Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
КАМЕРНІ ВЕРСІЇ ОПЕРНИХ АРІЙ ІТАЛІЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КИТАЙСЬКОГО СОПРАНО ХУЕЙ ХЕ ТА «VERONA LIRICA»
No full textThis article examines the nuances of the interpretation of operatic arias by Italian composers from the late 19th century by Chinese soprano Hui He in collaboration with the string ensemble «Verona Lirica». In contemporary musicology, the significance of studying the operatic arts across various cultures is increasingly recognized, as it unveils unique aspects of interpretation and intercultural communication. The artistry of Chinese performers, particularly Hui He, represents an intriguing phenomenon that opens new avenues for understanding the interplay between different musical traditions.The aim of this paper is to identify the features of the musical and performance interpretation of individual operatic arias by Italian composers from the late 19 th century by Hui He and the string ensemble «Verona Lirica».The methodological approach of this research encompasses historical, textual, genre-stylistic, and comparative analyses, facilitating a deeper exploration of the intricacies involved in performance practice. The findings reveal that Hui He’s interpretations are marked by a distinctive originality while maintaining the traditions of Italian opera, all the while incorporating elements of Chinese musical culture. Special attention is given to arias such as «Io son l'umile ancella» and «La mamma morta», which exemplify not only the technical proficiency of the performer but also the depth of emotional expression, thus affirming Hui He’s ability to create vivid stage personas even in the context of concert performances.The novelty of this research lies in the integration of genre-stylistic and interpretive analyses, as well as the focus on performers who have not received widespread recognition within Ukrainian musicology. The practical significance of this work is that its outcomes can inform the development of educational programs and research initiatives in the field of operatic interpretation, which is particularly pertinent to musicology in both Ukraine and China.In conclusion, the article emphasizes that the interpretations by Hui He and the «Verona Lirica» ensemble serve as exemplary cases of the successful adaptation of operatic repertoire for concert settings, thereby fostering cultural connections and enhancing interest in the operatic arts within China.Розглянуто інтерпретацію арій опер італійських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ ст. у виконанні китайського сопрано Хуей Хе, адже вивчення творчості виконавців Китаю в контексті сучасної музичної творчості постає важливим та перспективним завданням. Визначено поняття «виконавська ситуація», яка впливає на інтерпретацію оперної музики сьогодні. Виявлено три рівня складності виконавської ситуації, де виконання окремих номерів з опери в рамках концертної програми під акомпанемент фортепіано або інструментального ансамблю є своєрідною редукцією, що не потребує від вокаліста дотримання всіх умовностей, пов’язаних із представленням оперної музики. Зазначено, що у такому випадку оперний номер наближається за своїми параметрами до камерного музикування та обумовлює вибір співаком відповідної інтерпретаційної стратегії. Охарактеризовано вокальний стиль Хуей Хе, творчий досвід якої поєднує традиції китайської та італійської оперних шкіл. Виявлено, що інтерпретація фрагментів з оперних постанов італійських композиторів Хуей Хе разом зі струнним квартетом «Verona Lirica» є яскравим прикладом адаптації музичного матеріалу оперних номерів до камерної сцени, що є актуальним як в Європі, так і Китаї. Виконавська манера співачки характеризується технічністю та емоційністю, а її взаємодія з ансамблем представлена на високому рівні майстерності
МОРФОЛОГІЯ І СЕМАНТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТРИПІЛЬСЬКИХ КЕРАМІЧНИХ ІДІОФОНІВ ОВАЛЬНО-ВИТЯГНУТОЇ ТА АНТРОПОМОРФНОЇ ФОРМИ
No full textThe aimof paper – to find out the origin of the oval-elongated rattles of the early stage of Trypyllia, as well as to carry out a semantic interpretation of the ornamentofthe amphora-like rattle of the middle stage of Trypyllia and the anthropomorphic vessel-shaped rattles of its late stage, and to show their connection with the image of the Mother Goddess.Research methodology. The paper uses combined archaeological and organological research methods.Results. The symbolism of the shapes and ornaments of ceramic rattles in the form of grain and an anthropomorphic vessel gives every reason to assert that this noisy instrument could not have been a simple children's toy, as researchers believe [8; 156–157]. An important criterion for identifying them as objects of not utilitarian (children's toys) but ritualpurpose is the context of their findings in complexes that researchers define as sacred (Luka-Vrublivetska, Klishchiv) and among funerary objects (Vykhvatyntsi).Novetly. The origin of the prototype of the oval-elongated shape of the kalatalets was established from the grain of durum wheat, which was one of the main crops in the economy of Trypilians. The archaeological context of the finding of a rattle in the sanctuary testifies to the ritual functions of this idiophone in the ritual practice of the population of the early stageof Tryplian culture. Based on the proposed semantic interpretation of the amphora-shaped rattle and the ornament applied to it, it was possible to interpret it as an anthropomorphic embodiment of the Mother Goddess, who gave life and ensured rebirth after death. The method of extracting sound by shaking the instrument, as a result of which the balls rub against the walls, was perceived as an act of creation, the birth of a new life, which was given by the Mother Goddess embodied in the anthropomorphic outline of the forms of the rattle.
