eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Quality Management of Sustainable Footwear
No full textУ статті розглянуто сучасні підходи до управління якістю взуття та матеріалами для його виробництва – підвищення рівня їх споживних властивостей, зокрема шляхом розробки нових та вдосконалення існуючих матеріалів із застосуванням інноваційних технологій та провідних інновацій, які базуються на основних принципах сталого розвитку. Особлива увага приділена дослідженню натуральної шкіри як основного матеріалу для виготовлення взуття та вдосконаленню її виробництва з врахуванням принципів циркулярної економіки. Обґрунтовано доцільність надання натуральній шкірі додаткових функціональних властивостей, таких як антимікробна дія, що сприяє покращенню гігієнічних характеристик готових виробів, підвищенню їх експлуатаційної безпеки та комфорту користувача. На основі аналізу літературних джерел і експериментальних досліджень, в статті обґрунтовано вплив вдосконалених існуючих та інноваційних (принципово нових) на найвагоміші споживні властивості взуття, а сама: повітропроникність, стійкість до мікробіологічного ураження, комфорт при носінні, довговічність, зовнішній вигляд та зносостійкість.The article considers modern approaches to quality management of footwear and materials for its production – increasing the level of their consumer properties, in particular by developing new and improving existing materials using innovative technologies and leading innovations based on the basic principles of sustainable development. Particular attention is paid to the study of natural leather as the main material for the manufacture of footwear and improving its production taking into account the principles of the circular economy. The feasibility of providing natural leather with additional functional properties, such as antimicrobial action, which contributes to improving the hygienic characteristics of finished products, increasing their operational safety and user comfort, is substantiated. The feasibility of modifying natural leather using nanotechnology is proven - for example, treatment with metal nanoparticles (silver, copper, zinc), which provide a long-lasting antimicrobial effect without a significant impact on the physical and mechanical characteristics of the material. In addition, the prospects for the use of organic functional compounds for surface treatment of materials are considered, which will allow adapting the material to specific operating conditions (for example, increased humidity, temperature, etc.). Based on the analysis of literary sources and experimental studies, the article substantiates the influence of improved existing and innovative (fundamentally new) on the most important consumer properties of footwear, namely: air permeability, resistance to microbiological damage, comfort when wearing, durability, appearance and wear resistance. The results of the use of modern technological solutions in the production of materials for the footwear industry are summarized, taking into account the principles and requirements of sustainable development. The results obtained can be used in practical design, manufacturing and expert assessment of the quality of footwear, focused on the needs of the modern consumer, taking into account his environmental awareness
Carbon and Water Footprint of Leading Technology Companies Against the Backdrop of the Development of Artificial Intelligence
No full textСтаття присвячена аналізу вуглецевого та водного сліду провідних технологічних компаній – Meta, Google, Microsoft – на тлі розвитку штучного інтелекту (ШІ) та зростання екологічного сліду центрів обробки даних, спроєктованих для забезпечення його роботи. Розглянуто вуглецевий слід компаній згідно з Протоколом парникових газів (GHG Protocol) і зазначено, які викиди мають найбільшу частку у структурі вуглецевого сліду компаній. Попри численні ініціативи великих технологічних компаній, котрі покликані підтримувати принципи сталого розвитку, екологічній звітності бракує прозорості щодо водного сліду. Мікрочіпи невід’ємний та водночас найбільш водозатратний компонент інфраструктури дата-центрів. Проаналізовано показники, які визначають водний слід компаній, та напрямки використання води для забезпечення роботи моделей ШІ. Існує ризик нівелювання позитивного впливу екологічних ініціатив технологічних компаній швидким темпом зростання їхньої інфраструктури, спрямованої на забезпечення роботи моделей ШІ.