eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Digital Platforms for Distance Learning of Military Specialties: Advantages and Challenges
No full textВ Україні спостерігається активне впровадження інформаційних технологій та методів дистанційного та електронного навчання, що відповідає глобальним тенденціям і сприяє доступності та гнучкості освіти. В статті розглядаються цифрові платформи, що використовуються для дистанційного навчання військових спеціальностей, а також переваги та виклики, пов'язані з їх застосуванням. Зокрема, аналізується роль таких платформ у забезпеченні доступу до освіти для військових, що перебувають у різних регіонах, включаючи прифронтові та віддалені території. Окрема увага приділяється гнучкості навчального процесу, який дозволяє адаптувати навчання до індивідуальних потреб військових, а також економічним та безпековим перевагам цифрового навчання. Водночас, висвітлюються основні виклики, зокрема технічні проблеми, обмеження доступу до інтернет-ресурсів у віддалених зонах, а також питання якості контенту та мотивації учасників. Стаття підкреслює важливість розвитку цифрових платформ для підтримки професійного розвитку військових і вдосконалення їх підготовки в умовах сучасних загроз та бойових дій. Одним із важливих напрямів реформування вищої освіти є дистанційне навчання, що дає змогу здобувати знання в складних умовах і отримувати доступ до інформації у зручний час. Особливо важливим є дистанційне навчання військових спеціальностей, яке здійснюється за допомогою інформаційно- комунікаційних технологій, онлайн-платформ і цифрових інструментів, що дозволяє проходити навчання без фізичної присутності в навчальних закладах. Воєнний стан та надзвичайні умови освіти вимагали експериментальних методів для забезпечення ефективної підготовки військових. Дистанційне навчання стало одним з інструментів для розвитку компетентностей військових, зокрема культурних, професійних і спеціалізованих, що є необхідним для успішної служби. Основним завданням є підготовка висококваліфікованих військових фахівців через інтеграцію дистанційного навчання в освітньо-науковий процес, що вимагає створення ефективного електронного освітнього середовища, яке відповідатиме вимогам сучасності.In Ukraine, there is an active implementation of information technologies and methods of distance and e-learning, which corresponds to global trends and contributes to the accessibility and flexibility of education. The article examines digital platforms used for distance learning of military specialties, as well as the advantages and challenges associated with their use. In particular, the role of such platforms in ensuring access to education for military personnel stationed in different regions, including frontline and remote areas, is analyzed. Special attention is paid to the flexibility of the educational process, which allows adapting training to the individual needs of military personnel, as well as the economic and security advantages of digital learning. At the same time, the main challenges are highlighted, in particular, technical problems, restrictions on access to Internet resources in remote areas, as well as issues of content quality and motivation of participants. The article emphasizes the importance of developing digital platforms to support the professional development of the military and improve their training in the conditions of modern threats and hostilities. One of the important areas of reforming higher education is distance learning, which allows you to gain knowledge in difficult conditions and access information at a convenient time. Distance learning of military specialties is especially important, which is carried out using information and communication technologies, online platforms and digital tools, which allows you to study without physical presence in educational institutions. Martial law and emergency conditions of education required experimental methods to ensure effective training of the military. Distance learning has become one of the tools for developing military competencies, in particular cultural, professional and specialized, which is necessary for successful service. The main task is to train highly qualified military specialists through the integration of distance learning into the educational and scientific process, which requires the creation of an effective electronic educational environment that will meet the requirements of modernity
Фактори, що вплинули на місце розташування поселення, виявленого в шарі І стоянки Міра
No full textThe long-term settlement of the region by Palaeolithic humans was determined by the availability of three key factors: water, food, and raw materials for tool-making. In the continental climate of the Eurasian steppe zone, another crucial factor was the presence of shelters or materials for their construction. The objective of this article is to clarify the reasons that determined the location of the settlement in Layer I of the Mira site. The Upper Palaeolithic site of Mira, located in the Dnipro Valley, was situated in an area devoid of stone resources, which could have posed a significant limitation. However, the abundance of archaeological sites from this period in the region suggests its high attractiveness to prehistoric people. The applied methodology systematically integrates data from archaeology and the natural sciences concerning both the settlement itself and its immediate surroundings. As a tool for reconstructing the factors that determined the location of the settlement in Layer I of the Mira site, historical and ethnographic sources on the natural conditions of the region during the pre-industrial period are utilised. The comprehensive incorporation of archaeological, geological, ethnographic, and historical data is applied to the materials from Mira for the first time, which determines the novelty of both the approach and the conclusions obtained.
