eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Development of Listening Skills Using a Multimodal Approach in Foreign Language Classes as a Methodological Problem
No full textУ статті здійснено ґрунтовний аналіз сутності мультимодального підходу та виокремлено критерії його застосування у методиці формування навичок аудіювання здобувачів освіти. У ході дослідження з’ясовано, що мультимодальний підхід, як інноваційний інструмент сучасної педагогіки, забезпечує інтеграцію різних видів модальностей – вербальної, візуальної, аудіальної у процес навчання. Ретроспективний аналіз теорії мультимодальності в освіті дозволив відстежити основні етапи еволюції практики застосування мультимодального підходу, виявити концептуальні засади та окреслити ключові переваги, що визначають його значущість у сучасній освітній практиці. Встановлено, що аспект аудіювання, як складова розвитку комунікативної компетенції з іноземної мови, набуває особливого значення в умовах глобалізації, цифровізації та різних форм міжкультурної комунікації. Результати дослідження підтверджують, що використання мультимодального підходу зменшує когнітивне навантаження, сприяє підвищенню мотивації до навчання та полегшує опанування складного матеріалу завдяки адаптації до індивідуальних потреб і рівня знань. Використання мультимодального підходу відповідає потребам оптимізації освітнього процесу та підвищення ефективності іншомовної освіти, а також формування соціокультурної компетентності. Автори вивчають особливості використання підходу як методологічної проблеми, що дозволило формувати висновки про відповідність організації процесу психолого‐віковим характеристикам розвитку особистості, розглянути критерії готовності педагога до роботи з засобами мультимодального впливу, його вміння інтегрувати різні методи та інструменти навчання, а також проаналізувати методичне забезпечення інтерактивних платформ, в основі принципу дії яких лежить мультимодальний вплив.The article provides a comprehensive analysis of the essence of the multimodal approach and highlights the criteria for its application in the methodology of developing listening skills among learners. The study substantiates that the multimodal approach, as an innovative tool in modern pedagogy, ensures the integration of various modalities – verbal, visual, and auditory into the learning process. A retrospective analysis of the theory of multimodality in education has traced the main stages of the evolution of the practice of applying the multimodal approach, identified its conceptual foundations, and outlined key advantages that determine its significance in contemporary educational practice. It has been established that listening, as a component of developing communicative competence in a foreign language, gains particular importance in the context of globalization, digitalization, and various forms of intercultural communication. The study's results confirm that the use of the multimodal approach reduces cognitive load, enhances learning motivation, and facilitates the acquisition of complex material by adapting to individual needs and knowledge levels. The application of the multimodal approach aligns with the need to optimize the educational process, improve the efficiency of foreign language education, and foster sociocultural competence. The authors explore the peculiarities of using the approach as a methodological problem, which allowed them to draw conclusions about the correspondence of the process organization to the psychological and age‐related characteristics of personality development, examine the criteria for a teacher’s readiness to work with multimodal influence tools, as well as their ability to integrate various teaching methods and instruments and analyze the methodological support of interactive platforms based on the principle of multimodal influence.
Psychological and Speech Therapy Rehabilitation of Children with Sever Speech Disorders in Frontline Areas: Experience of Kharkiv Region
No full textУ статті схарактеризовано сучасні підходи до психолого-логопедичної реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ), які проживають у прифронтових зонах, зокрема на території міста Харкова та Харківської області. Особлива увага приділена негативним впливам воєнного конфлікту на розвиток мовленнєвих і комунікативних навичок дітей, які зазнають хронічного стресу через загрозу ведення бойових дій, втрату звичного соціального середовища й обмеження доступу до освітньо-корекційних послуг. Визначено основні психологічні наслідки таких умов, серед яких: підвищений рівень тривожності, порушення когнітивних функцій, регрес мовленнєвих навичок, страх мовлення (мутизм) і зниження мотивації до комунікації. У статті здійснено аналіз процесу адаптації традиційних логопедичних методик до умов воєнного часу, з акцентом на впровадження дистанційних технологій, інтерактивних форм навчання, ігрових терапевтичних підходів і методів сенсорної стимуляції. Окреслено головні проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері логопедії та психології під час роботи з дітьми в регіонах, що постійно перебувають у зоні підвищеного ризику. Виявлено, що ефективність реабілітаційної роботи значно