eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Analysis of the Readiness of Future Technology Teachers for Implementing Specialised (Profile) Education of Students
No full textЗдійснено аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до реалізації профільного навчання учнів в умовах трансформації української освіти та впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до технологічної компетентності педагогів, необхідністю оновлення змісту освітніх програм, посиленням практичної підготовки та цифровізації освітнього процесу. Метою є визначення сильних і слабких сторін підготовки та обґрунтування напрямів її вдосконалення відповідно до викликів Нової української школи та тенденцій STEM- освіти. Методологія включає аналіз нормативних документів і наукових джерел, а також анкетування 105 здобувачів освіти. Отримані результати засвідчили високий рівень загальнопедагогічної готовності та здатності застосовувати інноваційні методики, але виявили недостатність цифрових компетентностей, умінь 3D-моделювання, робототехніки й роботи з сучасним обладнанням. Сформульовано рекомендації щодо модернізації змісту та посилення практико орієнтованої і цифрової складових підготовки майбутніх учителів технологій, зокрема через дуальну освіту та практичну орієнтованість навчання.A comprehensive analysis of the current state of training future technology teachers to implement specialised (profile) education in the context of the transformation of Ukrainian schooling and the introduction of the new State Standard of Specialised Secondary Education has been conducted. The relevance of the study is determined by the increased requirements for teachers’ technological competence, the necessity to update educational programmes, the strengthening of practice-oriented components, and the digitalisation of the educational process. The purpose of the article is to identify the strengths and weaknesses of the preparation of future technology teachers and to outline the directions for its enhancement in accordance with the challenges of the New Ukrainian School and current STEM-education trends. The research methodology is based on the analysis of regulatory documents, scientific literature, and the results of an empirical study, which included a survey of 105 teacher-education students. The questionnaire comprised four competence blocks: general pedagogical readiness, practical professional skills, the ability to foster key and technological skills in students, and the assessment of the quality of educational programme content. Methods of quantitative and qualitative analysis, data generalisation and systematisation were applied. The findings demonstrate a high level of general pedagogical readiness and ability to apply innovative methodologies, project-base approaches, and strategies for developing students’ critical thinking. At the same time, insufficient preparation was identified in areas such as digital competencies, robotics, CAD design, 3D modelling, and the use of modern technological equipment. The respondents also highlighted the need to strengthen practice-oriented training, cooperation with schools and industrial enterprises, the expansion of STEM/STEAM components, and access to up-to-date material and technical resources. The practical significance of the study lies in substantiating directions for modernising teacher-education programmes, aimed at enhancing the readiness of future technology teachers for profile education through updating curricula, implementing practice-based training, dual-education models, digital laboratories, and internships in real production and innovation environments. The conclusions emphasise the necessity of a holistic and flexible model of teacher training capable of responding to technological change and contemporary educational demands. Prospects for further research involve the development of tools for assessing professional readiness, dual-training models, as well as methodological support for digital and project-technological preparation of future technology teachers
On the Issue of the Main Motivating Factors of Deviant Behaviour in Adolescence
No full textАналіз першоджерел допоміг нам зрозуміти витоки спонукальної сили тих чи інших вчинків, осмислити процес виникнення і формування мотивів поведінки. Особливий інтерес для нас становлять дослідження загальних закономірностей виникнення і формування мотивів девіантної поведінки у підлітковому віці. Специфічні особливості, деформації та відхилення в мотиваційній сфері особистості правопорушника є сукупністю основних внутрішніх умов, які мають визначальний вплив на формування кримінальної мотивації, її конкретний соціальний (антисоціальний) зміст. На формування мотивів девіантної поведінки впливають в основному порушення рівноваги між різними видами потреб, актуалізація другорядних потреб і спотворене сприйняття або недооцінка конкретної життєвої ситуації особистістю. Науково-теоретичний і методологічний аналіз сутності психологічних механізмів корекції девіантної поведінки дає змогу розглянути соціальні та педагогічні умови, що дають змогу будувати ефективну практичну педагогічну діяльність із розв’язання завдань корекції девіантної поведінки з використанням психологічних механізмів, які перебувають у взаємозв’язку та взаємозумовленості. Основним критерієм