Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ПОНЯТТЯ «ПАМ’ЯТКА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» У ЗАКОНОДАВСТВІ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ
No full textThe legislation on the protection of cultural heritage of the Republic of Poland is considered in a comparative aspect with the legislative norms of Ukraine. An analysis of the heritage registration at the level of the state, voivodeship, and commune was carried out. The Ministry of Culture and National Heritage of the Republic of Poland keeps records of national heritage monuments. The voivodeship conservator of monuments records monuments in the heritage register, which is actually an analogue of the Ukrainian category of monuments of local importance. The voivodeship conservator also keeps records of all monuments in the territory of his jurisdiction. The accounting of monuments at the level of the commune (local self-government body) includes all monuments located on the territory of the commune – included in the voivodeship heritage register and those not included in the heritage register. Polish legislation defines a monument as an immovable property or movable property, their parts or teams, which are the work of man or associated with his activity and constituting a certificate of past age or an event whose conduct is in the social interest due to the possessed historical, artistic or scientific value. Types of value actually meet the criteria forrecognition of the object as a monument of cultural heritage. Special criteria for including a monument in the register have not been developed. Polish legislation offers a fairly detailed classification of cultural heritage monuments.
Among the norms of the Polish legislature on the protection of cultural heritage that can be implemented in Ukrainian legislation, we highlight the following. First, it is the presence of a single state department for the protection of cultural heritage for all types of monuments, which is a separate structural unit. Second, it is a maintaining lists of all objects of historical and cultural heritage within the administrative unit. Third, it is an inclusion of all objects of cultural heritage in spatial development plans, including those that are outside the heritage register. Next, it is an introduction of temporary protection of monuments before their inclusion in the register and the right of state bodies for the protection of cultural heritage to stop work on a monument that is not entered at the heritage register. And, finally, introduction of preferential taxation for owners or users of cultural heritage sites.Розглядається пам’яткоохоронне законодавство Республіки Польщі у порівняльному аспекті з законодавчими нормами України. Проаналізовано особливості здійснення обліку пам’яток на рівні держави, воєводства, гміни. Відзначено, що на рівні воєводства та гміни здійснюється облік всіх пам’яток, незалежно від включення їх у реєстр. Наведено представлене у польському законодавстві трактування «пам’ятки», його змістовне та правове співвідношення з термінологією українського законодавства; охарактеризовано видову класифікацію пам’яток. Окреслено підходи та проблемні питання у визначенні критеріїв пам’ятки. Виокремлено законодавчі норми, які можуть бути застосовані для вдосконалення системи обліку та охорони пам’яток в України
УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ РИСИ В СУЧАСНОМУ ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ РЕФЛЕКСІЙ
No full textThe aim of this study is to determine the state of research on the issue of manifestation of Ukrainian national traits in modern fine art. The author seeks to identify the main directions of development of the declared topic in existing publications.Research methodology. Ten main publications on this topic were considered (monographs, abstracts of theses, articles in scientific journals). Cultural, artistic and theoretical analysis, systematization and synthesis were used for the work.The results. It was established that the investigated authors see the following as manifestations of nationalism in modern Ukrainian fine art: symbols of Trypil culture, the age of Kyivan Rus, signs of the Baroque style and the Cossack Renaissance. Among the themes characteristic of national Ukrainian art, such themes as Zaporizhzhya Sich, Cossack freewoman, Cossack Mamai, themes of folklore works, Slavic mythology, Ukrainian (in particular, Carpathian) landscape are tracked. Modern sacred painting also continues national traditions.The novelty consists in determining the superiority of the art historical context over the cultural one in the study of national features in Ukrainian modern fine art. In addition, it is determined that the majority of researchers pay attention to national features only in certain areas, trends in art, or in the work of specific authors.The practical significance. The obtained results can be used to analyze the modern fine arts of Ukraine for the presence of national features in pictorial and graphic works.Conclusions. In order to create a holistic view of the presence of national features in the modern fine art of Ukraine, this issue must be further investigated in a cultural context, because the concept of «national» in art includes not only expressive artistic means, themes, ethnic elements or folklore motifs, but also cultural, philosophical and psychological aspects.