eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Навчальна практика з ознайомлення з цифровими інструментами у спеціальній освіті (за вибором)
Навчальна практика з ознайомлення з цифровими інструментами у спеціальній освіті (за вибором) : метод. настанови для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти / уклад. : А. А. Харківська, А. О. Прокопенко, А. К. Бровченко, А. С. Пєхарєва. О. І. Капустіна – Харків, 2024. – 99 с.У методичних настановах для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з галузі знань 016.02 Спеціальна освіта. Корекційна психопедагогіка. «Навчальна практика з ознайомлення з цифровими інструментами у спеціальній освіті (за вибором)» наведено загальні вимоги щодо організації і проведення одного з виду практик, передбачених освітньо- професійною програмою з підготовки бакалаврів, методичні вказівки щодо підготовки завдань, оформлення звітної документації, захисту результатів практик
Особливості переживання психотравми дітьми з порушеннями психофізичного розвитку під час війни
Бровченко А. К. Особливості переживання психотравми дітьми з порушеннями психофізичного розвитку під час війни / А. К. Бровченко, М. В. Хижняк // Перспективи та інновації науки
(Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 2023. – № 4(22). – С 357–370У статті аналізується проблема переживання психотравми і проявів посттравматичних стресових розладів у дітей та підлітків, що мають психофізичні порушення. Авторами проведений аналіз деяких чинників, що визначають особливості впливу психотравмуючих подій, які довелося пережити дітям під час війни, на перебіг їх психічного розвитку. Особливо яскраво цей вплив проявляється у дітей, чий розвиток був порушений первинно. Відзначено, що ця категорія дітей є найбільш вразливою категорією населення, що постраждала від воєнного конфлікту, але, незважаючи на це, а також на те, що Україна вже давно знаходиться у стані війни, глибоких досліджень цієї проблеми проводилося дуже мало. Хоча, звичайно, практикам, працюючим з дітьми, що мають психофізичні порушення, вже давно знайомі наслідки пережитих ними психотравм, що проявляються в емоційній сфері, у поведінці, а також у когнітивній сфері. В статті визначаються як загальні ознаки посттравматичного стресу як у дітей та підлітків взагалі, так і специфічні його прояви у дітей з порушеннями психофізичного розвитку.
На основі проаналізованих досліджень зроблені деякі припущення щодо факторів, які впливають на особливість перебігу посттравматичних станів у означеної групи дітей. Крім аналізу їх психологічних особливостей (утрудненість когнітивних процесів, обмежений і часто викривлений світогляд, складність формування процесів саморегуляції та конструктивних копінг-стратегій, інфантильність у емоційно-вольовій сфері та в поведінці) і ослабленого фізичного здоров’я, що впливають на сприйняття психотравмуючої ситуації та перебіг адаптації до нових умов існування, приділяється також увага зовнішнім чинникам. Це ставлення батьків, а також інших значимих дорослих, щодо травмуючої ситуації та дитини, яка її переживає, що сприяє або заважає процесам зцілення.
Описані емоційно-вольові та поведінкові прояви на кожному етапі переживання та проживання дітьми психологічної травми, а також можливі хворобливі наслідки у випадку здійснення найгірших сценаріїв її розвитку, коли на основі посттравматичного стресу починає формуватися посттравматичний стресовий розлад. Відзначається, що для дітей та підлітків, які мають порушення розвитку, суттєво вищий ризик формування розладів психіки внаслідок пережитих психотравм
Особливості формування культури з безпеки життєдіяльності у студентів
Особливості формування культури з безпеки життєдіяльності у студентів / В. В. Пєнов, О. В. Купіна,
О. В Устянська., І. М. Радаєва, О. А. Прокоф’єва // Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»), 2024. – № 7(25). – С. 953–962У статті надано визначення понять «культура безпеки життєдіяльності» та «культура безпеки життєдіяльності студентів». Обґрунтовано, що основними рівнями її формування є індивідуальний, колективний та суспільно-державний. Встановлено завдання освіти та виховання у галузі безпеки та заходи щодо формування культури безпеки життєдіяльності. На тлі зростаючої кількості різних аварій, катастроф і стихійних лих, що є причинами високої смертності, масових каліцтв і тривалої втрати працездатності, все більшого значення набувають проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності, захисту життя та здоров'я людини. Розвиток сучасного суспільства висуває високі вимоги до вищої освіти. Для сучасного розвитку промислових і соціальних технологій