eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Reflective Educational Environment in the System of Classical Dance Teaching as a Basis For Forming Professional Reflection of Future Choreographic Ensemble Leaders
No full textСтаття присвячена дослідженню створення рефлексійно-освітнього середовища в системі викладання класичного танцю для формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів. Проведено теоретичний аналіз наукової літератури з проблематики професійної рефлексії та хореографічної освіти. Встановлено, що класичний танець має значний потенціал для створення рефлексійно-освітнього середовища завдяки постійній роботі з дзеркалом, систематичній корекції техніки та діалогічній взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена потребою в підготовці керівників хореографічних колективів, здатних до рефлексивного аналізу власної педагогічної діяльності в умовах трансформації культурно-освітнього простору. Багатофункціональний характер діяльності керівника хореографічного колективу інтегрує педагогічні, творчі, організаційні та комунікативні функції, що актуалізує необхідність цілеспрямованого розвитку професійної рефлексії як основи управлінської та творчої діяльності. Результати засвідчили, що систематичне функціонування такого середовища сприяє формуванню критичного мислення та рефлексивного осмислення професійної діяльності. Обґрунтовано чотири структурні компоненти середовища: просторово-предметний, діяльнісний, комунікативний та особистісний, а також п'ять основних умов його створення. Просторово-предметний компонент забезпечує матеріальні умови для постійного самоспостереження через цілеспрямоване використання дзеркал та організації навчального простору. Діяльнісний компонент реалізується через систему поетапно структурованих завдань, що стимулюють різні типи рефлексивного аналізу. Комунікативний компонент інтегрує різноманітні форми рефлексивної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Особистісний компонент забезпечує становлення індивідуальних рефлексивних якостей та їх інтеграцію у професійну компетентність. Визначено поетапний характер функціонування від базового самоспостереження до метарефлексії. Розкрито інтегративну природу професійної рефлексії керівників, що поєднує технічні, художньо-творчі, педагогічні та управлінські аспекти. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки методичних основ організації рефлексійно-освітнього середовища у закладах хореографічної освіти, створення навчальних програм з класичного танцю, що враховують рефлексивний компонент професійної підготовки. Результати демонструють потенціал рефлексійно-освітнього середовища як ефективного інструменту професійної підготовки майбутніх керівників хореографічних колективів.This article examines the theoretical foundations for establishing and structuring reflective educational environments within classical dance instruction as a means of developing professional reflection among future leaders of choreographic ensembles. The study examines reflective educational environments as platforms for developing reflective competencies, deepening professional expertise, and fostering a reflective culture among prospective choreographic specialists. A comprehensive theoretical analysis of scholarly literature addressing professional reflection and the specifics of choreographic education was conducted. The research establishes that classical dance possesses distinctive pedagogical characteristics for creating reflective educational environments through continuous mirror work, systematic technical correction, dialogical interaction, and sequential mastery of material. The relevance of the study is determined by the need to prepare choreographic ensemble leaders capable of conducting reflective analysis of their own pedagogical activities within the context of transforming cultural and educational spaces. The multifunctional nature of choreographic ensemble leader activity integrates pedagogical, creative, organizational, and communicative functions, which actualizes the necessity for purposeful development of professional reflection as the foundation of managerial and creative activity. Findings demonstrate that the systematic implementation of such environments facilitates the development of critical thinking, analytical capabilities, and a reflective understanding of professional practice. The study substantiates four structural components of reflective educational environments: spatial-material, activity-based, communicative, and personal components, alongside five fundamental conditions for their establishment. The spatial-material component provides material conditions for continuous self-observation through the purposeful use of mirrors and the organization of educational spaces. The activity-based component is implemented through a system of gradually structured tasks that stimulate various types of reflective analysis. The communicative component integrates diverse forms of reflective interaction between educational process participants. The personal component ensures the formation of individual reflective qualities and their integration into professional competence. A progressive operational framework was identified, ranging from basic self-observation to advanced metareflective practices. The research reveals the integrative nature of professional reflection among choreographic leaders, encompassing technical, artistic-creative, pedagogical, and managerial dimensions within unified professional competence. The practical significance of the research lies in the possibility of using the obtained results to develop methodological foundations for organizing reflective educational environments in choreographic education institutions, thereby creating classical dance curricula that incorporate the reflective component of professional training. Results demonstrate the potential of reflective educational environments as effective tools for comprehensive professional preparation of future leaders of choreographic ensembles
Academic Integrity in Higher Education: A Comparative Analysis of International Experience and Possibilities for Adaptation in Ukraine
No full textУ сучасному глобалізованому світі питання академічної доброчесності набуває ключового значення для забезпечення якості освіти та наукових досліджень. Поширення недоброчесних практик, таких як плагіат, фабрикація даних, списування та порушення етичних норм, становить серйозний виклик для систем вищої освіти багатьох країн. З огляду на інтеграційні процеси у сфері освіти, Україна активно адаптує міжнародні стандарти, зокрема щодо забезпечення академічної доброчесності. Однак ефективна реалізація таких стандартів потребує не лише нормативного забезпечення, а й впровадження практичних механізмів, перевірених міжнародним досвідом.
