eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Formation of Adolescents’ Intercultural Tolerance Through Musical Art
No full textДисертацію присвячено розробленню, теоретичному обґрунтуванню й експериментальній перевірці методики формування інтеркультурної толерантності підлітків засобами музичного мистецтва.
Схарактеризовано стан розробленості проблеми формування інтеркультурної толерантності в науково-педагогічному дискурсі, висвітлено її сутність та структуру. На основі узагальнення праць українських та іноземних дослідників охарактеризовано типи толерантності, виокремлені відповідно до низки критеріїв, зокрема: зовнішня та внутрішня; природна, моральна та етична; міжособистісна, міжконфесійна, міжкультурна, міжетнічна та міжсоціальна.
Показано, що сутність інтеркультурної толерантності полягає у сприйнятті іноземної культури на основі зіставлення її елементів з подібними елементами власної культури в раціональному та емоційному сенсах. Почуття стимулюють розуміння або заважають визначити свої кордони. Під час цього порівняння відбувається звикання до світу іншої культури. Виявлено, що в закордонному науковому дискурсі питання інтеркультурної толерантності розглядаються, переважно, в межах психологічної науки, закрема в межах вивчення феномену міжгрупової толерантності. Окреслено модель міжгрупової толерантності, відповідно до якої толерантність являє собою особливу орієнтацію, що поєднує несхвалення переконань і практик іншої групи з поведінковим наміром все ж таки прийняти – у сенсі не втручатися – ці переконання та практики. Модель передбачає, що толерантність застосовує зважування причин несхвалення з причинами прийняття та розглядає, де люди проводять межі толерантності, віддаючи перевагу причинам відхилення переконань і поведінки, які не схвалюють, а не причинам прийняття цих переконань і поведінки.
З’ясованно потенціал музичного мистецтва для розвитку інтеркультурної толерантності підлітків. Доведено, що музика існує в кожній людській культурі, яка відрізняється своєю складністю й самобутністю. У соціальному контексті музика заохочує міжгруповий зв’язок і взаємодію, підвищує ефективність командної роботи та забезпечує єдність між представниками різних соціальних груп. Це може бути пояснено тим фактом, що музика стимулює соціальну та просоціальну поведінку через одночасні дії й спільний досвід у різних культурах. В еволюції людства музика вважається культурним продуктом, який використовує наявні здібності людини й забезпечує значні наслідки та цінність для людської культури. Музика є спільним елементом, який існує в усіх культурах і традиціях через її універсальний характер і здатність покращувати комунікацію. Музика – це форма людського спілкування, яка є універсальною та має здатність долати мовні, фізичні, ментальні й когнітивні бар’єри для сприяння взаєморозумінню серед її учасників.The dissertation is devoted to the development, theoretical substantiation and experimental verification of the methodology for forming intercultural tolerance in adolescents through musical art.
The state of development of the problem of forming intercultural tolerance in scientific and pedagogical discourse is characterized, its essence and structure are highlighted. Based on the generalization of the works of Ukrainian and foreign researchers, the types of tolerance are characterized, distinguished according to a number of criteria, in particular: external and internal; natural, moral and ethical; interpersonal, interconfessional, intercultural, interethnic and intersocial.
It is shown that the essence of intercultural tolerance lies in the perception of a foreign culture based on comparing its elements with similar elements of one’s own culture in a rational and emotional sense. Feelings stimulate understanding or prevent a person from defining his boundaries. During this comparison, one gets used to the world of another culture. It is found that in foreign scientific discourse, issues of intercultural tolerance are considered mainly in psychological science, especially within the framework of studying the phenomenon of intergroup tolerance. A model of intergroup tolerance is outlined, according to which tolerance is a special orientation that combines disapproval of the beliefs and practices of another group with the behavioral intention to nevertheless accept – in the sense of not interfering – these beliefs and practices. The model assumes that tolerance applies a weighing of the reasons for disapproval with the reasons for acceptance and considers where people draw the boundaries of tolerance, giving preference to the reasons for rejecting beliefs and behaviors that are disapproved of, rather than the reasons for accepting these beliefs and behaviors.