зростає за умови застосування міждисциплінарного підходу, який поєднує логопедичну, психологічну та медичну підтримку. Окрему увагу приділено аналізу досвіду фахівців Харківщини, які впроваджують інноваційні методики в роботі з дітьми дошкільного віку, що зазнали впливу війни. Описано досвід використання адаптованих інноваційних методик, для корекції мовленнєвих розладів, технік релаксації й арттерапії як допоміжних засобів у реабілітаційному процесі. Наведено практичні рекомендації для педагогів, психологів і логопедів щодо організації ефективної корекційно-реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення якісної допомоги дітям, які зазнали значного стресового впливу від подій війни, що позначився на їхньому психоемоційному стані та мовленнєвому розвитку. У статті наведено практичні рекомендації для фахівців, які працюють із дітьми в умовах воєнного стану.The article considers modern approaches to psychological and speech therapy rehabilitation of children with severe speech disorders (SSD) living in front-line zones, in particular in the city of Kharkiv and the Kharkiv region. Particular attention is paid to the impact of the military conflict on the development of speech and communication skills of children who are experiencing chronic stress due to the threat of hostilities, loss of the usual social environment and limited access to educational and correctional services. The main psychological consequences of such conditions are identified, including increased anxiety, impaired cognitive functions, regression of speech skills, fear of speech (mutism) and reduced motivation to communicate. The article analyzes the process of adapting traditional speech therapy methods to wartime conditions, with an emphasis on the implementation of distance technologies, interactive forms of learning, game therapeutic approaches and methods of sensory stimulation. The main problems that specialists in the field of speech therapy and psychology face when working with children in regions that are constantly at high risk are outlined. It was found that the effectiveness of rehabilitation work increases significantly when using an interdisciplinary approach that combines speech therapy, psychological and medical support. Special attention is paid to the analysis of the experience of specialists in the Kharkiv region who implement innovative methods in working with preschool children who have been affected by the war. The experience of using adapted innovative methods for correcting speech disorders, relaxation techniques and art therapy as auxiliary tools in the rehabilitation process is described. Practical recommendations are given for teachers, psychologists and speech therapists on organizing effective correctional and rehabilitation assistance in martial law conditions The relevance of the study is due to the need to provide quality assistance to children who have experienced significant stress from the events of the war, which affected their psycho-emotional state and speech development. The article provides practical recommendations for specialists working with children in martial law
Software Implementation of a Computer Model of the Heat Transfer Process Through a Cylindrical Wall
No full textВ умовах війни зростає роль комп’ютерних програм, які моделюють фізичні процеси і явища і можуть бути використані як засоби навчання під час дистанційного навчання. Зокрема, важливою є розробка моделей, які імітують процеси теплообміну і теплопередачі, здійснюють відповідні розрахунки і виводять результати обчислень на екран. Особливої уваги заслуговують технічна підтримка і можливість модернізації таких моделей. У статті розкрито особливості теплопередачі через циліндричну стінку, наведено розрахунки теплових втрат через циліндричну стінку, здійснено програмну реалізацію алгоритму розрахунку термічного опору і теплового потоку через циліндричну стінку. Програму HLCCW розроблено на мові Python з використанням додаткових бібліотек (math, tkinter, numpy, array, matplotlib). Програма надає користувачу можливість вибирати матеріал циліндричної стінки, вводити зовнішній діаметр, товщину стін, висоту стінки. Вхідні значення проміжку часу між дискретами, зовнішні і внутрішні температури вводяться з текстового файла. Програма HLCCW здійснює розрахунок теплового потоку у кожен момент часу, будує графік втрат тепла і обраховує суму теплових втрат за заданий проміжок часу. Програма містить 4 класи і складається з 2 модулів – головного модуля і бібліотеки класів. У перспективі програму можна модернізувати, розширивши перелік функцій (зчитування даних з XLSX файла і бази даних, розмістити дані про теплоізоляційні матеріали в окремому файлі), а також розробивши мобільну версію програми. Розроблений програмний засіб може бути використаний у процесі вивчення таких дисциплін, як «Теплотехніка», «Теплові та гідравлічні машини» та інші, в курсі яких передбачено вивчення теми «Теплопередача через циліндричну стінку».In wartime, the role of computer programs that simulate physical processes and phenomena is increasing and can be used as teaching aids during distance learning. In particular, it is essential to develop models that simulate heat exchange