eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Розвиток музичного слуху як складової музично-естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
У статті йдеться про значення розвитку музичних здібностей, зокрема музичного слуху у естетичному вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного вік
Оздоровчі фітнес технології в навчанні
У навчальному посібнику розглянута авторська програма «Фітнес-мікс», яка розрахована для студентів педагогічних ЗВО, які мають певний досвід рухової діяльності та бажання набути додаткові необхідні знання, уміння і навички з різних напрямів фітнесу (фітнес-аеробіки, шейпінгу, пілатесу), що, в свою чергу, забезпечить кращий розвиток фізичних та психічних здібностей та покращить стан їх здоров’я. Впровадження авторської методики навчання можна використовувати на практичних заняттях з освітніх компонентів ОП Фізична культура і спорт (фітнес) та ОП Середня освіта (Фізична культура) для студентів спеціальностей А7 Фізична культура і спорт, А4 Середня освіта (Фізична культура), а також у позааудиторній роботі. Навчальний посібник призначений для студентів і викладачів педагогічних закладів вищої освіти
Удосконалення педагогічної майстерності у фітнесі з використанням новітнього фітнес-обладнання
Стаття присвячена удосконаленню педагогічної майстерності тренерів з фітнесу через використання новітнього фітнес-обладнання. Досліджуються інноваційні технології, такі як смарт-тренажери, пульсометри, відеоаналітика та мобільні додатки, які допомагають тренерам оптимізувати тренувальний процес, контролювати фізичний стан клієнтів і коригувати техніку виконання вправ. Особлива увага приділяється персоналізованому підходу до тренувань, що дозволяє адаптувати навантаження відповідно до індивідуальних потреб і рівня підготовки кожного клієнта. Визначено, що використання новітнього обладнання підвищує безпеку тренувань, знижує ризик травм і допомагає досягти кращих фізичних результатів. У статті також розглянуто важливість постійного вдосконалення професійних навичок тренерів для ефективного використання нових технологій та підвищення їх конкурентоспроможності на ринку фітнес- послуг
The Impact of Extralingual Factors on the Language Situation of Modern Ukraine
The aim of the research is to study the impact of extralingual factors
on the current language situation of Ukraine in the context of the dehumanization and cosmopolitanization of the modern globalized world. The research employed such methods as analysis of open sources and empirical data of sociological research, content analysis of Internet publications and factor analysis, and observation. The results of the study show that the language situation in Ukraine has radically changed over the past few years in terms of its main parameters: quantitative, qualitative, and evaluative. The main factor of these changes is hybrid and direct Russian aggression, which has become the greatest threat to political independence and territorial integrity of Ukraine, as well as the existence of the Ukrainian nation. The analysis evidenced that despite the powerful destructive influence of various extralinguistic factors on the language situation in the state, its evaluation characteristics have significantly improved. Constant monitoring and systematic comprehensive analysis of the language situation will contribute to the harmonization of the language space of Ukraine.
Метою дослідження є вивчення впливу позамовних факторів на сучасну мовну ситуацію України в контексті дегуманізації та космополітизації сучасного глобалізованого світу. Результати дослідження показують, що мовна ситуація в Україні за останні кілька років радикально змінилася за своїми основними параметрами: кількісними, якісними та оціночними. Головним фактором цих змін є гібридна та пряма російська агресія, яка стала найбільшою загрозою політичній незалежності та територіальній цілісності України, а також існуванню української нації. Аналіз засвідчив, що, незважаючи на потужний деструктивний вплив різних позамовних факторів на мовну ситуацію в державі, її оціночні характеристики значно покращилися. Постійний моніторинг та систематичний комплексний аналіз мовної ситуації сприятимуть гармонізації мовного простору України
Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії
Акімова О.М. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії / О. М. Акімова. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2025. Вип. 7. С.3-11.Метою статті виступає розгляд професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії, характеристика окремих аспектів змістовного наповнення освітніх компонентів професійного циклу підготовки, що мають на меті формування у майбутніх учителів початкових класів готовності та здатності до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору. Методологія дослідження ґрунтується на інтеграції методологічних підходів: діалектичної єдності теорії та практики; системному, синергетичному, аксіологічному, компетентнісному, діяльнісному, особистісно-зорієнтованому, інклюзивному, як концептуального підґрунтя професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії. Наукова новизна полягає в характеристиці окремих аспектів змістовного наповнення освітніх компонентів професійного циклу підготовки, що мають на меті формування у майбутніх учителів початкових класів готовності та здатності до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору. Висновки. Сучасна професійна підготовка передбачає оволодіння майбутніми учителями початкових класів базисними теоретико-методологічними, нормативно-правовими, організаційно-методичними компонентами втілення інклюзивної парадигми в Україні. Зокрема, із чинним законодавством, що забезпечує реалізацію оригінальної концепції інклюзії; принципами, якими керуються всі учасники освітнього процесу; технологічними комплексами, що покликані об’єднати діяльність багатьох українських фахівців спільним практичним інструментарієм; специфікою практичної реалізації навчання та соціального інтегрування учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, а також особливостями організації системи педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами. Спеціальні