The practical significance. The paper materials can be used in research on the musical and instrumental culture of the ancient peoples of the world.Стаття присвячена аналізу морфології та семантичній інтерпретації калаталець овально-витягнутої форми, а також калаталець у вигляді антропоморфних посудинок раннього, середнього та пізнього етапів Трипільської цивілізації. Встановлено походження овально-витягнутої форми калаталець раннього Трипілля (Лука-Врублівецька, Солончени) та їх зв’язок із сакральною сферою. Здійснено семантичну інтерпретацію орнаменту амфороподібного калатальця середнього етапу Трипілля (Кліщів). Проаналізовано антропоморфні калатальця у формі посудин-глечиків пізнього етапу Трипілля (Вихватинці). Контекст їх знахідок і запропонована автором статті семантична інтерпретація дозволили визначити їх функції як обрядово-ритуальних атрибутів. Спростовано визначення їх первісних функцій як дитячих іграшок
ПОСТАТЬ ЖЕРМЕН ТАЙФЕР : ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНА СПЕЦИФІКА ТА КУЛЬТУРНО-ЕСТЕТИЧНА ПАРАДИГМА ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРА
No full textThe purpose of this study is to reassess the role of G. Tailleferre in the musical culture of the twentieth century, to identify the specific features of her work with an emphasis on the national, genre-stylistic and cultural-aesthetic foundations of the composer‘s heritage. Research methodology. Materials of research are studied by logical, historical, chronological, problemchronological, and musical analysis method. The practical significance. The research materials can be used in lectures and seminars on the history of modern foreign musical culture in secondary and higher educational institution. Results. It is emphasized that the group «Les Six» stood in the position of preserving national identity, free from the Teutonic repertoire of the 19 th century. The composers of the «Les Six» tried to eradicate the sublime or sterile influence of the previous French generation of composers.It is noted that the musical activity of G. Tailleferre is often considered exclusively in the context of the activities of the French «Les Six». G. Tailleferre‘s signature individual style was formed in the 1920 s, during the period when she became a full-fledged member of the «Les Six» group. The early work of G. Tailleferre had common features withthe style of Gabriel Fauré.It is marked, that G. Tailleferre's style is clear, clear, typical of neoclassics. However, in some works (Piano Concerto, ballet «Marchand d'Oiseau») G. Tailleferre uses the Baroque technique. Her neoclassicism restored the composition to restraint and clarity, and showed the way to the «late» Igor Stravinsky and Francis Poulenc. In addition, the works of G. Tailleferre are deliberately ironic. The cycle «Six Songs» by G. Tailleferre reflects the aesthetics of her work. The songs combine beauty, brilliant compositional technique, wit and irony, but there is a contradiction between poetry and musical mood.It is reported that G. Tailleferre enriched the musical culture of France, rethought established musical forms and structures, cultural and aesthetic values of her era through the prism of objectification of musical styles, idioms of the past and present.оновлення та відродження художньої культури Франції, а також унікальність французького музичного стилю. Дана характеристика творчості французького композитора Ж. Тайфер у контексті жанрово-стильової специфіки, а також культурно-естетичної цінності творів композитора. Уточнено роль Ж. Тайфер у культовій групі «Шістки». Приділено увагу індивідуальному музичному стилю Ж. Тайфер, який містив риси неокласицизму, імпресіонізму, а також елементи серійної техніки. Наголошено, що Ж. Тайфер не властиві феміністські погляди, проте вона відстоювала права жінки на творчість. Наведено аналіз фортепіанного концерту з оркестром Ж. Тайфер. Проаналізовано цикл «Шість пісень» Ж. Тайфер, де розкривається естетика її творчості, блискучий композиційний стиль, іронія, яка передбачала епоху постмодерну
МЮЗИКЛ ОДЕСЬКИХ АВТОРІВ «КНЯГИНЯ ОЛЬГА» ЯК СУЧАСНА ВЕРСІЯ ПОШИРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
No full textStatement of the problem. The development of musical-theatrical art in the early 21st century is characterized by the dominance of the genre – the musical. The number of productions and popularity once again confirm that the musical not only has not exhausted its potential as a synthetic multi-genre model of contemporary musical theater, but certainly hasgreat prospects for its development, which determines the relevance of the stated topic.The purpose of the article is to review the main trends in the development and established traditions of the Ukrainian musical in the 21 st century, as well as to represent the personalities of contemporary authors of this genre through the example of the musical «Queen Olha».The methodological basis for this