eKhНPАR Логотип ВГПК КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Not a member yet
4031 research outputs found
Sort by
Підготовка педагогічних кадрів в умовах війни: негативні наслідки та рекомендації
У статті авторами розкрито вплив запровадження воєнного стану в Україні на організацію освітнього процесу в закладах освіти різних рівнів – від загальної середньої до вищої. Особливу увагу приділено проблематиці підготовки педагогічних кадрів у закладах вищої освіти, зокрема в східних і південних регіонах країни, де освітня система зазнала найбільших викликів. Зазначено, що воєнні дії призвели до суттєвих змін у функціонуванні освітнього середовища, зокрема до руйнування та пошкодження освітньої інфраструктури, тимчасового припинення діяльності окремих структурних підрозділів, втрати контингенту студентів, постійної загрози життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, скорочення фінансування освіти, дефіциту кадрового потенціалу та зростання рівня освітніх втрат серед студентської молоді.
Автори наголошують на необхідності пошуку ефективних шляхів забезпечення стабільності функціонування педагогічних закладів вищої освіти та збереження якості освітніх послуг у надзвичайних умовах. Серед запропонованих рекомендацій – поєднання традиційних форм навчання з використанням сучасних цифрових і віртуальних платформ, розроблення гнучких графіків освітнього процесу, застосування студентоцентрованого підходу, активізація комунікативних форм взаємодії між учасниками освітнього процесу, підтримання мотивації абітурієнтів до вступу у педагогічні спеціальності, розширення міжнародного представництва українських закладів освіти, забезпечення інклюзивності та психологічної підтримки здобувачів освіти і викладачів.
Стаття підкреслює важливість стратегічного переосмислення системи підготовки педагогічних кадрів в умовах воєнного стану, орієнтації на гнучкість, стійкість і гуманістичні цінності освіти
Integrating socio-emotional learning into primary education. A leadership-driven approach to fostering holistic student development
Socio-Emotional Learning (SEL) is an important element of modern education that contributes to the formation of emotional literacy, social skills and academic success of students. The study’s relevance is due to the need to integrate innovative methods to create a favourable educational environment in the face of constant social and psychological challenges. The study aims to investigate the impact of socio-emotional learning programmes on the development of emotional and social competences of primary school students. The research methodology uses quantitative and qualitative approaches, including a quasi-experimental design, questionnaires and semi-structured interviews. The study’s results confirmed the significant positive impact of SES programmes on students’ emotional regulation, social skills and academic performance. The introduction of interactive methods, such as role-playing, integration of SEN into academic subjects, and active parental involvement, helped improve classroom psychological climate and reduce conflict. In particular, students in the experimental group showed significantly higher results in all criteria compared to the control group. The study’s practical significance lies in using the data obtained to develop strategies for the long-term integration of SES programmes into the educational process of primary schools. The results may be helpful for educators, psychologists and curriculum developers
Пропедевтична практика
У методичних настановах висвітлено основні аспекти організації пропедевтичної практики в закладах дошкільної освіти. У роботі охарактеризовано особливості та загальні положення пропедевтичної практики. Матеріали спрямовані на вирішення завдань удосконалення якості професійної підготовки майбутніх фахівців за напрямом підготовки «Дошкільна освіта».
Рекомендовані матеріали можуть бути використані здобувачами освіти та викладачами закладів фахової передвищої освіти педагогічного профілю
Сучасна історіографія розвитку цукрової промисловості Слобідської України (кінець XIX – початок XX ст.): проблеми, тенденції, перспективи
У статті розглянуто сучасний стан історіографії розвитку цукрової промисловості Слобідської України кінця XIX – початку XX століття. Наголошено на актуальності теми, адже саме цукрова промисловість відігравала провідну роль у формуванні економічного потенціалу регіону. Проаналізовано основні напрями та тенденції досліджень українських істориків і краєзнавців. З’ясовано, що в історіографії тривалий час переважав загальноукраїнський підхід, тоді як регіональний аспект Слобожанщини залишався недостатньо висвітленим. Визначено головні проблеми сучасних досліджень: фрагментарність праць, обмежене використання архівних джерел, нестачу систематизації статистичних матеріалів.Підкреслено, що діяльність підприємницьких родин Харитоненків та інших місцевих промисловців вимагає глибшого наукового аналізу. Особливу увагу приділено ролі музейних і краєзнавчих установ у збереженні джерел з історії цукрової галузі.
Окреслено здобутки сучасної історіографії, серед яких – активне введення нових архівних матеріалів, використання міждисциплінарних підходів та розвиток локальних досліджень. Показано, що сучасні науковці прагнуть поєднати економічну, соціальну та культурну складові вивчення теми. Наголошено на важливості вивчення впливу цукрової промисловості на соціальну інфраструктуру регіону. Зазначено, що промислові підприємства сприяли урбанізації та формуванню робітничого середовища на Слобожанщині. Визначено потребу у створенні узагальнюючих історіографічних праць, що охоплюють розвиток галузі в регіональному контексті. Звернено увагу на перспективи цифровізації джерельної бази та формування електронних архівів цукрової промисловості.
