Scientific journals of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
Not a member yet
1102 research outputs found
Sort by
ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПЕРЕМІЩЕНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
Get PDFTo determine promising vectors and approaches to the systemic transformation of displaced universities in the face of modern challenges, a ranking and analysis have been carried out at the level of two displaced universities according to four levels of the structural organization of institutions and six key vectors of the model. The subject of the study is the transformation factors of the educational process and the role of the department in the university environment based on end-to-end coordination. The research was carried out as a part of the development of the innovative development strategy of the Department of Agronomy and Forestry of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University (EUNU). The object of the study is the factors of building integrated systems according to the modular principle. It has been established that the number of formal rank assessments in the educational block is 28.5%, in the scientific block - 53.3%, and in the marketing block - 70%. In the educational block, the level of higher education institutions and departments is distinguished, and in the scientific and marketing one - higher education institutions. At the consolidated level of the ranking for three blocks, a working model has been formed with the allocation of the leading role of the university and the department. It is taken into account that the functioning of the university as a system requires the efficiency of all involved units based on end-to-end coordination. In this sense, agricultural universities are suggested to rephrase the thesis about “precision farming” into the thesis about “precision learning” or effective transfer. During the transformation of displaced higher education institutions under the “Agronomy” educational program, an emphasis is placed on relevance and adequacy. The specificity lies in the fact that when building universities as a system, functionality is provided according to multifactorial schemes and interdisciplinarity through convergent technologies, algorithmization, coaching, and solutions similar to the modular principle of building integral systems. Approbation at the department, conferences, and trainings has confirmed the positive perception of the relevance of tasks and approaches to solving them by teachers, scientists, and students.У статті з метою визначення перспективних векторів та підходів до системної трансформації переміщених університетів у форматі сучасних викликів було здійснено ранжування та аналіз на рівні 2 переміщених університетів за 4 рівнями структурної організації закладів та 6 ключовими векторами моделі. Предметом дослідження є фактори трансформації навчального процесу та роль кафедри в університетському середовищі на основі наскрізної координації. Дослідження виконано в рамках розробки стратегії інноваційного розвитку кафедри агрономії та лісового господарства Східноукраїнського національного університету імені В. Даля (СНУ/EUNU). Об’єктом дослідження є фактори побудови цілісних систем за модульним принципом. Встановлено, що кількість формальних рангових оцінок в освітньому блоці становить 28,5%, у науковому – 53,3%, у маркетинговому – 70%. У навчальному блоці виділяють рівень університету і кафедри, а в науковому і маркетинговому – університету. На консолідованому рівні рейтингу за 3 блоками сформовано робочу модель із виділенням провідної ролі університету та кафедри. Враховується, що функціонування університету як системи вимагає ефективності всіх залучених підрозділів на основі наскрізної координації. У цьому сенсі аграрним університетам пропонується перефразувати тезу про «точне землеробство» на тезу про «точне навчання» або ефективний трансфер. Під час трансформації переміщених університетів за освітньою програмою «Агрономія» наголошується на актуальності та адекватності. Специфіка полягає в тому, що при побудові університетів як системи функціональність забезпечується за багатофакторними схемами та міждисциплінарністю через конвергентні технології, алгоритмізацію, коучинг та рішення, подібні до модульного принципу побудови цілісних систем. Апробація на кафедрі, конференціях та тренінгах підтвердила позитивне сприйняття викладачами, науковцями та студентами актуальності завдань та підходів до їх вирішення
МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