Важливими прикладами успішної політики академічної доброчесності є провідні університети світу – Harvard University (США), University of Oxford (Велика Британія) та University of Melbourne (Австралія). Їхній досвід показує, що дотримання принципів доброчесності можливе лише за умов поєднання чітких нормативних актів, ефективних процедур контролю та сформованої культури академічної етики серед студентів і викладачів.
У статті представлено порівняльний аналіз інституційних моделей забезпечення академічної доброчесності у провідних університетах світу – Harvard University (США), University of Oxford (Велика Британія) та University of Melbourne (Австралія). Визначено ключові елементи нормативного, інституційного та технологічного забезпечення академічної доброчесності, а також превентивні механізми формування академічної культури. На основі отриманих результатів запропоновано рекомендації щодо адаптації міжнародного досвіду в українському освітньому просторі. Обґрунтовано необхідність комбінованої моделі, яка поєднує етико-ціннісні засади, інституційну гнучкість та технологічно-превентивний підхід.In today's globalized world, the issue of academic integrity is becoming key to ensuring the quality of education and scientific research. The spread of dishonest practices, such as plagiarism, data fabrication, copying and violation of ethical norms, poses a serious challenge to the higher education systems of many countries. Given the integration processes in the field of education, Ukraine is actively adapting international standards, in particular regarding ensuring academic integrity. However, the effective implementation of such standards requires not only regulatory support, but also the implementation of practical mechanisms proven by international experience.
Important examples of successful academic integrity policies are the world's leading universities - Harvard University (USA), University of Oxford (UK) and University of Melbourne (Australia). Their experience shows that compliance with the principles of integrity is possible only under the conditions of a combination of clear regulatory acts, effective control procedures and a developed culture of academic ethics among students and teachers.
The article presents a comparative analysis of institutional models of ensuring academic integrity at leading universities in the world - Harvard University (USA), University of Oxford (UK) and University of Melbourne (Australia). The key elements of normative, institutional and technological support for academic integrity are identified, as well as preventive mechanisms for the formation of academic culture. Based on the results obtained, recommendations are proposed for the adaptation of international experience in the Ukrainian educational space. The need for a combined model that combines ethical and value principles, institutional flexibility and technological and preventive approach is substantiated
Determining the Level of Creativity of Future Specialists in it Specialties Using Higher Mathematics
No full textУ дослідженні висвітлено проблему розвитку креативності майбутніх ІТ-фахівців в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Визначено, що процес розвитку креативності майбутніх фахівців ІТ спеціальностей, в першу чергу, спрямований на удосконалення мислення, яке характеризується глибиною, гнучкістю, логічністю, широтою, критичністю та реалізується через вплив на мотивацію здійснювати аналітичну діяльність, що передбачає оперування математичними знаннями та вміннями. Авторами виділено структурні складові креативності (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) та охарактеризовано кожну складову досліджуваного поняття. Визначення рівня креативності студентів на заняттях з вищої математики можна оцінювати через здатність студентів знаходити нестандартні підходи до вирішення задач, генерувати нові ідеї та використовувати міждисциплінарні знання. За критерії оцінювання креативності студентів ІТ-спеціальностей на заняттях з вищої математики пропонується обрати: оригінальність розв’язків (нестандартність підходів, уміння пропонувати нестандартні, творчі чи нові способи розв’язування математичних задач, доведення теорем); гнучкість мислення (кількість різних ідей, здатність знаходити альтернативні методи розв’язування задач); глибина розуміння (здатність глибоко аналізувати математичні проблеми, бачити приховані закономірності або зв’язки між темами з різних математичних розділів або інших дисциплін); реалізованість (здатність втілювати ідеї в практичні рішення). Ці критерії охоплюють як технічну, та і творчу складову роботи з математичними завданнями та допоможуть оцінити творчі здібності студентів в контексті вивчення вищої математики. Для оцінювання рівня креативності студентів у контексті виконання математичних завдань розроблена шкала з п’ятьма рівнями: низький (елементарний), задовільний (репродуктивний), достатній (продуктивний), високий (творчий). Наведено приклади завдань з різних тем курсу «Вища математика» для оцінювання рівня креативності.
