Scientific journals of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
Not a member yet
1102 research outputs found
Sort by
РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ В УКРАЇНІ ЗАСОБАМИ ХОРОВОГО СПІВУ
Get PDFThe article examines the development of the traditions of musical and aesthetic education of the younger generation in Ukraine by means of choral singing.
The authors of the article note that choral singing has been an integral element of social life since ancient times. In ancient states, it was used as a means not only of entertainment and ritual action, but also of harmonizing human relations at various levels. At the same time, starting from the early Middle Ages, for many centuries choral singing performed a mainly applied role in society - it was used as a means of conducting church liturgies, religious, moral and patriotic education.
The gradual enrichment of philosophical and psychological-pedagogical ideas about the functional and, in particular, the aesthetic and educational significance of music for an individual and the entire society, which began since the Renaissance, had practically no effect on the actual state of education of students in general educational institutions until the end of the 19th century.
It is emphasized that only at the turn of the 19th and 20th centuries did the theory of musical and aesthetic education of children and youth come significantly closer to real practice. At the same time, along with the awareness of the pedagogical community of the need for harmonious and comprehensive development of the personality from an early age and the special role in this of musical and aesthetic education by means of various activities of the child, choral singing gradually lost its importance as the dominant type of musical activity of children in the process of school education.
The authors of the article note that the problem of using the diverse educational potential of choral singing in the conditions of school education remains relevant in domestic pedagogy, experts emphasize that choral singing, together with other types of musical activity, is an important and integral means of musical and aesthetic education of the young generation.У статті досліджуються розвиток традицій музично-естетичного виховання підростаючого покоління в Україні засобами хорового співу. Автори статті зазначають, що з давніх часів хоровий спів був невід’ємним елементом суспільного життя. У стародавніх державах його використовували як засіб не лише розваги й ритуального дійства, а й гармонізації людських стосунків на різних рівнях. Водночас, починаючи з раннього середньовіччя, протягом багатьох століть хоровий спів виконував переважно прикладну роль у суспільстві – його використовували як засіб проведення церковних літургій, релігійного, морального й патріотичного виховання. Поступове збагачення філософських і психолого-педагогічних уявлень про функціональне й зокрема естетично-виховне значення музики для окремої особистості й усього суспільства, що розпочалось ще з епохи Відродження, до кінця ХІХ століття практично не впливало на реальний стан виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Підкреслено, що тільки на межі ХІХ−ХХ століть теорія музично-естетичного виховання дітей і молоді суттєво наблизилася до реальної практики. Водночас, разом з усвідомленням педагогічною спільнотою необхідності гармонійного й усебічного розвитку особистості з раннього віку та особливої ролі в цьому музично-естетичного виховання засобами різноманітної активності дитини, хоровий спів поступово втратив своє значення як домінантний вид музичної діяльності дітей у процесі шкільної освіти. Автори статті зазначають, що проблема використання різноманітного виховного потенціалу хорового співу в умовах шкільної освіти залишається актуальною у вітчизняній педагогіці, фахівці наголошують, що хоровий спів разом з іншими видами музичної діяльності є важливим і невід’ємним засобом музично-естетичного виховання молодого покоління
ПАТРІОТИЗМ НА ШЛЯХУ ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ ОСОБИСТОСТІ
Get PDFThe article deals with the problem of patriotism in its essential indicators that explain its interpersonal origins and activity-based phenomenology. Patriotism as the highest spiritual formation is qualified as the person’s love for the nation in its value framework. It points to the patriotic motivation that covers the borders of the homeland and the state. The author focuses on the unity of a specific personality and the human community, which sets high goals, asserts the best heritage, and protects them in a difficult but fair struggle.
An educational formula is quite productive due to the fact that the specific personality appeals to the power of the nation and thereby increases its individual patriotic power.
It is important to emphasize the fact that a growing personality, who is on his or her way toward a sense of patriotism, should rely on the formed spiritual values: justice, loyalty, altruism, and sacrifice. Therefore, patriotism becomes an essential part of the person’s lifestyle.