У статті вуглецевий та водний сліди розглядаються на тлі потреби в будівництві нових і підтримці роботи наявних центрів обробки даних. Обґрунтовано потребу в розробці стандарту оцінки водного сліду та підкреслено важливість комплексного підходу до аналізу екологічного сліду, в якому вуглецевий та водний сліди розглядаються як взаємодоповнюючі, а не взаємозамінні складові.The article is devoted to the analysis of the carbon and water footprint of leading technology companies – Meta, Google, Microsoft – against the background of the development of artificial intelligence (AI) and the growth of the ecological footprint of data centers designed to support its operation. The carbon footprint of companies according to the Greenhouse Gas Protocol (GHG Protocol) is considered and it is indicated which emissions have the largest share in the structure of the carbon footprint of companies. Despite numerous initiatives of large technology companies, which are designed to support the principles of sustainable development, environmental reporting lacks transparency regarding the water footprint. Microchips are an integral and at the same time the most water-consuming component of the data center infrastructure. The indicators that determine the water footprint of companies and the directions of water use to ensure the operation of AI models are analyzed. There is a risk that the positive impact of technology companies’ environmental initiatives will be offset by the rapid growth of their infrastructure to support AI models. This article examines carbon and water footprints against the backdrop of the need to build new and maintain existing data centers. It argues for the need to develop a standard for water footprint assessment and emphasizes the importance of a comprehensive approach to environmental footprint analysis that treats carbon and water footprints as complementary rather than interchangeable components
Аналіз діяльності проректорів Глухівського Педагогічного інституту за ректорства Миколи Великолуга та Леоніда Гнатюка
No full textThe purpose of the article is to analyze the activities of the vice-rectors of the Hlukhiv Pedagogical Institute during the rectorships of Mykola Velykuluh (1980-1985) and Leonid Hnatyuk (1985-1990) and to create a prosopographic portrait of the leadership of the higher education institution. The basis of the source base of the article was the personal files of the vice-rectors, which are stored in the Departmental Archive of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University. To implement the purpose of the study, we used biographical, chronological methods, and the general scientific method of system analysis. The scientific novelty lies in the fact that the results of the created collective portrait of the rectors and vice-rectors of the Hlukhiv State Pedagogical Institute named after S. M. Sergeev-Tsensky Mykola Velykuluh and Leonid Hnatyuk, who worked alternately during the 1980s, have been introduced into scientific circulation. In the course of our research, we determined that thereis a continuity in their activities. This indicates the acquisition of experience and professional competence. That is, during the tenure of the rector L. Hnatyuk, the vice-rectorate was more stable. For the above reasons, the average age of vice-rectors at this time was also higher: 43.8years versus 40.2 years. Also, the indicator of highly qualified personnel in general in the period 1985-1990 was higher, as 80% versus 25%. In addition, the gender ratio was in favor of women during the rectorship of L.Hnatyuk. Conclusions. Thus, the comparative analysis conducted by us in this study and the created prosopographical and professional portrait of the vice-rectors of the Glukhiv State Pedagogical Institute helped us to better identify the features of the development of the higher education institution during the tenures of M.Velykoluh and L.Hnatyuk in the adjacent historical periods of the 1980s.Мета статті – проаналізувати діяльність проректорів Глухівського педагогічного інституту за ректорства Миколи Великолуга (1980-1985) та Леоніда Гнатюка (1985-1990) та скласти просопографічний портрет керівництва закладу вищої освіти. Основу джерельної бази статті склали особові справи проректорів, що зберігаються у Відомчому архіві Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Для реалізації мети дослідження нами було використано біографічний, хронологічний методи,загальнонауковий метод системного аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що до наукового обігу уведено результатиствореного колективного портрету ректорів та проректорів Глухівського державного педагогічного інституту імені С.М.Сергєєва-Ценського Миколи Великолуга та Леоніда Гнатюка, які почергово працювали протягом 1980-хрр. У ході проведеного нами дослідження ми визначили, що відзначається наступність їх діяльності. Це свідчить про набуття досвіду та професійної компетентності. Тобто за каденції ректора Л.Гнатюка проректорський склад був стабільнішим. Через вказані причини середній вік проректорів у цей час був також вищим: 43,8року проти 40,2року. Також більш якіснішим був показник кадрів вищої кваліфікації загалом у період 1985-1990рр., як 80% проти 25%. До того ж і гендерне співвідношення було на користь жінок за ректорства Л.Гнатюка. Висновки. Таким чином проведений нами в цьому дослідженні порівняльний аналіз та створений просопографічний й професійний портрет проректорів Глухівського державного педагогічного інституту допоміг нам якісніше виявити особливості розвитку закладу вищої освіти за каденції М.Великолуга та Л.Гнатюка в суміжні історичні періоди 1980-хрр
