Scientific journals of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
Not a member yet
1102 research outputs found
Sort by
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОГО ПРАВОСУДДЯ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of some problems of the development of electronic justice in Ukraine at the current stage, taking into account the realities of the martial law. Questions were raised regarding the rethinking of the essence and role of electronic justice, the electronic court and further transformation and digitalization of the justice system, taking into account the realities of the war in the country and the needs of progress regarding the digital development of justice.Problematic issues of the functioning of the Unified Judicial Information and Communication System, its already operational modules Electronic Cabinet, Electronic Court and video conferencing service are revealed.It was established that the state should change its approach to installing license programs at workplaces and server equipment of the judiciary. This issue is directly related to the security and preservation of personal data and identification information of participants in civil court proceedings.Considered and substantiated possibility of introducing changes in the legislation regarding the introduction of a remote court session without the presence of judges and secretaries of the court session in the courthouse in modern martial law conditions.An analysis of the risks and advantages of using artificial intelligence for the development of electronic justice was carried out. It is indicated that compliance with the fundamental tasks of a fair trial and the principles of procedural law can become a problem for artificial intelligence when it deviates from the usual legal conditions. Selected proposals for the safe implementation of technologies and programs in court processes.
Key words: e-justice, digital development of justice, online justice, e-judiciary, e-office, EСITS, remote court session, artificial intelligence.Стаття присвячена аналізу деяких проблем розвитку електронного правосуддя в Україні на сучасному етапі з урахуванням реалій військового стану. Поставлені питання щодо переосмислення суті та ролі електронного судочинства, електронного суду та подальшої трансформації й цифровізації системи судочинства з урахуванням реалій війни в країні і потреб прогресу щодо цифрового розвитку правосуддя.Розкриті проблемні питання функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, її вже діючих модулів Електронний кабінет, Електронний суд та сервіс відеоконференцзв’язку.Встановлено, що держава повинна змінити підхід до встановлення ліцензійних програм на робочих місцях та серверному обладнанні судової влади. Це питання напряму пов’язане з безпекою та збереженням персональних даних й ідентифікаційної інформації учасників цивільних судових процесів.Розглянута та обгрунтована можливість внесення змін в законодавство щодо впровадження в сучасних умовах військового стану дистанційного судового засідання без присутності суддів та секретарів судового засідання в будівлі суду.Здійснено аналіз ризиків та переваг використання штучного інтелекту для розвитку електронного судочинства. Вказано, що дотримання засадничих завдань справедливого судового розгляду та принципів процесуального права може стати проблемою формалізації для штучного інтелекту при відхиленні від звичайних юридичних умов. Виокремлені пропозиції задля безпечного втілення технологій та програм в судові процеси.
Ключові слова: електронне правосуддя, цифровий розвиток правосуддя, онлайн правосуддя, електронне судочинство, електронний кабінет, ЄСІТС, дистанційне судове засідання, штучний інтелект
ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ПЕНСІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ
Get PDFСтаття присвячена вивченню конституційно-правової проблеми поновлення строку звернення за призначенням пенсії в умовах воєнного стану та в інших обставинах непереборної сили і пошуку шляхів її законодавчого вирішення.
Ключові слова: пенсійне забезпечення, строк звернення за пенсією, внутрішньо переміщені особи, воєнний стан
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe article focuses on the issues of determining the specifics of legal regulation of international transportation during the period of martial law in Ukraine. The authors describe and analyze in detail the system of regulatory and legal support for the functioning of the system of international transportation by various modes of transport at the present stage. The authors analyze the main challenges faced by both the State as a whole and the transport services market players in the context of a full-scale war on the territory of Ukraine. Based on the analysis of national legislation, international agreements, works of Ukrainian researchers specializing in this area, the actual situation of business entities (carriers and freight forwarders) in the current conditions, as well as a comparative legal analysis of the effectiveness of temporary measures to liberalize the process of cargo transportation, the author concludes that it is necessary to revise the conceptual framework for legal regulation of international transportation in general.The authors emphasize the importance of rethinking the fundamental foundations of the mechanism of legal regulation of international transportation in the paradigm of modern challenges, and also taking into account the predictably long and difficult post-war period for the economic system of Ukraine and, in particular, for its transport sector. The paper emphasizes the need to take into account the obstacles to the safe and unhindered delivery of goods at both the national and international levels. The peculiarities of the "Grain" agreement, "transport visa-free regime", etc. are analyzed. The authors also propose to develop a clear and effective strategy for legal support of international transportation in the postwar period.
