eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Довгострокові зміни температури, опадів та умов зволоження в Київській області за даними метеостанції Бориспіль (1976–2019 рр.)
No full textThis study focuses on the analysis of data from the meteorological station in Boryspil, Ukraine, for the period from 1976 to 2019, regarding air temperature and precipitation. Long-term monthly and annual trends were established through statistical processing and visualization using time series and graphs. It was found that both global and local air temperature trends demonstrate a steady increase, albeit with a slight slowdown in recent years. Seasonal temperature variations were characterized, showing accelerated warming in spring and summer. The stabilization of minimum temperature values after 2000 was identified, accompanied by an increase in January, March, August, September, and December. Maximum air temperature trends were analyzed, revealing a downward tendency over the last decade, despite pronounced increases in July, August, and September. A contrasting stability in maximum temperature levels from January to March was established. The average annual precipitation in Boryspil was estimated at 566.2 mm, with a monthly rate of approximately 47.2 mm and an average of 194 days with precipitation per year. The precipitation distribution was characterized as relatively stable throughout the observation period, despite periodic extremes. Moisture conditions were assessed using Ivanov’s humidity coefficient and Selyaninov’s hydrothermal coefficient, calculated based on the ratio of annual precipitation to evaporation and the sum of precipitation and active temperatures. A steady negative trend in the humidity coefficient was identified, indicating a transition from excessive to insufficient moisture. A deterioration in moisture conditions was determined, particularly after 2003, based on the dynamics of the hydrothermal coefficient. A correlation analysis was conducted, revealing a statistically significant relationship between the hydrothermal coefficient, the humidity coefficient, and key climatic indicators such as average air temperature and relative humidity. The maximum correlation values were found between the humidity coefficient and average air temperature (r = -0.72) and relative humidity (r = 0.83). It was confirmed that the impacts of global warming manifest at the local level through alterations in thermal regimes and precipitation patterns, influencing agricultural practices and economic sectors. The urgent need for climate research was emphasized to ensure effective monitoring and adaptive responses to climate change. It was highlighted that understanding local manifestations of global climate trends facilitates proactive adaptation measures.Дослідження фокусується на аналізі даних метеорологічної станції в Борисполі (Україна) за період з 1976 по 2019 роки, що стосуються температури повітря та атмосферних опадів. У дослідженні розглядаються тенденції зміни температури повітря та опадів з акцентом на локальні прояви, як наслідки глобального потепління. Встановлено, що глобальні, так і локальні тренди температури повітря демонструють постійне зростання, з деяким уповільненням темпів зростання у останні роки. Сезонний аналіз показує більш швидке зростання температури навесні та влітку. Розподіл мінімальної температури демонструє стабілізацію після 2000 року, хоча й зі збільшенням значень мінімальної температури у січні, березні, серпні, вересні та грудні. Аналіз максимальної температури повітря показує тенденцію до її зниження протягом останнього десятиліття, з вираженим підвищенням у липні, серпні та вересні, що контрастує зі стабільними рівнями з січня по березень. Середньорічна кількість опадів у Борисполі 566,2 мм, місячна норма – близько 47,2 мм, а кількість днів з опадами становить 194 на рік. Розподіл опадів залишається стабільним протягом спостережуваного періоду, незважаючи на періодичні екстремуми. Розглянуто умови зволоження території за допомогою коефіцієнта зволоження Н.М. Іванова – Г.М. Висоцького та гідротермічного коефіцієнта Г.Т. Селянінова (ГТК). Визначення цих показників базується на відношенні річної кількості опадів до випаровуваності, а також на сумі опадів та активних температур за певний період. Аналіз показав стійкий негативний тренд коефіцієнта зволоження, що свідчить про перехід від надмірного до недостатнього типу зволоження. Динаміка гідротермічного коефіцієнта також вказує на погіршання умов зволоження, особливо після 2003 року. Кореляційний аналіз дозволив встановити статистично значущий взаємозв’язок між гідротермічним коефіцієнтом та коефіцієнтом зволоження і такими показниками, як середня температура повітря та відносна вологість. Встановлено, що максимальні значення коефіцієнта кореляції спостерігаються між коефіцієнтом зволоження та середньою температурою повітря (r = -0,72) і відносною вологістю (r = 0,83). Ці результати підтверджують важливість використання зазначених коефіцієнтів для оцінки гідротермічних умов території та їх змін у контексті кліматичних досліджень. Вплив глобального потепління проявляється на місцевому рівні через зміну теплового режиму та структури опадів, що впливає на сільське господарство та інші сектори економіки. Дослідження підкреслює гостру потребу в кліматичних дослідженнях для ефективного моніторингу та реагування на зміни клімату. Розуміння локальних проявів глобальних кліматичних тенденцій полегшує проактивні заходи з адаптації до змін клімату
Початкова парафіяльна освіта у Херсонській губернії після реформи К. Побєдоносцева (1884-1900)
No full textThe purpose of the paper is to determine the place and role of parish education, which was formed as a result of K. Pobedonostsev’s reforms, highlighting its strengths and weaknesses (the level of youth education, teacher training issues, material condition of schools, etc.), using a regional approach – the territory of the Kherson gubernia/eparchy.
