eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Роуп-скіпінг як вид рухової активності здобувачів освіти 1-2 курсів закладів медичної освіти в умовах воєнного стану
No full textУ статті розглянуто Роуп-скіпінг як вид рухової активності здобувачів освіти 1-2 курсів закладів медичної освіти в умовах воєнного стану. В процесі дослідження отримані результати підтверджують ефективність використання стрибків на скакалці як доступного та ефективного виду фізичної активності для студентів медичних закладів у складних умовах воєнного стану. Заняття з роуп-скіпінгу сприяють значному поліпшенню основних фізичних показників, таких як витривалість, спритність, координація та загальна фізична підготовленість. Ураховуючи обмежені можливості для організації повноцінних спортивних тренувань у воєнний час, стрибки на скакалці є чудовим інструментом для підтримки фізичної активності, що має низьку вартість, не потребує спеціального обладнання та може виконуватись у будь-яких умова
Inna Repko activities are changing education, science, and the future of ukrainian students
No full textУ статті висвітлено ключові аспекти підготовки майбутніх педагогів у сучасному освітньому середовищі. Розкрито значення професійної компетентності, морально-етичних цінностей і особистісного розвитку в процесі формування педагога як фахівця. Обґрунтовано роль відкритого освітнього простору закладу вищої освіти у забезпеченні якісної теоретичної та практичної підготовки здобувачів освіти. Акцентовано увагу на важливості інноваційних підходів до організації освітнього процесу та управлінської діяльності у сфері вищої педагогічної освіт
Безпечний освітній простір як основа успішної адаптації дітей у НУШ через ігрову діяльність
No full textЗабезпечення безпечного освітнього середовища в умовах Нової української школи є однією з ключових умов ефективного навчального процесу. Перехід дитини до шкільного життя супроводжується значними змінами, що можуть спричинити стрес, тому особливо важливим є створення комфортного
та безпечного середовища для першокласників. Метою статті є аналіз проблеми створення безпечного освітнього середовища в початковій школі й обґрунтування необхідності його формування через ігрову діяльність. У статті використано методи аналізу наукової літератури, нормативно- правових актів, а також узагальнення педагогічного досвіду. У дослідженні розглянуто правові засади безпечного освітнього середовища, зокрема Закон України «Про освіту», концепцію «Нова українська
школа», накази та рекомендації Міністерства освіти і науки України. Визначено, що фізична та психологічна безпека є основними складовими освітнього простору, які впливають на успішну адаптацію дітей до школи. Зміст дослідження містить аналіз адаптаційного періоду першокласників і впливу ігрової діяльності на їхню соціалізацію. У статті підкреслюється важливість правильного зонування класного простору для мінімізації ризиків травмування та підвищення комфорту учнів.
Розглянуто принципи безпечного облаштування освітнього середовища, включно з використанням ергономічних меблів, екологічно безпечних матеріалів та інтерактивних технологій. Важливою складовою створення безпечного освітнього простору є впровадження сучасних технологій, зокрема інтерактивних дошок, сенсорних підлог та освітніх додатків, що сприяють безпечному та цікавому навчальному процесу. Результати дослідження показали, що психологічний комфорт дітей у школі значною мірою залежить від підтримки вчителя та взаємодії з однокласниками. Використання методів арттерапії, казкотерапії, групових ігор і гейміфікації освітнього процесу сприяє розвитку емоційної стійкості учнів, їхній впевненості у власних силах і формуванню позитивного ставлення до навчання. Отримані результати можуть бути використані педагогами для розробки ефективних методик навчання та створення комфортного середовища в початковій школі
Емоційний інтелект як основа здоров’язбережувального освітнього середовища
No full textУ роботі обґрунтовано значення емоційного інтелекту як ключової основи створення здоров’язбережувального освітнього середовища в сучасних умовах соціальної нестабільності та воєнних викликів в Україні. Проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «емоційний інтелект», розкрито його структуру та основні компоненти. Окреслено роль емоційного інтелекту педагога у збереженні психічного здоров’я учасників освітнього процесу, профілактиці професійного вигорання та формуванні психологічно безпечного освітнього простору. Подано практичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту педагогів і здобувачів освіти як важливої умови підвищення якості освіти, адаптивності та стресостійкості особистост
Правове регулювання розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою під час воєнного стану
No full textНаукове дослідження присвячено особливостям судового розгляду цивільних справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою під час воєнного стану
Комунікативний аспект диригентсько-хорової підготовки як складова професійної компетентності вчителя музичного мистецтва
No full textСтаттю присвячено теоретичному осмисленню художнього спілкування як ключового компонента професійної підготовки майбутнього диригента-хормейстера в умовах трансформації мистецької освіти, зумовленої як загальноци вілізаційними змінами, так і надзвичайними соціокультурними викликами сучасної України
Використання GIS-технологій у реконструкції історичного простору сільських господарств повсякденного життя Харківщини доби непу: нові можливості краєзнавчих студій