The potential of musical art for the development of intercultural tolerance of adolescents has been clarified. It has been proved that music exists in every human culture, which is distinguished by its complexity and originality. In a social context, music encourages intergroup communication and interaction, increases the effectiveness of teamwork and ensures unity between representatives of different social groups. This can be explained by the fact that music stimulates social and prosocial behavior through simultaneous actions and shared experiences in different cultures. In the evolution of mankind, music is considered a cultural product that uses the available human abilities and provides significant consequences and value for human culture. Music is a common element that exists in all cultures and traditions due to its universal nature and ability to improve communication. Music is a form of human communication that is universal and has the ability to overcome linguistic, physical, mental and cognitive barriers to promote mutual understanding among its participants
Comparative Analysis of the Causes and Forms of Manifestation of Separatism in Europe and Asia
No full textСтаття присвячена вивченню сепаратизму, його причин, різновидів, інтенсивності проявів у країнах Європи та Азії. Сепаратизм є проблемою багатьох країн обох регіонів, але з певними особливостями, відмінними рисами та кількістю осередків. На основі використанням літературного, порівняльно-географічного, картографічного методів, аналізу й синтезу, узагальнення проведена порівняльна характеристика та розглянуті наслідки європейського й азійського сепаратизму. В Азійському регіоні сформувалося близько 50 осередків сепаратизму. Домінуючими причинами, в більшості випадків, стали етнічні та релігійні відмінності населення окремих країн, що, зумовило прояви активного, часто, агресивного сепаратизму з терором та людськими жертвами. У країнах Європи нараховується більше 60 осередків сепаратизму, а поштовхом для його виникнення стали, переважно, причини економічні, етно-лінгвістичні, підсилені історичними та політичними чинниками. Європейський сепаратизм, попри більшу кількість осередків і більшу кількість країн, де вони сформувалися, є менш активним, ніж азійський і найчастіше проявляється, як поміркований або пасивний. Проблема сепаратизму зумовила пошук шляхів для її вирішення. Серед великої кількості методів протидії сепаратизму більш рекомендованими є методи політичні й економічні, такого підходу дотримуються європейські країни. У випадку з активним етнічним та релігійним сепаратизмом, який переважає в країнах Азії, частіше застосовують методи силові. Вирішення проблеми сепаратизму й попередження його наслідків є важливим для досягнення політичної, економічної та соціальної стабільності в регіонах.The article is devoted to the study of the problem of separatism, its causes, varieties, intensity of manifestations in the countries of Europe and Asia. The causes and intensity of manifestations of this phenomenon in them are identified. Approaches to solving this problem are discussed.Separatism is a theory, policy and practice aimed at weakening the influence and control of central government in a particular territory. The main groups of causes of separatism include the mutual territorial claims of ethnic groups, economic, socio-cultural, political, historical, ideological, demographic. In Asian countries, ethnic and religious differences in the populations of individual countries have become the dominant causes in most cases.
In East Asia, China is the main country with separatism issues, with five major centers currently identified, including Xinjiang Uyghur, Tibet Autonomous Areas, Taiwan, Hong Kong, and Inner Mongolia. In Southeast Asia, the problems of separatism are Thailand, Myanmar, Indonesia and the Philippines. In South Asia, significant branches of separatism were formed in India, in particular in the states of Punjab, Assam, Nagaland, West Bengal, Jammu and Kashmir; The separatism of Pashtuns and Baluchis in Pakistan is dangerous. In the countries of Southwest Asia, the manifestations of separatism can be traced in Yemen, Turkey, Iran, Iraq, Syria and the countries of the South Caucasus. Kyrgyzstan, Kazakhstan and Tajikistan are among the five countries in Central Asia with particular problems of separatism.
In European countries, the impetus for separatism was mainly economic, ethno-linguistic, exacerbated by historical and political factors. European separatism is less active than Asian, often moderate or passive.
The brightest centers of separatism in Northern Europe have formed in Great Britain and Denmark, and manifestations may be intensifying in the Norwegian and Swedish parts of Lapland, as well as in Lithuania, Latvia, and Estonia. In Western Europe, the most pronounced manifestations of separatism are Belgium, France, to some extent Germany, Switzerland, and the Netherlands. Spain and Italy suffer from separatism in the southern Europe, bursts of Albanian separatism from time to time occur in Macedonia, Serbs in Bosnia and Herzegovina and Kosovo, and the disintegration of Bosnia and Herzegovina. Among Сentral and Eastern European countries, Poland, Romania, Moldova and Ukraine have problems of separatism.
Separatism is a dangerous influence on the integrity and internal security of each individual state, where it is manifested and spread to neighboring countries and regions, causing destabilization and conflicts in them.