Виявлено стан дослідженості наявності та характеру прояву українських національних рис у сучасному образотворчому мистецтві. Зазначено основних авторів, які працюють над цим питанням та сферу їх наукового пошуку. Акцентовано увагу на тих рисах, що науковці вбачають у творчості досліджуваних ними митців або течій. Виявлено основні національні риси у сучасному українському образотворчому мистецтві (в його стилістиці, тематиці, символіці, зв’язку з традиційним мистецтвом). Зазначено переважання мистецтвознавчого контексту існуючих досліджень, у зв’язку з чим поставлено питання про необхідність проведення культурологічного дослідження проблеми для створення цілісного уявлення про наявність національних рис у сучасному образотворчому мистецтві України
АКСІОЛОГІЧНА РЕІНТЕРПРЕТАЦІЯ БАЛЕТНОЇ СПАДЩИНИ
No full textAxiological aspects of the ballet heritage in various spheres of its interpretation and reinterpretation are being considered: scientific, educational, creative aspects. The value-interpretive dominants of the ballet heritage have been identified and revealed in accordance with the axiological dimensions of modernity: direct citation, borrowing of individual elements, complete semantic re-creation‘.The author has deducted the process of reinterpretation as a phenomenon of a complete semantic reinterpretation of the tradition, when the standard and basic text performs the function of one of the elements of a new artistic system or cultural tradition. It has been determined that reinterpretation means a continuous process of rethinking the traditions of theballet heritage simultaneously through their restoration and rethinking, therefore it implies the need for active cooperation with the subject of perception, who instead of an outside observer becomes a full-fledged participant in the dialogue.
In the context of the double aesthetics of postmodernism and metamodernist aesthetics of fluctuation, the law of breaking the inertia of aesthetic influence is implemented in the way in reinterpretation by means of creating meanings that are directly opposite to those that already exist.The axiological denominator of social, cultural, and personal factors of the ballet heritage consideration acts as a universal mechanism of touching the historical and spiritual roots, traditions, philosophy, mythology, religion, literature, art, scientific and creative process in higher educational institutions of art education.Розглядаються аксіологічні аспекти балетної спадщини у різних сферах її інтерпретації та реінтерпретації: науковій, освітній, творчій. Виявлено та розкрито ціннісно-інтерпретаційні домінанти балетної спадщини відповідно до аксіологічних вимірів сучасності: безпосереднє цитування, запозичення окремих елементів, повне смислове «перестворення». Процес реінтерпретації виведений автором як феномен повного смислового переосмислення традиції, коли нормативно-базовий текст виконує функцію одного з елементів нової художньої системи або культурної традиції. Визначено, що реінтерпретація означує безперервний процес переосмислення традицій балетної спадщини одночасно через їх відновлення та переосмислення, тому передбачає необхідність активної співпраці з суб‘єктом сприймання, який із стороннього спостерігача стає повноцінним учасником діалогу
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ «НАРОДНИХ ПІСЕНЬ ДЛЯ ОРКЕСТРУ» ХУАНА ЖО
No full textThe aim of article is to analyze «Folk songs for orchestra» by Huang Ruo from the point of view of the specifics of their genre and style profile and the principles of processing the folklore primary source.Research methodology is based on the combination of the following methods: historical-typological (which made it possible to determine the place «Folk songs for orchestra» in the musical culture), structural-analytical (which made it possible to identify the peculiarities of the form), genre-stylistic (which helped to determine the peculiarities of the genre profile and stylistic features) and comparative (thanks to which it was possible to compare «Folk songs for orchestra» with similar opus of other composers).The scientific novelty of the article consists in involvement of the instrumental music by Huang Ruo, who is still unknown to Ukrainian musicology, although he has significant weight in Western musical culture.Conclusions. The article focuses on the orchestral music of Chinese composers of the beginning of the 21 st century, which is defined such as the insufficiently studied field of contemporary musical art. It is paid attention to the music of the young Chinese composer Huang Ruo, who was educated and works in the United States. The peculiarity ofhis music is determined by the combination of the principles of academic Western stylistics and traditional Chinese folklore. «Folk Songs for Orchestra» demonstrates the features of the composer's usage of folk chants in orchestral pieces.