ефективності корекційної діяльності є підтримання системи виховання, в яку було інтегровано корекційну діяльність, в оптимальному стані, що дає змогу успішно розв’язувати завдання формування в здобувачів освіти соціально значущих позитивних якостей особистості. На підставі теоретичного аналізу досвіду чинних педагогічних систем і власного досвіду можна виокремити основні компоненти, що мають стимулюючий вплив на ефективну організацію та діяльність виховно-корекційної системи. При розробці нових інноваційних психолого-педагогічних умов самі методи виховання, залишаючись принципово без змін, здатні мати вищий результат, тобто підвищити ефективність.The analysis of primary sources helped us to understand the origins of the motivating force of certain actions, to comprehend the process of emergence and formation of behavioural motives. Of particular interest to us is the study of general patterns of emergence and formation of motives for deviant behaviour in adolescence. Specific features, deformations and deviations in the motivational sphere of the offender’s personality are a set of basic internal conditions that have a decisive influence on the formation of criminal motivation, its specific social (antisocial) content. The formation of motives for deviant behaviour is mainly influenced by an imbalance between different types of needs, the actualisation of secondary needs and a distorted perception or underestimation of a particular life situation by an individual. The scientific, theoretical and methodological analysis of the essence of psychological mechanisms for the correction of deviant behaviour allows us to consider the social and pedagogical conditions that make it possible to build effective practical pedagogical activities to solve the problems of correction of deviant behaviour using psychological mechanisms that are interrelated and interdependent. The main criterion for the effectiveness of correctional activities is to maintain the system of education, into which correctional activities have been integrated, in an optimal state, which makes it possible to successfully solve the problem of forming socially significant positive personality traits in students. Based on the theoretical analysis of the experience of existing pedagogical systems and our own experience, we can identify the main components that have a stimulating effect on the effective organisation and operation of the educational and correctional system. When developing new innovative psychological and pedagogical conditions, the methods of education themselves, while remaining fundamentally unchanged, can have a higher result, i.e. increase efficiency
Gender Dimension in Developing the Human Resource Potential of Economic Institutions
No full textУ статті досліджено гендерний вимір формування кадрового потенціалу економічних інституцій України в умовах трансформації ринку праці, спричиненої війною, міграційними процесами та технологічними змінами. Метою роботи є обґрунтування ролі гендерної рівності як чинника ефективного використання людського капіталу та сталого розвитку економіки. Актуальність теми визначається потребою подолання розривів в оплаті праці, професійної сегрегації та розширення участі жінок у високопродуктивних секторах. У фокусі дослідження – оцінка впливу державних програм перекваліфікації та грантової підтримки на економічну активність жінок і розвиток людського капіталу. Досягнення гендерного балансу розглядається як умова зростання продуктивності, інноваційного розвитку та інтеграції України в європейський простір рівних можливостей. Практична цінність полягає у можливості застосування результатів для вдосконалення політики зайнятості та формування інклюзивної моделі розвитку трудових ресурсів.The article examines the gender dimension in developing the human resource potential of economic institutions in Ukraine amid profound structural transformations of the labor market caused by war, migration processes, and technological changes in the economy. The aim of the work is to substantiate the role of gender equality as a factor in enhancing the efficiency of human capital utilization and ensuring the sustainable development of economic institutions. The relevance of the topic is determined by the need to overcome structural imbalances in employment, wage gaps, and occupational segregation, which limit women’s participation in highly productive sectors of the economy. The study focuses on analyzing the impact of government retraining, reskilling, and grant support programs on expanding women’s economic opportunities, as well as assessing the socio-economic consequences of gender gaps for human capital development. Achieving gender balance in the system of human resource development is viewed not only as a component of social justice but also as a necessary condition for economic growth, innovative development, and Ukraine’s integration into the European space of equal opportunities. Methodologically, the work is based on an interdisciplinary approach that combines methods of economic, institutional, sociological, and comparative analysis. A structural-functional approach was used to assess the relationship between gender equality, labor productivity, and institutional resilience. The analysis showed that reducing gender gaps in the labor market, increasing women’s participation in sectors with labor shortages, and strengthening institutional support for their professional activity contribute to improving the efficiency of economic systems and social stability. The practical value of the research lies in the possibility of using its findings to develop state strategies for gender-balanced employment policies, improve human resource management mechanisms, and form an inclusive model for human capital development in Ukraine
