eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Modeling the Impact of Innovative Digital Solutions on the Sustainable Development of Enterprises in Ukraine Under Wartime Conditions
No full textМета статті полягає в аналізі впливу впровадження інноваційних цифрових технологій на забезпечення сталого розвитку промислових підприємств України в умовах воєнного стану. Методологія дослідження базується на анкетуванні 626 менеджерів середньої та вищої ланки 45 великих і середніх підприємств машинобудівної, металургійної, хімічної, харчової та текстильної промисловості України. Для обробки отриманих даних застосовано метод кластерного аналізу, зокрема ієрархічну кластеризацію та метод k-середніх. Результати дослідження полягають в інтеграції оцінки можливостей та ризиків цифрових технологій у єдину матричну модель, що дозволяє ідентифікувати найбільш доцільні напрями цифровізації з урахуванням реалій української промисловості в умовах війни. Запропонована методологія дозволяє підприємствам визначати пріоритети впровадження цифрових рішень, орієнтуючись на критичні аспекти їхньої діяльності, а також адаптувати бізнес-стратегії з метою мінімізації ризиків. Практична значущість дослідження полягає в тому, що результати можуть бути використані підприємствами для розробки планів цифрової трансформації, які враховують як потенційні вигоди, так і можливі загрози.This article delves into the transformative processes currently reshaping the life insurance market, dThe aim of the article is to analyze the impact of implementing innovative digital technologies on ensuring the sustainable development of industrial enterprises in Ukraine under martial law conditions. The research methodology is based on a survey of 626 middle and senior managers from 45 large and medium-sized enterprises in the mechanical engineering, metallurgical, chemical, food, and textile industries of Ukraine. Respondents were asked to assess the opportunities and risks of using key digital technologies, including: the Internet of Things and remote monitoring systems, predictive maintenance, cloud computing, next-generation cybersecurity systems, artificial intelligence and machine learning, 3D printing, augmented and virtual reality, drone-based inspections, digital twins, and enterprise management systems with AI elements. Cluster analysis methods were applied to process the collected data, specifically hierarchical clustering and the k-means method, which enabled the identification of three levels of opportunities and risks and the development of a matrix model for assessing the impact of digital technologies on enterprises’ sustainable development. The results of the study showed that the greatest positive impact on sustainable development is exerted by the Internet of Things, artificial intelligence and machine learning, digital twins, and enterprise management systems with AI elements, as they contribute to energy efficiency improvement, logistics optimization, rapid risk response, and enhanced strategic management systems. At the same time, these technologies were also found to be the most vulnerable to risks related to cybersecurity, unstable energy supply, and high financial costs of implementation. Cloud computing, drone inspections, augmented and virtual reality demonstrated a moderate level of impact on sustainable development, with their effectiveness being highly dependent on external conditions, which results in high implementation risks. 3D printing and predictive maintenance showed medium-level opportunities and risks, indicating the need for their selective application depending on the specific characteristics of the enterprise. The scientific novelty of the study lies in the integration of opportunity and risk assessments of digital technologies into a single matrix model, which makes it possible to identify the most appropriate areas for digitalization, taking into account the realities of Ukrainian industry under wartime conditions. The proposed methodology allows enterprises to determine priorities for digital solution implementation by focusing on critical aspects of their operations, as well as to adapt business strategies to minimize risks. The practical significance of the study is that its results can be used by enterprises to develop digital transformation plans that account for both potential benefits and possible threats
Information Management Technologies as a Tool for Achieving the Strategic Goals of Business Entities
