eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Застосування інформаційних технологій у навчанні дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку
Чиж Т. Застосування інформаційних технологій у навчанні дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку : кваліфікаційна робота магістра за cпецiальнicтю 016 Cпеціальна освіта / Т. Чиж; наук. кер. А. Пєхарєва. – Харків, 2024Дипломна робота присвячена вивченню застосування інформаційних технологій у навчанні дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями. Актуальність дослідження зумовлена недостатністю пошуку ефективних методів адаптації навчального процесу для цієї категорії учнів.
У роботі формуються теоретичні засади використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у спеціальній освіті, проаналізовано особливості когнітивного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями, а також визначено переваги та обмеження використання сучасних технологій у навчанні.
У межах експериментального дослідження було оцінено рівень володіння педагогами ІКТ, проведено порівняльний аналіз ефективності традиційних методів навчання та навчання з використанням ІКТ, а також розроблено систему навчання з адаптацією до потреб дітей з інтелектуальними порушеннями.
Результати підтверджують гіпотезу про те, що використання інформаційних технологій сприяє підвищенню рівня засвоєння навчального матеріалу, розвитку когнітивних навичок та соціальної адаптації учнів.
Дипломна робота містить рекомендації для педагогів щодо інтеграції інформаційних технологій у процес навчання дітей з інтелектуальними порушеннями, зокрема пропозиції щодо вибору програмного забезпечення, методів навчання та формування цифрової компетентності вчителі
Формування мотивації до вивчення біології у здобувачів загальної середньої освіти
Монастирська Ю. Формування мотивації до вивчення біології у здобувачів загальної середньої освіти / Юлія Монастирська, Ірина Упатова // Проблеми та перспективи розвитку сучасної біологічної науки та освіти : матеріали I кафедральної наук.-практ. інтернет-конф. (м. Харків, 27 травня 2024 р.). – Харків, 2024. – С. 51-55Розв'язуючи проблему формування мотивації до вивчення біології у здобувачів загальної середньої освіти педагоги прагнуть до того, щоб кожний урок сприяв розвитку едукаційних інтересів учнів, набуттю ними навичок самостійного опанування основами наук.
Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена оновленням змісту біологічної освіти в ЗЗСО, постановою завдань щодо формування в учнів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих і предметних компетентностей.
Метою дослідження було вивчення особливостей формування мотивації навчальної діяльності учнів як засобу розвитку їх пізнавальних інтересів під час різних етапів уроку біології та доцільності впровадження традиційних та інтерактивних методів навчання біології.
The relevance of the researched problem is due to the updating of the content of biological education in ZZSO, the resolution of tasks regarding the formation of students' methods of independent acquisition of knowledge, cognitive interests, life and subject competencies.
The purpose of the study was to study the peculiarities of forming the motivation of students' educational activities as a means of developing their cognitive interests during different stages of the biology lesson and the feasibility of implementing traditional and interactive methods of teaching biology
Формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку в умовах спеціалізованих закладів освіти
Тимчій Д. Формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку в умовах спеціалізованих закладів освіти: пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавр за спеціальністю 016 Спеціальна освіта / Д. Тимчій ; наук. кер. А. Пєхарєва. – Харків, 2024Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню процесу формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку в умовах спеціалізованих закладів освіти. Розглядається значення здоров’язбережувальної компетентності як одного з ключових елементів комплексного розвитку дитини, спрямованого на підвищення її адаптаційних можливостей та формування здорового способу життя.
У роботі аналізуються теоретичні основи поняття «здоров’язбережувальна компетентність» та визначається його специфіка для дітей із затримкою психічного розвитку. Особлива увага приділяється методикам роботи, спрямованим на розвиток рухової активності, формування гігієнічних навичок, пізнавальної активності та усвідомлення важливості збереження здоров’я.
Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження здоров’язбережувальних програм у навчально-виховний процес спеціалізованих закладів освіти, а також інтеграції відповідних методик у роботу педагогів і психологів. Робота є корисною для науковців, педагогів, вихователів, практичних психологів та фахівців спеціальної освіт
Музично-образна інтерпретація хорових творів як засіб формування творчої активності студентів
Башевська М. Л. Музично-образна інтерпретація хорових творів як засіб формування творчої активності студентів / М. Л. Башевська. Р. О. Зубаха // Modern research in science and education : The 8th International scientific and practical conference (Chicago, USA April 4-6, 2024). – Chicago, 2024. – P. 228–231У роботі розкрито роль у здійсненні професійно-педагогічної спрямованості викладання спеціальних дисциплін у галузі мистецької освіти відводиться проблемі формування навичок музично-образної інтерпретації як одного із засобів розвитку творчої активності студентів, поглиблення їх виконавської майстерності. Вміння оперувати набутими знаннями та навичками, творчо інтерпретувати їх на заняттях, образно мислити - основні якості, необхідні у виконавській діяльності сучасного вчителя музичного мистецтва. 160 Формування навичок музично-образної інтерпретації - це складний психологічний процес, а в педагогічному аспекті він ще й потребує застосування ефективних методів для виникнення уявлень, почуттів у студентів при вивченні хорового твору
Культура безпеки життєдіяльності в процесі формування здорового способу життя
Культура безпеки життєдіяльності в процесі формування здорового способу життя / В. В. Пєнов, О. О. Дехтярьова І. В. Каденко, О. В. Горлова, Т. В. Бірюкова // Актуальні питання у сучасній науці, 2024. – № 7(25). – С. 807–814У статті досліджено, що культура безпеки життєдіяльності є важливим аспектом, що впливає на формування здорового способу життя, і забезпечує систему знань, умінь та навичок, спрямованих на мінімізацію ризиків, збереження здоров'я та життя, а також сприяє гармонійному розвитку особистості в умовах сучасного суспільства. Вона інтегрує освітні, нормативно-правові, інфраструктурні, соціально-культурні та психологічні компоненти, які разом формують свідоме ставлення до особистої та громадської безпеки. Освітній аспект передбачає інформування та навчання населення основам безпеки і здоров'я, включаючи методи запобігання травмам та нещасним випадкам, основи медичних знань і навички реагування в екстремальних ситуаціях. Нормативно-правове регулювання забезпечує впровадження та дотримання правил і стандартів, що регламентують безпечну поведінку в різних сферах життєдіяльності. Інфраструктурні заходи включають
створення і підтримку безпечних житлових, транспортних та громадських об'єктів. Соціально-культурні фактори сприяють формуванню суспільних норм і цінностей, які підтримують безпечну поведінку та здоровий спосіб життя, а психологічна підготовка допомагає розвивати навички самоконтролю, стресостійкості та критичного мислення для адаптації до умов підвищеного ризику. Здоровий спосіб життя є центральною складовою культури безпеки життєдіяльності. Він охоплює раціональне харчування, регулярну фізичну активність, дотримання режиму дня, забезпечення психологічного комфорту і відмову від шкідливих звичок. Збалансоване харчування дозволяє забезпечити організм усіма необхідними нутрієнтами, попереджуючи розвиток хронічних захворювань. Регулярна фізична активність сприяє зміцненню серцево-судинної системи, покращенню фізичної форми та загальному добробуту.
Дотримання режиму дня, що включає регулярний сон і відпочинок, забезпечує відновлення сил і підтримку енергії, необхідної для активної життєдіяльності.