Resilience of Enterprises Under Climate Change: Theoretical and Practical Aspects
No full textУ статті досліджується організаційна резильєнтність підприємств як ключовий механізм адаптації до кліматичних змін та нестабільності зовнішнього середовища. Акцентовано увагу на структурних компонентах резильєнтності та їхній ролі у реалізації механізмів адаптації на стратегічному, операційному та соціальному рівнях. Наголос зроблено на взаємозв’язку між механізмами адаптації та ключовими показниками екологічної стійкості підприємств, що дозволяє оцінити ефективність управлінських рішень та здатність організацій підтримувати стабільність у складних умовах. Дослідження також включає класифікацію механізмів адаптації, визначення компонентів резильєнтності та системний аналіз їхнього впливу на довгострокову стійкість підприємств. Використання комплексного підходу дозволяє інтегрувати стратегічні, операційні та соціальні аспекти управління, формуючи цілісне уявлення про резильєнтність та адаптивність аграрних організацій.The article investigates organizational resilience of enterprises as a key mechanism for adapting to climate change and managing the instability of the external environment. The relevance of the topic is determined by the increasing frequency and intensity of extreme climatic events, growing environmental and operational risks, and high levels of uncertainty affecting economic, social, and organizational systems, which necessitate the development of effective adaptation strategies and comprehensive management approaches. The purpose of the study is to identify, systematize, and analyze the mechanisms and structural components of organizational resilience that enable enterprises to maintain stability, continuity, and long-term sustainability under dynamic and unpredictable conditions. The research methodology is based on a systemic and integrative approach, combining structural and functional analysis with the evaluation of strategic, operational, and social management levels, allowing a comprehensive assessment of how different resilience elements interact with adaptation mechanisms and influence enterprise performance. The results indicate that enterprises with well-integrated resilience components demonstrate greater capacity to respond to external challenges, optimize decision-making processes, ensure environmental and operational stability, and maintain competitiveness. The study also emphasizes that strategic and operational aspects have the greatest impact on long-term resilience, while social components, including workforce engagement and organizational culture, require further development to support adaptive capacity. The practical significance of the study lies in providing a comprehensive framework for implementing adaptation strategies, improving risk management, enhancing organizational agility, and strengthening competitiveness and sustainability, ensuring enterprises’ viability and effectiveness in the face of climate-related challenges and external instability. The findings offer actionable recommendations for managers and policymakers to integrate resilience into organizational planning and decision-making processes, enhancing the adaptive capacity of enterprises in both agricultural and other sectors
Translation as Cultural Mediation in Digital Global Spaces
No full textЦе дослідження розглядає фундаментальну трансформацію ролі перекладу як форми культурного посередництва в сучасних цифрових глобальних просторах. У контексті швидкого розвитку комунікаційних технологій та глобалізаційних процесів, традиційні перекладацькі практики зазнають кардинальних змін, еволюціонуючи від простого міжмовного перенесення до складних форм культурного діалогу та репрезентації ідентичностей у цифровому середовищі. Методологічний підхід дослідження базується на інтеграції кількісного та якісного аналізу. Систематичний огляд новітньої наукової літератури (2020–2025 рр.) та детальний аналіз функціонування провідних цифрових перекладацьких платформ дозволили сформувати комплексне розуміння сучасних тенденцій у галузі перекладу. Емпіричну базу складають дані з понад 2800 перекладацьких проєктів, увага приділялась проєктам з мовними парами: українська мова як вихідна або цільова та англійська мова. Результати дослідження демонструють, що цифровий переклад трансцендує межі традиційного лінгвістичного перетворення, інтегруючи мультимодальні елементи, технологічні інновації та динамічні форми культурної адаптації. Виявлено три ключові аспекти цифрової трансформації перекладу: по-перше, кардинальну зміну агентності перекладача, який у цифровому середовищі функціонує як культурний куратор та медіатор; по-друге, формування нової парадигми мультимодального посередництва через інтеграцію штучного інтелекту та машинного перекладу; по-третє, виникнення колаборативних цифрових