eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Methodological Basis of Endurance Development and its Impact on the Functional Capabilities of Middle-Distance Runners
No full textЛегка атлетика – найстарший вид спорту на нашій планеті. Біг – вид рухової активності, який зародився в надрах людської цивілізації тисячі років тому та допоміг зберегти біологічну ідентифікацію виду вищих приматів Homo sapiens. На думку відомих філософів, таких як Йохан Гейзинга, Йоган-Кристоф-Фрідріх фон Шиллер, Жана Бодріяра, Валерій Косяк біг був ключовим фактором трансформації Homo sapiens до статусу Homo sроrticus. Тому сучасні спортивні науковці досліджують проблематичні питання діалектики легкої атлетики у тісній інтеграції з еволюцією сучасної людини. Найбільшого піднесення у добу античності легка атлетика набула у системі змагальної практики древніх греків, яка носила назву агоністика. Усі найвідоміші змагання тієї пори – Олімпійські, Істмійські, Піфійські та Немейські агони розпочиналися протистояннями майстрів бігу. Біг входив і до програми мультиспортивний випробовувань таких як пентатлон. Грекині, правда окремо від чоловіків, теж змагалися у майстерності бігу на іграх присвячених богиням Гері, Деметрі та Афіні. Сучасна історія олімпійської легкої атлетики розпочинається від моменту відродження інтернаціонального проєкту 1896 року. Результати виступів легкоатлетів на міжнародних спортивних аренах сьогодення демонструють досить прогресивні тенденції, що указує на оптимальну організацію навчально-тренувального вишколу спортсменів, який включає в себе багатофакторність елементів вишколу. Саме останній аспект, покликана забезпечити спортивна наука, яка досить скрупульозно і раціонально повинна формувати рекомендації для тренерів у легкій атлетиці через високу конкуренцію у цьому виді спорту. Тому у даній науковій публікації, авторський колектив презентує інформацію перевірки ефективності моделі тренувальної системи щодо розвитку витривалості та її впливу на функціональні можливості легкоатлетів-бігунів на, які спеціалізуються у бігові на середні дистанції, розробленої на основі аналізу науково-методичної літератури. Для вирішення прогностичних завдань автори використали адекватні методи дослідження та довели перспективність власних наукових поглядів.Athletics is the oldest sport on our planet. Running is a type of physical activity that originated in the depths of human civilization thousands of years ago and helped preserve the biological identification of the species of higher primates, Homo sapiens. According to famous philosophers such as Johann Huizinga, Johann Christoph Friedrich von Schiller, Jean Baudrillard, and Valery Kosyak, running was a key factor in the transformation of Homo sapiens to the status of Homo sпорticus. Therefore, modern sports scientists explore the problematic issues of the dialectics of athletics in close integration with the evolution of contemporary man. Athletics gained its greatest prominence in the ancient Greek system of competitive practice, which was called agonistics. All the most famous competitions of that time - the Olympic, Isthmian, Pythian, and Nemean agones – began with the confrontations of running masters. Running was also included in the program of multi-sport events such as the pentathlon. Although separate from men, Greek women also competed in running skills at games dedicated to the goddesses Hera, Demeter, and Athena. The modern history of Olympic athletics begins with the revival of the international project in 1896. The results of athletes' performances in international sports arenas today demonstrate quite progressive trends, which indicate the optimal organization of training and education of athletes, including multifactorial training elements. It is the last aspect that sports science is called upon to provide, which should form recommendations for coaches in athletics quite scrupulously and rationally due to the high competition in this sport. Therefore, in this scientific publication, the authors present information on testing the effectiveness of the training system model for the development of endurance and its impact on the functional capabilities of track and field athletes specializing in middle-distance running, developed based on an analysis of scientific and methodological literature. To solve prognostic tasks, the authors used adequate research methods and proved the prospects of their own scientific views
Development of PhD Students’ Research Competence: a Technological Approach