and heat transfer processes, perform accurate calculations, and display the results on the screen. Special attention should be paid to technical support and the possibility of upgrading such models. The article reveals the features of heat transfer through a cylindrical wall, provides calculations of heat losses through a cylindrical wall, and implements a software implementation of the algorithm for calculating thermal resistance and heat flux through a cylindrical wall. The HLCCW program is developed in Python using additional libraries (math, tkinter, numpy, array, matplotlib). The program allows the user to select the material of the cylindrical wall, enter the outer diameter, wall thickness, and wall height. The input values of the time interval between discrete, external, and internal temperatures are entered from a text file. The HLCCW program calculates the heat flux at each time point, plots a heat loss graph, and calculates the sum of heat losses for a given period. The program contains 4 classes and consists of 2 modules – the main module and a class library. In the future, the program can be modernized by expanding the list of functions (reading data from XLSX files and databases, placing data on thermal insulation materials in a separate file), as well as developing a mobile version of the program. The developed software tool can be used in the process of studying such disciplines as "Heat Engineering", "Thermal and Hydraulic Machines", and others, the course of which provides for the study of the topic "Heat Transfer through a Cylindrical Wall"
Analysis of Modern Tendencies of Socio-Psychological Research of the Internet
No full textМетою статті є визначення стратегічних векторів соціально-психологічних досліджень Інтернету та їх теоретичне обґрунтування. Визначено теоретичну й практичну актуальність задекларованої проблематики. Окрему увагу акцентовано на необхідності модернізації досліджень Інтернету в соціальній психології відповідно до сучасних наукових і суспільних реалій.У статті встановлено необхідність вивчення психологічних особливостей інтернет-спільнот. Аргументується актуальність створення теоретичної моделі функціонування соціальних груп в інтернет-просторі, що враховувала б мотиви, мету, особливості діяльності учасників, становлення групових контактів, поділ на мікрогрупи, рівень згуртованості й ефективності командної роботи. Встановлено важливість вивчення міжгрупових процесів в онлайн-середовищі з опертям на сучасні соціально-психологічні теорії. Описується значущість дослідження міжгрупових контактів мережевих груп у політиці, освіті, професійних галузях. Встановлено доцільність вивчення формування й проявів ідентичності особистості в онлайн-просторі. Визначено актуальність емпіричного дослідження розвитку самосвідомості особистості на різних інтернет-ресурсах – професійних, сайтах сайтів знайомств, груп інтересу. Зафіксовано необхідність вивчення специфіки соціальної перцепції в інтернет-просторі відповідно до сучасних соціальних реалій. Проаналізовано доцільність реалізації стратегії соціально-психологічних досліджень лідерства у різних соціальних осередках Інтернету. Акцентовано на важливості емпіричного вивчення агресії, конфліктів, поширення ненависті в онлайн-середовищі. Схарактеризовано практичні аспекти проведеного теоретичного аналізу. Відповідно до викладеного матеріалу зроблено висновки й визначено перспективи подальших досліджень.The purpose of the article is to determine the strategic vectors of socio-psychological research of the Internet and their theoretical substantiation. It has been determined the theoretical and practical relevance of the declared issues. Special attention has been focused on the need to modernize the socio-psychological research of the Internet in accordance with modern scientific and social realities. It has been established that there is a need to study the psychological characteristics of online communities. It has been substantiated the relevance of creating a theoretical model of the functioning of social groups in the Internet space, which would take into account the motives, goals, peculiarities of the participants' activities, the establishment of group contacts, division into microgroups, the level of cohesion and efficiency of teamwork. The importance of studying intergroup processes in the online environment based on modern socio-psychological theories has been highlighted. The importance of researching intergroup contacts of network groups in politics, education, and professional fields has been described. It has been established that it is expedient to study the formation and manifestations of personal identity in the online space. The relevance of an empirical study of the formation of personal identity on various Internet resources - professional, dating sites, interest groups - has been determined. It has been recorded the need to study the specifics of social perception in the Internet space in accordance with modern social realities. It has been analyzed the expediency of implementing the strategy of social and psychological research of leadership in various social centers of the Internet. It has been emphasized the importance of empirical study of aggression, conflicts, and the spread of hatred in the online environment. The practical aspects of the theoretical analysis have been characterized. Conclusions have been drawn and prospects for further research have been determined