перекладацьких спільнот, що діють як колективні культурні посередники. Теоретичний внесок дослідження полягає у розробці інтегрованої моделі цифрового культурного посередництва, яка синтезує технологічні можливості з гуманістичними аспектами перекладацької діяльності. Ця модель підкреслює незамінність людського фактору як носія культурно-естетичних цінностей, водночас визнаючи потенціал технологій у розширенні можливостей міжкультурної комунікації та створенні нових форм культурного обміну в глобалізованому цифровому світі.This study examines the fundamental transformation of translation's role as a form of cultural mediation in contemporary digital global spaces. In the context of rapid development of communication technologies and globalization processes, traditiona translation practices are undergoing cardinal changes, evolving from simple interlingual transfer to complex forms of cultural dialogue and identity representation in digital environments. The methodological approach of the study is based on the integration of quantitative and qualitative analysis. A systematic review of recent academic literature (2020–2025) and detailed analysis of the functioning of leading digital translation platforms allowed for the formation of a comprehensive understanding of current trends in the translation field. The empirical base consists of data from over 2,800 translation projects, with particular attention paid to projects involving Ukrainian-English language pairs as source or target languages. The research results demonstrate that digital translation transcends the boundaries of traditional linguistic transformation, integrating multimodal elements, technological innovations, and dynamic forms of cultural adaptation. Three key aspects of digital translation transformation have been identified: first, the cardinal change in translator agency, where translators function as cultural curators and mediators in digital environments; second, the formation of a new paradigm of multimodal mediation through the integration of artificial intelligence and machine translation; third, the emergence of collaborative digital translation communities that act as collective cultural mediators. The theoretical contribution of the study lies in developing an integrated model of digital cultural mediation that synthesizes technological capabilities with humanistic aspects of translation activity. This model emphasizes the irreplaceable nature of the human factor as a carrier of cultural-aesthetic values, while acknowledging the potential of technologies in expanding intercultural communication possibilities and creating new forms of cultural exchange in the globalized digital world
Teachers’ Emotional Intelligence as a Crucial Factor in the Effectiveness of the Educational Process Under Martial Law Conditions
No full textУ статті досліджується значення емоційного інтелекту вчителя як одного з чинників забезпечення якості освітнього процесу, особливо в умовах воєнного стану. Аналізуються сутність емоційного інтелекту педагога, його вплив на емоційний стан учнів, мотивацію до навчання, успішність адаптації до складних соціальних і психологічних обставин. Наголошується, що розвиток емоційного інтелекту вчителя сприяє створенню підтримувального освітнього середовища, забезпечує психологічну безпеку учнів і допомагає їм долати стресові ситуації. Окреслено зв’язок між рівнем емоційного інтелекту вчителів і їхньою здатністю до конструктивної комунікації, управління класом, підтримки дисципліни та формування довірливих стосунків з учнями. Наведено результати сучасних міжнародних і вітчизняних досліджень, які підтверджують, що педагоги з розвиненим емоційним інтелектом демонструють вищий рівень професійної ефективності, здатні знижувати рівень конфліктності в класі, а також запобігати емоційному вигоранню. За результатами аналізу нормативних документів, що регулюють професійну діяльність педагогів, публікацій українських науковців у галузі педагогіки протягом останніх п’яти років, відгуків учнів, учителів і батьків щодо наявних освітніх (навчальних) втрат і потенційних можливостей їх мінімізації виокремлено суперечності між існуючими вимогами до рівня розвитку емоційного інтелекту вчителів і реальним станом їхньої підготовки в закладах освіти. У статті обґрунтовується необхідність запровадження системних заходів для розвитку емоційного інтелекту вчителів на рівні підготовки майбутніх педагогів, а також у межах програм підвищення кваліфікації. Запропоновано перспективні напрями подальших досліджень, що охоплюють розроблення й упровадження методичних рекомендацій для розвитку емоційного інтелекту вчителів, адаптацію зарубіжного досвіду й оцінювання ефективності відповідних освітніх ініціатив.The article explores the significance of teachers’ emotional intelligence as a key factor in ensuring the quality of the educational process, particularly under martial law. The essence of teachers’ emotional intelligence, its impact on students’ emotional well-being, motivation for learning, and successful adaptation to complex social and psychological circumstances are analyzed. It is emphasized that the development of teachers’ emotional intelligence contributes to creating a supportive educational environment, ensuring students’ psychological safety, and helping them cope with stressful