eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Історія Прилуччини: мікроісторичне дослідження для уточнення часу заснування села Карпилівки
No full textThe purpose of the article is to clarify the time of the founding of the village of Karpylivka, Pryluky district, Chernihiv region, based on the analysis of historical information, the use of microhistorical research methods, and the analysis of cartographic sources. The methodological basis of the study is the complex application of general scientific (analysis; synthesis; comparison and generalization), specific scientific (structural; interpretative-analytical, search, bibliographic, cartographic) methods, as well as microhistorical research methods (biographical, historical reconstruction, ‘dense description’, individualization and uniqueness, historical and social extrapolation).
The scientific novelty lies in the justification, based on the identified written and cartographic sources, of significant corrections to the time of the founding of the village of Karpylivka, Pryluky district, Chernihiv region. The study contributes to the growth of scientific interest in the study of local objects and personalities, personifies and actualizes local history in the context of the history of Ukraine, and is of a local history educational nature. The research methodology used can be applied to similar microhistorical explorations of local historical sites on the territory of Ukraine.
Conclusions. The study of the history of the origin of the village of Karpylivka, the identification of facts that clarify the chronology of the foundation and the context of historical events, became possible thanks to the use of a complex of microhistorical methods, the study of cartographic materials, as well as the analysis of the historical context of the events of the second half of the 17th century that unfolded in Ukraine and the Sribnyan region. The results of the study can be considered:
Clarification of the date of the foundation of the village of Karpylivka: a settlement with this name probably existed from the 40-50s of the 17th century, no later than April 1659, and ceased to exist by 1708(10).
The place where the Sribnyanskyi centurion Anton Trotsyna re-founded the village of Karpylivka is the location of the village of the same name, which was probably destroyed in April 1659 by a punitive detachment of Muscovites during a battle with Cossack detachments under the command of the Pryluky colonel Petro Doroshenko.
The desolation and oblivion of the village of Karpylivka destroyed by the Russians for half a century were the result of the military defeat of the Ukrainians and the long-term dominance of the Russian narrative in explaining the history of Ukraine. Soviet historiography inherited the aforementioned imperial policy of silencing the tragedy.
The founding of Karpylivka in 1708 (or in 1710) was actually an act of restoring the destroyed village in the process of economic development of the surrounding lands. The version of the alleged ancient Tatar destruction of the village is not factually confirmed and is presented in Russian imperial and Soviet historiography as a way to avoid mentioning the true course of events.
The methodology of the conducted comprehensive study involving source information and its multi-aspect analysis can be used for further research into the history of Karpylivka, as well as other settlements and local facts of microhistory. The effectiveness of chronological attribution through comparative and contextual analysis of diverse source information (in particular, cartographic) deserves the isolation of this aspect as a technological component of the study and the formation of the methodology of microhistorical and regional studies.
The study is educational in nature, as it explains the influence of Russian military power on the formation of the context of local history in certain regions of Ukraine.Мета статті – уточнення часу заснування села Карпилівка Прилуцького району Чернігівської області на підставі аналізу історичних відомостей, використання методів мікроісторичного дослідження та аналізу картографічних джерел. Методологічну основу дослідження складає комплексне застосування загальнонаукових (аналіз; синтез; порівняння та узагальнення), конкретно-наукових (структурний; інтерпретаторсько-аналітичний, пошуковий, бібліографічний, картографічний) методів, а також методів мікроісторичного дослідження (біографічний, історичної реконструкції, «щільного опису», індивідуалізації та унікалізації, історичної та соціальної екстраполяції).
Наукова новизна полягає у обґрунтуванні на підставі виявлених письмових та
картографічних джерел суттєвих коректив часу заснування села Карпилівка Прилуцького району Чернігівської області. Дослідження сприяє зростанню наукового інтересу до вивчення локальних об’єктів та особистостей, персоніфікує та актуалізує локальну історію в контексті історії України, носить краєзнавчий виховний характер. Використана методика дослідження може бути застосована для аналогічних мікроісторичних розвідок локальних історичних об’єктів на території України.