The study highlights the problem of developing creativity of future IT specialists in the process of studying fundamental disciplines, namely higher mathematicsIt was determined that the process of developing creativity of future IT specialists is primarily aimed at improving thinking, which is characterized by depth, flexibility, logic, breadth, and criticality, and is implemented through the influence on motivation to carry out analytical activities that involve operating with mathematical knowledge and skills. The authors identified the structural components of creativity (motivational, cognitive, reflective) and characterized each component of the studied concept. Determining the level of creativity of students in higher mathematics classes can be assessed through the ability of students to find non-standard approaches to solving problems, generate new ideas, and use interdisciplinary knowledge. The following criteria for assessing the creativity of IT students in higher mathematics classes are proposed: originality of solutions (non-standard approaches, ability to propose nonstandard, creative or new ways of solving mathematical problems, proving theorems); flexibility of thinking (number of different ideas, ability to find alternative methods of solving problems); depth of understanding (ability to deeply analyze mathematical problems, see hidden patterns or connections between topics from different mathematical sections or other disciplines); feasibility (ability to implement ideas into practical solutions). These criteria cover both the technical and creative components of working with mathematical problems and will help assess students' creative abilities in the context of studying higher mathematics. To assess the level of creativity of students in the context of performing mathematical tasks, a scale with five levels has been developed: low (elementary), satisfactory (reproductive), sufficient (productive), high (creative). Examples of tasks from various topics of the course «Higher Mathematics» are given to assess the level of creativity
Використання штучного інтелекту в китайських дипломних роботах бакалаврів професійно-технічної освіти
No full textThis study investigates the extent to which vocational undergraduate students in China rely on artificial intelligence (AI) in the process of writing graduation theses, a topic that has gained heightened relevance following the 2025 policy statement by the Chinese Ministry of Education that vocational undergraduates are generally not required to produce such theses. Drawing on comprehensive survey data from MYCOS – a nationally recognized higher education research and consulting organization with a respondent pool of 3,145 teachers and students from diverse institutions, the research analyzes both the prevalence and the patterns of AI-assisted writing, as well as the educational community’s attitudes toward its use. The findings reveal that nearly half of the surveyed teachers (50%) and students (46%) support the cancellation of undergraduate theses, primarily due to their perceived misalignment with vocational training objectives and their often-unsatisfactory quality. Teachers in ordinary undergraduate institutions express stronger support for cancellation than those in elite “Double First-Class” universities, reflecting differing institutional priorities. The study also explores the methods used by educators to detect AI-generated content. The most common strategies include checking for logical and stylistic consistency (64%), oral questioning to verify familiarity with the material (51%), and the use of specialized AI detection tools (41%). However, the accuracy of these tools remains limited, with documented cases of both false positives and undetected AI-polished content. To address the changing educational landscape, the research examines preferred alternatives to traditional theses. Practical projects such as product design, innovation transformation, and entrepreneurial initiatives- emerge as the most favored option (75% of students, 69% of teachers), followed by course-based research reports and vocational skill certifications. In light of these findings, the paper proposes a multi-dimensional framework for responsible AI integration into academic writing. This includes establishing age- and level-specific usage guidelines, embedding critical thinking and verification skills into curricula, and diversifying assessment models to emphasize the reasoning process rather than final outputs alone. Ultimately, the results highlight the need for adaptive, diversified evaluation systems that align with both the evolving capabilities of AI and the labor market’s demand for graduates who combine creative, analytical, and practical competencies.