недостатньо просто високого рівня дотримання правил техніки безпеки, так як існує потреба не тільки в знаннях, вміннях та навичках забезпечення безпеки життєдіяльності, але й безпечної реалізації будь-якого виду діяльності, розуміння цілей та наслідків своїх дій для суспільства та навколишнього природного середовища. Це означає, що найважливішою метою освітнього процесу в галузі безпеки є формування у майбутніх фахівців мислення, заснованого на глибокому усвідомленні головного принципу – безумовності пріоритетів безпеки під час вирішення будь-яких професійних та особистісних завдань. Отже, культура безпеки життєдіяльності виникає у формуванні особливого виду культури, враховує специфіку діяльності, культури безпеки життєдіяльності. Об'єднання понять «культура» та «безпека» вперше було виконано Міжнародним агентством з атомної енергії у 1986 р. у процесі аналізу причин та наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Визнано, що відсутність культури безпеки стала однією з основних причин цієї аварії. У цьому документі зазначено, що культура безпеки характеризується кваліфікаційною та психологічною підготовленістю персоналу, а її формування є одним із фундаментальних принципів управління та підлягає нормативному регулюванню в атомній енергетиці України
Проблеми еволюції постсоціалістичних країн Югославії 1990–2019 рр.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню процесів еволюції та трансформації постсоціалістичних країн, що утворилися після розпаду Югославії, у період з 1990 по 2019 роки. У роботі аналізуються причини дезінтеграції соціалістичної федерації, динаміка збройних конфліктів та шлях нових держав до стабілізації та міжнародної інтеграції
Теоретичне підґрунтя дослідження бар’єрів та комунікативних бар’єрів у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення
Балинська М. В. Теоретичне підґрунтя дослідження бар’єрів та комунікативних бар’єрів у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення / М. В. Балинська // Освіта осіб з особливими потребами в дії: реалії в умовах війни матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених( Київ, 29 лютого 2024 року). – Київ : ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2024. – С. 9–15.У публікації теоретично досліджено проблему комунікативних бар’єрів. Проведено аналіз загально-психологічних особливостей процесу спілкування. Проаналізовано особливості спілкування саме підлітковому віці.
Визначено, що труднощі, з якими людина зустрічається в спілкуванні є однією із складних проблем психології. У загальному ключі стан труднощів у спілкуванні – це стан, що суб'єктивно переживається людиною, певні «збої» в реалізації запланованого спілкування внаслідок неприйняття партнером зі спілкування, його дії, нерозуміння тексту, нерозуміння партнера, зміни комунікативної ситуації, або власного психологічного стану.
Описано дослідження, результатом яких стало створення типології комунікативних бар’єрів.
Зроблено висновок, що висновок про те, що спілкування – є важливим процесом в житті кожної людини. Багато видів діяльності пов’язані та відбуваються саме через спілкування та взаємодію один з одним. Спілкування є однією з основних потреб людини. Поняття «спілкування» має різновекторне тлумачення. Одним із підходів є розглядання спілкування як комунікативний вид діяльності, який проявляє практичну активність суб’єкта. Особливої уваги у дослідженні спілкування потребує саме підлітковий вік. Адже він є важливим етапом в житті та розвитку особистості. Саме у підлітковому віці спілкування набуває особливого значення. У дослідженні проблеми подолання бар’єрів особливої уваги потребують учасники освітнього процесу, які мають особливі освітні потреби, зокрема порушення мовлення. Подолання та попередження бар’єрів є однією з головних задач освіти осіб з особливими потребам
Подолання тривожних проявів у дошкільників з порушеннями мовлення засобами арт-терапії
Кондратенко А. Г. Подолання тривожних проявів у дошкільників з порушеннями мовлення засобами арт-терапії: пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра за спеціальністю 016 Спеціальна освіта / А. Г. Кондратенко ; наук. кер. Т. С. Калініна. – Харків, 2024У магістерській роботі досліджено проблему особливості тривожності у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення, що вказує на її актуальність та багатоаспектність та підтверджено багатьма дослідженнями як у зарубіжній, так і вітчизняній психолого-педагогічній науці.
Проаналізовано та розглянуто психолого-педагогічні дослідження, теоретичні обґрунтування сутності і значення причин виникнення тривожності у дошкільників з порушеннями мовлення.