Health Indicators as Factors of Subjective Well-Being of Highter Education Students
No full textДослідження дозволило виявити достовірні відмінності за рівневими показниками здоров’я у групах «суб’єктивно благополучних» і «суб’єктивно неблагополучних» здобувачів вищої освіти. Суб’єктивно благополучні здобувачі вирізняються нижчим рівнем тривоги і депресії, вищою самооцінкою фізичного і психічного здоров’я; вищою життєстійкістю, зокрема такими її показниками, як залученість, контроль і прийняття ризику; більш вираженою метою у житті та її спрямованістю, зокрема просоціальною; більшим прийняттям ситуації, оптимістичнішою її оцінкою, більшою активністю у ситуації та оцінкою її як більш легкої, більшою екстернальністю в оцінці ситуації.Відповідно до різних життєвих ситуацій виокремлено рівні фізичного, психічного, особистісного та соціального здоров’я.Здобувачі із високим рівнем суб’єктивного благополуччя оцінюють усі рівні здоров’я достовірно вище, ніж здобувачі із низьким рівнем. Підтвердилася гіпотеза про те, що різнорівневі характеристики здоров’я мають різний внесок у суб’єктивне благополуччя здобувачів: мірою зменшення міри впливу розташовуються життєстійкість і мета у житті, самооцінка психічного здоров’я, оптимізм, самооцінка здоров’я, депресія (від’ємна спряженість), прийняття в оцінці значущої життєвої ситуації, просоціальні тенденції. При цьому найбільший вплив мають внутрішньоособистісні (ендопсихічні) чинники – життєстійкість і наявність мети у житті. Меншою мірою впливають екзопсихічні чинники – ставлення до значущої життєвої ситуації та просоціальна спрямованість, а також психічне здоров’я (депресія) та його самооцінка. Найбільший внесок у суб’єктивне благополуччя внутрішньоособистісних характеристик, виявлений в емпіричному дослідженні, підтверджує провідну роль особистості у регуляції взаємовідносин людини і світу. Отримані дані дають можливість вибудувати ієрархію значущих ресурсів здоров’я, що дозволить більш змістовно наповнювати програми здоров’язбереження представників різних сфер діяльності, зокрема здобувачів вищої освіти.The research revealed significant differences in health indicators in the groups of ‘subjectively well-off’ and ‘subjectively disadvantaged’ higher education students. Subjectively well-off applicants are distinguished by lower levels of anxiety and depression, higher self-assessment of physical and mental health; higher resilience, including such indicators as engagement, control and risk taking; a more pronounced purpose in life and its orientation, including prosocial; greater acceptance of the situation, more optimistic assessment of it, greater activity in the situation and its assessment as easier, greater externalisation in assessing the situation.According to different life situations, levels of physical, mental, personal and social health are distinguished. Applicants with a high level of subjective well-being assess all levels of health significantly higher than those with a low level. The hypothesis that different levels of health characteristics have different contributions to the subjective well-being of applicants was confirmed: in order of decreasing influence, resilience and purpose in life, self-assessment of mental health, optimism, self-assessment of health, depression (negative conjugation), acceptance of a significant life situation, and prosocial tendencies are ranked. At the same time, intrapersonal (endopsychic) factors, such as resilience and the presence of a goal in life, have the greatest impact. Exopsychic factors, such as attitude to a significant life situation and prosocial orientation, as well as mental health (depression) and self-esteem, have a lesser impact.The greatest contribution to subjective well-being of intrapersonal characteristics found in the empirical study confirms the leading role of the individual in regulating the relationship between man and the world. The data obtained make it possible to build a hierarchy of significant health resources, which will allow more meaningful filling of health promotion programmes for representatives of various fields of activity, including higher education students
Використання цифрових інструментів у викладанні іноземної мови майбутнім фахівцям з інформаційних та освітніх технологій