Висновки. Дослідження історії походження села Карпилівки, виявлення фактів, що уточнюють хронологію заснування та контекст історичних подій, стало можливим завдяки використанню комплексу мікроісторичних методів, дослідженням картографічних матеріалів, а також аналізу історичного контексту подій другої половини 17 ст., що розгорталися в Україні та на Срібнянщині. Результатом дослідження можна вважати:
Уточнення дати заснування села Карпилівка: населений пункт із такою назвою вірогідно існував з 40-50-х років 17 ст., не пізніше квітня 1659 року припиняє своє існування до 1708(10) років.
Місце, на якому Срібнянський сотник Антон Троцина повторно заснував село Карпилівку, є місцем розташування села із такою самою назвою, яке вірогідно було знищене у квітні 1659 року каральним загоном московитів в ході бойового зіткнення із козацькими загонами під командуванням Прилуцького полковника Петра Дорошенка.
Запустіння та забуття знищеного росіянами села Карпилівка протягом півстоліття стали наслідком військової поразки українців та тривалого домінування російського наративу пояснення історії України. Радянська історіографія успадкувала зазначену імперську політику замовчування трагедії.
Заснування Карпилівки у 1708 (або у 1710) році фактично було актом відновлення зруйнованого села в процесі господарського освоєння довколишніх угідь. Версія про нібито давнє татарське руйнування села не знаходить фактичного підтвердження та представлена у російській імперській та радянській історіографії як спосіб уникнути згадки про справжній перебіг подій.
Методологія проведеного комплексного дослідження із залученням джерельної інформації та її поліаспектного аналізу може бути використана для подальших досліджень історії Карпилівки, а також інших населених пунктів та локальних фактів мікроісторії. Результативність хронологічної атрибуції через порівняльний та контекстний аналіз різнопланової джерельної інформації (зокрема, картографічної) заслуговують на виокремлення даного аспекту як технологічної складової дослідження та формування методології мікроісторичних та регіональних досліджень.
Дослідження має виховний характер, оскільки пояснює вплив російської військової сили на формування контексту локальної історії в окремих регіонах України
Modern Ukrainian Literary Language: Phonetics. Phonology. Orthoepy
No full textНавчально-методичний посібник укладено відповідно до чинної програми курсу «Сучасна українська літературна мова» філологічних факультетів педагогічних університетів. У посібнику подано програму та структуру навчальної дисципліни, завдання для практичних занять, які систематизовано за основними темами розділів курсу – «Фонетика. Фонологія», «Орфоепія».
До кожної теми курсу передбачено стислий виклад основних термінів і понять, запитання і завдання для самоконтролю, практичні завдання, тестові завдання. Окремо подано підсумкові контрольні роботи, завдання для самостійної роботи, програмові вимоги до підсумкової атестації, схеми і зразки лінгвістичного аналізу.
Навчально-методичний посібник стане корисним як для студентів філологічних факультетів, так і для викладачів закладів вищої освіти та вчителів української мови.This teaching and methodological manual has been compiled in accordance with the current syllabus of the course "Modern Ukrainian Literary Language" for philology faculties of pedagogical universities. The manual presents the program and structure of the academic discipline, as well as practical class assignments, organized according to the main topics of the course sections – "Phonetics. Phonology" and "Orthoepy."
Each topic includes a concise presentation of key terms and concepts, questions and tasks for self-assessment, practical exercises, and test assignments. The manual also provides final assessment tasks, assignments for independent work, requirements for the final certification, and schemes and samples of linguistic analysis.
