eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Gender Differences in Academic Vocal Training: Pedagogical Approach of Teachers of the KHDAK
No full textУ статті представлено комплексну характеристику ґендерних відмінностей у процесі навчання академічного вокалу, які розглядаються як суттєвий чинник формування індивідуалізованої педагогічної стратегії. На основі узагальнення власного практичного досвіду викладачами-вокалістами кафедри хорового диригування та академічного співу Харківської державної академії культури здійснено ґрунтовний аналіз анатомо-фізіологічних і психофізіологічних особливостей чоловічого й жіночого голосового апарату, що безпосередньо впливають на характер звукоутворення, розвиток регістрової структури, дихальну координацію та специфіку резонансної підтримки звуку.Авторами окреслено специфіку методичної роботи з представниками різної статі: зокрема, для жіночих голосів важливим є формування стійкої опори в нижньому регістрі, вирівнювання регістрових переходів, розвиток гнучкості звуковедення; для чоловічих – подолання напруги у верхньому регістрі, формування м’якої атаки звуку та стабілізація позиції в перехідній зоні. Практика педагогів кафедри ХДАК підтверджує ефективність індивідуального підходу з урахуванням не лише морфологічних, а й емоційно-поведінкових параметрів кожного студента / студентки.Фахівцями проаналізовано відмінності у психоакустичному сприйнятті власного голосу студентами різної статі, що суттєво впливає на динаміку розвитку інтонаційної точності, тембрової стабільності та сценічної впевненості. У педагогічному процесі викладачами активно використовуються методичні прийоми, апробовані в Харківській державній академії культури, зокрема варіативне застосування вокалізів, робота над змішаними регістрами, поетапне ускладнення репертуару залежно від темпів психофізіологічної адаптації студента.У статті бґрунтовано важливість добору навчального матеріалу не лише за параметрами голосового типу (тенор, сопрано тощо), а й відповідно до емоційної чутливості, рівня сценічної готовності та індивідуального потенціалу самовираження. У підсумку наголошено на центральній ролі гнучкої, ґендерно-орієнтованої педагогічної моделі, яка реалізується викладачами кафедри хорового диригування та академічного співу ХДАК, і базується на глибокому розумінні взаємозв’язку фізіологічних, психофізіологічних та психологічних чинників вокального розвитку. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі ґендерно-орієнтованої вокальної педагогіки, зокрема в контексті професійної підготовки академічних співаків у мистецьких освітніх закладах.The article presents a complex characteristic of gender differences in the process of academic vocal training, which are considered as a significant factor in the formation of an individualized pedagogical strategy. On the basis of generalization of their own practical experience, the teachers-vocalists of the department of choral conducting and academic singing of the Kharkiv State Academy of Culture carried out a thorough analysis of the anatomical-physiological and psychophysiological features of the male and women’s voice apparatus, which directly influence the nature of sound formation, development of respiration, development of registra formation, development of registra formation, development of registra formation.The authors outline the specifics of methodological work with representatives of different sex: in particular, for women’s voices itis important to form a stable support in the lower case, the alignment of register transitions, the development of flexibility of sound; For male - overcoming the voltage in the upper case, forming a soft attack of sound and stabilizing the position in the transition zone. The practice of teachers of the Department KhDAK confirms the effectiveness of the individual approach, taking into account not only the morphological but also the emotional-behavioral parameters of each student / student. Experts analyze the differences in the psychoacoustic perception of their own voice by students of different sex, which significantly influences the dynamics of the development of intonational accuracy, timbre stability and stage confidence.In the pedagogical process, teachers actively use methodological techniques tested in the Kharkiv State Academy of Culture, in particular variable use of vocalizes, work on mixed registers, gradual complication of the repertoire depending on the rate of psychophysiological adaptation of the student.The article is based on the importance of selection of educational material not only in the parameters of the voice type (tenor, soprano, etc.), but also in accordance with emotional sensitivity, level of stage readiness and individual potential of self -expression. As a result, the central role of the flexible, gender-oriented pedagogical model is emphasized, which is implemented by teachers of the department of choral conducting and academic singing of the KhDAK, and is based on a deep understanding of the relationship of physiological, psychophysiological and psychological factors. The prospects for further research in the direction of gender-oriented vocal pedagogy, in particular in the context of professional training of academic singers in art educational institutions, are determined
Global Parameters and Analytical Formats of Systematic Analysis of Key Trends in Intercultural Communication
