eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Physiological Characteristics of Cardiovascular System Recovery After Physical Exercise in Young Males of Different Morphological Types
No full textРобота присвячена аналізу динаміки змін функціональних показників серцево-судинної системі в процесі виконання фізичної роботи у юнаків-мешканців низинних районів Закарпатської області різних морфологічних типів. Дослідження проводилися у 112 юнаків 17-21 річного віку постпубертатного періоду онтогенезу, мешканців районів, що розташовані на висоті до 400 м над рівнем моря, Закарпатської області. Спостереження, реєстрація та аналіз адаптаційних змін функціональних показників серцево-судинної системи здійснювалися під час велоергометрії після двох навантажень потужністю 1 Вт/кг і 2 Вт/кг з інтервалом 5 хвилин одразу після роботи і тричі по її завершенню (через 1, 2 і 3 хвилини). Соматотип визначали за методом Хіт-Картера, шляхом каліперометрії. Шляхом біоімпедансометрії визначали відносний вміст жирового та м’язового компонентів маси тіла за критеріями McCarthy та D. Gallagher. Результати дослідження показали, що після двох навантажень на велоергометрі, які збільшували ЧСС до 130-140 уд/хв-1, динаміка відновлення ЧСС була такою, що у досліджуваних юнаків початок достовірного зниження фіксувався через 30 секунд після припинення циклічної роботи. Після навантаження потужністю 2 Вт/кг маси тіла з підвищенням ЧСС до 180-190 уд/хв-1 початок достовірного зниження ЧСС реєструвався через 120 секунд. Відмінності в артеріальній судинній відповіді на навантаження циклічного характеру спостерігалися у молодих чоловіків, мешканців низинних районів Закарпатської області, залежно від морфологічного типу та складу тіла. Під час фізичних навантажень з інтенсивністю 90% VO2max лише у юнаків-ендомезоморфів та у юнаків зі збалансованим соматотипом спостерігалося підвищення ДАТ вище вихідного рівня. Натомість у юнаків з низьким відносним вмістом жирового компоненту та дуже високим відносним вмістом скелетних м’язів підвищення ДАТ вище вихідного рівня було відсутнє. Таким чином, відносне переважання жирового компонента і відносне зниження м’язового компонента у морфологічному типі представників чоловічої статі, викликало негативну судинну реакцію з підвищенням ДАТ вище вихідного рівня.The study focuses on analyzing the dynamics of changes in the functional parameters of the cardiovascular system during physical exercise in young males residing in the lowland areas of the Zakarpattia region, representing different morphological types. The research was conducted on 112 young males aged 17–21 years in the post-pubertal period of ontogenesis, residents of areas at altitudes of up to 400 meters above sea level in the Zakarpattia region. Observations, measurements, and analysis of adaptive changes in the functional parameters of the cardiovascular system were carried out during bicycle ergometry following two exercise loads of 1 W per 1 kg and 2 W per 1 kg, with a 5-minute interval, immediately after exercise, and three times post-exercise (at 1, 2, and 3 minutes). Somatotype was determined using the Heath-Carter method via caliperometry. The relative fat and muscle components of body mass were assessed through bioelectrical impedance analysis according to the criteria of McCarthy and D. Gallagher. The results demonstrated that after two workloads on the bicycle ergometer, which increased heart rate (HR) to 130–140 bpm, the recovery dynamics of HR exhibited a statistically significant decrease starting 30 seconds after the cessation of cyclic exercise. Following an exercise load of 2 W per 1 kg of body mass, which elevated HR to 180–190 bpm, the onset of a significant HR reduction was recorded after 120 seconds. Differences in arterial vascular responses to cyclic exercise were observed among young males from lowland areas of the Zakarpattia region, depending on their morphological type and body composition. During physical exertion at 90% VO₂ max, an increase in diastolic blood pressure (DBP) above baseline was observed only in endomesomorphic young males and those with a balanced somatotype. In contrast, young males with a low relative fat content and a very high relative skeletal muscle mass did not exhibit an increase in DBP above baseline. Thus, a relative predominance of the fat component and a relative decrease in the muscle component in the morphological profile of males induced a negative vascular response, leading to an increase in DBP above baseline
Methods and Models for Assessing the Impact of Digitalization on the Components of Sustainable Development: Critical Analysis and Areas for Improvement