Special attention is focused on the shortcomings of the regulatory and legal regulation system in Ukrainian legislation, the main "diplomatic" gaps in the regulation of international transportation of goods are identified, and the author proposes to revise the Agreement on "transport visa-free regime" in order to improve its provisions and restore its validity, as well as to find a consensus between Ukrainian carriers and carriers from the EU, to correlate the national policy of our State and the EU, etc.
Key words: international transportation, grain agreement, transport visa-free regime, cargo transportation, martial law.Стаття присвячена проблематиці визначення особливостей правового регулювання здійснення міжнародний перевезень в період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Авторками детально висвітлено та проаналізовано систему нормативно-правового забезпечення функціонування системи міжнародних перевезень різними видами транспорту на сучасному етапі. Проаналізовано основні виклики, які постали як перед державою в цілому, так і перед суб’єктами ринку транспортних послуг в умовах повномасштабної війни на території України. На підставі аналізу норм національного законодавства, міжнародних угод, праць українських дослідників – спеціалістів у зазначеній сфері, фактичного становища суб’єктів господарювання (перевізників та експедиторів) в умовах сьогодення, а також порівняльно-правового аналізу ефективності запровадження тимчасових заходів із лібералізації процесу транспортування вантажів зроблено висновки про необхідність перегляду концептуальних засад правового регулювання міжнародних перевезень у цілому. Науковцями наголошено на важливості переосмислення фундаментальних підвалин механізму правового регулювання міжнародних перевезень в парадигмі сучасних викликів, а також з урахуванням прогнозовано затяжного та важкого післявоєнного періоду для економічної системи України і, зокрема, для її транспортного сектору. В роботі підкреслюється необхідність врахування перешкод для безпечної та безперешкодної доставки вантажів як на національному, так і на міжнародному рівнях. Проаналізовано особливості «Зернової» угоди, «транспортного безвізу» тощо. Авторками також запропоновано виробити чітку та ефективну стратегію правового забезпечення міжнародних перевезень у повоєнний час. Окремо акцентовано увагу на недоліках системи нормативно-правового регулювання в українському законодавстві, визначено основні «дипломатичні» прогалини регулювання міжнародних перевезень вантажів та запропоновано доопрацювання Угоди про «транспортний безвіз» з метою удосконалення її положень та відновлення її дії, а також віднайдення консенсусу між українськими перевізниками та перевізниками з ЄС, кореляції національної політики нашої держави та ЄС тощо.
Ключові слова: міжнародні перевезення, зернова угода, транспортний безвіз, перевезення вантажів, воєнний стан
ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe article focuses on the issues of determining the content of legal regulation of the introduction of special economic regimes in the context of a pandemic and the legal regime of martial law. The author describes and analyzes in detail the system of regulatory and legal support for the introduction of special economic regimes both in general and in special conditions. In the context of a full-scale war on the territory of Ukraine, and given the predictably difficult post-war recovery period for our country's economy, it is the introduction of a special economic regime which may become a "catalyst" for the development of the de-occupied territories and the economy as a whole. Based on the analysis of economic legislation, works of Ukrainian researchers who are specialists in this area, the actual situation of economic entities in the current conditions, and the correlation of the effectiveness of introduction of special legal regimes of economic activity, the author draws conclusions about the need to revise certain fundamentals of economic legislation.The author emphasizes the importance of conceptualizing the system of state guarantees of the rights of business entities in a pandemic and during martial law, as well as after a pandemic and in the post-war period. The author emphasizes the important differences in the mechanism of legal regulation of economic activity during a pandemic and martial law, and proposes to develop a clear strategy for introducing certain types of special economic regimes in the post-war period.Special attention is focused on the shortcomings of the regulatory system in Ukrainian legislation: there are no definitions of basic concepts and their consolidation at the legislative level. The author proposes to amend the legislation in this area, in particular, to improve the mechanism for introducing state guarantees, to define the features of various types of special economic regimes, etc.
