eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
A Coaching Approach to the Formation of Meta-Skills "Cooperation" with Artificial Intelligence
No full textПотужні зрушення у галузі інформаційних технологій постали перед університетською освітою України проблемою формування покоління, спроможного до етичного керівництва штучним інтелектом. Нова технологічна реальність потребує й навичок більш масштабного ґатунку, ніж soft skills. Такі навички цілком виправдано дефінюються як «meta-skills нової епохи». У статті здійснені теоретичні та методичні дослідження з формування meta-skills за коучинговою технологією. Освітній коучинг визнаний ефективним за результатами піднесення людських чеснот на рівень, недоступний жодній технології. Методично коучинг відбувається через діалоги на кшталт сократівських, в процесі яких встановлюються довірчі стосунки між коучем та здобувачем знань. За фахово організованого тренінгу студент на ментальному рівні постає ситуативним однодумцем коуча в орієнтації на певну конкретну мету та набуває професійних рекомендацій з нетворкінгу як способу її досягнення. Коучинг в більшій мірі стосується не теоретичної фахової підготовки, а формування лідерських якостей, похідних від п’яти «талантів», визначених фундатором концепту meta-skills М. Ноймайером. За освітнього коучингу meta-skills формуються в парадигмі переваг автентичного інтелекту над машинним, зверхності людини над технологіями. Фахова освіта сполучається з навичками етичного керівництва технологічними помічниками, асистентами у сфері діяльності. П’ять «талантів» meta-skills, які покликані гармонізувати стосунки студента зі штучним інтелектом, дозволять оптимально розподілити функції штучного та автентичного інтелектів, за функціонального поєднання яких досягається ефект синергії в соціальній та професійній самореалізації. Відзначається відповідність коучингової технології принципу персоналізації траєкторії студентоцентрованого навчання. Виказані положення мають сприяти практичній реалізації коучингу як засобу формування meta-skills в університетській освіті. У висновках зазначається необхідність поновлення досліджень meta-skills, здобутих за технологією коучингу на основі узагальнення практик їх застосування.Powerful shifts in the field of information technology have presented Ukraine's university education with the challenge of forming a generation capable of ethical management of artificial intelligence. The new technological reality also requires skills of a broader nature than soft skills. Such skills are justifiably defined as ‘meta-skills of the new era’. The article presents theoretical and methodological research on the formation of meta-skills using coaching technology. Educational coaching is recognised as effective by the results of raising human virtues to a level inaccessible to any technology. Methodologically, coaching takes place through Socratic-like dialogues, in the course of which a trusting relationship is established between a coach and a learner. In a professionally organised training, a student becomes a situational like-minded coach at the mental level in focusing on a specific goal and receives professional advice on networking as a way to achieve it. Coaching is less about theoretical professional training and more about the formation of leadership qualities derived from the five ‘talents’ defined by the founder of the meta-skills concept, M. Neumeier. In educational coaching, meta-skills are formed in the paradigm of the advantages of the authentic intelligence over machine intelligence, the superiority of humans over technology. Professional education is combined with the skills of ethical management of technological assistants and business assistants. The five meta-skills, which are designed to harmonise the student's relationship with artificial intelligence, will allow optimal distribution of the functions of artificial and authentic intelligence, with their functional combination achieving a synergistic effect in social and professional self-realisation. The compliance of coaching technology with the principle of personalisation of the student-centred learning trajectory is noted. These provisions should contribute to the practical implementation of coaching as a tool of forming meta-skills in university education. The conclusions point out the need to resume research on meta-skills acquired through coaching technology on the basis of generalising practices of their application
Practical Experience in Implementing an Original Educational Online Platform in the Educational Process of a General Secondary Education Institution
No full textФормулювання проблеми. Стаття описує практичний досвід впровадження авторської онлайн платформи VirtualLaboratories в освітній процес закладу загальної середньої освіти. VirtualLaboratories – це освітня платформа для навчання програмування, яка спрямована на використання штучного інтелекту для автоматизації окремих процесів написання коду, оцінювання та перевірки готових програмних рішень.