The primary factor compensating for the lack of stone raw materials was likely the abundance of biological resources. An analysis of the landscape features indicates that before the construction of a cascade of reservoirs, the Dnipro Valley in the area of the Great Bend comprised a complex system of islands, meadows, lakes, and wetlands. This ecosystem provided stable sources of animal and plant materials, making the region highly favourable for hunter-gatherer groups.
Historical and ethnographic sources help reconstruct the natural conditions of the region in the pre-industrial period, offering insights into the likely spectrum of resources available to Palaeolithic populations. Archaeological and natural-scientific studies reveal evidence that characterizes the seasonality of the settlement, hunting practices, economic and ritual activities, and the harmonious use of local natural resources. In conclusion, the application of a comprehensive approach to the study of the Mira site, integrating archaeological, natural science, and historical-ethnographic data, has proven effective and yielded meaningful results. This research provides a coherent explanation for both the factors influencing repeated human settlement in this region and specific aspects of domestic and technological behaviour, as well as the survival strategies adopted in Mira Layer I.Тривалість заселення регіону палеолітичною людиною визначалася доступністю трьох ключових факторів: води, їжі та сировини для виготовлення знарядь праці. В умовах континентального клімату степової зони середніх широт Євразії важливу роль також відігравала наявність укриттів або матеріалів для їх будівництва. Метою цієї статті є з’ясування причин, що зумовили вибір місця розташування поселення у шарі І верхньопалеолітичної стоянки Міра. Стоянка, розташована в долині Дніпра, знаходилася в місцевості, позбавленій кам’яних ресурсів, що могло бути значним обмеженням. Однак велика кількість археологічних пам’яток цього періоду в регіоні свідчить про високу привабливість місцевості для давньої людини. Застосована методологія системно залучає дані археології та природничих наук, що стосуються самого поселення і його безпосереднього оточення. В якості інструменту реконструкції причин, що зумовили вибір місця розташування поселення І шару Міри, залучаються історико-етнографічні джерела про природні умови регіону в доіндустріальний період. Комплексне залучення архео-гео- етнографо-історичних даних вперше застосовується до інтерпретації матеріалів Міри, що зумовлює новизну підходу і отриманих висновків. Основним чинником, що компенсував нестачу кам’яної сировини, ймовірно, було стабільне багатство біологічних ресурсів. Аналіз ландшафтних особливостей показує, що до створення каскаду водосховищ долина Дніпра в районі Великого Лугу являла собою складну систему островів, луків, озер і боліт. Ця екосистема забезпечувала стабільні джерела матеріалів тваринного та рослинного походження, що робило регіон привабливим для мисливців-збирачів. Історичні та етнографічні джерела допомагають реконструювати природні умови регіону в доіндустріальний період, даючи уявлення про можливі ресурси, доступні палеолітичним людям. Археологічні та природничо-наукові дослідження виявляють наявність свідоцтв, що характеризують сезонність поселення, особливості полювання, господарські та ритуальні практики та гармонійне використання місцевих природних умов. Висновки. Застосування комплексного підходу до дослідження стоянки Міра, який поєднує археологічні, природничо-наукові та історико-етнографічні дані, виправдало себе та виявилося результативним. Отримано логічне пояснення як щодо причин багаторазового оселення давньої людини саме в цьому регіоні, так і стосовно окремих рис побутової та технологічної поведінки та застосованих стратегій виживання поселення І шару стоянки
Instrumental Tools for Risk Management in Projects Ensuring the Safe Operation of Mass Gathering Facilities
No full textУ статті досліджено ризик-орієнтовані підходи до забезпечення пожежної безпеки на об’єктах масового перебування людей, які в умовах сучасної урбанізації становлять підвищену небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій. Актуальність теми зумовлена високим потенціалом людських і матеріальних втрат у разі пожеж. Метою дослідження є визначення вагомості окремих ризиків, що впливають на безпечну експлуатацію об’єкта масового перебування людей. У межах роботи реалізовано комплекс експертних процедур: мозковий штурм, анкетування, нестроге ранжування та розрахунок коефіцієнтів за правилом Фішборна. Проведено оцінку узгодженості експертних думок за допомогою коефіцієнта конкордації. Результати дозволили визначити пріоритетність ризиків, серед яких найвпливовішим визнано ризик, пов’язаний із безпечною евакуацією. Запропонований