No full textУ статті розглянуто проблему розвитку дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії у процесі вивчення дисципліни «Методологія і методика наукових педагогічних досліджень». Увагу зосереджено на проблемі теоретичної і практичної підготоаки майбутніх докторів філософії до розроблення і реалізації програми та інструментарію для виконання науково- педагогічного дослідження. Використано комплекс теоретичних і емпіричних методів, включаючи аналіз наукових джерел, педагогічне спостереження, анкетування. Запропонованована педагогічна технологія забезпечує системне оволодіння методологією наукового пошуку, дозволяє поетапно сформувати у майбутніх докторів філософії уміння застосовувати теоретичні та емпіричні методи наукового пошуку, аналізувати й інтерпретувати отримані результати, а також набути навички кількісної та якісної обробки отриманих даних, оформлення результатів наукового дослідження, що сприяє підвищенню якості наукових робіт. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування розробленої технології поетапного опанування компетентностями в галузі методології і методики виконання педагогічного дослідження для підвищення рівня підготовки науковців, гарантованого досягнення освітніх цілей з урахуванням індивідуальних особливостей кожного здобувача ступеня доктора філософії. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням педагогічної системи формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії.The article considers the problem of developing PhD students’ research competence while studying the discipline “Methodology and techniques of scientific pedagogical research”. Attention was focused on the issue connected with the theoretical and practical preparation of PhD students to the development and implementation of the program and tools for conducting scientific and pedagogical research. A complex of theoretical and empirical methods was used, including the analysis of scientific sources, pedagogical observation, and questionnaires. The proposed pedagogical technology provided systematic mastery of the methodology of scientific research, allows future doctors of philosophy to gradually form the ability to apply theoretical and empirical methods of scientific research, analyze and interpret the results obtained, as well as acquire skills in quantitative and qualitative processing of the obtained data, and formalize the results of scientific research. That contributes to improving the quality of scientific works of postgraduate students. The developed pedagogical technology included three stages. Each stage consisted of three steps. The first stage of the proposed technology was theoretical. Its goal was to provide conditions for a thorough mastery of knowledge of the topic by postgraduate students, to form the ability to explain, interpret, characterize concepts. The second stage involved the formation of the abilities of postgraduate students to apply theoretical knowledge in practice, to use the material in familiar and new situations. The third stage aimed to provide postgraduate students with experience in evaluating the results of scientific research, as well as performing certain procedures of pedagogical research.The practical significance of the research lies in the possibility of applying the developed technology of gradual mastering of competencies in the field of methodology and methods of conducting pedagogical research to increase the level of training of scientists, guaranteed achievement of educational goals, taking into account the individual characteristics of each candidate for the Doctor of Philosophy degree. The further research could be related to the development of a pedagogical system for the formation of research competence of postgraduate students
Analysis of Fog in the Sumy Region: Duration, Dynamics and Meteorological Conditions
No full textНауковий керівник - Корнус А. О.У статті проведено аналіз спостережень за туманами в м. Суми та на метеостанції Дружба (м. Хутір-Михайлівський) впродовж 2005–2023 рр. Досліджено сезонну динаміку туманоутворення, яка виявляє чіткий осінньо-зимовий максимум. Встановлено, що найбільша кількість туманних днів припадає на листопад-грудень, а найменша – на літні місяці. Порівняння з даними 1961–1990 рр. засвідчило зменшення кількості туманних днів на обох метеостанціях. Аналіз тривалості туманів показав, що їх середня тривалість у день із туманом становить 6–7 год., а сумарна за рік – 500-600 год. Досліджено розподіл туманів за часом доби: найчастіше вони спостерігаються вранці (6:00 – 9:00), а найрідше – у денні години. Оцінено температурний режим туманів, виявлено мінімальні (-25,9°С) та максимальні (+20,0°С) значення, за яких фіксувалося їх утворення. Проаналізовано вплив швидкості вітру на виникнення та існування туманів. Встановлено, що більшість туманів спостерігалися за слабкого вітру (до 4 м/с), а у 13-15% випадків – за штильових умов. Отримані результати можуть бути використані для прогнозування туманів і розробки рекомендацій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та авіації в регіоні.The article analyzes observations of fog in Sumy and at the Druzhba weather station (Khutir-Mykhailivskyi) during 2005–2023. The seasonal dynamics of fog formation, which shows a clear autumn-winter maximum, was studied. It was established that the largest number of foggy days occurs in November–December, and the smallest – in the summer months. A comparison with data from 1961–1990 showed a decrease in the number of foggy days at both weather stations. An analysis of the duration of fog showed that its average duration on a foggy day is 6–7 hours, and the total duration per year is 500–600 hours. The distribution of fog by time of day was studied: it is most often observed in the morning (6:00–9:00) and least often during the daytime. The temperature regime of fogs was assessed, and the minimum (-25.9°C) and maximum (+20.0°C) values at which their formation was recorded were identified. The influence of wind speed on the occurrence and existence of fogs was analyzed. It was found that most fogs were observed in light winds (up to 4 m/s), and in 13-15% of cases – in calm conditions. The results obtained can be used to forecast fogs and develop recommendations for ensuring road and aviation safety in the region