Матеріали і методи. Експериментальною базою став «Миронівський академічний ліцей №3 Миронівської міської ради Київської області». Експеримент охоплював такі предмети: інформатика, окремі уроки математики де застосовувалися елементи програмування та факультатив з програмування в 6-9 класах.
Результати. Авторами проведено практичне експериментальне дослідження використання онлайн платформи VirtualLaboratories. Підтверджено, що використання платформи дає можливість учням самостійно виконувати програмні завдання з різних мов програмування (SQL, C# та Python) з можливістю отримувати автоматичний зворотний зв’язок, використовуючи саму систему. Наведені переваги використання освітньої платформи в освітньому процесі для вчителів та учнів та здійснено обговорення щодо перспектив і можливих напрямків оновлення нової версії платформи.
Висновки. Проведений експеримент показав ефективність використання онлайн платформи в умовах змішаного навчання, а саме під час поєднання традиційного навчання програмування з онлайн-інструментами платформи, що дало змогу забезпечити безперервний контроль за виконанням завдань учнями, підвищити мотивацію та забезпечити індивідуальний підхід до навчання. У подальших дослідженнях ланується розширити перелік підтримуваних мов програмування, додавши Java, JavaScript, PHP, C++ та Rust для охоплення більшої кількості студентів та розширення можливостей самої платформи.Formulation of the problem. Ukrainian scientists are actively exploring the possibilities of using digital technologies in education. The article describes the practical experience of implementing the author's online platform, VirtualLaboratories, in the educational process of a general secondary education institution. VirtualLaboratories is an academic platform for teaching programming that aims to use artificial intelligence to automate certain processes of writing code and evaluating and testing ready-made software solutions.
Materials and methods. Myronivsky Academic Lyceum No. 3 of the Myronivsky City Council of the Kyiv Region became the experimental base. The experiment covered the following subjects: computer science, some math lessons where programming elements were used, and an elective in programming in grades 6-9.
Results. The authors conducted a practical experimental study using the online platform VirtualLaboratories. It is confirmed that the use of the platform allows students to independently perform program tasks in various programming languages (SQL, C#,
and Python) with the ability to receive automatic feedback using the system itself. The advantages of using the educational platform in the educational process for teachers and students
are presented, and a discussion is held on the prospects
and possible directions for updating the new version of the platform.
Conclusion. The experiment showed the effectiveness of using the online platform in a blended learning environment, namely when combining traditional programming training with online platform tools. It made it possible to continuously monitor students' performance, increase motivation, and ensure an individual approach to learning. Future research plans to expand the list of supported programming languages to include Java, JavaScript, PHP, C++, and Rust to reach more students and develop the platform's capabilities
Competitiveness On Marketplaces: Technological Tools and Optimization Solutions
No full textУ статті досліджено сучасні підходи до забезпечення конкурентоспроможності на маркетплейсах в умовах глобалізації та цифрової трансформації економіки. Розкрито сутність і роль маркетплейсів у розвитку електронної комерції, охарактеризовано основні фактори успіху продавців. Виокремлено технологічні інструменти, що сприяють підвищенню ефективності діяльності на маркетплейсах (аналітика даних, автоматизація процесів, інструменти тестування й оптимізації контенту тощо), а також проаналізовано основні напрями оптимізаційних рішень (формування ціни, управління відгуками, покращення контенту, омніканальність). Окреслено перспективи подальшої інтеграції штучного інтелекту та Big Data для покращення процесів управління на маркетплейсах. Зроблено висновок про визначальну роль технологічних інструментів і оптимізаційних рішень у формуванні сталих конкурентних переваг.The rapid digitalization of trade and globalization of economic processes have significantly strengthened the role of marketplaces as key drivers of e-commerce. Acting as multifunctional platforms that connect sellers and buyers, marketplaces create new business models, accelerate transactions, and provide opportunities for business scalability. However, increasing competition, shifting consumer preferences, and the dynamic progress of technological innovation demand constant adaptation and the use of modern tools to secure competitive advantages. The purpose of this article is to conduct a comprehensive study of competitiveness on marketplaces and to develop recommendations regarding the application of technological