підхід сприяє прийняттю обґрунтованих управлінських рішень щодо оптимізації протипожежних заходів, дозволяє раціонально розподіляти ресурси та знижувати рівень загроз. Модель має потенціал для подальшого вдосконалення із застосуванням технологій машинного навчання та сценарного моделювання складних загроз.The article examines the implementation of risk-oriented approaches for ensuring fire safety at mass gathering facilities, which, under conditions of increasing urbanization and infrastructure density, are particularly vulnerable to emergencies. The relevance of the research is driven by the significant potential for human casualties and material losses in the event of fire incidents at such sites as shopping malls, transit hubs, educational institutions, and cultural or healthcare centers. The aim of the study is to quantify the influence of specific risk factors on the safe operation of mass gathering facilities during the exploitation phase. The research methodology integrates expert-based techniques, including brainstorming, structured questionnaires, non-strict ranking, and the Fishburne method for calculating weighted influence coefficients. An expert group was composed of three professional categories: academic researchers in structural safety, supervisory authorities, and mass gathering facilities administrative personnel. The structured expert survey enabled the identification and prioritization of key fire-related risks, and the consistency of expert opinions was evaluated through the concordance coefficient. The results indicated a satisfactory level of agreement, justifying further processing of the obtained data. The analysis revealed that the risk associated with safe evacuation holds the highest weight (0.222), followed by fire occurrence (0.194), public disorder (0.166), and terrorist attacks (0.138). Conversely, the lowest weighted risks included reliability of life support systems (0.050) and structural collapse (0.020). These findings underscore the critical importance of addressing organizational, behavioral, and evacuation-related factors in fire safety planning at mass gathering facilities. The developed framework serves as a practical decision-support tool for public safety officials and infrastructure managers, facilitating evidence-based resource allocation and prioritization of safety measures. The proposed methodology allows for constructing weighted risk matrices that can guide the development of targeted fire prevention strategies, ensuring higher levels of preparedness and response capability. The study also lays the groundwork for future enhancements through machine learning algorithms, scenario-based risk modeling, and application across various types of facilities with high population density. Incorporating specific vulnerability profiles, such as those of individuals with disabilities, the elderly, or children, is also proposed for further research to improve evacuation modeling accuracy and inclusivity
Models and Technologies of Group Interaction in the Professional Preparation of Future Primary School Teachers
No full textУ статті розкрито актуальність та педагогічний потенціал моделей групової взаємодії у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Здійснено аналіз кооперативних і колаборативних підходів до організації навчання, обґрунтовано гібридну модель структурованої інтерактивної лекції в умовах дистанційного навчання. Визначено її переваги для формування фахових і соціально-комунікативних компетентностей студентів. Виокремлено низку факторів, що впливають на ефективність групової взаємодії, та окреслено напрями вдосконалення освітньої моделі. Матеріал буде корисним викладачам педагогічних закладів вищої освіти, науковцям, розробникам освітніх програм.In the article, modern models and technologies of group interaction applied in the professional preparation of future primary school teachers, particularly under distance learning conditions, are analysed. The purpose of the study is to systematize and analyse contemporary models of group interaction in the professional training of future primary school teachers; to substantiate a hybrid model of a structured interactive lecture for distance learning; and to identify its advantages and limitations in the context of developing students’ professional and socio-communicative competencies. To achieve this purpose, a comprehensive approach was employed, combining theoretical methods (analysis and synthesis of psychological and pedagogical literature, modeling), empirical methods (observation, analysis of activity outcomes, feedback), as well as normative-analytical and instrumental methods, notably incorporating digital tools and artificial intelligence technologies. The outcome of the study is the development of a hybrid model for