Programming Modes in Ukrainian Cimbalom Music
No full textУ статті охарактеризовано оригінальний репертуар цимбального мистецтва крізь призму вітчизняної теорії програмної музики, що представлена в роботах сучасних мистецтвознавців. Метою статті є розкриття специфіки та виявлення діапазону прояву модусів програмності у творах українських компо-зиторів за участю цимбалів.Встановлено, що на сьогодні українська оригінальна цимбальна програмна музика за загальним кількісним показником дорівнює 70 композиціям. Для неї (як і в цілому для академічної традиції виконавства на народних інструментах) характерним є домінування парафрастичного модусу (26 творів). Він представлений концертними обробками українських народних пісень Г. Агратіни, І. Міського, Я. Зуляка, П. Юсипчука, О. Савицької, а також Фантазіями, Варіаціями та Парафразами на основі фольклорного тематизму Д. Попічука, В. Попадюка, Я. Лапінського, Л. Донник. Другим за чисельністю (19 творів) є зображально-настроєвий модус, що розкривається у цимбальній творчості А. Гайденка, С. Мостового, В. Богатирьова, О. Рибака, А. Стрільця, Ю. Шевченка. Також вагоме місце в українській цимбальній музиці займає і психологічно-настроєвий модус (9тв орів), що втілено у композиціях Б. Котюка, В. Дмитренка, Л. Котохіна, Д. Панченка. Малочисельні групи (в яких представ-лено від 1 до 3 творів), утворюють композиції Д. Задора, Ю. Алжнєва, М. Стецюна, А. Шустя, в яких є риси звукослідувального, образно-символічного, сюжетно-фабульного, меморіального модусів та модусу-присвяти. Також в програмній музиці для цимбалів присутні композиції, в яких відбувається перехрещення або нашарування модусів, пов’язане з багатоплановістю художньо-образних концепцій (наприклад: Р. Меденці Концерт-фантазія «Карпати» пам’яті Дезидерія Задора для цимбалів, фортепіано та симфонічного оркестру; В. Теличко Концертна фантазія «Ash Rock» для цимбалів та симфонічного оркестру). Наявність в цимбальних творах українських авторів образотворчого, портретного та сакрального модусів не виявлено. Цей факт пояснюється тим, що в мистецькому просторі України процес розробки оригінального цимбального репертуару охоплює лише останні шість десятиліть.The original repertoire of cimbalom mysticism through the prism of the ancient theory of program music, which is represented inthe works of contemporary musicologists, is characterized in the article. The purpose of this article is to reveal the specifics and reveal the range of manifestations of programming modes in the works of Ukrainian composers with the participation of cimbalom.It has been established that today’s Ukrainian original cimbalom program music in total quantity is equal to 70 compositions. Characteristic for it (as well as for the academic tradition of performance on folk instruments in general) is the dominance of the paraphrastic mode (26 works). A series of concert performances of Ukrainian folk songs by G. Agratini, I. Misky, Y. Zulyak, P. Yusipchuk, O. Savitskaya, as well as Fantasies, Variations and Paraphrases based on folklore themes by D. Popichuk, V. Popadiuk, Y. Lapinsky, L. Donik. The second most numerous (19 works) is the figuratively-mood mode, revealed in the cimbalom works of A. Haydenko, S. Mostovy, V. Bohatyryov, O. Rybak, A. Strilts, and Y. Shevchenko. Also, an important place in Ukrainian cimbalom music is occupied by the psychological-mood mode (9 works), embodied in the compositions of B. Kotyuk, V. Dmytrenko, L. Kotokhin, and D. Panchenko. Small groups (in which from 1 to 3 works are presented) form compositions by D. Zador, Yu. Alzhnev, M. Stetsyun, A. Shusty, which have features of sound-following, figurative-symbolic, dramatic-plot, memorial modes and dedication mode. Also program music for cimbalom has compositions in which there is a crossing or layering of modes, associated with the multifaceted nature of artistic-figurative concepts (for example: Concert Fantasy “Carpathians” in memory of Desideri Zador for cimbalom by R. Medentsi, piano and symphony orchestra; V. Telichko’s Concert Fantasy “Ash Rock” for cimbalom and symphony orchestra). The presence of pictorial, portrait and sacred modes in cimbalom works by Ukrainian authors has not been identified. This fact is explained by the fact that in the artistic space of Ukraine the process of developing an original cimbalom repertoire covers only the last six decades
Features of Practical Training for Future Physical Education Teachers in Senior Specialized Schools Under the Conditions of Educational Reform in Ukraine