tools and optimization solutions aimed at improving the efficiency of sellers. Methodologically, the research is based on the analysis of academic and applied studies, comparative assessment of technological instruments (Big Data, artificial intelligence, process automation, analytics), as well as systematization of optimization strategies in pricing, content management, customer reviews, and omnichannel communication. The results highlight that the ability to integrate data-driven decision-making, implement machine learning algorithms, and automate logistics and marketing processes is becoming a decisive factor of success on both global and Ukrainian marketplaces such as Rozetka, Prom, OLX, and Epicenter. The study also emphasizes the critical role of optimization strategies – dynamic pricing, personalized content creation, active reputation management, and A/B testing – in enhancing operational efficiency and consumer trust. The practical value of the article lies in its recommendations for the comprehensive integration of innovative technological and managerial solutions, which enable companies to respond quickly to market fluctuations, reduce operational costs, and strengthen long-term competitiveness. The findings are particularly relevant for small and medium-sized businesses in Ukraine that seek sustainable growth and expansion into international e-commerce
Comparative Analysis of the Features of the Cognitive Component of Proactivity in Future Specialists of Technical and Humanitarian Profiles
No full textУ статті представлено результати порівняльного аналізу особливостей прояву когнітивного компоненту проактивності у майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів. Для виявлення достовірних відмінностей в кількісних показниках (середніх значеннях) за шкалами когнітивного компоненту проактивності використано непараметричний метод відмінностей для незалежних вибірок Манна-Уітні. Для перевірки статистичних гіпотез щодо залежності між двома категоріальними змінними використано критерій хі-квадрат Пірсона. В якості категоріальних змінних обрано тип спеціальності (гуманітарна чи технічна) та рівень розвитку показників проактивності. Зіставлення середніх значень за показниками когнітивного компоненту проактивності у досліджуваних диференційованих за спеціальністю дозволило виявити тенденційні відмінності у рівні вираженості лише за шкалою «автономія в ухваленні рішень». Порівняльний аналіз відсоткового розподілу даних показав статистично значущі відмінності у рівнях розвитку таких дескрипторів когнітивного компоненту проактивності як «усвідомленість дій», «прогнозування наслідків поведінки», «автономія в ухваленні рішень», «особистісно-ситуативна антиципація», «просторова антиципація» та «часова антиципація». У групі майбутніх фахівців технічного профілю наявна більша варіативність рівнів усвідомленості (є й низький рівень), в той час як у групі майбутніх фахівців гуманітарного профілю зафіксована менша варіативність (майже всі студенти мають високий рівень). Незважаючи на статистичні відмінності, виявлені за критерієм хі-квадрат (χ² = 11,655; p = 0,003) за шкалою «прогнозування наслідків поведінки» серед студентів технічних і гуманітарних спеціальностей, зафіксовано певну тенденцію до схожості відсоткового розподілу. Переважна більшість досліджуваних обох груп оцінила свій рівень прогнозування наслідків поведінки як високий, третина – як середній, а критично мала кількість – як низький. Прорахований лінійно-лінійний зв’язок (∝=20,669; p = 0,000) доводить наявність сильного взаємозв’язку між рівнем автономії в ухваленні рішень і типом спеціальності, що вказує на тенденцію до більшої автономії серед майбутніх фахівців гуманітарного профілю порівняно з майбутніми фахівцями технічного профілю. Виявлено, що в обох вибірках більшість досліджуваних має середній рівень антиципації, хоча в гуманітаріїв цей показник виявся дещо вищим.Проведений аналіз результатів вивчення рефлексивності не підтвердив суттєвих відмінностей прояву того чи іншого виду рефлексії у досліджуваних.The article presents the results of a comparative analysis of the features of the manifestation of the cognitive component of proactivity in future specialists of technical and humanitarian profiles. To identify significant differences in quantitative indicators (mean values) on the scales of the cognitive component of proactivity the nonparametric method of differences for independent samples Mann-Whitney was used. To test statistical hypotheses regarding the relationship between two categorical variables, Pearson's xi-square test was used.The categorical variables were the type of specialty (humanitarian or technical) and the level of development of proactivity indicators.Comparison of average values for the indicators of the cognitive component of proactivity in the studied subjects differentiated by specialty allowed us to identify trending differences in the level of expression only on the scale of «autonomy in decision-making».Comparative