No full textСтаття присвячена дослідженню можливостей використання GIS-технологій для реконструкції історичного простору сільських територій повсякденного життя Харківщини у період нової економічної політики (1921–1928 рр.). Розкрито потенціал геоінформаційних систем як інструменту, що дозволяє комплексно поєднувати архівні карти Харківщини, плани землекористування, статистичні звіти, матеріали сільських рад, документи кооперативних об’єднань, етнографічні описи та сучасні цифрові джерела у єдиному аналітичному середовищі. Такий підхід забезпечує можливість просторової реконструкції динаміки розвитку сіл, змін у землеволодінні, локалізації виробничих об’єктів, кооперативів, артілей, млинів, шкіл, торгових пунктів і релігійних споруд, що формували сільський ландшафт Харківщини доби НЕПу. Особлива увага приділена тому, як GIS-технології дозволяють візуалізувати та аналізувати соціально-економічні процеси перехідного періоду: пожвавлення дрібного приватного господарювання, становлення кооперативних форм виробництва, розвиток локальних транспортних мереж, зміну функціонального призначення об’єктів сільської інфраструктури, а також трансформації повсякденного простору селянських громад. GIS-аналіз уможливлює відновлення втраченої топографії сіл, встановлення просторових закономірностей їх розвитку та виявлення регіональних особливостей модернізаційних процесів у 1920-х роках. Наголошується, що застосування GIS у краєзнавчих студіях Харківщини відкриває нові перспективи для створення інтерактивних історичних карт, цифрових атласів, віртуальних маршрутів, освітніх платформ та музейних проєктів, спрямованих на збереження культурної спадщини сільських громад. GIS-підхід значно підсилює можливості локальних досліджень, робить їх більш наочними, структурованими та доступними для широкої аудиторії. Стаття демонструє, що цифрове картографування стає важливим інструментом у сучасній історіографії та відкриває нові горизонти для вивчення історії села в умовах НЕПу.
The article is devoted to the study of the possibilities of using GIS technologies for the reconstruction of the historical space of rural areas of everyday life in the Kharkiv region during the period of the New Economic Policy (1921–1928). The potential of geographic information systems as a tool that allows for the comprehensive combination of archival maps of the Kharkiv region, land use plans, statistical reports, materials of village councils, documents of cooperative associations, ethnographic descriptions and modern digital sources in a single analytical environment is revealed. This approach provides the possibility of spatial reconstruction of the dynamics of village development, changes in land ownership, localization of production facilities, cooperatives, artels, mills, schools, trading posts and religious buildings that shaped the rural landscape of the Kharkiv region during the NEP era. Special attention is paid to how GIS technologies allow us to visualize and analyze the socio-economic processes of the transitional period: the revival of small-scale private farming, the emergence of cooperative forms of production, the development of local transport networks, the change in the functional purpose of rural infrastructure facilities, as well as the transformation of the everyday space of peasant communities. GIS analysis makes it possible to restore the lost topography of villages, establish spatial patterns of their development, and identify regional features of modernization processes in the 1920s. It is emphasized that the use of GIS in local history studies of the Kharkiv region opens up new prospects for the creation of interactive historical maps, digital atlases, virtual routes, educational platforms, and museum projects aimed at preserving the cultural heritage of rural communities. The GIS approach significantly enhances the capabilities of local research, makes them more visual, structured, and accessible to a wide audience. The article demonstrates that digital mapping is becoming an important tool in modern historiography and opens up new horizons for studying the history of the village under the NEP
Вокально-хорова діяльність у ЗЗСО: розспівування.
No full textНастанови укладено відповідно до програмних вимог освітніх компонентів «Хоровий клас», «Диригування», «Практика роботи з хором», «Виробнича практика» із метою вдосконалення професійної підготовки здобувачів фахової передвищої та вищої освіти мистецького спрямування. Теоретичні матеріали настанов і пропоновані зразки розспівок із практичними порадами, поповнять навчально-методичне забезпечення означених дисциплін та допоможуть здобувачам освіти самостійно готуватись до проведення розспівування хору (вокального ансамблю) – підготовчого етапу розучування програмного пісенного репертуару у ЗЗСО.
Настанови призначено здобувачам фахової передвищої та вищої освіти мистецького спрямування для застосування в освітній діяльності і виробничій практиці, а також рекомендовано учителям музичного мистецтва для використання у вокально-хоровій робот
Організація освітнього процесу в умовах війни: основні пріоритети та практичні поради
No full textУ тезах проаналізовано особливості організації освітнього процесу в Україні в умовах повномасштабної війни. Окреслено ключові виклики, з якими стикаються заклади освіти, педагоги та здобувачі освіти, зокрема питання доступності, якості та безпеки навчання. Визначено пріоритети освітньої діяльності в умовах воєнного стану, акцентовано увагу на створенні безпечного освітнього середовища, забезпеченні гнучкості освітнього процесу, збереженні фізичного й ментального здоров’я його учасників. Запропоновано практичні рекомендації щодо організації навчання з урахуванням психоемоційного стану здобувачів освіти та педагогів, розвитку соціально-емоційного навчання й особистісно орієнтованого підходу