Development of Musical and Aesthetic Culture of Schoolchildren in Children’s Music Schools Conditions
No full textУ дисертації представлено результати дослідження процесу розвитку музично-естетичної культури школярів в умовах дитячої музичної школи. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «розвиток», «культура», «музична культура», «музично-естетична культура», «музичне сприйняття», «творчість». З’ясовано, що на сучасному етапі додаткова музична освіта володіє значними ресурсами щодо вирішення виховних та освітніх завдань підростаючого покоління, заокрема проблем гармонійного, різнобічного розвитку особистості, залучення дітей та підлітків до традиційних цінностей вітчизняної та світової культурної спадщини. У цьому контексті дитячі музичні школи та дитячі школи мистецтв, як найважливіші ланки позашкільної освіти, прагнуть забезпечити якомога повніший розвиток особистості, в тому числі музично-естетичний, вільний вибір дітьми видів художньо-творчої діяльності та різноманітність пропонованих форм, методів та практик. З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття, в роботі запропоновано його авторське визначення. Музичноестетична культура школяра – це ціннісне, цілісне утворення, що включає: цілеспрямоване музично-естетичне сприйняття, вмотивований музичний смак, музичну грамотність, вироблену в процесі застосування спеціальних музичних способів і прийомів, музикальність як результат музичної діяльності.
Розроблено структуру музично-естетичної культури учнів дитячої музичної школи у єдності мотиваційно-цільового, змістовного, операційного компонентів.
Вперше в українській педагогічній науці здійснено цілісне дослідження розвитку музично-естетичної культури школярів в умовах дитячої музичної школи, а саме: виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми; розроблено структуру музично-естетичної культури у єдності мотиваційно- цільового, змістовного, операційного компонентів; обґрунтовано методику формування досліджуваного цілісного утворення у складі принципів, методів, педагогічних умов, форм та засобів. Здійснена експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики розвитку музично-естетичної культури школярів в умовах дитячої музичної школи.The dissertation presents the results of a study on the process of developing the musical and aesthetic culture of schoolchildren in the conditions of a children's music school.
The work proposes an interpretation of the concepts of «development», «culture», «musical culture», musical-aesthetic culture», «musical perception» and «creativity». It is clarified that at the present stage, additional music education has significant resources for solving educational tasks of the younger generation, particularly in terms of harmonious, versatile personality development, involving children and adolescents in the traditional values of national and world cultural heritage. In this context, children's music schools and children’s art schools, as the most important components of extracurricular education, seek to ensure the fullest possible development of personality, including musical-aesthetic, free choice by children of types of artistic-creative activity, and diversity of offered forms, methods, and practices.
To avoid scientific discrepancies regarding the interpretation of the key concept, the work proposes its authorial definition. The musical-aesthetic culture of a schoolchild is a valuable, integral formation that includes: purposeful musical- aesthetic perception, motivated musical taste, musical literacy developed through the application of special musical methods and techniques, and musicality as a result of musical activity.
The structure of the musical-aesthetic culture of students in a children's music school has been developed, integrating motivational-goal, content, and operational components.
Therefore, for the first time in Ukrainian pedagogical science, a comprehensive study of the development of musical-aesthetic culture among schoolchildren in the context of the children’s music school has been conducted. Specifically, the following was achieved: the state of development of the researched problem was identified; the structure of musical-aesthetic culture was developed, encompassing motivational-goal, substantive, and operational components; a methodology for forming the researched holistic formation was justified, including principles, methods, pedagogical conditions, forms, and means.