a structured lecture with elements of group interaction, based on the principles of positive interdependence, individual accountability, mutual support, the development of social skills, and group reflection. It was determined that such a model stimulates cognitive activity, promotes reflection, and facilitates the development of teamwork skills, while also providing conditions for the formation of students’ professional and sociocommunicative competencies. The practical significance of the study lies in the applicability of the developed model in the training of future primary school teachers in a distance learning format, using CSCL tools (e.g., Padlet, Google Docs, Canva). At the same time, the model’s limitations are outlined: technical difficulties, cognitive overload, and challenges in evaluating the contribution of each participant. The conclusions emphasize the expediency of further enhancing group interaction through the implementation of adaptive group formation algorithms, the advancement of students’ digital literacy, and the integration of analytical tools to monitor interaction effectiveness. Future research prospects include examining the impact of group work forms on the development of pedagogical reflection and the preparedness of future teachers to facilitate the educational process
The Innovation-Investment and Security Policy of the European Union in the Context of New Geopolitical Challenges: a Strategic Analysis
No full textСтаття присвячена аналізу інноваційно-інвестиційної та безпекової політики ЄС в умовах геополітичної нестабільності після 2022 року та її впливу на стратегічне планування. Мета дослідження – вивчити еволюцію інноваційної політики, безпекові реформи після повномасштабної війни в Україні та їхню синергію. Актуальність зумовлена потребою адаптації до нових реалій: агресії РФ, напруження між США і Китаєм, кібер- та енергетичних загроз. Застосовано методи стратегічного, контент- і порівняльного аналізу. Визначено вплив реформ на єдність ЄС, стратегії в інноваціях, енергетиці, кібербезпеці та співпраці з НАТО. Результати свідчать про зростання інтеграції інновацій і безпеки в політиці ЄС. Розглянуто нові інструменти, як-от Європейський оборонний інноваційний фонд, і роль України як партнера. Практична цінність — у рекомендаціях щодо стратегії стабільності та підтримки постраждалих держав.This article is dedicated to analyzing the innovation-investment and security policies of the European Union in the context of geopolitical instability, particularly after 2022, and their influence on strategic planning amid contemporary global challenges. The aim of the research is to examine the evolution of the EU’s innovation-investment policies, the reform of security policies following the outbreak of the full-scale war in Ukraine, and the synergy between these two areas in the face of modern challenges. The relevance of the topic is determined by the necessity for the adaptation of European policies to new realities, such as Russia's aggression, the intensification of tensions between the United States and China, and security threats to the EU, particularly in the areas of cybersecurity and energy. In the course of the study, strategic analysis methods and content analysis of key EU documents were employed, along with a comparative analysis method to evaluate the effectiveness of the initiatives implemented in response to new geopolitical challenges. The impact of the reforms on EU unity was assessed, and key strategies in the fields of innovation, energy, and cybersecurity were identified, alongside strengthening cooperation with NATO and partners amid the war in Ukraine. The results indicate that the integration of security and innovation within EU policy has been significantly strengthened, helping maintain strategic stability amid rapid changes. Key policy areas, such as new financial instruments like the European Defense Innovation Fund, and Ukraine’s role as a potential partner in ensuring security and innovation development, were discussed. The practical value of the article lies in its ability to provide recommendations for developing an effective strategy for integrating security and innovation into EU policy, serving as a foundation for ensuring stability and sustainable development in the region amidst contemporary global threats. The article also holds significance for shaping national and international policies, particularly in terms of supporting countries affected by geopolitical upheavals
Individualization of Physical Education in Higher Education Institutions: Motivation Diagnostics