The complexity of the genre profile of the music is determined, which, within the framework of a four-part cycle, combines features of orchestral arrangement and folklore composition. Peculiarities of such genres as «folkloric processing», «ballad», «folk song for orchestra» are studied and the peculiarities of their implementation in composer practice are studied. Definitions like symphony and ballad, given to «Folk Songs for Orchestra» by Western musicologists and the composer himself are commented. It is suggested to be understood by additional genre features of the cycle. The peculiarities of parts of the cycle are analyzed from the point of view of the combination of features of Chinese folk music making and the principles of academic music of the Western model.Зосереджено увагу на оркестровій музиці китайських композиторів початку ХХІ століття, яка є недостатньо вивченою сферою музичного мистецтва. Увага приділяється творчості молодого китайського композитора Хуана Жо, який отримав освіту та працює в США. Його музика характеризується поєднанням засад академічної західної стилістики та традиційного китайського фольклору. На прикладі «Народних пісень для оркестру» демонструються особливості використання композитором народних наспівів в оркестровому звучанні. Визначається складність жанрового профілю твору, який в рамках чотиричастинного циклу поєднує ознаки оркестрової обробки та фольклорної композиції. Досліджуються особливості таких жанрів як «фольклорна обробка», «балада», «народна пісня для оркестру» та вивчаються стратегії їхнього втілення в композиторській практиці. Коментуються визначення західних музикознавців та самого композитора «Народних пісень для оркестру» як симфонії та балади, що пропонується вважати додатковими жанровими рисами циклу. Аналізуються особливості стилістики частин циклу з точки зору поєднання рис китайського народного музикування та засад академічної музики західного зразка
СЮЇТА IN C ДЛЯ ДВОХ ФОРТЕПІАНО БОГДАНИ ФРОЛЯК У СВІТЛІ ВИКОНАВСЬКО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ
No full textThe objective of the paper is to conduct the performance and interpretation analysis of Bohdana Froliak‘s work «Suite in C» for two pianos based on the genre of each part of the cycle and the peculiarities of the composer‘s worldview. Suite in C was originally created by the composer for the cello and piano (2008), with further author‘s translations for the cello and strings (2013) and for two pianos (2016). The active stage life of the suite by B. Froliak testifies to the great interest of the performers and the artistic value of the work.The Suite in C is associated with the baroque examples of suite cycles, in which the parts are matched according to the principle of character contrast. Commencing with a dynamic Intrada, the suite proceeds with a deeply philosophical Romance, an extremely stormy Toccata, and a full of inner light Nocturne. Research methodology is based on a combination of the following research methods: analytical method was used when processing the sheet music text; the method of interviewing was applied to trace the history and inspiration of thecreation of the work; musicological method contributed to the analysis of the Suite by Bohdana Froliak as an example of individual performance interpretation; typological method was employed when characterizing the stage life of the composer‘s versions of the work.The results consist in formulating the performance and interpretation objectives, in the description of the figurative content that results from its programmatic intent which is embedded in the genres of the parts of the cycle, and from the dedication to the memory of I. Sonevytskyi.The novelty consists in the first presentation of the interpretive analysis of the Suite in C for two pianos by Bogdana Froliak.Practical significance. The materials and conclusions of the article can be used by performers who want to add the Suite in C to their repertoire, by teachers who plan to study this work in a piano duet class, as well as in studying the history of Ukrainian piano art in art institutions.Розглянуто твір Богдани Фроляк «Сюїта in C», написаний для двох фортепіано з точки зору виконавсько-інтерпретаційних завдань; охарактеризовано жанрову приналежність кожної з частин циклу, проведено паралелі між світоглядом композиторки та образним змістом цього твору, здійснено огляд сценічного життя сюїти
СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ ЛЮТНЕВОЇ МУЗИКИ ЕПОХИ БАРОКО ДЛЯ БАНДУРИ
No full textThe article is devoted to the study of the specifics of the transcription of lute music of the Baroque era for bandura. The peculiarities of the brisé style and the principle of inégalité are considered, as well as the aspects necessary for transcription and interpretation are highlighted.The aim. Summarizing the principles of transcription of lute works into the modern notational system and outlining the specifics of transcriptions, as well as highlighting the general features of interpretation of lute baroque music on bandura.The methodology employed, encompassing analysis, synthesis, comparison, and generalization, enables a thorough examination of diverse sources to articulate the distinctiveness of transcribing French lute baroque music and interpreting selected examples on the bandura. The results not only delve into the peculiarities of the brisé style and inégalité but also highlight the challenges in implementation while proposing practical solutions. The article provides a focused insight into the performance of inégales notes and systematically categorizes ornamentation in French Baroque lute music, with a specific focus on its application to the bandura.Results. The peculiarities of the brisé style and the principle of inégalité are considered, and the aspects necessary for transcription and interpretation are highlighted. Implementation difficulties were noted, and ways to overcome them were suggested. Special attention is paid to the description of the performance of the inégales notes. A concise systematization of the ornamentation of the French lute of the Baroque era is presented and the peculiarities of its performance on the bandura are summarized.The practical significance of this study is substantial, offering a valuable resource for performers, particularly bandura players, seeking to master the French Baroque lute repertoire. This research contributes to their musical knowledge and proficiency, enriching their understanding of Baroque music's cultural nuances.The novelty of the study lies in its comprehensive exploration of the transcription and interpretation of French Baroque lute music specifically for the bandura, shedding light on the intricacies of the brisé style and the principle ofinégalité. By summarizing the principles of transcription into modern notation and emphasizing the unique features oftranscriptions, this research breaks new ground in facilitating a deeper understanding of the nuanced interpretation ofBaroque lute music on the bandura.Стаття присвячена дослідженню специфіки перекладення лютневої музики епохи бароко для бандури. Розглянуто особливості стилю brisé та принципу inégalité, а також висвітлено низку аспектів необхідних для перекладу та інтерпретації. Відзначені виконавські труднощі, запропоновані способи їх подолання. Особливу увагу приділено опису виконання notes inégales. Надано стислу систематизацію французьких лютневих орнаментів барокової доби та узагальнено особливості їх виконання на бандурі
ЗБЕРЕЖЕННЯ МИСТЕЦЬКОГО ДОРОБКУ ДЕЗИДЕРІЯ МИЛЛОГО В СТРУКТУРІ МУЗЕЮ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У СВИДНИКУ (СЛОВАЧЧИНА)
No full textFormulation of the problem. The author tries to disclose information about the important stages of creation and functioning of the Museum of Ukrainian Culture in Svidnik (Slovakia), the structure, idea and tasks of this institution, the activities of its employees, and focuses on the preservation of the creative heritage of the artist D. Myllyi and his work. The purpose of the study is to comprehensively reveal the specifics of the functioning of the Museum of Ukrainian Culture in Svidník (Slovakia) and how the samples of the artistic heritage of the artist D. Myllyi are preserved and popularized in the structure of the institution.The research methodology necessitates the use of an interdisciplinary approach that takes into account the specifics of various fields of modern humanitarian knowledge. The research prioritizes the principles based on history, integrity, and objectivity, aimed at revealing the functioning of the museum and preserving the creative work of the artist D. Myllyi in its buildings.