The experimental verification of the effectiveness of the proposed methodology for the development of musical-aesthetic culture among schoolchildren in the conditions of the children’s music school was carried out
Media Education in Literature Lessons: From the Experience of German Researchers
No full textСучасний навчальний процес у галузі літературної освіти все більше орієнтується на використання цифрових технологій, що дозволяє розширити традиційні підходи до викладання. У статті розглядається інтеграція нових медіа на уроках літератури на основі досліджень німецьких науковців, зокрема праць М.Кепсера, М.Шварца, Ф.Фредеркінга, Т.Курцрок. Аналізуються функції цифрових медіа у літературній освіті, зокрема їхня роль у процесах читання, письма, аналізу, інтерпретації та творчості учнів. Автори підкреслюють, що традиційні медіа, такі як книги, поступово доповнюються новими формами, включаючи фільми, подкасти та електронні ресурси. Цей розвиток дозволяє розширити межі сприйняття літератури та адаптувати навчальні методи до сучасних вимог.Окрему увагу приділено питанню медіаграмотності, яка є важливою складовою сучасної освіти. Досліджується, яким чином цифрові технології сприяють розвитку критичного мислення, уміння оцінювати інформацію з різних джерел та формуванню усвідомленого ставлення до медіа. Розглядається концепція медіаосвітнього підходу, що включає аналіз цифрового контенту, захист персональних даних, етичне використання медіа та соціальну взаємодію в цифровому просторі. Стаття акцентує на трьох основних підходах до використання цифрових медіа: технічному, фахово-дидактичному та медіаосвітньому. Технічний підхід зосереджується на формуванні базових навичок роботи з цифровими технологіями; фахово-дидактичний –на ефективній передачі навчального матеріалу; а медіаосвітній –на розвитку критичного мислення та етичного використання медіа.Визначено основні виклики, пов’язані з використанням цифрових технологій на уроках літератури, зокрема технічні обмеження, необхідність педагогічної адаптації цифрових інструментів та збереження балансу між традиційними та новими формами роботи з текстом. Обґрунтовано, що успішна інтеграція цифрових медіа у викладання літератури можлива лише за умови їх використання як засобу для досягнення навчальних цілей, а не як самоцілі.The modern educational process in the field of literary education is increasingly oriented towards the use of digital technologies, which allows for an expansion of traditional teaching approaches. This article examines the integration of new media in literature lessons based on the research of German scholars, particularly the works of M. Kepser, M. Schwarz, F. Frederking, and T. Kurzrock. The functions of digital media in literary education are analyzed, particularly their role in the processes of reading, writing, analysis, interpretation, and student creativity. The authors emphasize that traditional media, such as books, are gradually supplemented by new forms, including films, podcasts, and electronic resources. This development allows for an expansion of the boundaries of literary perception and adapts teaching methods to modern requirements. Special attention is given to the issue of media literacy, which is an important component of contemporary education. The article explores how digital technologies contribute to the development of critical thinking, the ability to evaluate information from various sources, and the formation of a conscious attitude towardmedia. The concept of a media educational approach is discussed, which includes the analysis of digital content, data protection, ethical use of media, and social interaction in the digital space. The article highlightsthree main approaches to using digital media: technical, professional-didactic, and media educational. The technical approach focuses on developing basic skills in working with digital technologies; the professional-didactic approach emphasizes the effective delivery of educational material,while the media educational approach concentrates on developing critical thinking and ethicaluse of media. Keychallenges related to the use of digital technologies in literature lessons are identified, including technical limitations, the need for pedagogical adaptation of digital tools, and maintaining a balance between traditional and new forms of text work. It is argued that successful integration of digital media into literature teaching is only possible if they are used as a means to achieve educational goals rather than as an end in themselves
Digital Competence of Sports Coaches: Development Strategy
No full textЗ урахуванням сучасних викликів цифрової трансформації освіти тренерів з виду спорту виключне значення для успішності навчання в вищій школі має розвиток цифрової компетентності здобувачів. Мета дослідження полягала у визначенні підходів до розвитку цифрової компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Для досягнення мети було застосовано методи аналізу наукової літератури, педагогічного моделювання та порівняльного аналізу. У дослідженні використовувалися дані рецензованих джерел, відібраних з наукометричних баз, таких як Google Scholar, Scopus, Web of Science. На основі зібраної інформації здійснено аналіз напрямків розвитку цифрової компетентності. У результаті дослідження було встановлено, що цифрова компетентність є інтегрованою характеристикою особистості, яка дозволяє ефективно використовувати цифрові інструменти для навчальної, професійної та дослідницької діяльності. Проведене дослідження підкреслило важливість розробки мультидисциплінарних підходів розвитку цифрової компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Основними