No full textУ статті проаналізовано особливості планування навчальних та виробничих практик для магістрантів – майбутніх учителів фізичної культури в умовах освітньої реформи в Україні. Визначено зміст, форми і методи практичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури для роботи в старшій профільній школі, обґрунтовано педагогічні умови та методичні рекомендації щодо вдосконалення практичного складника освітньо-професійних програм закладів вищої освіти. Обґрунтовано необхідність урахування двох освітніх контекстів: стандартного рівня (орієнтація на оздоровчі технології та загальну фізичну підготовку) та профільного рівня (акцент на спортивне вдосконалення, суддівську та інструкторську діяльність). Запропоновано системний підхід до практичної підготовки, що передбачає диференціацію змісту практики відповідно до індивідуальних потреб студентів та вимог сучасного освітнього процесу у закладах освіти; урахування структури освітнього процесу в старшій школі (державний та регіональний аспекти); організаційно-методичну підготовку здобувачів вищої освіти. Особливу увагу приділено модульній системі організації практики (базовий, профільний, організаційно-управлінський, дослідницькоінноваційний модулі), що сприятиме формуванню професійних компетентностей майбутніх фахівців відповідно до обох типів програм (рівень стандарту та профільний рівень).The Ukrainian education system is undergoing a period of profound transformation aimed at modernization and integration into the European educational space. These changes, known as the New Ukrainian School reform, seek not only to update educational content and teaching methods but also to redefine the role of modern teachers and the process of training pedagogical staff. Of particular significance is the adaptation of practical training for future physical education teachers, as this subject plays a pivotal role in shaping a healthy and comprehensively developed generation. Analysis of regulatory documents and contemporary scholarly research confirms that the senior specialized school currently constitutes the key component of the new 12- year education system. The 10th grade is designated as an adaptive-specialization year, providing students with opportunities to explore their interests, while the 11th and 12th grades are purely specialized. This phased approach facilitates students’ conscious selfdetermination and informed choice of future professional activities. Within the outlined vision framework, the educational process is oriented toward meeting individual learners’ educational needs while considering their interests, capabilities, and future life/professional trajectories, which necessitates profound individualization and differentiation of instruction. The introduction of senior specialized schools with an emphasis on student choice, two educational levels (basic and advanced), and modular teaching fundamentally transforms the teacher’s role and the educational environment. This, in turn, necessitates new approaches to developing academic and practical training programs for future physical education teachers – candidates pursuing second (master’s) level higher education. The article analyzes the specificities of planning academic and practical training for master’s students – future physical education teachers – within the context of Ukraine’s educational reform. It defines the content, forms, and methods of practical training for future physical education teachers working in senior specialized schools, while substantiating pedagogical conditions and methodological recommendations for improving the practical component of higher education professional training programs. It has been established that the subject «Physical Education» belongs to the physical education domain. The organization of the educational process within this domain is conducted through curricular and extracurricular sports or physical fitness activities. Within Ukraine’s general secondary education system, physical education instruction for senior students is implemented according to two main curricula: standard and specialized levels. The study substantiates the necessity of considering two distinct educational contexts in physical education teacher training: the standard level with its focus on health technologies and general physical training, and the specialized level emphasizing sports mastery, refereeing, and instructional activities. A systematic approach to practical training is proposed, requiring differentiation of practice content to accommodate both students’ individual needs and the evolving demands of modern educational processes. This approach must account for the structural organization of senior school education, including national educational standards and regional specificities, while ensuring comprehensive organizational and methodological preparation of higher education candidates. Particular emphasis is placed on implementing a modular practice organization system consisting of four core components: basic, specialized, organizational-management, and researchinnovation modules. This integrated modular framework is designed to cultivate the