research includes the following approaches: the historical-cultural approach, which allowed for the identification of the specific development of contemporary musical-theatrical culture during the specified period. The key methods employed were descriptive and comparative analysis.Results. The musical «Queen Olha», which premiered on August 30, 2023, at the Odesa Academic Theater of Musical Comedy named after M. Vodyanyi, became a landmark event in the modern musical and theatrical culture of Odesa and Ukraine as a whole. Using the example of the musical, the authors set themselves the task of not only creating a commercial performance but also creating a Ukrainian product that reproduces its own unique national color, based on national history, the Ukrainian language, and Ukrainian musical heritage.Undoubtedly, the musical «Queen Olha» correlating with the contemporary social context and combining traditional and innovative approaches, is a large-scale project that accumulates the key trends of modern non-academic musical culture.The practical significance. The practical value of the work lies in the possibility of using materials in the courses «Musical cultural studies», «History of Contemporary Musical Theater».Стаття присвячена огляду сучасної української музично-театральної культури як сфери активного режисерського експериментування та пошуку смислових домінант у вітчизняному художньому просторі ХХІ ст. Серед жанрово-стилістичного різноманіття моделей музично-театральних вистав масової культури у сучасному соціокультурному контексті затребуваною і найпопулярнішою формою залишається мюзикл, синтетична природа якого має невичерпні потенційні можливості. Автором акцентовано деякі аспекти особливостей розвитку вітчизняного мюзиклу в сучасній музично-театральній сфері, специфіку його інтерпретації на українському ґрунті. На прикладі одеської постановки мюзиклу «Княгиня Ольга» (2023 р.) виявлено тенденції розвитку вітчизняного мюзиклу в ХХІ ст., визначено значення цього жанру як носія власних національних моделей, ефективної форми збереження та просування культурних цінностей у сучасному світі
КУЛЬТУРА, ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ : ДО ПИТАННЯ ПРО СОЦІОКУЛЬТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ГАЛУЗІ
No full textDuring the analysis of socio-cultural determinants and peculiarities of PR-practice, the limitations of «cultural imperialism» and methodological monism have been revealed, when the PR-culture in its world scale is being projected from the Western models positions which eliminate cultural particularism and pluralism, national ethos, individual internal specificity. Public relations are possible to call culture which mainly concentrates on its people and practices and, besides, is conditioned by national and ethnic peculiarities. If they are speaking about PR in the context of intercultural communication, so majority of modern researchers come to the conclusion, that campaigns should be adopted in many cultures in order to own success, and this means that between client, PR specialist and target audience should exist mutual understanding of the cultural basis.Під час аналізу соціокультурних детермінант та особливостей PR-практики виявлено обмеження «культурного імперіалізму» і методологічного монізму, коли PR-культура у її світовому масштабі проєктується з позиції західних моделей, що нівелює культурний партикуляризм і плюралізм, національний етос, індивідуальну внутрішню специфіку. Зв’язки з громадськістю можна назвати культурою, зосередженою головним чином на своїх людях та практиках, при цьому, обумовлена національними та етнічними особливостями. Якщо говорити про PR у контексті між культурної комунікації, то більшість сучасних дослідників сходяться на думці, що кампанії мають бути адаптовані до багатьох культур задля власного успіху, а це означає, що між клієнтом, піарником та цільовою громадськістю має існувати взаємне розуміння культурного базису
ЗМІННІ ТА СТАБІЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ МАЛАНКОВИХ ПІСЕНЬ У КОНТЕКСТІ ОБРЯДУ «МАЛАНКА» : (на прикладі експедиційних записів села Сидорів Тернопільської області): культурологічний аспект
No full textThe purpose of the article is to examine the time-spatial vectors of movement of Ukrainian musical folklore, in particular malanka songs through the prism of S. Hrytsa's concepts and our own analytical observations.Research methodology. Ethnomusicological studies by S. Hrytsa, A. Ivanytskyi, B. Lukaniuk, and a number of others devoted to the problems of transformation of Ukrainian musical folklore were considered. The main basis of thestudy was the author's own expeditionary recordings to the village of Sydoriv, Ternopil region, which is located within the Dniester area of the Malanka rite.Conclusions. The time-spatial vector of Malanka songs from the moment of their origin to the present day has gone through a long way of development