Conclusions. The reforms of the Ober-Prosecutor of the Holy Synod, Konstantin Pobedonostsev, had a significant impact on the development of parish education both throughout the Russian Empire and specifically in Ukrainian gubernias. The essence of his reforms was directed towards strengthening the Church’s role in teaching and upbringing, which, as evidenced by existing materials, had both positive and negative consequences. As a result, there was a rapid expansion of the network of parish schools, with complete subordination to the Holy Synod. By the end of 1884, there were 96 parish schools and literacy schools in the Kherson gubernia/eparchy, and by 1900, their number reached 657, with over 32,000 students. The main components of the educational process were the Law of God, reading church texts, writing, and arithmetic, with a focus on religious education. At the same time, as indicated by reports from the Kherson eparchy, agricultural, craft, and handicraft subjects began to be taught in the parish schools. On the other hand, parish education had to compete with zemstvo schools, which led to the scattering of financial resources, as the Kherson eparchy was one of those where the zemstvos financially supported this type of elementary school. However, the state funded parish schools more actively than the zemstvo schools. Unfortunately, despite the increase in the number of schools, the quality of education remained low due to the narrow curriculum. Illiteracy remained widespread, with more than 80% of peasants illiterate by 1897, as many children either did not attend school or left early. Furthermore, many peasant families preferred children’s labor at home or in the fields to providing education. Thus, Pobedonostsev’s reforms made parish schools the main tool for elementary education for peasants. They helped spread basic literacy, but at the same time limited secular education and contributed to the preservation of a traditional, religiously conservative approach to education.Метою статті є визначення місця та ролі церковнопарафіяльної освіти, яка сформувалася у результаті реформ К. Побєдоносцева, висвітлення її сильних і слабких сторін (рівень охоплення молоді навчанням, проблеми вчительських кадрів, матеріальний стан шкіл тощо), використовуючи регіональний підхід – територію Херсонської губернії/єпархії. Висновки. Реформи обер-прокурора Св. Синоду Костянтина Побєдоносцева мали значний вплив на розвиток церковнопарафіяльної освіти як загалом у Російській імперії, так і, зокрема, в українських губерніях. Реформаторська сутність його діяльності була спрямована на посилення ролі церкви у навчанні та вихованні, що, як видно із наявних матеріалів, мало як позитивні, так і негативні наслідки. У результаті відбулося стрімке розширення мережі церковнопарафіяльних шкіл з їх повним підпорядкуванням Св. Синоду. Якщо у кінці 1884 р. у Херсонській єпархії було 96 церковнопарафіяльних шкіл і шкіл грамоти, то у 1900 р. їх кількість сягнула 657, де навчалося близько більше 32 тис. учнів. Основу навчального процесу складали Закон Божий, читання церковних текстів, письмо та арифметика із зосередженням на релігійному вихованні. Разом з тим, як свідчать матеріали звітів по Херсонській єпархії, у парафіяльних школах почали викладати сільськогосподарські, ремісничі та рукодільні предмети. З іншого боку, парафіяльна освіта змушена була конкурувати із земською, що призводило до розпилення фінансових ресурсів, адже Херсонська єпархія відносилася до тих, де земства матеріально підтримували цей тип початкових шкіл. При цьому держава фінансувала церковнопарафіяльні школи активніше, ніж земські. На жаль, незважаючи на збільшення кількості шкіл, якість освіти залишалася низькою через вузьку навчальну програму. Продовжував зберігатися високий рівень безграмотності, адже до 1897 р. рівень безграмотності серед селян перевищував 80%, оскільки багато дітей або не відвідували школи, або швидко їх покидали. Окрім того, велика кількість батьків у селянських родинах віддавала перевагу домашній праці дітей (чи навіть роботі у полі) ніж наданню освіти. Отже, реформи Побєдоносцева зробили церковнопарафіяльні школи основним інструментом початкової освіти для селян. Вони допомогли поширити базову грамотність, але водночас обмежили світську освіту та сприяли збереженню традиційного, релігійно- консервативного підходу до навчання
Критичне мислення через включення дебатів у англійську за професійним спрямуванням: розвиток навичок аргументації у майбутніх дипломатів