No full textТехнології інформаційного менеджменту виступають ключовим інструментом реалізації стратегічних цілей діяльності суб’єктів господарювання, які функціонують в умовах економіки знань та цифровізації. Методологія дослідження базується на поєднанні теоретичних, емпіричних та прогнозних методів, що дозволяють всебічно оцінити вплив технологій інформаційного менеджменту на стабільність функціонування та реалізації стратегічних цілей діяльності суб’єктів господарювання. У роботі розкрито сутність інформаційного менеджменту, як важливого елементу комплексного управління підприємством на основі інформації та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які допомагають суб’єктам господарювання швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, адаптуватися до них, тим самим забезпечую стабільність та безпеку діяльності. Обґрунтовано, що використання та впровадження технологій інформаційного менеджменту у господарській діяльності підприємства, свідчить не тільки про стабільність діяльності та конкурентоспроможність, а також про набуття додаткових переваг сталого розвитку та безперервного функціонування в умовах динамічних змін та постійних небезпек зовнішнього середовища.Information management technologies are a key tool for implementing strategic goals of business entities operating in the knowledge economy and digitalization. It is emphasized that the use of information technologies in the business activities of an enterprise is an important element of innovation , maintaining profitability and ensuring a high level of competitiveness in the face of the growing impact of digitalization on the success of activities. The research methodology is based on a combination of theoretical, empirical and predictive methods that allow a comprehensive assessment of the impact of information management technologies on the stability of functioning and implementation of strategic goals of business entities. The paper reveals the essence of information management as an important element of integrated enterprise management based on information and the use of modern information and communication technologies that help business entities quickly respond to changes in the external environment, adapt to them, thereby ensuring stability and security of activities. It is noted that during the implementation of strategic goals of business entities, the main tasks of information management are to provide access to various sources of information; objectivity of received information; information protection; optimization of information use; formation and development of information systems; - use of information technologies; communication support. It is proved that information management, despite a significant amount of research, is still at the stage of development, taking into account the processes of technoglobalism and the knowledge economy, which introduce new changes in the understanding of the essence of this concept. It is concluded that the use and implementation of information management technologies in the economic activities of the enterprise indicates not only the stability of activity and competitiveness, but also the acquisition of additional advantages of sustainable development and continuous functioning in conditions of dynamic changes and constant dangers of the external environment
Transformation of a Valuable Component of Professional Activities of Adults in the Conditions of War
No full textУ статті презентовано результати теоретичного дослідження психологічних джерел з проблеми цінностей професійної діяльності дорослих. Розкрито теоретичні положення цінностей і ціннісних орієнтацій дорослих як детермінантів їх професійної діяльності у працях зарубіжних і вітчизняних психологів. Визначено, що цінності визначають вибір і здійснення дорослою особистістю професійної діяльності, регулюють поведінку в соціальному та професійному середовищах, впливають на результативність виконання професійних завдань. Доведено, що процес формування цінностей відбувається в різних умовах соціалізації людини та має динамічний характер. Підкреслено, що наявність сформованих професійних ціннісних орієнтацій є важливою умовою як для професійного самовизначення людини, так і для її особистісного та кар’єрного зростання. Емпірично вивчені термінальні та інструментальні цінності дорослих у довоєнний період і в умовах війни. Визначено, що в опитуваних дорослого віку ієрархія цінностей у довоєнний період і під час війни має відмінності. У довоєнний період серед термінальних цінностей у досліджуваних домінували: активне діяльне життя, життєва мудрість, здоров’я, цікава робота, матеріально забезпечене життя та любов. В умовах воєнних дій: здоров’я, розваги, продуктивне життя, творчість, активне діяльне життя та впевненість у собі. Важливими інструментальними цінностями у довоєнний період для дорослих були такі: незалежність, відповідальність, раціоналізм, ефективність у справах, життєрадісність та освіченість. Під час війни стали наступні цінності: непримиренність до недоліків у собі та інших, сміливість у відстоюванні своєї думки та поглядів, життєрадісність, освіченість і чуйність. Констатовано, що ціннісний компонент професійної діяльності трансформується в кри- зових умовах життя дорослої людини.The article presents the results of a theoretical study of psychological sources on the problem of values of professional activity of adults. The theoretical provisions of values and value orientations of adults as determinants of their