This manual will be useful both for philology students and for university instructors and teachers of the Ukrainian language
A Philosophical and Pedagogical View of the Influence of the Christian Faith in the Process of Educating the Future Young Generation
No full textУ статті проаналізовано філософсько-педагогічний вплив Християнської віри на виховання молодого покоління. Авторами наголошено на важливості християнських цінностей як основи морального та духовного формування особистості. Зауважено, що християнське виховання ґрунтується на заповідях, які сприяють гармонійному розвитку особистості та суспільства. Зокрема, аналізується значущість християнських цінностей як основи морального та духовного формування особистості. Наголошується на необхідності виховання молоді відповідно до віри предків, що сприяє формуванню стійкості до життєвих труднощів, моральної відповідальності та духовної самосвідомості. Автори підкреслюють, що християнське виховання сприяє розбудові сильного та процвітаючого суспільства, орієнтованого на традиційні духовні засади.The article analyses the philosophical and pedagogical influence of the Christian faith on the education of the younger generation. The authors emphasise the importance of Christian values as the basis of moral and spiritual formation of the individual. It is noted that Christian education is based on Christian precepts that contribute to the harmonious development of the individual and society. In particular, the importance of Christian values as the basis of moral and spiritual formation of the individual is analysed. The authors emphasise the need to educate young people in accordance with the faith of their ancestors, which contributes to the formation of resilience to life's difficulties, moral responsibility and spiritual awareness. The authors emphasise that Christian education contributes to the development of a strong and prosperous society based on traditional spiritual principles. The research methodology is comprehensive and based on the philosophical, anthropological, and socio-philosophical analysis of the influence of the Christian faith on the process of educating the future young generation. The following scientific methods were used in the study: analysis and synthesis, comparative and systematic methods, as well as hermeneutical analysis to interpret biblical texts that reveal the essence of Christian values. The authors note that it is now extremely important to introduce into educational programmes subjects that shape the worldview of future generations on the basis of Christian values. After all, young people brought up on such principles are capable of changing and developing our country for the better, preserving national identity, traditions and, most importantly, the faith of their ancestors - the Christian faith. It is faith that helps people find the meaning of life, determine their path and follow it with confidence
Chamber and Vocal Creativity of Pavl Senytsia in the Challenges of Ukrainian Musical Art of the First Third of the 20th Century
No full textРозглянуто еволюцію камерно-вокальної творчості визначного українського композитора Павла Сениці (1879–1960) у контексті соціально-політичних зрушень першої третини ХХ століття. Відзначено типовий для митців – вихідців з України шлях композитора до набуття професійності: видатні здібності й прагнення займатися музикою надали можливість навчатися і завершити Московську консерваторію, а після залишитися працювати в ній. Відзначено, що, незважаючи на проживання в столиці імперії, а згодом країни рад, П.Сениця весь час був кревно пов’язаний з Україною, насамперед з Харковом. Камерно-вокальні твори, які він писав протягом всього життя, змістовно і стилістично відбивають ті зрушення, які відбувались у вітчизняній культурі окресленого періоду. Перші солоспіви на слова Т.Шевченка було створено ще під час навчання у школі Воздвиженського братства. Ці композиції демонструють традиційний національно-романтичний стиль композиції, характерний для М.Лисенка та представників цього напрямку початку ХХ століття. Навчання у консерваторії та впливи культури «срібного віку» позначилось на зверненні композитора до декадансних образів та модерних засобів композиції. Це солоспіви на слова К.Бальмонта, Л.Косуновича, Ф.Сологуба, О.Чюміної, у тому числі схожих за настроями віршів українських поетів М.Кічури, М.Шаповала. Після 1910-х років у камерно-вокальній творчості композитор звертається виключно до текстів українських поетів (О.Коваленко, О.Олесь, В.Сосюра). У 1920-х роках солоспіви та пісні П.Сениці присвячено оспівуванню радісного життя у новій соціалістичній країні (А.Дикий, Я.Мамонтов, М.Рильський, В.Сосюра, П.Тичина). Проте композитор залишається вірним собі, його хвилюють питання людської гідності, щирості почуттів, існування України. Багато камер-но-вокальних композицій у 1920–1930-ті роки пишеться на вірші «неблагонадійних» поетів П.Голоти, М.Кічури, О.Коваленка, О.Неприцького-Грановського, О.Олеся, М.Філянського, М.Шаповала та ін. У романсах і піснях П.