No full textУ статті розглянуто сучасні виклики та можливості щодо індивідуалізації фізичного виховання в закладах вищої освіти України. На основі емпіричного дослідження, проведеного серед студентів І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», проаналізовано мотиваційні фактори, бар’єри, переваги та ставлення студентської молоді до рухової активності. Результати дослідження підкреслюють стратегічну важливість інвестицій у фізичне виховання як засіб підтримки психофізіологічного здоров’я молоді. Мета роботи: визначити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності, виявити бар’єри та ключові стимули до занять, а також обґрунтувати напрями впровадження індивідуалізованого підходу до фізичного виховання у ЗВО в контексті забезпечення психофізіологічного благополуччя студентів. Методологія. Анкетування студентів (n=62) з метою вивчення мотиваційних установок, частоти занять, вибору активностей та бар’єрів до регулярної рухової активності. Аналіз результатів опитування з визначенням основних тенденцій. Завдання дослідження. Дослідити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності та виявити основні бар’єри та стимули до занять фізичними вправами серед здобувачів вищої освіти. Матеріали та методи дослідження. Контингент дослідження: 62 осіб, здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Метод збору даних: онлайн-анкетування з використанням структурованої анкети, що включала закриті та напіввідкриті запитання щодо: рівня мотивації до занять, частоти рухової активності, бар’єрів, переваг та ставлення до рухової активності. Методи аналізу даних: кількісний аналіз результатів анкетування (відсотковий розподіл, середні значення); порівняльний аналіз внутрішньої та зовнішньої мотивації; інтерпретація результатів у контексті потреби в індивідуалізації фізичного виховання. Наукова новизна. Виявлено домінування зовнішньої мотивації над внутрішньою, що має перспективи для побудови ефективних робочих програм. Висновки. Більшість здобувачів вищої освіти регулярно займаються фізичними вправами, проте їхня мотивація часто має зовнішній характер (зовнішність, схуднення). Головні бар’єри до занять – брак часу та низька внутрішня мотивація. Фізичне виховання сприймається здебільшого формально, що знижує його ефективність. Попит на фітнес і тренажерні зали свідчить про потребу в персоналізованих формах рухової активності. Система фізичного виховання у ЗВО потребує модернізації: кадрового, програмного, технічного оновлення та цифровізаціїThis article explores current challenges and opportunities related to the individualization of physical education in higher education institutions (HEIs) in Ukraine. Based on an empirical study conducted among first- and second-year students of the State University of Trade and Economics, Penitentiary Academy of Ukraine and the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», motivational factors, barriers, benefits, and students' attitudes toward physical activity were analyzed. The findings highlight the strategic importance of investing in physical education as a means of supporting youth psychophysiological well-being. Purpose of the study. To determine the level of student motivation for physical activity, identify barriers and key incentives for exercise, and justify directions for implementing an individualized approach to physical education in HEIs in the context of promoting students’ psychophysiological health. Methodology. A survey of students (n=62) was conducted to assess motivational attitudes, frequency of participation, choice of activities, and barriers to regular physical activity. The survey results were analyzed to identify key trends. Research objectives. To investigate the level of motivation for physical activity among students and to identify the main barriers and incentives for engaging in physical exercise among HEI students. Materials and methods of the study. Study participants: 62 first- and second-year students from the State University of Trade and Economics, Penitentiary Academy of Ukraine and the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute». Data collection method. Online survey using a structured questionnaire that included closed and semi-open questions on: motivation level, frequency of physical activity, perceived barriers, benefits, and attitudes toward physical activity. Data analysis methods. Quantitative analysis of survey results (percentage distribution, mean values); comparative analysis of intrinsic and extrinsic motivation; interpretation of findings in the context of the need for individualized physical education. Scientific novelty. The study revealed the dominance of extrinsic motivation over intrinsic motivation, indicating potential for developing more effective physical education programs. Conclusions. Most HEI students regularly engage in physical activity, although their motivation is often driven by extrinsic factors (appearance, weight loss). The main barriers include lack of time and low intrinsic motivation. Physical education is mostly perceived as a formal obligation, reducing its effectiveness. The popularity of fitness and gym activities indicates a growing demand for personalized forms of physical activity. The physical education system in HEIs requires modernization in terms of staff, curricula, technical resources, and digitalization
