eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Комплексна підготовка спортсмена: здоров’я, харчування, відновлення
У навчальному посібнику розглядаються основні аспекти комплексної підготовки спортсмена, що включають підтримку здоров’я, правильне харчування та ефективні методи відновлення. Матеріал орієнтований на здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності А7 Фізична культура і спорт (спеціалізація Фітнес), які здобувають професію фітнес-тренера, і містить практичні рекомендації щодо діагностики стану організму, складання раціону, застосування різноманітних методик відновлення, а також особливості харчування в тренувальному та змагальному процесах. фітнес-тренерам, але й учителям фізичної культури, викладачам факультетів фізичного виховання, тренерам та керівникам спортивних секцій з різних видів спорту, спортсменам
Інноваційні підходи до розробки грантових проєктів усфері гуманітарної освіти в умовах воєнного часу
Дослідження зумовлене трансформаційними процесами, спричиненими війною в Україні, що суттєво вплинули на систему гуманітарної освіти, зокрема через руйнування інфраструктури, вимушену міграцію та нестабільне фінансування закладів освіти. Це зумовлює необхідність переосмислення традиційних підходів до розробки грантових проєктів та пошуку інноваційних інструментів для забезпечення стійкості та розвитку освітніх установ. Мета статті полягає в дослідженні та розробці інноваційних підходів до створення грантових проєктів у сфері гуманітарної освіти, адаптованих до викликів і можливостей воєнного часу. У статті використано методи аналізу, узагальнення, систематизації та порівняння для оцінки поточного стану грантової компетентності працівників гуманітарної сфери, виявлення інноваційних підходів до розробки грантових проєктів і розробки моделі підготовки педагогічних працівників до ефективної грантової діяльності. Виявлено ключові проблеми, пов’язані з дестабілізацією функціонування закладів освіти, зокрема, значна частина викладачів недостатньо обізнана з методикою формування проєктної ідеї, структуризацією заявки, бюджетуванням і вимогами до звітності. Розроблено модель підготовки педагогічних працівників до ефективної грантової діяльності, що включає п’ять етапів: базове навчання, формування ідеї та структури проєкту, написання заявки, подання та супровід, оцінка та звітність. Грантова діяльність є ключовим інструментом забезпечення стійкості та прогресу закладів освіти в умовах воєнного часу. Запропоновані інноваційні підходи та модель підготовки сприятимуть підвищенню ефективності розробки грантових проєктів, розширенню доступу до грантових можливостей і формуванню стійких міжінституційних партнерств.
The research is conditioned by the transformational processes caused by the war in Ukraine, which significantly affected the system of humanities education, in particular due to the destruction of infrastructure, forced migration, and unstable funding of educational institutions. This necessitates a rethinking of traditional approaches to the development of grant projects and the search for innovative tools to ensure the resilience and development of educational institutions. The purpose of the article is to research and develop innovative approaches to creating grant projects in the field of humanities education, adapted to the challenges and opportunities of wartime. The article uses methods of analysis, generalization, systematization, and comparison to assess the current state of grant competence of workers in the humanities field, identify innovative approaches to developing grant projects, and develop a model for training pedagogical workers for effective grant activities. Key problems related to the destabilization of the functioning of educational institutions have been identified, in particular, a significant part of teachers is insufficiently aware of the methodology of forming a project idea, structuring an application, budgeting, and reporting requirements. A model for training pedagogical workers for effective grant activities has been developed, which includes five stages: basic training, forming the idea and structure of the project, writing the application, submission and support, evaluation and reporting. Grant activity is a key tool for ensuring the resilience and progress of educational institutions in wartime. The proposed innovative approaches and training model will contribute to increasing the effectiveness of developing grant projects, expanding access to grant opportunities, and forming sustainable inter-institutional partnerships
Рух Опору на Харківщині у період нацистської окупації 1941–1943 рр.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню виникнення, особливостей діяльності та форм Руху Опору на Харківщині в період нацистської окупації 1941–1943 рр. У роботі проаналізовано історичні умови формування партизанських загонів та підпільних організацій, які стали основними складниками протистояння загарбникам
The hermeneutic study of the musical and poetic texts in the vocal music by E. Chausson
У цьому дослідженні пропонується дослідити символіку вокальних творів Ернеста Шоссона. Як приклад обрано цикл «Поема про кохання і море» (слова Моріса Бушора), застосовуючи герменевтичну методологію та аналізуючи інтонаційну драматургію твору. Унікальність композиторського задуму разом із багатошаровою структурою поетичного тексту спонукає дослідників до інтерпретації прихованих символічних рівнів, властивих цьому вокальному циклу