he scientific novelty of the study is determined by an attempt to generalize the trends in the preservation of the spiritual and material culture of Ukrainians, namely the paintings of the artist D. Myllyi on the example of the Museum of Ukrainian Culture in Svidnik (Slovakia).Results. It should be emphasized that the spiritual and material culture of any ethnic group is based on the collective experience of the people, their traditions, knowledge, and skills. By preserving the monuments of the past, the Museum of Ukrainian Culture in Svidník has gained an honorable place among the museums of Eastern Slovakia and beyond, and the creative work of D. Myllyi holds a special place in the history of art in Slovakia and the visual culture of the western borderland of the Ukrainian ethnic group. The proposed study is relevant and timely today, as it contains information little known in Ukraine and will find its place in lecture courses on art history, ethnology, art, culture and art of the Ukrainian diaspora. Prospects for further research. It is the functioning of museums in Ukraine and abroad that does not allow young people to forget about their origins, their roots, the history of the past and the difficult realities of the present, which encourages further research in this area.Комплексно окреслено історію створення та функціонування Музею української культури у Свиднику (Словацька Республіка). Мета закладу полягає у цілеспрямованому зосередженні, охороні, науковому опрацюванні та оприлюдненні музейних колекцій, які документують історичний та культурний розвиток автохтонних етнічних українців у Словацькій Республіці. Зазначено, що музей української культури у Свиднику є одним із найбільших музеїв нацменшин в Європі і нині входить до десятки найбільших музеїв Словаччини. Висвітлено специфіку збереження зразків мистецької спадщини художника Дезидерія Миллого у структурі музею. Розкрито біографію та напрями творчості митця як одного з основоположників модерного образотворчого мистецтва на території Словаччини
ПРОСТОРОВІ ІДЕЇ СУПРЕМАТИЗМУ:ВІД ПЛОЩИНИ ДО ОБ’ЄМУ
No full textThe purpose of the article is to theoretically substantiate the concept of Suprematism, to actualize its content as a stylistic artistic movement in the history of twentieth-century art. The methodological basis of the study is a systematic and historical approach to the study of the subject of research in the context of those phenomena and processes that had the greatest influence on its development. A combination of traditional research methods and approaches (induction, historicism, synthesis, integrated interdisciplinary and systemic approaches) was used, that allowed for a more complete and reliable coverage of the ambiguous picture of the existence of a complex object. The scientific novelty lies in the analysis of the processes of development of the creative concept of Suprematism, in determining the place and role of the artistic movement in the history of twentieth-century art. The research focuses on the study of the artistic processes of the 1910 s and 1920 s during the formation of the main style-forming trends associated with the exit into nonobjectivity, namely, the formation of conceptual problems of Suprematism and Constructivism. Without pretending to be comprehensive, the author of the article seeks to highlight the process of developing a stylistic component within Suprematism, namely: in what sequence such elements as color, geometric shapes, volume, space were included in this component, in what hierarchy these elements were located, and which of them formed the core of Suprematism. To reveal the topic, the main periods of the development of K. Malevich's Suprematism are analyzed, from the depiction of planar geometric shapes in illusory space to voluminous abstract compositions that were created in the process of artistic experiments with form in real space. Conclusions. Suprematism, as one of the artistic styles, developed at the turn of the newest destructive formal experiments that created a laboratory of «pure» forms, colors, planes, and space, preparing the ground for a new stage in the history of twentieth-century art. Detached from the real world, emphatically philosophical in its manifestations, Suprematism was embedded in non-objectivity and hereditarily associated with to Cubism, Futurism, and Cubo-Futurism. Given the significant role of color and volume, the combination of simple geometric planes with space (or with a white background as its symbol) was crucial for the formation of the style component of Suprematism. The combination of these elements of the stylistic core of Suprematism turned out to be the most common stylistic feature. From the very beginning, from the zero level of forming, early, planar Suprematism was oriented towards entering space. This determined the influence of Suprematism on the stylistics of the subject environment and its entry into the three-dimensional structure of the object. The creator of the new artistic concept looked at the world not as an object of image, but as an object of artistic transformation, which manifested itself as a systematic direction in the field of artistic and aesthetic theories and creative practice.Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні концепції супрематизму, актуалізації його змісту як стилетворчого художнього напряму в історії мистецтва ХХ ст. Методологічною основою дослідження є системно-історичний підхід до вивчення предмета дослідження в контексті тих явищ і процесів, які мали найбільший вплив на його розвиток. Використано сукупність традиційних дослідницьких методів і підходів (індукції, історизму, синтезу, комплексний міждисциплінарний та системний підходи), що дають змогу з більшою мірою повноти й вірогідності висвітлити неоднозначну картину існування комплексного об‘єкта. Наукова новизна полягає в аналізі процесів розвитку творчої концепції супрематизму, у визначені місця і ролі художнього напряму в історії мистецтва ХХ ст. Дослідницька увага зосереджується на вивченні питань мистецьких процесів 1910-1920-х рр. у період становлення основних стилеутворюючих напрямів, пов‘язаних із виходом у безпредметність, а саме: формування концептуальних проблем мистецтва супрематизму та конструктивізму. Не претендуючи на всеосяжність, авторка статті прагне висвітлити питання процесу вироблення стильового компоненту в межах супрематизму, а саме: в якій послідовності включалися до цього компоненту такі елементи як колір, геометричні фігури, об‘єм, простір, в якій ієрархії перебували ці елементи, та які з них становили ядро супрематизму. Для розкриття теми проаналізовано основні періоди розвитку супрематизму К. Малевича від зображення площинних геометричних фігур у ілюзорному просторі до об‘ємних абстрактних композицій, що виходили в процесі художніх експериментів з формою у реальний простір. Висновки. Супрематизм, як один із стилетворчих мистецьких напрямів розвивався на зламі новітніх деструктивних формальних експериментів, що творили лабораторію «чистих» форм, кольорів, площин, простору, готуючи підґрунтя до нового етапу в історії мистецтва ХХ ст. Супрематизм відірваний від реального світу, підкреслено філософічний у своїх проявах був вбудований в безпредметництво й спадково пов‘язаний з кубізмом, футуризмом і кубофутуризмом. При значущій ролі кольору та об‘єму, вирішальним для формування стильового компонента супрематизму було поєднання простих геометричних площин з простором (або з білим тлом як його символ). Поєднання саме цих елементів стилеутворюючого стрижня супрематизму виявилося найбільш загальною стильовою ознакою. Ранній, площинний супрематизм від початку був орієнтований на вихід у простір. Це визначило влив супрематизму і на стилістику предметного середовища, і на його вихід в об‘ємну структуру предмета. Творець нової художньої концепції дивився на світ не як на об‘єкт зображення, а як об‘єкт художнього перетворення, що проявило себе як системний напрям у царині творення художньо-естетичних теорій і творчої практики
СТІНА – ВИТВІР АРХІТЕКТУРИ ЧИ ІЛЮЗІЯ ЗАХИСТУ?
No full textIt is represented that the construction of massive walls has lost its fortification meaning and objects of previous eras remain as relics. In the context of the specifics of the problem, examples of the architectural construction and functioning of the walls of the most famous metropolises in different historical periods are considered. It was established that in the modern world, which is constantly fragmenting, it is more appropriate to have separate barriers rather than protective fortifications to clearly define the territory of each state. It is shown that a further detailed consideration of the evolution of man-made defensive structures will provide an opportunity to predict the structure and functions of demarcation lines between world states. The purpose of the work was to trace the diachronic dimensions of humanity's strategy in the process of building protective walls in architectural, technological, social and civilizational contexts, outlining rational perspectives.
Conclusions. The evolution of wall construction went from the construction of walls surrounding the city to the enclosure of individual territories or even countries. However, not every one of these walls was able to provide protection against enemy aggression. In the period between the 18th and 20th centuries, the wall moved away from its own historicalreality and began to serve as a symbol of a certain nation. The remains of the former mighty walls are today monuments of a lost world, representing rather archaeological interest. The experience gained in the course of history has not provided humanity with reliable man-made security barriers. In today's global world, there are no reliable walls, because weaponsare also global. Currently, only separation barriers that can improve the quality of the border service make sense.Territorial misunderstandings between neighboring states can only be resolved by the goodwill of peoples.Репрезентовано, що побудова масивних стін втратила фортифікаційний сенс і об’єкти попередніх епох залишаються в якості реліквій. В контексті специфіки проблематики розглянуто приклади архітектурної побудови та функціонування стін найвідоміших мегаполісів у різні історичні періоди. Констатовано, що у сучасному світі, який безперервно фрагментується, більш доцільним є існування не захисних фортифікацій, а роздільних бар’єрів для чіткого визначення території кожної держави. Показано, що подальший детальний розгляд еволюції рукотворних захисних споруд надасть можливість прогнозувати структуру і функції демаркаційних ліній між світовими державами
КРОС-КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ СУЧАСНОЇ БІЗНЕС-КОМУНІКАЦІЇ