No full textУ статті досліджено глобальні параметри міжкультурної комунікації та аналітичні формати її системного аналізу в умовах цифрової трансформації та глобалізації. Визначено, що міжкультурна комунікація є ключовим чинником міжнародної взаємодії, що впливає на ефективність бізнес-процесів, дипломатичних відносин і соціально-економічного розвитку. У контексті цифровізації та розвитку штучного інтелекту актуальним стає питання формування єдиних стандартів міжкультурної комунікації, що зумовлює необхідність розробки концептуальної моделі глобальних параметрів цього процесу. Розглянуто основні концептуальні підходи до аналізу міжкультурної комунікації, зокрема когнітивний, соціокультурний та цифровий. Досліджено, що культурна дистанція, рівень цифрової адаптації, мовна та семантична адаптація, інституційна взаємодія й емоційний інтелект є ключовими параметрами, що визначають ефективність міжкультурної комунікації. Особлива увага приділяється ролі міжнародних організацій у розробці єдиних регуляторних механізмів, що сприятимуть підвищенню ефективності міжкультурної взаємодії.The article examines global parameters of intercultural communication and analytical formats for its systematic analysis in the context of digital transformation and globalization. It is determined that intercultural communication is a key factor in international interaction, influencing the effectiveness of business processes, diplomatic relations, and socio-economic development. In the context of digitalization and artificial intelligence development, the formation of unified standards for intercultural communication becomes relevant, necessitating the development of a conceptual model for its global parameters. The study explores the main conceptual approaches to analyzing intercultural communication, including cognitive, socio-cultural, and digital perspectives. It is found that cultural distance, the level of digital adaptation, linguistic and semantic adaptation, institutional interaction, and emotional intelligence are key parameters defining the effectiveness of intercultural communication. Global processes such as cultural hybridization, digital convergence, and the impact of artificial intelligence are reshaping traditional approaches to intercultural interaction. The main challenges of intercultural communication are analyzed, including cultural polarization, the growth of informational barriers, heterogeneity in digital adaptation, and issues related to artificial intelligence use. Strategic approaches to developing intercultural communication are proposed, including the integration of digital technologies, the development of global communication standards, and the implementation of educational initiatives to enhance intercultural competence. Particular attention is given to the role of international organizations in developing unified regulatory mechanisms to improve the efficiency of intercultural interaction. Addition- ally, the study highlights the necessity of adaptive communication strategies that consider the dynamic nature of cultural transformation in the digital age. Emphasis is placed on the importance of interdisciplinary research in shaping effective models of intercultural communication that align with global digitalization trends
Principles of Development and Formation of Emotional Intelligence in Psychology Students
No full textСтаття присвячена дослідженню розвитку емоційного інтелекту (ЕІ) у майбутніх психологів як важливого чинника їхньої професійної компетентності. Визначено, що сучасна система підготовки фахівців у галузі психології переважно зосереджена на засвоєнні теоретичних знань і професійних навичок, однак недостатньо уваги приділяється формуванню емоційної компетентності. Недостатній рівень розвитку емоційного інтелекту може призводити до труднощів у роботі з клієнтами, зниження якості психологічного консультування та зростання ризиків професійного вигорання. Розглядаються основні концепції емоційного інтелекту та його значення для професійної діяльності психолога. Наголошується, що ЕІ є важливим чинником, який забезпечує розвиток таких ключових навичок, як емоційна саморегуляція, емпатія, стресостійкість, ефективна міжособистісна взаємодія та прийняття обґрунтованих рішень у професійній діяльності. Високий рівень ЕІ корелює з академічною успішністю студентів, їхньою здатністю до саморефлексії та ефективної адаптації до майбутньої роботи. У статті обґрунтовується необхідність інтеграції спеціального навчального курсу з розвитку емоційного інтелекту у систему професійної підготовки психологів. Доведено, що традиційні методи навчання не завжди сприяють формуванню емоційної компетентності, тому доцільним є впровадження комплексної освітньої програми, що поєднує академічну підго- товку з практичними тренінговими програмами, груповими обговореннями та емоційно-орієнтованими методами навчання. Запропонована модель розвитку ЕІ у майбутніх психологів включає чотири ключові етапи: когнітивно-аналітичний (формування базових знань про емоційний інтелект), рефлективний (усвідомлення власних емоцій та їхнього впливу на поведінку) практично-інтерактивний (опанування технік розвитку емоційного інтелекту) і професійно-орієнтований (застосування навичок у реальних умовах психологічної практики). Такий підхід дозволяє студентам не лише отримати необхідні знання, а й ефективно використовувати їх у майбутній професійній діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для розробки спеціалізованих навчальних програм у закладах вищої освіти, вдосконалення методів професійної підготовки психологів, а також для створення психолого-педагогічних заходів спрямованих на розвиток емоційної компетентності студентів.The article is devoted to the study of the development of emotional intelligence (EI) in future psychologists as an important factor in their professional