situations. The study outlines the relationship between teachers’ emotional intelligence levels and their ability to engage in constructive communication, manage the classroom effectively, maintain discipline, and build trusting relationships with students. The findings of recent international and national research confirm that teachers with well-developed emotional intelligence demonstrate higher levels of professional effectiveness, reduce conflict levels in the classroom, and prevent emotional burnout. Based on an analysis of regulatory documents governing teachers’ professional activities, Ukrainian scholars recent publications in the field of pedagogy, feedback from students, teachers and parents regarding existing educational losses and potential mitigation strategies, the article highlights discrepancies between the existing requirements for teachers’ emotional intelligence and the actual level of their preparation in educational institutions. The necessity of implementing systematic measures for the development of teachers’ emotional intelligence, both during the training of future educators and within professional development programs, is substantiated. The article proposes promising directions for further research, including the development and implementation of methodological recommendations for enhancing teachers’ emotional intelligence, the adaptation of international best practices, and the evaluation of the effectiveness of related educational initiatives
Problems of Psychological Support for Parents of Children with Autism Spectrum Disorders
No full textУ статті розглядаються проблеми, з якими постійно стикаються сім’ї дітей з аутизмом, та пропонуються шляхи їхнього подолання. Розглянуто зв'язок між встановленням дитині діагнозу «розлад аутистичного спектра» та особливостями під час переживання стадій горя у батьків. До актуальних проблем, з якими постійно стикаються батьки дітей з аутизмом належать: повна відсутність інформації у соціуму стосовно розладу аутистичного спектру та особливостей його прояву, особливостей розвитку і поведінки дитини з аутизмом вдома та серед оточуючих; відсутність спеціалізованих державних закладів освіти для дітей з розладами аутистичного спектру; дефіцит медичних та корекційних фахівців; негативні та різкі зауваження близьких родичів, а особливо оточуючих, що не володіють інформацією, стосовно поведінки дитини з аутизмом; відсутність у батьків необхідної інформації щодо особливостей розвитку дитини, її реальних можливостей, а звідси й постійні страх і пролонгований стрес; відсутність психологічної допомоги батькам дітей із розладами аутистичного спектру в інклюзивно-ресурсних та корекційно-розвиваючих центрах; необхідність батьків у відпочинку з-за відсутності допомоги по догляду за дитиною з аутизмом; страх за майбутнє дитини; фінансові труднощі сім’ї, пов’язані з лікуванням, харчуванням, корекцією і розвитком дитини з розладом аутистичного спектра. Аналізуючи зарубіжні та вітчизняні дослідження, з’ясовано, що донедавна психологічній підтримці батьків приділялось недостатньо уваги, а допомога надавалась лише стосовно виховного та навчального процесу дитини, на зв’язок між психологічним здоров’ям батьків і якісним вихованням дитини майже не зверталось уваги; наголошується, що не тільки матері страждають від хвороби дитини, а й батьки важко переживають сімейну і соціальну ізоляцію. Обґрунтована необхідність надання психологічної допомоги батькам дітей з розладами аутистичного спектра як в системі інклюзивної освіти, так і поза нею.This article discusses the problems that families of children with autism constantly face and suggests ways to overcome them.The author examines the connection between the diagnosis of autism spectrum disorder and the peculiarities of parents' grief stages.The current problems faced by parents of children with autism include: a complete lack of information in society about autism spectrum disorders and their manifestations, the development and behaviour of children with autism at home and in the community; and the lack of specialised public education institutions for children with autism spectrum disorders; a shortage of medical and correctional specialists; negative and harsh remarks by close relatives, especially those around them who do not have information, about the behaviour of a child with autism; parents' lack of information about the child's developmental characteristics and real capabilities, which leads to constant fear and prolonged stress; lack of psychological assistance to parents of children with autism spectrum disorders in inclusive resource and correctional and developmental centres; parents' need for rest due to the lack of assistance in caring for a child with autism; fear for the child's future; financial difficulties of the family related to the treatment, nutrition, correction and development of a child with autism spectrum disorder.Analysing foreign and domestic research, the author finds that until recently, insufficient attention was paid to psychological support for parents, and assistance was provided only in relation to the child's educational and learning process; the connection between the psychological health of parents and the quality of the child's upbringing was hardly paid attention to; it is noted that not only mothers suffer from the child's illness, but also fathers experience family and social isolation. The author substantiates the need to provide psychological assistance to parents of children with autism spectrum disorders both in the inclusive education system and outside it