analysis of the percentage distribution of data showed statistically significant differences in the levels of development of such descriptors of the cognitive component of proactivity as «awareness of actions», «predicting the consequences of behavior», «autonomy in decision-making», «personal and situational anticipation», «spatial anticipation» and «temporal anticipation». In the group of future technical specialists, there is a greater variability in levels of awareness (there is also a low level), while in the group of future humanitarian specialists, less variability is recorded (almost all students have a high level). Despite the statistical differences revealed by the xi-square test (χ² = 11.655; p = 0.003) on the scale of «predicting the consequences of behavior» among students of technical and humanitarian specialties, a certain tendency towards similarity of the percentage distribution was recorded. The vast majority of the subjects of both groups assessed their level of predicting the consequences of behavior as high, a third – as average, and a critically small number – as low. The calculated linear-linear relationship (∝=20.669; p = 0.000) proves the presence of a strong relationship between the level of autonomy in decision-making and the type of specialty, which indicates a tendency towards greater autonomy among future specialists in the humanitarian field compared to future specialists in the technical field. It was found that in both samples the majority of the subjects studied had an average level of anticipation, although this indicator was somewhat higher in the humanitarian field. The analysis of the results of the study of reflexivity did not confirm significant differences in the manifestation of one or another type of reflection in the subjects studied
Integration of Digital Technologies into Mathematics Education: Challenges and Prospects for the Formation of Information and Communication Competence
No full textУ статті розглянуто питання інтеграції цифрових технологій у процес навчання математики з акцентом на формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів базової середньої школи. Проаналізовано актуальні виклики цифровізації освіти, зокрема вплив штучного інтелекту, нових моделей навчання (дистанційної та змішаної форм), а також зміни в освітньому середовищі, пов’язані із поколінням цифрових учнів. На основі результатів онлайн-опитування учнів 5–11 класів висвітлено особливості використання цифрових застосунків у процесі розв’язування математичних завдань, виявлено типові стратегії, труднощі та потенціал цифрових інструментів для підтримки пізнавальної активності. Особливу увагу приділено аналізу інноваційного типу завдань – беззвучних відеозавдань (Silent Video Tasks, SVTs), які забезпечують інтеграцію цифрових, предметних і комунікаційних складових навчання. Обґрунтовано дидактичні переваги SVTs як засобу розвитку математичного мовлення, критичного мислення та формувального оцінювання. Запропоновано приклади беззвучних завдань, адаптованих до тем з алгебри та геометрії, а також типову модель роботи з ними на уроці. Підкреслено, що ефективне використання SVTs можливе за умов наявності методичного супроводу, створення освітнього середовища, що підтримує активну комунікацію та рефлексію, а також педагогічної підтримки розвитку цифрових компетентностей учнів. У висновках окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із розробкою системи SVTs до різних тем шкільного курсу математики та оцінювання їх впливу на формування ключових компетентностей учнів.The article examines the integration of digital technologies into the process of mathematics education, with an emphasis on the development of information and communication competence among lower secondary school students. The study analyses current challenges of educational digitalisation, including the influence of artificial intelligence, the emergence of new models of learning (distance and blended formats), as well as transformations in the learning environment associated with the generation of digital-native students. Based on the results of an online survey of students in grades 5-11, the article highlights the specifics of digital tool use in solving mathematical problems, identifies typical strategies, difficulties, and the potential of digital technologies to support cognitive engagement. Special attention is given to the analysis of an innovative type of task – Silent Video Tasks (SVTs), which promote the integration of digital, subject-specific, and communicative components of learning. The article substantiates the didactic advantages of SVTs as a means of developing mathematical discourse, critical thinking, and formative assessment. It provides examples of SVTs adapted to topics in algebra and geometry, as well as a typical model of their classroom implementation. It is emphasized that the effective use of SVTs is possible under conditions of proper methodological support, creation of a learning environment that fosters active communication and reflection, and pedagogical support for the development of students’ digital competencies. The conclusions outline prospects for further research related to the development of a system of SVTs for various topics of the school mathematics curriculum and the assessment of their impact on the formation of students' key competencies