Modernization of Methodological and Practical Training of Future Mathematics Teachers for Professional Activity in the Context of Inclusive Education
No full textУ статті порушується актуальна проблема сьогодення щодо змін у практико-методичної підготовки майбутніх учителів математики. Автор зосереджує увагу на особливостях професійної діяльності вчителя математики в умовах інклюзивної освіти, його здатності адаптувати та модернізувати навчальний матеріал відповідно до потреб учня з особливими освітніми потребами. Всі перелічені особливості викликають необхідність модернізувати практико-методичну підготовку як складника професійної підготовки майбутніх учителів математики в ЗВО: розширення змісту методики навчання математики щодо особливостей адаптації й модернізації навчального математичного контенту відповідно індивідуальних особливостей учня (із порушенням слуху, інтелектуального розвитку та ін.), посилення практичної підготовки, зокрема, включення у зміст курсів моделювання педагогічних ситуацій та кейсів, формування практичних умінь і навичок використання цифрових платформ і ресурсів для організації ефективного навчання математики учнів з ООП, організація виробничих педагогічних практик в інклюзивних класах тощо. У статті автор на основі проведеного аналізу психолого-педагогічних, методичних джерел окреслює основні напрями змін у практико-методичної підготовки майбутніх учителів математики і відповідно формування у них діяльнісно-операційного та рефлексивного компонентів інклюзивної компетентності.The article addresses a pressing issue related to the modernization of methodological and practical training for future mathematics teachers. Particular attention is given to the professional responsibilities of mathematics teachers within the framework of inclusive education, with a focus on their ability to adapt and modernize teaching materials to meet the needs of students with special educational needs (SEN). The necessity of updating methodological and practical training as an integral part of teacher education in higher education institutions is substantiated. This modernization involves expanding the content of mathematics teaching methods to include strategies for adapting and modifying mathematical materials in line with the individual characteristics of students (e.g., those with hearing impairments, intellectual disabilities, etc.); strengthening practical training by integrating pedagogical situation modeling and case-based learning into courses; developing practical skills in the use of digital platforms and resources for effective mathematics instruction of students with SEN; and organizing teaching practice in inclusive classrooms. Based on the analysis of psychological, pedagogical, and methodological sources, the article identifies the main directions for improving methodological and practical training of future mathematics teachers, highlighting the development of their operational and reflective components of inclusive competence
Economic Mechanisms for Stimulating Low-Carbon Development in Ukraine
No full textСтаття присвячена дослідженню основних економічних механізмів, що сприяють становленню кліматично нейтрального розвитку України. Виокремлено три групи економічних заходів стимулювання низьковуглецевого розвитку за сферою дії: заходи стимулювання економіки, населення і економіки та населення. Виявлено, що основним фінансовим механізмом мотивування є «зелений» тариф, який передбачає продаж за завищеними цінами електроенергії виробленої з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Обґрунтовано важливість стимулювання населення до встановлення обладнання для виробництва електроенергії із ВДЕ за допомогою субсидіювання та пільгового кредитування. Охарактеризовано основні проекти розвитку альтернативної енергетики та енергоощадності, зокрема грантовий проект «Кліматичні Інноваційні Ваучери», програму «ГрінДІМ» та програму «Енергодім».The article is devoted to the study of the main economic mechanisms that contribute to the establishment of climate-neutral development of Ukraine. The relevance of the topic is driven by the need to transform the national economy towards the principles of low-carbon development in response to the global challenge of climate change and the gradual depletion of fossil fuel reserves. The research is based on the use of a range of general scientific and economic methods, including comparison, generalization, system-structural