Among the educational techniques, there are those that appeal to extraordinary patriotic-oriented personalities such as national heroes, contemporaries, and even personal acquaintances. Under the indication of such figures, it is desirable to provide patriotic education to the growing personality. It is successful to encourage the personality to one’s spiritual reflection, which attracts the person to himself or herself.
Moreover, it is suggested to use the state of value-cantered concentration, when a student works only on solving tasks of patriotic orientation. Under this self-activity, the student turns into a subject who combines love for the nation and love for oneself, for one’s spiritual values into a single whole.
It seems appropriate to highlight that the students’ awareness is divided into two types of patriotism: limited active and widely active. The difference between them depends on the social significance of the cases involving the patriotic-oriented personality.
The mechanism of “association by similarity” is considered important in the educational context, when love for one’s home extends to love for the Homeland, as well as love for one’s mother is extrapolated to love for one’s nation.
Each growing personality should be internally directed to the principle that patriotism as a service to the great cause of the nation unites people not only by this common feeling but also by leads to an integrated meaningful life.У статті розкривається проблема патріотизму у її сутнісних показниках, які пояснюють його міжособистісні витоки та діяльнісну феноменологію. Патріотизм як вершинне духовне утворення кваліфікується як любов особистості до народу у його ціннісному обрамленні. Звідси й патріотична мотивація, що охоплює межі батьківщини й держави. Наголошується на єдності конкретної особистості й людського загалу, який ставить високі цілі, утверджує кращі надбання, захищає їх у нелегкій, але справедливій боротьбі. Досить продуктивною є виховна формула, за якої конкретна особистість апелює до сили народу і цим самим нарощує свою індивідуальну патріотичну потужність. Важливим є наголошення на тому факті, згідно з яким зростаюча особистість, прямуючи до почуття патріотизму, має опиратися на сформовані духовні цінності: справедливості, вірності, альтруїзму, жертовності. Відтак вона починає жити патріотизмом, тобто тими справами, які спричиняються цим почуттям. Серед виховних прийомів доцільно вичленяються ті, які апелюють до непересічних патріотично орієнтованих особистостей: героїв нації, сучасників, а то й особистих знайомих. Під знаком таких постатей бажано розгортати певну патріотичну справу зростаючої особистості. Вдалим є відсилання особистості до духовної рефлексії, яка приваблює її до самої себе. Пропонується також використовувати стан ціннісно-центрованої зосереджуваності, коли вихованець спрямовано працює лише на вирішення завдань патріотичної орієнтації. За цієї самоактивності він перетворюється на суб’єкта, за якого любов до народу поєднується у єдине ціле з любов’ю до самого себе, до своїх духовних цінностей. Слушним видається наголос на усвідомленні вихованцями двох типів патріотизму: обмежено-дієвого і широко-дієвого, різниця між якими залежить від суспільної значущості справ, у яких задіяна патріотично орієнтована особистість.
Вагомим у виховному контексті видається механізм «асоціації за подібністю», коли любов до рідного дому поширюється на любов до Батьківщини, а любов до матері екстраполюється на любов до свого народу. Кожну зростаючу особистість слід внутрішньо орієнтувати на настанову, згідно з якою патріотизм як служіння великій справі народу об’єднує людей не тільки цим спільним почуттям, а призводить до єдиного високозначущого життя
ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У КАНАДІ
Get PDFThe article is devoted to the characteristics of multicultural education in Canada. This country has a unique experience in creating conditions for the prosperous existence of representatives of many peoples. The perception of Canada as a multicultural nation is more often associated with immigration movements, but the main factor in the formation of the country was the relationship between two ethnic groups: Anglo-Canadians and French Canadians, who interacted with representatives of the first nations, Inuit and other ethnic groups. The difference in ethnopsychological characteristics and, at the same time, long-term coexistence in a single country led to the emergence and development of common features that mark representatives of different ethnic groups as Canadians in the national sense. The Government of Canada, the community, and the pedagogical society are finding positive solutions for resolving possible contradictions and educating the younger generation in the spirit of national unity.