No full textУ статті проаналізовано сучасні кількісні, якісні та гібридні методи й моделі оцінювання впливу цифровізації на складові сталого розвитку. Встановлено, що існуючі підходи надають цінну інформацію про прямі результати впровадження цифрових технологій, проте значною мірою ігнорують непрямі, довгострокові наслідки, а також складні взаємозв’язки між економічними, соціальними та екологічними аспектами. Визначено основні обмеження: обмежена доступність і стандартизація даних, ізольованість аналізу складових сталого розвитку та орієнтація моделей на короткострокові результати. Запропоновано напрями удосконалення моделей оцінювання: інтеграція динамічних даних у режимі реального часу, застосування міждисциплінарного підходу, розробка прозорих систем звітності та створення моделей, орієнтованих на прийняття політичних рішень. Результати дослідження сприяють підвищенню ефективності використання цифровізації для досягнення цілей сталого розвитку.The article provides a comprehensive analysis of contemporary quantitative, qualitative, and hybrid methods and models for assessing the impact of digitalization on the economic, social, and environmental dimensions of sustainable development. It emphasizes that while current quantitative approaches, such as indicator-based frameworks and data-driven models, allow for standardized comparisons and measurable tracking of progress, they often fail to fully capture the complex, context-dependent dynamics and long-term implications of digital transformation. Case studies, expert evaluations, and stakeholder consultations give depth and contextual understanding but cannot be generalized. Qualitative methods can be combined in a hybrid model which would be increasingly advocated in order to bridge this very gap between statistical rigor and contextual insight towards balanced multidimensional assessment. The main limitations of the models that were used previously have been scoped as limited data availability and comparability, insufficient integration of the three pillars of sustainability, mostly short-term and direct effects focused, and standardized reporting frameworks. It therefore draws some special challenges in modeling the indirect and cascading effects of digitalization on employment new social normative shifts increased energy demand and e-waste generation which will be long term but very evident. The article has therefore proposed that real-time dynamic data streams be integrated from IoT and smart infrastructure into hybrid interdisciplinary economic environmental and social accounting systems with transparent simplified reporting templates that are developed for the policies to choose the best practice to act upon. The findings move forward with methodological basics toward the assessment of digital transformation within sustainable development and at the same time share hands-on details with policymakers, researchers, and practitioners who may want to take care of digitalization as a promoter of inclusive, resilient, and environmentally responsible growth
Development of Speed-Strength Qualities of 15–16-Year-Old Boxers
No full textУ статті досліджено фізичну підготовку боксерів 15-16 років. Представлено методику розвитку швидкісно-силових якостей боксерів 15-16 років. У представлену методику ввійшли: план навчально-тренувальних занять, схема тренувального заняття, комплекс фізичних вправ у парах для розвитку швидкісно-силових якостей, комплекс спеціальних вправ для розвитку швидкісно-силових якостей, комплекс вправ із обтяженнями. Отримані дані розвитку швидкісно-силових якостей у боксерів 15-16 років експериментальної та контрольної груп на початку та в кінці педагогічного експерименту свідчать про поліпшення результатів за всіма показниками. Аналіз результатів отриманих у процесі експерименту дозволяє констатувати, що кращими виявилися показники спортсменів експериментальної групи. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вдосконаленні тренувальних методик для ефективного розвитку швидкісно-силових якостей боксерів на різних етапах підготовки.The article studies the physical training of 15–16-year-old boxers. The purpose of the study: to develop and experimentally verify the effectiveness of the methodology for the development of speed-strength qualities of 15–16-year-old boxers. Research methods: the study of scientific and methodological literature on the research problem, analysis and synthesis of the information obtained, pedagogical experiment, method of mathematical statistics. The methodology for the development of speed-strength qualities of 15–16- year-old boxers is presented. The presented methodology includes: a