and modification. The local traditions of the village of Sydoriv have demonstrated thestability of the Malanka rite over a period of almost a century, while retaining their own unique elements. Nevertheless, the rhythmic structure of the poem and the intonation formula remained unchanged through the centuries, and new relevant and more understandable texts were strung on it over time. The above studies confirmed S. Hrytsa's opinion about the variability of the text and the stability of the tune of Ukrainian musical folklore.Novelty. The malanka songs of the studied village in the ethnomusicological discourse are included in the research and the prerequisites for the variability of the plots with the replacement of tradition with the actual theme of the struggle for the freedom of Ukraine, which forms the national and cultural identification of the younger generations, are traced.Practical significance. The materials presented in the article can be used in pedagogical activities in classes on musical folklore, local history and performance practice of folklore groups.Аналізуються записи маланкових пісень с. Сидорів Тернопільської обл. щодо змінності та сталості традицій обряду «Маланка». Окреслено початкову історіографію записів обряду «Маланка» з історичного ареалу побутування – подністрянського регіону. Розглянуто збірки текстів маланкових пісень у записах Ю.Федьковича, підкреслено значимість уміщених у них нотацій. В контексті концепції С. Грици про окремий рух текстів та мелодій пісень у просторі та часі, проведено паралелі з сучасними записами маланкових пісень. На прикладі записів маланкових пісень с. Сидорів Тернопільської обл. показано видозміну сюжетів крізь призму національно-культурної ідентичності та сталість традиційної ритмо-інтонаційної формули та ритмічної структури вірша. У більшості регіонів побутування «Маланок» різноманітні за сюжетами тексти співаються на одну мелодію, що підтверджує парадигматичну модель розвитку українського музичного фольклору С. Грици
МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ КУЛЬТУРНОЇ ПРОСВІТИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗА КОРДОНОМ
No full textThe article examines the important role of mobile applications in the context of cultural education and the preservation of national identity for Ukrainians living abroad. In the face of globalization and migration processes, where national andcultural characteristics may be at risk, mobile technologies become a powerful tool for maintaining a connection with cultural heritage and language.The relevance of this research is determined by the modern challenges faced by diasporas and the need to implement innovative solutions to address issues of cultural adaptation and integration. The article discusses specific examples of mobile applications that help users not only learn the language but also delve into the cultural traditions, history, and customs of Ukraine.The novelty of the research lies in the systematization and analysis of existing applications, as well as in identifying their impact on the formation of identity among users. One of the key aspects of the study is an experiment conducted in Poland, where data was collected on how Ukrainians use mobile applications for language learning and cultural identity preservation. The results of this experiment indicate that mobile applications not only facilitate language education but also create platforms for cultural exchange and communication among Ukrainians abroad.The study emphasizes that mobile applications can serve not only as educational platforms but also as tools for preserving and developing the cultural identity of Ukrainians living abroad. Furthermore, the article offers recommendations for the further development and adaptation of such applications, which can be beneficial for both developers and organizations working with the Ukrainian diaspora.Thus, the article contributes to the discussion on cultural policy and educational technologies, highlighting the importance of digital solutions in maintaining cultural connections and identity in the context of globalization.Стаття розглядає роль мобільних додатків у культурній освіті та збереженні національної ідентичності українців за кордоном. Сьогодні мобільні технології стають потужним інструментом підтримки зв’язку з культурною спадщиноюта мовою. Актуальність обумовлена викликами, з якими стикаються діаспори, та необхідністю рішень для культурної адаптації. Новизна полягає у систематизації додатків і вивченні їх впливу на формування ідентичності. Експеримент уПольщі показує, що ці додатки сприяють освіті та культурному обміну. Таким чином стаття підкреслює роль мобільних додатків у збереженні культурної ідентичності українців за кордоном і пропонує рекомендації для їх розвитку
ШРИФТ У СТВОРЕННІ ЕФЕКТИВНОГО ДИЗАЙНУ: ВІДБІР ШРИФТІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЧИТАНІСТЬ
