діяльність менеджера соціокультурної діяльності як сфера реалізації з подальшим розвитком його здібностей, здатностей, спроможності, готовності до соціальних контактів із втіленням у поведінкових формах з його цінностями, баченнями, бажаннями, потребами, уявленнями та установками у професійному соціокультурному середовищі
УКРАЇНСЬКА КОБЗА : ВИХІДНИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ПРОТОТИП ТА ШЛЯХИ МІГРАЦІЙ
No full textAim of the paper – the introduction of new archaeological, iconographic and written sources into the scientific circulation, which from new positions make it possible to find out the deep genetic origins of the kobza and its adaptation in the traditional musical and instrumental culture of Ukraine.Research methodology. The methodology is applied in the article historical and comparative study of the Ukrainian kobza as a lute-like instrument with similar archeological and iconographic musical instruments of Central Asia, Transcaucasia and the Caucasus.Results. An instrumental analysis of the initial prototype of the neck chordophones, which became the basis of the formation of the Ukrainian kobza, was carried out. The migration paths of the initial instrumental prototype of the kobza from the territory of Central Asia, through Transcaucasia and the Caucasus to the forest-steppe and steppe areasof Ancient Ukraine, to the Northern Black Sea region were established. As in Eastern musical iconography, kobzas in Ukraine existed in two varieties – with short and long necks, with a shovel-shaped and round resonator body.The shortnecked kobza also had two varieties: 1) as a lute-like instrument with 3-4 fretted strings and 2) as an instrument withadditional short melodic strings attached to the resonator body (so-called prystrunky). The melodic strings were bilaterally symmetrically arranged with respect to the fingerboard strings. The image of such a kobza was preserved in I. Repin's painting «Zaporozhians writing a letter to the Turkish Sultan» (1890). Turkic instruments could influence the formation of the lute-like kobza only indirectly, since they themselves were strongly influenced by the Scythian, Sarmatian and Alanic instrumental traditions.Novelty. New archeological, iconographic materials, written and linguistic sources have been included, giving grounds to establish in a new way the time of appearance of kobza on the territory of Ukraine and to deepen the lower historical limit of the process of its adaptation on Ukrainian lands to the Scythian-Sarmatian times.Practical significance. The proposed methodology for the study of the genesis and migration paths of the original prototype of the Ukrainian kobza and its functioning in the Ukrainian traditional musical culture will make it possible to apply it to the study of the genesis of other musical instruments of the Ukrainian people in its historical relationships with other cultures of the East and West.Стаття присвячена інструментознавчому аналізу вихідних прототипів шийкових хордофонів давньоіранського світу, які стали основою формування української кобзи. Аналіз іконографічних джерел дозволив встановити шляхи міграцій вихідних інструментальних прототипів, їх побутування з дохристиянських часів на теренах Давньої України та умови адаптації в українській музично-інструментальній культурі
ОБРАЗ ЛЕГЕНДАРНОЇ МУЛАН У ПОЛОТНІ ЛЮ ХАНЛІ «МУЛАН СІ» ДЛЯ СОЛО ЯНЦИНЯ ТА АНСАМБЛЮ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ
No full textThe purpose of the work is to investigate the stylistic direction of the features of the musical language of Liu Hanli‘s creation, using the example of the composition «Mulan Si» for Yanqing‘s solo and the ensemble of folk instruments and, therefore, to reveal the synthesis of Western European features and the elements of national folklore.The methodological basis of the work is determined by the structure and artistic specificity of the object and includes: musical and stylistic approach and comprehensive musicological and structural analysis of the musical material itself.The scientific novelty of the work is determined by the fact that for the first time it investigates the signs of the composer's musical language in the composition «Mulan Si» for Yangqing's solo and the ensemble of folk instruments in order to prove that Liu Hanli reproduced the legendary image of Mulan and her exploits in music, applying the transformation of Chinese folklore and romantic means of expression. For the first time, a complex of expressive means, architectonics, and therefore dramaturgy and program design were analyzed in detail.Conclusions. The literary program is reflected in the music. The episodes of the work retain the principle of contrast, which indicates the variability of events and reflects the inner experiences of the main character of the poem.The literary plot is arranged in the following sequence of parts: Introduction, Adagio «A», Cadence (hua caihuangkai), Allegro «B», Largo «C», Epilogue, among which the central, most important ones outline a complex three-part form with Introduction and Epilogue. The program is implemented quite abstractly, which is typical for Chinese music.Regarding the means of musical expression in creating images and portraying events, the most significant ones are highlighted. In the modal-tonal sphere, the dominant role is played by the pentatonic, segments of the mode of different inclinations, , due to which oriental flavor is manifested in the music.Pentatonic occurs both horizontally, giving the melody a narrative character, and is used as a verticalization of the mode, which has a direct impact on the color and functionality of the harmony. Some fragments of the work are characterized by bifunctionality and multi-layeredness.The compositional structure of separate parts is influenced by the national models of shaping, namely, the variant development of thematics and the Eastern tradition of improvisation. In the palette of the speech means of expression, the composer Liu Hanli combined the modal-harmonic, metro-rhythmic and timbre features of Chinese and European music.The prospects for further research of the problem lie in the field of studying the features of the musical language of Chinese composers in the works of various genres for Yangjin.Окреслено спосіб відтворення одного із зразків китайського героїчного епосу – легенди про Мулан в ансамблевій інструментальній композиції Лю Ханлі «Мулан Сі» для соло Янциня та ансамблю народних інструментів. Опора митця на фольклорні першоджерела надала твору розповідного характеру в плані музично-виражальних засобів.