competence. It is determined that the modern system of training specialists in the field of psychology is mainly focused on the acquisition of theoretical knowledge and professional skills, but insufficient attention is paid to the formation of emotional competence. Insufficient development of emotional intelligence can lead to difficulties in working with clients, a decrease in the quality of psychological counseling and an increase in the risk of professional burnout. The basic concepts of emotional intelligence and its importance for the professional activity of a psychologist are considered. It is emphasized that EI is an important factor that ensures the development of such key skills as emotional self-regulation, empathy, stres resistance, effective interpersonal interaction and informed decision-making in professional activities. A high level of EI correlates with students’ academic performance, their ability to self-reflect and effectively adapt to future work. The article substantiates the need to integrate a special training course on the development of emotional intelligence into the system of professional training of psychologists. It is proved that traditional teaching methods do not always contribute to the formation of emotional competence, so it is advisable to introduce a comprehensive educational program that combines academic training with practical training programs, group discussions and emotionally oriented teaching methods. The proposed model for the development of EI in future psychologists includes four key stages: cognitive-analytical (formation of basic knowledge about emotional intelligence), reflective (awareness of one’s own emotions and their impact on behavior), practical- interactive (mastering techniques for developing emotional intelligence) and professionally oriented (application of skills in real-life psychological practice). This approach allows students not only to gain the necessary knowledge but also to use it effectively in their future professional activities. The results of the study can be used to develop specialized curricula in higher education institutions, improve methods of professional training of psychologists, as well as to create psychological and pedagogical measures aimed at developing students’ emotiona competence
Усноісторичні дослідження Чернігівщини та розвиток меморіального туризму в умовах російсько-української війни
No full textThis article offers a comprehensive analysis of the role of oral history research in documenting the experience of the Russian-Ukrainian war in the Chernihiv region and its significance for the development of memorial tourism amid the ongoing full-scale conflict. The purpose of the research of the article is to examine the mechanisms for integrating oral history testimonies about the war events in the Chernihiv region into memorial tourism practices, as well as to determine the role of this interaction in preserving collective memory, strengthening local identity, and enhancing civic engagement. It also examines methodological and ethical aspects of recording wartime experiences, the representation of traumatic narratives in public space, and mechanisms for integrating oral history into memorial routes. The research methodology combines general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, generalization) with those based on oral history, including the collection, transcription, and interpretation of individual eyewitness testimonies. The scientific noveltylies in the comprehensive analysis of the synergy between oral history research on wartime events in a specific region that experienced occupation (Chernihiv) and its direct application in the development of memorial tourism during an active phase of the conflict. For the first time, a critical perspective is offered on the integration of oral history into memorial tourism practices, focusing on the ethical and methodological challenges of documenting traumatic experiences. The study highlights the potential of oral history as a tool for consolidating nationalmemory, strengthening local identity, and effectively countering historical distortion—particularly relevant in the context of information warfare. Conclusions: The analysis demonstrates that oral testimonies serve as an invaluable source for reconstructing a comprehensive picture of the Russian-Ukrainian war in the Chernihiv region. Their integration into memorial routes and tourism initiatives has significant potential for preserving historical memory, reinforcing local identity, and encouraging civic engagement.Статтю присвячено комплексному аналізу ролі усноісторичних досліджень у документуванні досвіду російсько-української війни на Чернігівщині та їх значення для розвитку меморіального туризму в регіоні в умовах триваючого повномасштабного збройного конфлікту. Мета дослідження полягає у вивченні механізмів інтеграції усноісторичних свідчень про воєнні події на Чернігівщині в практики меморіального туризму, а також у визначенні ролі цієї взаємодії в процесах збереження колективної пам’яті, зміцнення локальної ідентичності та посилення участі громадян у суспільному житті.У межах дослідження також проаналізовано методологічні та етичні аспекти фіксації досвіду війни, окреслено можливості репрезентації травматичних наративів у публічному просторі та шляхи поєднання усної історії з меморіальними маршрутами. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) із методами усної історії, що передбачають збір, транскрипцію та інтерпретацію індивідуальних свідчень очевидців. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі взаємодії між усноісторичними дослідженнями воєнних подій у регіоні, що зазнав окупації (Чернігівщина), та їх практичним застосуванням у розвитку меморіального туризму в умовах активної фази бойових дій. Уперше запропоновано критичний погляд на інтеграцію усної історії в практики меморіалізації, зосереджений на виявленні складних етичних та методологічних викликів документування травматичного досвіду. Продемонстровано потенціал усної історії як чинника консолідації національної пам’яті, укріплення локальної ідентичності та протидії спотворенню історичних фактів, що набуває особливого значення в умовах інформаційної війни. Висновки. Проведений аналіз засвідчив, що усноісторичні свідчення є незамінним джерелом для відтворення багатовимірної картини подій російсько-української війни на Чернігівщині. Їх інтеграція в меморіальні маршрути й туристичні ініціативи має потужний потенціал для збереження історичної пам’яті, укріплення локальної ідентичності та стимулювання громадської активності
Digitalization and Innovative Technologies as Strategic Factors for Increasing the Competitiveness of Industrial Enterprises in the Context of Current Challenges
No full textСтрімкий розвиток цифрових технологій трансформує промислові підприємства, підвищуючи їхню ефективність і конкурентоспроможність. У статті представлено всебічний аналіз цифровізації промислових підприємств із акцентом на інтеграцію ключових технологій, таких як Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI), великі дані та хмарні обчислення. Визначено їхній вплив на бізнес-процеси, ухвалення рішень, а також вартісне створення. Окрема увага приділяється адаптації персоналу, кібербезпеці, побудові сталої цифрової екосистеми. Розглянуто національний та міжнародний досвід цифрової трансформації, оцінку цифрової зрілості та фактори успіху в умовах економічної нестабільності. Запропоновано практичні рекомендації щодо посилення інноваційної активності та адаптивності підприємств до цифрових змін, що є критично важливим у сучасних умовах глобальної конкуренції.The accelerating evolution of digital technologies is fundamentally transforming industrial enterprises by enabling greater efficiency, productivity, and market responsiveness. In the context of the post-pandemic recovery and geopolitical instability, digitalization becomes not only a tool for optimization but also a means of resilience and adaptation. This paper presents an in-depth examination of digitalization processes in industrial sectors, with a focus on integrating cutting-edge technologies including the Internet of Things (IoT), Artificial Intelligence (AI), Big Data analytics, and Cloud Computing. The study emphasizes the transformative impact of these technologies on business process optimization, real-time decision-making, and overall value chain enhancement. It further explores strategic frameworks for successful digital transformation, including the implementation of holistic digital strategies, effective change management practices, and digital innovation leadership. In addition to the technological dimension, the research highlights critical non-technical factors such as workforce adaptation to digital shifts, the growing importance of cybersecurity, and the development of resilient digital ecosystems. Special attention is paid to assessing digital maturity levels across enterprises and identifying key success factors in an environment characterized by economic volatility. The paper incorporates comparative analyses of international and national digital transformation experiences to distill best practices and scalable innovation models relevant for industrial enterprises. Empirical data and practical case studies reinforce the credibility of the conclusions drawn, offering evidence-based recommendations for enhancing digital adaptability, improving innovation capacity, and reinforcing strategic competitiveness. These insights are particularly relevant in the context of increasingly globalized markets, where digital agility determines long-term industrial viability. The authors emphasize that a synergistic approach involving government, academia, and business is essential to foster sustainable development and strengthen the global competitiveness of Ukraine’s industrial sector
Results of the Performance of Athletes from the Kirovohrad Region at the Games of the XXXIII Olympiad in Paris 2024
No full textОлімпійські ігри є важливою віхою у міжнародному спортивному житті. Головним критерієм рівня конкурентоспро-можності в олімпійському спорті розглядають досягнення атлетів на Олімпійських іграх. Їх рівень визначається наявністю в країні та регіонах спортсменів світового рівня, спроможністю їх вийти на найвищій рівень готовності та продемонструвати особисті найкращі результати на головних змаганнях чотириріччя. Дослідження проведено з метою здійснити аналіз спортивних результатів вихованців та уродженців Кіровоградщини на головних змаганнях чотирирічного олімпійського циклу 2021–2024 рр. – Іграх ХХХІІІ Олімпіади та оцінку перспектив виступу представників регіону у збірних команд України на Іграх ХХХІV Олімпіади 2028 року в Лос-Анджелесі (США). Здійснено пошук у літературних, інформаційних та періодичних джерелах матеріалів про атлетів Кіровоградщини, учасників Ігор ХХХІІІ Олімпіади; систематизовано і проаналізовано результати їх виступів на олімпійській арені за технічними протоколами Ігор ХХХІІІ Олімпіади, шляхом педагогічних спостережень та опитування. Визначені атлети Кіровоградщини, що приймали участь у системі олімпійської підготовки та учасники Ігор ХХХІІІ Олімпіади. На Іграх атлети регіону виступали у 6 видах змагань з 4 видів спорту (1,8% олімпійської програми та 6,2% від участі атлетів України). Розподіл за видами спорту: 3 легкоатлета, 3 футболіста, по 1 представнику спортивного скеле-лазіння та брейкінгу. Вихованців Кіровоградщини у 33% стартів продемонстрували найвищі особисті досягнення або ті, що несуттєво відрізняються від них. Серед них у першу чергу слід відзначити «personal best» 23-річного О.