eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів
No full textСучасний освітній простір зазнає значних трансформацій під впливом цифровізації. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стають невід’ємною складовою педагогічного процесу, змінюючи методи навчання, комунікації та професійного розвитку педагогів. У зв’язку з цим використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів набуває особливої актуальності. Згідно з державними стандартами освіти та європейськими вимогами до компетентностей педагогічних працівників, цифрова грамотність є однією з ключових професійних компетентностей сучасного педагога. Вона охоплює здатність використовувати цифрові інструменти для навчання, оцінювання знань, організації освітнього процесу та комунікації з учнями й батьками. Крім того, у сучасних реаліях (змішане та дистанційне навчання, виклики воєнного часу, необхідність швидкої адаптації до змін) важливо не лише навчити майбутніх педагогів користуватися цифровими інструментами, а й формувати в них критичне мислення щодо їхнього застосування, здатність до інноваційної діяльності та безперервного професійного розвитку
Формування готовності майбутніх соціальних працівників до патріотичного виховання молоді засобами соціокультурної діяльності
No full textУ дисертації досліджено проблему формування готовності майбутніх соціальних працівників до патріотичного виховання молоді засобами соціокультурної діяльності.
На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури розкрито сутність патріотичного виховання як дієвого, ціннісно обґрунтованого процесу, що набуває особливої актуальності в умовах сучасних суспільно-політичних викликів. Уточнено сутність ключових понять, зокрема «готовність майбутнього соціального педагога до патріотичного виховання молоді засобами соціокультурної діяльності» визначено як інтегративну якість особистості, що є результатом цілеспрямованої підготовки та виражається у єдності мотиваційно-ціннісного, когнітивного та діяльнісно-практичного компонентів.
The dissertation investigates the problem of forming the readiness of future social workers for the patriotic education of youth by means of socio-cultural activity.
Based on the analysis of philosophical, psychological, and pedagogical literature, the essence of patriotic education is revealed as an effective, value-based process that gains particular relevance in the context of modern socio-political challenges. The essence of key concepts is clarified; in particular, the «readiness of a future social pedagogue for the patriotic education of youth by means of socio-cultural activity» is defined as an integrative personal quality, which is the result of purposeful training and is expressed in the unity of motivational-axiological, cognitive, and activity-practical components
Права здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану
No full textНаукове дослідження присвячено проблемам правового регулювання та реалізації прав здобувачів освіти в умовах воєнного стану
Вплив музичного мистецтва на психоемоційний стан дитини
No full textРозглянуто дослідження впливу музики на психоемоційний розвиток дитини дошкільного віку у процесі її розвитку. Доведено, що музикотерапія впливає на емоційний стан дитини, на її настрій, і стан здоров'я взагалі. В статті розглянутий терапевтичний ефект музикотерапії в різні епохи: Піфагора, Платона, Арістотеля. Основними головними завданнями, що визначають музикотерапію є формування і розвиток музичних і творчих здібностей, розширення і розвиток емоційної сфери, розвиток морально-комунікативних якостей
Діяльність «педагогічних інститутів» університетів – складова підготовки вчителів (друга половина ХІХ століття)
No full textУ тексті досліджено становлення та розвиток педагогічної підготовки в університетах Російської імперії у другій половині ХІХ століття на прикладі діяльності так званих «педагогічних інститутів» і курсів. Проаналізовано еволюцію змісту та форм підготовки майбутніх учителів, зокрема запровадження кафедр педагогіки, викладання педагогічних і дидактичних дисциплін, поєднання теоретичного навчання з практичними вправами та стажуванням у гімназіях. Особливу увагу приділено діяльності Харківського університету, ролі окремих професорів у формуванні педагогічної освіти, а також проблемам організації педагогічних курсів, їх фінансування та ефективності. Показано суперечності між задекларованою метою професійної підготовки вчителів і реальним станом педагогічної освіти, що зумовило критику та зрештою ліквідацію педагогічних курсів у 1867 р. Зроблено висновок, що друга половина ХІХ століття стала періодом активних пошуків оптимальних моделей університетської педагогічної освіти, які заклали підґрунтя для подальшої спеціалізації та розвитку системи підготовки вчительських кадрів.
The text examines the formation and development of pedagogical training in universities of the Russian Empire in the second half of the 19th century using the example of the activities of the so-called «pedagogical institutes» and courses. The evolution of the content and forms of training of future teachers is analyzed, in particular, the introduction of departments of pedagogy, teaching of pedagogical and didactic disciplines, the combination of theoretical training with practical exercises and internships in gymnasiums. Particular attention is paid to the activities of Kharkiv University, the role of individual professors in the formation of pedagogical education, as well as the problems of organizing pedagogical courses, their financing and effectiveness. The contradictions between the declared goal of professional training of teachers and the real state of pedagogical education are shown, which led to criticism and ultimately the liquidation of pedagogical courses in 1867. The conclusion is made that the second half of the 19th century was a period of active searches for optimal models of university pedagogical education, which laid the foundation for further specialization and development of the system of training teachers
Дидактичні умови творчого саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях з хорового диригування
No full textУ статті досліджено дидактичні умови творчого самороз витку майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях з хорового диригування. Автори розглядають поняття «дидактичні умови» у контексті музичної педагогіки та підкреслює їхню важливість для формування творчих компетентностей здобувачів освіт
Лемко Никифор: палітра творчого генія на межі української та польської культур
No full textРозглядається творчість Никифора Дровняка, яка є яскравим прикладом культурного та етнічного перетину українського і польського мистецтва
3. Організація безпечного освітнього середовища
No full textУ навчальному посібнику подано теоретичні основи організації безпечного освітнього середовища у вигляді розробок лекційних і практично-семінарських занять, рекомендації і завдання для самостійної роботи здобувачів освіти. Посібник рекомендований для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня та освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра.
Видання доцільно використовувати під час аудиторних занять та позааудиторної самостійної роботи.
Навчальний посібник рекомендовано викладачам освітнього компоненту «Організація безпечного освітнього середовища», методистам, здобувачам освіти закладів фахової передвищої освіти, вищої освіти педагогічного профілю
Формування цифрової культури майбутнього вчителя НУШ як основа ефективної професійної діяльності
No full textПроцес цифровізації шкільної освіти пов’язаний із рівнем розвитку цифрових навичок учителя та здатністю ефективно застосовувати їх освітньому процесі. Цифрова культура – сукупність компетенцій, що відображають здатність використання людиною цифрових технологій для комфортного життя в цифровому середовищі, для взаємодії з суспільством та вирішення цифрових завдань у своїй професійній діяльності
Розвиток взаємодії викладача і студента в контексті трансформаційних змін у системі педагогічної освіти
No full textСтаття присвячена розгляду проблеми взаємодії викладачів і студентів в контексті демократизації та гуманізації освітнього процесу у закладах вищої, зокрема педагогічної, освіти. Актуальність дослідження обумовлюється потребою створення ефективного освітнього середовища, яке б перетворювало взаємодію головних суб’єктів освітнього процесу у механізм розвитку особистості та підвищення професійного становлення майбутніх фахівців. Зазначено, що основними принципами взаємодії у сучасному ЗВО мають бути партнерство, рівноправність, взаємна вимогливість і відповідальність, повага, доброзичливість та співпраця. Метою дослідження є висвітлення та характеристика основних психологічно-педагогічних та організаційно-методичних аспектів педагогічної взаємодії в умовах ЗВО