eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Стилістичні особливості фортепіанної творчості Сесілії Шамінад
No full textУ статті розглядається творчість французької композиторки, піаністки та диригентки Сесілії Шамінад, однієї з найбільш талановитих і маловивчених фігур у музиці кінця XIX — початку XX століття. Автори досліджують особливості її фортепіанної спадщини, зокрема жанровий стиль і композиторські прийоми викладення матеріалу, що підкреслюють її віртуозність та новаторський підхід до інструментальної музики. Особливу увагу приділено її фортепіанним пʼєсам, серед яких мініатюри для дітей і дорослих, циклічні композиції, етюди та романтичні пʼєси
Виховання естетичного смаку у майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях інструментально-виконавської майстерності
No full textУ статті досліджується процес виховання естетичного смаку у майбутніх учителів музичного мистецтва, зокрема на заняттях інструментально-виконавської майстерності. Автори підкреслють, що здатність розуміти й цінувати мистецтво є невід’ємною частиною естетичного розвитку особистості, і важливим етапом у цьому процесі є формування естетичного смаку. Естетичний смак дає можливість не лише сприймати та оцінювати красу, а й глибше розуміти мистецтво, відрізняти високу художню цінність від поверхових чи примітивних проявів. Поглиблене сприйняття мистецтва дозволяє створювати власну систему цінностей, яка стає основою творчої діяльності педагога. Особливу увагу автори приділяють розвитку музичного смаку, який є ключовим елементом у професійній підготовці майбутніх музикантів
Зміни у правовому регулюванні діяльності закладів професійної освіти
No full textНаукове дослідження присвячено характеристиці можливих змін у статусі закладів професійно-технічної освіти у разі ухвалення певних законопроектів, які подані на розгляд до Верховної Ради України
Рід Харитоненків: підприємництво, благодійність та культурний спадок
No full textКваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню діяльності роду Харитоненків – видатних українських підприємців та благодійників, які зробили визначальний внесок у розвиток економіки та культури України у XIX – на початку XX століття. У роботі аналізується трансформація родини від селянського стану до статусу «цукрових королів» та лідерів соціально-культурного життя регіон
Академічна культура викладача закладу вищої освіти як умова формування духовного світогляду студента
No full textАкадемічна культура є найважливішою характеристикою системи вищої освіти на всіх етапах її формування та розвитку. В ідентифікації цього феномена нерідко переважають педагогічні оцінки, відповідно до яких академічна культура розглядається як умова ефективності освітнього процесу, передачі конкретних знань, умінь та навичок
Педагогічний потенціал міждисциплінарної взаємодії у диригентський підготовці майбутніх фахівців мистецької освіти
No full textМетою наукового дослідження є комплексне теоретичне обґрунтування та практичне висвітлення педагогічного потенціалу міждисциплінарної взаємодії у процесі диригентської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах сучасної мистецької освіти. Дослідження спрямоване на створення ефективної моделі модульної організації фахової підготовки, що інтегрує виконавський, освітньо-управлінський, цифровий та комунікативно-культурологічний компоненти як інструменти формування професійної компетентності майбутнього вчителя
Використання інтерактивних платформ здобувачами історичної освіти під час навчання та педагогічної практики
No full textУ статті авторами акцентовано увагу на використанні інтерактивних платформах здобувачами історичної освіти. Проаналізовано зміст поняття «дистанційна освіта», «інтерактивна платформа». Наведено приклади використання здобувачами КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» ХОР інтерактивних платформ під час педагогічної практики. В Україні навчальні заклади ХХІ століття зумовлюють необхідність докорінного переосмислення освітніх завдань, актуалізації змісту навчання, створення проєктно-життєвого простору, технологій становлення індивідуальності здобувача як суб’єкта і проєктувальника життя, спрямованого на розвиток конкурентоспроможної, компетентної особистості, яка творчо підходить до розв’язування проблем, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.
Оскільки головними фігурами в освітніх закладах є здобувач і викладач, які повинні творчо працювати, вчитися, самовдосконалюватися, а також працювати над виробленням і вдосконаленням методів навчання і виховання, зокрема інтерактивних.
Сьогодні широкого поширення набувають активні та інтерактивні методи навчання. Тому, використання інтерактивних платформ під час онлайн навчання забезпечує цілковите занурення здобувачів у навчальний процес та є основним джерелом навчання. Радикальною відмінністю традиційного та інтерактивного навчання є те, що здобувач не тільки поповнює та зміцнює свої знання, але також доповнює та «конструює» нові. Використання інтерактивних платформ та методів навчання дозволяють організовувати навчальний процес таким чином, щоб всі здобувачі однаково брали участь у пізнавальному процесі, кожен із них сприяє навчанню інших, здобувачі обмінюються інформацією та ідеями. Такі відносини дозволяють здобувачам не тільки опанувати знання, але й розвивати комунікативні навички: вміння слухати інших, оцінювати різні точки зору, брати участь у дискусіях, приймати спільні рішення, розвивати толерантність тощо. При інтерактивному навчанні здобувачі беруть активну участь у навчальній діяльності, моделюють професійні ситуації, виконують творчі та дослідницькі завдання, ведуть обговорення з іншими здобувачами, навчаються обґрунтовувати свою точку зору та наводити аргументи, розробляють стратегії ефективної поведінки в різних ситуаціях.