Дорощука та високий результат (10 місце) 24-річного Я.Ткача. Ураховуючи те, що брейкінг вперше був представлений на Іграх ХХХІІІ Олімпіади, потрапляння О.Кузнецова до топ-10 бі-боїв світу (9 місце) є також успішним виступом, так як перед стартом він був 13 у світовому рейтингу. В певній мірі до успішного можна віднести і результат виступу наших вихованців у складі олімпійської збірної України по футболу, яка вперше в історії незалежної України потрапила на олімпійський футбольний турнір і у підсумку зайняла 9-е місце. Наші досвідчені атлети Т.Мельник і І.Главан показали результати нижчі за свої «personal best». Для успішного виступу вихованців Кіровоградщини у команді України на Іграх ХХХІV Олімпіади 2028 р. у Лос-Анджелесі важливо у новому олімпійському циклі забезпечити вихід на пік готовності до головних змагань наших провідних молодих спортсменів, які залучені до олімпійської підготовки. Пріоритетними для вихованців Кіровоградщини залишаються стрибки у висоту (легка атлетика) – О.Дорощук та скелелазіння на швидкість – Я.Ткач. Дослідження і пропаганда досягнень атлетів має велике значення для виховання нових олімпійців Кіровоградщини, розповсюдження олімпійських ідеалів, визначення ефективності навчально-тренувальної діяльності в олімпійських видах спорту у спортивних закладах області.The Olympic Games are an important milestone in international sports life. The main criterion for the level of competitiveness in Olympic sports is the achievements of athletes at the Olympic Games. Their level is determined by the presence of world-class athletes in the country and regions, their ability to reach the highest level of readiness and demonstrate personal best results at the main competitions of the quadrennial. The study was conducted to analyze the sports results of students and natives of the Kirovohrad region at the main competitions of the four-year Olympic cycle 2021-2024 – the Games of the XXXIII Olympiad and to assess the prospects for the performance of representatives of the region in the national teams of Ukraine at the Games of the XXXIV Olympiad in 2028 in Los Angeles (USA). A search was carried out in literary, informational and periodical sources of materials about athletes of the Kirovohrad region, participants of the Games of the XXXIII Olympiad; the results of their performances in the Olympic arena were systematized and analyzed according to the technical protocols of the Games of the XXXIII Olympiad, through pedagogical observations and surveys. Athletes of the Kirovohrad region who participated in the Olympic training system and participants of the Games of the XXXIII Olympiad were identified. At the Games, athletes of the region performed in 6 types of competitions in 4 sports (1.8% of the Olympic program and 6.2% of the participation of athletes of Ukraine). Distribution by sports: 3 track and field athletes, 3 football players, 1 representative of sport climbing and breaking. Pupils of the Kirovohrad region demonstrated the highest personal achievements or those that differed slightly from them in 33% of starts. Among them, first of all, it is worth noting the “personal best” of 23-year-old O. Doroshchuk and the high result (10th place) of 24-year-old Ya. Tkach. Considering that breaking was first introduced at the Games of the XXXIII Olympiad, O. Kuznetsov’s entry into the top 10 b-boys in the world (9th place) is also a successful performance, since before the start he was 13th in the world ranking. To a certain extent, the result of the performance of our athletes as part of the Olympic football team of Ukraine, which for the first time in the history of independent Ukraine got to the Olympic football tournament and eventually took 9th place, can also be attributed to the successful performance. Our experienced athletes T. Melnyk and I. Glavan showed results lower than their “personal best”. For the successful performance of the athletes of the Kirovohrad region in the Ukrainian team at the Games of the XXXIV Olympiad in 2028. in Los Angeles, it is important in the new Olympic cycle to ensure that our leading young athletes who are involved in Olympic training reach the peak of readiness for the main competitions. High jumps (athletics) – O. Doroshchuk and speed climbing – Ya. Tkach remain priorities for the pupils of the Kirovohrad region. Research and promotion of the achievements of athletes is of great importance for the upbringing of new Olympians of the Kirovohrad region, the dissemination of Olympic ideals, and the determination of the effectiveness of educational and training activities in Olympic sports in sports institutions of the region
Criteria for the Selection of Modern Ukrainian Repertoire for Guitarists in Art Education Institutions