Using Famous Historical Problems in Studying Complex Numbers
No full textУ статті розглянуто можливості розвитку математичної компетентності у процесі вивчення комплексних чисел із застосуванням історичних задач. У впровадженні компетентнісного підходу в освіті значну роль відіграє формування ключових компетентностей. Увага зосереджується на розвитку ключової математичної компетентності. А саме, розглянуто вміння використовувати математичні знання та методи для розв’язування задач, набуття та вдосконалення практичних навичок. Дослідження фокусується на вивченні комплексних чисел. Стверджується, що для формування умінь та навичок оперування комплексними числами в алгебраїчній формі Актуальні питання природничо-математичної освіти. 2025. Випуск 1(25) 17 доцільно застосовувати визначні історичні задачі. Історико-генетичний підхід у навчанні математики покликаний показати шлях розвитку математичних знань. Особливе значення такий підхід має під час вивчення комплексних чисел, які з’явилися внаслідок наукових розвідок вчених, пошуків шляхів розв’язування рівнянь. Запропоновано для розвитку математичних умінь виконувати дії з комплексними числами застосовувати задачі видатних вчених. Задачі Д. Кардано та Г. Лейбніца продемонструють здобувачам дії з комплексними числами як виконання перетворення виразів. У задачах О. Коші та Л. Ейлера дії з комплексними числами виконуються з метою доведення та узагальнення історичної тотожності Діофанта про суму квадратів. Також виокремлено задачі на вдосконалення пошуку коренів квадратних рівнянь, які в нових умовах можуть виявитися комплексними числами. Можливість розкладу виразів на лінійні комплексні множники продемонстровано в задачах Г. Лейбніца та Й. Бернуллі, які ці вчені застосували для перетворень дробових виразів при інтегруванні. Робиться висновок, що визначні історичні задачі сприятимуть розвитку математичних умінь під час вивчення нового поняття – комплексних чисел. Використання історичного матеріалу активізує навчальну діяльність здобувачів освіти, посилює інтерес до здобуття нових знань, покращує сприйняття нових понять. Через вдосконалення умінь і навичок виконувати дії з комплексними числами буде розвиватися математична компетентність.The paper focuses on the opportunities of using mathematical competence in studying complex numbers in historical problems. The formation of key competencies plays a significant role in implementing the competence approach in education. The author highlights the development of key mathematical competence. Namely, the work considers the ability to use mathematical knowledge and methods for solving problems and practical skills gaining and improving. The research focuses on studying complex numbers. The authors advise applying famous historical problems to develop abilities and skills to operate complex numbers in algebraic form. A combined historical and genetic approach in teaching mathematics aimed to show how mathematical knowledge develops. Such an approach is of particular importance in studying complex numbers, which resulted from scientific research looking for ways to solve equations. The study suggests performing operations with complex numbers by solving famous mathematical problems. The problems of J. Cardan and G. Leibniz may show students how to operate complex numbers for expression transformations. In the problems of O. Cauchy and L. Euler, the operations with complex numbers are performed to prove and generalize the historical Diophantus' identity about the sum of squares. Актуальні питання природничо-математичної освіти. 2025. Випуск 1(25) 22 The article also highlights the problems of finding the roots of quadratic equations, which may appear to be complex numbers. G. Leibniz and J. Bernoulli's problems showed the opportunity to factorize expressions as complex multipliers, and both scientists used them for expression transformations in integration. The study concludes that famous historical tasks contribute to the development of mathematical skills by learning the new concept of complex numbers. Using historical background intensifies the students' learning activity, increases their interest in learning new material, and enhances their comprehension of new concepts. Improving abilities and skills in performing operations with complex numbers contributes to developing mathematical competence
The Construct «Reading Literacy»: an Attempt to Explain in Terms of Psychology
No full textФормулювання проблеми. За нашими спостереженнями, українські дослідники, вивчаючи абстрактне поняття «грамотність читання», схильні зосереджуватися виключно на його словниковому визначенні та ігнорувати операційне. Проте саме останнє забезпечує чіткість і вимірність цієї абстракції. Крім того, в україномовній педагогічній періодиці ми не виявили жодної публікації, яка б пояснювала існування двох підходів до оцінювання рівнів грамотності читання – у дослідженнях PIRLS і PISA. З огляду на це упущення, ми задалися питаннями: 1) як вимірюють рівні грамотності читання у PIRLS і PISA? 2) що вплинуло на створення цієї абстракції?