No full textThis study explores the pedagogical value of structured debates integrated into English for Specific Purposes (ESP) instruction, specifically within the context of diplomacy education. Grounded in a quasi-experimental research design, the investigation involved 31 undergraduate students of International Relations at the State University of Trade and Economics, divided into an experimental group ( = 17) and a control group ( = 14). The study employed a mixed-methods approach, collecting quantitative and qualitative data to assess the impact of debate-based instruction on four key areas: academic performance, learner motivation, rhetorical proficiency, and engagement in diplomatically relevant communicative tasks. The experimental group followed a debate-enhanced ESP curriculum incorporating formal debate formats (Lincoln-Douglas and Parliamentary) and communicative techniques aligned with students' multiple intelligences and learning styles. Results indicated statistically significant improvements in all measured outcomes for the experimental group. Academic performance and rhetorical proficiency showed large effect sizes, while learner motivation also improved substantially compared to the control group. Qualitative data from journals, teacher observations, and peer evaluations further revealed enhanced engagement, confidence, and communicative authenticity in the experimental group’s interaction with diplomatic themes. These findings align with prior research emphasising the role of debates in fostering critical thinking, collaborative learning, and active engagement. Furthermore, the study extends the discourse by demonstrating how debate-based ESP instruction, when personalised to students’ cognitive styles, can serve as an effective model for vocational language education in diplomacy. The research contributes to the growing emphasis on skills-based, interactive methodologies in ESP and calls for broader implementation and longitudinal studies to assess long-term communicative competence in professional diplomatic settings.Метою статті є дослідження ефективності використання дебатів у курсі англійської мови за професійним спрямуванням (ESP) для розвитку критичного мислення та аргументаційних навичок у студентів спеціальності «Міжнародні відносини». У роботі використано квазіекспериментальний дизайн із залученням контрольної та експериментальної груп студентів (n = 31) та застосовано змішану методологію, що поєднує кількісні (тестування, опитування) і якісні (спостереження, щоденники, самооцінки) методи збору даних. Результати дослідження показали суттєве зростання академічної успішності, мотивації до навчання, риторичних навичок та комунікативної активності у студентів, які брали участь у дебатах. Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження дебатно-орієнтованих методик у курси ESP для майбутніх дипломатів. У висновках обґрунтовано доцільність диференційованого підходу до навчання з урахуванням типів інтелекту студентів. Перспективою подальших наукових розвідок є вивчення довгострокового впливу дебатів на професійну комунікативну компетентність випускників у реальних дипломатичних практиках. Ключові слова
Education. Innovation. Practice
No full textМетою журналу «Освіта. Інноватика. Практика» є висвітлення результатів досліджень у галузі освіти (за предметними спеціальностями), поширення сучасних науково-педагогічних практик і розробок, актуалізація наукових теоретичних і практичних проблем у галузі освіти. Основні завдання: поширення результатів наукових розвідок за різними спеціальностями галузі освіти (Науки про освіту; Початкова освіта; Середня освіта; Професійна освіта; Спеціальна освіта; Фізична культура і спорт); сприяння у розвитку відкритої науки в Україні через створення відкритого інформаційного середовища, що забезпечує взаємодію між провідними фахівцями та молодими вченими у галузі освіти; створення умов для публікації дискусійних матеріалів через об’єктивне рецензування та надання рекомендацій авторам щодо покращення текстового оформлення ідей та результатів; розвиток співробітництва науковців різних закладів освіти України та світу через фіксацію вихідних даних, у т. ч. цифрових профілів, авторів публікацій.The purpose of the journal «Education. Innovation. Practice» is to cover the research results in the field of education (by subject specialties), the dissemination of Education. Innovation. Practice modern scientific and pedagogical practices and findings, the actualization of scientific theoretical and practical problems in the field of education. Main tasks: distribution of the results of scientific findings in various specialties of the field of education (Educational Sciences; Primary Education; Secondary Education; Professional Education; Special Education; Physical Culture and Sports); assistance in the development of open science in Ukraine through the creation of an open information environment that ensures interaction between leading specialists and young scientists in the field of education; creation of conditions for the publication of discussion materials through objective review and providing recommendations to authors on improving the text design of ideas and results; development of cooperation between scientists of various educational institutions of Ukraine and the world through the fixation of initial data, including digital profiles, authors of publications