Удосконалення інструментально-виконавської майстерності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін у класі фортепіано
Стаття присвячена проблемам удосконалення інструментально-виконавської майстерності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін у процесі фортепіанної підготовки. Ключове місце належить дослідженню процесу розвитку виконавських здібностей студентів-інструменталістів, та підходам до їхнього формування в умовах сучасної музичної освіти. Автори акцентують увагу на тому, що розвиток музичних здібностей – це складний і багатогранний процес, що залежить від тісної взаємодії різних компонентів: технічних, емоційних, інтелектуальних і творчих. Однією з ключових тем статті є взаємозв’язок між загальними, спеціальними та суто виконавськими здібностями, такими як музичний слух, відчуття ритму, музична пам’ять, здатність до нотного читання, а також здатність до інтерпретації музичних творів
Перші кроки та перспективи здобувачів вищої освіти історичної підготовки академії
Дану розвідку присвячено першим урокам та перспективам здобувачів вищої освіти історичної підготовки в Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, яка є найстарішим педагогічним закладом вищої освіти в Україні. Авторами доведено, що навчання є основним видом діяльності здобувачів, але інші види активності, у тому числі й наукова, проєктна, позанавчальна діяльність, сприятимуть набуттю професійних компетенцій, затребуваних на ринку праці сьогодення. Завданням навчального закладу, є створення умов для того, щоб здобувач за період навчання набув навичок дослідницької роботи та засвоїв методи наукового дослідження, для досягнення цієї мети саме провідне місце належить випусковій кафедрі. Метою публікації є показати значення випускової кафедри історії, археології та гуманітарних наук у становленні уроків здобувачів вищої історичної освіти. У межах дослідження окреслено основні напрями наукових пошуків, пов’язаних з професійною підготовкою кадрів. Авторами наголошено, що завданням закладу вищої освіти є створення сприятливих умов для саморозвитку та самовдосконалення молоді в процесі навчання та у майбутній професійній діяльності. Наголошено на впровадження викладачами сучасних методик в історичних дослідженнях, оскільки є важливим для глибшого розуміння минулого, в кінцевому результаті це дозволяє застосовувати нові підходи до аналізу джерел, використовувати мультидисциплінарні інструменти та залучати нові групи дослідників, що сприяє об’єктивнішому та повнішому висвітленню історичних процесів.
Висвітлений досвід буде цікавим для фахівців у галузі історії, археології, здобувачам освіти, громадській спільноті, а також всім, хто цікавиться підготовкою майбутнього спеціаліста з відповідного фаху.
This study is devoted to the first lessons and prospects of higher education students majoring in history at the Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy» of the Kharkiv Regional Council, which is the oldest pedagogical institution of higher education in Ukraine. The authors have proven that learning is the main type of activity for students, but other forms of engagement – including research, project-based, and extracurricular activities – contribute to the acquisition of professional competencies that are in high demand in today’s labour market. The task of the educational institution is to create conditions for students to acquire research skills and master scientific research methods during their studies, and the graduating department plays a leading role in achieving this goal. The purpose of this publication is to highlight the significance of the Department of History, Archaeology, and Humanities in shaping the educational experience of students pursuing higher historical education.
The study outlines the main areas of scientific research related to professional training. The authors emphasise that the task of higher education institutions is to create favourable conditions for the self-development and selfimprovement of young people in the process of learning and in their future professional activities. The authors highlight the importance of teachers implementing modern methods in historical research, as this is important for a deeper understanding of the past. Ultimately, this allows for the application of new approaches to the analysis of sources, the use of multidisciplinary tools, and the involvement of new groups of researchers, which contributes to a more objective and comprehensive coverage of historical processes.
The experience highlighted will be of interest to specialists in the field of history and archaeology, students, the general public, and anyone interested in training future specialists in the relevant field
Пономарьова Галина Федорівна: керівник, науковець, педагог, наставник
Бібліографічний покажчик містить основні наукові публікації Пономарьової Г. Ф., ректора Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, доктора педагогічних наук, професора, академіка Національної академії проблем людини, академіка Міжнародної академії наук педагогічної освіти, заслуженого працівника народної освіти України, Почесного громадянина Харківської області.
Представлено науковий доробок Г. Ф. Пономарьової за багаторічну науково-педагогічну діяльність: монографії, підручники, навчальні посібники, статті, матеріали наукових конференцій, тощо.