Get PDFThe article proves the need to strengthen the training of future social workers for the social rehabilitation process. The model of professional training of future social workers for the social rehabilitation process was considered, which includes the following components: information readiness; psychological readiness; methodological readiness, and value-normative readiness. The content of each listed component is characterized and the correspondence to the stages of professional training is established: ensuring the information readiness of students, that is, the formation of a system of theoretical knowledge on the problem of social rehabilitation, as well as the development of analytical and synthetic skills, which involves a quick search, analysis and operation of scientific information, corresponds to analytical and synthetic staged; the formation of psychological readiness, which is reflected in the stability of the professional and personal position, corresponds to the stage of professional and personal formation; the formation of methodical readiness for the organization of the rehabilitation process and individual rehabilitation work with clients, which predicts the acquisition of methodical knowledge, the formation of skills to create a rehabilitation environment, organize individual rehabilitation based on taking into account the strengths of the individual and corresponds to the operational and technological stage; the formation of value-normative readiness for professional activity, which is based on the formation of a positive worldview, an optimistic position, leadership qualities, the ability to make a choice and protect the right to freedom in professional activity, corresponds to the preventive and conservation stage. The model of training future social workers for the social rehabilitation process is schematically presented.В статті доводиться необхідність підсилення підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-реабілітаційного процесу. Розглянуто модель професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-реабілітаційного процесу, яка включає такі компоненти: інформаційну готовність; психологічну готовність; методичну готовність та ціннісно-нормативну. Охарактеризовано зміст кожного переліченого компонента та встановлена відповідність етапам професійної підготовки: забезпечення інформаційної готовності студентів, тобто формування системи теоретичних знань із проблеми соціальної реабілітації, а також розвиток аналітико-синтезувальних умінь, що передбачає швидкий пошук, аналіз й оперування науковою інформацією, відповідає аналітико-синтезувальному етапові; формування психологічної готовності, що відображається в стійкості професійної та особистісної позиції, відповідає етапові професійно-особистісного становлення; формування методичної готовності до організації реабілітаційного процесу та індивідуальної реабілітаційної роботи з клієнтами, що прогнозує оволодіння знаннями методичного характеру, формування вмінь створювати реабілітаційне середовище, організовувати індивідуальну реабілітацію на основі врахування сильних сторін особистості та відповідає операційно-технологічному етапові; формування ціннісно-нормативної готовності до професійної діяльності, що ґрунтована на формуванні позитивного світогляду, оптимістичної позиції, лідерських якостей, уміння робити вибір і захищати право на свободу в професійній діяльності, відповідає профілактично-збережувальному етапу. Схематично представлено модель підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-реабілітаційного процесу
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНИХ ОСНОВ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ В АДАПТАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО АКТОРА
Get PDFThis article is devoted to the analysis of problems related to the formation of ethical foundations of professional communication in the adaptation period of professional training of the future actor. During this period, students of acting have numerous problems related to professional and social adaptation, which requires the establishment of interaction with colleagues, teachers and other employees of a higher educational institution.
The authors emphasize the specific features of the actor's professional activity, the means of forming professional abilities and skills, which is possible only in an atmosphere of benevolence and pedagogical attention, taking into account the rules of professional ethics in the relationship between students and teachers of professional disciplines. Important aspects of ethics, such as mutual respect, tolerance, compassion and empathy, are explored, which are necessary for building successful interpersonal relationships and the perception of the actor's professional growth.
