eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Впровадження сучасних реабілітаційних технологій для покращення біомеханіки рухів на заняттях з фітнесу
В статті розглядається сучасний фітнес, який вимагає впровадження новітніх методів для покращення не лише фізичних результатів, але й для запобігання травмам та їх
відновлення. Одним із ключових напрямків цієї роботи є покращення біомеханіки рухів, що сприяє ефективному відновленню після травм, знижує ризик нових пошкоджень і забезпечує оптимальне навантаження на суглоби та м’язи
Фізичне виховання та фітнес-освіта в умовах війни: трансформація підходів і цифрові рішення для збереження здоров’я здобувачів освіти
Стаття присвячена дослідженню трансформації фізичного виховання та фітнес-освіти в умовах воєнного часу в Україні. Розглядаються виклики, з якими зіштовхнулася освітня система в умовах війни, а також аналізуються цифрові рішення, що допомогли підтримати рухову активність здобувачів освіти під час обмежень. Метою статті є визначення ефективних підходів до фізичного виховання та фітнес-освіти, що відповідають вимогам воєнного часу, і розробка рекомендацій щодо їхнього впровадження в систему освіти
Сучасні аспекти виховання національної ідентичності молодших школярів в умовах нової української школи
Проблема виховання національної ідентичності молодших школярів посідає одне з провідних місць у сучасній педагогічній теорії та практиці, зокрема в умовах реформування загальної середньої освіти відповідно до засад Нової української школи
Фітнес силового спрямування як сучасний суспільний виклик до здоровя’збережувальної діяльності у педагогічних закладах вищої освіти
У статті розглядається актуальна проблема здоров’язбереження молоді в контексті сучасних суспільних викликів, зосереджуючись на фітнесі силового спрямування як ефективному засобі покращення фізичного та психологічного здоров'я студентів педагогічних закладів вищої освіти. Акцентується увага на необхідності формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх педагогів, оскільки вони відіграють ключову роль у формуванні здорового суспільства
Основні аспекти дистанційної освіти в хоровому класі в умовах воєнного стану
У статті розглянуті основні аспекти впровадження дистанційного навчання в освітньому процесі закладу вищої освіти. Безпрецедентність ситуації полягає в тому, що дистанційне навчання в умовах воєнного стану є єдиною можливою формою освітнього процесу. У сучасних умовах виникає потреба в отриманні вищої освіти дистанційно, що дає змогу навчатися без відриву від виробництва, а також отримувати вищу освіту людям з обмеженими можливостями.
Дистанційне навчання, що неочікувано на досить тривалий час стало єдиним способом здобуття освіти практично у всіх її ланках, спонукає науковців і практиків шукати ефективні форми і методи викладання мистецьких дисциплін та знаходити нові акценти в традиційних, які б були дієвими і вже в нових форматах – дистанційного навчання.
Розглянуто причини, які зумовили потребу трансформації хорового мистецтва засобами комп’ютерних технологій та їхні можливості використання у створенні віртуального хору. У статті розкривається поняття «віртуальний хор» в умовах дистанційної освіти.
Відзначаються позитивні та негативні характеристики дистанційної освіти, детально розкриваються методи роботи з віртуальним хором в дистанційному форматі. Головною відмінністю дистанційного навчання від традиційної форми викладання освітнього процесу є те, що в його основі лежить самостійна пізнавальна діяльність здобувачів вищої освіти. Тому залучення здобувачів вищої освіти в активну пізнавальну діяльність, формування у них навичок роботи з інформацією та опанування способів навчання сприятиме розвитку самоосвіти.
На власному досвіду авторів статті розглянуті основні аспекти дистанційної освіти репетиційного процесу аматорського колективу хору «Світанок» в умовах воєнного стану.
Дистанційне навчання сприяє формуванню таких особистісних якостей як активність, самостійність, креативність, творчість, відповідальність, цілеспрямованість тощо. Але проблеми дистанційної освіти у сфері музичного мистецтва не дозволяють говорити в позитивному ключі про її перспективність. Відповідно, застосування дистанційної освіти під час воєнного стану на виконавських відділеннях музичних освітніх закладів слід розглядати виключно як вимушену форму освітнього процесу
Роль педагогічної практики у професійному саморозвитку і самовихованню здобувачів історичних спеціальностей
У статті автором наголошено на ролі педагогічної практики у професійному саморозвитку і самовихованню здобувачів історичних спеціальностей. Педагогічна практика відіграє ключову роль у професійному саморозвитку, оскільки дозволяє застосувати теоретичні знання на практиці, формувати професійні навички, розвивати особистісні якості та стимулювати самоосвіту. Вона є невід’ємною частиною підготовки майбутніх фахівців, допомагаючи усвідомити мету діяльності, знайти шляхи її досягнення та розвинути саморегуляцію. Зʼясовано такі поняття як «саморозвиток», «самовиховання». Встановлено, що професійний саморозвиток здійснюється за допомогою таких механізмів як самопізнання, самоорганізації, самоосвіти тощо. Автором зазначено, що педагогічна практика створює реальні умови, які стимулюють здобувачів історичної освіти до свідомої роботи над собою, в результаті чого формується саморозвиток. Визначено передумови, які визначають ефективність самовиховання здобувачів, складові педагогічної практики у процесі якої формується самовиховання та саморозвиток. У розвідці відзначено, що так під час практики, здобувачі використовують різноманітні методи та прийоми самовиховання і саморозвитку. Наголошено, що практика є ключовим етапом, де здобувач освіти перетворюється на свідомого субʼєкта власного професійного становлення, активно використовуючи інструменти саморозвитку та самовиховання. Зʼясовано, що у даній окресленій проблематиці велика роль відводиться на планування та організації часу, активному пошуку нової інформації, додаткових матеріалів, читання професійної літератури тощо. Оскільки розробка чіткого індивідуального плану професійного самовиховання та самоосвіти – запоруку компетентного фахівця. Доведено, що професійний саморозвиток і самовиховання здобувачів під час педагогічної практики є важливою складовою освітнього процесу.