Детальний розгляд масштабного твору дав можливість визначити архітектонічні та композиційно-драматургічні особливості полотна. Виявлено, що літературна програма твору, на яку вказують заголовки кожної частини, доволі опосередковано відображена в музиці.
Аналіз музичної мови митця Лю Ханлі у композиції «Мулан Сі» продемонструвала вдале поєднання митцем європейської музичної мови та національної фольклорної основи
ІДЕЯ ЯГЕЛЛОНСТВА ЛЬВІВСЬКОЇ ШКОЛИ МУЗИКОЛОГІЇ
No full textThe purpose of the study is to reveal and analyze the creative activity of the Department of Musicology of Lviv University in the context of Jagiellonism from the time of creation of this institution in 1912 to the beginning of the 21st century. Historical and cultural knowledge is distinguished, which makes it possible to cover the history of formation and development of musicological education in Ukraine, in which Jagiellonian ideas and traditions were objectively established as an original cultural phenomenon of higher music education.Conclusions. A. Chybińskiactivity led to the emergence of a galaxy of Polish musicologists and historians of music, who were educated on the basis of educational and scientific methodology of European Academic Education. It was the first generation of musicologists who received a thorough professional education of the European model at home. Highly educated scientists were conscious of the significant importance of musicology for the development of the spiritual sphere of their people and understanding the achievements of their own national culture in the context of world culture.Мета дослідження – розглянути творчу діяльність кафедри музикології Львівського університету в контексті ягеллонства від часу створення цієї установи у 1912 р. і до початку ХХІ ст. Виокремлено історично-культурологічні знання, що дає можливість цілісно висвітлити історію становлення та розвитку музикологічної освіти в Україні, в якій об’єктивно утвердилися ягеллонські ідеї і традиції як оригінальне культурне явище вищої музичної освіти. Висновки. Діяльність А. Хибінського зумовила появу плеяди польських музикологів та істориків музики, які були виховані на засадах навчально-наукової методології європейської академічної освіти. Це було перше покоління музикознавців, які отримали ґрунтовну фахову освіту європейського зразка у себе на батьківщині. Високоосвічені науковці були свідомі вагомого значення музикології для розвитку духовної сфери свого народу та розуміння здобутків власної національної культури в контексті світової культури
СТАНОВЛЕННЯ ЖАНРУ ТАНГО В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ АСТОРА П’ЯЦОЛЛИ
No full textThe aim of the article is to highlight the formation and development of the tango genre in the context of Astor Piazzolla's work.Research methodology: To achieve the goal and solve the set tasks, the following research methods were applied: historical retrospective – allowed to realize the process of rethinking the formation and development of tango from the traditional «Argentine» to the modern «Nuevo» of Astor Piazzolla; of comparative analysis – helped to compare as separate segments of ancient Argentine folk dance, free composition, with an energetic and clear rhythm to the form of a concert author's work, fantasy, improvisation, enriching it with a wide range of performance, articulation, dynamic, textural, timbre and technical possibilities; systematic – a step-by-step study of the evolution of tango from its birth to professional concert-performance formation in the context of Piazzolla's work; abstraction – identification and verification of the objectivity of facts and information regarding the subject of research; classifications – made it possible to logically divide the Argentine tango genre into several types; synthesis and generalization – elaboration of the researched material and formulation of intermediate and general conclusions.Results. One of the most daring attempts of the outstanding Argentinian, Astor Piazzolla, is to rethink the popular musical tradition of tango, to raise this popular musical genre to a qualitatively new professional level, using a wide range of articulation, dynamic, textural, timbre and technical properties of the bandoneon. The bright artistic individuality of thecomposer has long been recognized by performing musicians and music critics. The «revolution» he declared in the world of tango masked the deeply conservative features of his music, including the longing for recognition in his native lands. The unique and unique synthesis of A. Piazzolla's music made it possible to find a new way of embodying feelings, thanks to the use of the national musical language, understood by millions of enthusiastic fans of the work of the Argentine composer. He enriched world music classics with a musical genre unmatched in depth and drama – Nuevo Tango. His musical creations and boundless dedication to his art can without exaggeration be called the «genre of immortality». In the history of Argentina, the figure of the composer is forever engraved with the name El Grand Astor (The Great Astor).The novelty of Latin American dance revived from the past lies in its modification on a qualitatively new level of musical thinking – a classical art form that has organically fit into the context of world musical culture. The composer highlighted the poetics of tango, interpreting it in the genres of academic music, symphonies and ballets. Just as I. Strauss raised the waltz, polka from the dance hall to the level of the concert stage, and F.Chopin – waltzes, mazurkas and polonaises, Piazzolla gave tango the form of a concert work, fantasy, improvisation, simultaneously enriching his works with Latin American rhythms of rumba and samba.Розглянуто процес становлення і розвитку жанру танго, яке є визначним явищем світової музичної культури ХХ ст., а також самобутню композиторську творчість видатного аргентинського музиканта і композитора італійського походження другої пол. ХХ ст., реформатора і творця концертного стилю інструментального танго «Nuevo Tango».