No full textСтаття присвячена проблематиці добору сучасного українського репертуару для гітаристів у мистецьких закладах освіти. Актуальність обраної теми визначається необхідністю створення високоякісного навчального середовища, що інтегрує професійну підготовку виконавців із національно орієнтованими мистецькими пріоритетами. У дослідженні здійснено аналіз критеріїв репертуарної селекції з урахуванням педагогічних, технічних та естетичних чинників.Педагогічні критерії охоплюють відповідність музичного матеріалу віковим та психофізіологічним особливостям учнів, дотримання принципу поступового ускладнення виконавських завдань, а також наявність чітко визначеної дидактичної мети кожного твору. Технічні вимоги репертуару розглядаються крізь призму рівня складності, специфіки виконавських прийомів і аплікатурних можливостей сучасних композицій. Естетичний аспект добору передбачає акцент на національній інтонацій-ній основі, жанрово-стильових моделях та художній цінності музичних творів.У межах статті проаналізовано актуальні тенденції розвитку української гітарної музики, зокрема інтеграцію фоль-клорних джерел із сучасною композиторською технікою. Серед авторів, чия творчість становить потенційний репертуарний ресурс для навчального процесу на різних етапах підготовки, виокремлено: Аліну Бойко («Варіації на тему української народної пісні "Ой чий то кінь стоїть"», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Монолог»); Федора Берната (українська балада на тему народної пісні «Рідна мати моя»); Олександра Затинченка («Ноктюрн»); Костянтина Чеченю.У висновках обґрунтовано необхідність впровадження системного підходу до формування репертуарної політики в мистецькій освіті, а також окреслено перспективи подальшої розробки навчальних програм, зокрема шляхом створення спеціалі-зованих збірників сучасної української гітарної музики, доповнених методичними рекомендаціями.The article is devoted to the problems of selection of modern Ukrainian repertoire for guitarists in art education institutions. The relevance of the chosen topic is determined by the need to create a high quality educational environment that integrates the professional training of performers with nationally oriented artistic priorities. The study analyzes the criteria for repertoire breeding, taking into account pedagogical, technical and aesthetic factors.Pedagogical criteria cover the compliance of musical material with the age and psychophysiological features of students, adherence to the principle of gradual complication of performing tasks, as well as the presence of a clearly defined didactic purpose of each work. The technical requirements of the repertoire are considered through the prism of the level of complexity, specifics of performing techniques and applique capabilities of modern compositions. The aesthetic aspect of selection implies an emphasis on a national intonational basis, genre-style models and artistic value of musical works.The article analyzes the current trends in the development of Ukrainian guitar music, including the integration of folklore sources with modern composer technology. Among the authors whose work is a potential repertoire resource for the educational process at different stages of preparation, is distinguished: Alina Boyko (“Variations on the theme of the Ukrainian folk song”, “Oh whose horse stands”, “Oh you, girl, from a nut of grain”,“Monologue”); Fyodor Bernat (Ukrainian ballad on the topic of folk song "My Mother Mother"); Oleksandr Kotnchenko (Nocturne); Constantine Chechen.The conclusions substantiate the need to implement a systematic approach to the formation of repertoire policy in art education, as well as the prospects of further development of curricula, in particular by creating specialized collections of contemporary Ukrainian guitar music, supplemented by methodological recommendations
Modern Approaches to the Organization of Motor Activity of Higher Education Students under Martial Law
No full textУ статті розглянуто актуальні підходи до організації оздоровчої рухової активності здобувачів закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах воєнного стану. Визначено важливість фізичної активності як чинника підтримання фізичного і психоемо-ційного здоров’я молоді в умовах стресу, невизначеності та обмеженого доступу до традиційних форм фізичного виховання. Проаналізовано сучасні форми й методи організації занять, зокрема інтеграцію фізичної активності в навчальний процес, застосування інноваційних технологій (фітнес-програм, онлайн-занять, мобільних застосунків), індивідуалізацію фізичного навантаження. Особливу увагу приділено мотиваційним аспектам залучення студентів до регулярної фізичної активності. Автори здійснили порівняльний аналіз організації фізичного виховання у звичайних умовах та в умовах воєнного часу, що дозволило виявити ключові відмінності у підходах, формах та засобах реалізації оздоровчої рухової активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних підходів до організації рухової активності студентів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану, коли традиційні форми фізичного виховання обмежені або неможливі. Зменшення рівня рухової активності, викликане обмеженнями пересування, дистанційним навчанням та стресовими факторами, негативно впливає на загальний стан здоров’я молоді, що потребує нових організаційних рішень у системі фізичного виховання.За результатами аналізу виокремлено пріоритетні напрямки вдосконалення системи фізичного виховання у закладах вищої освіти в умовах кризових викликів, а саме: впровадження гнучких моделей навчання орієнтованих на самоорганізацію студентів, використання цифрових платформ таких як Zoom, Google Meet, Moodle, Classroom, мобільних фітнес-застосунків, віде-отренувань, підвищення цифрової грамотності учасників освітнього процесу, інтеграція фізичної активності в повсякденне життя здобувачів. Обґрунтовано роль викладача як координатора рухової активності й менторської підтримки.