Походження, еволюція та оцінка гідрогеохімічного функціонування термального мінерального джерела в Батна (Східний Алжир)
No full textA hydrogeological study of the thermal source of Ouled Aïcha in the Aurès Mountains showed that the source emerges in a particular natural context mainly represented by the presence of a vertical fault in the NE-SW direction affecting Cretaceous limestone. This supports the increase on the surface of moderately hot water, whose temperature is approximately 30 °C and an exploited flow of 3 L·s-1. The vertical electric sounding in situ showed the in-depth presence of a saliferous conducting level within a calcareous-resistant mass, which probably settled in the fault's favor. The presence of this saliferous level strongly influences the hydrochemistry of this thermal source. Thus, the water from the source is characterized by high salinity due to its temperature, which favors the dissolution of mineral salts in sufficient quantity throughout its journey (12390 µS/cm). The high concentrations of chlorides, sodium and sulfates indicate a significant contribution of salt from evaporitic formations as for the calcium content indicates that this water is influenced by the dissolution of carbonate formations. These physicochemical characteristics provide this water therapeutic virtue, which can be attributed to its chemical composition, high rock salt content, and low nitrate content. Geothermometry has shown that these thermal waters acquire a high temperature in their original tanks coming from a depth through a fault system that affects the basement.Гідрогеологічне дослідження термального джерела Ouled Aïcha в горах Орес показало, що джерело виникає в певному природному контексті, головним чином представленому наявністю вертикального розлому в напрямку північ-північ, що зачіпає крейдяні вапняки. Це сприяє виходу на поверхню помірно-гарячої води, температура якої становить приблизно 30 °C, а експлуатаційний дебіт – 3 л/с. Вертикальне електричне зондування in situ показало глибинну наявність соленосного провідного рівня в межах вапнякового стійкого масиву, який, ймовірно, осідав у напрямку розлому. Наявність цього соленосного рівня сильно впливає на гідрохімію даного термального джерела. Так, вода з джерела характеризується високою мінералізацією, зумовленою температурою, яка сприяє розчиненню мінеральних солей у достатній кількості на всьому шляху її проходження (12390 мкСм/см). Високі концентрації хлоридів, натрію та сульфатів вказують на значний внесок солей з випаровувальних утворень, а вміст кальцію вказує на те, що ця вода формується під впливом розчинення карбонатних утворень. Ці фізико-хімічні характеристики надають цій воді лікувальних властивостей, які можна пояснити її хімічним складом, високим вмістом кам'яної солі та низьким вмістом нітратів. Геотермометрія показала, що ці термальні води набувають високої температури у своїх початкових резервуарах, надходячи з глибини через систему розломів, яка зачіпає породи фундаменту
Pedagogical Conditions for the Development of Professional Competence of Prospective Phd Students in the Process of Studying Psychological and Pedagogical Disciplines
No full textУ статті узагальнено напрацювання робочих груп забезпечення якості освітньо - наукових програм у галузі освіти інституцій - партнерів стосовно ефективних педагогічних умов удосконалення змісту психолого - педагогічної підготовки, що сприяють розвитку професійної компетентності майбутніх докто рів філософії в галузі освіти. Окреслено поняття «професійна компетентність ма йбут нього доктора філософії», що трактується як цілісна система взає мопов’язаних і взаємозалежних компонентів: ціннісно - мотиваційного, когнітивного, діяльнісно - праксеологічного та реф лексивного. Вона являє собою інтегральну, соціально значущу осо бистісну я кісну характеристику, що поєднує в собі ціннісні установ ки, комплекс професійно значущих знань, фахових та унікальних умінь і навичок, необхідних для ефективного здійснення науково - педагогічної діяльност і відповідно до сучасних вимог.