analysis, induction, deduction, and others. The research methodology consists of three consecutive stages: systematization of economic mechanisms of low-carbon development by scope of application; identification of key mechanisms for promoting the development of alternative energy; and characterization of energy efficiency mechanisms. Economic mechanisms for promoting low-carbon development have been structured by scope of application into measures targeting the economy, the population, and both simultaneously. These mechanisms include the introduction of a «green» tariff, subsidies and concessional loans for the development of renewable energy by households, as well as grant programs aimed at stimulating low-carbon innovations, alternative energy, and energy-saving technologies It was found that the main financial incentive mechanism is the «green» tariff. The importance of encouraging households to install equipment for electricity generation from RES has been substantiated. The study outlines the specific conditions under which individuals can obtain concessional loans for purchasing equipment, as well as access housing subsidies when installing renewable energy generation units. This research also focuses on key projects that support the development of alternative energy and energy efficiency. In particular, the grant project «Climate Innovation Vouchers», which provides partial funding for climate innovations for small and medium-sized enterprises, and the «GreenDIM» project of the Energy Efficiency Fund, which supports the development of renewable energy in the residential sector. In particular, the study outlines the grant project «Climate Innovation Vouchers», the project of the Energy Efficiency Fund «GreenDIM» and the «Enerhodim» program. The research results can be used by public authorities in optimizing economic mechanisms for promoting low-carbon development
Методики удосконалення фізичної підготовки студенток на заняттях з волейболу
No full textIn modern volleyball, which is characterized by high intensity, speed, and athleticism, physical fitness is becoming a key factor that allows players to effectively perform technical techniques, withstand significant physical exertion, and recover quickly after games and training. For female students who are actively involved in volleyball, physical fitness is of particular importance as their bodies continue to develop, and the right approach to training contributes to harmonious physical development, health promotion, and increased resistance to disease. Different techniques can have different effects on the development of physical qualities such as strength, endurance, speed, agility, and flexibility. Therefore, the article aims to compare the methods to determine the most effective approaches to improving the physical fitness of female students involved in volleyball. The leading research method is a comparative analysis, which allows us to theoretically evaluate each technique and determine which is best suited to improve specific physical indicators necessary for successful volleyball. It is shown that the development and implementation of differentiated physical training programs for female students in volleyball classes is a complex task that requires a deep understanding of the physiological and psychological characteristics of female students, as well as knowledge of the principles of training and the development of a training program. The existing methods of improving the physical fitness of female students in volleyball classes are differentiated: methods of strength development, such as weight training, plyometric exercises, and isometric exercises; cardio training, interval training, and special exercises for volleyball players are used to develop endurance. Speed and agility are developed through sprint training, coordination, and reaction exercises. The differentiation of methods allows us to choose the most effective approaches for developing each physical quality, considering the individual characteristics of female students and the specifics of volleyball. Future research may focus on developing and evaluating differentiated training methods for female students of pedagogical specialties in the process of volleyball training.