In the article, the authors focus on the use of interactive platforms by students of historical education. The content of the concepts of «distance education», «interactive platform» is analyzed. Examples of the use of interactive platforms by students of the Kharkiv Humanitarian Academy of the Higher Educational Service during pedagogical practice are given. In Ukraine, educational institutions of the 21st century necessitate a radical rethinking of educational tasks, updating the content of education, creating a project-life space, technologies for the formation of the individuality of the applicant as a subject and designer of life, aimed at developing a competitive, competent personality who creatively approaches problem solving, seeks to change his life and the life of his country for the better.
Since the main figures in educational institutions are the student and the teacher, who must work creatively, learn, self-improve, and also work on developing and improving teaching and learning methods, including interactive ones.
Today, active and interactive learning methods are becoming widespread. Therefore, the use of interactive platforms during online learning ensures complete immersion of students in the learning process and is the main source of learning. The radical difference between traditional and interactive learning is that the learner not only replenishes and strengthens his knowledge, but also supplements and «constructs» new ones. The use of interactive platforms and learning methods allows you to organize the learning process in such a way that all learners equally participate in the cognitive process, each of them contributes to the learning of others, learners exchange information and ideas. Such relationships allow learners not only to master knowledge, but also to develop communication skills: the ability to listen to others, evaluate different points of view, participate in discussions, make joint decisions, develop tolerance, etc. In interactive learning, students actively participate in learning activities, model professional situations, perform creative and research tasks, conduct discussions with other students, learn to justify their point of view and provide arguments, and develop strategies for effective behavior in various situations
Кафедра теорії та методики дошкільної освіти
No full textСтаття присвячена історії розвитку кафедри теорії та методики дошкільної освіти Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, яка має багату історію, що бере свій початок з 1920 року. В публікації висвітлено, що впродовж свого існування кафедра зазнала численних трансформацій, змінюючи назви та розширюючи спектр своєї діяльності відповідно до розвитку освітніх стандартів України. Сучасний період її діяльності характеризується підготовкою фахівців дошкільної освіти на різних рівнях ‒ від фахового молодшого бакалавра до магістра, а також активною науково-дослідною роботою та впровадженням інноваційних педагогічних технологій. Подано характеристику якісного складу кафедри, зазначено, що науково-педагогічний колектив налічує 24 висококваліфікованих викладачів, серед яких – доктори наук, професори, кандидати наук і доктори філософії. Їхня діяльність спрямована на розробку сучасних методик підготовки вихователів, які відповідають актуальним викликам дошкільної освіти. Значну увагу приділено науковій роботі: викладачі та здобувачі освіти беруть участь у дослідженнях з питань професійного розвитку педагогів, виховання культури дітей дошкільного віку, інклюзивної освіти та соціально-педагогічного партнерства. Зауважено, що основна мета діяльності кафедри ‒ забезпечення якісної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти, відповідно до державних та міжнародних освітніх стандартів. Встановлено, що у своїй роботі кафедра керується принципами академічної доброчесності, інтегрує сучасні педагогічні технології та розвиває наукову діяльність, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності випускників як на національному, так і на міжнародному рівнях
Національно-патріотичне виховання сучасної молоді
No full textУ статті йдеться про значення національно-патріотичного виховання й освітнього процесу як чинників розвитку й становлення молодої особистості та формування національної ідентичності сучасного молодого покоління
Вокально-мовленнєва культура у професійній підготовці вчителя музичного мистецтва
No full textУ статті розглянуто важливість формування вокально-мовленнєвої культури студентів мистецьких факультетів педаго гічних вузів. Приділена увага проблемі вокально-мовленнєвої культури у професійній підготовці фахівців мистецьких дисциплін, розглянута особливість вимови у співі українською та іноземними мовами. Також висвітленно значення вокально-мовленнєвої культури у професійній підготовці вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано основні аспекти формування мовленнєвої виразності, вокальної техніки, дикції та дихання як складових професійної компетентності. Окреслено шляхи вдосконалення цієї культури у процесі фахової підготовки.
Метою статті є аналіз методичних прийомів формування вокальної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки в педагогічних закладах вищої освіти