Key words: legal regime; special legal regime; state guarantees, pandemic, martial law.Стаття присвячена проблематиці визначення змісту правового регулювання запровадження спеціальних режимів господарювання в умовах пандемії та правового режиму воєнного стану. Автором детально висвітлено та проаналізовано систему нормативно-правового забезпечення запровадження спеціальних режимів господарювання як у цілому, так і в особливих умовах. В умовах повномасштабної війни на території України, враховуючи прогнозовано складний повоєнний період відновлення для економіки нашої держави, саме запровадження спеціального режиму господарювання може стати тим «каталізатором» розвитку деокупованих територій, та економіки в цілому. На підставі аналізу господарського законодавства, праць українських дослідників – спеціалістів у зазначеній сфері, фактичного становища суб’єктів господарювання в умовах сьогодення, а також кореляції ефективності запровадження спеціальних правових режимів господарювання зроблено висновки про необхідність перегляду окремих підвалин господарського законодавства. Автором наголошено на важливості концептуального доопрацювання системи державних гарантій прав суб’єктів господарювання в умовах пандемії та під час дії воєнного стану, а також після пандемії та у повоєнний період. Наголошено на важливих відмінностях у механізмі правового регулювання господарювання під час пандемії та воєнного стану, а також запропоновано виробити чітку стратегію запровадження тих чи інших видів спеціальних режимів господарювання у повоєнний період. Окремо акцентовано увагу на недоліках системи нормативно-правового регулювання в українському законодавстві: відсутні визначення основних понять та їх закріплення на законодавчому рівні. Запропоновано внесення змін до законодавства у цій сфері, зокрема, щодо удосконалення механізму запровадження державних гарантій, визначення особливостей різних видів спеціальних режимів господарювання тощо.
Ключові слова: правовий режим; спеціальний правовий режим; державні гарантії, пандемія, воєнний стан
Зовнішні умови безпекоорієнтованого розвитку підприємств в Україні
Get PDFDevelopment of an enterprise is its immanent feature, and therefore it occurs even in case of absence of management of this process. However, development of the enterprise provides better results if it is managed. Managed development of the enterprise must be carried out in accordance with some principles, among which the principle of safety orientation has recently been included. According to the principle of safety orientation the criterion of ensuring activity and development of the enterprise should dominate over others in making management decisions. Actualization of the safety orientation principle led to the need to transform its use from a purely theoretical to a practical problem by operationalizing the principle. One of the types of such operationalization is the analysis of the external conditions of the enterprise's development, without knowledge of which it is very difficult to ensure managed safety-oriented development of the enterprise.
External conditions of the security-oriented development of the enterprise are divided into two groups: institutional (they characterize the quality of formal institutions and the functioning of state institutions in the context of promoting or inhibiting the development of domestic business) and phenomenological (they characterize the most common phenomena, processes, trends, situations, actions of individual entities in the country objects of the external environment of the enterprise, which act as informal institutions and influence the possibility of development of all or specific enterprises and their interest in it). Results of the analysis of external conditions show deterioration of their activity conditions and significant complication of their development: institutional conditions of development have not been changed significantly, while the phenomenological conditions have been changed radically due to military actions against the aggression of the russian federation.
However, restoration of the destroyed enterprises and revitalizing activities of damaged enterprises are impossible in case of absence of their development, albeit in a limited way, which must be carried out with strict adherence to the principle of safety orientation.Розвиток підприємства є його іманентною властивістю, а тому відбувається навіть за відсутності керованості цього процесу. Проте розвиток підприємства забезпечує кращі результати за умови його керованості. Керований розвиток підприємства має здійснюватися із дотриманням низки принципів, до числа яких останнім часом увійшов принцип безпекоорієнтованості, за яким критерій убезпечення діяльності та розвитку підприємства в ухваленні управлінських рішень має домінувати над іншими. Актуалізація принципу безпекоорієнтованості зумовила потребу перетворення його використання з суто теоретичної на практичну проблему шляхом операціоналізації принципу, одним з видів якої є аналіз зовнішніх умов розвитку підприємства, без знання яких забезпечити керований безпекооорієнтований розвиток підприємства вельми складно.