In the article, the author emphasizes the role of pedagogical practice in the professional self-development and self-education of students of historical specialties. Pedagogical practice plays a key role in professional self-development, as it allows applying theoretical knowledge in practice, forming professional skills, developing personal qualities and stimulating self-education. It is an integral part of the training of future specialists, helping to realize the purpose of the activity, find ways to achieve it and develop self-regulation. Such concepts as «self-development», «self-education» are clarified. It is established that professional self-development is carried
out using such mechanisms as self-knowledge, self-organization, self-education, etc. The author notes that pedagogical practice creates real conditions that stimulate
students of historical education to consciously work on themselves, as a result of which self-development is formed. The prerequisites that determine the effectiveness of selfeducation of students, components of pedagogical practice in the process of which selfeducation and self-development are formed, have been identified. The research noted that during practice, students use various methods and techniques of self-education and self-development. It is emphasized that practice is a key stage where the student becomes a conscious subject of his own professional development, actively using the tools of self-development and self-education. It was found that in this outlined issue, a large role is played by planning and organizing time, actively searching for new information, additional materials, reading professional literature, etc. Since the development of a clear individual plan for professional self-education and selfeducation is the key to a competent specialist. It is proven that professional selfdevelopment and self-education of applicants during pedagogical practice is an important component of the educational process
Adaptation of the educational process in Ukraine to artificial intelligence technologies: A systematic review
Artificial intelligence (AI) is crucial in transforming the modern educational system. This article analyses the key processes involved in adapting Ukraine's educational system to AI technologies through a systematic review. To achieve this aim, PRISMA guidelines were employed, enabling the identification of the most relevant literature on the subject. The selected academic sources were analyzed using the content analysis method. The findings highlight that the primary objectives of AI integration in education include facilitating personalized learning, enhancing digital skills, automating tasks, influencing motivation, fostering self-regulation and reflection, and improving the analysis of educational data. These objectives support personalized educational programs, the exploration of new digital technologies, critical thinking, and the automated processing of organizational information within education. However, several obstacles have been identified, such as insufficient funding, a shortage of qualified personnel, infrastructure challenges, the lack of legal frameworks regulating AI usage, issues with data accessibility, risks associated with automation, and related ethical concerns. Addressing these challenges will require comprehensive solutions, including increased investment in education and scientific infrastructure, legislative changes, continued incentives for innovation, and educational outreach efforts. The conclusions emphasize the importance of preparing teaching and technical staff to respond to the educational environment's evolving demands adequately
Практика з організації освітнього процесу в початковій школі
У методичних настановах висвітлено особливості організації та проведення «Практики з організації освітнього процесу в початковій школі»майбутніх учителів початкових класів. Запропоновані матеріали укладено для здобувачів освітнього ступеню «магістр», галузі знань 01 Освіта, спеціальності 013 Початкова освіта.
У посібнику визначено загальні положення щодо проходження практики, розкрито мету, основні завдання, очікувані результати та зміст практики, схарактеризовано особливості оцінювання різних видів діяльності здобувачів вищої освіти під час проходження практики; обов’язки здобувачів вищої освіти та керівників, вимоги до звітної документації тощо.
Укладачі рекомендують методичні настанови викладачам закладів вищої освіти педагогічного профілю, здобувачам вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 013 Початкова освітата всім, хто цікавиться питаннями організації та проведення практичної підготовки майбутніх фахівців початкової освіти
Теорія та практика управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунального закладу вищої освіти
Дисертацію присвячено розв’язанню проблеми управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунального закладу вищої освіти. Об’єкт дослідження: управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти. Предмет дослідження становлять теоретичні і методологічні основи та структурно-функціональна модель системи управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунального закладу вищої освіти. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ, експериментальній перевірці ефективності структурно-функціональної моделі системи управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунального закладу вищої освіти та виявленні сучасних тенденцій управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунальних закладів вищої освіти
Показові, пробні заняття та інші види діяльності з дітьми раннього та дошкільного віку
У методичних настановах висвітлено основні аспекти організації практики «Показові, пробні заняття та інші види діяльності з дітьми раннього та дошкільного віку». У роботі представлено особливості та загальні положення організації і проведення цього виду практики. Матеріали спрямовані на вирішення завдань удосконалення якості професійної підготовки майбутніх фахівців за напрямом підготовки «Дошкільна освіта».
Рекомендовані матеріали можуть бути використані здобувачами освіти та викладачами закладами фахової передвищої педагогічного профілю