Сениці, створених на власні тексти, переважає пейзажно-зображальний характер.The article examines the evolution of the chamber and vocal works of the prominent Ukrainian composer Pavlo Senytsia (1879–1960) in the context of the socio-political changes of the first third of the 20th century. The composer’s path to becoming a professional, typical for artists from Ukraine, is noted: outstanding abilities and a desire to engage in music provided the opportunity to study and graduate from the Moscow Conservatory, and then to stay and work there. It is noted that, despite living in the capital of the empire, and later the Soviet Union, P.Senytsia was always closely connected with Ukraine, primarily with Kharkov. The chamber and vocal works that he wrote throughout his life reflect the changes that took place in the national culture of the period in terms of content and style. The first solo songs to the words of T.Shevchenko were created while studying at the Vozdvyzhensky Brotherhood School. These compositions demonstrate the traditional national-romantic style of composition characteristic of M.Lysenko and representatives of this trend of the early 20th century. Studying at the conservatory and the influence of the culture of the “silver age” affected the composer’s appeal to decadent images and modern means of composition. These are solo songs to the words of K.Balmont, L.Kosunovych, F.Sologub, O.Chumina, including poems of similar moods by Ukrainian poets M.Kichura, M.Shapoval. After the 1910s, in his chamber and vocal work, the composer turned exclusively to the texts of Ukrainian poets (O.Kovalenko, O.Oles, V.Sosyura). In the 1920s, solo songs and songs by P.Senytsia were dedicated to the celebration of joyful life in the new socialist country (A.Dykyi, Ya.Mamontov, M.R ylsky, V.Sosyura, P.Tychyna). However, the composer remains true to himself, he is concerned with the issues of human dignity, sincerity of feelings, the existence of Ukraine. Many chamber and vocal compositions in the 1920s and 1930s were written on the verses of “unreliable” poets P.Golota, M.Kichura, O.Kovalenko, O.Nepritsky-Hranovsky, O.Oles, M.Filyansky, M.Shapoval and others. Romances and songs by P.Senytsia on his own texts are mainly landscape-imaginative in nature
The Role of Physical and Sports Rehabilitation in Restoring the Functional Capabilities of Military Servicemen after Combat Injuries
No full textЩе з 2014 року військові дії на сході України спричинили появу великої кількості військовослужбовців, котрі зазнали поранень або серйозних травмувань під час бойових дій., а повномасштабна війна з 24 лютого 2022 року суттєво збільшила цю кількість. Це створює гостру потребу в реабілітації та відновленні, процесах, які сприяють відновленню фізичних сил і соціальній інтеграції військових. Наразі в Україні бракує системної професійної реабілітаційної допомоги. Одним із найбільш перспективних напрямів у цьому процесі є фізкультурно-спортивна реабілітація, яка поєднує активні фізичні вправи та індивідуальні програми адаптації до нових умов життя. Після лікування в госпіталях військові часто стикаються з проблемами відновлення функціональності організму для повернення до нормальної фізичної форми. Бойові травми, як правило, супроводжуються порушенням функціональних можливостей організму, обмеженням рухливості та зниженням фізичної витривалості. Це не лише впливає на здатність військових повернутися до служби чи активного життя, але й може призвести до погіршення психологічного стану та соціальної ізоляції. У цьому контексті фізична активність стає інструментом не лише для відновлення фізичних функцій, а й для зміцнення впевненості у власних силах і підвищення якості життя. Фізкультурноспортивна реабілітація позитивно впливає на психоемоційний стан військовослужбовців, допомагаючи подолати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та інші психологічні наслідки бойових дій. Вона забезпечує поступове відновлення працездатності та повернення до активного життя через комплекс вправ, які враховують характер травм та індивідуальні потреби кожного військового. Заняття спортом також сприяють соціалізації, оскільки проводяться в колективі, що додає почуття підтримки та належності до спільноти. Розробка та впровадження систем фізкультурно-спортивної реабілітації є важливим завданням для суспільства, оскільки це сприяє поверненню військовослужбовців до повноцінного життя та їх інтеграції в соціальне середовище. У статті розглянуто роль фізичних вправ і спортивних занять у реабілітаційному процесі, проаналізовано їхній вплив на відновлення функціональних можливостей організму, а також запропоновано рекомендації щодо вдосконалення програм реабілітації. Впровадження таких підходів сприятиме не лише фізичному, але й морально-психологічному зміцненню військовослужбовців, забезпечуючи їхню гармонійну інтеграцію в цивільне життя.Since 2014, military operations in eastern Ukraine have resulted in a large number of servicemen who have been wounded or seriously injured during combat operations, and the full-scale war since February 24, 2022, has significantly increased this number. This creates an urgent need for rehabilitation and recovery, which contribute to restoring physical strength and social integration of military personnel. Currently, Ukraine lacks systematic professional rehabilitation assistance. One of the most promising areas in this process is physical and sports rehabilitation, which combines active physical exercises and individual programs for adaptation to new living