The article analyzes the goal and task of multicultural education of Canadian schoolchildren. The tools for implementing these tasks in educational institutions are shown and the role of cultural and spiritual development of a young person is emphasized. As part of multicultural education, pedagogical conditions for the formation of national identity, national unity, tolerance, love for own Motherland, etc. are outlined. In the process of multicultural education, a significant role plays familiarizing schoolchildren with the cultural heritage of the first nations, forming a tolerant attitude towards representatives of other ethnic groups.
The article emphasizes the role of the school in solving the problems of representatives of ethnic minorities who have difficulties with learning. Considering the importance of this problem for Ukraine, where we have some unresolved issues of multicultural education of the young generation, Canada's experience in this regard is relevant.Статтю присвячено характеристиці полікультурного виховання в Канаді. Ця країна має унікальний досвід у створенні умов для благополучного існування представників багатьох народів. Сприйняття Канади як багатокультурної нації частіше пов’язане з імміграційними рухами, проте головним фактором утворення країни стали відносини між двома етнічними групами: англоканадців та франкоканадців, які взаємодіяли з представниками перших націй, інуїтами та іншими етнічними групами. Різниця у етнопсихологічних властивостях і, в той же час, тривале співіснування в єдиній державі зумовило появу і розвиток спільних рис, які відзначають представників різних етносів як канадців в національному сенсі. Уряд Канади, громадськість, педагогічна спільнота знаходять позитивні рішення для розв’язання можливих протиріч і виховання молодого покоління в дусі національної єдності. У статті проаналізовано мету та завдання полікультурного виховання школярів Канади. Показано інструменти реалізації цих завдань у закладах освіти і наголошено на ролі культурного і духовного розвитку молодої людини. Як частину полікультурного виховання, окреслено педагогічні умови формування національної ідентичності, національної єдності, толерантності, любові до своєї батьківщини тощо. У процесі полікультурного виховання значну роль відведено ознайомленню школярів з культурною спадщиною перших націй, формуванню толерантного ставлення до представників інших етносів. Стаття наголошує на ролі школи у вирішенні проблем представників етнічних меншин, які мають труднощі з навчанням. Зважаючи на актуальність даної проблеми для України, в якій існують нерозв’язані питання полікультурного виховання молодого покоління, досвід Канади в цьому плані виявляється актуальним
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК XXI-ГО СТОЛІТТЯ ЯК ВАЖЛИВОГО ЕЛЕМЕНТУ ЦІННІСНО-ДЕОНТОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ІТ-ФАХІВЦЯ
Get PDFThe article is devoted to the study of the content of skills that are a component of the value-deontological competencies of the future IT specialist. She considers the importance of these skills in solving professional issues and making responsible decisions in the information field.
Considering the issues of value-deontological competences of future IT specialists, this article analyzes in detail the important aspects that form the basis of these competences. It examines various aspects of skills necessary for successful professional development in the field of information technology. At the same time, special attention is paid to the practical aspects of introducing 21st century skills into the training process of future IT specialists. It was found that the formation of 21st century skills is extremely important for the preparation of future IT specialists for several key reasons, such as the technological dynamics of information technology development, and therefore future IT professionals must be ready for constant changes and updates. In addition to technical knowledge, modern IT professionals must possess skills in the areas of communications, critical thinking, analytics and teamwork, and the rapid adoption of new technologies and work methods requires a willingness to adapt to new requirements and skills, and this should be facilitated by a set of basic personality values future IT specialist. As the impact of technology on our society deepens, ethical and cybersecurity issues become important for future IT professionals.