Дослідження присвячене вивченню ступеня залежності студентів бакалаврату закладів вищої освіти Китаю від штучного інтелекту (ШІ) у процесі написання випускних кваліфікаційних робіт. Актуальність теми зросла після офіційної заяви Міністерства освіти КНР у 2025 році про те, що студенти професійно орієнтованих бакалаврських програм зазвичай не зобов’язані виконувати такі роботи. На основі репрезентативних даних компанії MYCOS національно визнаної дослідницької та консалтингової організації у сфері вищої освіти було проаналізовано відповіді 3145 респондентів (викладачів і студентів з різних університетів) щодо поширеності та моделей використання ШІ, а також ставлення академічної спільноти до його застосування. Результати показали, що майже половина опитаних викладачів (50 %) і студентів (46 %) підтримують скасування випускних робіт, головними аргументами називаючи невідповідність їх змісту цілям професійної підготовки та низьку якість виконання. При цьому викладачі звичайних університетів частіше підтримують таку позицію, ніж представники елітних «Double First-Class» закладів, що відображає відмінності у пріоритетах. Окрему увагу приділено методам виявлення текстів, згенерованих ШІ: 64 % викладачів перевіряють логічну та стилістичну узгодженість роботи, 51 % застосовують усне опитування для перевірки обізнаності студента, а 41 % використовують спеціалізовані інструменти визначення ШІ-контенту. Водночас ефективність таких інструментів залишається обмеженою через ризик хибних результатів і неможливість виявлення ретельно відредагованих текстів. Аналіз альтернативних моделей підсумкової атестації засвідчив, що найбільш затребуваними є практичні проєкти (75 % студентів, 69 % за даними викладачів), далі дослідницькі роботи з окремих навчальних курсів та оцінка професійних компетентностей, зокрема через сертифікацію або галузеві конкурси. На основі отриманих результатів запропоновано багатовимірну концепцію відповідальної інтеграції ШІ в академічне письмо, яка включає розроблення вікових і рівневих стандартів використання, вбудовування тренування критичного мислення та навичок верифікації інформації у навчальні програми, а також реформування системи оцінювання з акцентом на процес мислення, аргументацію та міждисциплінарність. Зроблено висновок, що університети мають розробляти адаптивні та диверсифіковані системи оцінювання, які враховуватимуть одночасно можливості ШІ та потреби ринку праці, сприяючи формуванню у студентів поєднання творчих, аналітичних і практичних компетентностей
Розуміння та подолання труднощів у студентів на заняттях з говоріння англійською мовою: досвід студентів.
No full textThere has been significant progress in understanding and addressing students' speaking fears in language teaching and learning. Nevertheless, there are still several issues that need to be addressed. The article explores students’ fears in ESL classrooms and suggests strategies to manage those fears as impediments to learning progress. A survey was conducted with the aim of getting a comprehensive understanding of the most common fears of students, namely fear of making mistakes and being corrected, fear of speaking in class, and fear of falling behind in studies. The survey consisted of questions focused on gathering insights from the students regarding their learning experience and fears related to speaking. The survey findings showed that students have different fears and stressed the importance and need to explore effective strategies to address those issues. Overall, the results suggest that the students struggle emotionally in ESL speaking lessons, as well as recognize the significance of feelings and emotions for their academic and personal growth. The study results provided useful insights into students’ prevalence of fears in ESL classrooms, which included fear of making mistakes, fear of speaking in front of a teacher and peers, fear of negative evaluation, and fear of falling behind. Considering that students’ fears have a negative effect on learning outcomes and impede advancement in language learning, it is extremely important to examine effective teaching strategies to alleviate students’ fears and help them build confidence in their speaking skills. The article reviews several strategies for teachers to support their students and develop their confidence in ESL speaking lessons. Among the suggested strategies are implementing delayed correction to deal with the fear of speaking and making mistakes, peer interaction, and feedback to help students gain confidence and promote a supportive learning atmosphere.