conditions. After hospital treatment, military personnel often face problems restoring the body's functionality to return to standard physical shape. Combat injuries are usually accompanied by impaired functional capabilities of the body, limited mobility, and decreased physical endurance. This not only affects the ability of military personnel to return to service or active life but can also lead to a deterioration in psychological state and social isolation. In this context, physical activity becomes a tool for restoring physical functions, strengthening self-confidence, and improving the quality of life. Physical and sports rehabilitation has a positive effect on the psycho-emotional state of military personnel, helping to overcome post-traumatic stress disorder (PTSD) and other psychological consequences of combat operations. It ensures the gradual restoration of working capacity and a return to active life through a set of exercises that consider the nature of the injuries and the individual needs of each military personnel. Sports also contribute to socialization, as they are carried out in a team, adding a sense of community support and belonging. Developing and implementing physical and sports rehabilitation systems is an important task for society, as it contributes to returning military personnel to a whole life and integrating into the social environment. The article examines the role of physical exercises and sports in the rehabilitation process, analyzes their impact on restoring the body's functional capabilities, and offers recommendations for improving rehabilitation programs. Implementing such approaches will contribute to military personnel's physical, moral, and psychological strengthening, ensuring their harmonious integration into civilian life
Theoretical Basis of Forming Students' Artistic-Creative Competence at Music Art Lessons Using Health-Saving Technologies
No full textУ статті досліджено теоретичні засади формування художньо-творчої компетентності учнів на уроках музичного мистецтва та обґрунтовано ефективність використання здоров’язбережувальних технологій для формування зазначеного феномена в закладах освіти. Використано методи дослідження, що включають аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації та порівняльний аналіз підходів до формування художньо-творчої компетентності учнів з використанням здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. У результаті дослідження було розглянуто поняття художньої, творчої та художньо-творчої компетентності, їхній зміст і взаємозв’язки, структуру та значення для гармонійного розвитку особистості в контексті сучасної музично-педагогічної освіти. Розглянуто класифікації здоров’язбережувальних технологій. Досліджено вплив казкотерапії, музикотерапії, вокалотерапії, танцювально-рухової терапії та сугестивних технологій на формування художньо-творчої компетентності учнів. Обґрунтовано значення імпровізації та композиторської діяльності для розвитку самостійного музичного мислення, творчої ініціативи та емоційної виразності учнів. Визначено роль сприятливого навчального середовища, яке забезпечує психоемоційний комфорт, знижує напруження та підвищує мотивацію учнів до творчої діяльності. Результати дослідження можуть бути застосовані для розробки та впровадження ефективних програм з музичного мистецтва, спрямованих на формування художньо-творчої компетентності учнів з використанням здоров’язбережувальних технологій. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок, які полягають у розробці нових методів впровадження здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва та моніторингу їхнього впливу.The article explores theoretical basis of forming students’ artistic-creative competence at music art lessons. The research methods include analysis of scientific literature, generalization, classification and comparative analysis of approaches to forming students’ artistic-creative competence using health-saving technologies at music art lessons. The study examined concepts of artistic, creative and artistic-creative competence, their content and interrelations, structure and significance for harmonious development of personality in context of modern music-pedagogical education. The classifications of health-saving technologies based on their purpose, types of activities and forms of organization were considered. The study investigated the impact of fairy- tale therapy, music therapy, vocal therapy, dance-movement therapy and suggestive technologies on the development of students’ artistic-creative competence at music art lessons within educational institutions. Special attention was given to suggestive technologies, which are based on methods of suggestion, positive self-perception and creation of emotionally rich situations. The significance of improvisation and composition in fostering independent musical thinking, creative initiative and students’ emotional expressiveness were substantiated. The article proposes to use modern digital technologies at music art lessons, which significantly expand students’ opportunities for musical creativity, increasing their engagement and interest in the educational process. The role of health- saving technologies in creating emotionally favorable environment was highlighted, as they enhance quality of educational process, reduce stress levels, harmonize students’ psycho-emotional state and promote their activity and creative thinking. The research results can be applied to development and implementation of effective music education programs aimed at fostering students’ artistic-creative competence using health-saving technologies. The article describes prospects for further scientific research which are based on development of new methods for implementing health-saving technologies at music art lessons and monitoring their effects