Especially dangerous is separatism active in its forms of manifestation - Uyghur in China, which is accompanied by terrorist attacks and the spread of terrorism to other territories; in the southern provinces of Thailand, which, among other things, is a significant threat to the development of the economy and the tourism sector; in Myanmar, which is cultivating increasingly sectarian animosity. The problem of separatism in Yemen may become a regional problem, and the activity of the Kurds in the struggle for self-determination may cause the disintegration of some states where they live, and also lead to the intensification of similar activities in other countries of the Middle East.
In the European region, the main consequences of separatism were the disintegration of Yugoslavia in 1991-1992, Czechoslovakia in 1993, instability within the EU, the shaking of the principles of European solidarity, and the creation of unrecognized self-proclaimed formations.
Political and economic methods are more recommended among the large number of methods for solving the problem of separatism, although in the case of active ethnic and religious separatism, power methods are more commonly used.
Each of the studied countries chooses methods based on the activity and characteristics of the manifestations of separatism. Thus, in the struggle for South Ossetia and Abkhazia occupied by Russia, official Tbilisi tries to act diplomatically, China uses mainly forceful methods in relation to the Uyghurs, with Tibetan separatism - political and economic measures. Thailand combines force, political and economic measures to combat separatism. Forceful methods, especially in the State of Jammu and Kashmir, are used by India. The authorities of Kazakhstan are trying to prevent manifestations of separatism, using legal levers. The Myanmar government, having used a powerful arsenal of force methods, is now leaning more towards political means. Inter-confessional separatism, which prevails in Asia, almost always manifests itself in an active form and is accompanied by radical actions and numerous human sacrifices. And it is difficult to find effective methods of combating it, conflicts have been going on for decades, and most of them still remain unresolved.
In the fight against separatism, the governments of European countries are trying to give preference to political, diplomatic, and legal problem-solving methods, for example, resolving the language issue in Switzerland at the legislative level, developing clear positions on the Hungarian issue in Romania, Slovakia, and Serbia; in Ukraine - adoption of the Law "On Amendments to the Criminal Code of Ukraine" and increased responsibility for separatist actions
The Essence of the 'Debriefing' Method in the Context of Professionally Oriented Language Communication of Prospective IT-Specialists
No full textІншомовне навчання є найбільш ефективним, коли вчасно запускається процес аналізу отриманих результатів, обговорення позитивних і негативних сторін завершеного завдання. Дебрифінг слугує важливим інструментом у цьому відношенні, діючи як структурований механізм рефлексії, що покращує навчальний досвід. У статті висвітлено переваги (слугує універсальним інструментом для іншомовного навчання на власному досвіді; допомагає виробити траєкторію розвитку студента для досягнення короткострокових і довгострокових навчальних цілей; сприяє командній консолідації; є цінним для поглиблення розуміння та розвитку компетентностей в ІТ дисциплінах; розвиває вміння надання конструктивного зворотного зв'язку; створює простір емоційної підтримки) і недоліки дебрифінгу у професійно орієнтованому англомовному спілкуванні. Визначено базові принципи впровадження дебрифінгу у навчання англійської мови професійно орієнтованого спрямування. Перший принцип «відкритого спілкування» полягає в тому, що студенти вільно висловлюють свої думки по завершенню іншомовної комунікативної ситуації. Принцип «рефлексивного практикування» дає відповіді на запитання: що, чому і як відбулося у професійно орієнтованому іншомовному спілкуванні. Принцип «активізації критичного мислення» передбачає ретельний аналіз дій, заохочення учасників критично оцінювати свої дії та рішення, що веде до глибшого розуміння певної проблеми чи ситуації. Принцип «орієнтації на результат та відбору корегувальних стратегій» ґрунтується на важливості визначення конкретних навчальних цілей та виявлення необхідних компетентностей, які студенти повинні розвинути для досягнення короткострокових і довгострокових навчальних цілей. Також цей принцип базується на заохоченні учасників профісійно орієнтованого іншомовного спілкування окреслювати стратегії для посилення ефективності іншомовного спілкування та усунення недоліків у майбутніх комунікативних ситуаціях. Це дозволить створити ефективну навчальну траєкторію, що враховуватиме потреби студентів та сприятиме їхньому професійному розвитку. Інтегруючи ці принципи в освітній процес, викладачі можуть створити сприятливе середовище, яке заохочує діалог, рефлексію та постійне вдосконалення професійно орієнтованої іншомовної компетентності.Foreign language learning is most effective when the process of analysing the results obtained and discussing the positive and negative aspects of the completed task is launched in a timely manner. Debriefing serves as an important tool in this regard, acting as a structured reflection mechanism that enhances the learning experience. The article identifies the benefits (it acts as a universal tool for learning a foreign language through personal experience; it helps to develop a student growth trajectory to achieve short-term and long-term learning goals; it promotes team consolidation; it is valuable