professional activity in the works of foreign and domestic psychologists are revealed. It is determined that values determine the choice and implementation of professional activities by an adult personality, regulate behavior in social and professional environments, and affect the effectiveness of professional tasks. It is proved that the process of values formation takes place in different conditions of human socialization and is dynamic. It is emphasized that the presence of formed professional value orientations is an important condition for both professional self-determination and personal and career growth. The terminal and instrumental values of adults in the pre-war period and in wartime are empirically studied. It has been determined that the hierarchy of values in the pre-war period and during the war has differences among the adult respondents. In the pre-war period, the terminal values of the respondents were dominated by: active life, life wisdom, health, interesting work, materially secure life, and love. During the war: health, entertainment, productive life, creativity, active life, and self-confidence. Important instrumental values in the prewar period for adults were independence, responsibility, rationalism, efficiency in business, cheerfulness, and education. During the war, the following values emerged: intransigence to shortcomings in oneself and others, courage in defending one's opinions and views, cheerfulness, education, and sensitivity. It is stated that the value component of professional activity is transformed in the crisis conditions of an adult's life
Usage Issues of Artificial Intelligence for Information Security Purposes in Educational Field
No full textВ статті висвітлено проблеми стрімкого розвитку штучного інтелекту, що стрімко змінює науковий та освітній простір. Підкреслено спровоковані дискусії щодо впровадження великих мовних моделей. Досліджена доступність технологій на базі штучного інтелекту. Вказано на проблематику появи хакерських угруповань, що адаптують штучний інтелект для зламу різних систем. Поставлено етичне питання щодо законності використання штучного інтелекту для атаки на зловмисників. Виокремлено питання академічної доброчесності та висвітлено думки щодо поширення псевдонаукових матеріалів, а також аналіз спроб створення алгоритмів для визначення згенерованих штучним інтелектом текстів. Виявлено триваючі філософські дискусії навколо штучного інтелекту, що стосуються його потенційної автономії та здатності змінювати суспільство в майбутньому. Підкреслюються етичні проблеми, пов’язані з упередженістю алгоритмів, і необхідність прозорості рішень, керованих штучним інтелектом. Проведено теоретичний дослід надання штучному інтелекту доступу до величезних масивів інформації та неконтрольованого розвитку. Підсумовано можливі напрямки подальшого дослідження та використання людством штучного інтелекту.The article highlights the problems of the rapid development of artificial intelligence, which is rapidly changing the scientific and educational space, causing excitement and concern. The provoked discussions on the implementation of large language models (LLM), such as GPT from OpenAI, their use in teaching, scientific activities and everyday life are highlighted. The accessibility of technologies based on artificial intelligence is investigated, which allows anyone to create texts, images, music, but also gives rise to ethical and legal issues. In the field of cyber security, artificial intelligence has been highlighted as playing a controversial role. The issue of the emergence of hacker groups that adapt artificial intelligence to break into various systems, which complicates the fight against cybercrime, is pointed out. The ethical question is raised regarding the legality of using artificial intelligence to attack back the attackers. The issue of academic integrity, which is currently suffering from the use of AI-generated texts, is raised and highlighted. Opinions on the spread of pseudoscientific materials are highlighted, as well as an analysis of attempts of creation of algorithms to identify AI-generated texts. The role of artificial intelligence in the formation of future educational methodologies and its impact on traditional pedagogical values and approaches are considered. Ongoing philosophical discussions around AI are identified, relating to its potential autonomy and ability to change society in the future. Ethical issues related to algorithmic bias and the need for transparency in AI-driven decisions are emphasized. The potential risks of manipulating AI for disinformation campaigns and its role in shaping public discourse are also considered. A theoretical study of providing AI with access to vast amounts of information and uncontrolled development, which may lead to undesirable consequences, is conducted. As artificial intelligence continues to develop under the power of humanity, the need for interdisciplinary research to address the multifaceted challenges it creates is emphasized, calling for collaboration between different research areas, such as technological and ethical, to establish guiding principles for the responsible use of artificial intelligence. Possible directions for further research and use of artificial intelligence by humanity are summarized