professional competencies of future specialists, equipping them to effectively implement both standard and specialized curriculum models in their teaching practice. The proposed system addresses the dual demands of contemporary physical education by developing pedagogical skills appropriate for diverse educational contexts while maintaining rigorous professional standards. It has been proven that the implementation of innovative project-based and integrated tasks ensures effective adaptation of future teachers to the conditions of school education reform. The tasks of academic (where applicable) and practical training for master’s students - future physical education teachers - must be diverse and cover key areas of didactic, methodological, organizational and analytical activities of higher education candidates
Seasonal Rhythm of Development and Features of Reproductive Capacity of CALLA PALUSTRIS L. Plants in Introduction Conditions
No full textУ даній статті наведено результати фенологічних спостережень рослин Calla palustris ex situ Національного дендроло-гічного парку «Софіївка» НАН України.. Установлено календарні межі та тривалість основних фенологічних фаз розвитку даного виду в умовах ex situ. Встановлено,залежність настання фенофаз досліджуваних рослин від суми ефективних темпе-ратур. Вегетативна фаза наступає у другій-третій декаді квітня, при цьому спостерігається широкий діапазон сум ефектив-них температур по роках досліджень: від 78,2°С до 145,5°С. Фаза бутонізації розпочиналася за суми ефективних температур від 192,7°С (2022 р.) до 231,8°С (2023 р.). Бутонізацію відмічено у I-II декаді травня, тривалість фази – 4-11 діб. Початок фази квітування фіксували за широкого температурного діапазону сум ефективних температур від 229,7°С до 457,8°С. Рослини кві-тували з II декади травня по I декаду червня. Динаміка тривалості цієї фази варіює від 8 діб (2020 р.) до 14 діб (2022 р.). Фаза дозрівання насіння наступала у III декаді липня (2020 р.) по I декаду вересня (2023 р.). Тривалість значно не змінювалась, 18 діб (2023 р.), 19 діб (2020-2022 рр.) та 24 доби (2021 р.). Але слід зазначити, що з кожним роком тривалість дозрівання зміщується у бік вересня. Фаза відмирання розпочиналася у II – III декаді вересня, за суми ефективних температур 2045,8°С – 2139,9°С, а закінчувалася у II декаді жовтня (2147,8°С – 2411,6°С). Загалом, ця фаза триває від 29 до 33 діб.Вегетаційний період рослин C. palustris ex situ НДП «Софіївка», за роки досліджень, тривав 169–180 діб. В умовах культури рослини C. palustris проходять повний цикл сезонного розвитку.Загальний коефіцієнт семеніфікації незначно коливається по роках і в цілому складає 70–80%. За нашими спостережен-нями, такий показник вказує на необхідність стратифікації, а нерегулярне насінне відновлення в умовах культури потребує подальшого вивчення більш пізніх етапів репродуктивного циклу. Репродуктивна здатність досліджуваного виду характеризується середніми показниками, що дає можливість штучного розмноження насіннямThis article presents the results of phenological observations of C. palustris ex situ in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the National Academy of Sciences of Ukraine. The dates of onset, duration and end of phenological phases were determined. The dependence of the onset of the phenological phases of the studied plants on the sum of effective temperatures was established. The vegetative phase occurs in the second or third decade of April, with a wide range of effective temperatures over the years of research: from 78.2°C to 145.5°C. The budding phase began at the sum of effective temperatures from 192.7°C (2022) to 231.8°C (2023). The budding was observed in the I-II decade of May; the duration of phase duration was 4-11 days. The beginning of the flowering phase was recorded at a wide temperature range of the sum of effective temperatures from 229.7°C to 457.8°C. Plants bloomed from the second decade of May to the first decade of June. The dynamics of the duration of this phase varied from 8 days (2020) to 14 days (2022). The seed ripening phase occurred in the third decade of July (2020) to the first decade of September (2023). The duration did not change significantly: 18 days (2023), 19 days (2020-–2022), and 24 days (2021). However, it should be noted that the ripening duration shifts towards September every year. Senescencephase began in the second to third decade of September, with the sum of effective temperatures of 2045.8°C – 2139.9°C, and ended in the second decade of October (2147.8°C – 2411.6°C). In general, this phase lasts from 29 to 33 days.Over the years of research, the vegetation period of C. palustris plants ex situ National Dendrological Park” ‘Sofiyivka’” lasted 169–-180 days. Under culture conditions, plants go through a complete cycle of seasonal development.The overall seeding rate fluctuates slightly over the years, generally 70–80%. According to our observations, this indicator indicates the need for stratification, and irregular seed renewal in culture requires further study of the later stages of the reproductive cycle. The reproductive capacity of the studied species is characterized by average indicators, which makes it possible to artificially propagate characterized by average indicators, which makes it possible to propagate artificially by seeds