Зазначено, що педагог ічні умови розвитку професійної компетентності майбу тнього доктора філософії визначаються як внутрішні й зовнішні впливи, чинники, обставини та сукупність цілеспрямованих захо дів, реалізація яких у процесі вивчення психолого - педагогічних дисциплін сприяє а ктивнішому формуванню професійної компете нтності здобувача ступеня док тора філософії в галузі освіти. Розг лянуто такі педагогічні умови розвитку професійної компетентно сті здобувачів PhD: створення інноваційного освітньо - наукового середовища для формування ціннісних орієнтацій, удосконалення професійно - особистісної мотивації до розвитку професійної компе- тентності; оновлення змісту навчальних дисциплін на основі су часних тенденцій розвитку педагогічної освіти та освіти дорослих, ключових концептів навчання н а засадах академічної доброчеснос- ті та академічної культури, психології педагогічної діяльності, пси- хологічного здоров’я, інклюзії, що сприяє підготовці докторів філо- софії до викладацької практики, професійно - методичної діяльності.The article summarises the findings of quality assurance working groups from partner institutions involved in educational and research programmes in the field of education, with regard to effective pedagogical conditions for enhancing the content of psychological and pedagogical training that promotes the development of professional competence among prospective Doctors of Philosophy (PhDs) in education.
The concept of professional competence of a prospective PhD student is outlined as a holistic system of interconnected and interdependent components: value-motivational, cognitive, activity-praxeological, and reflective. It is interpreted as an integral, socially significant personal quality that combines value orientations, a body of professionally relevant knowledge, specialised and unique skills and abilities necessary for the effective implementation of academic and pedagogical activities in line with contemporary educational standards.
The pedagogical conditions for developing professional competence are defined as internal and external influences, factors, circumstances, and a set of targeted measures whose implementation during the study of psychological and pedagogical disciplines facilitates more active formation of the professional competence of PhD candidates in the field of education.
The article explores the following pedagogical conditions for PhD students’ professional development: the creation of an innovative educational and research environment for fostering value orientations; enhancing professional and personal motivation for developing professional competence; and the renewal of course content based on current trends in teacher education and adult education, key concepts of learning grounded in academic integrity and academic culture, psychology of teaching, psychological well-being, and inclusion.