освітні компоненти передбачають формування усвідомлення змісту та ролі процесів адаптацій та модифікацій; ознайомлення із змістом дидактично-методичного забезпечення діяльності асистента вчителя із засвоєння програмового матеріалу учнями з особливими освітніми потребами; формування готовності до використання у власному досвіді інформаційно-комунікаційних технологій підтримки інклюзивного навчання, упровадження корекційно-розвивального компоненту; формування усвідомленої побудови стратегії ефективного комунікації вчителя з орієнтацію на інтереси родини дитини з особливими освітніми потребами. The purpose of the article is to consider the professional training of future primary school teachers to work in an inclusive environment, to characterise certain aspects of the content of the educational components of the professional training cycle aimed at forming the readiness and ability of future primary school teachers to work in an inclusive educational space. The methodology of the study is based on the integration of methodological approaches: dialectical unity of theory and practice; systemic, synergistic, axiological, competence, activity, personality-oriented, inclusive, as a conceptual basis for the professional training of future primary school teachers to work in inclusive conditions. The scientific novelty lies in the characterisation of certain aspects of the content of the educational components of the professional training cycle aimed at forming future primary school teachers' readiness and ability to work in an inclusive educational space. Conclusions. Modern professional training involves mastering by future primary school teachers the basic theoretical, methodological, regulatory, organisational and methodological components of the implementation of the inclusive paradigm in Ukraine. In particular, with the current legislation that ensures the implementation of the original concept of inclusion; principles that guide all participants in the educational process; technological complexes designed to unite the activities of many Ukrainian specialists with common practical tools; specifics of the practical implementation of education and social integration of students with special educational needs in inclusive classes, as well as the peculiarities of organising a system of pedagogical support for students with special educational needs. Special educational components include the formation of awareness of the content and role of adaptation and modification processes; familiarisation with the content of didactic and methodological support for the activities of a teacher's assistant in the acquisition of programme material by students with special educational needs; formation of readiness to use information and communication technologies to support inclusive education in their own experience, the introduction of a correctional and developmental component; formation of a conscious strategy for effective communication between the teacher and the target group
Сучасні аспекти диригентської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва
Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне окреслення організаційно-педагогічних умов ефективної диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах трансформації освітнього процесу. Новизна статті полягає у визначенні комплексного підходу до формування професійної компетентності вчителя-музиканта на перетині міждисциплінарних знань, творчої самореалізації та практико-орієнтованої освітньої моделі
Практика «Перші дні дитини у ЗЗСО»
Практика «Перші дні дитини у ЗЗСО»: метод. настанови для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищ. освіти. Спеціальність 013 Початкова освіта / уклад. : І. Толмачова, О. Кузнецова, Н. Потапова, Л. Четаєва ; Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. – Харків, 2025. – 45 с.Запропоновані матеріали укладено для здобувачів освітнього ступеню бакалавр, галузь знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 013 Початкова освіта, освітньо-професійна програма Початкова освіта.
У методичних настановах представлено загальні положення щодо проходження практики, зазначено мету, основні завдання, очікувані результати та зміст практики, обов’язки студентів та керівників, вимоги до звітної документації тощо.
Укладачі рекомендують навчальне видання викладачам закладів вищої освіти педагогічного профілю, здобувачам вищої освіти першого (бакалаврського) рівня та всім, хто цікавиться питаннями організації та проведення практичної підготовки майбутніх фахівців у галузі початкової освіти
Психолого-педагогічні особливості здійснення освітнього процесу з вихованцями закладу дошкільної освіти в дистанційному форматі
У статті розглянуто проблему здійснення освітнього процесу з вихованцями закладу дошкільної освіти в контексті дистанційного навчання. Виходячи з аналізу наукових джерел, зазначено що сучасна освіта в умовах викликів сьогодення спирається на інформатизацію освітнього простору та активне використання дистанційної форми навчання, яка базується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп’ютерні навчальні програми різного призначення та створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє середовище для постачання навчального матеріалу та спілкування. На основі змісту статті 9 «Форми здобуття освіти» Закону України «Про освіту» та аналізу педагогічних підходів відомих наукових студій, розкрита авторська інтерпретація поняття «дистанційний формат здійснення освітнього процесу з вихованцями закладу дошкільної освіти», яке представлено як форма взаємодії, що надає можливість виконати зміст Державного стандарту дошкільної освіти за допомогою опосередкованої комунікації між вихователем, здобувачем дошкільної освіти та членами їх родини на основі психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Для чіткого розуміння ефективних стратегій здійснення освітнього процесу з вихованцями у дистанційному форматі, визначені поняття «освітній процес» та «освітня діяльність». Освітній процес трактується як система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей. Освітня діяльність представлена як діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній або неформальній освіті. Особлива увага приділена психолого-педагогічним принципам здійснення освітнього процесу з вихованцями закладу дошкільної освіти в дистанційному форматі: партнерській взаємодії між педагогами та батьками (законними представниками) дітей, емоційному контакту та зв’язку з дітьми, індивідуальному підходу до кожної дитини. Коротко схарактеризовано кожний принцип