No full textThis paper aims to systematize knowledge about the role of fonts in design, to define the basic principles of font selection, and to analyze the impact of different font types on readability and text perception.Research methodology. The research employed a methodology of systematization and ordering of scientific and theoretical material; a typological method aimed at identifying the features of font selection for creating effective design and determining their impact on readability; methods of induction, deduction, and analogy; and a comparative analysis method to identify differences between various font types.Scientific novelty. The study investigated the role of fonts in creating effective design as a crucial component of a holistic visual image; analyzed the main approaches to font selection for ensuring text readability; identified the key factors ensuring high text readability; characterized modern approaches to text creation such as classic Swiss typography, «Swiss punk», and grunge; and presented a four-stage font selection process.Practical significance. The material expands the information about font selection for ensuring effective design and improving the readability of textual materials in design projects.Досліджено роль шрифту у створені ефективного дизайну як важливого компоненту цілісного візуального образу. Встановлено, що однією з найбільш важливих складових ефективного дизайну є правильний вибір шрифту для викладу текстової інформації та забезпечення її читаності. Проаналізовано головні підходи до вибору шрифту для забезпечення читаності тексту. Визначено, що для забезпечення високої читаності тексту враховують групу чинників: розмір шрифту, його дизайн, контраст між текстом і тлом, відстань між літерами та рядками, ширина рядка. Охарактеризовано поняття «упізнаваність», «читаність», «легкість читання» та розкрито різницю між визначеннями. Охарактеризовано процес вибору шрифту, який складається з чотирьох етапів. Зазначено, що подальший розвиток вибору шрифтів типографіки пов’язаний з розвитком цифрових технологій, психологією сприйняття тексту та вимогами соціального замовлення
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОШУКИ ЄВГЕНА ЛИСИКА В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ НОНКОНФОРМІЗМУ В ДИЗАЙНІ СЦЕНІЧНОГО ПРОСТОРУ
No full textThe purpose of the article is to reveal the peculiarities of the creative activity of the chief artist of the Lviv Opera and Ballet Theater Yevhen Lysyk in the context of the formation of nonconformism in Ukrainian art. Research methodology. The method of cultural-historical analysis was applied, which made it possible to consider the development trends of stage art design in the 1950-1970 s; the typological method, which contributed to the identification of the features of the manifestations of nonconformism in accordance with the specifics of the design of stage art; the functionaltypological method, which contributed to the identification of the specificity of nonconformism in the artistic decisions of E. Lysyk; the method of art history, figurative-stylistic and formal-stylistic analysis of the design of the stage space of performances developed by Yevhen Lysyk on the stage of the Lviv Opera and Ballet Theater and others. Scientific novelty. Peculiarities of the creative activity of the chief artist of the Lviv Opera and Ballet Theater Yevgeny Lysyk in the context of the formation of nonconformism in Ukrainian art are studied. The specificity of the manifestation of nonconformism tendencies in the artist's scenography is revealed; on the basis of the analysis of architectural elements and features of the visual image of the stage space of performances, the characteristic features of Yevhen Lysik's nonconformism were revealed. It has been established that the formation of the aesthetic code of effective scenography in the Lviv Opera and Ballet Theater and the reform of the artistic language of the set decoration were determined not least by the process of selfidentification of Ye. in general. The design of the stage space of the performances developed and implemented by the master represents a unique matrix of the ideological artistic concept of creativity, which was formed and developed during decades ofcreative activity in the context of the struggle for the physical and spiritual freedom of man.Practical significance. Certain aspects and conclusions of the study can be used in further scientific development of the problem of non-conformism in stage design.