These aspects contribute to preparing future PhDs for teaching practice and professional-methodological activity
Afterschool Programs in the U.S. Secondary Education System: Historical Context
No full textУ статті виокремлено й проаналізовано історичні етапи розвитку системи позашкільної освіти США (початковий –1800–1900-ті роки; популяризації –1950-1960-ті роки; поширення –1970-1980-ті роки; сучасний –1990-ті роки –сьогодення. Значні досягнення щодо організації позашкільної освіти має США, що уможливлює використання позитивного американського досвіду для реформування, удосконалення й модернізації позашкілля в Україні. Доведено, що позакласна діяльність, незалежно від того, як вона називається, є невід’ємною, життєво важливою та широкою складовою освіти в Америці. Розвиток умінь працювати в колективі, формування хобі та інтересів, створення шкільних щорічників, газет і театральних вистав, а також участь у міжшкільних змаганнях і внутрішкільних спортивнихзаходах відкривають учням багато можливостей для виявлення та розвитку талантів, що наближають їх до реального життя в дорослому суспільстві. Зазначено, що програми позашкільної освіти мають довгу та багату історію надання освітніх, розважальних та допоміжних послуг для дітей і підлітків поза звичайним шкільним часом. Ці програми відіграють важливу роль у житті мільйонів школярів у всьому світі, пропонуючи їм безпечне та контрольоване середовище для участі в різноманітних видах діяльності та навчання новимнавичкам. Визначено й окреслено фактори, які впливають на розвиток системи позашкільної освіти: зміни в американській системі працевлаштування (зростання участі жінок у оплачуваній праці та рівня зайнятості матерів), зміни соціального середовища в неблагополучних районах (занепокоєння щодо впливу злочинності та насильства в неблагополучних районах та згубний вплив такого середовища на академічний і соціальний розвиток дітей), занепокоєння щодо догляду за дітьми, які самостійно організовують своє позашкільне дозвілля (виникнення академічних і соціальних проблем адаптації дітей, які знаходяться в умовах самодогляду), соціально-економічна політика (участь уряду в розвитку системи позашкільної освіти).The article identifies and analyzes the historical stages in the development of the U.S. afterschool education system (initial stage –1800s–1900s; popularization –1950s–1960s; expansion –1970s–1980s; contemporary stage –1990s to the present). The United States has made significant achievements in organizing afterschool education, which makes it possible to adopt positive American experience for the reform, improvement, and modernization of afterschool education in Ukraine. It has been proven that extracurricular activities –regardless of their name –are an integral, essential, and broad component of education in America. The development of teamwork skills, the formation of hobbies and interests, the creation of school yearbooks, newspapers, and theatrical performances, as well as participation in interschool competitions and intramural sports events, offer students many opportunities to discover and develop their talents, helping to prepare them for real life in adult society. It is noted that afterschool education programs have a long and rich history of providing educational, recreational, and support services for children and adolescents outside regular school hours. These programs play a crucial role in the lives of millions of schoolchildren around the world by offering them a safe and supervised environment to participate in various activities and learn new skills. The article identifies and outlines the factors influencing the development of the afterschool education system, including: changes in the American employment system (such as increased participation of women in paid labor and the rising employment rate of mothers), changes in the social environment of disadvantaged areas (concerns about the effects of crime and violence in such neighborhoods and their negative impact on children's academic and social development), concerns about the care of children who organize their own afterschoolleisure time (leading to academic and social adjustment problems for self-carechildren), and socio-economic policies (such as government involvement in the development of the afterschool education system)
Innovative Approaches to Teaching Solfeggio for Jazz and Pop Musicians
No full textУ статті розглядаються інноваційні підходи до викладання сольфеджіо для джазових та естрадних музикантів, де вра-ховується специфіка жанрів, орієнтованих на імпровізацію, гармонічне мислення й ритмічну різноманітність. Особлива увага приділяється інтеграції сучасних технологій у навчальний процес, що дає змогу значно підвищити ефективність занять.Сольфеджіо визначається як базова дисципліна в системі музичної освіти, яка спрямована на розвиток слуху, відчуття метроритму, гармонії та навичок читання нотного тексту з аркуша. Для джазових та естрадних виконавців, особливо вока-лістів, знання сольфеджіо є ключовим інструментом для роботи з інтонацією, фразуванням і стилістикою виконання. Розгля-нуто різноманітні форми та методи роботи, серед яких вокально-інтонаційні вправи, сольфеджування, написання музичних диктантів і слуховий аналіз.