It has been established that the formation of 21st century skills is necessary in order for future IT specialists to be able to work effectively in the modern technological environment and contribute to the development of society. The article also analyzes possible ways of integrating these competencies into the educational process for training future IT professionals.Стаття присвячена дослідженню змісту навичок, які виступають складовою частиною ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутнього ІТ-фахівця. Вона розглядає важливість цих навичок у вирішенні професійних питань та прийнятті відповідальних рішень в інформаційній сфері. Розглядаючи проблематику ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх ІТ-фахівців, дана стаття детально аналізує важливі аспекти, що становлять основу цих компетентностей. Розглядаються різноманітні аспекти навичок, необхідних для вдалого фахового розвитку в сфері інформаційних технологій. При цьому особлива увага приділяється практичним аспектам впровадження навичок XXI століття у процес навчання майбутніх ІТ-фахівців. Виявлено, що формування навичок XXI століття вкрай важливе для підготовки майбутніх ІТ-фахівців з приводу декількох ключових причин, як наприклад – технологічна динаміка розвитку інформаційних технологій, а відтак майбутні IT-професіонали повинні бути готові до постійних змін та апдейтів. Окрім технічних знань, сучасні ІТ-фахівці повинні володіти навичками у сферах комунікацій, критичного мислення, аналітики та роботи в команді, а швидке впровадження нових технологій та методів роботи вимагає готовності адаптуватися до нових вимог та навичок, а цьому має сприяти саме набір базових цінностей особистості мабутнього ІТ-фахівця. З поглибленням впливу технологій на наше суспільство, етичні та кібербезпечні питання стають важливими для майбутніх ІТ-професіоналів. Встановлено, що формування навичок XXI століття необхідно для того, щоб майбутні ІТ-фахівці могли ефективно працювати в сучасному технологічному середовищі та робити внесок у розвиток суспільства. Стаття також аналізує можливі шляхи інтеграції цих компетентностей у навчальний процес для підготовки майбутніх ІТ-професіоналів
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ ТА ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ
Get PDFThis article presents the theoretical foundations of social support for foster families and family-type children's homes. The study aims to explore the essence and importance of social support in the context of upbringing children under the care of foster families or residing in family-type children's homes.
The article examines the main aspects of social support, including its goals, principles, and tasks. The authors analyze the concept of social support and highlight its role in supporting family-type children's homes and foster families. Various theoretical approaches to social support are discussed, including theories of social work, psychology, and sociology. These approaches help identify key aspects of social support such as psychological support, social adaptation, the formation of a positive family environment, and ensuring appropriate attitudes towards the child.
The article also considers the main factors influencing the effectiveness of social support. These factors include professional training of practitioners, access to necessary resources and services, collaboration with other stakeholders in the social welfare system, and consideration of individual needs and characteristics of each child.
The conclusions emphasize the need for further development of social support for foster families and family-type children's homes, aiming to promote their effective functioning and development while ensuring optimal conditions for children in foster families and family-type children's homes.У статті обґрунтовано теоретичні основи соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Дослідження спрямоване на розкриття сутності та важливості соціального супроводу у контексті виховання дітей, які перебувають під опікою прийомних сімей або проживають у дитячих будинках сімейного типу. У статті розглядаються основні аспекти соціального супроводу, включаючи його цілі, принципи та завдання. Автори статті аналізують поняття соціального супроводу та висвітлюють його роль у підтримці дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. У статті аналізуються різні теоретичні підходи до соціального супроводу, зокрема теорії соціальної роботи, психології та соціології. Вони допомагають визначити ключові аспекти соціального супроводу, такі як психологічна підтримка, соціальна адаптація, формування позитивного родинного середовища та забезпечення належного ставлення до дитини. Стаття також розглядає основні фактори, які впливають на ефективність соціального супроводу. До них належать професійна підготовка працівників, доступ до необхідних ресурсів та послуг, співпраця з іншими учасниками системи соціального захисту, а також врахування індивідуальних потреб та характеристик кожної дитини. Висновки статті підкреслюють необхідність подальшого розвитку соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що має сприяти ефективному функціонуванню та розвитку цих установ і забезпеченню оптимальних умов для дітей, що перебувають у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ У ДЕРЖАВІ
Get PDFСтаттю присвячено правовому регулюванню відносин які виникають при навчанні дитини з особ- ливими потребами. Зроблено аналіз законодавства, яке регулювало відносини при навчанні дитини з особливими потребами від набуття незалежності нашої держави до теперішнього часу, зазначено впливи адміністративної реформи у державі (децентралізації) на умови та якість навчання дитини з особливими потребами. Проаналізовано навчання дитини з особливими потребами у розвинутих країнах світу, де навчання дитини з особливими потребами має напрямок не на існування дитини, а на подальшу інтеграцію її у соціальне суспільство, та можливість приносити користь суспільству.