Стаття підкреслює значення Слобідської України як одного з провідних центрів економічної модернізації на межі XIX–XX століть. У результаті зроблено висновок про необхідність подальшого поглиблення історіографічних досліджень для повнішого розуміння промислової спадщини регіону.
У статті розглянуто сучасний стан історіографії розвитку цукрової промисловості Слобідської України кінця XIX – початку XX століття. Наголошено на актуальності теми, адже саме цукрова промисловість відігравала провідну роль у формуванні економічного потенціалу регіону. Проаналізовано основні напрями та тенденції досліджень українських істориків і краєзнавців. З’ясовано, що в історіографії тривалий час переважав загальноукраїнський підхід, тоді як регіональний аспект Слобожанщини залишався недостатньо висвітленим. Визначено головні проблеми сучасних досліджень: фрагментарність праць, обмежене використання архівних джерел, нестачу систематизації статистичних матеріалів.Підкреслено, що діяльність підприємницьких родин Харитоненків та інших місцевих промисловців вимагає глибшого наукового аналізу. Особливу увагу приділено ролі музейних і краєзнавчих установ у збереженні джерел з історії цукрової галузі.
Окреслено здобутки сучасної історіографії, серед яких – активне введення нових архівних матеріалів, використання міждисциплінарних підходів та розвиток локальних досліджень. Показано, що сучасні науковці прагнуть поєднати економічну, соціальну та культурну складові вивчення теми. Наголошено на важливості вивчення впливу цукрової промисловості на соціальну інфраструктуру регіону. Зазначено, що промислові підприємства сприяли урбанізації та формуванню робітничого середовища на Слобожанщині. Визначено потребу у створенні узагальнюючих історіографічних праць, що охоплюють розвиток галузі в регіональному контексті. Звернено увагу на перспективи цифровізації джерельної бази та формування електронних архівів цукрової промисловості.
Стаття підкреслює значення Слобідської України як одного з провідних центрів економічної модернізації на межі XIX–XX століть. У результаті зроблено висновок про необхідність подальшого поглиблення історіографічних досліджень для повнішого розуміння промислової спадщини регіону.
The article examines the current state of the historiography of the development of the sugar industry of Slobidska Ukraine in the late 19th and early 20th centuries. The relevance of the topic is emphasized, since it was the sugar industry that played a leading role in shaping the economic potential of the region. The main directions and trends of research by Ukrainian historians and local historians are analyzed. It is found that for a long time the all-Ukrainian approach prevailed in historiography, while the regional aspect of Slobidska Ukraine remained insufficiently covered. The main problems of modern research are identified: the fragmentation of works, limited use of archival sources, lack of systematization of statistical materials. It is emphasized that the activities of the Kharytonenko entrepreneurial families and other local industrialists require deeper scientific analysis. Special attention is paid to the role of museum and local history institutions in preserving sources on the history of the sugar industry.
The achievements of modern historiography are outlined, including the active introduction of new archival materials, the use of interdisciplinary approaches, and the development of local research. It is shown that modern scholars strive to combine the economic, social, and cultural components of studying the topic. The importance of studying the impact of the sugar industry on the social infrastructure of the region is emphasized. It is noted that industrial enterprises contributed to urbanization and the formation of the working environment in Slobidska Ukraine. The need for creating generalizing historiographic works that cover the development of the industry in a regional context is identified. Attention is drawn to the prospects for digitizing the source base and forming electronic archives of the sugar industry.