компонентами таких стратегій мають бути: цифрові технології; штучний інтелект; розробка методології навчання. Результати дослідження вказують на необхідність більш активного впровадження інноваційних технологій у навчальний процес майбутніх тренерів з виду спорту, що дозволить ефективніше реалізувати персоналізований підхід і розвивати цифрові навички, необхідні для навчання впродовж життя. Проведений аналіз дозволив виділити освітні вектори розвитку цифрової компетентності: технологічний; інформаційний; комунікативний; безпековий. На основі цих векторів запропоновано освітню модель розвитку цифрової компетентності здобувачів вищої освіти – майбутніх тренерів з виду спорту на основі міждисциплінарного підходу. Визначено, що розвиток цифрової компетентності має враховувати не лише технічні, а й соціально-психологічні аспекти, що сприятиме формуванню у майбутніх тренерів з виду спорту комплексних цифрових навичок для професійної діяльності. Отримані результати поглиблюють розуміння сутності цифрової компетентності та зумовлюють необхідність зосередитися на розробці програм її розвитку як повноцінної складової цілісного навчального процесу в спортивній освіті.Taking into account the modern challenges of the digital transformation of the education of sports coaches, the development of the digital competence of students is of exceptional importance for the success of studies in higher education. The purpose of the study was to determine approaches to the development of digital competence of future sports coaches. To achieve the goal, the methods of scientific literature analysis, pedagogical modeling and comparative analysis were applied. The research used data from peer-reviewed sources selected from scientometric databases such as Google Scholar, Scopus, Web of Science. Based on the collected information, an analysis of the directions for the development of digital competence was carried out. As a result of the study, it was established that digital competence is an integrated personality characteristic that allows effective use of digital tools for educational, professional and research activities. The conducted research emphasized the importance of developing multidisciplinary approaches to the development of digital competence of future sports coaches. The main components of such strategies should be: digital technologies; artificial intelligence; development of teaching methodology. The results of the study indicate the need for a more active introduction of innovative technologies into the educational process of future sports coaches, which will allow more effective implementation of a personalized approach and the development of digital skills necessary for lifelong learning. The conducted analysis made it possible to identify educational vectors for the development of digital competence: technological; informative; communicative; safe Based on these vectors, an educational model for the development of digital competence of higher education graduates - future sports coaches based on an interdisciplinary approach is proposed. It was determined that the development of digital competence should take into account not only technical, but also socio-psychological aspects, which will contribute to the formation of future sports coaches of complex digital skills for professional activity. The obtained results deepen the understanding of the essence of digital competence and make it necessary to focus on the development of programs for its development as a full-fledged component of the holistic educational process in sports education
Smart Specialization of Regions in the Condition of Digital Transformations
No full textСтаття присвячена узагальненню підходів до планування стратегічного розвитку регіонів з акцентом на визначення пріоритетів смарт-спеціалізації та цифрові трансформації. Доведено, що смарт-спеціалізація регіону реалізується через інтелектуально-інноваційні рішення; перетворення споживчої економіки на ресурсогенеруючу; побудову цифрового суспільства, що ґрунтується на нових технологіях. Систематизовано етапи визначення пріоритетів смарт-спеціалізації регіонів відповідно до нормативно-правової документації. Наголошено, що така послідовність повинна мати циклічний характер, оскільки її результатом є висновок щодо досягнення конкретної стратегічної цілі розвитку регіону та доцільності продовження (закриття) виконання регіональних проєктів. Пріоритети смарт-спеціалізації певного регіону визначаються експертним шляхом і мають знайти відображення у відповідній регіональній стратегії розвитку.The modern concept of regional development is characterized by a transformational approach, the key idea of which is to change the qualitative state through the accumulation of knowledge and the use of potential opportunities. The strategic vision of the future development of Ukraine and its territories is based on digital transformations. In today's conditions, digital solutions are the key to effective adaptation of the state, local authorities, business environment, education, and the public to new challenges and changes. The article is devoted to generalizing approaches to planning the strategic development of regions with a focus on identifying priorities for smart specialization and digital transformation. It is proved that smart specialization of the region is realized through intellectual and innovative solutions; transformation of the consumer economy into a resource-generating economy; building a digital society based on new technologies. This concept is based not only on increasing the innovation potential and concentration of limited