Optimization of the Intellectual Capital Development Model of it Services Enterprises
No full textУ статті досліджено процес оптимізації моделі розвитку інтелектуального капіталу в підприємствах IT-сфери в умовах стрімких змін технологічного середовища. Обґрунтовано, що інтелектуальний капітал, на відміну від традиційних активів, має здатність до масштабування, відтворення та створення доданої вартості. Запропоновано системний підхід до управління трьома основними складовими ІК: людським, структурним та клієнтським капіталом. Розкрито інструменти й практики їх оптимізації, зокрема впровадження корпоративного навчання, HR-аналітики, інтегрованих систем управління знаннями, CRM-платформ та моделей співтворення цінності. Окреслено роль стратегічного управління нематеріальними активами через інтеграцію індикаторів ІК у стратегічне планування за допомогою таких моделей, як Balanced Scorecard, Skandia Navigator, Intellectual Capital Statement. Наголошено на важливості якісного й кількісного оцінювання ІК для забезпечення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку IT-підприємств.The article investigates the process of optimizing the model of intellectual capital development in IT enterprises in the conditions of rapid changes in the technological environment. It is substantiated that intellectual capital, unlike traditional assets, has the ability to scale, reproduce and create added value. The relevance of the topic of the article is due to the rapid transformation of knowledge into the main asset in the information economy. In the IT sphere, this trend is especially pronounced: enterprises create added value mainly through intellectual products, software, consulting services, analytics, innovative solutions, cloud services, etc. The purpose of the article is to develop and substantiate the directions of optimizing the model of intellectual capital development of IT enterprises, determine its structural components, analyze methods for their improvement and assessment, as well as identify strategic solutions that ensure sustainable growth of competitive potential in conditions of rapid digital transformation. The methodological basis of the study was the general scientific methods of analysis and synthesis, induction and deduction, comparative analysis, scientific abstraction, as well as elements of a systems approach, which allowed us to consider intellectual capital as an integrated multi-faceted category that includes interrelated components: human, structural and client capital. The article emphasizes that intellectual capital is not a purely aggregate of knowledge, but also includes such important intangible assets as skills, experience, creativity, innovative ability of personnel, organizational culture, internal information infrastructure, technological base, relationships with clients and partners, institutional memory. Such multi-component nature requires a comprehensive and adaptive approach to managing this type of capital. As a result, the proposed model of IC optimization for IT enterprises is a tool not only for increasing current efficiency, but also for ensuring sustainable innovative development, resilience to external changes, and the rooting of a culture of learning and creativity. This allows such enterprises not only to adapt to market challenges, but also to stay ahead of them, setting their own dynamics of change
Analysis of the Development of the Agro-Industrial Complex Processing Industry of Ukraine
No full textУ статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку переробної промисловості АПК України в умовах динамічних змін економічного середовища. Проаналізовано ключові проблеми, що стримують розвиток галузі, включаючи недостатній рівень технологічної модернізації, обмежений доступ до фінансових ресурсів та залежність від сировинних ринків. Розглянуто позитивний вплив діяльності агрохолдингів та транснаціональних корпорацій на розвиток переробної промисловості, а також пов’язані з цим ризики. Визначено, що для забезпечення стабільного та дієвого розвитку переробної промисловості АПК потрібен багатогранний підхід, що охоплює залучення іноземних інвестицій, державну підтримку сіль- ського господарства, сприяння реалізації інвестиційних проєктів, інтеграцію в європейський економічний простір, розширення міжнародної співпраці та створення сприятливих умов для виходу вітчизняних підприємств на міжнародні ринки.The article provides a comprehensive analysis of the development of the agro-industrial complex's processing industry in Ukraine, with the aim of