The article analyzes the problems of forming moral and ethical norms of professional communication of future actors in the educational team and provides recommendations for improving ethical skills and building successful interpersonal relationships in the student environment. The also examines the problems of forming relationships between students and teachers, considers the important principles of pedagogical communication that contribute to successful learning. The article examines the main ethical principles of communication – mutual respect, honesty and openness, gives advice on the formation of ethical skills in students and teachers. In particular, attention is drawn to the importance of active listening, open perception of opinions and mutual understanding.Стаття присвячена аналізу проблем, пов'язаних з формуванням етичних основ професійного спілкування в адаптаційному періоді фахової підготовки майбутнього актора. У цьому періоді студенти акторських спеціальностей зіштовхуються з численними викликами, пов'язаними з професійною і соціальною адаптацією, що вимагає налагодження взаємодії з колегами, викладачами та іншими співробітниками вищого навчального закладу. Автори роблять акцент на специфічних особливостях професійної діяльності актора, на засобах формування професійних умінь та навичок, що є можливим лише в атмосфері доброзичливості та педагогічної уваги, з урахуванням правил професійної етики у взаємовідносинах між студентами і викладачами фахових дисциплін. Досліджуються важливі аспекти етики, такі як взаємоповага, толерантність, співпереживання та емпатія, що необхідні для побудови успішних міжособистісних відносин та сприйняття професійному зростанню актора. У статті аналізуються проблеми формування морально-етичних норм професійного спілкування майбутніх акторів у навчальному колективі та надаються рекомендації для покращення етичних навичок і побудови успішних міжособистісних відносин у студентському середовищі. У статті також розглядаються проблеми формування взаємовідносин між студентами і викладачами, важливі засади педагогічного спілкування, які сприяють успішному навчанню; розглядаються основні етичні принципи спілкування – взаємоповага, чесність та відкритість, надаються поради щодо формування етичних навичок у студентів та викладачів. Зокрема, звертається увага на важливість активного слухання, відкритого сприйняття думок та взаєморозуміння
ФЕМІЦИД ЯК ПРОЯВ ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА ТА ЗЛОЧИН, СКОЄНИЙ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ: ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Get PDFЩороку Україна доєднується до заходів, присвячених Міжнародному дню боротьбі за ліквідацію насильства щодо жінок та підтримує ініціативу UNITE to End Violence against Women з проведення кампанії «16 днів активізму проти гендерного насильства». Зокрема у 2022 р. глобальною темою кампанії стало гасло «Єднаймося! Активність для припинення насильства щодо жінок і дівчат», спрямоване на заклик щодо вжиття заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності, адвокацію та створення можливостей для обговорення проблем та пошуку рішень. Цього річ Україна, нарешті, ратифікувалаКонвенцію Орґанізації Об’єднаних Націй 1979 року «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» і тепер повинна внести відповідні зміни до національного законодавства з метою ефективної реалізації конвенційних зобов’язань. Не дивлячись на доволі розвинуте законодавство у сфері боротьби з гендерно-обумовленим насильством залишається низка проблемних питань пов’язаних з легітимацією у кримінальному законодавстві визначень «ґендер», «ґендерної-обумовлене насильство», «злочини на ґрунті ненависті», «ґендерно-обумовлені вбивства», «феміцид». Мета дослідження полягає у пошуку та представлені інструментарію, у тому числі термінологічних визначень, щодо соціальних уявлень про гендерне насильство та кримінально-правового визначення категорій «ґендерно-обумовлені вбивства» та «феміцид», проаналізувати законодавчі підходи окремих держав та міжнародні акти щодо боротьби з ґендерно-обумовленим насильством, зокрема злочинами феміциду.
Ключові слова: ґендер, феміцид, ґендерної‐обумовлене насильство, домашнє насильство, злочини на ґрунті ненависті
ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ В КОНТЕКСТІ НОРМАТИВНОГО ЗАКРІПЛЕННЯ ФОРМ БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ ПРАЦІВНИКІВ І РОБОТОДАВЦІВ
Get PDFУ статті на основі аналізу змін до трудового законодавства проаналізовано поняття «механізм призупинення дії трудового договору»; з’ясовано сутність механізму призупинення дії трудового договору, його відмінність від механізму припинення трудового договору; розроблено пропозиції та рекомендації щодо теоретичного осмислення та комплексного теоретико-правового аналізу нормативно-правових актів у сфері трудових правовідносин в контексті нормативного закріплення форм дотримання балансу інтересів працівників і роботодавців.