У викладанні та вивченні мови спостерігається значний прогрес щодо розуміння та подолання страхів студентів пов’язаних з мовленнєвою діяльністю та опанування іноземною мовоюю. Проте, все ще існують аспекти цього питання, які потребують вирішення. Стаття досліджує які саме страхи студентів на заняттях з англійської мови можуть стати на заваді успішного формування навичок іншомовної комунікації та пропонує стратегії їх подолання на шляху до успіху в навчанні. Для того, щоб отримати цілісне розуміння найбільш поширених страхів у студентів, а саме страх помилятись, страх говоріння та страх бути неуспішним у навчанні, було проведено опитування. Опитування складалось із запитань орієнтованих на отримання інформації від студентів щодо їхнього навчального досвіду та страхів, пов’язаних з говорінням, як одним з пріоритетних для формування soft skills у майбутніх випускників. Результати опитування показали, що студенти мають різні страхи, та підкреслили необхідність пошуку ефективних стратегій для їх розв’язання. Загалом, результати свідчать про те, що студенти відчувають труднощі на заняттях з говоріння англійською мовою, а також визначають важливість почуттів та емоцій студентів для їх навчального прогресу. Результати дослідження дозволяють отримати корисну інформацію щодо найбільш поширених страхів у студентів на заняттях за англійської мови, а саме страх помилок, страх говорити перед іншими студентами та викладачем, страх негативних оцінок та відставання у навчанні. Зважаючи на те, що страхи студентів мають негативний вплив на результати навчання та перешкоджають прогресу у вивченні мови, надзвичайно важливо дослідити ефективні підходи у викладанні, щоб знизити страхи студентів та допомогти їм набути впевненості у своїх мовленнєвих навичках. У статті розглянуто декілька стратегій, які допоможуть викладачам підтримати своїх студентів та розвинути їх впевненість на заняттях з говоріння англійською мовою. Серед запропонованих рішень є наступні: відкладене виправлення помилок з метою подолання страху перед говорінням та помилками, взаємодія з одногрупниками та зворотний зв'язок від інших студентів, що сприяє створення сприятливого навчального середовища, де студенти почуваються впевнено
Educational Losses and Approaches to Teaching Children with Special Educational Needs During Martial Law
No full textУ статті розглянуто вплив воєнного стану на освіту дітей з особливими освітніми потребами (ООП), закцентовано увагу на масштабі освітніх втрат, спричинених перебоями в навчанні, відсутністю доступу до ресурсів і психологічним стресом.Зазначено, що ці діти є однією з найбільш вразливих категорій, оскільки вони вже потребують адаптованих умов навчання, а під час війни стикаються з додатковими викликами. Серед основних проблем виділено освітні втрати, спричинені перебо-ями в навчанні, нестабільним доступом до освітніх ресурсів, психологічним стресом, руйнуванням шкільної інфраструктури та вимушеною міграцією. Такі втрати суттєво впливають на когнітивний, емоційний і соціальний розвиток учнів.Акцентується увагу на тому, що мінімізація негативних наслідків освітніх втрат потребує комплексного підходу. Важливими стратегіями є індивідуалізація освітнього процесу через розроблення індивідуальних програм розвитку (ІПР), адаптація навчальних матеріалів до дистанційних і змішаних форматів навчання, а також упровадження персоналізованих методик викладання. Значну роль відіграють сучасні технології, як-от освітні платформи (Google Classroom, Zoom) і спеціалізовані програми для дітей із порушеннями зору, слуху чи когнітивними порушеннями.У статті також підкреслюється важливість психологічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами, яка передбачає роботу шкільних психологів, проведення арттерапії, ігротерапії й інших форм корекційної роботи. Окремо роз-глянуто залучення міжнародних організацій, як-от UNICEF і UNESCO, для постачання технічного обладнання та навчальних матеріалів. Також наголошується на необхідності створення безпечного освітнього середовища, яке передбачає облаштування укриттів, організацію мобільних навчальних центрів і безпечних маршрутів до шкіл.Зазначається, що успішна реалізація цих підходів можлива лише за умов скоординованої роботи педагогів, батьків, громад-ських організацій і держави.The article examines the impact of martial law on the education of children with special educational needs (SEN), focusing on the scale of learning losses caused by disruptions in education, lack of access to resources, and psychological stress.It highlights that these children are among the most vulnerable groups, as they already require adapted learning conditions, while during wartime, they face additional challenges. Key issues include learning losses due to interruptions in education, unstable access to educational resources, psychological stress, destruction of school infrastructure, and forced migration. Such losses significantly affect the cognitive, emotional, and social development of students.The article emphasizes that minimizing the negative consequences of learning losses requires a comprehensive approach. Crucial strategies include the individualization of the educational process through the development of Individual Education Plans (IEPs), adaptation of learning materials to distance and blended learning formats, and implementation of personalized teaching methods. Modern technologies, such as