Industry and Workforce of the Ukrainian SSR During the Postwar Years (1946-1965): the Genesis of the Historiosophical Concept of Ukrainian-Centered Historiography
No full textThe article highlights the key milestones in the formation of the historiosophical concept of Ukraine-centered historiography of the 1990s in the context of the study of industrial development and workforce in the Ukrainian SSR during the postwar years (1946-1965).It has been noted that the significant and positive changes in the theoretical, methodological, conceptual and historiosophical fields of Ukrainian history, which began in the perestroika period, were further developed during the 1990s. Furthermore, it is worth mentioning that the unexpectedly powerful impetus for a thorough reconsideration of Ukraine’s entire history as well as the postwar twentieth century and the role of Ukrainian workforce and industry during this time was not the result of the internal logic of the historical science development. The transformation of national historiography was notably propelled by a robust external political motivation in 1991, which, along with the groundwork that had been laid, initiated a thorough reconsideration of the field.The development of an independent national historical science has led to numerous conceptual and fundamental questions for its scholars. These questions focus on the perspectives and contexts from which Ukrainian history should be the studied and written (and frequently rewritten). For the sake of real, not just paper, independence and, at the same time, for integration into the world historical community, a course of Ukraine-centeredness was chosen on the basis of theoretical and methodological principles generally accepted by the world scientific community and modern methods and technologies of historical epistemology. In the context of renewal, the only possible solution was to find comprehensive, integrated approaches to the object of study and to combine the methodological and methodical principles of historical knowledge, proven through years of practical application, with new ones. The main conclusion of the early 1990s was the understanding that researchers should focus on people (humanity, communities, social groups), that is, the history of the Ukrainian postwar industry and workforce should be studied from a historical and anthropocentric perspectives.Стаття присвячена висвітленню ключових віх становлення історіософської концепціїукраїноцентричної історіографії 1990-хрр. в контексті дослідження промислового розвитку та робітництва УРСР у повоєнний період (1946-1965). Зазначено, що розпочаті в перебудовчу добу помітні й позитивні зрушення в теоретико-методологічній, концептуальній та історіософській областях історії України отримали активне продовження в 1990-ті рр. Водночас слід зазначити, що неочікувано потужний поштовх до радикального переосмислення як усієї історії України, так і повоєнного двадцятиріччя і місця українського робітництва та промисловості в цей період став наслідком не внутрішньої логіки розвитку безпосередньо історичної науки. Оновлення поступу вітчизняного історіописання зазнало потужного зовнішнього політичного імпульсу 1991р., який, у сполученні з підготовленим ґрунтом, сприяв започаткуванню радикального переосмислення вітчизняного історіописання. З’ясовано, що формування незалежної вітчизняної історичної науки поставило перед її представниками ряд концептуальних, фундаментальних, засадничих питань: з яких позицій та в якому контексті, під яким кутом зору слід вивчати і писати (а часто – і переписувати) українську історію. Задля реального, а не паперового унезалежнення та водночас для інтеграції в світову історичну спільноту обрано курс на україноцентризм на загальноприйнятих світовим науковим товариством теоретико-методологічних засадах і сучасних методиках і технологіях історичної гносеології. В умовах оновлення єдино можливим стало рішення про необхідність віднайдення комплексних інтегральних підходів до об’єкта дослідження та поєднання вже опанованих й апробованих багаторічною практикою методологічних і методичних засад історичного пізнання з новими. Головним умовиводом початку 1990-хрр. стало розуміння того, що в фокусі уваги дослідників має перебувати людина (людність, спільноти, соціальні групи), тобто вивчати історію української повоєнної промисловості та робітництва слід з історико-антропоцентричних позицій.Ключові слова:історіографія
Psychophysiological Functions as the Basis of Students’ Health Under Conditions of Martial Law: Theoretical Discourse