Ключові слова: трудовий договір, воєнний стан, роботодавець, працівник, простій, відсторонення від роботи, від посади, від виконання посадових обов’язків, відпустка, страйк, збереження місця роботи, призупинення дії договору, припинення трудового договору, динаміка трудових правовідносин
ГАРАНТІЇ ПРИ ЗАПРОВАДЖЕННІ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО РОЗУМІННЯ
Get PDFThe article is devoted to the issue of determining the content of state guarantees for business entities when introducing special business regimes. The author has detailed and analyzed the system of regulatory and legal support for guaranteeing the rights of business entities both in general and in connection with the introduction of special management regimes. In the conditions of a full-scale war on the territory of Ukraine, taking into account the predicted difficult post-war recovery period for the economy of our country, the mechanism of state guarantees is the "trigger" that can bring the economic system to the pre-war level. Based on the analysis of economic legislation, the works of Ukrainian researchers - specialists in the specified field, the actual situation of economic entities in today's conditions, as well as the correlation of the effectiveness of the introduction of special legal economic regimes, conclusions were drawn about the need to revise certain foundations of economic legislation. The author emphasized the importance of rethinking the system of state guarantees of the rights of economic entities, both in terms of the implementation of entrepreneurial activities in general, and in the sphere of the functioning of special economic regimes. It is proposed to develop a clear strategy for the introduction of certain types of special management regimes in the post-war period. It is also important to study the effectiveness of certain state guarantees and their impact on the functioning of special economic regimes, and especially on the growth of foreign investment volumes. Defects of normative and legal regulation in Ukrainian legislation are revealed: there is no definition of basic concepts and their consolidation at the legislative level. Amendments to the legislation in this area are proposed, in particular, regarding the improvement of the mechanism for the introduction of state guarantees.
Keywords: legal regime; special legal regime; state guarantees; business entities; entrepreneurship.Стаття присвячена проблематиці визначення змісту державних гарантій для суб’єктів господа-рювання при запровадження спеціальних режимів господарювання. Автором детально висвітлено та проаналізовано систему нормативно-правового забезпечення гарантування прав суб’єктів підприєм-ництва як у цілому, так і у зв’язку із запровадженням спеціальних режимів господарювання. В умовах повномасштабної війни на території України, враховуючи прогнозовано складний повоєнний період відновлення для економіки нашої держави, саме механізм державних гарантій є тим «спусковим гач-ком», який може вивести економічну систему на довоєнний рівень. На підставі аналізу господарського законодавства, праць українських дослідників – спеціалістів у зазначеній сфері, фактичного становища суб’єктів господарювання в умовах сьогодення, а також кореляції ефективності запровадження спеціальних правових режимів господарювання зроблено висновки про необхідність перегляду окремих підвалин господарського законодавства. Автором наголошено на важливості переосмислення системи державних гарантій прав суб’єктів господарювання як щодо здійснення підприємницької діяльності в цілому, так і у сфері функціонування спеціальних режимів господарювання. Запропоновано виробити чітку стратегію запровадження тих чи інших видів спеціальних режимів господарювання у повоєнний період. Також важливим є вивчення ефективності тих чи інших державних гарантій та їх вплив на функціонування спеціальних режимів господарювання, і особливо на зростання обсягів іноземних інвестицій. Виявляються вади нормативно-правового регулювання в українському законодавстві: відсутні визначення основних понять та їх закріплення на законодавчому рівні. Запропоновано внесення змін до законодавства у цій сфері, зокрема, щодо удосконалення механізму запровадження державних гарантій.
Ключові слова: правовий режим; спеціальний правовий режим; державні гарантії; суб’єкти господарювання; підприємництво
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ДІЇ ПРИСЯГИ ПРИ ЗУПИНЕННІ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Get PDFThe article analyzes modern legislation and judicial practice regarding the suspension of the right to practice as a lawyer due to incompatibility with the activities of a lawyer and the possibility of a lawyer being under the influence of two oaths. During the review, some gaps in the legislation were identified, which, due to the lack of specification of a number of norms, allow it to be interpreted in two ways. It is necessary to consider the possibility of making changes to the legislation regarding the determination of the ability to obtain a certificate of the right to practice law and a certificate of a lawyer of Ukraine by certain categories of persons whose professions are incompatible with the activity of a lawyer, the unification of the definition of the concept of a lawyer who has stopped practicing law, the validity of the oath of a lawyer of Ukraine in the period suspension of the lawyer's activity by the lawyer.