Починаючи з 2018 року як законодавча, так і виконавча влади зробили дуже великий крок та надали нового вектору розвитку з навчання дитини з особливими потребами (інвалідність). Було детально розроблено правове врегулювання інклюзивного навчання дитини з особливими потребами, розроблена базова соціальна послуга з супроводу дитини з особливими потребами під час інклюзивного навчання, яка повність фінансується органами державної влади, були розроблені напрямки інтеграції дитини з особливими потребами у соціум при навчанні, а не навпаки, як було раніше, напрямок був на ізоляцію дитини.
У статті проаналізовано особливості адміністративного реформування органів які надають базову соціальну послугу з супроводу дитини під час інклюзивного навчання , зазначені практичні прогалини з надання базової соціальної послуги та розроблені шляхи усунення практичних прогалин та коригування норм які регулюють відносини з інклюзивного навчання дитини з особливими потребами та її супроводу, надані пропозиції, які бажано внести у існуючи електронні бази для більш зручнішого та якісного надання соціальних базових послуг.
Ключові слова: адміністративна реформа (децентралізація), базова соціальна послуга, інклюзивне навчання дитини з особливими потребами, супровід дитини, асистент учня
ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА СУБ'ЄКТНИЙ СКЛАД СУДОВОГО ПРОЦЕСУ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ
Get PDFПоважаючи традиції українського народу стало можливим дослідження судового процесу в Україні. Судова система Київської Русі не зважаючи на її нерозвинутість задовольняла потреби тогочасного суспільства і відповідала його розвитку. Судових установ як державних органів не існувало за часів Київської Русі, а судовий процес носив змагальний характер. Суди були народними і правосуддя здійснювалося на основі звичаєвого права. Судовий процес починався з ініціативи позивача. Сторони мали рівні права, судочинство здійснювалося публічно та усно. Процес ділився на три стадії: «заклич», «звід», «гоніння сліду». В системі доказів відводилася свідкам та ордаліям. Судочинство Київської Русі стало своєрідною основою для виникнення та розвитку вітчизняного судочинства. Актуальність даної статті полягає в тому, щоб визначити звідки бере початок вітчизняна система судочинства. При дослідженні ми прийшли до висновку, що звичайно відчизняна система судочинства бере свій початок із часів Київської Русі.
Ключові слова: Київська Русь, Судовий процес, свідки, ордалії, заклич, звід, гоніння слідом
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА ЯК ОСНОВА ДЕМОКРАТІЇ: ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Get PDFThe article examines various aspects of the perception and interpretation of the rule of law as a democratic safeguarding mechanism. The authors find that the modern rule of law doctrine is stable, but given the rapid development of digital technolo-gies, it needs to be transformed to meet the needs of modern information society. This paper reviews existing results of implementation of modern digital mechanisms and tools in justice and public admin-istration of Ukraine. The authors provide suggestions and recommendations on possible areas of strength-ening the integration of digital technologies into the sphere of public affairs to ensure the appropriate level of the rule of law.
Keywords: rule of law; democracy; access to justice; digital transformation; digitalisation.У статті здійснено аналіз окремих аспектів розуміння та тлумачення верховенства права як ме-ханізму забезпечення демократії. Встановлено, що сучасна доктрина верховенства права є достатньо сталою, однак зважаючи на стрімкий розвиток цифрових технологій, потребує трансформації задля відповідності вимогам сучасного інформаційного суспільства. Розглянуто наявні результати впро-вадження сучасних цифрових механізмів та інструментів у сфері правосуддя та публічного адміністрування в Україні. Надано пропозиції та рекомендації щодо можливих напрямів посилення інте-грації цифрових технологій у сферу державно-суспільних відносин для забезпечення належного рівня верховенства права.