No full textУ статті представлено результати теоретичного аналізу літературних джерел відносно проблеми психофізіологічних основ здоров’я здобувачів вищої освіти України в умовах воєнного стану. Відомо, що воєнний стан провокує розвиток негативних змін у психічному та фізичному здоров’ї студентської молоді. Сучасні науково-методичні підходи до підтримки здоров’я здобувачів здебільшого зосереджені на лікуванні та реабілітації вже виявлених психофізіологічних або нервових порушень, що значно обмежує можливість їхнього попередження або корекції на ранніх етапах розвитку. Тому метою дослідження було з’ясувати стан вивченості особливостей психофізіологічних функцій як основ здоров’я здобувачів закладів вищої освіти (ЗВО) України в умовах воєнного стану. У роботі використано методи аналізу, систематизації та узагальнення сучасної вітчизняної та іноземної наукової літератури. Виявлено, що уявлення про механізми психофізіологічної підтримки здоров’я здобувачів ЗВО в умовах воєнного стану потребують перегляду, уточнення та змін, оскільки враховують лише психічну сторону проблеми, втрачаючи з виду фізіологічні аспекти нервової діяльності особистості в умовах тривалої дії стресу. Акцентовано на необхідності запровадження шляхів підвищення стресостійкості молоді в умовах екстремальних ситуацій. Наголошується, що проведення своєчасної діагностики щодо змін у механізмах нервової регуляції, стану психофізіологічних функцій, отриманих за допомогою об’єктивних фізіологічних методик та психологічного тестування може сприяти уточненню розуміння особливостей здоров’я студентської молоді та оптимізувати навчальну діяльність в умовах екстремальних ситуацій та хронічного стресу.The article presents the results of the theoretical analysis of literary sources regarding the problem of psychophysiological foundations of applicants’ health of higher education in Ukraine under martial law. It is known that martial law provokes the development of negative changes in the mental and physical health of student youth. Modern scientific and methodological approaches to maintaining the health of students are mainly focused on the treatment and rehabilitation of already identified psychophysiological or nervous disorders, which significantly limits the possibility of their prevention or correction in the early stages of development. Therefore, the purpose of the study was to find out the state of study of the features of psychophysiological functions as the basis of the students’ health of higher education institutions (HEI) of Ukraine under martial law. We used the methods of analysis, systematization and generalization of modern domestic and foreign scientific literature. It was found that ideas about the mechanisms of psychophysiological support for the health of HEI students in the conditions of martial law require revision, clarification and changes, since they take into account only the mental side of the problem, losing sight of the physiological aspects of the nervous activity of the individual in conditions of prolonged stress. The need to introduce ways to increase the stress resistance of young people in extreme situations is emphasized. It is noted that the timely diagnosis of changes in the mechanisms of nervous regulation, the state of psychophysiological functions obtained with the help of objective physiological techniques and psychological testing can help to clarify the understanding of the health characteristics of student youth and optimize learning activities in extreme situations and chronic stress
Features of Assessing Special Preparedness Indicators of 14–15 Year-Old Football Players
No full textУ статті розглядаються особливості визначення показників спеціальної підготовленості футболістів віком 14–15 років на основі комплексного тестування фізичних, технічних та нейродинамічних функцій. Метою дослідження було оцінити рівень спеціальної підготовленості юних футболістів за групами тестових методик, адаптованих до сучасних вимог тренувального процесу. Для цього було застосовано набір тестів, що включав спринт 20 м, Beep-Test, пліометричний тест, координаційні вправи, ведення м’яча різними способами, удари по воротах та передачі на точність, а також нейродинамічні показники, визначені за допомогою комп’ютерного комплексу «Діагност-1М». Особливістю вибору контрольних тестів став грунтовний аналіз сучасних наукових джерел, тенденцій роботи прогресивних футбольних академій та досвіду роботи тренерів в сьогод- нішніх умовах. Отримані результати показали, що рівень фізичної і технічної підготовленості відповідає середнім нормативам для цього віку, проте нейродинамічні показники відкривають додаткові можливості для індивідуалізації тренувального процесу та підвищення адаптаційних здібностей спортсменів. Автори підкреслюють важливість комплексного підходу до оцінки підготовленості, який враховує не лише традиційні тести бігу, стрибків, ударів чи передач, а й їх модифікації, що наближені до особливостей ігрової діяльності футболіста. Зокрема, це короткі спринти, вправи зі зміною напрямку, технічні дії після навантаження, пліометричні