No full textThis study offers a deep analysis of the use of digital tools in teaching foreign languages to students majoring in information and educational technologies. The research covers both the theoretical base and practical uses of platforms like Google Classroom Microsoft Teams, Zoom, and Kahoot for blended and fully online learning environments. Conducted as a qualitative practitioner inquiry over three academic semesters, the study monitors how these digital tools affect learner engagement, motivation, language competence, and digital literacy development. It will pinpoint to what extent blended learning models can support effective learner autonomy with individualized pacing and real-world communication skills. The current article also touches on major obstacles–digital inequality, unstable Internet access, and inadequate technical support–and highlights an important continuing need for systematic teacher training so that digital tools are utilized not just efficiently but also meaningfully from a pedagogical perspective. Results indicate that gamified learning through Kahoot improves the retention of vocabulary, lowers learner anxiety, and increases participation. It underlines how important it is to align instructional goals with what technology allows. Without this alignment, there is the risk that digital tools might be used in a superficial way or rather ineffectively. This article concludes by making practical recommendations for educators who are willing to create meaningful language learning experiences supported by technology. The insights below will help learners as future professionals succeed in meeting the demands of digital communication and autonomous lifelong learning. Further research should take place exploring how blended learning models can be adapted from one discipline to another, along with different institutional settings.Ця стаття містить детальне дослідження застосування цифрових інструментів для викладання іноземної мови студен- там інформаційних та освітніх технологій. Дослідження висвітлює методологічні засади та практичне застосування таких платформ, як Google Classroom, Microsoft Teams, Zoom, Kahoot у змішаному та суто онлайн навчальних форматах. Воно сприяє якісній практиці, що проводиться впродовж трьох академічних семестрів, щоб оцінити, як ці цифрові інструменти вплива- ють на зацікавленість і мотивацію студентів, а також на їх мовну компетентність та розвиток цифрової грамотності. У цій статті представлено гібридні моделі навчання, які сприяють самостійності студентів, гнучким крокам та комуніка- тивній практиці в реальному світі. У ній відзначено виклики в цифровій справедливості та технічних труднощах, а також неминучу потребу в навчанні викладачів, щоб забезпечити ефективну інтеграцію цих інструментів. Результати показали, що гейміфікація за допомогою Kahoot покращує запам’ятовування лексики та створює сприятливе навчальне середовище з низькою тривожністю. Відтак, узгодження педагогічних цілей з технологічними можливостями стає найважливішим для запобігання поверхневому використанню цифрових інструментів. Наприкінці статті містяться рекомендації для педагогів, які виступають за продумане, інтегроване цифрове викладання іноземної мови, яке може підготувати майбутніх фахівців до задоволення потреб цифрового спілкування та автономного навчання упродовж усього життя. У подальших дослідженнях необхідно розглянути, чи можуть гібридні моделі навчання масштабувати різні дисципліни та інституційні обставини
Educational and Developmental Activity of Students in Educational Institutionals Under Social Restrictions
No full textПроаналізовано відмінності у прояві та детермінації освітньо-розвивальної активності здобувачів у звичайній життєдіяльності та в умовах вимушеної соціальної ізоляції. Встановлено, що в умовах самоізоляції освітньо-розвивальна активність здобувачів є вищою, ніж у звичайній життєдіяльності. Загалом прояв освітньо-розвивальної активності у здобувачів зумовлений психоемоційними станами особистості.Емпіричне дослідження характеристик освітньо-розвивальної активності в умовах вимушеної самоізоляції дозволило виявити тенденцію до підвищення її вираженості у більшості здобувачів і визначити її детермінанти. За низького ступеня її прояву вони виявилися більш чутливими до змін умов навчання, ніж високоактивні однолітки; вирізнялися вираженими реакціями фрустрації на наслідки вимушених соціальних обмежень і заміщення активності іншими її видами у сфері сімейних стосунків і здоров’я; їхні особистісні ресурси загалом та залученість особистості до процесу життя є чинниками підвищення активності, а стани психічної активації, напруги та комфортності знижують її. У здобувачів із високою освітньо-розвивальною активністю до її детермінант за умов самоізоляції можна зарахувати особистісні ресурси, основним із яких є впевненість у підконтрольності подій, а також їхню спрямованість на реалізацію професійних устремлінь і задоволення інтересів у сфері відпочинку та захоплень. Загалом вираженість освітньо-розвивальної активності у здобувачів в умовах соціальних обмежень зумовлена двома взаємопов’язаними чинниками: активністю особистості, що визначається ступенем фрустрації на наслідки соціальних обмежень, залежить від здатності проявляти активність у сферах життєдіяльності або компенсувати її іншими формами активності та використовувати особистісні ресурси; психічними станами – емоційним тонусом, комфортністю, напруженістю та інтересами, які у сукупності визначають ступінь психічної активації особистості.The differences in the manifestation and determination of the educational and developmental activity of students in normal life and in conditions of forced social isolation are analysed. It has been established that in conditions of self-isolation, the educational and developmental activity of students is higher than in normal life. In general, the