Ключові слова: верховенство права; демократія; доступність правосуддя, цифрова трансформація; діджиталізація
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ У ФОРМІ ОГЛЯДУ ТА ПЕРЕОГЛЯДУ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
Get PDFThe article analyzes the current legislation and the indicated gaps and conflicts regarding the conduct of customs controls in the form of examina-tion of goods that move across the customs border of the state. An analysis of the legislation from the in-dependence of our state to the present on customs controls in the form of examination of goods moving across the customs border has been made. The con-sidered procedure of interaction during customs examination and review between customs and law enforcement authorities, according to the analysis, it was found that some functions of state authorities are duplicated, which has a negative impact on economic development and the image of the state at the inter-national level. Proposals have been prepared to eliminate the gaps in the customs legislation of our country and to conduct further scientific research on the procedure of customs examination of goods that are moving across the customs border of the state, taking into account the adaptation of the legislation to the EU customs legislation.
Key words: customs controls, examination, customs authorities, law enforcement authorities, pre-trial investigation.У статті проаналізовано сучасне законодавство та зазначені прогалини й колізії відносно про-ведення митного контролю у формі огляду та переогляду товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон держави. Зроблено аналіз законодавства за період від набуття незалежності нашою державою до сьогодення з проведення митного контролю у формі огляду та переогляду товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які пе-реміщуються через митний кордон. Розглянута процедура взаємодії при проведенні митного огляду та переогляду між митними та правоохоронними органами, згідно з проведеним аналізом з’ясовано, що деякі функції державних органів дублюються, що негативно впливає на економічний розвиток та імідж держави на міжнародному рівні. Підготовлені пропозиції з усунення прогалин до митного законодав-ства нашої країни та проведення подальших наукових досліджень з проведення процедури митного огляду та переогляду товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон держави з урахуванням адаптації національного законодавства до митного зако-нодавства ЄС.
Ключові слова: митний контроль, огляд (переогляд), митні органи, правоохоронні органи, досудове розслідування
ПРЕВЕНТИВНИЙ ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Get PDFThis article addresses the issues of preventive protection of civil rights, the positive obligations of the state, and the prospects for its development. It defines the role of this institution in preventing negative (undesired) legal consequences, especially in the context of declaring a state of war when there is an urgent need to make changes to the existing legislation, which, in turn, raises questions about the quality of legislative acts. Using specific examples, the authors draw attention to the negative trend associated with existing laws or draft laws, the quality of which raises certain concerns as they seem to violate civil rights. This contradicts the established practice of the European Court of Human Rights regarding the quality of the law concerning the non-violation of the right to property, ensuring "peaceful enjoyment of property," and not narrowing the content and scope of rights. In light of the identified problems, the need for the development of a Strategy for the preventive protection of civil rights is proposed (separating it from human rights issues), with the key principle being the state's responsibility for an ineffective mechanism of preventive protection of civil rights. It is suggested to consider monitoring violations and human rights education as mandatory elements of the Strategy for preventive protection of civil rights. From this perspective, the issue of preventive protection has a right to exist and requires further scientific consideration.
Keywords: state of war, preventive protection, human rights, prevention of civil rights violations, positive state obligations, strategy.Стаття присвячена питанням превентивного захисту цивільних прав, позитивним зобов’язанням держави та перспективам його розвитку. Визначається роль даного інституту в запобіганні настання негативних (небажаних) правових наслідків, особливо в умовах введення воєнного стану, коли виникає нагальна потреба внесення змін в чинне законодавство, що, в свою чергу, загострює питання належної якості нормативно-правових актів. На конкретних прикладах автори звертають увагу на негативну тенденцію, пов’язану з чинними законами або проектами законів, якість яких викликає певні питання, оскільки простежується порушення цивільних прав. Це протирічить усталеній практиці Європейського суду з прав людини стосовно якості закону щодо не порушення права власності, забезпечення «мирного володіння майном» та не звуження змісту і обсягу прав. З огляду на виявлені проблеми пропонується звернути увагу на необхідність розробки Стратегії превентивного захисту цивільних прав (виокремивши її з питань захисту прав людини), ключовою засадою якої може стати відповідальність держави за недієвий механізм превентивного захисту цивільних прав. Пропонується розглядати обов’язковими елементами Стратегії превентивного захисту цивільних прав моніторинг порушень та навчання правам людини. З таких позицій питання превентивного захисту має право на існування та потребує подальшого наукового осмислення.
Ключові слова: воєнний стан, превентивний захист, права людини, попередження порушення цивільних прав, позитивні зобов’язання держави, стратегія