Матеріали і методи. Як послідовники психологічної теорії діяльності, ми прагнули з її позицій відповісти на перше питання нашої розвідки. Для цього ми проаналізували кілька рамкових документів PIRLS і PISA різних років видання: «PIRLS 2026 Assessment Frameworks» (von Davier & Kennedy, 2024), «Measuring student knowledge and skills. The PISA 2000» (OECD, 2000), «PISA 2009. Assessment Framework. Key competencies in reading, mathematics and science» (OECD, 2009), «PISA 2018 Assessment Analytical Framework» (OECD, 2019). Відповісти на друге питання нам допоміг ретроспективний аналіз минулих оцінних досліджень успіхів учнів у читанні.
Результати. Встановлено, що «грамотність читання»
є психологічним конструктом, покликаним слугувати теоретичним підґрунтям у розробленні надійних і дієвих психометричних тестів для оцінювання учнівських досягнень у читанні. Прояснено логіку операціоналізації цього конструкта. З погляду психологічної теорії діяльності, його вимірювальними показниками є розумові операції, що реалізують три ключові розумові дії читацької діяльності, як-от переглядання тексту; розуміння та оцінювання прочитаного. У PIRLS оцінюють інтенсивність прояву чотирьох таких операцій, у PISA – семи. Це цілком допустимо, зважаючи, що операційний склад дії залежить від умов її виконання. Умови тестування PIRLS і PISA дійсно відрізняються, адже їх учасники належать до різних вікових груп. З’ясовано, що на створення конструкта «грамотність читання» вплинуло переосмислення дослідниками форм виявлення конструкта «розуміння прочитаного» – як продукту та як процесу.
Висновки. Дотримуючись логіки аксіоми А. Korzybski «карта не є територією», вважаємо резонним стверджувати: грамотність читання не є читанням. Читання – це пізнавальна діяльність, а грамотність читання – тільки міра вправності у цій діяльності. З огляду на це розмежування, запропоновані у PIRLS і PISA операційні визначення конструкта «грамотність читання» можна розглядати як взірці розумових операцій, засвоєння та застосування яких допоможе учням читати усвідомленоFormulation of the Problem. Based on our observations, Ukrainian researchers, when studying the abstract concept
of «reading literacy», tend to focus exclusively on its dictionary definition, while ignoring the operational one. However,
the operational definition provides clarity and measurability
to this abstraction. In addition, In Ukrainian pedagogical journals, we did not find any publications that explain the existence of two approaches to assessment reading literacy levels – in the PIRLS and PISA studies. Given this omission, we posed the following questions: (1) How are reading literacy levels measured in PIRLS and PISA? (2) What factors influenced the creation of this abstraction?
Materials and Methods. As followers of the psychological theory of activity, we sought to answer the first question of our investigation from its perspective. To this end, we analyzed several framework documents from PIRLS and PISA published in different years, including PIRLS 2026 Assessment Frameworks (von Davier & Kennedy, 2024), Measuring Student Knowledge and Skills: The PISA 2000 (OECD, 2000), PISA 2009 Assessment Framework: Key Competencies in Reading, Mathematics, and Science (OECD, 2009), and PISA 2018 Assessment Analytical Framework (OECD, 2019). To answer the second question, we used the retrospective analysis of previous evaluative studies on students' reading achievements.
Results. It has been established that «reading literacy» is
a psychological construct designed to serve as a theoretical basis for developing reliable psychometric tests for measuring student achievement in reading. The logic of the operationalization of this construct has been clarified. In connection with the psychological theory of activity, its measurable indicators are intellectual operations that implement three key intellectual actions of reading activity: reviewing the text; understanding, and evaluating what has been read. In the PIRLS, the intensity of manifestation of four such operations is measured in PISA – seven. This is quite acceptable, given that the operational composition of the action depends on the conditions of its execution. The testing conditions for the PIRLS and PISA are different because their participants belong to various age groups. It has been revealed that the creation of the construct «reading literacy» was influenced by the researchers’ rethinking of the forms of manifestation of the construct «reading comprehension» – as a process and a product.