В статті розглянуто явища та тенденції у зовнішньому середовищі українських підприємств як складова умов їхнього безпекооорієнтованого розвитку. Розкрито зміст та характеру зовнішніх умов безпекоорієнтованого розвитку підприємства. Зовнішні умови безпекооорієнтованого розвитку підприємства поділено на дві групи: інституційні (характеризують якість формальних інституцій та функціонування державних інститутів в контексті сприяння (або гальмування) розвитку вітчизняного бізнесу) та феноменологічні (характеризують найпоширеніші у країні явища, процеси, тенденції, ситуації, дії окремих суб’єктів зовнішнього середовища діяльності підприємства, що виступають як неформальні інституції і впливають на можливість розвитку або усіх, або конкретних підприємств та їхню зацікавленість у ньому). Результати аналізу зовнішніх умов свідчать про погіршення умов їхньої діяльності і суттєве ускладнення їхнього розвитку: інституційні умови розвитку принципових змін не зазнали, тоді як феноменологічні умови кардинально змінилися через військові дії проти агресії рф.
Проте відновлення зруйнованих підприємств та відновлення діяльності постраждалих підприємств неможливі за відсутності їхнього розвитку, нехай і в обмеженому масштабі, який має здійснюватися із суворим дотриманням принципу безпекоорієнтованості
Oсобливості трансферу технологій в умовах глобалізації
No full textThe presented paper analyzes the current state of technology transfer and highlights its main features. Technology transfer refers to the process of transferring knowledge, ideas, know-how and technical solutions from one organization, industry or country to another in order to use them to improve production, develop new products or services, improve technical skills and strengthen the innovation base.
Technology transfer can occur at different levels: from international organizations to countries, from large companies to small and medium-sized enterprises, from research institutions to industrial sectors. It can be done through various channels such as licensing, franchising, joint ventures, technology exchanges, technology acquisitions and other forms of cooperation.
It should also be noted that the high level of globalization creates unique opportunities for technology transfer between countries and regions. A successful transfer requires attention to cultural, legal, organizational and other aspects that affect its effectiveness.
Technology transfer in the context of globalization involves interaction between different cultures and contexts. This requires attention to cultural characteristics and different approaches to the development and application of technologies in different countries.
That is why technology transfer requires not only the transfer of the technology itself, but also the transfer of knowledge and skills necessary for its effective application. This may include staff training, specialist training and cooperation between universities and industry.
The presented work uses the methods of induction, deduction, analysis and synthesis to present the main conclusions of the study.
Thus, the conditions of globalization can create challenges regarding the protection of intellectual property during technology transfer. Ensuring appropriate legal protection and compliance with patent rights is an important aspect of interaction between countries and organizations.
Effective technology transfer requires the establishment of partnerships and cooperation between various parties. These can be government bodies, research institutions, academic institutions and private enterprises. Joint projects and exchange of experience contribute to successful technology transfer.
Globalization contributes to the growth of the volume and speed of technology transfer. Thanks to improved connections and means of communication, information about new technologies spreads quickly around the world, which facilitates the active exchange of knowledge and innovation.В представленій роботі проведено аналіз сучасного стану трансферу технологій та виокремлено основні його особливості. Трансфер технологій відноситься до процесу передачі знань, ідей, ноу-хау та технічних рішень від однієї організації, галузі або країни до іншої з метою використання їх для покращення виробництва, розвитку нових продуктів або послуг, технічного підвищення кваліфікації та зміцнення інноваційної бази.
Трансфер технологій може відбуватися на різних рівнях: від міжнародних організацій до країн, від великих компаній до малих і середніх підприємств, від дослідницьких установ до промислових секторів. Він може здійснюватися через різні канали, такі як ліцензування, франчайзинг, спільні підприємства, технологічні обміни, придбання технологій та інші форми співробітництва.
Слід також зазначити, що високий рівень глобалізації створює унікальні можливості для трансферу технологій між країнами та регіонами. Успішний трансфер вимагає уваги до культурних, правових, організаційних та інших аспектів, які впливають на його результативність.
Трансфер технологій в умовах глобалізації включає взаємодію між різними культурами та контекстами. Це вимагає уваги до культурних особливостей та різних підходів до розробки та застосування технологій в різних країнах.
Саме тому, трансфер технологій вимагає не лише передачі самої технології, але й передачі знань та навичок, необхідних для її ефективного застосування. Це може включати навчання персоналу, підготовку фахівців та співпрацю між університетами та промисловими підприємствами.
В представленій роботі використані методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу для представлення основних висновків дослідження.
Таким чином, умови глобалізації можуть створювати виклики щодо захисту інтелектуальної власності при трансфері технологій. Забезпечення відповідної правової охорони та дотримання патентних прав є важливим аспектом при взаємодії між країнами та організаціями.