educational platforms (Google Classroom, Zoom), and specialized programs for children with visual, hearing, or cognitive impairments, play a significant role.The importance of psychological support for children with SEN is also underscored in the article, which includes the involvement of school psychologists, art therapy, play therapy, and other corrective interventions. Additionally, the role of international organizations such as UNICEF and UNESCO are discussed in providing technical equipment and educational materials. The necessity of creating a safe educational environment is emphasized, including the arrangement of shelters, the organization of mobile learning centers, and ensuring safe routes to schools.The article concludes that the successful implementation of these approaches is possible only through the coordinated efforts of educators, parents, community organizations, and the state
National Cultural Tradition in Chinese Piano Music of the Second Half of the 20th Century
No full textНаціональна культурна традиція у китайській фортепіанній музиці другої половини ХХ століття є потенційно цікавим простором для поглибленого дослідження, яке на сьогоднішній день набуває мистецько- культурного та історичного значення у контексті сучасних наукових досліджень у галузі музикознавства та культурології. Основна актуальність даної теми полягає в її спроможності розкрити глибокі та складні взаємозв'язки між музичним мистецтвом, культурними феноменами та соціальним контекстом, що спрямовано на опанування впливу культурних факторів на процес творчості та формування національної музичної ідентичності в різних країнах. Китай обрано як країну, яка має достатньо стійкий вектор збереження національної ідентичності при критичному підході до зовнішніх впливів, їх адаптації та асиміляції.
У світлі зростаючої культурного обміну, розуміння та збереження національної культурної спадщини набуває особливого значення. Китайська фортепіанна музика, як складова цієї спадщини, не лише відображає мистецтво творців, але й підкреслює дух епохи, культурні та історичні контексти. Тому, дослідження такої теми дозволить виявити та проаналізувати ключові аспекти у формуванні музичної культури Китаю у другій половині ХХ століття, що стане важливим кроком у збереженні та розвитку мистецької спадщини.
Вивчення національної культурної традиції у фортепіанній музиці Китаю також відповідає загальній тенденції у галузі музикознавства, яка полягає в пошуку нових методологічних підходів та інтердисциплінарних зв'язків. Застосування широкого спектру наукових методів, таких як історичний, культурологічний, структурно-герменевтичний, системний, функціональний, компаративний та музикознавчий, дозволяє глибше розкрити сутність процесу взаємодії між культурними та музичними явищами у контексті китайської фортепіанної музики.
Музична традиція Китаю зберігає ключові елементи, що детермінують її унікальність. Серед цих елементів виділяються циклічне музичне мислення, що ґрунтується на континуальності та інтуїції, сакральна символіка, що переплітає музичну граматику з релігійними й космологічними поняттями, а також використання релігійних та філософських концепцій для створення емоційно насиченої музики. Ці аспекти не лише є стійкими впродовж історії, але й виявляються ключовими в контексті культурної трансформації та взаємодії з іншими музичними традиціями. Розгляд цих констант створює основу для аналізу інтегративності музичного етосу, який відображає унікальність китайської музичної культури, як суттєвого змістового носія традицій у взаємодії з глобальним музичним середовищем.The national cultural tradition in Chinese piano music of the second half of the 20th century is a potentially intriguing space for in-depth exploration, which currently holds artistic, cultural, and historical significance in the context of contemporary research in musicology and cultural studies. The main relevance of this topic lies in its ability to reveal profound and complex relationships between musical art, cultural phenomena, and social context, aimed at understanding the influence of cultural factors on the creative process and the formation of national musical identity in different countries. China has been chosen as a country with a sufficiently resilient vector for preserving national identity while critically approaching external influences, their adaptation, and assimilation.
Studying the national cultural tradition in Chinese piano music also aligns with the general trend in the field of musicology, which involves the search for new methodological approaches and interdisciplinary connections. The application of a wide range of scientific methods, such as historical, cultural, structural-hermeneutic, systemic, functional, comparative, and musicological, allows for a deeper understanding of the essence of the interaction between cultural and musical phenomena in the context of Chinese piano music.