Reproduction of Ancient Instrumentation in Modern Musical Performance Practice
No full textУ статті розглянуто та проаналізовано можливості старовинного інструментарію, його «відтворення» та застосу-вання у сучасній практиці. Окреслено основні тонкощі та способи підходу сучасних виконавців до старовинного інструмента-рію з виділенням опозицій у музично-виконавській практиці. Вивчення особливостей виконання старовинної музики має величез-ний сенс для всіх без винятку музикантів. Систематизація різних поглядів надає можливість удосконалити теоретичні позиції щодо важливості врахування контексту епохи та особливостей розвитку інструментарію та виконавства. Завдяки цьому можна отримати повноцінне уявлення про музику давніх часів, і тільки це відпрацьовує в музиканта гарний смак і почуття стилю, естетики певної епохи. Доведено, що історичне-орієнтоване виконавство має тенденцію постійної реконструкції в сучасному музичному мистецтві. Стосовно «автентизму» підкреслюється, що явище «реконструкції» пов’язане перш за все з відтворенням самих музичних інструментів, воно потребує абсолютної історичної достовірності, а також залежних від цього різних способів виконання. Відтворення культури і традицій минулого безпосередньо впливає на сучасну культуру, не тільки на виконавську, а й слухацьку. Питання вивчення старовинної музики актуальне і сьогодні, отже, сучасні дослідники продовжують вивчати роботи попередників і надають cвоє усвідомлення виконавських принципів автентизму (інструмента-рій, акустика, динаміка). Порівняння виконавських інтерпретацій корифеїв автентичного руху виявляє дуже багато незви-чайних, цікавих рішень, трактувань індивідуального стилю виконання, різних підходів до туше, фразування, штрихів, прикрас. Визначено глобальне значення рольових функцій інструментів та трансформація акустичних та темброво-динамічних харак-теристик, що виникають при відновленні музики епохи Бароко і що необхідно для правильної інтерпретації твору. Вивчаючи та аналізуючи особливості гри на старовинних інструментах, ми відтворюємо систему музичного сприйняття з точки зору не тільки старовинної музики, а й сучасної, що є перспективою подальшого вивчення та поглибленого дослідження.The article examines and analyzes the possibilities of ancient instruments, their ‘reproduction’ and their use in modern practice. The main subtleties and methods of approach of modern performers to ancient instruments are outlined, with the selection of oppositions in musical and performing practice. Studying the peculiarities of performing early music makes a lot of sense for all musicians without exception. The systematization of different views provides an opportunity to improve theoretical positions regarding the importance of taking into account the context of the era and the specifics of the development of instrumentation and performance. Thanks to this, you can get a full picture of the music of ancient times, and this alone develops a musician's good taste and sense of style, aesthetics of a certain era. It has been proven that historically-oriented performance has a tendency of constant reconstruction in modern musical art. Regarding ‘authenticism’, it is emphasized that the phenomenon of ‘reconstruction’ is primarily related to the reproduction of the musical instruments themselves, it requires absolute historical authenticity, as well as various methods of performance depending on it. Reproduction of the culture and traditions of the past has a direct impact on modern culture, not only the performing one, but also the listening one. The question of studying ancient music is relevant even today, therefore, modern researchers continue to study the works of their predecessors and provide their awareness of the performance principles of authenticity (instrumentation, acoustics, dynamics). A comparison of the performance interpretations of the luminaries of the authentic movement reveals a lot of unusual, interesting solutions, interpretations of the individual performance style, different approaches to mascara, phrasing, touches, and decorations. The global significance of the role functions of the instruments and the transformation of the acoustic and timbre-dynamic characteristics that arise during the restoration of the music of the Baroque era and that is necessary for the correct interpretation of the work are determined. Studying and analyzing the features of playing on ancient instruments, we reproduce the system of musical perception from the point of view not only of ancient music, but also of modern music, which is a perspective for further study and in-depth research
Historical Background and Development of Military Translation: from the Origins to Modern Approaches.