Виявлено унікальність і новаторство композиторського стилю А. П’яцолли, який зумів вивести танго з салонів і кав’ярень Буенос-Айреса на концертну естраду, завоювати прихильність у значної кількості слухачів, зачепивши їх чимось неповторним, оригінальним і справжнім. Композитор вдало використовував традиційні і нові можливості гармонії, новітні прийоми гри, оригінальний спосіб аранжування й інтерпретації своїх композицій, які представлено у сучасному ключі з елементами джазу і класичної музики. Небуденний талант композитора яскраво проявився у віртуозній грі на бандонеоні та авторському виконанні майже усіх власних творів (понад 300), записаних із різними колективами і музикантами.
З’ясовано, що музична мова А. П’яцолли дещо відмежовується від усталених стилістичних тенденцій і напрямів сучасної творчості. Його яскрава художня індивідуальність давно визнана музикантами та музичними критиками як творця неповторного «синтез-стилю», який оновив автентичний «скарб» аргентинської культури, створивши симбіоз аргентинських, європейських і американських (джазових) традицій. Новизна відродженого з минулого латиноамериканського танцю полягає в його модифікації на якісно новому рівні музичного мислення – класичного виду мистецтва, який органічно вписався в контекст світової музичної культури. Композитор висвітлив поетику танго, інтерпретуючи його в жанрах академічної музики та сценічного мистецтва
ДРАМАТУРГІЧНІ ВЕРСИФІКАЦІЇ ХОРОВОГО СЕГМЕНТА В ОПЕРІ «МОЙСЕЙ» МИРОСЛАВА СКОРИКА
No full textThe aim of this article. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the dramaturgy of the choral episodes of M. Skoryk's modern Ukrainian opera «Moses». Research methodology. Historical-cultural, structural-systemic methods, as well as the method of typology were used in the research process. Novelty. The peculiarities of the realization of the tragicphilosophical component of the idea of the libretto of Ivan Franko's poem of the same name in M. Skoryk's music are highlighted. The thematism was studied, the main dramatic lines of the use of the chorus in different episodes of the opera were determined, depending on the course of plot events. A significant predominance of the choral element in this opera work was revealed, which gives it the genre features of an oratorio opera. Results. Conclusions are formulated that the specificity of the modern composer's vision of artistic processes by Myroslav Skoryk, through the prism of his own creative searches, was reflected in the rethinking of the opera genre and determined its timeless relevance.The opera «Moses» by M. Skoryk continues the line of works depicting the process of human self-discovery.The multi-level concept of the opera is embodied with the help of musical-intonational dramaturgy, which M. Skoryk builds according to the principle of a hierarchically and logically organized spiritual-musical universe. Through the symbolic plot of the biblical parable, the picture of the birth and formation of a new conscious Ukrainian nation is recreated. The line of the chorus, built according to the principle of action and counteraction, becomes the background for depicting the stages of the spiritual and moral struggle of the people. The chorus is both an active central character, and a background, and a commentator on the action taking place. The intonation component of the musical language of choral scenes is built on the principles of stylization, almost quoting the peculiarities of church singing, which is traced back to the classics of the Ukrainian choral concert genre of the second half of the 18th century. Such elements as the imitation of church singing, choral responsorship and the general type of texture have been significantly modified.Запропонована стаття розкриває особливості драматургії хорових епізодів модерної української опери М. Скорика «Мойсей» (2001 р.). Висвітлено особливості втілення у музиці М. Скорика трагедійно-філософської компоненти задуму, покладеної в основу лібрето однойменної поеми І. Франка. Зокрема, досліджується тематизм, визначаються основні драматургічні лінії застосування хору у різних епізодах опери в залежності від перебігу сюжетних подій. Виявлене суттєве переважання хорового начала в даному оперному творі, що надає йому жанрових рис опери-ораторії. Сформульовано висновки про те, що специфіка сучасного композиторського бачення М. Скориком мистецьких процесів, крізь призму власних творчих пошуків, відобразилась у переосмисленні оперного жанру і визначила його позачасову актуальність
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ 2022-2023 рр.