Key words: lawyer, oath of a lawyer of Ukraine, lawyer's activity, suspension of the right to engage in lawyer's activity, incompatibility with lawyer's activity.У статті проаналізовано сучасне законодавство та судова практика відносно зупинення права на заняття адвокатською діяльністю через несумісність з діяльністю адвоката та можливості перебування адвоката під дією двох присяг. При розгляді встановлено деякі прогалини законодавства, які через відсутність конкретизації ряду норм дозволяють трактувати його двояко. Потрібно розглянути можливість внесення до законодавства змін щодо: визначення спроможності отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України деякими категоріями осіб, чиї професії є несумісними з діяльністю адвоката; уніфікації визначення поняття «адвокат, який зупинив адвокатську діяльність»; дії присяги адвоката України у період зупинення адвокатом адвокатської діяльності.
Ключові слова: адвокат, присяга адвоката України, адвокатська діяльність, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, несумісність з діяльністю адвоката
ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В УКРАЇНІ
Get PDFСтаття присвячена дослідженню поняття працевлаштування та особливостей його праворозуміння. У статті автор розкриває наукові погляди на термін «працевлаштування», а також зазначає його нормативні визначення у чинному законодавстві України. Відзначається, що термін «працевлаштування» носить різноманітний характер та простежується залежність розуміння цього терміну відтих суспільних відносин, на регулювання яких спрямований нормативний акт. Запропоновано під працевлаштуванням розуміти сукупність правовідносин, які опосередковують включення різних верств населення (громадян, іноземців, апатридів) у трудову діяльність, забезпечуючи їх зайнятість.Здійснюючи аналіз визначення працевлаштування, автор дійшов висновку, що в сукупності наявнів науці визначення працевлаштування розкривають його ознаки, серед яких основними є наступні: 1)працевлаштування є однією з гарантій реалізації права громадян на працю та інших прав у сфері зайня-тості (права на захист від безробіття, на вибір виду зайнятості та ін.); 2) його зміст та особливості охоплюють участь у влаштуванні громадянина на роботу спеціально уповноважених органів (державних і недержавних), яке породжує встановлення правовідносин із працевлаштування, що відсутнє при самостійному влаштуванні на роботу; 3) завданням працевлаштування є надання громадянам допомоги в пошуку роботи і влаштуванні на неї, а роботодавцям - в підборі необхідних працівників, задоволенні потреби в робочій силі. Успішне її вирішення неможливе без урахування в правових нормах про працевлаштування інтересів громадян, роботодавців і держави; 4) працевлаштування здійснюється в двох основних формах: формі сприяння громадянам у пошуку роботи і у формі забезпечення роботою. Перша форма поширювалася на всіх громадян, які могли вдатися до сприяння органів працевлаштування в пошуку роботи (рекомендаційний характер напрямів працевлаштовуючих органів, видача органом з працевлаштування такого напрямку громадянину не породжує обов’язок роботодавця прийняти його на роботу). Друга форма - лише на окремі категорії осіб (наприклад, осіб з інвалідністю, неповнолітніх). У цьому випадку на роботодавця покладається обов’язок у сприянні забезпечення роботою.
Ключові слова: працевлаштування, зайнятість населення, трудові відносини, праця, трудова діяльність
ДОКТРИНА ОБМЕЖЕНОГО ПРАВЛІННЯ У ВІТЧИЗНЯНИХ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ РЕАЛІЯХ
Get PDFThe idea of limited state government has deep historical roots and is closely related to the principle of the rule of law, which is the defining constitutional basis for the exercise of state power. The phenomenon of constitutionalism has a complex nature and is based on philosophical, social, legal and political foundations. However, in our opinion, the main function of constitutionalism has a legal nature and consists in the legal limitation of state power based on the principle of the rule of law. The modern doctrine of limited government is the basis of liberal democracy and provides for the establishment in constitutions, as the main law of the state, of institutions of political limitations of state power to guarantee individual freedom and prevent state arbitrariness. In particular, the elements of limited government include the distribution of power and the establishment of the principle of checks and balances; distribution of power about verticals; availability of judicial control; electoral democracy; constitutional consolidation of human and citizen rights and freedoms. Enshrining the specified elements in the written act - the Constitution, contributes to strengthening the guarantee of the implementation of the principles of the rule of law and stability. The article is devoted to consideration of the reflection of the principles of limited government in the constitutional system of Ukraine, determination of the limits of competence of higher state authorities, research into the practice of making arbitrary decisions by higher state authorities in Ukraine, highlighting the problems of judicial and constitutional control over arbitrary decisions of higher state authorities in Ukraine.