У дослідженні було використано експериментальні методики, спрямовані на вивчення тривожності у дошкільників з порушеннями мовлення. Результати використаних методик засвідчили домінування високого рівня тривожності, що негативно впливає на формування емоційної сфери дошкільників і затримує розвиток, як мовленнєвої, так пізнавальної сфери та дисгармонізує особистість на подальших етапах її становлення.
В роботі виділено три рівні (низький, середній, високий) тривожності дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення та кожен охарактеризовано.
Також було розроблено програму корекції тривожної поведінки дітей дошкільного віку засобами арт-терапії. Метою означеної програми було зниження рівня тривожності у дошкільників засобами арт-терапії та оптимізація психоемоційного стану дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.
Апробація розробленої програми на практиці засвідчила її дієвість, у більшості дошкільників відбулися якісні зміни у рівнях сформованості тривожної поведінки дітей з порушеннями мовлення, а саме було виявлено зниження рівня тривожності, підвищення саморегуляції та самоконтрол
Historical information about the rural (land) community as an element of the intangible cultural heritage of Ukraine
The historical development of the traditional peasant institute of self-government of the rural (land) community is being explored, it was proved that it can be considered a manifestation of intangible cultural heritage of Ukraine.
Досліджується історичний розвиток традиційного селянського інституту самоврядування сільської (земельної) громади. Доведено, що сільську (земельну) громаду можна вважати проявом нематеріальної культурної спадщини України
The impact of a hazardous external environment on the quality of life, physical activity, and health of students in Ukraine, Poland, and Romania
Potop V., Vypasniak I., Ivanyshyn I., Lutskyi V., Kryventsova I., Shesterova L., Prusik K. The impact of a hazardous external environment on the quality of life, physical activity, and health of students in Ukraine, Poland, and Romania / V. Potop, I. Vypasniak, I. Ivanyshyn, V.Lutskyi, I. Kryventsova, L. Shesterova, K. Prusik // Pedagogy of Health. – 2024. – №2. – С. 57-69.Background and Study. Aim The issue of quality of life, physical activity, and health of students is becoming increasingly relevant in the context of the ongoing conflict in Ukraine. Daily shelling of cities and settlements for over two years may have significantly affected the quality of life of Ukrainian students. While students in Poland and Romania do not experience the direct impact of military actions, regional instability and mass migration processes may also influence their health and well-being. In this context, the aim of the study is to identify key trends and issues related to the quality of life and health of students in Ukraine, Poland, and Romania. Material and Methods. The study involved students from Ukraine (n=193), Poland (n=40), and Romania (n=215). The SF-36 questionnaire, adapted into three languages: Ukrainian, Polish, and Romanian, was used to assess quality of life. Data collection was conducted online. The results were processed using PyCharm CE and specialized Python codes with relevant libraries. Cronbach’s alpha coefficient (α Cronbach’s = 0.765) was used to assess the internal consistency of the questionnaire responses. Factor analysis was conducted, with the number of factors (8) determined using the Kaiser criterion. The MannWhitney U test was used. Mean values, standard deviations, and percentage ratios were calculated. The significance level was set at 0.05. Results Data analysis revealed significant differences in quality of life, physical activity, and health of students depending on the country and gender. Ukrainian students, affected by the ongoing conflict, showed a substantial decrease in mental health indicators. The average mental health score for Ukrainian female students was 25.42%, and for male students, it was 23.92%. This indicates high levels of stress and anxiety caused by constant threats and instability. Polish students are older than Romanian and Ukrainian students, with the highest indicators of height and weight. In Poland, women reported better mental health (58.67±15.94) compared to men (55.09±12.82). Men demonstrated better physical health indicators (50.50±6.96) compared to women (47.58±6.57). In Romania, men showed better results in the psychological health component (42.79±8.61) compared to women (39.67±8.70) and higher physical functioning scores. Conclusions. The results of the analysis highlight that the war in Ukraine significantly impacts the physical and mental health of Ukrainian students. The considerable cross-country differences in student health indicators underscore the need to consider the specific conditions and challenges faced by students in different countries. These differences are particularly important for developing targeted programs that can effectively support students in wartime conditions
Еволюція терміну «Контроль сформованості методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи»
Упатова І. П. Еволюція терміну «Контроль сформованості методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи» / Ірина Упатова // Evolution of terminology in pedagogical science: from the classics to the present: international collective monograph . – Publishing house OKTAN PRINT s.r.o., 2024. – С. 700-739У статті проаналізовано різні підходи до суті поняття дидактичного терміну «педагогічний контроль», розкрито усталені погляди на поняття «контроль», розглянуто еволюцію термінів «контроль», «педагогічна діагностика». Наведено історію розвитку терміну «оцінювання».