for deepening understanding and developing competences in IT disciplines; it enhances the ability to give constructive feedback; it creates a space of emotional support) and drawbacks of debriefing in professional English communication. The basic principles of introducing debriefing into the teaching of English for Specific Purposes are defined. The first principle is 'open communication'. This means that students freely express their thoughts after a foreign language communication situation is completed. The principle of 'reflective practice' provides answers to the questions of what, why and how in professional foreign language communication. The principle ‘activating critical thinking’ involves a thorough analysis of actions, encouraging participants to critically evaluate their actions and decisions, which leads to a deeper understanding of a particular problem or situation. The principle ‘result orientation and selection of corrective strategies’ is based on the importance of defining specific learning objectives and identifying the necessary competencies that students need to develop to achieve short- and long-term learning goals. This principle is also based on encouraging participants in professional-oriented foreign language communication to identify strategies to enhance the effectiveness of foreign language communication and eliminate deficiencies in future communication situations. This will create an effective learning trajectory that takes into account the needs of students and promotes their professional development. By integrating these principles into the educational process, teachers can create a supportive environment that encourages dialogue, reflection and continuous improvement of professionally oriented foreign language competence
Development of Speed Skills in Boys 11-12 Years Old Playing Table Tennis
No full textНастільний теніс є одним з найпоширеніших та найдоступніших видів спорту, який цікавить та залучає людей різного віку, різної статі та різного рівня фізичної підготовки. Настільний теніс включає різноманітні елементи, що сприяють роз-витку різних фізичних та психічних характеристик, що особливо важливо для дітей. Настільний теніс – це гра, де гравець повинен швидко реагувати на рух м'яча та дії опонента. Вищий рівень реакції і швид-кість рухів призводить до кращого контролю над грою та більшої точності ударів. Для гри в настільний теніс, діти повинні мати розвинуті рухові навички. Гра в настільний теніс характеризується як рухова діяльність у змінних умовах, де виконання рухових дій з різною швидкістю м'язової роботи відбувається при інтенсивній обробці значного обсягу сенсорної інформації. Крім того, характерним є поєднання активних швидкісних дій з короткими періодами відпочинку. Технічна підготовка в настільному тенісі впливає на розвиток швидкісних якостей через покращену координацію рухів, реакційну швидкість, використання сили, точність та стійкість. Ці аспекти допомагають спортсменам досягти більш висо-кого рівня гри та підвищити їх здатність до швидкого та ефективного виконання дій на столі.Фізіологічні особливості розвитку швидкісних якостей у дітей молодшого підліткового віку (11-12 років) вимагають спе-цифічного підходу до навчально-тренувального процесу. При роботі з даною віковою групою варто звертати увагу на індивіду-альні особливості дітей, стан їхнього здоров’я, їх інтерес до занять та мотивацію.Опираючись на дослідження науковців, аналіз наукової літератури була розроблена та експериментально перевірена про-грама розвитку швидкісних якостей у хлопців 11-12 років, які займаються настільним тенісом.Table tennis is one of the most popular and accessible sports that interests and attracts people of all ages, genders and fitness levels. Table tennis includes various elements that contribute to the development of various physical and mental characteristics, which is especially important for children.Table tennis is a game where the player must react quickly to the movement of the ball and the actions of the opponent. A higher level of reaction and speed of movements leads to better control over the game and greater accuracy of shots. To play table tennis, children must have developed motor skills. The game of table tennis is characterized as a motor activity in variable conditions, where the performance of motor actions with different speeds of muscle work occurs during the intensive processing of a significant amount of sensory information. In addition, a combination of active high-speed actions with short periods of rest is characteristic.Technical training in table tennis affects the development of speed qualities through improved coordination of movements, reaction speed, use of force, accuracy and stability. These aspects help athletes to reach a higher level of play and increase their ability to perform actions on the table quickly and efficiently.Physiological features of the development of speed qualities in children of younger adolescence (11-12 years old) require a specific approach to the educational and training process. When working with this age group, you should pay attention to the individual characteristics of children, their state of health, their interest in classes and motivation.Based on the research of scientists, the analysis of scientific literature, a program for the development of speed qualities in boys of 11-12 years who play table tennis was developed and experimentally verified
Expert Evaluation of the System of Designing Consulting Activities in a Higher Education Institution under Conditions of Uncertainty