financial, material and human resources in potentially competitive areas, but also on the efficient use of investments both within a particular territory and on a national scale. The article systematizes the stages of determining the priorities of smart specialization of regions in accordance with the regulatory and legal documentation. It is emphasized that such a sequence is cyclical in nature, since its result is a conclusion on the achievement of a specific strategic goal of regional development and the feasibility of continuing (closing) the implementation of regional projects. The priorities of smart specialization of a particular region are determined by experts and should be reflected in the relevant regional development strategy. To implement projects in the areas of smart specialization at the level of individual territories, regional target programs are formed, funded by local budgets. If the strategic goal of regional development is not achieved, it is either adjusted (clarified, specified) or the priorities and relevant target programs are revised. The basis for the sequence of determining regional priorities for smart specialization is the process of entrepreneurial discovery - an inclusive and interactive analysis of identifying the strengths of the region
Methods of Structuring E-Commerce Enterprise Management Adaptation Systems
No full textАдаптивне управління в електронній комерції та фінансових послугах потребує інтеграції сучасних методів аналітики, автоматизації, персоналізації та кібербезпеки. Аналітика даних із використанням машинного навчання й Big Data дозволяє прогнозувати поведінку споживачів, оптимізувати ризики й персоналізувати пропозиції (JPMorgan, Goldman Sachs, Mastercard). Agile, Lean Management і Design Thinking підвищують адаптивність, ефектив ність і клієнтоорієнтованість послуг (ING, Bank of America, PayPal). ERP, CRM і роботизована автоматизація процесів (RPA) прискорюють обробку транзакцій, знижують витрати та покращують операційну діяльність (HSBC, Deutsche Bank). Інтеграція бізнес-процесів забезпечує контроль фінансових потоків (Santander Bank). Кібербезпека (Zero Trust, блокчейн) ефективно мінімізує ризики (DBS, ICBC). Адаптивне ціноутворення стимулює активність клієнтів (Mastercard, PayPal).The article emphasizes that adaptive management in e-commerce and financial services requires integrating advanced analytics, automation, personalization, and cybersecurity to respond effectively to market changes. Data-driven analytics using machine learning and Big Data allow financial institutions to predict consumer behavior, optimize credit risks, and personalize offers. Leading companies like JPMorgan Chase, Goldman Sachs, and Mastercard demonstrate that algorithmic modeling enhances market analysis accuracy and reduces losses. Flexible management methods, such as Agile, Lean Management, and Design Thinking, boost financial institutions' adaptability. Agile implementation at ING Bank accelerated new product launches; Lean Management at Bank of America reduced costs and improved operational efficiency; Design Thinking at Citibank and PayPal enhanced customer-centric services and satisfaction. Automation technologies and adaptive systems significantly enhance operational efficiency. ERP systems with AI at HSBC and Goldman Sachs facilitate centralized financial management, while CRM systems integrated with chatbots and social media at Bank of America and American Express improve customer experiences. Robotic Process Automation (RPA) at Citibank and Deutsche Bank effectively reduces costs and speeds up transactions. Cross-functional integration, combining business processes, is vital for adaptive management. Santander Bank and Deutsche Bank's integration of e-commerce with logistics automates payments, optimizes trade, and improves financial control. ING Bank and BNP Paribas' end- to-end analytics provide comprehensive market analysis, while Crédit Agricole and UniCredit's omnichannel approach enhances customer loyalty. Companies adapt to consumer trends through Predictive Personalization, gamification, and VR shopping. Alibaba Group and Tencent Holdings personalize offerings using behavioral data, increasing satisfaction. Gamified loyalty programs at Rakuten Bank and Ping An Insurance engage customers actively, while Mitsubishi UFJ Financial Group and Shinhan Bank use VR to enhance remote banking experiences. Thus, financial companies leverage innovation, automation, and personalization to optimize operations, minimize risks, and enhance customer experiences, establishing competitive advantages in fintech
Course Paper in Methods of Teaching Foreign Languages and Cultures
No full textПрограма обов’язкової навчальної дисципліни «Курсова робота з методики навчання іноземних мов» складена відповідно до освітньо-професійної програми «Середня освіта (Англійська та німецька мови/ Англійська та французька мови)» підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (англійська)), спеціалізації 014.021 Середня освіта (Англійська мова і література). Курсова робота є важливим кроком на шляху досягнення мети освітньої програми – набуття знань, формування навичок, вмінь відповідно до компетентностей у галузі середньої освіти, визначених професійним стандартом; підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних учителів іноземних мов, які здатні вирішувати професійні завдання щодо організації та здійснення освітнього процесу з іноземних мов в основній школі, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, мають особистісні якості, що відповідають професіограмі вчителя, здатні до професійної самоосвіти та самовдосконалення протягом життя.