plan of training sessions, a schedule of classes, a set of physical exercises in pairs for the development of speed-strength qualities, a set of special exercises for the development of speed- strength qualities, a set of exercises with weights. Research results. The concepts of “speed”, “strength”, “speed-strength qualities” are clarified. To test the effectiveness of the methodology implementation, a pedagogical experiment was conducted in which two groups of 15–16-year-old boxers (experimental and control) with the same level of physical training, 10 people each, participated. At the beginning and the end of the experiment, control testing of the development of speed and strength qualities of boxers of both groups was carried out using the following tests: “jumping up with a swing of arms”, “long jump from a place”, “throwing a stuffed ball over the head forward”, “flexion and extension of arms in a prone position”, “number of direct blows in 9 seconds”, “throwing a small ball from a place”. Conclusions. Evaluating the obtained data on the development of speed- strength qualities in boxers aged 15-16 of the experimental and control groups, when comparing the indicators at the beginning and the end of the pedagogical experiment, an increase in the results is observed for all indicators. Analysis of the data obtained during the experiment allows us to state that the indicators of athletes of the experimental group turned out to be better. We see prospects for further research in improving training methods for the effective development of speed-strength qualities of boxers at different stages of training
Development of Spatial Orientation Skills in Children with Mild Intellectual Disability
No full textУ статті досліджено процес формування навичок просторового орієнтування в дітей із легкими інтелектуальними порушеннями. Навички просторового орієнтування відіграють важливу роль у навчанні й адаптації дитини. Їх розвиток сприяє сенсорній інтеграції, покращенню соціально-побутової адаптації та підготовці до шкільного навчання. Формування навичок просторового орієнтування в дітей із порушенням інтелекту відбувається за тими ж етапами, що й у дітей зі звичайним розвитком, проте має свої особливості через затримку розвитку когнітивних і сенсомоторних функцій.У статті детально розглянуто різні етапи формування просторових уявлень. Перший етап – орієнтування у власному тілі, під час якого дитина засвоює поняття «угору», «униз», «праворуч», «ліворуч», що є базовими для подальшого розвитку просторових навичок. Наступні етапи включають орієнтування в напрямках простору, а також розуміння відношень між предметами, як-от «між», «перед», «за». Особлива увага приділяється орієнтації на площині, де дитина вчиться розміщу-вати предмети на аркуші паперу та розпізнавати двовимірні просторові відношення.Значення роботи із просторовим орієнтуванням зростає у зв’язку з потребою в соціальній адаптації дітей з інтелектуальними порушеннями. У статті акцентовано на важливості використання ігор, які можуть полегшити цей процес, допомогти дітям активно переміщатися у просторі, заплющувати очі під час виконання завдань, вербально позначати просторові від-ношення. Підходи до роботи із просторовим орієнтуванням включають розвивальні ігри, естафети та завдання з рухом, які спрямовані на стимулювання вищих психічних процесів – мислення, пам’яті, мовлення, і, у результаті, покращення сенсорної та моторної інтеграції.Особливості інтелектуального розвитку цих дітей ускладнюють засвоєння просторових навичок у визначені терміни. Поступове ускладнення завдань дозволяє дітям проходити від елементарних вправ до складніших форм просторового орієнту-вання, що розширює їхній життєвий досвід. Автори зазначають, що формування просторових уявлень є базисом для подальшого успішного навчання та соціальної адаптації дітей з інтелектуальними порушеннями. Досягнення цієї мети можливе за умови активної участі дітей у корекційній роботі з фокусом на практичні навички.The article examines the process of developing spatial orientation skills in children with mild intellectual disabilities. Spatial orientation skills play a crucial role in children’s learning and adaptation processes. Developing these skills promotes sensory integration, enhances social and daily life adaptation, and prepares children for academic learning. For children with intellectual impairments, the development of spatial orientation skills follows similar stages as in typically developing children but includes specific adaptations due to delayed cognitive and sensorimotor functions.The article provides a detailed overview of the stages in developing spatial awareness. The