No full textЗастосування експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти є потужним допоміжним інструментом у проведенні науково-педагогічних досліджень. У цьому контексті вивчалася думка експертів щодо оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти. Експертами оцінювання є: групи дослідників, кожен з яких відповідає індивідуально в письмовій формі; організаційна група, яка узагальнює думки експертів. Мета дослідження полягала в описі методики та результатів експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності. Підбір методів дослідження був зумовлений його теоретичною сутністю. З метою з’ясування ефективності системи проєктування консалтингової діяльності використано процедури експертного оцінювання, що включали певні методи, а саме: метод сценаріїв, метод мозкового штурму, метод анкетування, метод комісій, метод Дельфі тощо. У статті наведено розрахунки професійної компетентності експертів та отриманні показники, розкрито значимість застосованих методів та опрацьовано недоліки проведення процедури експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в ЗВО в умовах невизначеності. Обробка процесу отриманих в ході дослідження даних забезпечувалась використанням технології кваліметричного підходу та індексної оцінки. Вагомість факторів кваліметричної субмоделі управління консалтинговою діяльністю в ЗВО на основі різнорівневої підтримки суб’єктів освітньої діяльності засвідчили еквівалентність встановлених експертними групами пріоритетів авторської системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності. У дослідженні визначено перспективи подальших наукових пошуків, які полягають у практичному впровадженню результатів експертного оцінювання шляхом розроблення науково-методичних рекомендацій щодо проєктування консалтингової діяльності в закладі освіти в умовах невизначеності.The use of expert evaluation of the system of designing consulting activities in a higher education institution is a powerful auxiliary tool in conducting scientific and pedagogical research. In this context, we studied the opinion of experts on the evaluation of the system of designing consulting activities in a higher education institution. The evaluation experts are groups of researchers, each responding individually in writing, an organizational group that summarizes experts' opinions. The purpose of the study was to describe the methodology and results of the expert evaluation of the system of designing consulting activities in a higher education institution under conditions of uncertainty. The selection of research methods was determined by its theoretical nature. Expert evaluation procedures were used to determine the effectiveness of the consulting activity design system, which included certain methods, namely: scenario method, brainstorming method, questionnaire method, commission method, Delphi method, etc. The article presents the calculations of the professional competence of experts and the obtained indicators, reveals the significance of the methods used, and discusses the shortcomings of the expert evaluation procedure for designing a consulting activity system in a higher education institution under conditions of uncertainty. The processing of the data obtained during the study was ensured by using the qualimetric approach and index evaluation technology. The weight of the factors of the qualimetric submodel of management of consulting activities in higher education institutions based on multi-level support of educational entities showed the equivalence of the priorities set by the expert groups of the author's system for designing consulting activities in higher education institutions under conditions of uncertainty. The study identifies prospects for further scientific research, which consists in the practical implementation of the results of expert evaluation by developing scientific and methodological recommendations for designing consulting activities in an educational institution under conditions of uncertainty
Тенденції оновлення змісту підготовки майбутніх учителів української мови і літератури у закладах вищої педагогічної освіти
No full textThe article summarises the sociocultural mission of the Ukrainian language and literature teacher, who serves as a transmitter of innovative changes implemented in the language and literature field within lower secondary and upper secondary schools, in accordance with the New Ukrainian School Concept, the State Standard for Basic Secondary Education, and the State Standard for Upper Secondary Education. In the context of modern educational reforms in higher pedagogical education, the need to update the content of training for contemporary Ukrainian language and literature teachers becomes increasingly relevant. These teachers are expected to possess a high level of professional competencies, engage in research activities, act as custodians of the nation's linguistic culture, and guide the axiological and cultural development of citizens and the state as a whole. The study highlights key trends in the professional training of future Ukrainian language and literature teachers, including the structuring of course content based on interdisciplinarity, the implementation of a competency- based approach, and the alignment of training content with changes in the language and literature field in both lower and upper secondary education. This involves enriching educational modules and topics within core pedagogical and methodological disciplines with content reflecting the specifics of teaching Ukrainian language and literature according to the new state standards. The article presents the experience of training future Ukrainian language and literature teachers, considering contemporary educational changes.