У статті акцентується важливість використання сучасних цифрових технологій, як-от GarageBand, MuseScore, Synthesia, EarMaster, Musicca та інші. Ці програми дають студентам можливість створювати мелодії, гармонізувати їх, виконувати ритмічні вправи, а також тренувати слух і пам’ять. Зокрема, GarageBand сприяє розвитку творчих навичок шляхом експе-риментів із джазовими стандартами, а EarMaster забезпечує можливості для інтерактивного слухового аналізу й виконання вправ на розвиток відчуття метроритму. Synthesia допомагає вдосконалити техніку гри на фортепіано, а MuseScore та інші нотні редактори спрощують процес створення гармонічного супроводу та написання музичних диктантів.Розвиток ритмічної культури, відчуття гармонічного руху та здатності до імпровізації розглядається як основа підготовки професійних джазових і естрадних музикантів. Упровадження інноваційних технологій у викладання сольфеджіо не лише роз-ширює традиційні методи навчання, а й робить їх інтерактивними, цікавими й орієнтованими на сучасні потреби музикантів.The article considers innovative approaches to teaching solfeggio for jazz and pop musicians, which take into account the specifics of genres focused on improvisation, harmonic thinking and rhythmic diversity. Special attention is paid to the integration of modern technologies into the educational process, which allows significantly increasing the effectiveness of classes. Solfeggio is defined as a basic discipline of music education, which is aimed at developing hearing, a sense of metrorhythm, harmony and skills in reading musical text from a sheet. For jazz and pop performers, especially vocalists, knowledge of solfeggio is a key tool for working with intonation, phrasing and style of performance. Various forms and methods of work are considered, including vocal and intonation exercises, solfeggio, writing musical dictations and auditory analysis. The article emphasizes the importance of using modern digital technologies, such as GarageBand, MuseScore, Synthesia, EarMaster, Musicca and others. These programs allow students to create melodies, harmonize musical compositions, perform rhythmic exercises, and train their hearing and memory. In particular, GarageBand promotes the development of creative skills by experimenting with jazz standards, and EarMaster provides opportunities for interactive auditory analysis and exercises to develop a sense of metronomy. Synthesia helps improve piano technique, and MuseScore and other musical score editors simplify the process of creating harmonic accompaniment and writing musical dictations. The development of rhythmic culture, a sense of harmonic movement, and the ability to improvise is considered the basis for the training of professional jazz and pop musicians. The introduction of innovative technologies in teaching solfeggio not only expands traditional teaching methods, but also makes them interactive, interesting, and focused on the modern needs of musicians
Current State of Land Use and Land Use Technology of the Kulikiv Territorial Community of Lviv Region
No full textСучасний стан землекористування Куликівської територіальної громади наближається до критичного. Основні проблеми пов’язані з виснажливим використанням сільськогосподарських земель, забрудненням від промислових і аграрних підприємств, відсутністю меліоративних робіт, деградацією ґрунтів і розвитком ерозійних процесів. У структурі земельного фонду громади переважають сільськогосподарські землі (90,33%), тоді як забудовані, водно-болотні землі та ліси займають незначну частку. Більшість земель перебуває у користуванні громадян (77,30%), тоді як сільськогосподарські підприємства використовують лише 8,96%. Забезпеченість ресурсами становить 1,00га на одного користувача, а найбільшу площу на користувача мають сільськогосподарські підприємства (102,17га). Для покращення стану земель рекомендовано враховувати природні особливості ґрунтів, впроваджувати новітні агротехнології, забезпечити матеріально-технічну базу та активно боротися з деградацією земель. Також важливими є належний контроль, посилений моніторинг і правильне використання земельних ресурсів. Загальний висновок свідчить, що землекористування в межах громади є надзвичайно інтенсивним і потребує негайних заходів для забезпечення його сталого розвитку.The current state of land use in the Kulykivka territorial community is approaching critical. The main problems are related to the exhausting use of agricultural land, pollution from industrial and agricultural enterprises, lack of land reclamation, soil degradation and the development of erosion processes. The structure of the community's land fund is dominated by agricultural land (90.33%), while built-up, wetlands and forests account for a small share. Most of the land is used by citizens (77.30%), while agricultural enterprises use only 8.96%. Resource availability is 1.00 hectares per user, and agricultural enterprises have the largest area per user (102.17 hectares). To improve the condition of land, it is recommended to take into account the natural features of soils, introduce the latest agricultural technologies, provide the material and technical base, and actively combat land degradation. Proper control, enhanced monitoring and proper use of land resources are also important. The overall conclusion is that land use within the community is extremely intensive and requires immediate measures to ensure its sustainable development