Approbation of the Questionnaire of Professional Frustrated Personality
No full textУ статті викладено результати апробації авторської методики діагностики професійної фрустрованості особистості. Актуальність дослідження зумовлена обмеженою кількістю українськомовних інструментів діагностики характеристик особистості як суб’єкта професійної діяльності та дефіцитом методик вивчення криз професійного розвитку фахівця.Метою дослідження постали розроблення й апробація авторської методики діагностики професійної фрустрованості особистості. Фрустрованість тлумачиться як психологічна характеристика особистості, що проявляється у тривалому пригніченні, розчаруванні, спровокованими неможливістю досягнути бажаної мети, задовольнити свої потреби через перешкоди або труднощі. Відповідно, професійна фрустрованість особистості виникає на підґрунті переживання особистістю стану фрустрації у професійній сфері.Психометричну вибірку склали 597 працюючих осіб з репрезентативним розподілом за критеріями статі, віку та сфери професійної діяльності, що загалом відповідає генеральній сукупності українського суспільства. Змістова надійність пунктів методики перевірена застосуванням альфа Кронбаха, який становить 0,768, що є достатнім показником. Ретестова надійність визначена шляхом повторного опитування через 3 тижні та застосуванням кореляційного аналізу, при цьому коефіцієнт Пірсона становить 0,721. Валідність методики визначена засобами факторизації (пояснена дисперсія становить 66,627%) та кореляційного аналізу із показниками методики професійної самоефективності, де коефіцієнт Пірсона становить r= -0,619. Стандартизація методики передбачала розроблення трьох рівнів професійної фрустрованості особистості з відповідними числовими діапазонами та описовими характеристиками. Психометрична перевірка методики діагностики професійної фрустрованості особистості засвідчила достатні показники надійності та валідності цього діагностичного інструменту.The article presents the results of testing the author’s questionnaire for diagnosing professional frustrated personality. The relevance of the study is due to the limited number of Ukrainian-language tools for diagnosing personality characteristics as a subject of professional activity and the shortage of methods for studying crises in the professional development of a specialist.The aim of the study was to create and test the author`s questionnaire of professional frustrated personality.Frustrated personality is interpreted as a psychological characteristic of a personality, manifested in prolonged depression, disappointment, provoked by the inability to achieve the desired goal, satisfy one's needs due to obstacles or difficulties. Accordingly, professional frustrated personality of the individual arises on the basis of experiencing of a frustration in the professional sphere.The psychometric sample consisted of 597 working people with a representative distribution according to the criteria of gender, age and sphere of professional activity, which generally corresponds to the general population of Ukrainian society. The content reliability of the methodology items was tested using Cronbach’s alpha, which is 0.768, which is a sufficient indicator. Retest reliability was determined by re-surveying after 3 weeks and using correlation analysis, with the Pearson coefficient being 0.721. The validity of the method was determined by means of factorization (the explained variance is 66.627%) and correlation analysis with the indicators of the method of professional self-efficacy, where the Pearson coefficient is r= - 0.619. Standardization of the method involved the development of three levels of professional frustrated personality of the individual with the corresponding numerical ranges. Psychometric testing of the method of diagnosing professional frustration of the individual demonstrated sufficient indicators of reliability and validity of this questionnaire
Еvolution of Percussion Instruments in World Musical Art: from Archaic Forms to Modernity