Психологічний комфорт досягається через ефективне управління стресом і підтримку позитивних міжособистісних відносин, а відмова від шкідливих звичок, таких як тютюнопаління, зловживання алкоголем і наркотичними речовинами, сприяє збереженню здоров'я. Інтеграція культури безпеки життєдіяльності в освітній процес є критичною для формування усвідомленого ставлення до безпеки серед молодого покоління. Це досягається шляхом включення відповідних тем у навчальні програми, проведення спеціальних тренінгів та інформаційних кампаній, які сприяють розвитку необхідних знань і навичок для збереження здоров'я та безпеки в повсякденному житті. Таким чином, культура безпеки життєдіяльності, будучи частиною здорового способу життя, забезпечує комплексний підхід до збереження здоров'я, попередження ризиків та формування безпечного і гармонійного середовища для розвитку особистост
Волонтерська робота з метою підвищення рухової активності учнівської молоді під час воєнних дій
Козлова Д. О. Волонтерська робота з метою підвищення рухової активності учнівської молоді під час воєнних дій / Д. О. Козлова, О. М. Школа // Формування і розвиток професійної культури фахівців у галузі освіти: виклики, наукові підходи, досвід : матеріали Усеукр.наук.-практ. конф. . (м. Харків 21 листопада 2024 р). – Харків : ХГПА. – С. 255–258.У статті розповідається про організацію дослідження яке забезпечує комплексний підхід до вивчення впливу волонтерської діяльності на фізичну активність учнів, завдяки поєднанню кількісних та якісних методів, що дозволяє отримати глибоке розуміння впливу волонтерства на різні аспекти життя молод
Реалізація дослідницького підходу в освітньому процесі закладу вищої освіти
Упатова І. П. Реалізація дослідницького підходу в освітньому процесі закладу вищої освіти / Ірина Упатова // Проблеми та перспективи розвитку природничої освітньої галузі : зб. наук. праць за матеріалам ІV Всеукр. наук.-практ. конф. із міжнар. участю від 17-18 квітня 2024 р. – Переяслав, 2024. – Ч.1. – С. 55-59Анотація. Актуальність посилення дослідницького компоненту під час навчання пов’язана з тим, що на сьогоднішній день роль знань підвищується, людство йде вперед і значення наукового мислення суттєво зростає.
Застосування дослідницького підходу в освітній діяльності ЗВО – набуття досвіду наукової роботи під час навчання; розвиток інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь, творчого потенціалу й на цій основі формування активної, компетентної, творчої, конкурентоспроможної особистості майбутнього фахівця.
Головним для реалізації дослідницької діяльності під час навчання майбутніх фахівців є вдосконалення методології викладання, яка відповідає завданням інтелектуально-творчого розвитку особистості; формування фахівця-дослідника з науковим типом мислення, здатного створити середовище, в якому відбувається реальне рішення реальних дослідницьких проблем; надання студентам ініціативи у створенні власної траєкторії освітньої діяльності.
The relevance of strengthening the last component at the present time is due to the fact that today the role of knowledge is advancing, humanity is moving forward and the importance of the scientific world is constantly growing.
Establishment of the pre-slednytsky approach to the educational activities of the Western Military District – the completion of scientific work is about to begin; development of intellectual abilities, advanced intelligence, creative potential on this basis, the formation of active, competent, creative, competitive characteristics of the future leader
Особливості реалізації стратегії розвитку критичного мислення «Ромашка запитань» на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початкових класах
Борзик О. Б. Особливості реалізації стратегії розвитку критичного мислення «Ромашка запитань» на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початкових класах / О. Б. Борзик, А. А. Агакова, А. О. Сосновська // Реалізація концепції едукації фахівців освітньої галузі в умовах інноваційного розвитку суспільства : матеріали Міжнар. наук.-практ. онлайн-конф. (м. Харків, 17 травня 2024 р.) / за заг. ред. Г. Ф. Пономарьової ; Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Харків : ХГПА, 2024. – С. 64–68.Сучасний світ потребує творчих особистостей, що мають якісні знання, здатні вирішувати поставлені завдання, мати власний погляд на різні обставини, уміють відстояти власну думку, мають бажання до постійного саморозвитку й самореалізації. Усе це значною мірою залежить від упровадження технологій розвитку критичного мислення, що спрямовані на розвиток критичного мислення учнів. Однією з ефективних стратегій розвитку критичного мислення здобувачів початкової освіти є «Ромашка запитань»
Вплив вправ класичної аеробіки на організм учнів молодших класів
Школа О. М. Вплив вправ класичної аеробіки на організм учнів молодших класів / О. М. Школа, А. С. Каткова // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві: збірник наукових праць VІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Житомир : ЖДУ імені І. Франка, 2024. – С. 100–103.В статті розглядається вплив вправ класичної аеробіки на організм учнів молодших класів. Мета – дослідити вплив вправ фітнесу аеробної спрямованості на організм учнів молодших класів на прикладі занять з класичної аеробік