first stage involves body schema orientation, where children learn basic concepts like “up”, “down”, “left”, and “right”, which are foundational for further spatial skills. The next stages involve orienting in spatial directions and understanding relationships between objects, such as “between”, “in front of”, and “behind”. Special attention is given to planar orientation, where children learn to position objects on paper and recognize two-dimensional spatial relationships.The importance of spatial orientation work grows with the need for social adaptation among children with intellectual disabilities. The article emphasizes the value of using games that facilitate this development, helping children move actively in space, complete tasks with their eyes closed, and verbally identify spatial relationships. Approaches to spatial orientation include educational games, relay races, and movement exercises that stimulate higher mental processes – thinking, memory, and language – ultimately improving sensory and motor integration.The intellectual development characteristics of these children make it more challenging to acquire spatial skills within standard timeframes. Gradual task progression allows children to move from simple exercises to more complex forms of spatial orientation, expanding their life experiences. The authors highlight that forming spatial awareness is fundamental for further successful learning and social adaptation in children with intellectual disabilities. Achieving this goal is possible through children’s active involvement in corrective work focused on practical skill development
Політика «м’якої сили» Республіки Корея: геополітичні можливості та наслідки
No full textThe purpose of the article is to analyze the key aspects of geopolitical opportunities and consequences of the ‘soft power’ policy of the Republic of Korea, being actively implemented by the country in recent decades. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, and systematicity. General scientific methods (generalization, analysis, synthesis, concretization) and special historical methods (problematic-chronological, historical-genetic, historical-comparative, historical-typological) are used.
The scientific novelty lies in the attempt to give an objective assessment of the ‘soft power’ policy of the Republic of Korea, outlining the achievements and prospects for its further implementation based on the analysis of modern foreign historiography and sources, and clarifying the country’s international policy strategy in the context of current geopolitical challenges and transnational threats.
Conclusions. The Republic of Korea is one of the countries that attempt to make its values universally accepted through the policy of ‘soft power’ as well as the cultural and intellectual potential of the nation, in which it has achieved serious success in recent decades. It is proved that the ‘Korean wave’ (Hallyu) as part of the soft power approach had a positive impact on encouraging Korean cultural diplomacy. The Republic of Korea has clearly demonstrated the importance of soft resources and is increasing investments in their development every year through systematic national efforts. In the case of South Korea, such large companies as Samsung, Hyundai, and LG have successfully shown that soft power can be linked to the economy. The ‘Korean Wave’ has provided the country with a serious financial resource in various categories, such as animation, broadcasting, cartoons, games, cinema, music and TV series, fashion, and cosmetics. Economic success in one sector has led to improvements in others. The Republic of Korea has offered a new model of what an Asian country could look like in the 21st century: an advanced economy, democratic, technologically innovative, and culturally vibrant. It is with these resources that the country has successfully learned to persuade and ‘capture’ the world.
Мета статті – проаналізувати ключові аспекти геополітичних можливостей та наслідків політики «м’якої сили» Республіки Корея, активно впроваджуваної країною в останні десятиліття. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності. Застосовано загальнонаукові (узагальнення, аналізу, синтезу, конкретизації) та спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний) методи.
Наукова новизна полягає у спробі дати об’єктивну оцінку політики «м’якої сили» Республіки Корея, окресливши здобутки й перспективи її подальшої реалізації на основі аналізу сучасної зарубіжної історіографії та джерел, з’ясуванні стратегії міжнародної політики країни у контексті сучасних геополітичних викликів та транснаціональних загроз.