identifying the main problems and prospects for its further development. The purpose of the research is to determine ways to improve the efficiency and competitiveness of the industry to ensure the country's food security and strengthen its position in the international arena. The paper examines the key factors influencing the development of the AIC's processing industry, including technological modernization, access to financial resources, the dynamics of raw material markets, and structural changes in the industry. The research methodology includes an analysis of data from the State Statistics Service of Ukraine, comparative analysis, generalization of scientific works by domestic scientists, and a systematic approach to assessing the problems and prospects of the industry's development. It is noted that in the context of dynamic changes in the global economy, the deepening of European integration processes, and increasing consumer demands for the quality and safety of food products, the issue of sustainable and efficient development of the agro-industrial complex's processing industry is becoming particularly relevant. The main results of the research consist of identifying the main obstacles to the development of the AIC's processing industry, such as imperfect legislation, tax pressure, problems with attracting investment, and the risks associated with the activities of transnational corporations. The article also substantiates priority directions for the industry's development, including the need to enhance innovation, implement resource- saving technologies, expand the production of high value-added products, and improve the efficiency of enterprise management. The conclusions of the article emphasize the importance of an integrated approach to the development of the AIC's processing industry, which involves combining the efforts of the state, business, and science to ensure its sustainable and competitive functioning
Statistical Analysis of the Effectiveness of Marketing Strategies in International Granite Trade During Martial Law
No full textУточнено сутність поняття «маркетингова стратегія міжнародної торгівлі». Досліджено обсяги міжнародної торгівлі гранітом в Україні за 2022-2025 рр. Встановлено критерії оцінки ефективності міжнародної торгівлі гранітом та розроблено алгоритм визначення ефективності міжнародної торгівлі за окремою країною. Уточнено чотири альтернативні варіанти для оцінки ефективності маркетингової стратегії міжнародної торгівлі: 1) експорт переважає імпорт тільки в натуральному вираженні, а в вартісному вираженні навпаки; 2) експорт переважає імпорт в вартісному вираженні, а натуральному вираженні навпаки; 3) експорт переважає імпорт в натуральному вираженні та вартісному вираженні; 4) імпорт переважає експорт в натуральному та вартісному вираженні. Запропоновано етапи статистичного аналізу ефективності маркетингової стратегії міжнародної торгівлі.The essence of the concept of "marketing strategy of international trade" is clarified. The volumes of international trade in granite in Ukraine for 2022-2025 are studied. Criteria for assessing the effectiveness of international trade in granite are established. The need to study the countries with which Ukraine conducts international trade is justified in three groups: only export transactions, only import transactions, export-import transactions. Four alternative options for assessing the effectiveness of the marketing strategy of international trade are clarified: 1) exports prevail over imports only in natural terms, and vice versa in value terms; 2) exports prevail over imports in value terms, and vice versa in natural terms; 3) exports prevail over imports in natural terms and value terms; 4) imports prevail over exports in natural and value terms. The stages of statistical analysis of the effectiveness of the marketing strategy of international trade are proposed. The developed algorithm systematizes the available alternative options for the results of international trade and allows you to calculate in advance the feasibility of the operations carried out both at the micro and macro levels. We consider it advisable to conduct a statistical analysis of the effectiveness of the marketing strategy of international trade in the following stages: 1. Calculation of the balance of international trade for all countries. 2. Determination of countries with which only export operations are carried out, only import operations; both export and import operations. 3. Analysis of the structure of export, import operations by country in terms of volume and value. 4. Identification of countries with which export and import operations took place, with the predominance of exports over imports and vice versa in terms of volume and value. Identification of countries where export-import operations were carried out with maximum benefits. 5. Analysis of trends in changes in the volume of international trade by country of their implementation over the past 3-5 years. 6. Building forecasts of international trade volumes for the next year