Виокремлено нові тенденції в термінології сучасної педагогічної науки щодо терміну «педагогічний контроль» і «педагогічна діагностика».
У дослідженні проаналізовано структуру дидактичних термінів, представлено їх поділ на групи за структурою, а саме : однослівні, двослівні та багатослівні; зазначено основні ознаки педагогічного терміну.
На основі розвиту понять запропоновано визначення поняття «контроль сформованості методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи», визначено особливості контролю сформованості методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи».
У дослідженні педагогічний контроль навчальної діяльності майбутніх учителів початкової школи розглядається як обов’язковий компонент освітнього процесу, який передбачає визначення завдань, функцій та видів педагогічного контролю. The article analyzes various approaches to the essence of the concept of the didactic term "pedagogical control", reveals established views on the concept of "control", considers the evolution of the terms "control", "pedagogical diagnosis". The history of the development of the term "evaluation" is given.
New trends in the terminology of modern pedagogical science regarding the term "pedagogical control" and "pedagogical diagnosis" are highlighted.
The study analyzed the structure of didactic terms, presented their division into groups by structure, namely: one-word, two-word and multi-word; the main features of the pedagogical term are indicated.
On the basis of the development of concepts, a definition of the concept of "control of the formation of methodological competence of future primary school teachers" is proposed, the specifics of control of the formation of methodological competence of future primary school teachers are defined.
In the study, pedagogical control of educational activities of future primary school teachers is considered as a mandatory component of the educational process, which involves defining the tasks, functions and types of pedagogical control
Формування слухомовленнєвої пам’яті у системі логопедичної роботи з подолання загального недорозвинення мовлення у дошкільників
Водолагіна П. Формування слухомовленнєвої пам’яті у системі логопедичної роботи з подолання загального недорозвинення мовлення у дошкільників / Поліна Водолагіна, студентка 611-СОЛ гр.; керівник Ірина Самойлова. – Харків, 2024. – 97 с.Мета дослідження: визначення педагогічних методів, що забезпечують цілеспрямоване вивчення та розвиток МП у дітей із ЗНМ третього рівня розвитку для вдосконалення логопедичної роботи.
Об'єкт дослідження: процес корекційно-розвивального навчання дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ третього рівня розвитку, що включає їх розвиток слухомовленнєвої пам'яті
Предмет дослідження: методи і прийоми розвитку слухомовленнєвої пам'яті у структурі логопедичних занять зі старшими дошкільниками із ЗНМ третього рівня розвитку.
Основні результати. Дослідження, проведене у рамках магістерської роботи, дозволило виявити, що у дітей із порушенням мовлення (ЗНМ) старшого дошкільного віку виявляється якісна своєрідність формування мнестичної памяті, що приводить до не мало ефективності логопедичної роботи а також кореляція між недоліками мовленнєвого та мнестичної пам'яті. Ефективність корекційно-педагогічної роботи з дітьми старшого дошкільного віку із ЗНМ підвищиться при створенні системи роботи, включаючи спеціальний зміст, форми та методи, спрямовані на розвиток дрібної моторики.
Результати дослідження можуть бути використані під час проведення диференціальної діагностики легких відхилень у розвитку дітей, розробки корекційних програм для роботи з дітьми з відхиленнями у розвитку.
Research object: definition of pedagogical methods that ensure targeted study and development of MP in children with NO of the third level of development to improve speech therapy work.
Research object: the process of correctional and developmental training of senior preschoolers with ZNM of the third level of development, including the development of their auditory memory
Subject of the study: methods and techniques for developing auditory memory in the structure of speech therapy classes with senior preschoolers with ZNM of the third level of development.
Main results. The study conducted as part of the master's thesis revealed that senior preschool children with speech disorders (SDD) have qualitative features of the formation of mnestic memory, which determines the effectiveness of speech therapy work, as well as the relationship between the deficiencies of speech and mnestic memory.
Also, the results of the study suggest that in the process of development in senior preschool children with SDD without special training before starting school, mnestic memory is formed at an insufficient level, which leads to a delay in speech development. The results of the study can be used in differential diagnostics of mild deviations in children's development, development of correction programs for working with children with developmental deviations