Узагальнено соціокультурну місію вчителя української мови і літератури, який виступає ретранслятором інноваційних змін, що здійснюються у мовно-літературній галузі у базовій середній і профільній школі на основі Концепції Нової української школи, Державного стандарту базової середньої освіти, Державного стандарту профільної середньої школи. У контексті сучасних реформаційних зрушень у сфері вищої педагогічної освіти актуалізується проблема оновлення змісту підготовки сучасного вчителя української мови і літератури, який повинен мати високий рівень фахових компетентностей, бути спрямованим на дослідницьку діяльність, виконувати роль носія мовної культури суспільства, визначати вектори аксіокультурного розвитку громадянина зокрема і держави загалом. Виокремлено у змісті професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури тенденції: структурування змісту дисциплін на основі міждисциплінарності; реалізації компетентнісного підходу; структурування змісту професійної підготовки є спрямованість на імплементацію змін у мовно-літературній галузі у базовій середній і профільній школі, що передбачає збагачення змістових модулів, тем у межах основних дисциплін педагогічного, методичного спрямування змістовим контентом щодо особливостей викладання української мови і літератури за новими державними стандартами. Представлено досвід підготовки майбутніх учителів української мови і літератури з урахуванням сучасних змін в освіті
Methodological Recommendations on Best Practices in GSEE (Pedagogy Psychology)
No full textМетодичні рекомендації містять впорядковуваний методичний та практичний матеріал, що дозволить здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта познайомитись з необхідним обсягом інформації щодо проходження навчальної пропедевтичної практики в ЗЗСО (педагогіка і психологія); представлено опис навчальної дисципліни та вимог до проходження навчальної пропедевтичної практики. Методичні рекомендації розроблено у відповідності до робочої програми і чинної освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів спеціальності 013 Початкова освіта.Methodological recommendations take into account Practical material that supports people's health (bachelor's) level of higher education in the specialty 013 Primary education to get acquainted with the necessary amount of information on completing educational propaedeutic practice in ZZSO (pedagogy and psychology); The above description of the system is the same as before educational propaedeutic practice. The methodology of recommendations is based on the effectiveness of the programs of the current educational and professional program for the preparation of bachelors in the specialty 013 Primary education
Developing Media Literacy of Future Teachers in the Process of Studying Ukrainian Language for Professional Use
No full textСтаття присвячена дослідженню ролі медіаграмотності у процесі вивчення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» у закладах вищої освіти. Окреслено важливість формування навичок критичного мислення та аналізу інформації, що є необхідним для сучасного інформаційного середовища. Проведено аналіз змісту поняття «медіаграмотність» на основі наукових джерел і запропоновано авторське визначення цього терміна. Авторки статті пропонують практичні завдання, які спрямовані на формування медіаграмотності в майбутніх педагогів. Представлені завдання охоплюють як теоретичні, так і практичні аспекти, включаючи роботу з різними видами медіа, оцінювання достовірності інформації та створення власного медіаконтенту. Особлива увага приділяється використанню критичного мислення для аналізу інформації щодо мовного законодавства, оцінювання достовірності джерел, а також розпізнавання маніпулятивних технологій у медіапросторі. Запропоновані завдання мають на меті не лише покращити знання студентів із мовного питання, а й розвинути навички свідомого сприйняття медіаконтенту, що є актуальним у сучасному інформаційному суспільстві. Авторки аналізують сучасні підходи до викладання медіаграмотності через призму мовних стилів, пропонують ефективні завдання та підкреслюють значення відповідального ставлення до інформації, поваги до авторських прав та розуміння соціальних наслідків використання медіа. Пропоновані завдання мають практичну спрямованість і орієнтовані на формування навичок ефективного професійного спілкування, критичного осмислення інформації та її відповідності етичним і мовним нормам. Розкривається значення поєднання риторичних прийомів із сучасними медійними інструментами для створення переконливих презентацій та формування культури ділового спілкування. Окремо наголошується на важливості дотримання етичних норм у цифровій комунікації та засвоєння принципів грамотного електронного листування. З’ясовано, що практичні завдання на формування медіаграмотності сприяють розвитку комунікативної компетентності здобувачів, здатності адаптуватися до інформаційних викликів сучасного суспільства, а також підвищенню якості освіти в умовах цифрової трансформації.The article is devoted to the study of the role of media literacy in the process of studying the discipline “Ukrainian for Professional Use” in higher education institutions. The importance of developing critical thinking skills and information analysis, which is necessary for the modern information environment, is outlined. The article analyzes the content of the concept of “media literacy” on the basis of scientific sources and offers the author's definition of this term. The authors of the article propose practical tasks aimed at forming media literacy in future teachers. The tasks presented cover both theoretical and practical aspects, including working with different types of media, assessing the reliability of information and creating their own media content. Particular attention