manifestation of educational and developmental activity in applicants is determined by the psycho-emotional states of the individual.An empirical study of the characteristics of educational and developmental activity in conditions of forced self-isolation has revealed a tendency to increase its severity in most applicants and to identify its determinants. With a low degree of its manifestation, they were more sensitive to changes in learning conditions than their highly active peers; they were distinguished by pronounced reactions of frustration to the consequences of forced social restrictions and substitution of activity with other types of activity in the field of family relationships and health; their personal resources in general and their involvement in the process of life are factors of increasing activity, while states of mental activation, tension and comfort reduce it. For applicants with high educational and developmental activity, its determinants in self-isolation conditions include personal resources, the main of which is confidence in controlling events, as well as their focus on realising professional aspirations and satisfying interests in the field of leisure and hobbies.In general, the severity of educational and developmental activity in applicants under conditions of social restrictions is due to two interrelated factors: personal activity, which is determined by the degree of frustration at the consequences of social restrictions, depends on the ability to be active in the spheres of life or compensate for it with other forms of activity and use personal resources; mental states – emotional tone, comfort, tension and interests, which together determine the degree of mental activation of the individual
Ukrainian Music and Drama Theatre After 2014: Transformations, Challenges, and Models of National Cultural Reprеsentation
No full textУ статті досліджено трансформаційні процеси в українському музично-драматичному театрі після 2014 року в контексті соціально-політичних та культурних змін, зумовлених Революцією Гідності, анексією Криму, збройною агресією Російської Федерації, активізацією національного самоусвідомлення та хвилею культурної деколонізації. Театр у нових суспільно-історичних умовах постає не лише як художній феномен, а й як чинник суспільного впливу, інструмент культурного спротиву, простір осмислення ідентичності та платформа соціальної терапії. Звертається увага на роль театру як медіатора між особистим досвідом і колективною пам’яттю в період війни, невизначеності та активної боротьби за національну суб’єктність. Особливий акцент зроблено на нових художніх тенденціях: постдраматизмі, документалістиці, політичному та перфор- мативному театрі, інклюзивних формах сценічного мистецтва, що інтегрують візуальні, тілесні й аудіальні компоненти сценічної дії. Простежено, що театр дедалі частіше вступає в діалог із актуальними соціальними контекстами та формує нові моделі публічної комунікації, зокрема через використання сучасних технологій, інтерактивних форматів і міжвидових синтезів. У фокусі дослідження перебувають сценічні практики провідних українських театрів різних рівнів – державних, муніципальних і незалежних, серед яких театр Лесі у Львові, PostPlay театр, Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра, а також мистецькі ініціативи «ГогольFest», «Театр ветеранів», «Тиждень актуальної п’єси». Методологічна основа статті ґрунтується на культурологічному аналізі сценічного тексту, інструментах контент- аналізу, сучасній театрознавчій критиці та міждисциплінарному підході. Доведено, що український театр після 2014 року виконує важливі соціальні, гуманітарні й політичні функції, виступаючи простором відкритого діалогу, колективної рефлексії та конструювання нової культурної реальності. Окреслено перспективи подальшого розвитку театру як інституції, здатної одночасно формувати громадянську позицію, зберігати національну пам’ять і пропонувати інноваційні форми художнього мислення.The article explores in detail the transformational processes in Ukrainian musical and dramatic theatre after 2014, situating them within the broader socio-political and cultural shifts provoked by the Revolution of Dignity, the annexation of Crimea, the ongoing armed aggression of the Russian Federation, the intensification of national self-awareness, and the wave of cultural decolonization. Under these complex historical conditions, theatre emerges not merely as an artistic phenomenon but also as a powerful instrument of civic education, a factor of social influence, a tool of cultural resistance, a medium for reflecting identity, and an effective platform for social therapy. Particular attention is devoted to the capacity of theatre to function as a mediator between personal experience and collective memory during wartime circumstances, social instability, and the struggle for the affirmation of national subjectivity. The study highlights the increasing presence of new artistic tendencies such as postdramatic theatre, documentary and verbatim practices, political and performative approaches, as well as inclusive forms of stage art that integrate visual, corporeal, musical, and audial components of performance. It