У програмі охарактеризовано мету написання курсової роботи з методики, зазначено передумови для вивчення дисципліни. Описано результати навчання за дисципліною, окреслено критерії оцінювання результатів навчання та засоби діагностики результатів навчання. Також у програмі надані рекомендовані джерела інформації.The work program of the compulsory academic discipline “Course Paper in Methods of Teaching Foreign Languages” has been developed in accordance with the educational and professional program “Secondary Education (English and German Languages / English and French Languages)” for training specialists at the first (bachelor’s) level of higher education within the field of knowledge 01 Education/Pedagogy, specialty 014 Secondary Education (Language and Literature (English)), specialization 014.021 Secondary Education (English Language and Literature).The course paper is an important step toward achieving the goal of the educational program — acquiring knowledge and developing skills and abilities in accordance with the competencies in the field of secondary education defined by the professional standard; training highly qualified and competitive teachers of foreign languages who are capable of solving professional tasks related to the organization and implementation of the educational process in foreign languages at secondary school level, which are characterized by complexity and uncertainty of conditions; possessing personal qualities corresponding to the professional profile of a teacher, and being able to engage in professional self-education and self-improvement throughout life.
The program outlines the purpose of writing the course paper in methods of teaching, specifies the prerequisites for studying the discipline, describes the learning outcomes, defines the criteria for assessing learning outcomes and the tools for their evaluation. The program also provides a list of recommended information sources
Methodological Approaches to the Development of Prospective Vocational Education Teachers’ Professional Competence
No full textУ статті наголошено, що сучасний викладач закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти повинен орієнтуватися в інноваційних методологічних підходах, принципах і функціях щодо організації освітнього процесу, використовувати готові їх варіації і створювати нові, самостійно здійснювати дослідницьку та науково-методичну роботу, критичний аналіз власної професійної діяльності, розробляти й апробувати, удосконалювати й упроваджувати прогресивний педагогічний і виробничий досвід. Зазначено, що це вимагає розроблення нових цілей, завдань, ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів, зміни теоретичних і методологічних засад. Вивчення науково-педагогічних джерел дозволило виокремити ключові поняття дослідження. У результаті такого аналізу встановлено, що на сьогодні відсутнє узгоджене бачення науковців щодо принципів поєднання методологічних підходів до формування професійної компетентності. Обґрунтовано методологічні підходи до процесу формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Враховуючи сучасні напрями модернізації вищої педагогічної і професійної освіти, нові пріоритети в підготовці майбутніх педагогів професійного навчання, визначено наступні методологічні підходи дослідження: компетентнісний, системний, аксіологічний, діяльнісний, синергетичний, особистісно орієнтований, рефлексійний, акмеологічний та інтегративний. Авторкою констатовано, що названі підходи відіграють значну роль у цьому процесі Розглянуто сукупність визначених підходів як методологічну основу дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання, а також окреслено сутність концептуальних засад організації цього процесу.The article emphasizes that a modern teacher at institutions of vocational (vocational-technical) and professional pre-tertiary education must be well-versed in innovative methodological approaches, principles, and functions related to the organization of the educational process. Such a teacher should be capable of applying existing methodological models and developing new ones, conducting independent scientific and methodological research, engaging in critical reflection on their professional activity, and designing, testing, improving, and implementing advanced pedagogical and industrial practices. It is noted that this requires the formulation of new goals, objectives, and value orientations for rospective teachers, as well as a revision of theoretical and methodological foundations. The analysis of scientific and pedagogical literature enabled the identification of key concepts of the study. The findings reveal a lack of consensus among scholars ras to the principles for integrating methodological approaches to the development of professional competence. The article substantiates a set of methodological approaches relevant to the process of developing the professional competence of fprospective vocational education teachers. Considering the current directions in the modernization of higher pedagogical and vocational education, and the emerging priorities in the training of prospective vocational education teachers, the following methodological approaches were identified: competencebased, systemic, axiological, activity-based, synergetic, learner-centered, reflective, acmeological, and integrative. The author argues that these approaches play a significant role in the given process. The selected approaches are considered as the methodological foundation for investigating the fdevelopment of professional competence among prospective vocational education teachers. Furthermore, the conceptual principles underlying the organization of this process have been outlined