No full textResearch methodology. It is determined by its purpose and combines four main methods – historical, structuralfunctional, systemic and comparative, which together allowed, in our opinion, to illuminate the specified scientific problem in all its completeness and complexity.The aim of the study. It consists in revealing the administrative activities of the State in the field of protection and preservation of cultural heritage in the conditions of martial law.Prospects for further research. The conducted research made it possible to formulate a number of proposals, first of all, it concerns the implementation of such aspects of state management in the field of cultural heritage protection, namely: further revision of the functions of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, delegation of some of them to other, including non-state, entities (protection of cultural heritage, museum activities, coordination of theater activities); taking into account the cultural specificity of regions during the reform of local self-government in order to preserve the basic network of cultural heritage objects, increase their financial and material and technical capacity, and diversify activities; improvement of the legislative framework in order to strengthen the capacity of non-governmental organizations operating in the field of culture to perform monitoring, management, organizational, supervisory, research functions, etc.Розглянуто проблему розвитку державного управління у сфері охорони культурної спадщини в умовах війни як одного з головних чинників формування української національної ідентичності, невід'ємної складової всесвітнього культурного доробку людства в сучасних реаліях. Узагальнено, зокрема, результати діяльності центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування в проведенні єдиної державної політики у збереженні культурних надбань під час повномасштабного російського вторгнення в Україну. Зосереджена увага на особливостях розуміння нинішнім управлінським істеблішментом ролі культурної спадщини в процесах креативної розбудови національної державності та пріоритетності конкретних зусиль влади під час воєнного стану починаючі з лютого 2022 р. у цій царині. Запропоновано заходи з підвищення ефективності державного управління у сфері охорони культурної спадщини в умовах війни. Наголошено, що саме культурна спадщини – фундаментальне джерело формування національної самосвідомості, й є найбільш вразливою сферою у системі національної культури, яка повсякчас зазнає зовнішніх деструктивних впливів за умови, що досить часто ефективні рішення перебувають на перетині протилежних інтересів держави як головного суб’єкта збереження культурних надбань і зацікавлених громадських об’єднань та рухів, з одного боку, та суб’єктів господарчої діяльності – з іншого, а також загального небажання впроваджувати новації, визнані світовим співтовариством. Зазначено, що її змістовне наповнення, інституційне та нормативно-правове забезпечення мають суттєві недоліки, які з високою ймовірністю можуть позначитися не лише на її майбутньому розвитку, але й загальному стані культурної сфери, патріотичному вихованні молодого покоління та формуванні національної ідентичності українців. Концептуалізовано науковий підхід у визначенні найбільш ефективних сучасних напрямів реформування діяльності та збереження пам’яток культури в Україні
«ЮНАЦЬКІ» КОНЦЕРТИ В УКРАЇНСЬКІЙ ДОМРОВІЙ МУЗИЦІ: ТИПОЛОГІЧНІ РИСИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
No full textThree groups of works belonging to children's music are classified: intended for performance by children, but not «children's» in content; about children, but addressed to adults; for children's perception and performance. The differentiating features of children's music are identified. The factors that make it possible to classify certain examples of domra concerts as youthful are summarised: author's designation in the form of the title of the work or a special indication; facts related to the history of creation, for example, an order from the organisers of a performance competition for participants of a certain age group; the practice of regular performance by children, fixed by the publication under the label Pedagogical repertoire or inclusion in Standard Educational Programs; compliance with the differential features of children's music. A comprehensive analysis of the Youth Concerto for Domra and Piano by M. Balema, Concerto No. 2 for Domra (Violin) and Chamber Orchestra by L. Kolodub, and Concerto in D minor for Domra and Piano by S. Hrytsayenko is carried out. It is concluded that the concertos under consideration have common features determined by their belonging to children's music. The manifestations of the individual approach of each author to the embodiment of the basic features of the youth concerto, available at the stylistic, technical and performing levels and genre levels, are traced.