Ефективний трансфер технологій вимагає налагодження партнерських відносин та співпраці між різними сторонами. Це можуть бути урядові органи, дослідницькі установи, академічні заклади та приватні підприємства. Спільні проекти та обмін досвідом сприяють успішному трансферу технологій.
Глобалізація сприяє зростанню обсягів та швидкості трансферу технологій. Завдяки покращеним зв'язкам та засобам комунікації, інформація про нові технології швидко поширюється по всьому світу, що сприяє активному обміну знаннями та інноваціями
ІСТОРІЯ ДВОХ ЕПОХ І ПРАГНЕННЯ СТВОРИТИ МИРНИЙ, ГАРМОНІЙНИЙ, СПРАВЕДЛИВИЙ, СТАЛИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ
No full textThis article examines two very different types of ages – the age of economics and the age of culture. It begins by describing the origins and evolution of the age of economics, makes an impartial assessment of the remarkable strengths and fundamental shortcomings of this age, and concludes that it would be a disastrous mistake to continue living in this age due to the devastating effect it is having on the natural environment, producing colossal disparities in income and wealth, and treating economics as “the whole” rather than a very important “part of the whole.” This opens the doors to the age of culture and examining how the two principal perceptions and definitions of culture that would underlie this age - “the arts, humanities, heritage of history, and cultural industries” and “the whole and total way of life of people” - are helpful in understanding what is going on in the world today. This includes the Black Lives Matter movement, the protests of Indigenous peoples, conflicts between races, groups, and countries with different worldviews and values, and especially the war in Ukraine. This war has decimated many towns and cities throughout this country, destroyed an enormous amount of residential and industrial infrastructure, killed thousands of Ukrainian soldiers and citizens, and displaced millions more. In mounting a phenomenal resistance to this illegal invasion by Russia, Ukrainians have capitalized on many of their most precious historical and contemporary heroes, symbols, and accomplishments, as well as their cherished culture and way of life. This leads to a detailed examination of the incredible potential culture possesses in the holistic sense for systemic change, creating a more effective balance between the material and non-material dimensions of development and life, and the realization of a great deal more peace, harmony, equality, sustainability, and spirituality in the world. The article ends with the conviction that very different types of leaders will be needed to bring the age of culture into existence, capitalize on its numerous assets, capabilities, and benefits, and enable it to flourish in the future. These leaders will need broader and deeper perspectives on the world, higher values and ideals, much more knowledge and understanding of the cultural realm in the all-encompassing sense, and the courage to award a much higher priority to culture and cultures in the overall scheme of things, introduce and implement tough environmental and cultural legislation, and the capacity to demonstrate much more kindness, compassion, and commitment to helping marginalized and oppressed people, groups, and countries throughout the world in practical and concrete terms.У статті розглянуто дві дуже різні епохи – епоху економіки і епоху культури. Автор описує походження та еволюцію епохи економіки, неупереджено оцінює найсуттєвіші переваги та принципові недоліки цієї епохи та робить висновок, що було б катастрофічною помилкою продовжувати жити в цій епосі через її руйнівний вплив на природне середовище, створення колосальних диспропорцій в розподілі доходів і багатств і розгляд економіки як «цілого», а не як вельми важливої «частини цілого». Автор переходить до опису епохи культури і досліджує, яким чином два основних напрямки до сприйняття та визначення культури, які лежать в основі цієї епохи, – «мистецтво, гуманітарні науки, історична спадщина та індустрії культури» та «повноцінний спосіб життя людей» – допомагають зрозуміти, що відбувається сьогодні у світі. Сюди входить рух Black Lives Matter, протести корінних народів, конфлікти між расами, групами та країнами з різними світоглядами та цінностями, а особливо війна в Україні. Ця війна призвела до знищення багатьох міст по всій країні, руйнування величезної кількості житлової та промислової інфраструктури, загибелі тисяч українських воїнів і цивільних громадян, появи мільйонів переселенців. У завзятому опорі цьому незаконному вторгненню Росії, українці спираються на своїх найдорожчих історичних і сучасних героїв, символи і досягнення, а також шановану культуру і спосіб життя. Це спонукає до детального вивчення неймовірного потенціалу, яким володіє культура в процесі цілісних системних змін, створення гармонічнішого балансу між матеріальним і нематеріальним вимірами розвитку та життєдіяльності, а також панування більшого миру, гармонії, рівності, стійкості і духовності у світі. Стаття закінчується переконанням, що для того, щоб зародити епоху культури, використати її численні активи, здібності та переваги та активно розвивати її в майбутньому, будуть потрібні дуже різні типи лідерів. Їм треба буде дивитися на світ уважніше і з різних ракурсів, володіти вищими цінностями та ідеалами, мати набагато більше знань і комплексного розуміння культурної сфери, а також сміливості надати культурі зокрема та всім культурам разом набагато більший пріоритет у загальній структурі, запровадити жорстке законодавство в сфері екології та культури, а також мати здатність проявити більше доброти, співчуття та відданості, щоб реально допомагати маргіналізованим і пригнобленим людям, групам і країнам у всьому світі в конкретних умовах