Етичні виклики цифрової доби в контексті гуманітарних наук та їхній вплив на соціальні комунікації
Цифрові технології істотно трансформують сучасні комунікативні процеси, відкриваючи нові можливості для взаємодії між індивідами, проте водночас актуалізують низку етичних викликів. Зокрема, цифрові платформи забезпечують оперативний обмін інформацією, сприяють формуванню нових форматів співпраці та соціалізації, однак при цьому створюють ризики щодо порушення особистої приватності. Однією з головних проблем є те, що особиста інформація стає доступною не лише для великих корпорацій і урядів, але й для зловмисників, які можуть використовувати її у своїх інтересах. Це ставить під загрозу право людей на конфіденційність, безпеку й контроль над власними даними, що є основоположними принципами прав людини в цифрову еру. Витоки персональних даних або їхнє несанкціоноване використання можуть мати серйозні наслідки – від фінансових втрат до порушення особистої безпеки. Іншою серйозною проблемою є поширення дезінформації та фейкових новин. Це явище не лише маніпулює громадською думкою, aле й створює хибні уявлення про події, осіб чи процеси, що може призводити до соціальних конфліктів, політичної нестабільності й навіть міжнародних криз. Поширення фейків через соціальні мережі та новинні платформи є значною загрозою для демократичних процесів, оскільки спотворює реальність і заважає громадянам приймати обґрунтовані рішення. Крім того, алгоритми цифрових платформ, орієнтовані на посилення залученості користувачів, часто призводять до формування інформаційних бульбашок – середовищ, у яких індивіди отримують переважно ту інформацію, що узгоджується з їхніми попередніми переконаннями, сприяючи інформаційній ізоляції. Це може посилювати поляризацію суспільства, що призводить до розриву між різними групами, посилюючи конфлікти й непорозуміння. Кібербулінг і токсична поведінка в онлайн-просторі також стали невіддільною частиною цифрового середовища. Анонімність в Інтернеті дає змогу людям виявляти агресію й насильство, що може мати серйозні психологічні наслідки для постраждалих осіб. Це стосується депресії, тривожних розладів, зниження самооцінки та втрати соціальних зв’язків. Важливим аспектом є також вплив цифрових технологій на молодь. Часте використання соціальних мереж і гаджетів серед підлітків і молодих людей може призвести до серйозних психічних проблем, депресій, ізоляції та зниження рівня сформованості соціальних навичок, оскільки особи все більше взаємодіють через екрани, а не в реальному житті.
Digital technologies are significantly transforming modern communication processes, opening up new opportunities for interaction between individuals, but at the same time raising a number of ethical challenges. In particular, digital platforms provide for the rapid exchange of information, facilitate the formation of new formats of cooperation and socialization, but at the same time pose risks of violation of personal privacy. One of the main problems is that personal information becomes available not only to large corporations and governments, but also to criminals who can use it to their advantage. This jeopardizes people’s right to privacy, security and control over their own data, which are fundamental human rights principles in the digital era. Personal data leaks or unauthorized use can have serious consequences, ranging from financial losses to breaches of personal security. Another serious problem is the spread of disinformation and fake news. This phenomenon not only manipulates public opinion, but also creates false perceptions of events, individuals, or processes, which can lead to social conflicts, political instability, and even international crises. The spread of fake news through social media and news platforms is a significant threat to democratic processes, as it distorts reality and prevents citizens from making informed decisions. In addition, the algorithms of digital platforms focused on increasing user engagement often lead to the formation of information bubbles – environments in which individuals receive mostly information that aligns with their preconceived beliefs, contributing to information isolation. This can exacerbate the polarization of society, leading to a gap between different groups, increasing conflicts and misunderstandings. Cyberbullying and toxic behavior in the online space have also become an integral part of the digital environment. The anonymity of the Internet allows people to express aggression and violence, which can have serious psychological consequences for the victims. This includes depression, anxiety disorders, lowered self-esteem, and loss of social connections. Another important aspect is the impact of digital technologies on young people. The frequent use of social media and gadgets among adolescents and young adults can lead to serious mental health problems, depression, isolation, and reduced social skills as individuals increasingly interact through screens rather than in real life
Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до організації оздоровчо-рекреаційної діяльності в умовах воєнного стану
У статті розглядається проблема підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до організації оздоровчо-рекреаційної діяльності в умовах воєнного стану. Акцент зроблено на необхідності адаптації освітнього процесу до кризових обставин, викликаних війною, що потребує формування нових компетентностей у здобувачів освіти. Виокремлено й охарактеризовано ключові педагогічні умови, які забезпечують ефективність професійної підготовки: оновлення змісту навчання, інтеграція цифрових технологій, міждисциплінарний підхід, формування особистісної готовності, створення підтримувального середовища тощо