Висновки. Республіка Корея належить до країн, які прагнуть зробити свої цінності загальноприйнятими за допомогою політики «м’якої сили», культурного та інтелектуального потенціалу нації, у чому за останні десятиріччя вона досягла серйозних успіхів. Доведено, що «Корейська хвиля» (Халлю) як частина підходу «м’якої сили» мала позитивний вплив для заохочення корейської культурної дипломатії. Республіка Корея наочно продемонструвала важливість м’яких ресурсів та з кожним роком збільшує інвестиції в їх розвиток через системні національні зусилля. У випадку Південної Кореї такі великі компанії, як Samsung, Hyundai, LG успішно показують, що «м’яка сила» може бути пов’язана з економікою. «Корейська хвиля» забезпечила країну серйозним фінансовим ресурсом у різних категоріях, таких як мультиплікація, радіомовлення, мультфільм, ігри, кінематограф, музика і телесеріали, мода, косметика. Економічний успіх в одному секторі призвів до покращення в інших. Республіка Корея запропонувала нову модель того, як може виглядати азійська країна у 21 ст.: з передовою економікою, демократичною, технологічно інноваційною та культурно яскравою. Саме цими ресурсами країна успішно навчилася переконувати та «захоплювати» світ
Basics of Scientific Research
No full textМетодичні вказівки призначені для здобувачів вищої освіти першого рівня за спеціальностями 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та 091 Біологія та біохімія.
До змісту методичних вказівок входять розробки практичних занять за програмними темами курсу (питання для обговорення, завдання для аудиторної роботи, завдання для самостійної позааудиторної роботи), список рекомендованих джерел та інформаційних інтернет-ресурсів.Methodological guidelines are intended for students of higher education of the first level in the specialties 014 Secondary education (Biology and human health) and 091 Biology and biochemistry.
The content of the methodological instructions includes the development of practical lessons on the program topics of the course (questions for discussion, tasks for classroom work, tasks for independent extracurricular work), a list of recommended sources and informational Internet resources
Structure of the Use of Digital Resources in the Training Process of Athletes
No full textМета – оцінити структуру застосування цифрових ресурсів у тренувальному процесі спортсменів.Методи дослідження: Проведено опитування за анкетою, яка включала питання з оцінки застосування цифрових ресурсів відповідно класифікації складеної Грабик Н. М., Грубар І. Я. (2022). Опитування проведено за допомогою хмарного середовища Google.forms. У дослідженні брали участь 29 спортсменів 18 – 29 років без урахування видів спорту, кваліфікації та територіального місця тренування протягом листопада 2024 року.Результати. Встановлено необхідність удосконалення інформаційно-цифрової компетентності спортсменів на етапі здобуття освіти: 10,34% спортсменів не користуються жодним цифровим ресурсом у своєму тренувальному процесі; 39,3% спортсменів не знають поняття «цифрової компетентності» прийнятому в освітньому процесі закладів освіти; 14,3% спортсменів оцінюють свою компетентність на низькому рівні; 63,41% спортсменів самостійно оволодівають цифровими ресурсами.Встановлено структуру застосування цифрових ресурсів у тренувальному процесі спортсменів: засоби комунікації (91,95%); прикладні програми (80%); вебсервери зі створення інтерактивних тестів, вікторин, обговорень, опитувань, навчальних ігор (46,4%); програмні застосунки для моніторингу (41,06%); системи відеоаналізу рухів і комп’ютерних комплексів-імітаторів для відстеження та фіксації рухів (22,58%). Висновки. В результаті проведеного дослідження проведено оцінку структури цифрових ресурсів у тренувальному про-цесі спортсменів. Подальші дослідження передбачають моніторинг структури цифрових ресурсів у тренувальному процесі спортсменів з урахуванням спортивної кваліфікації, виду спорту, умов тренування, розробка практичних рекомендацій з удо-сконалення освітніх програм закладів вищої освіти за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт».The goal is to assess the structure of the use of digital resources in the training process of athletes.Research methods: A survey was conducted using a questionnaire. The questionnaire included questions on assessing the use of digital resources according to the classification compiled by Grabyk N. M., Grubar I. Ya. (2022). The survey was conducted using the Google.forms cloud environment. 