is paid to the use of critical thinking to analyze information on language legislation, assess the reliability of sources, and recognize manipulative technologies in the media space. The proposed tasks are intended not only to improve students' knowledge of the language issue, but also to develop the skills of conscious perception of media content, which is relevant in today's information society. The authors analyze modern approaches to teaching media literacy through the prism of language styles, offer effective tasks, and emphasize the importance of a responsible attitude to information, respect for copyright, and understanding the social consequences of media use. The proposed tasks are practical and focused on developing skills of effective professional communication, critical reflection on information and its compliance with ethical and linguistic norms. The importance of combining rhetorical techniques with modern media tools to create convincing presentations and form a culture of business communication is revealed. The authors emphasize the importance of adherence to ethical norms in digital communication and mastering the principles of competent email correspondence. It has been determined that practical tasks for the formation of media literacy contribute to the development of students' communicative competence, the ability to adapt to the information challenges of modern society, as well as to improving the quality of education in the context of digital transformation
Art Education in the Formation of Preschool Children’s Aesthetic Culture
No full textУ статті розглянуто арт-освіту як важливий компонент формування естетичної культури дітей дошкільного віку. На основі застосування широкого спектру наукових досліджень виокремлено основні характеристики артосвіти, деталізовано поняття «арт-освіта». Визначено значення естетичної культури для гармонійного розвитку особистості дитини, яка забезпечує емоційно-естетичне збагачення, сприяє розвитку творчих здібностей та формує основи художнього смаку. Сприйняття естетичних цінностей дозволяє розкривати внутрішній потенціал дитини, емоційну чутливість та здатність вирішувати нестандартні завдання. Важливо, що естетична культура формує морально-етичні якості, зумовлює розвиток толерантності, емпатії та вміння співпрацювати з іншими. Проаналізовано основні завдання, методи та засоби арт-освіти, а також її інтеграцію в освітній процес. Акцентовано увагу на перевагах арт-освіти, серед яких розвиток креативності, емоційної гармонії, комунікативних навичок та формування естетичних цінностей. Доведено необхідність створення арт-зон, впровадження майстер-класів, інтерактивних методів, тематичних днів мистецтва у закладах дошкільної освіти для підвищення ефективності арт-освіти. Автори розглядають сутність естетичної культури як складного феномена, що включає здатність до сприйняття, розуміння та створення прекрасного в навколишньому світі. Особлива увага приділяється методам та підходам до організації арт-освіти в умовах закладів дошкільної освіти. Визначено, що ефективне формування естетичної культури дітей можливе через інтеграцію різних видів мистецької діяльності: образотворчого мистецтва, музики, театру, художньої літератури тощо. Окреслено значення гри як провідного методу навчання, що допомагає дітям природно та невимушено засвоювати естетичні норми й цінності. У статті також аналізуються сучасні педагогічні технології, що сприяють розвитку естетичних почуттів у дітей, зокрема метод проектів, інтерактивні форми навчання, використання мультимедійних ресурсів та створення розвивального художнього середовища. Результати дослідження підтверджують, що системне впровадження арт-освіти у процес виховання дітей дошкільного віку сприяє не лише їхньому естетичному розвитку, а й формуванню особистісних якостей, необхідних для подальшої соціалізації та творчої самореалізації.The article considers art education an essential component of forming preschool children’s aesthetic culture. Based on applying a wide range of scientific research, the main characteristics of art education are singled out, and the concept of “art education” is revealed. The importance of aesthetic culture for the harmonious development of a child’s personality is defined as providing emotional and aesthetic enrichment, promoting the development of creative abilities, and forming the basis of artistic taste. Perception of aesthetic values allows one to reveal the child’s inner potential, emotional sensitivity, and ability to solve non-standard tasks. Aesthetic culture must form moral and ethical qualities and conditions for developing tolerance, empathy, and the ability to cooperate with others. The main tasks, methods, and means of art education and its integration into the educational process are analyzed. Attention is focused on the advantages of art education, including the development of creativity, emotional harmony, communication skills, and the formation of aesthetic values. The necessity of creating art zones, conducting workshops, using interactive methods, and using thematic days of art in preschool education institutions to increase the effectiveness of art education has been proved. The authors consider the essence of aesthetic culture as a complex phenomenon that includes the ability to perceive, understand, and create beauty in the surrounding world. Special attention is paid to methods and approaches to organizing art education in the conditions of preschool education institutions. It was determined that the effective formation of the aesthetic culture of children is possible through the integration of various types of artistic activity: visual arts, music, theater, fiction, etc. The significance of the game as a leading method of learning, which helps children naturally and effortlessly learn aesthetic norms and values, is outlined. The article also analyzes modern pedagogical technologies that contribute to the development of aesthetic feelings in children, particularly the project method, interactive forms of learning, the use of multimedia resources, and the creation of a developmental artistic environment. The study's results confirm that the systematic introduction of art education into the process of raising preschool children contributes not only to their aesthetic development but also to the formation of personal qualities necessary for further socialization and creative self-realization