In-depth study of the regional musical tradition that has developed over decades holds significant importance for both the academic and practical music world. Focusing on the analysis of works by Chinese composers in the field of piano music from the second half of the 20th century helps to uncover unique aspects of artistry that were prominent in works of this period. In particular, studying the works of composers is crucial for understanding the evolution of musical language, its connection to the cultural and historical context within the country and beyond its borders.
It has been found that the musical tradition of China preserves key elements that determine its uniqueness. Among these elements are cyclical musical thinking, based on continuity and intuition, sacred symbolism intertwining musical grammar with religious and cosmological concepts, as well as the use of religious and philosophical concepts to create emotionally rich music. These aspects are not only enduring throughout history but also prove to be crucial in the context of cultural transformation and interaction with other musical traditions. Considering these constants provides a basis for analyzing the integrative nature of the musical ethos, which reflects the uniqueness of Chinese musical culture as a significant carrier of tradition in interaction with the global musical environment
Methodical Recommendations for Industrial (Pedagogical) Practice in Out-of-School Education
No full textМетодичні рекомендації з виробничої практики в закладах позашкільної освіти магістерського рівня розроблено з метою забезпечення високого рівня професійної підготовки здобувачів вищої освіти спеціальностей педагогічного профілю. У документі окреслено основні завдання, зміст, етапи, форми організації та критерії оцінювання результатів проходження практики. Особлива увага приділяється формуванню практичних навичок організації освітнього процесу в позашкільних закладах, розвитку професійних компетентностей, педагогічної рефлексії та здатності до інноваційної діяльності. Рекомендації враховують специфіку магістерської підготовки, потребу в інтеграції теоретичних знань і практичного досвіду, а також сприяють формуванню готовності майбутніх педагогів до ефективної професійної реалізації в системі позашкільної освіти. Матеріал буде корисним як для здобувачів освіти, так і для керівників практики та викладачів педагогічних дисциплін.The methodical recommendations for industrial practice in out-of-school education institutions at the master's level are developed to ensure a high level of professional training for students majoring in pedagogical specialties. The document outlines the main tasks, content, stages, forms of organization, and criteria for evaluating the results of the practice. Special attention is paid to the development of practical skills in organizing the educational process in out-of-school institutions, the enhancement of professional competencies, pedagogical reflection, and the ability to engage in innovative activities. The recommendations take into account the specifics of master's-level training, the need to integrate theoretical knowledge with practical experience, and contribute to the formation of future educators’ readiness for effective professional activity within the out-of-school education system. The material will be useful both for students and for practice supervisors and instructors of pedagogical disciplines
Higher Choreographic Education Under Martial Law: Challenges, Ways to Overcome and Prospects for Development
No full textУ статті висвітлено ключові проблеми та виклики, з якими стикається система вищої хореографічної освіти в умовах воєнного стану. Здійснено комплексний аналіз впливу кризової ситуації на організацію освітнього процесу, зокрема акцентовано увагу на дистанційному навчанні як ключовій формі забезпечення освітнього процесу. На основі застосування загальнонаукових та конкретно-наукових методів дослідження вивчено переваги дистанційного навчання (доступність, безперервність, можливості цифровізації), а також ідентифіковано основні труднощі, такі як технічні обмеження, відсутність фізичної взаємодії між учасниками освітнього процесу, зниження мотивації здобувачів освіти та обмеженість у відпрацюванні практичних навичок. Акцентовано увагу на інноваційних підходах до адаптації освітніх програм, зокрема інтеграції цифрових технологій, створенні інтерактивних навчальних матеріалів та вдосконаленні педагогічних методик у хореографії. Визначено перспективи подальшого розвитку галузі, зокрема необхідність впровадження нових освітніх підходів, інтеграції міжнародного досвіду, підготовки фахівців з міждисциплінарними компетенціями та розробки стратегій підтримки професійної підготовки майбутніх хореографів у поствоєнний період.The article highlights the key problems and challenges faced by the system of higher choreographic education under martial law. A comprehensive analysis of the impact of the crisis situation on the organization of the educational process is carried out, in particular, attention is focused on distance learning as a key form of providing the educational process. Based on the application of general scientific and specific scientific research methods, the advantages of distance learning (accessibility, continuity digitalization capabilities) are studied, and the main difficulties, such as technical limitations, lack of physical interaction between participants in the educational process, reduced motivation of students and limited practical skills, are identified. Attention is focused on innovative approaches to the adaptation of educational programs, in particular the integration of digital technologies, the creation of interactive teaching materials and the improvement of pedagogical methods in choreography. The prospects for further development of the industry are determined, in particular the need to introduce new educational approaches, integrate international experience, train specialists with interdisciplinary competencies and develop strategies to support the professional training of future choreographers in the post-war period