29 athletes aged 18–29 participated in the study, regardless of sports, qualifications, and territorial location of training during November 2024.Results. The need to improve the information and digital competence of athletes at the stage of obtaining education was established: 10.34% of athletes do not use any digital resources in their training process; 39.3% of athletes do not know the concept of "digital competence" adopted in the educational process of educational institutions; 14.3% of athletes assess their competence at a low level; 63.41% of athletes independently master digital resources.The structure of the use of digital resources in the training process of athletes has been established: means of communication (91.95%); applications (80%); web servers for creating interactive tests, quizzes, discussions, surveys, educational games (46.4%); software applications for monitoring (41.06%); video analysis systems of movements and computer complexes-simulators for tracking and recording movements (22.58%).Conclusions. As a result of the study, an assessment of the structure of digital resources in the training process of athletes was carried out. Further studies include monitoring the structure of digital resources in the training process of athletes, taking into account sports qualifications, type of sport, training conditions, development of practical recommendations for improving educational programs of higher education institutions in the specialty 017 "Physical Culture and Sports"
Organisational and Educational Principles of Inclusion of Applicants in the Inclusive Space of a Higher Education Institution
No full textСтаття присвячена дослідженню принципів інклюзивної освіти та виокремленню із їх сукупності організаційно-освітніх принципів включення здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами в інклюзивний простір закладу вищої освіти. Проблема розглядається в контексті інтеграції української освітньої системи в європейський простір і відповідності міжнародним стандартам інклюзивної освіти. У дослідженні застосовано метод контент-аналізу, який дозволив узагальнити нормативно-правові документи з питання забезпечення рівного доступу до освіти, проаналізувати сучасні моделі інклюзивного навчання та виокремити ключові принципи їх реалізації.Основні завдання дослідження включають аналіз нормативно-правової бази, що регулює організацію інклюзивного освіт-нього процесу, визначення концептуальних моделей включення здобувачів з особливими освітніми потребами в навчальний процес, а також обґрунтування організаційно-освітніх принципів, які сприяють ефективному функціонуванню інклюзив-ного освітнього простору в закладі вищої освіти. Виявлено, що основними принципами, на яких базується інклюзивна освіта у вищій школі, є науковість, системність, варіативність, індивідуалізація, соціальна відповідальність, міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство.Окрему увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду, що демонструє ефективність різних підходів до формування інклюзивного освітнього простору. Досліджено впровадження інноваційних освітніх моделей, зокрема блочного навчання та програм соціальної взаємодії, що сприяють включенню студентів з особливими освітніми потребами в повноцінний навчальний процес. Порівняльний аналіз міжнародних практик засвідчив важливість інклюзивного підходу в забезпеченні права на вищу освіту для всіх охочих без винятку. У результаті проведеної аналітичної роботи було виокремлено такі загальні організаційно-освітні принципи: включення осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивний простір закладу вищої освіти: державно-адміністративного регулю-вання, громадської активності, технологічної компенсації та залучення бізнесу в розвиток інклюзивної освіти, а також зазначено їхні особливості.Наголошено на необхідності подальшого розвитку інклюзивних підходів у вищій освіті шляхом удосконалення законодавчих механізмів, розширення методичної підтримки викладачів та створення ефективних моделей навчання, що враховують індивідуальні потреби студентів з особливими освітніми потребами. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом ефективності впровадження зазначених принципів у конкретних закладах вищої освіти, а також розробленням рекомендацій для інтеграції інклюзивних підходів у систему післядипломної освіти та професійної підготовки кадрів.The article is devoted to the principles of inclusive education and the identification of organisational and educational principles for the inclusion of higher education students with special educational needs in the inclusive space of a higher education institution. The problem is considered in the context of integration of the Ukrainian educational system into the European space and compliance with international standards of inclusive education. The study used the content analysis method, which allowed to summarise the legal documents on ensuring equal access to education, analyse modern models of inclusive education and identify the key principles of their implementation.The main objectives of the study include an analysis of the legal framework governing the organisation of the inclusive educational process, identification of conceptual models for the inclusion of students with special educational needs in the educational