is emphasized that Ukrainian theatre demonstrates a growing ability to interact with urgent social contexts, respond to contemporary political challenges, and construct new models of public communication. This dynamic process is facilitated through the application of modern technologies, interactive formats, and intermedial or cross-disciplinary artistic syntheses. The analysis focuses on the stage practices of both leading institutional and independent theatres, among them the Lesia Ukrainka Theatre in Lviv, PostPlay Theatre, the Kyiv Academic Drama and Comedy Theatre on the Left Bank of the Dnipro, together with innovative cultural initiatives such as “GogolFest,” “Veterans’ Theatre,” and “Week of Contemporary Play,” which actively redefine the role of theatre in society.The methodological framework of the article is grounded in cultural analysis of stage texts, supplemented by instruments of content analysis, principles of modern theatre criticism, and an interdisciplinary perspective that combines approaches from cultural studies, performance studies, and sociology of art. The research demonstrates that Ukrainian theatre after 2014 fulfills crucial social, humanitarian, and political functions: it acts as a space for open dialogue, collective reflection, and the symbolic construction of a new cultural reality. Furthermore, the article outlines the prospects for further development of theatre as a public institution capable of simultaneously shaping civic consciousness, safeguarding historical and cultural memory, and offering innovative modes of artistic thinking that correspond to the challenges of a rapidly changing world
Modeling of the Mechanism of Effective Functioning of the Administrative System of Management of Socio-Economic Development of Urban Territories
No full textУ статті розглянуто теоретико-методичні засади формування та функціонування адміністративних систем управління соціально-економічним розвитком міських територій. Обґрунтовано, що міста є ключовими центрами концентрації ресурсів, інновацій та людського капіталу, а їх конкурентоспроможність визначає позиції країни у глобальному середовищі. Визначено основні виклики урбанізації: нерівномірний розподіл ресурсів, просторові диспропорції, перевантаженість інфраструктури, зростання потреби в екологічній безпеці та соціальній стабільності. Показано, що глобальні загрози – зміни клімату, міграційні процеси, воєнні та політичні кризи – актуалізують пошук нових управлінських моделей, здатних забезпечити баланс між економічним зростанням, інноваційним розвитком і стійкістю міських систем. Авторами здійснено класифікацію та порівняння ключових моделей адміністративного управління: ієрархічної, мережевої, адаптивної, інституційно-інноваційної та гібридної. Показано, що ієрархічна модель забезпечує стабільність і правопорядок, але є малогнучкою; мережева сприяє партнерству та інноваціям, проте залежить від рівня довіри; адаптивна дозволяє швидко реагувати на зміни, однак потребує значних ресурсів; інституційно-інноваційна інтегрує міжнародні стандарти, хоча має високі витрати на імплементацію. Визначено, що жодна з моделей не є універсальною, а найбільш ефективним підходом є їх інтеграція у форматі гібридної моделі. Гібридна модель поєднує стабільність ієрархії, партнерські механізми мережевої взаємодії, гнучкість адаптивного управління та прозорість інституційно-інноваційних підходів. На прикладі міста Києва доведено, що така модель дозволяє одночасно забезпечувати стратегічне планування, ефективне партнерство з бізнесом і громадою, оперативне реагування на кризи та поступову інтеграцію до європейського інноваційного простору. Її реалізація сприяє підвищенню якості життя населення, відновленню критичної інфраструктури, розвитку інноваційних кластерів та формуванню стійких механізмів соціально-економічного розвитку. Авторами зроблено висновок, що гібридна модель є найбільш перспективним напрямом удосконалення адміністративних систем управління українських міст у контексті післявоєнного відновлення, цифрової трансформації та глобальної інтеграції.The article examines the theoretical and methodological foundations of the formation and functioning of administrative systems for managing the socio-economic development of urban areas. It is substantiated that cities are key centers of resource concentration, innovation, and human capital, while their competitiveness determines the country’s position in the global environment. The main challenges of urbanization are identified: uneven distribution of resources, spatial disproportions, infrastructure overload, and the growing need for environmental security and social stability. It is shown that global threats – climate change, migration processes, military and political crises – actualize the search for new management models capable of ensuring a balance between economic growth, innovative development, and the resilience of urban systems. The authors classify and compare key models of administrative management: hierarchical, network, adaptive, institutional-innovative, and hybrid. It is demonstrated that the hierarchical model ensures stability and law and order but lacks flexibility; the network model