Отримані результати можуть бути корисними для педагогів, керівників ЗВО та розробників освітніх програм у сфері фізичного виховання. Це відкриває нові можливості для створення здорового та продуктивного середовища, що є пріоритетним завданням в контексті сучасної освіти.The article examines current approaches to organizing health-improving motor activity among students of higher education institutions (HEIs) within the framework of the modern educational process. The importance of physical activity is highlighted as a key factor in maintaining the physical and psycho-emotional well-being of youth in conditions of stress, uncertainty, and limited access to traditional forms of physical education. Contemporary forms and methods of organizing physical activity are analyzed, including the integration of physical activity into the educational process, the use of innovative technologies (fitness programs, online classes, mobile applications), and the individualization of physical load. Special attention is paid to motivational factors that influence students’ engagement in regular physical activity.The authors conducted a comparative analysis of physical education in peacetime and under martial law, identifying key differences in approaches, formats, and means of implementing health-oriented motor activity. The relevance of the study is driven by the need to find effective strategies for organizing students' physical activity under martial law conditions, when traditional forms of physical education are limited or unavailable. A decline in physical activity, caused by restrictions on movement, distance learning, and stress-related factors, negatively affects the overall health of students, requiring new organizational solutions in physical education systems.Based on the analysis, priority directions for improving the system of physical education in higher education institutions under crisis conditions have been identified, namely: the implementation of flexible learning models focused on student self-organization; the use of digital platforms such as Zoom, Google Meet, Moodle, and Classroom; mobile fitness applications and video workouts; enhancement of digital literacy among participants in the educational process; and the integration of physical activity into students' daily lives. The role of the instructor as a coordinator of motor activity and mentor support has been substantiated.The results may be useful for educators, HEI administrators, and curriculum developers in the field of physical education. This opens up new opportunities for building a healthy and productive environment, which is a priority in the context of modern education
Musical and Improvisational Skills of Adolescents: a Scientific Perspective
No full textУ статті висвітлено особливості музично-імпровізаційних умінь підлітків та розглянуто можливі підходи до заохочення дітей музичною імпровізацією. На основі загальнонаукових та конкретно-наукових методів дослідження виявлено психологічні аспекти заохочення підлітків до музично-імпровізаційної діяльності (зменшенні страху перед помилками, психотерапевтична підтримка). Сконцентровано увагу на соціальні фактори та соціальне оточення, котрі відіграють особливу роль у розвитку музично-імпровізаційних умінь дітей підліткового віку. Узагальнено педагогічні підходи до заохочення підлітків музичною імпровізацією, котрі прослідковуються завдяки інтеграції музичної імпровізації в освітній процес (створення безпечного середовища, поступове введення музичної імпровізації, використання різних жанрів музики) та використанню сучасних технологій (музичні програми та додатки, онлайн-платформи).The article highlights the peculiarities of musical improvisational skills of adolescents and considers possible approaches to encouraging children to use musical improvisation. On the basis of general scientific and specific scientific research methods, the psychological aspects of encouraging adolescents to engage in musical improvisational activities (reducing the fear of mistakes, psychotherapeutic support) are revealed. Attention is focused on social factors and social environment, which play a special role in the development of musical and improvisational skills of adolescent children. The pedagogical approaches to encouraging adolescents to use musical improvisation are generalized, which can be traced through the integration of musical improvisation into the educational process (creating a safe environment, gradual introduction of musical improvisation, using different genres of music) and the use of modern technologies (music programs and applications, online platforms)
Formation of Intercultural Competence of Non-Native Speakers in the Process of Learning Ukrainian as a Foreign Language Under Wartime Conditions (Based on the Ukrainian-Turkish Project)
No full textУ статті з урахуванням методів аналізу й узагальнення наукових праць, офіційних сайтів закладів вищої освіти, спостережень за освітнім процесом розглянуто проблему формування міжкультурної компетентності інофонів у про- цесі навчання української мови як іноземної в умовах російсько-української війни.
Уточнено поняття «міжкультурна комунікація», «міжкультурна мовна особистість», «міжкультурна компе- тентність інофонів», формування міжкультурної компетентності інофонів у процесі навчання української мови як іноземної. Зазначено, що формування міжкультурної компетентності є складним компетентнісно орієнтова- ним процесом, який реалізується на засадах комунікативно-діяльнісного, студентоцентрованого та соціокультурного підходів. Воєнний стан ускладнює цей процес через психологічний стрес, обмежений доступ до природнього мовного середовища та потребу в швидкій адаптації, особливо для інофонів, які перебувають поза межами України.