The article emphasizes the importance of Slobidska Ukraine as one of the leading centers of economic modernization at the turn of the 19th-20th centuries. As a result, the conclusion is drawn about the need for further deepening historiographic research for a more complete understanding of the industrial heritage of the region
Освітній процес як бінарний процес управління
У роботі розглянуто управління освітнім процесом як бінарний процес формування конкурентоспроможного фахівця в умовах трансформації системи вищої освіти. Обґрунтовано значення людиноцентричного та соціально-психологічного підходів в освітньому менеджменті, акцентовано увагу на суб’єкт-суб’єктній взаємодії учасників освітнього процесу. Проаналізовано соціопредметну модель управління, що поєднує розвиток особистісного потенціалу здобувача освіти та формування його професійних знань і компетентносте
Роль тьюторства у вибудовуванні індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх педагогів
Актуальність статті обумовлена загостренням протиріччя між необхідністю створення інституту тьюторів для надання підтримки здобувачів вищої освіти з метою орієнтації їх у надмірному освітньому просторі і вибудовуванні індивідуальної освітньої траєкторії та недостатнім теоретичним обґрунтуванням тьюторингу як нового явища у просторі вищої школи. З’ясовано, що одним з перспективних напрямів вищої школи є побудова індивідуальної освітньої траєкторії освітньої діяльності майбутніх фахівців під час навчан ня їх у закладі вищої освіти та його супровід, який може бути реалізований педагогом-тьютором. У статті автори звертаються до розгляду тьюторської діяльності у дистанційному навчанні. Визначено, що тьютор – це та людина, чия діяльність допомагає максимально індивідуалізувати освітній процес. Аналізується сут ність поняття «індивідуальна освітня тарєкторія». Виділено важливі фактори впровадження тьюторської діяльності в освітній процес та цілі тьюторської діяльності. Конкретизовано функції педагога-тьютора, зокрема, створення та проєктування індивідуальної освітньої траєкторії, що забезпечує результативність професійної підготовки. Деталізовано поняття індивідуалізації освітнього процесу для досягнення високого рівня сформованості професійної компетентності у майбутніх фахівців. Охарактеризуємо основні положен ня програми тьюторського супроводу студентів першого курсу, які забезпечують можливість проектуван ня індивідуальних освітніх траєкторій. Доведено, що що тьюторський супровід, орієнтований на реалізацію принципу індивідуалізації в освіті, сприяє найбільш повному розкриттю особистісного потенціалу студента за умови встановлення суб’єкт-суб’єктних відносин, у яких кожна сторона бере на себе відповідальність за власний вибір
Остарбайтери: система примусової праці українського населення в нацистській Німеччині (1941–1944 рр.)
Кваліфікаційна робота присвячена комплексному аналізу системи примусової праці українського населення в нацистській Німеччині протягом 1941–1944 рр. Дослідження охоплює весь цикл досвіду остарбайтерів: від передумов і механізмів вивезення до процесу репатріації та подальшої долі в радянському суспільстві
Хрестоматія з акомпанементу
Хрестоматія з акомпанементу : навч. посібник для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спец. 025 Музичне мистецтво / уклад. : Т. Л. Дорош, О. Л. Дубовська, О. В. Турукіна. – Харків, 2025. – Ч. 1. – 115 с.Навчальний посібник представлено вокально-пісенним репертуаром і створено відповідно до освітнього компонента «Акомпанемент (фортепіано)» для професійної підготовки викладачів фахових дисциплін до роботи в закладах спеціалізованої мистецької освіти, керівників ансамблів. Праця знайомить із обробками українських народних пісень, орієнтовним пісенним репертуаром для учнів ЗСМО. У методичних рекомендаціях, окрім коротких характеристик авторів музичних творів, розкрито питання інструментального та художнього виконання вокальних, пісенних творів.
Доцільні для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спец. 025 музичне мистецтво з освітнього компоненту «Акомпанемент (фортепіано)» та науково-педагогічних працівників
Національно-патріотичне виховання молоді: історичний та теоретико-методологічний аспекти
У роботі здійснено комплексний аналіз національно-патріотичного виховання молоді як пріоритетного напряму діяльності закладів освіти в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Розкрито історичні, теоретичні та методологічні засади формування українського патріотизму, простежено еволюцію патріотичної ідеї в працях видатних українських мислителів, педагогів, громадських і державних діячів різних історичних епох. Обґрунтовано сутність патріотизму як інтегральної духовно-моральної якості особистості, що поєднує національну ідентичність, громадянську відповідальність, готовність до захисту Батьківщини та активної участі в розбудові держави. Акцентовано увагу на ролі освіти як ключового середовища формування патріотичної свідомості молоді, збереження історичної пам’яті, культурної спадщини та духовних цінностей українського народу. Доведено, що цілеспрямована система національно-патріотичного виховання є важливим чинником консолідації суспільства, зміцнення державності та забезпечення сталого розвитку України
Дисертації, захищені науковцями Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (кінець 2020-2025 рр.)
Бібліографічний покажчик містить перелік дисертаційних робіт науковців Харківської гуманітарно-педагогічної академії, захищених у спеціалізованих вчених радах закладів вищої освіти України та випускників аспірантури академії за період кінця 2020-2025 рр. Бібліографічні описи дисертацій доповнені анотаціями і розміщені за розділами. В розділах – в хронологічному порядку за роками захисту дисертацій, у межах року – за алфавітом прізвищ дисертантів. Довідково-бібліографічний апарат містить: алфавітний покажчик назв дисертацій, іменний покажчик дисертантів, іменний покажчик наукових та творчих керівників і наукових консультантів.
Покажчик призначений науковцям, викладачам, аспірантам, а також користувачам, які цікавляться науковими дослідженнями у сфері педагогіки, психології, соціальної роботи та мистецтвознавства