fosters partnership and innovation but depends on the level of trust; the adaptive model allows rapid response to changes but requires significant resources; the institutional-innovative model integrates international standards but entails high implementation costs. It is determined that none of the models is universal, while the most effective approach is their integration into a hybrid model. The hybrid model combines the stability of hierarchy, the partnership mechanisms of network interaction, the flexibility of adaptive management, and the transparency of institutional-innovative approaches. Using the example of the city of Kyiv, it is proven that such a model simultaneously enables strategic planning, effective partnership with business and the community, rapid crisis response, and gradual integration into the European innovation space. Its implementation contributes to improving the quality of life, restoring critical infrastructure, developing innovation clusters, and forming sustainable mechanisms of socio-economic development. The authors conclude that the hybrid model is the most promising direction for improving the administrative management systems of Ukrainian cities in the context of post-war recovery, digital transformation, and global integration
Structural and Lithological Aspects of the Ilmenite-Bearing Strata of the Katerynivske Deposit
No full textУ статті подано загальну геологічну характеристику Катеринівського родовища ільменіту, яке розташоване в межах Волинського титаноносного району (північно-східна частина Українського щита). З використанням сучасних засобів інформаційного забезпечення досліджено рудну характеристику Катеринівського родовища. В межах Катеринівського родовища впродовж геологічного розвитку території, сформувалася просторово суміщена рудоносна система, яка складена різновіковими та різногенетичними утвореннями і сукупно володіє значним рудоносним потенціалом. У будові продуктивного покладу елювіальні та флювіальні теригенні утворення складають близько 50%. У складі флювіальних теригенних утворень мезозой-кайнозою нижньокрейдово-міоценові утворення становлять 15%; відклади міоцен-пліоценові – не більше 1%; неоген-нижньочетвертинні алювіальні – 60%, алювіально-озерні – близько 2%; породи нижньо-середньочетвертин- ного віку – 2%; середньочетвертинні підморенні піски – 25% їх об’єму. У корі вивітрювання вміст ільменіту 16,7–376 кг/м³; лише на окремих ділянках з найбільш рівномірним вмістом ільменіту його середній вміст становить близько 80 кг/м3. Розподіл середнього вмісту ільменіту у корі вивітрювання 16,7 – 376 кг/м³, в рудному пласті осадової частини покладу за латераллю – 2,6 – 640,3 кг/м3 (середнє – 63,7 кг/м3).Окрім ільменіту в незначній кількості присутні такі мінерали: лейкоксен, лімоніт, апатит, марказит, титано-магнетит, сидерит, гранати, ставроліт, рутил, циркон, турмалін, марказит. Піски з кондиційним вмістом ільменіту як по розрізу так і по площі родовища характеризуються значною неоднорідністю. Це дрібно-середньозернисті, часто глинисті (вміст глинистої складової 6,4 – 30%, іноді до 50%). Ільменіт дрібно-середньозернистий: 56% його зерен має розмір 0,8 – 0,14 мм, 12 – 18% – більше 0,071 мм, 1,0 – 2,6% менше 0,071 мм.The article presents the general geological characteristics of the Katerynivske ilmenite deposit, which is located within the Volyn titanium region (north-eastern part of the Ukrainian shield). With the use of modern means of information support, the ore characteristics of the Katerynivske deposit were investigated. During the geological development of the territory, a spatially combined ore-bearing system was formed within the boundaries of the Katerynivske deposit, which is composed of formations of different ages and genetics and collectively has a significant ore-bearing potential. In the structure of the productive deposit, eluvial and fluvial terrigenous formations make up about 50%. In the composition of fluvial terrigenous formations, Mesozoic-Cenozoic Lower Cretaceous-Miocene formations make up 15%; Miocene-Pliocene – no more than 1%; Neogene-Lower Quaternary alluvial – 60%, alluvial-lacustrine – about 2%; breeds of lower-middle Quaternary age – 2%; mid-Quaternary subtidal sands – 25% of their volume. In the weathering crust, the ilmenite content is 16.7 – 376 kg/m³; only in some areas with the most uniform content of ilmenite, its average content is about 80 kg/ m3 . The distribution of the average content of ilmenite in the weathering crust is 16.7 – 376 kg/m³, in the ore layer of the sedimentary part of the lateral deposit – 2.6 – 640.3 kg/m3 (average – 63.7 kg/m3 ). In addition to ilmenite, the following minerals are present in small quantities: leucoxene, limonite, apatite, marcasite, titano-magnetite, siderite, garnets, staurolite, rutile, zircon, tourmaline, marcasite. Sands with a conditional content of ilmenite both in section and in the area of the deposit are characterized by significant heterogeneity. These are fine-medium-grained, often clayey (clay component content 6.4 – 30%, sometimes up to 50%). Ilmenite is fine-mediumgrained: 56% of its grains have a size of 0.8 – 0.14 mm, 12 – 18% – more than 0.071 mm, 1.0 – 2.6% less than 0.071 mm