Classification of Directions of National Olympic Academies оf Different Countries of the World
No full textУ статті вказується про класифікацію напрямів діяльності національних олімпійських академій різних країн світу. Одним з важливих напрямів діяльності Міжнародного олімпійського комітету й Національних олімпійських комітетів є пропаганда ідей олімпізму, популяризація знань про олімпійський рух, історію Олімпійських ігор стародавньої Греції та сучасності; органічне поєднання освітніх й виховних завдань виховання дітей і молоді в процесі фізичного виховання. Вибирали методи експерименту, виходячи з необхідності реалізації даних напрямків із врахуванням специфіки об’єкту й предмету дослідження. Для вирішення поставлених завдань та з метою забезпечення наукової достовірності результатів дослідження в роботі нами був використаний достатньо широкий спектр загальнонаукових та історичних методів дослідження: Використовувались наступні методи досліджень: аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет; аналіз документальних й архівних матеріалів; метод абстрагування; методи порівняння та класифікації; методи математичної статистики. В структурі олімпійського руху на міжнародному рівні реалізацією програм олімпійської освіти молоді в дусі ідей Олімпізму покладено на Міжнародну олімпійську академію, Національні олімпійські академії, Національні федерації з видів спорту, закладів освіти всіх рівнів та інші організації. Потреба олімпійської освіти для розвитку олімпійського руху, всього суспільства способом гуманізації визнані сьогодні по всьому світу. Підтвердження цьому – численні наукові дослідження, присвячені аналізу різноманітних аспектів олімпійського руху та олімпійської освіти. На сьогоднішній день детально обґрунтовано соціальну значущість олімпійського руху та безперечну рівноцінність освітньо-виховних завдань спорту, проте бракує відповідних досліджень щодо ролі й місця олімпійської освіти в системі діяльності Міжнародної олімпійської академії та Національних олімпійських академій, що в значній мірі знижує рівень олімпійського руху. Виникає нагальна потреба розширення галузі олімпійської освіти, вивчення олімпійських ідеалів які є своєрідною базою для олімпійського руху. Незважаючи на існуючі публікації, питання вивчення стосовно класифікації напрямів діяльності національних олімпійських академій різних країн світу залишається актуальним питанням наукових досліджень й практично значущою проблемою.The article indicates the classification of the areas of activity of national Olympic academies of different countries of the world. One of the important areas of activity of the International Olympic Committee and National Olympic Committees is the propaganda of the ideas of Olympism, the popularization of knowledge about the Olympic movement, the history of the Olympic Games of ancient Greece and modern times; an organic combination of educational and educational tasks of raising children and youth in the process of physical education. The experimental methods were chosen based on the need to implement these directions, taking into account the specifics of the object and subject of the research. To solve the tasks set and to ensure the scientific reliability of the research results, we used a fairly wide range of general scientific and historical research methods: The following research methods were used: analysis of scientific and methodological literature and Internet materials; analysis of documentary and archival materials; abstraction method; methods of comparison and classification; methods of mathematical statistics. In the structure of the Olympic movement at the international level, the implementation of programs of Olympic education of youth in the spirit of the ideas of Olympism is entrusted to the International Olympic Academy, National Olympic Academies, Nationa Federations of sports, educational institutions of all levels and other organizations. The need for Olympic education for the development of the Olympic movement, the whole society as a way of humanization is recognized today all over the world. This is confirmed by numerous scientific studies devoted to the analysis of various aspects of the Olympic movement and Olympic education. To date, the social significance of the Olympic movement and the undeniable equivalence of the educational and educational tasks of sport have been substantiated in detail, however, there is a lack of relevant studies on the role and place of Olympic education in the system of activities of the International Olympic Academy and National Olympic Academies, which significantly reduces the level of the Olympic movement. There is an urgent need to expand the field of Olympic education, study the Olympic ideals, which are a kind of basis for the Olympic movement. Despite the existing publications, the issue of studying the classification of areas of activity of national Olympic academies of differen cou vant issue of scientific research and a practically significant problem