No full textСтаття присвячена дослідженню еволюції ударних інструментів у світовому музичному мистецтві, що простежується від архаїчних форм до сучасності. Ударні інструменти, як одні з найдавніших засобів музичної комунікації, відігравали бага- тофункціональну роль: від ритуально-магічної та обрядової до військово-сигнальної й розважальної. У первісних культурах вони слугували своєрідним медіатором між людиною та природою, підкреслювали ритмічну організацію колективних дійств і забезпечували єдність громади в сакральному просторі. У добу Античності та Середньовіччя ударні інструменти поступово інтегрувалися у світське музикування, збагачуючи музичну тканину театральних і придворних дійств. Поступове ускладнення їх конструкції та виконавських прийомів сприяло формуванню нових функцій – від акцентно-ритмічної до колористично-виразової. Значну увагу приділено розвитку ударних інструментів у європейській професійній традиції доби Відродження і Бароко, коли вони почали входити до складу військових оркестрів та театральних ансамблів, набуваючи значення у формуванні нового художнього звучання. У ХІХ столітті відбувається значний прогрес у розвитку ударних інструментів, які стають повноправною складовою симфонічного оркестру, розширюючи його темброві й драматургічні можливості. У XX столітті на перший план виходить експеримент – композитори й виконавці активно застосовують розширені техніки гри, створюють нові типи перкусійних інструментів, інтегрують ударні інструменти у джаз, рок, поп- і електронну музику. Цей період засвідчив універсальність та адаптивність ударних інструментів, їхню здатність до взаємодії з будь-якою музичною системою. Сучасні виконавські практики поєднують акустичні та електронні інструменти, застосовують інноваційні технологі семплювання, синтезу та перкусійного програмування. У статті підкреслюється важливість регіональних традицій – східних, африканських, латиноамериканських та європейських, які істотно вплинули на формування глобального музичного простору. Здійснено аналіз основних тенденцій: від зростання технічної складності до розширення жанрових і культурних аспектів. У підсумку констатується, що ударні інструменти у ХХІ столітті постали як універсальний засіб музичної виразності, що інтегрує традицію й новаторство, акустичне й цифрове звучання, професійне мистецтво та масову культуру, відобража- ючи динаміку культурних процесів глобалізованого світу.The article is devoted to the study of the evolution of percussion instruments in the world musical tradition, traced from archaic forms to modern times. Percussion instruments, as some of the most ancient means of musical communication, played a multifunctional role: from ritual-magical and ceremonial to military-signal and entertaining. In primitive cultures, they served as a kind of mediator between humans and nature, emphasized the rhythmic organization of collective rituals, and ensured the unity of the community within the sacred space. In the era of Antiquity and the Middle Ages, percussion instruments gradually integrated into secular music-making, enriching the musical texture of theatrical and court performances. The gradual complication of their construction and performance techniques contributed to the formation of new functions – from accent-rhythmic to coloristic-expressive. Considerable attention is paid to the development of percussion instruments in the European professional tradition of the Renaissance and Baroque, when they began to be included in military orchestras and theatrical ensembles, acquiring importance in shaping a new artistic sound. In the 19th century, significant progress took place in the development of percussion instruments, which became a full-fledged component of the symphony orchestra, expanding its timbral and dramaturgical possibilities. In the 20th century, experiment came to the fore – composers and performers actively applied extended techniques, created new types of percussion instruments, and integrated them into jazz, rock, pop, and electronic music. This period demonstrated the universality and adaptability of percussion instruments, as well as their ability to interact with any musical system. Modern performing practices combine acoustic and electronic instruments, applying innovative technologies of sampling, synthesis, and percussion programming. The article emphasizes the importance of regional traditions – Eastern, African, Latin American and European – which significantly influenced the formation of the global musical space. An analysis of the main tendencies is carried out: from the growth of technical complexity to the expansion of genre and cultural aspects. In conclusion, it is stated that percussion instruments in the 21st century have emerged as a universal means of musical expression, integrating tradition and innovation, acoustic and digital sound, professional art and mass culture, reflecting the dynamics of cultural processes in a globalized world
Development of the Strategic Partnership Between Ukraine and the Impact of the War on Its Development