Digital Technologies in the Presentation of Educational and Cultural Heritage: Experience and Prospects of Application in Museum Pedagogy
No full textУ статті досліджено сучасний стан та перспективи використання цифрових технологій у презентації освітнього потенціалу музейної педагогіки. Автор розглядає цифровізацію як комплексний процес, що охоплює різні аспекти музейної діяльності, включаючи оцифрування колекцій, створення цифрових каталогів, аналітичну діяльність, освітні програми та цифровий маркетинг.У роботі проаналізовано міжнародний досвід впровадження інноваційних технологій у музейній справі, зокрема використання віртуальної та доповненої реальності, інтерактивних експозицій та мобільних додатків. Особлива увага приділяється еволюції концепції цифрової презентації освітніх музейних колекцій та її впливу на взаємодію з відвідувачами.На основі проведеного анкетування здобувачів освіти (учні і здобувачі вищої освіти), працівників музейних установ Тернопільщини автор оцінює поточний рівень цифровізації регіональних музеїв. Результати дослідження показують, що музеї активно впроваджують базові цифрові інструменти, такі як вебсайти та соціальні мережі, але дещо відстають у використанні більш складних технологій, як-от віртуальна реальність.Стаття висвітлює конкретні приклади успішного застосування цифрових технологій у музеях Тернопільщини, включаючи створення віртуальних експозицій та участь у міжнародних проєктах з оцифрування культурної спадщини. Автор підкреслює важливість розвитку цифрових компетенцій здобувачів освіти, музейного персоналу та необхідність створення цифрової стратегії для кожного музею, зокрема для взаємодії з представниками освітньої галузі. На основі проведеного аналізу, автор пропонує низку рекомендацій щодо покращення процесу цифровізації музеїв регіону та використання в освітньому процесі. Ці рекомендації охоплюютьметодику створення якісного цифрового контенту, розвиток аналітичних інструментів для оцінки ефективності онлайн-присутності, поступове впровадження інтерактивних елементів в експозиції та посилення співпраці між музеями для обміну досвідом та ресурсами.Дослідження підкреслює, що цифровізація відкриває нові можливості для музеїв у презентації освітньо-культурної спадщини, розширенні аудиторії та створенні більш захоплюючого досвіду для відвідувачів. Водночас, автор наголошує на важливості збалансованого підходу, який зберігає традиційні цінності музейної справи під час впровадження інноваційних технологій.The article examines the current state and prospects of using digital technologies in the presentation of educational potential for museum pedagogy. The author considers digitalisation as a complex process that covers various aspects of museum activities, including digitisation of collections, creation of digital catalogues, analytical activities, educational programmes and digital marketing. The paper analyses the international experience of implementing innovative technologies in museums, including the use of virtual and augmented reality, interactive exhibitions, and mobile applications. Particular attention is paid to the evolution of the concept of digital presentation of educational museum collections and its impact on visitor interaction. Based on a survey of students and museum staff in the Ternopil region, the author assesses the current level of digitalisation of regional museums. The results of the study show that museums are actively implementing basic digital tools such as websites and social networks, but are somewhat behind in the use of more complex technologies, such as virtual reality The article highlights specific examples of successful application of digital technologies in museums in Ternopil region, including the creation of virtual exhibitions and participation in international projects on digitisation of cultural heritage. The author emphasises the importance of developing the digital competencies of students and museum staff and the need to create a digital strategy for each museum, in particular for interaction with representatives of the educational sector. Based on the analysis, the author offers a number of recommendations for improving the process of digitalisation of museums in the region and their use in the educational process. These recommendations include methods for creating high-quality digital content, developing analytical tools to assess the effectiveness of online presence, gradually introducing interactive elements in exhibitions, and strengthening cooperation between museums to share experiences and resources. The study emphasises that digitalisation opens up new opportunities for museums to present educational and cultural heritage, expand their audience, and create a more engaging experience for visitors. At the same time, the author emphasises the importance of a balanced approach that preserves the traditional values of museums while introducing innovative technologies