No full textСтаття присвячена розгляду історичних передумов, витоків та розвитку військового перекладу. Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що військовий переклад являє собою значущу частину діяльності збройних сил будь-якої держави, дипломатичних і міжнародних відносин, адже він забезпечує комунікацію між представниками різних держав, а також є невід’ємним компонентом інформаційної безпеки та координації у міжнародних військових операціях. А в умовах глобалізації та продовження повномасштабної війни на території України військовий переклад є надзвичайно потрібним і потреба у кваліфікованих військових перекладачах безперервно зростає. Мета статті полягає у вивченні особливостей розвитку військового перекладу. Основу методологічного підходу в цій роботі складає комплексне системне дослідження, що ґрунтується на ефективному поєднанні теоретичних методів дослідження. Зокрема аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, інтерпретація, а також описовий і порівняльно-історичний методи та метод зіставлення були використані з метою вивчення специфіки розвитку військового перекладу та представлення одержаних результатів дослідження. Головними результатами, що були одержані в межах цього наукового дослідження, слід вважати узагальнення поняття «військовий переклад», опис процесу розвитку військового перекладу в Україні та обґрунтування сучасних підходів до розвитку військового перекладу. Виявлено, що військовий переклад розпочав свій розвиток з часів незалежності нашої держави, проте з 2014 року його розвиток набув нових обертів з огляду на військові дії, які тривають на території України. Результати цього наукового дослідження, а також сформульовані на їхній основі висновки, становлять практичну цінність для військових та цивільних перекладачів, філологів, викладачів, а також інших фахівців, які займаються вивченням проблем розвитку та функціонування військового перекладу в умовах воєнного стану.The article is devoted to military translation's historical background, origins, and development. The relevance of the problem stated in the article is that military translation is a significant part of the activities of the armed forces of any state, diplomatic and international relations, as it ensures communication between representatives of different states and is an integral component of information security and coordination in international military operations. In the context of globalization and the ongoing full-scale war on the territory of Ukraine, military translation is extremely important, and the need for qualified military translators is constantly growing. The article aims to study the peculiarities of the development of military translation. The basis of the methodological approach in this paper is a comprehensive systematic study based on an effective combination of theoretical research methods. In particular, analysis, synthesis, generalization, abstraction, interpretation, descriptive and comparative-historical methods, and comparison methods were used to study the specifics of the development of military translation and present the study results. The main results obtained in this research are a generalization of the concept of “military translation,” a description of the development process of military translation in Ukraine, and a substantiation of modern approaches to the development of military translation. It was found that military translation began its development after the independence of our country. Still, since 2014, its development has gained new momentum due to the ongoing military operations on the territory of Ukraine. The results of this research and the conclusions drawn on their basis are of practical value for military and civilian translators, philologists,teachers, and other professionals involved in studying the development and functioning of military translation under martial law
Using Ukrainian Exercise Equipment Alfa Gravity to Harmonise Physical and Mental Health
No full textОстанніми роками серед практиків адаптивної фізкультури спостерігається значне зростання інтересу до інноваційних тренажерів, що здатні не лише покращити фізичну форму, а й відновити ментальне здоров'я, стимулювати підсилення когнітивних функцій. Яскравий представник подібних методик – український тренажер Alfa Gravity. Цей унікальний метод поєднує тілесно-орієнтований підхід, психосоматику, лікувальну фізкультуру та фізичну реабілітацію, що дозволяє користувачам ефективно тренувати м'язи, покращувати координацію та підвищувати загальну витривалість. У статті розглянуто особливості Alfa Gravity, його переваги та вплив на здоров'я, наведені практичні рекомендації щодо використання методики, зокрема в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Дослідження базується на загально- наукових, порівняльних, пошукових та практичних методиках, включаючи багаторічний досвід тренерської діяльності у співпраці з громадськими та благодійними організаціями. Результати вказують на високу ефективність цієї методики для поліпшення самопочуття та емоційного стану, покращення постави, зміцнення та надання еластичності м’язам, ментального оздоровлення, підвищення загального тонусу.In recent years, there has been a significant increase in interest among practitioners of adaptive physical education towards innovative training devices that not only enhance physical fitness but also restore mental health and stimulate cognitive functions A prominent representative of such methodologies is the Ukrainian training device, Alfa Gravity. This unique method combines a body- oriented approach, psychosomatics, therapeutic physical education, and physical rehabilitation, allowing users to effectively train their muscles, improve coordination, and enhance overall endurance. The article explores the features of Alfa