No full textВ статті показано, що для відносин стратегічного партнерства необхідне визначення головних напрямів взаємодії, засобів і шляхів, які ведуть до реалізації спільних цілей, продумана концепція відносин. Визначено систему стратегічного партнерства нашої держави яка формується згідно з обраним Україною стратегічним курсом на модернізацію країни у відповідності до сучасних викликів глобалізованого світу. Відмічено що Україна визначає свої зовнішньополітичні пріоритети і вибудовує систему відносин стратегічного партнерства у двох головних вимірах – на рівні інтеграційних процесів з Європейським Союзом, на рівні країн-глобальних гравців (США, КНР) та на регіональному рівні (Польща, Туреччина та інші). Автори відзначають основні завдання нової економіки повоєнної України. Це побудова базису реального сектора та розвитку партнерських відносин на сучасних технологічних засадах, здатних забезпечити структурну перебудову економіки з пріоритетним розвитком переробних виробництв, утілити у процеси створення і розподілу продукції і послуг.The article shows that strategic partnership relations require the definition of the main areas of cooperation, the means and ways to achieve common goals, a well-thought-out concept of relations, the definition of the means to achieve goals and objectives, the stages of their implementation, and the neutralization of factors that hinder this. The article defines the system of strategic partnership of our state, which is being formed in accordance with Ukraine's chosen strategic course for the modernization of the country in line with the current challenges of the globalized world. The article notes that Ukraine defines its foreign policy priorities and builds a system of strategic partnership relations in two main dimensions: at the level of integration processes with the European Union, at the level of global players (the US, China), and at the regional level (Poland, Turkey, and others). All these main directions of Ukrainian foreign policy are self-sufficient and at the same time complementary. The authors highlight the main tasks of the new economy of post-war Ukraine. These include building the foundations of the real sector and developing partnerships based on modern technologies capable of ensuring the structural restructuring of the economy with priority given to the development of processing industries, implementing progressive European policy solutions in the processes of creating and distributing products and services, whose agenda includes such competitiveness factors as energy efficiency, the implementation of the principles of sustainable development and the circular economy, resource-efficient and clean production. It has been shown that since the beginning of the full-scale invasion of Ukraine by the Russian Federation, the real sector of the economy has suffered devastating losses and destruction of assets, production and distribution chains, logistics chains, infrastructure, agricultural and land resources, and human capital. Therefore, the development of mutually beneficial relations with the Asia-Pacific countries, primarily with the states of East and Southeast Asia, should become one of Ukraine's strategic foreign policy priorities
Cartographic Modeling of Transport Accessibility of Territorial Community Centers in the Sumy Region
No full textУ статті представлено результати дослідження транспортної доступності центрів територіальних громад до районних центрів Сумської області із застосуванням методів математичного моделювання та геоінформаційного аналізу. На основі теорії графів було створено модель транспортної мережі регіону, де населені пункти розглядалися як вузли, а дорожні шляхи – як зважені ребра графа. Для розрахунку найкоротших шляхів і часової доступності використано алгоритм Дейкстри. Отримані значення часу подорожі від районних центрів до периферійних населених пунктів було інтерпольовано для побудови ізохронних карт, які дозволяють оцінити просторову неоднорідність транспортного забезпечення території. Аналіз отриманих результатів виявив значні географічні відмінності у рівні транспортної доступності між районами області. Найкращі показники доступності мають території, наближені до обласного центру, тоді як периферійні громади, особливо у Конотопському та Шосткинському районах, характеризуються суттєвими часовими витратами на досягнення районних центрів. Особлива увага приділена територіальним контрастам у рівні транспортної доступності, які зумовлені просторовою структурою дорожньої мережі та адміністративно-територіальними особливостями області. Використання Python та Google Colab для реалізації розрахунків і візуалізації транспортної доступності дозволило ефективно моделювати та аналізувати транспортну систему регіону. Результати дослідження можуть бути корисними для просторового планування, оптимізації дорожньої інфраструктури та підвищення мобільності населення в межах адміністративних районів.The article presents the results of a study on the transport accessibility of district centers in the Sumy region using mathematical modeling and geoinformation analysis methods. Based on graph theory, a model of the region's transport network was developed, where settlements were considered as nodes and road connections as weighted edges of the graph. Dijkstra’s algorithm was used to calculate the shortest paths and travel time accessibility. The obtained travel time values from district centers to peripheral settlements were interpolated to construct isochrone maps, allowing for an assessment of the spatial