БЕЗПЕКА ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe article deals with the issue of security, which is relevant in the period of martial law, as a primary human need. The authors describe the content of the concept of «Safety of educational space of preschool education institution». The peculiarities of organising a safe educational space of preschool educational institutions during martial law as the creation of special conditions that prevent any kind of physical, psychological, informational, social, moral, material danger to all participants in the educational process, provide protection from negative influences and create comfort for the life and development of the individual are analysed. It is determined that security in the educational space of GEI includes psychological, physical and informational components. The main conditions for organising a safe educational space in the GEI are described: anticipation of danger, prevention of danger, automaticity of actions in case of danger.
The work contains an analysis of the experience of Israeli educational institutions, which should be taken into account to ensure the safety of participants in the educational process of the Ukrainian GEI. Attention is focused on the importance of children's information security as a component of a safe educational space. The approaches and strategies for organising a safe educational space in the GEI are identified: choosing the appropriate format and mode of operation, strengthening the access control regime, adherence to the principles of universality, maintaining a favourable psychological climate and psychological support, eliminating the negative information burden on children, updating the areas of partnership with parents of pupils, organisational and methodological support for training and staff training. The main directions of preparatory work on the organisation of a safe space of the GEI under martial law are formulated. The concepts of shelter, safe locations are defined, and the peculiarities of their organisation and equipment are described.У статті актуальне в період воєнного стану питання безпеки розглядається як першочергова потреба людини. Авторами охарактеризовано зміст поняття «безпека освітнього простору закладу дошкільної освіти». Проаналізовано особливості організації безпечного освітнього простору ЗДО в період воєнного стану як створення особливих умов, що запобігають будь яким видам фізичної, психологічної, інформаційної, соціальної, моральної, матеріальної небезпеки всіх учасників освітнього процес, забезпечують захищеність від негативних впливів та створюють комфортність для життя і розвитку особистості. Визначено, що безпека в освітньому просторі ЗДО включає в себе психологічний, фізичний та інформаційний компоненти. Охарактеризовані основні умови організації безпечного освітнього простору в ЗДО: передбачення небезпеки, запобігання небезпеці, автоматизм дій у разі небезпеки. Робота містить аналіз досвіду закладів освіти Ізраїлю, який слід враховувати для забезпечення безпеки учасників освітнього процесу ЗДО України. Акцентовано увагу на важливості інформаційної безпеки дітей як компоненту безпечного освітнього простору. Визначено підходи та стратегії щодо організації безпечного освітнього простору в ЗДО: вибір доцільного формату та режиму роботи, посилення пропускного режиму, дотримання принципів універсальності, підтримка сприятливого психологічного клімату та психологічний супровід, виключення негативного інформаційного навантаження на дітей, оновлення напрямів партнерської взаємодії з батьками вихованців, організаційно-методичний супровід тренувань та навчання персоналу. Сформульовано основні напрямки підготовчої роботи щодо організації безпечного простору ЗДО в умовах воєнного стану. Визначено поняття укриття, безпечні локації та охарактеризовано особливості їх організації та обладнання
ПРОФЕСІЙНА РЕФЛЕКСІЯ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВА ЙОГО ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Get PDFThe article reveals the problem of the formation of professional reflection of a HEI teacher, which is presented as the focus of reflective thinking on the objects of professional and pedagogical activity, personal professional qualities.
It is noted that the professional reflection of a HEI teacher is characterized by awareness of their own pedagogical experience, the development of criteria that determine the effectiveness and success of their professional activities in terms of their subjectivity and its educational potential for the successful intellectual development of the student's personality.