Акцентовано увагу на важливості розвитку академічної мобільності, науково-освітнього партнерства між укра- їнськими та закордонними університетами. Участь викладачів і студентів у міжнародних програмах академічного молодіжного обміну, міжуніверситетських проєктах та літніх школах увиразнює процес формування міжкультурної компетентності інофонів, котрі опановують українську мову як іноземну як у культурно-освітньому середовищі укра- їнського університету, так і відірвано у просторі та часі від такого середовища.
Зазначено, що наукову цінність для розвитку освітніх програм Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка в умовах воєнного часу становить досвід навчання української мови як іноземної в закордонних університетах, зокрема в Стамбульському університеті (Туреччина).
Описано досвід реалізації міжуніверситетського партнерського проєкту «Українська мова як іноземна без кордо- нів», ініційованого викладачами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (Україна та Стамбульського університету (Туреччина).
Проєкт, спрямований на культурно-освітню та дослідницьку взаємодію, має на меті надати практичну підтримку студентам у формуванні міжкультурної компетентності, заохочувати толерантне спілкування через кроскультурн дискусії, майстерки, круглі столи та науково-практичні конференції.
Окреслено особливості організації освітнього процесу в університетах, що сприяють соціалізації інофонів, сутність методу комунікативного підключення, який передбачає вивчення мови через активне занурення у культурне середовище. Такий підхід забезпечує органічну інтеграцію мовних і культурних знань, трансформуючи їх у простір постійної міжкультурної взаємодії. Важливими компонентами методу є використання автентичних матеріалів, візуалізація (відео, презентації), лінгвокультурні коментарі, моделювання ситуацій міжкультурного спілкування.
У роботі описано діяльність студентського Українського культурного клубу у Стамбулі та деякі позааудиторн заходи в СумДПУ, участь у яких сприяє розвитку у студентів толерантності, емпатії та адаптації до україномовного середовища, що підтверджено участю здобувачів у міжнародних конкурсах.
Автори припускають, що формування міжкультурної компетентності інофонів в умовах воєнного стану можливе завдяки синергії академічного партнерства, культурного діалогу, педагогічного супроводу та активного залучення іноземних студентів до міжкультурних ініціатив.The article explores the formation of intercultural competence among non-native speakers in the process of learning Ukrainian as a foreign language (UFL) under the conditions of the Russo-Ukrainian war, which has significantly impacted the educational process. Employing methods of analyzing scholarly works, generalizing data from official websites of higher education institutions, and observing the educational process, the authors examine the challenges of distance learning and student adaptation. Key concepts (intercultural communication, intercultural linguistic identity, and intercultural competence of non-native speakers) are defined as the foundation of a competence-oriented process implemented through communicative-activity, student-centered, and sociocultural approaches. The wartime conditions exacerbate these processes due to psychological stress, limited access to immersive language environment, and the urgency of adaptation, particularly for learners outside Ukraine.
A focal point is the importance of developing academic mobility and scientific-educational partnerships between Ukrainian and foreign universities. Participation of lecturers and students in international academic exchange programs, inter-university projects, and summer schools enhances the formation of intercultural competence for those learning UFL, whether within the cultural-educational environment of Ukrainian universities remotely. Significant value for the development of educational programs at Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko (Sumy SPU) is derived from the experience of teaching UFL in foreign universities, particularly Istanbul University (Turkey).
The article describes the experience of implementing the inter-university partnership project «Ukrainian as a Foreign Language Without Borders» initiated by lecturers from Sumy SPU (Ukraine) and Istanbul University (Turkey). The project, focused on cultural- educational and research collaboration, aims to provide practical support to students in developing intercultural competence and to encourage tolerant communication through cross-cultural discussions, workshops, roundtables, and scientific-practical conferences. The organization of the educational process in both universities incorporates interactive methods and informal education, fostering the socialization of non-native speakers.
The essence and methodology of the communicative engagement method are outlined, which involves language learning through active immersion in a cultural environment. This approach ensures the organic integration of linguistic and cultural knowledge, transforming the educational process into a space of continuous intercultural interaction. Key components include the use of authentic materials, visualization (videos, presentations), linguocultural commentaries, and modeling of intercultural communication scenarios. The effectiveness of these practices is noted in developing non-native speakers’ ability to apply knowledge of linguistic norms, social roles, and communicative strategies according to specific interaction contexts.
A significant role is played by the Ukrainian Cultural Club in Istanbul and extracurricular activities at Sumy SPU, which promote tolerance, empathy, and adaptation to the Ukrainian-speaking environment through participation in international competitions and cultural initiatives. The conclusion highlights that the formation of intercultural competence among non-native speakers under wartime conditions is achievable through the synergy of academic partnership, cultural dialogue, pedagogical support, and active student engagement in intercultural initiatives