Досліджено особливості творчої діяльності головного художника Львівського театру опери і балету Євгена Лисика в контексті становлення нонконформізму в українському мистецтві. Виявлено специфіку прояву тенденцій нонконформізму в сценографії художника; на основі аналізу архітектонічних елементів та особливостей візуального образу сценічного простору вистав з’ясовано характерні риси нонконформізму Є. Лисика. Констатовано, що формування естетичного коду дієвої сценографії в Львівському театрі опери і балету та реформа художньої мови декораційного оформлення зумовлені не в останню чергу процесом самоідентифікації Є. Лисика через осмислення процесів, що відбувалися як у загальнотеатральному просторі зокрема, так і соціокультурному просторі означеного періоду загалом. Розроблений і втілений майстром дизайн сценічного простору вистав репрезентує унікальну матрицю ідейної художньої концепції творчості, що формувалася і отримала розвиток протягом десятиліть творчої діяльності в контексті боротьби за фізичну і духовну свободу людини.Дослідження виявило, що елементи театрального формування, що потрапляють у просторовий досвід сценографії вистави Є. Лисика важливі і мають естетичний, інтелектуальний та пізнавальний рівень, працюючи на виявлення дійсності в естетичному образі навколишнього простору і космосу. Таким чином, для сценографії художника-нонконформіста характерний зв’язок з окремими, різноманітним та мінливими просторами поза сценою для створення театральних сигналів та нескінченних значень засобами можливості нескінченної реконфігурації простору театру, його громадського та приватного простору засобами розподілу груп блоків всередині сценічного образу
ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОСТІ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ «УКРАЇНСЬКА МУЗИКА» 1937–1939 РОКІВ
No full textStatement of the problem. Ukrainian choral art is a socio-cultural phenomenon that has ancient origins and traditions, the basis of which are national and mental features, generally recognized abilities of Ukrainians to sing, rich folklore and song heritage and religious and musical rituals. The phases of the rise of this art were determined not only by historical and sociocultural circumstances and social demands, but also by international contacts. Its professionalism is a complex issue, especially in historical retrospective, because there were various forms of this kind of music-making, the performance specificity of which lies in the interpretive synthesis of the relevant skills and knowledge of both the conductor and the group of singers.Analysis of the latest research and publications. Some aspects of this problem have already been considered by scientists, in particular, its historical and cultural context (A. Lashchenko), differentiation of the professionalism of group singing in academic and folk singing traditions (O. Bench-Shokalo), the professionalism of the choirmaster (N. Seleznyova), the professional activity of individual choral centers (L. Rudenko, L. Khanyk, etc.), regional choral activity in the context of professionalization of musical life (I. Bermes, O. Mironova, I. Bevska, etc.), etc. However, the aspect of the role of musical periodicals in the growth of the professionalism of regional choral singing of a certain historical stage remained almost unnoticed, which prompts its coverage.The aim of the article is to identify the main angles and significance of publications from the journal «Ukrainian Music» of the late 1930 s for the growth of professional skills of Galician conductors and choirs.Statement of the main material. The last decades of the nineteenth century and the first third of the twentieth century (up to 1939 inclusive) were marked by a fairly powerful rise in Ukrainian choral art in Galicia. It was prepared by the previous process of national self-awareness and at the same time influenced it, joining the socio-political and general culturalmovement with an organic component. On the other hand, it was a priority component of the process of professionalization of the musical culture of the region as a whole. Dagmara Duvirak called the emergence of SUProM in 1934, an organization that put forward «high musical professionalism» as the first and main criterion as the «highest» and «final» link in this process [4; 10]. The final link of SUProM was the establishment of a center for coordinating the efforts of all Galician musicians by professionally educated and socially active artists in Lviv. As you know, several sections responsible for improving the professional level of functioning of various musical areas (pedagogical, performing, composing, musicological) were created.Висвітлено проблемні питання професійності хорового співу в Галичині крізь оптику змістового наповнення статей часопису «Українська музика», що виходив неповних три роки у Львові наприкінці 1930-х р. Чимало публікацій галицьких музикознавців, композиторів і виконавців (піаністів, вокалістів, диригентів) присвячені хоровому мистецтву, яке було тоді наймасовішим і охоплювало різні життєві сфери – такі як побутове дозвілля, концертні виступи, супровід Богослужінь, національно-громадські заходи, музичне шкільництво тощо. Проаналізовано статті визначних представників вокально-хорової галузі М. Антоновича, Б. Пюрка, Є. Лисько, якими виявлено низку недоліків і запропоновано способи їх подолання