Essence, Signs And Specificity of Formation of Subject Position of Students with Special Educational Needs in the Conditions of Private Auxiliary Classes
No full textСтаття присвячена теоретичному осмисленню, систематизації та узагальненню результатів дослідження феномену приватних допоміжних занять, які сприяють формуванню суб'єктної позиції учнів з особливим освітнім запитом. В сучасній освіті актуальною є проблема формування суб'єктної позиції учнів, що розуміється як умова безпеки життя. Відповідно до теорії поколінь, виділено умови, в яких зростають і розвиваються сучасні діти, які принципово відрізняються від усіх попередніх часових періодів, і впливають на психологічні та емоційні аспекти що визначають особливості учнів в освітньому процесі. Проаналізовано поняття «суб’єкт», «суб’єктна позиція», «особливий освітній запит». Представлено характеристику дітей з особливим освітнім запитом з метою виявити особливості учнів, яким потрібні приватні допоміжні заняття. В результаті вивчення особливостей дітей з особливим освітнім запитом виявлено, що проявом суб'єктної позиції учня є усвідомлення ним власного особливого освітнього запиту та прийняття цілеспрямованих зусиль його задоволення. Аналіз досліджень з означеної проблеми показав, що рівень сформованості, розвиток та прояв суб'єктності дитини залежать від низки факторів, таких як особистісні якості учня; наявність/відсутність соціального досвіду; зміст, складність та новизна діяльності; склад учасників діяльності та їх взаємовідносини; наявність/відсутність дефіцитів розвитку та особливостей стану здоров'я. Приватні допоміжні заняття, орієнтовані на задоволення особливого освітнього запиту учня, сприяють усвідомленню дитиною свого права на самостійні рішення та дії. Специфіка даних занять забезпечує формування суб'єктної позиції через визначення дитиною мети заняття, участі в обговоренні його змісту (плану занять); можливість визначати форми діяльності, спираючись на самоаналіз; участь у цілепокладанні власної діяльності та її осмисленні; надання права учню визначати самому зміст та обсяг своєї діяльності на занятті; можливість оцінювати свою діяльність; аналіз ефективності роботи на занятті.The article is devoted to the theoretical understanding, systematization and generalization of the results of the study of the phenomenon of private auxiliary classes, which contribute to the formation of the subjective position of students with special educational needs. In modern education, the problem of forming the subjective position of students, which is understood as a condition for life security, is relevant. According to the theory of generations, the conditions in which modern children grow and develop are highlighted, which are fundamentally different from all previous time periods and affect the psychological and emotional aspects that determine the characteristics of students in the educational process. The concepts of "subject", "subject position", "special educational request" are analyzed. The characteristics of children with special educational requests are presented in order to identify the characteristics of students who need private additional classes. As a result of studying the characteristics of children with special educational requests, it was found that the manifestation of the student's subjective position is his awareness of his own special educational request and the adoption of purposeful efforts to satisfy it. Analysis of research on the specified problem showed that the level of formation, development and manifestation of the child's subjectivity depend on a number of factors, such as the student's personal qualities; the presence/absence of social experience; the content, complexity and novelty of the activity; the composition of the participants in the activity and their relationships; the presence/absence of developmental deficits and health characteristics. Private support classes, focused on satisfying the student's special educational needs, contribute to the child's awareness of his right to independent decisions and actions. The specificity of these classes ensures the formation of a subjective position through the child's determination of the purpose of the class, participation in discussing its content (class plan); the ability to determine the forms of activity, based on self-analysis; participation in setting goals for his own activity and its comprehension; granting the student the right to determine the content and scope of his activity in the class; the ability to evaluate his activity; analysis of the effectiveness of work in the class