тести та прояви нейродинамічних функцій. Підкреслено особливе значення у підготовці юних футболістів таких нейродинамічних показників як функціональна рухливість та сила нервових процесів, а також сенсомоторна реактивність. Запропоновані методики можуть бути використані тренерами для оптимізації навчально-тренувального процесу та розвитку резерву українського футболу, що має вагоме значення для підвищення конкурентоспроможно- сті на міжнародній арені.This article examines the features of assessing special preparedness indicators in 14–15-year-old football players based on comprehensive testing of physical, technical, and neurodynamic functions. The aim of the study was to evaluate the level of special preparedness of young footballers using groups of test methods adapted to the current requirements of the training process. A set of tests was applied, including a 20-meter sprint, Beep-Test, plyometric test, coordination exercises, various ball control drills, shooting accuracy, passing accuracy, as well as neurodynamic indicators assessed using the “Diagnost-1M” computer system. The selection of control tests was based on a thorough analysis of modern scientific sources, current trends in the work of advanced football academies, and the practical experience of coaches under present-day conditions.The results showed that the levels of physical and technical preparedness correspond to average normative values for this age group; however, neurodynamic indicators reveal additional possibilities for individualizing the training process and enhancing athletes’ adaptive capabilities. The authors emphasize the importance of a comprehensive approach to assessing preparedness, which considers not only traditional running, jumping, shooting, and passing tests but also their modifications that reflect the specifics of a football player’s game activities. These include short sprints, direction changes, technical actions following physical loads, plyometric tests, and manifestations of neurodynamic functions. Particular importance in the training of young football players is given to neurodynamic indicators such as functional mobility and strength of nervous processes, as well as sensorimotor reactivity.The proposed methods can be used by coaches to optimize the training process and develop the reserve pool of Ukrainian football, which is of significant importance for increasing competitiveness at the international level
Modeling the Process of Developing Career Competence of Future Bachelors in Enterprise Economics
No full textСучасний ринок праці висуває нові вимоги до професійної підготовки фахівців економічного профілю, зокрема до формування в них здатності до ефективного кар’єрного саморозвитку. Розвиток кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства є важливим чинником підвищення їхньої конкурентоспроможності, професійної мобільності та готовності до динамічних змін у сфері праці. Це зумовлює потребу в науковому обґрунтуванні педагогічної моделі, що забезпечує цілісність і результативність процесу формування кар’єрної компетентності у вищій школі. Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити модель формування та розвитку кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки. Методи. У дослідженні використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, узагальнення, моделювання) і емпіричних методів (спостереження, анкетування, педагогічний експеримент), що забезпечили об’єктивність і наукову обґрунтованість отриманих результатів. Результати. Проведений теоретичний аналіз наукових джерел та узагальнення результатів педагогічного досвіду дозволили визначити методологічні засади побудови моделі розвитку кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства. Основою її розроблення стали положення компетентнісного, системного, аксіологічного та діяльнісного підходів, що забезпечують цілісність, структурну впорядкованість і динамічність процесу формування кар’єрної компетентності. Врахування соціального замовлення, професійних вимог та особистісних потреб студентів зумовило виокремлення ключових компонентів і педагогічних умов ефективного розвитку зазначеної компетентності у процесі фахової підготовки. Розроблено модель формування та розвитку кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства, яка є цілісною, відкритою та динамічною системою, що охоплює взаємопов’язані цільовий, змістовий, технологічний і діагностичний блоки. Її реалізація відбувається поетапно, забезпечуючи поступове зростання рівня кар’єрної компетентності студентів та формування їхньої готовності до професійного саморозвитку й кар’єрного зростання у сфері економіки підприємства. Висновки. Реалізація запропонованої моделі забезпечує системність і цілеспрямованість процесу розвитку кар’єрної компетентності майбутніх економістів. Перспективи подальших досліджень вбачаються у вдосконаленні педагогічних технологій підтримки кар’єрного зростання випускників економічних спеціальностей.The modern labor