heterogeneity of transport provision in the region. The analysis revealed significant geographical differences in transport accessibility levels across the districts. The best accessibility indicators are observed in areas close to the regional center, while peripheral communities, particularly in the Konotop and Shostka districts, are characterized by substantial travel time costs to reach district centers. Special attention is given to territorial contrasts in transport accessibility, which are determined by the spatial structure of the road network and the administrative-territorial features of the region. The use of Python and Google Colab for calculations and visualization enabled efficient modeling and analysis of the region's transport system. The research findings may be useful for spatial planning, optimizing road infrastructure, and improving population mobility within administrative districts
The Role of Education and Hygiene in Protecting Social Determinants of Health
No full textУ статті розглядаються фактори освіти та гігієни як важелі впливу на формування соціальних детермінант здоров’я, що визначають рівень добробуту, поведінкові звички, ризик захворюваності, тривалість життя. На основі аналізу сучасних наукових даних обґрунтовано тісний взаємозв’язок між рівнем освіти, соціально-економічним статусом людини та її здоров’ям. Акцентовано увагу на глибокому взаємозв’язку між освітою, дотриманням гігієнічних норм, добробутом та станом здоров’я. Доведено, що освітнє середовище відіграє критично важливу роль у фізичному, психічному та соціальному розвитку особистості. Розкривається значення освітніх інституцій як ресурсу, який має широкий спектр можливостей для зменшення соціальної нерівності, формування здоров’язбережувальної поведінки, створення умов для повноцінного психосоматичного розвитку дітей і молоді. Наголошується, що школа не лише виконує освітню функцію, а й є середовищем безпеки, соціального і психологічного захисту дітей, особливо вразливих категорій. Розкривається роль вчителя як посередника у забезпеченні умов для здорового способу життя і профілактики захворювань. Приділено увагу впливу гігієнічних умов, якості навчального середовища, освітніх програм, участі батьків у навчальному процесі, а також значенню раннього розвитку дітей. Обґрунтовується важливість комплексного міжсекторального підходу до реалізації державної політики з метою створенню необхідних соціальних умов для забезпечення справедливості, добробуту, громадського здоров’я. Освіта і гігієна розглядаються як потужні чинники формування суспільного здоров’я, які мають бути інтегровані в усі рівні освітньої системи з урахуванням вікових і соціокультурних особливостей. Запропоновано спектр завдань, напрямів змістового наповнення освітніх програм, покликаних забезпечити соціальні детермінанти здоров’я залежно від вікових періодів, рівнів та типів закладів освіти.The article examines the factors of education and hygiene as levers of influence on the formation of social determinants of health that determine the level of well-being, behavioral habits, risk of morbidity, and life expectancy. Based on the analysis of modern scientific data, the close relationship between the level of education, the socio-economic status of a person, and their health is substantiated. The emphasis is on the deep relationship between education, compliance with hygiene standards, well-being, and health status. It is proven that the educational environment plays a critically important role in the physical, mental, and social development of the individual. The importance of educational institutions as a resource with a wide range of opportunities for reducing social inequality, forming health-preserving behavior, and creating conditions for the full psychosomatic development of children and youth is revealed. It is emphasized that the school not only performs an educational function, but also is an environment of safety, social and psychological protection of children, especially vulnerable categories. The role of the teacher as an intermediary in ensuring conditions for a healthy lifestyle and disease prevention is revealed. Attention is paid to the influence of hygienic conditions, the quality of the educational environment, educational programs, parental participation in the educational process, as well as the importance of early child development. The importance of a comprehensive intersectoral approach to the implementation of state policy is substantiated in order to create the necessary social conditions to ensure justice, well-being, and public health. Education and hygiene are considered as powerful factors in the formation of public health, which should be integrated into all levels of the educational system, taking into account age and socio-cultural characteristics. A range of tasks and directions of educational programs designed to ensure social determinants of health, depending on age periods, levels, and types of educational institutions, is proposed