Покажчик адресовано науково-педагогічним працівникам, педагогам, аспірантам, здобувачам вищої освіти, практикам освітянської галузі та усім тим, хто цікавиться проблемами професійної педагогіки
Педагогічне спілкування – основа ефективної взаємодії вчителя та учнів в Новій українській школі
Педагогічне спілкування – контакт вчителя та дітей у процесі освітньої діяльності. Воно має гармонійно розвиватися у двох напрямах – з одного боку, педагог вибудовує стосунки з учнями, з іншого – керує спілкуванням у дитячому колективі
Історичний аспект еволюції хорового мистецтва України
Сучасні вчителі музичного мистецтва, викладачі, керівники хорів та студенти мусять володіти знаннями з історії української хорової культури, яка є надбанням багатьох поколінь. Ці знання надихатимуть їх до відродження хорової справи і наддадуть переконаності в тому, що усвідомлення своєї етнологічної відмінності сприятиме укріпленню національної гордості й патріотизму. Для тих, хто відчуває потребу більш глибокого розуміння національних особливостей витоків хорового професійного виконавства в Україні, корисно буде ознайомитися не тільки з витоками хорової культури в Україні, а пізнати також її сутність і тисячолітнє минуле.
У статті висвітлюються історичні аспекти становлення й розвитку хорової культури України від давнього знаменного розспіву до сучасних форм хорового виконавства. Знання історичних аспектів розвитку хорової культури України допомагає нам зрозуміти глибину та унікальність цього мистецтва. В роботі простежується еволюція хорового мистецтва від знаменного розспіву Київської Русі до сучасності.
В статті детально розглядається діяльність теоретика, педагога й композитора Миколи Дилецького. Він обґрунтував теоретичні основи партесного співу у фундаментальному музично-теоретичному трактаті «Граматика мусікійська». Доведено, що саме М. Дилецький поширював київську нотацію, що наближається до сучасності, і цим йому зобов’язана музична культура.
Значного поширення набули братські школи, які мали на меті виховання дітей у дусі православної віри і народності. Таким способом прогресивне міщанство та духовенство намагалося боротися із засиллям католицизму, що почало загрожувати релігійним та національним засадам українства. В роботі доведено, що братства зробили історичний внесок у справу розвитку української хорової культури кінця XVI–XVIII ст
Ефективність використання мобільних додатків для підтримки онлайн-навчання
Анотація: Метою дослідження є вивчення ролі мобільних додатків у підтримці онлайн-навчання та їхнього впливу на продуктивність навчального процесу. Особливий акцент ставиться на необхідності детального аналізу можливостей цих додатків з метою покращення досвіду навчання.
Методи. Для досягнення поставленої мети, дослідження включає аналіз сучасних мобільних додатків та їх можливостей, а також оцінку їх впливу на мотивацію здобувачів освіти та індивідуалізацію навчання. Зокрема, досліджується використання таких інструментів як Google Classroom, Microsoft Teams, Zoom, Kahoot! та інших, що дозволяють організувати освітній процес, створювати інтерактивні завдання та забезпечувати зворотний зв’язок. Оцінка їх функціональних можливостей дозволяє виявити як переваги, так і недоліки в контексті онлайн-освіти.
Результати дослідження свідчать про те, що сучасні мобільні додатки сприяють підвищенню ефективності онлайн-навчання, надаючи можливості для персоналізованого підходу, взаємодії між учасниками навчального процесу та легкого доступу до матеріалів. Однак для забезпечення їх максимальної ефективності необхідно вдосконалити інтерфейси, зокрема інтегрувати адаптивні функції та гейміфікацію, що підвищать залученість здобувачів освіти.
Висновки з дослідження вказують на необхідність продовження роботи над удосконаленням мобільних додатків для онлайн-освіти, орієнтуючись на зручність використання, персоналізацію освітнього досвіду та інтеграцію інноваційних технологій. Окрім того, важливими є навчання педагогів і забезпечення рівного доступу до цифрових технологій для всіх здобувачів освіти.
Abstract: The aim of this research is to explore the role of mobile apps in facilitating online learning and their influence on the effectiveness of the educational process. Special focus is given to the necessity of a thorough analysis of these apps' features to enhance the learning experience.
Methods. To achieve this goal, the study includes an analysis of modern mobile applications and their capabilities, as well as an assessment of their impact on the motivation of students and the individualization of learning. In particular, the use of such tools as Google Classroom, Microsoft Teams, Zoom, Kahoot! and others is investigated, which allow organizing the educational process, creating interactive tasks and providing feedback. An assessment of their functional capabilities allows identifying both advantages and disadvantages in the context of online education.
The results of the study indicate that modern mobile applications contribute to increasing the effectiveness of online learning, providing opportunities for a personalized approach, interaction between participants in the educational process and convenient access to materials. However, to ensure their maximum effectiveness, it is necessary to improve the interfaces, in particular, to integrate adaptive functions and gamification, which will increase the involvement of education seekers.
The findings of the study indicate the need to continue working on improving mobile applications for online education, focusing on ease of use, personalization of the educational experience and integration of innovative technologies. In addition, it is important to train educators and ensure equal access to digital technologies for all education seekers