market poses new challenges for the professional training of specialists in the field of economics, particularly in developing their ability for effective career self-development. The development of career competence among future bachelors in enterprise economics is an important factor in enhancing their competitiveness, professional mobility, and readiness for dynamic changes in the labor sphere. This highlights the need for a scientifically grounded pedagogical model that ensures the integrity and effectiveness of the process of forming career competence in higher education. Purpose. To theoretically substantiate and develop a model for the formation and development of career competence among future bachelors in enterprise economics within the process of professional training Methods. The study employed a set of theoretical (analysis, synthesis, generalization, modeling) and empirical methods (observation, questionnaire survey, pedagogical experiment), which ensured the objectivity and scientific validity of the obtained results. Results. Theoretical analysis of scientific sources and generalization of pedagogical experience made it possible to determine the methodological foundations for constructing a model of developing career competence among future bachelors in enterprise economics. The model is based on the principles of the competence-based, systemic, axiological, and activity-based approaches, which ensure the integrity, structural coherence, and dynamism of the process of forming career competence. Considering social demand, professional requirements, and students’ personal needs led to the identification of key components and pedagogical conditions for the effective development of this competence during professional training. A model for the formation and development of career competence among future bachelors in enterprise economics has been developed. It represents an integrated, open, and dynamic system encompassing interrelated target, content, technological, and diagnostic components. Its implementation occurs in stages, ensuring the gradual growth of students’ career competence and the formation of their readiness for professional selfdevelopment and career advancement in the field of enterprise economics. Conclusions. The implementation of the proposed model ensures the systematic and purposeful development of career competence among future economists. Prospects for further research include improving pedagogical technologies that support the career growth of graduates of economic specialties
Formation of a Methodology for Assessing Human Capital in Annovative Activities of an Educational Institution
No full textУ статті розкрито сутність людського інтелектуального капіталу як економічної категорії в галузі освіти, що інтегрує дві взаємопов'язані складові – інтелектуальний потенціал та результати інтелектуально-інноваційної діяльності. Виявлено структурно-змістовні особливості людського інтелектуального капіталу на індивідуальному, мікро- та мезорівні. Сформульовано концептуальні положення, загальнометодологічні підходи та принципи оцінки людського інтелектуального капіталу, що враховують об'єктивні потреби соціально-економічних систем в інноваційному розвитку закладу освіти. Представлено сутнісно-змістовну характеристику методології оцінки в інноватиці, що розкриває семантику предметної галузі дослідження, цілі, принципи, функції, методи, види та моделі оцінки. Проаналізовано уявлення про інтелектуальний потенціал працівника на основі багатокомпонентної моделі інтелекту, що інтегрує сенсорну, емоційну, розумово-логічну, креативноінтуїтивну, соціально-культурну та економічну складові. Уточнено, з позицій значущості для інноватики, зміст зазначених складових та описано їхню функціональну взаємодію в інноваційній діяльності закладу освіти.The article reveals the essence of human intellectual capital as an economic category in the field of education, which integrates two interrelated components - intellectual potential and the results of intellectual and innovative activity. The structural and substantive features of human intellectual capital at the individual, micro- and meso-levels are identified. Conceptual provisions, general methodological approaches and principles of assessing human intellectual capital are formulated, which take into account the objective needs of socio-economic systems in the innovative development of an educational institution. The essential and substantive characteristics of the assessment methodology in innovation are presented, which reveals the semantics of the subject area of research, goals, principles, functions, methods, types and models of assessment. The idea of the employee's intellectual potential is analyzed on the basis of a multi-component model of intelligence that integrates sensory, emotional, mental-logical, creative-intuitive, socio-cultural and economic components. The content of the above components has been specified from the standpoint of their