Класифіковано три групи творів, що належать до дитячої музики: призначені для виконання дітьми, але не «дитячі» за змістом; про дітей, але адресовані дорослим; для дитячого сприйняття та виконання. Визначено диференціальні ознаки дитячої музики. Узагальнено чинники, що дають змогу зарахувати певні зразки домрових концертів до групи «юнацьких»: авторське позначення у вигляді назви твору або спеціальної вказівки; факти, пов‘язані з історією створення, наприклад, замовлення організаторів виконавського конкурсу для учасників певної вікової групи; практика регулярного виконання дітьми, закріплена виданням під грифом «Педагогічний репертуар» або включенням до Типової навчальної програми; відповідність диференціальним ознакам дитячої музики. Здійснено комплексний аналіз «Юнацького» концерту для домри та фортепіано М. Балеми, Концерту № 2 для домри (скрипки) з камерним оркестром Л. Колодуба, Концерту ре мінор для домри та фортепіано С. Грицаєнко. Зроблено висновок про наявність у розглянутих концертах спільних рис, детермінованих їхньою приналежністю до дитячої музики. Простежено прояви індивідуального підходу кожного автора до втілення базових ознак юнацького концерту, наявні на стильовому, техніко-виконавському та жанровому рівнях
ТВОРЧА СПАДЩИНА СКУЛЬПТОРА ІОАННА ГЕОРГІЯ ПІНЗЕЛЯ ЗА ХРОНОЛОГІЄЮ
No full textThe purpose of thisarticleis to structureaccording to chronology the creative works of the sculptor John GeorgePinzel, according to archival and biographicaldataabout the master.
Research methodology. A scientifictoolkitwasapplied, which includes a set of principles, approaches and methods. The studyincludes the principles of scientificreliability and comprehensiveness. To achieve the goal and fulfill the tasksformulatedin the article, arthistory, historical, cultural and restorationapproaches are used. To obtainsubstantiatedconclusions of the study, hermeneutical, axiological, historical-chronological, comparative, historical-cultural, cross-cultural, typological, formal-stylistic, iconographic and iconological, method of artcriticism and artistic-compositionalanalysiswereapplied.Results. The significantcreativecontribution of John GeorgePinzelin the development of baroque sculpture of Ukraineisrevealed. The number of knownpreserved works of the master and the periodization of their creation are determined. The works are structured according to the chronology of theirperformance, according to knownfacts and historicalreferences.Keypersons whoinfluenced the creativepath of the sculptorwereidentified. The articleindicatesexhibitionsat which sculptural works of I. G. Pinzel. The actualplaces of exhibiting the sculptures of the master are fixed.Oremonoted the importance of conservation and restoration of the sculptor's works in the context of preservinghisheritageasanartisticheritage of Ukraine.Novelty. The articleattempts to structureaccording to the chronology of the sculpture of John GeorgePinzel. They are investigatedtakingintoaccountfactual and historicaldataabout the life and work of the master. The years and centers of existence of works of art, aswellastheirbelonging to specifictemples, are indicated. The creativepath of the sculptorwastraced from the veryfirst works recorded intime to the lastcompletedones.Practical significance. The informationcontainedin the articlecanbeusefulforstudentswhenstudyingUkrainian sculpture of the Baroqueera, leadingschools and masters of thisperiod. Structuring the works of the master according to the chronology of creation willmakeitpossible to moreaccuratelytrace the creativepath of the sculptor.Розглянуто скульптуру Іоанна Георгія Пінзеля, особливості її композиції та способи творення. Зафіксовано неординарний динамізм і готичність форм, що дозволяє відрізнити роботи майстра з-поміж інших. Роботи структуровано за хронологією згідно архівних і біографічних даних про скульптора. За допомогою методу порівняння вдалося встановити часові рамки виконання творів скульптур майстром І. Г. Пінзелем. Це дозволило визначити певні періоди творчості скульптора та географічну концентрацію його робіт. Визначено майстрів, з якими співпрацював митець, та їх вплив на творчу спадщину І. Г. Пінзеля. Зазначено фондові збірки музеїв із найбільшою наявною кількість скульптур митця. Проаналізовано фактологічні й історіографічні матеріали щодо біографічних відомостей І. Г.Пінзеля. Завдяки подвижницькій діяльності діячів культури (Б. Возницького, Л. Разенкової) збережено спадщину майстра І. Пінзеля для наступних поколінь, що дозволило визначити значення його доробку у європейській історії мистецтва. Зокрема в галузі української барокової скульптури