process, and substantiation of organisational and educational principles that contribute to the effective functioning of the inclusive educational space in a higher education institution. It has been found that the main principles on which inclusive education in higher education is based are scientific, systematic, variable, individualised, socially responsible, interdepartmental integration and social partnership.Special attention is paid to the analysis of foreign experience, which demonstrates the effectiveness of various approaches to the formation of an inclusive educational space. The implementation of innovative educational models, such as block learning and social interaction programmes, which facilitate the inclusion of students with special educational needs in the full educational process, is investigated. A comparative analysis of international practices has shown the importance of an inclusive approach in ensuring the right to higher education for all without exception. As a result of the analytical work carried out, the following general organisational and educational principles were identified: inclusion of persons with special educational needs in the inclusive space of a higher education institution: state and administrative regulation, public activity, technological compensation and business involvement in the development of inclusive education, and their features were also noted. The author emphasises the need for further development of inclusive approaches in higher education by improving legislative mechanisms, expanding methodological support for teachers and creating effective learning models that take into account the individual needs of students with special educational needs. Prospects for further research are related to the analysis of the effectiveness of the implementation of these principles in specific higher education institutions, as well as the development of recommendations for the integration of inclusive approaches into the system of postgraduate education and professional training
Knowledge of Glycemic Index for Future Specialists in Physical Education and Sports
No full textОдним з важливих параметрів, що впливає на процеси енергетичного забезпечення під час фізичних вправ, є глікемічний індекс (ГІ) продуктів харчування. Знання про ГІ є важливим для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки доз- воляє оптимізувати харчування для покращення результатів, відновлення після навантажень та підтримки загального здо- ров’я атлетів і осіб, що займаються фізичними вправами з оздоровчими цілями. Метою дослідження є актуалізація знань про ГІ у процесі формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у ос отовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Методологія. Теоретичні основи фізіології, біохімії та гігієни харчування. Основи раціонального та збалансованого хар- чува ня. Завдання дослідження: вивчення та аналіз наукової літератури щодо наявних даних про ГІ; інтеграція матеріалів для під- готовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у процесі його моделювання. Матеріали та методи. Метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури, моделювання. Наукова новизна дослідження полягає у узагальненні та актуалізації знань про глікемічний індекс у процесі моделювання осві енту «Спортивне харчування». Висновки. Знання про ГІ є необхідним для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки це допомагає не лише покращити фізичну працездатність атлетів, але й підтримувати їхнє здоров’я. Врахування ГІ продуктів у складі харчування сприяє оптимальному використанню енергії, відновленню після тренувань і забезпеченню розвитку витривалості. Враховуючи це, важливо інтегрувати навчання про ГІ в освітні програми підготовки фахівців у освітньому компоненті «Спортивне харчування»
Ключові слова:One of the important parameters that affects the processes of energy supply during physical exercises is the glycemic index (GI) of food products. Knowledge of the glycemic index is essential for future specialists in physical education and sports, as it allows optimizing nutrition to improve athletic performance, recovery after exertion, and support the overall health of athletes and individuals who engage in physical activities for health purposes. The aim of the research is to update the knowledge for future specialists in physical education and sports about the glycemic index in th ponent «Sports Nutrition» in educational programs for training specialists in this field. Methodology: Theoretical foundations of physiology, biochemistry, and hygiene of nutrition. Fundamentals of rational and balanced nutrition. Research objectives: to study and analyze the scientific literature regarding the available data on the glycemic index; to explore ways of integrating materials for training future specialists in physical education and sports during the formation