Key words: form of government, limited government, constitutionalism, limitation of state power.Ідея обмеженого державного правління має глибокі історичні коріння та тісно пов’язана з принципом верховенства права, який є визначальною конституційною засадою здійснення державної влади. Феномен конституціоналізму має складну природу та базується на філософських, соціальних, правових та політичних засадах. Проте, на наш погляд, головна функція конституціоналізму має правову природу і полягає в юридичному обмеженні державної влади на підставі принципу верховенства права. Сучасна доктрина обмеженого правління є основою ліберальної демократії і передбачає закріплення у конституцій, як основному законі держави, інститутів політичних обмежень державної влади для гарантування індивідуальної свободи та попередження держаного свавілля. Зокрема до елементів обмеженого державного правління відносяться розподіл влади та закріплення принципу стримувань та противаг; розподіл влади про вертикалі; наявність судового контролю; виборча демократія; конституційне закріплення прав та свобод людини та громадянина. Закріплення зазначених елементів у писаному акті – Конституції, сприяє підсиленню гарантування реалізації засад верховенства права та стабільності. Стаття присвячена розгляду відображення принципів обмеженого правління в конституційній системі України, визначенню меж компетенції вищих органів державної влади, дослідженню практики прийняття свавільних рішень вищими органами державної влади в Україні, висвітленню проблем здійснення судового та конституційного контролю за свавільними рішеннями вищих органів державної влади в Україні.
Ключові слова: форма правління, обмежене правління, конституціоналізм, обмеження державної влади
СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПОТЕРПІЛИЙ» З СУМІЖНИМИ ТЕРМІНАМИ («ПОТЕРПІЛИЙ ВІД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОСТУПКУ», «ПОТЕРПІЛИЙ ЯК УЧАСНИК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ», «ЖЕРТВА»)
Get PDFAnnotation. This scientific article is devoted to the analysis of the relationship between the concept of "victim" and related terms found in the current criminal legislation, to describe the subject who, as a result of a criminal offense, suffered a certain type of damage (physical, material, moral). Special attention is focused on studying the relationship of these terms, their differences and common aspects.It has been established that in the legal literature there are different views of scientists on the relationship of the studied concepts. With the help of current legislation and scientific works, the meaning of the terms "victim", "injured", "prey", "victim of a crime" and "victim in a criminal process" was investigated. A study of the semantics of the word "victim" shows that it is meaningfully identical and synonymous with the word "injured". A victim in criminal proceedings is a natural person to whom moral, physical or property damage was caused by a criminal offense, a legal entity to whom property damage was caused by a criminal offense. The victim of a crime can suffer other types of damage: political, organizational, social, etc.It was determined that the crime and the victim are interconnected concepts from different aspects. It was established that the victim has an important criminal-legal significance for the qualification of criminal offenses and the imposition of punishment.It was established that not every person who acted as a victim in a criminal trial is a victim of a crime. The analysis of these two concepts made it possible to conclude that they have different content and scope. In a criminal trial, only a person should be recognized as a victim for whom there is sufficient evidence proving that his goods, rights or interests protected by the criminal law were harmed as a result of the crime. It was established that the concept of a victim is broader in meaning than the concept of a victim in a criminal process. The victim in the legal dimension acquires his status as a result of a criminal attack on him by a criminal, and such an attack caused moral, physical or property damage.The victim of a crime may not be a participant in the criminal process and may not be recognized as such in accordance with criminal procedural legislation. As a victim, in the broadest sense of the word, informal and, especially, formal social groups can also be considered: family and work team, collective interests that were directly affected by the crime (theft, damage or destruction of property, etc.). Thus, the concept of a victim is broader in meaning than the concept of a victim in a criminal process. The concept of "victim of a crime" covers not only subjects protected by the criminal law, whose rights or interests were violated in the event of a crime, but also other subjects for which the negative consequences of the crime have occurred.This scientific article highlights important aspects of the relationship between the concept of "victim" and related terms, exploring their differences and common features. It serves as a valuable source of information for lawyers, researchers and persons interested in the issues of the rights of victims and victims of criminal offenses.