significance for innovation and their functional interaction in the innovative activity of an educational institution has been described. A methodology for qualitative assessment of the human intellectual potential of an employee, group, or organization has been developed based on the proposed multicomponent model of intelligence, which includes algorithms for finding interconnected integral indicators and factor analysis of their dynamics based on the index method. A theoretical justification and a practical description of the assessment toolkit have been given. Methodological approaches to the valuation of human intellectual capital have been determined. A model for assessing the value of an employee's intellectual capital has been proposed, which is based on a structural approach and takes into account his intellectual and certification characteristics. An algorithm for rating employees based on intellectual capital indicators has been developed, the difference of which is the determination of the entropy of private characteristics in order to clarify the value of an employee in a specific situation. A mechanism for motivating and stimulating the innovative activity of employees of an organization has been formed, which is based on the results of their rating assessment. Models of valuation of human intellectual capital of an innovation-oriented organization have been improved, which differ in methodological approaches: a structural model based on the valuation of individual intellectual capitals; an integral model that involves considering human intellectual capital as a single whole as the goodwill of the organization; a combined model formed on the basis of a combination of cost and qualitative valuation of human intellectual capital of an educational institution, which play a key role in the innovative activities of an educational organization
Зміни в сільському адміністративно-територіальному устрої та їх вплив на умови життя населення (1990-2000-ні роки)
No full textThe article aims to clarify the nature of changes in the rural administrative-territorial structure and their impact on the living conditions of the population. Its methodology is based on the principles of historicism, systematicity, and verification. The scholar employed problem and chronological, retrospective, and geopolitical methods. The research novelty comes from expanding our understanding of changes in the social structure of Ukrainian society after 1991, clarifying the impact of changes in the administrative-territorial structure on the living conditions of the rural population, and advocating the idea thatthe Ukrainian countryside has acquired a number of new spatial characteristics, saw changes in the number of settlements and their functional orientation and available types of economic activity. The issue has been studied by Ya.Fedorenko, T.Melnychuk, M.Ihnatenko, L.Kovpak, and O.Androshchuk. Our effort to reconstruct various aspects of the impact of changes in the administrative-territorial structure on the everyday life of the population was facilitated by the works of economists V.Prokopa and O.Pavliv, as well as published source materials. The main results of the study: the author has identified the general trends in the number of villages and their impact on the living conditions of the rural population. He paid particular attention to the essential aspects of social practices in large, medium and small villages and showed some elements of self-organization of the life of the population of villages that were classified by the state authorities as depressive.Мета статті полягає у з’ясуванні характеру змін в сільському адміністративно-територіальному устрої та їх впливу на життєві умови населення. Методологія базується на принципах історизму, системності, верифікації. Задіяно проблемно-хронологічний, ретроспективний, геополітичний методи. Наукова новизна полягає в розширенні розуміння змін у соціальній структурі українського суспільства після 1991 року, з’ясуванні впливу на життєві умови сільського населення змін в адміністративно-територіальному устрої, обстоюванні думки, що українське село набуло низки нових просторових характеристик, зазнало трансформацій у чисельному складі і функціональній спрямованості та наявних видах господарської діяльності. Наукове опрацювання проблеми знайшло відображення в роботах Я.Федоренко, Т.Мельничук, М.Ігнатенко, Л.Ковпак, О.Андрощука. Сприяли реконструкції різних аспектів впливу змін в адміністративно-територіальному устрої на повсякдення населення роботи економістів В.Прокопи, О.Павліва, а також опубліковані джерельні матеріали. Основні результати дослідження: встановлені загальні тенденції змін чисельності сіл та їх вплив на життєві умови сільського населення. Особлива увага звернута на сутнісні аспекти соціальних практик у великих, середніх і дрібних селах, показані окремі елементи самоорганізації життя населення сіл, що відносилися державними органами до розряду неперспективних