of the educationa component «Sports Nutrition» in the process of its modeling Materials and methods: The method of theoretical analysis and generalization of scientific literature, modeling. The scientific novelty of the research lies in the generalization and updating of knowledge about the glycemic index in the process of modeling the educational component «Sports Nutrition». Conclusions: Knowledge of the glycemic index is essential for future specialists in physical education and sports, as it helps not only improve the physical performance of athletes but also maintain their health. Considering the GI of foods in nutrition contributes to optimal energy use, recovery after training, and ensuring long-term physical endurance. Therefore, it is important to integrate education about the glycemic index into educational programs for specialists in the educational component «Sports Nutrition»
Psychological Features of the Educational Activity of Students with Intellectual Disabilities
No full textУ статті теоретично обґрунтовані психологічні особливості навчальної діяльності учнів з інтелектуальними порушеннями. У відповідності до етапів навчальної діяльності визначено особливості пізнавальних процесів учнів з інтелектуальними порушеннями. Обґрунтовано, що на етапі сприймання навчального матеріалу найбільш задіяними є процеси сприймання та уваги, які нерозривно пов’язані з мисленням як взаємодоповнюючим процесом. Визначено, що сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями характеризується малим обсягом, сповільненістю, хаотичністю, не диференційованістю. Увага у цих дітей є нестійкою, малою за обсягом, наявні труднощі розподілу та переключення. На етапі осмислення навчального матеріалу активізується мислення, що у дітей з інтелектуальними порушеннями характеризується конкретністю та ситуативністю, застиглістю, несамостійністю, некритичністю, а також недорозвитком усіх операції та видів мислення. На етапі закріплення навчального матеріалу активізуються процеси пам’яті, для яких при інтелектуальних порушеннях характерним є сповільненість запам’ятовування, малий обсяг, домінування механічного запам’ятовування, переважання процесу забування над зберіганням, непослідовність та неточність відтворення. Застосування учнями на практиці набутих знань, вмінь і навичок як заключний етап навчальної діяльності характеризується невмінням переносити знання у нові умови, знаходити раціональні шляхи вирішення завдань, виконанням завдання без належного аналізу та осмислення його умови та ін. Труднощі засвоєння знань в учнів з інтелектуальними порушеннями, як результат порушення пізнавальної діяльності, ускладнюють опанування ними навичками читання, письма, виконання арифметичних дій та ін. Визначені особливості розвитку пізнавальних процесів у дітей з інтелектуальними порушеннями засвідчили значні труднощі навчальної діяльності на кожному з етапів її здійснення.The article theoretically substantiates the psychological features of the educational activity of students with intellectual disabilities. Following the stages of educational activity, the features of the cognitive processes of students with intellectual disabilities are determined. It is substantiated that at the stage of perceiving educational material, perception, and attention processes are most involved, which are inextricably linked with thinking as a complementary process. It is determined that a small volume, slowness, chaos, and lack of differentiation characterize perception in children with intellectual disabilities. Attention in these children is unstable, small volume; there are difficulties in distribution and switching. At the stage of comprehending educational material, thinking is activated, which in these children is characterized by concreteness, rigidity, lack of independence, uncritically, and underdevelopment of all operations and types of thinking. At the consolidation stage of educational material, memory processes are activated, for which intellectual disorders are characterized by slow memorization, small volume, the dominance of mechanical memorization, the predominance of the process of forgetting over storage, inconsistency, and inaccuracy of reproduction. The application of acquired knowledge, skills, and abilities by students in practice as the final stage of educational activity is characterized by the inability to transfer knowledge to new conditions, find rational ways to solve problems, perform a task without proper analysis and understanding of its conditions, etc. Difficulties in learning knowledge due to impaired cognitive activity make it difficult to master the skills of reading, writing, performing arithmetic operations, etc. The identified features of the development of mental processes in children with intellectual disabilities have shown significant difficulties in educational activity at each of the stages of its implementation