Conclusion. Following the logic of Alfred Korzybski's axiom,
«the map is not the territory,» we find it reasonable to state that reading literacy is not reading. Reading is a cognitive activity while reading literacy is merely a measure of proficiency in this activity. Given this distinction, the operational definitions of the construct «reading literacy,» proposed in PIRLS and PISA, can be considered as verified samples of cognitive operations, the mastering of which will help students to read consciously
Semantic and Pragmatic Features of Ukrainian Biblical Phrases (Based on the Material of Journalistic Texts)
No full textПубліцистичне мовлення активно використовує в заголовках статей біблійні фразеологізми, які завдяки своїй експресив- ності є потужним сугестивним мовним засобом. Складні стилістичні та прагматичні функції фразеологізмів у процесі їх функціонування в мовленні посилюються внаслідок різного роду трансформацій. Зафіксовано випадки застосування до укра- їнських біблійних висловів прийомів субституції, розширення компонентного складу контекстуально детермінованими лек- семами, фразеологічної алюзії різних типів та еліпсису. Виявлено випадки створення мовної гри структурно не видозмінених одиниць, а також зміни валентності. Трансформації фразеологізмів з переносним значенням призводять до: 1) конкретизації їх узуального значення, 2) набуття додаткових денотативних сем, 3) набуття компонентами фразеологізмів ознак вільних лексем із прямими значеннями, 4) зміни значення на рівні сигніфікату та денотату, 5) буквалізації значення. Фразеологізми, позбавлені метафоричності, реалізують зміст, який є результатом суми лексичних значень складових в новоутвореній одиниці. Конотативне значення трансформованих біблійних фразеологізмів інтенсифікується, актуалізуються його експресивно-емо- ційні та оцінні семи. Фразеологізми, які традиційно належать до книжного стилю, у заголовках часто звучать іронічно, а іноді навіть саркастично, внаслідок чого їх стиль знижується. Інформативна функція заголовків, у яких вжиті трансформо- вані біблеїзми, факультативна. Головну роль здебільшого відіграє прагматична функція: оказіональні фразеологізми чинять вплив на реципієнта незвичністю форми, складу, значення, сфери вживання, зацікавлюючи його та спонукаючи до прочитання матеріалу, або й нав’язуючи своє ставлення до конкретної події, факту, явища тощо. Очевидно, це і є головною інтенцією творця трансформованого фразеологізму.Biblical phrases in the titles of articles are a powerful suggestive linguistic means actively used in the public speeches due to their expressiveness. The complex stylistic and pragmatic functions of phraseological units in the process of their functioning in speech are enhanced by various kinds of transformations. There are cases of application of substitution techniques, expansion of the component composition with contextually determined lexemes, phraseological allusion of various types and ellipsis in Ukrainian biblical expressions. Cases of creating a language game of structurally unmodified units, as well as changes in valence have been identified. Transformations of phraseological units with figurative meaning lead to: 1) specification of their meaning, 2) acquisition of additional denotative semes,
3) acquisition of the features of free lexemes with direct meanings by the components of phraseological units, 4) change of meaning at the level of signifier and denotation, 5) literalization of meaning.
Phraseological units devoid of metaphoricity have the meaning resulting from the sum of lexical meanings of their components in the newly formed unit. The connotative meaning of the transformed biblical phrases is intensified, its expressive, emotional and evaluative semes are actualised. Phraseological units that traditionally belong to the bookish style often sound ironic and sometimes even sarcastic in headlines, which results in a lowering of their style. The informative function of titles that use transformed biblical expressions is optional. The main role is mostly played by the pragmatic function: occasional phraseological units influences the recipient by the unusual form, composition, meaning, and sphere of use, making him or her interested and encouraging to read the material, or even imposing attitude on a particular event, fact, phenomenon, etc. Obviously, this is the main intention of the creator of the transformed phraseological unit