Keywords: criminal law, criminal process, victim, enjured, criminal offense, prey, criminal proceedings.Дана наукова стаття присвячена аналізу співвідношення поняття «потерпілий» з суміжними термінами, які зустрічаються в чинному кримінальному законодавстві, для опису субʼєкта який внаслі-док кримінального правопорушення зазнав певного виду шкоди (фізичної, матеріальної, моральної). Осо-блива увага зосереджується на вивченні взаємозв'язку цих термінів, їх відмінностей та спільних аспек-тів.Встановлено, що в юридичній літературі наявні різні погляди науковцію на співвідношення до-сліджуваних понять. За допомогою чинного законодавства та наукових праць досліджено значення термінів «потерпілий», «постраждалий», «жертва», «потерпілий від злочину» та «потерпілий в кри-мінальному процесі». Дослідження семантики слова «постраждалий» показує, що воно є змістовно тотожнім та синонімічним слову «потерпілий». Потерпілий у кримінальному провадженні - це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілому ж від злочину мо-жуть заподіюватися й інші види шкоди: політична, організаційна, соціальна тощо.Визначено, що злочин і потерпілий є взаємопов'язаними поняттями з різних аспектів. Встановле-но, що потерпілий має важливе кримінально-правове значення для кваліфікації кримінальних правопо-рушень та призначення покарання.Встановлено, що не кожна особа, яка виступала потерпілим у кримінальному процесі, є по-терпілим від злочину. Аналіз цих двох понять дозволив зробити висновок, що вони мають різний зміст і обсяг. У кримінальному процесі слід визнавати потерпілим лише ту особу, для якої існують достатні докази, що засвідчують, що її блага, права чи інтереси, що охороняються кримінальним законом, зазна-ли шкоди внаслідок злочину. Встановлено, що поняття жертви є ширшим за змістом, ніж поняття потерпілого в кримінальному процесі. Жертва у правовому вимірі набуває свого статусу внаслідок зло-чинного посягання на неї з боку злочинця, і таке посягання спричинило моральну фізичну або майнову шкоду.Жертва злочину може не бути учасником кримінального процесу і не визнаватися такою відповідно до кримінально-процесуального законодавства. В якості жертви, в широкому розумінні слова можуть також розглядались неформальні і, особливо, формальні соціальні групи: сім’я і трудовий колектив, колективні інтереси, яких безпосередньо торкнувся злочин (крадіжка, пошкодження або зни-щення майна тощо). Таким чином, поняття жертви є ширшим за змістом, ніж поняття потерпілого в кримінальному процесі.Поняттям «жертва злочину» охоплюються не тільки суб’єкти, охоронювані кримінальним законом блага, права чи інтереси яких були порушені у разі вчинення злочину, але й інші суб’єкти, для яких настали негативні наслідки злочину.Дана наукова стаття висвітлює важливі аспекти співвідношення поняття "потерпілий" з суміжними термінами, досліджуючи їх відмінності та спільні риси. Вона слугує цінним джерелом ін-формації для юристів, дослідників та осіб, які цікавляться проблематикою прав потерпілих та жертв кримінальних правопорушень.
Ключові слова: кримінальне право, кримінальний процес, жертва, потерпілий, кримінальний про-ступок, потерпілий, кримінальне провадження