У сучасному волейболі, який характеризується високою інтенсивністю, швидкістю та атлетизмом, фізична підготовка стає ключовим фактором, що дозволяє гравцям ефективно виконувати технічні прийоми, витримувати значні фізичні наван-таження та швидко відновлюватися після ігор і тренувань. Для студенток, які активно займаються волейболом, фізична підготовка має особливе значення, оскільки їхній організм продовжує розвиватися, і правильний підхід до тренувань сприяє гармонійному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я та підвищенню стійкості до захворювань. Різні методики можуть мати різний вплив на розвиток фізичних якостей, таких як сила, витривалість, швидкість, спритність та гнучкість. Тому метою статті є порівняльний аналіз методик для визначення найбільш ефективних підходів для покращення фізичної підготовки студенток, які займаються волейболом. Провідним методом дослідження виступає порівняльний аналіз, який дозволяє теоретично оцінити кожну методику та визначити, яка з них найкраще підходять для поліпшення конкретних фізичних показників, необхідних для успішної гри у волейбол. Показано, що розробка та впровадження диференційованих програм фізичної підготовки студенток на заняттях з волейболу є складним завданням, яке вимагає гли-бокого розуміння фізіологічних і психологічних особливостей студенток, а також знань про принципи тренувань і розробку програми тренувань. Диференційовано наявні методики удосконалення фізичної підготовки студенток на заняттях з волейболу: методики розвитку сили, такі як тренування з обтяженнями, пліометричні вправи та ізометричні вправи; для розвитку витривалості використовуються кардіотренування, інтервальні тренування та спеціальні вправи для волейбо-лістів. Швидкість та спритність розвиваються за допомогою спринтерських тренувань, вправ на координацію, а також ігрових вправ на реакцію. Диференціація методик дозволяє обрати найбільш ефективні підходи для розвитку кожної фізичної якості, враховуючи індивідуальні особливості студенток та специфіку волейболу. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на розробці та оцінці диференційованих методиках тренувань студенток педагогічних спеціальностей у процесі занять волейболом
Digitalization and Sustainable Development of Socio-Economic Systems: Bibliometric Analysis of Scientific Discourse
No full textАктуальність дослідження впливу цифровізації на сталий розвиток соціально-економічних систем зумовлена стрімким розвитком інформаційних технологій, цифрових трансформацій у суспільстві та необхідністю адаптації до глобальних викликів. Для оцінки рівня актуальності та затребуваності робіт у цьому напрямі було проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій за даними міжнародної інформаційно-аналітичної бази даних Scopus від компанії Elsevier. Для візуалізації наукових тенденцій було використане програмне забезпечення VOSviewer. Основною метою проведеного аналізу є визначення основних напрямів досліджень, ключових авторів, установ та країн, що формують науковий дискурс у сфері цифровізації та сталого розвитку. Отримані результати відображають зростаючу дина- міку поширення наукових досліджень цифровізації та сталого розвитку в останні роки, що свідчить про зростаючу увагу академічної спільноти до дослдіження взаємозв’язку цих явищ..The importance of studying the influence of digitalisation on sustainable development of the social and economic systems is based not only on the fact that information technologies are developing rapidly but also on the nature of the restructuring global economic, social, and environmental processes, which requires a new approach to managing the development process. The digital technologies are integral to the success of Sustainable Development Goals in improving management capacity by ensuring transparency, improving communication, and fostering creativity in business and public administration models. The paper performs a bibliometric analysis of scientific publications based on the SCOPUS international information and analytical database owned by Elsevier. The data was further analyzed and viewed with the help of VOSviewer software, which provides an opportunity to track core ideas, scholarly trends, author links, institutional ties, and country contributions in the field of research. The aim of the analysis is to detect key fields of scientific activity in the interconnection of digitalisation and sustainable development plus the authors, institutions, and countries that outline the structure of modern scientific discourse. The results of the study show a rising trend of interest from the scientific community on this subject based on the increase in publications over the last decade, most especially in post-pandemic recovery and global climate initiatives. The analysis also helped single out the most typical research areas: digital energy, smart urbanism, e-governance, big data applications in ecosystem modeling, and using digital solutions in implementing the circular economy. The study is crucial as a part of shaping a comprehensive view of the digital economy development with sustainability principles. The results can be used as the basis for strategies of digital transition, state regulation, and even curricula reformulating the development of digital literacy along with the innovation potential for this society