No full textThe article examines the cross-cultural context of real business communication. The methodological basis was an interdisciplinary approach, which made it possible to apply historical, philosophical, sociological and cultural research tools.The general scientific methods used are systemic, structural-functional and synergistic, with the help of which the peculiarities of communication in its relationship with information, intercultural communication and business communication in the historical context and in their close interaction are considered. Also, the research relies on a valuable cultural approach and cross-cultural comparison as a research method.The comparative method of cross-cultural methodology is applied in the study of cultural variability of business communication and the selection of its main factors. The purpose of this study was the analysis and systematization of the main theoretical and methodological approaches to the problem of cross-culturalcommunication in the business sphere and the identification of the basic components of the cross-cultural variability of modern business communication.The specifics of intercultural communication, the peculiarities of cross-cultural communication and the phenomenon of business communication in their interrelationship are considered. It is noted that the main unifying concept is communication, as a socially determined process of transmitting and receiving information in the conditions of interpersonal and mass communication through various channels using various means of communication (verbal, non-verbal, etc.).«Intercultural communication» refers to the exchange of information carried out by speakers of different cultures, as well as mutual understanding between them. Cross-cultural communication is a direction of intercultural communication. Crosscultural communication refers to the communication and interaction of people from different cultures. An indispensable condition for effective cross-cultural communication is the awareness of the communication participants of each other's cultural differences. The practical embodiment of cross-cultural communication is found in the business environment. Business communication is a complex and multifaceted process, which is determined by clear determinism and regulation and is aimed at solving a certain task.Cross-cultural business communication is a special social complex phenomenon that includes various forms of interaction between representatives of different cultures and nationalities. It was concluded that the key in crosscultural business communication is the issue of interaction, mutual influence, mutual penetration. The article also explores the cross-cultural context of modern business communication, defining it as an integral multi-level integrity, «immersion» in culture. Important factors of the cross-cultural context of modern business communication are singled out – values, stereotypes, language, relations between people in different cultures, emotionality, ethnocentrism, relation to time and space, perception and attitude to nature. It was concluded that taking into account these and other factors in their variability will allow to determine the most important values and priorities, as well as to overcome contradictions for effective interaction in cross-cultural business communication. The prospects for further research into the cross-cultural component of modern business communication are outlined, namely, the clarification of the mechanisms of successful interaction with the support of the coexistence of ethnic cultures while preserving their diversity and creating conditions for consensus in a multicultural business environment.Здійснено комплексний аналіз крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації. Методологічним інструментарієм дослідження став міждисциплінарний підхід, що дозволив виявити особливості комунікації у її взаємозв’язку з інформацією, міжкультурною комунікацією та бізнес-комунікацією в історичному контексті та у їх тісній взаємодії. В дослідженні використано культурологічний підхід та компаративний метод крос-культурної методології у дослідженні культурної варіативності бізнес-комунікації, а саме у виділенні її основних чинників. Розглянуто специфіку міжкультурної комунікації, особливості крос-культурної комунікації та феномен бізнес-комунікації у їх взаємопов’язаності. Зроблено висновок, що умовою ефективної крос-культурної комунікації є усвідомлення учасниками комунікації культурних відмінностей. Досліджено бізнес-комунікацію як складний і багатогранний процес з чіткою детермінованістю, регламентацією та спрямованням на вирішення певного завдання. Визначено, що крос-культурна бізнес-комунікація є особливим соціальним комплексним феноменом, що включає різні форми взаємодії представників різних культур і національностей. Зроблено висновок, що ключовим у крос-культурній бізнес-комунікації є питання взаємодії, взаємовпливу та взаємопроникнення. Виокремлено важливі чинники крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації – цінності, стереотипи, мова, стосунки між людьми в різних культурах, емоційність, етноцентризм, відношення до часу і простору, сприйняття та ставлення до природи. Врахування цих та інших чинників у їх варіативності дозволить визначити найважливіші цінності та пріоритети, а також подолати суперечності задля ефективної взаємодії у крос-культурній бізнес-комунікації. Окреслено перспективи подальших досліджень крос-культурної складової сучасної бізнес-комунікації, а саме: з’ясування механізмів успішної взаємодії з опорою співіснування етнічних культур при збереженні їх різноманітності та створення умов для консенсусу у мультикультурному бізнес-середовищі