Gravity, its advantages, and its impact on health, providing practical recommendations for utilizing the method, particularly in working with children with special educational needs. Alfa Gravity has been found to be highly effective in harmonizing physical and mental health, particularly in its positive effects on physical and emotional states, posture improvement, muscle elasticity, and psychosocial recovery. Additionally, Alfa Gravity strengthens the cardiovascular system and increases endurance and flexibility, making it a valuable tool in rehabilitation and adaptation programs, especially for children with special educationa needs. Overcoming physical limitations not only improves health but also fosters socialization, regardless of age or gender. Creating a supportive environment and utilizing innovative methods like Alfa Gravity is crucial for encouraging activity and development in children, which in turn contributes to their holistic growth. For children with special educational needs, the benefits of Alfa Gravity include enhanced innervation, restoration of the mind-body connection, strengthening of neural pathways, stimulation of fine motor skills, assistance in sensory integration, promotion of better cognitive development, and support in becoming more independent. In conclusion, the Alfa Gravity training method represents a significant advancement in adaptive physical education, offering a comprehensive approach to improving both physical and mental health. Its application can lead to profound benefits for individuals particularly children with special needs, by fostering their development and enhancing their quality of life
Pedagogical Conditions for the Formation Of Communicative Competence of Children of Senior Preschool Age in the Process of Musical Activity
No full textСтаттю присвячено актуальній проблемі комунікативного виховання дітей дошкільного віку в закладі дошкільної освіти. Мета статті – обґрунтування педагогічних умов формування ключової комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності. Ключову комунікативну компетентність трактовано як здатність дітей до ефективного спілкування, взаємодії з оточуючими, висловлення своїх думок, почуттів і потреб, формування якої є важливим для розвитку дитини старшого дошкільного віку, адже закладає основу для успішної соціалізації та навчання у школі. Продемонстровано, що різні види музичної діяльності дітей старшого дошкільного віку мають значні потенційні резерви щодо їх комунікативного виховання. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в музичній діяльності розглянуто як спеціально створені обставини, що мають позитивний вплив на формування зазначеної компетентності вихованців закладів дошкільної освіти в процесі їх занять музичним мистецтвом. Визначено такі педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності:
1) комплексне використання комунікативного потенціалу різних видів музичної діяльності дітей;
2) застосування музично-ігрової діяльності для розвитку комунікативних здібностей і навичок дітей;
3) забезпечення комунікативної спрямованості всіх форм музичної діяльності дітей.The article is devoted to the current problem of communicative education of children of preschool age in a preschool educational institution. The purpose of the article is to substantiate the pedagogical conditions for the formation of key communicative competence of children of senior preschool age in the process of musical activity. Key communicative competence is interpreted as the ability of children to effectively communicate, interact with others, express their thoughts, feelings and needs, the formation of which is important for the development of a child of senior preschool age, as it lays the foundation for successful socialization and learning at school. It has been demonstrated that various types of musical activity of children of senior preschool age have significant potential reserves for their communicative education. The pedagogical conditions for the formation of communicative competence of children of senior preschool age in musical activity are considered as specially created circumstances that have a positive impact on the formation of the specified competence of pupils of preschool educational institutions in the process of their studies in musical art. The corresponding pedagogical conditions are determined:
1. Comprehensive use of the communicative potential of various types of children's musical activity. The possibilities of various types of musical activity for the implementation of informative, interactive and perceptual functions of communication are revealed. For example, discussing music contributes to the development of a child's speech, teaches them to understand others and express their views; in vocal work, the use of collective forms of singing, role-playing and staging songs is important; elementary music making and musical-rhythmic movements develop the skills of coordinated collective performance, interaction with the leader and other performers, etc.
2. The use of musical and game activities for the development of children's communicative abilities and skills. The game naturally encourages children to interact with others and becomes a «school» of their communicative experience. Vocal-choral and instrumental games teach active cooperation, adhering to certain rules; mobile musical games are aimed at coordinating actions with other performers; dramatization games form self-presentation skills, a sense of «team spirit», etc.
3. Ensuring the communicative orientation of all forms of children's musical activity, which include music lessons, independent musical activity, the use of music in everyday life, musical and theatrical holidays and musical entertainment; music circles and additional classes, etc