A meaningful description is given to the types of professional reflection of a HEI teacher: methodological, methodical, technological, and personal; on the basis of the subject-subject approach, the main components of professional reflection are determined, namely, reflexive environment, reflexive competence, co-creation competence, reflexive-innovative potential.
It is concluded that a high level of professional reflection forms a professional and pedagogical reflective culture of a HEI teacher, which contains a system of reflective skills that are formed and developed in the process of this activity, and which are aimed at identifying, evaluating, generalizing the most important features of the pedagogical process of higher education in order to achieve its qualitative changes, professional and personal improvement.У статті розкривається проблема формування професійної рефлексії викладача ЗВО, яку представлено як спрямованість рефлексивного мислення на об’єкти професійно-педагогічної діяльності, особисті професійні якості. Зазначено, що професійна рефлексія викладача закладу вищої освіти характеризується усвідомленням власного педагогічного досвіду, виробленням критеріїв, що визначають ефективність і успішність професійної діяльності з погляду на власну суб'єктність та її освітній потенціал задля успішного інтелектуального розвитку особистості студента. Надається змістовна характеристика видам професійної рефлексії викладача закладу вищої освіти: методологічної, методичної, технологічної та особистісної. На основі суб'єкт-суб'єктного підходу визначено основні компоненти професійної рефлексії: рефлексивне середовище, рефлексивна компетентність, компетентність співтворчості, рефлексивно-інноваційний потенціал. Зроблено висновок, що високий рівень професійної рефлексії формує професійно-педагогічну рефлексивну культуру викладача закладу вищої освіти, яка містить систему рефлексивних умінь та навичок, що формуються та розвиваються у процесі цієї діяльності, і які спрямовані на виявлення, оцінку, узагальнення найбільш важливих ознак педагогічного процесу вищої школи з метою досягнення його якісних змін, професійного та особистісного вдосконалення
ПРОЄКТУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ЯК ОСНОВИ ТУРИЗМОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ І ГОСТИННОСТІ
Get PDFThe article examines the issue of designing tourism development as the basis of tourism knowledge in the system of training specialists in tourism and hospitality who undergo professional training in higher education institutions. The formation of tourism as a socio-economic infrastructure, the growth of a harmonious multicultural person with a holistic scientific outlook on the global and international purpose of tourism in international relations and cooperation, cultural solidarity of humanity, personal-intellectual, psychological and professional development, the formation of national consciousness, etc., attract attention his role in society. It is emphasized that integration into the world system of tourism and hospitality requires the transition of Ukrainian hotel, restaurant, and tourist enterprises to global standards of service, changes in the forms of organization and management in the hotel, restaurant, and tourist business. The formation of the tourist industry as one of the leading branches of the market economy is impossible without educated specialists who are able to take into account various components of the formation of demand and supply in the market of tourist and hotel services, seasonal, temporary and random factors. The importance of acquiring knowledge and skills of planning and forecasting the sustainable development of tourism by future specialists in tourism and hospitality as the basis of tourism knowledge in institutions of higher education and the readiness to implement the acquired knowledge and skills in professional activities in the conditions of the tourism market is emphasized.У статті досліджуються питання проєктування розвитку туризму як основи туризмологічного знання в системі підготовки фахівців із туризму і гостинності, які проходять професійну підготовку у закладах вищої освіти. Становлення туризму як соціально-економічної інфраструктури, зростання гармонійної полікультурної людини з цілісним науковим світоглядом про глобальне та інтернаціональне призначення туризму в міжнародних зв’язках і співробітництві, культурній солідарності людства, особистісному – інтелектуальному, психологічному та професійному розвитку, формуванні національної свідомості тощо, привертають увагу своєю роллю в суспільстві. Підкреслено, що інтегрування в світову систему туризму і гостинності вимагає переходу українських туристичних підприємств на світові стандарти обслуговування, зміни форм організації та управління в готельно-ресторанному й туристичному бізнесі. Формування туристичної індустрії як однієї з провідних галузей ринкової економіки неможливо без освічених фахівців, здатних враховувати різні компоненти формування попиту і пропозиції на ринку туристичних і готельних послуг, сезонні, тимчасові й випадкові чинники. Наголошено на важливості набуття майбутніми фахівцями з туризму і гостинності знань та умінь проєктування та прогнозування сталого розвитку туризму як основи туризмологічного знання в закладах вищої освіти та готовності реалізації отриманих знань та умінь у професійній діяльності в умовах ринку