Розвиток краєзнавчого туризму на Чернігівщині після 1991 року:історичні передумови, трансформації та виклики
No full textThe purpose of this study is to comprehensively analyze the formation, development and transformation of local history tourism in the Chernihiv region after 1991, and to identify the historical, sociocultural and political factors that have influenced tourism activities in the region amid Ukraine’s independence, digitalization processes, and external aggression. Methodology. The research employs an interdisciplinary approach, combining historical-genetic, comparative-analytical, and problem-chronological methods. The analysis is based on primary sources such as official statistics, regional tourism development programs, museum and archival materials, as well as academic and local history publications. In order to highlight modernchallenges, elements of content analysis of digital tourism platforms and public reports from regional cultural authorities are used. Scientific novelty. The scientific novelty of the article lies in the comprehensive coverage of the stages of development of local history tourism in Chernihiv Oblast in the post-Soviet period –from the early initiatives of local heritage communities to its institutionalization through national reserves and tourism routes. For the first time in scholarly literature, the impact of external factors such as the COVID-19 pandemic and the full-scale Russian invasion has been analyzed in relation to tourism infrastructure, including the destruction of heritage sites, the decline of visitor flows, and the increased importance of digital preservation and representation of historical memory. Conclusions. Chernihiv region is one of Ukraine’s richest territories in terms of historical and cultural heritage, maintaining tourism appeal even in times of crisis. The main stages of development include: the emergence of cultural and educational initiatives in the 19th century, mass school and trade union tourism in the Soviet era, post-Soviet commercialization, and the current digital transformation. Despite significant losses caused by war, the region retains a network of museums, reserves, and natural heritage sites, which may serve as a foundation for renewed routes, including memorial tourism. In the near future, key success factors will include the implementation of innovative digital navigation tools, the engagement of domestic tourists, and the development of partnerships between local communities and cultural institutions.Мета дослідження полягає в аналізі процесів формування, розвитку та трансформації краєзнавчого туризму на Чернігівщині після 1991року, а також виявленні історичних, соціокультурних та політичних чинників, які впливали на туристичну діяльність у регіоні в умовах державної незалежності, цифровізації суспільства та зовнішньої агресії. Методологія. У процесі дослідження застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує історико-генетичний, порівняльно-аналітичний та проблемно-хронологічний методи. В основі дослідження – джерельний аналіз офіційної статистики, регіональних туристичних програм, музейних та архівних матеріалів, а також публікацій у наукових і краєзнавчих виданнях. Для висвітлення сучасних викликів використано елементи контент-аналізу цифрових туристичних платформ і публічних звітів регіональних управлінь культури. Наукова новизна роботи полягає в комплексному висвітленні етапів становлення краєзнавчого туризму Чернігівської області в пострадянський період – від первинної ініціативи локальних краєзнавчих осередків до інституціоналізації у вигляді національних заповідників та туристичних маршрутів. Уперше в науковій літературі проаналізовано вплив таких зовнішніх факторів, як пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення РФ на туристичну сферу регіону, зокрема у вимірах руйнації пам’яток, падіння турпотоку та актуалізації цифрових форм збереження й репрезентації спадщини. Висновки.Високий рівень концентрації історико-культурного потенціалу визначає Чернігівщину як один ізпровідних регіонів України в даному аспекті, що обумовило збереження її туристичної атрактивності навіть у періоди кризових явищ. Основними етапами розвитку краєзнавчого туризму стали: формування в XIXст. культурно-просвітницьких ініціатив, радянський період масових шкільних та профспілкових подорожей, пострадянська комерціалізація та сучасна цифрова трансформація. Попри значні втрати, спричинені війною, в області зберігається мережа заповідників, музеїв і природоохоронних територій, які можуть слугувати основою для оновлених маршрутів, зокрема меморіального туризму. На перспективу визначальними чинниками стане впровадження інноваційних інструментів цифрової навігації, залучення внутрішніх туристів і розвиток партнерств між місцевими громадами та культурними інституціями