Scientific journals of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
Not a member yet
1102 research outputs found
Sort by
КАТЕГОРІЇ КУЛЬТУРИ І КУЛЬТУРНОГО КОДУ: ВИХОВНІ АСПЕКТИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (НА ПРИКЛАДІ МУЗИЧНИХ ДИСЦИПЛІН)
Get PDFThe article substantiates the ideological and methodological significance of the category of culture in the process of professional training of musicians and music teachers as a core concept of education. The distinction between the content of professional training and education orientation with all their affinity and partial coincidence allows to distinguish the ideological components of the formation of civic consciousness of the individual with the allocation of the national component which becomes a methodological part of the educational process of professional training of students of higher educational institutions. The logical tool of this part is the category of cultural code which plays a synthesizing role in the formation of any person’s consciousness, but it is of particular importance for representatives of creative artistic professions and teachers. Therefore, a special allocation and definition of these categories seems to be mandatory in the content and semantic filling up of educational courses, especially the humanities cycle. It is offered to interpret culture on the basis of the achievements of national philosophical and cultural thought as a “way of human life ”based on the classical European tradition of its understanding as an “improvement” of everything that is the result of human activity. Thus, the boundary between the purely human and the non-human becomes clear, which in the methodological sense is a development and at the same time overcoming the limitations of the anthropological approach in the humanities. Music and musical activities in general provide an opportunity to show a person as a concentration of culture, and the cultural code as a way of treating purely human traits, especially freedom. Thus, the content of academic courses acquires educational significance in the cultural sense as opposition and counteraction to the extra-cultural, i.e. non-human (natural, barbaric, animal, etc.). The ideological significance of solving this problem is further actualized in the conditions of russian aggression against Ukraine.Обґрунтовується світоглядне і методологічне значення категорії культури в процесі професійної підготовки музикантів і викладачів музики як стрижневе поняття освіти. Розрізнення змістовного спрямування професійної підготовки та освіти, за всієї їх спорідненості та часткового збігу, дозволяє виокремлювати саме світоглядні компоненти формування громадянської свідомості особистості з виокремленням національної складової, що стає методологічною частиною навчального процесу професійної підготовки студентів закладів вищої освіти. Логічним інструментом цієї частини пропонується вважати категорію культурного коду, що відіграє синтезуючу роль у формуванні свідомості будь-якої людини, але особливе значення вона має для представників творчих мистецьких професій та педагогів. Тому спеціальне виокремлення та визначення цих категорій видається обов’язковим у змістовному наповненні та смисловому спрямуванні навчальних курсів, насамперед гуманітарного циклу. Культуру пропонується тлумачити на основі досягнень вітчизняної філософсько-культурологічної думки як «спосіб людського життя», спираючись на класичну європейську традицію її розуміння як «покращання» всього, що є результатом діяльності людини. Таким чином, стає також зрозумілою межа між суто людським і не-людським, що в методологічному сенсі є розвиненням і водночас подоланням обмеженості антропологічного підходу в гуманітарних науках. Музика і в цілому музична діяльність надає можливість показати людину як концентрацію культури, а культурний код як спосіб ставлення до суто людських якостей, насамперед свободи. Таким чином зміст навчальних дисциплін набуває виховного значення в культурному сенсі як протистояння і протидія поза-культурному, тобто не-людському (природному, варварському, тваринному тощо). Світоглядне значення вирішення такої проблеми додатково актуалізовано сучасним воєнним станом в умовах російської агресії проти України
ЦІННІСНА ОСВІТА ЯК ОСНОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Get PDFThis article presents a study of the influence of value education on the upbringing of student youth. The article examines the problem of values in the modern world and their connection with important scientific and practical tasks. The author notes the changes in the political, economic and social spheres, which are explained by the phenomenon of globalization, and notes that values are beginning to change. Based on data from the World Values Survey, it is shown that values are not converging and the differences between developed and developing countries are widening.
The author analyzes the theory of values of S.H. Schwartz, who singled out 10 main values characterizing the value system in different cultures. It is noted that values are organized into a system according to biological needs, the need for social interaction, and the need for survival and well-being. Emphasis is placed on the fact that values influence people's decisions, attitudes, and behaviors.
The author focuses on the education of the individual, which should be not only cognitive, but also cultural, spiritual and valuable. The author notes that character education is an important basis for the education of the younger generation. The article also considers the practical side of the issue is what values should be included in the education of higher educational institutions in order to prepare young people for the complexities of the modern world.
At the end, the author sums up and suggests further ways of research in this direction, emphasizing the importance of the spiritual and cultural development of a person in a modern globalized society.Дана стаття представляє дослідження впливу ціннісної освіти на виховання студентської молоді. У статті розглядається проблема цінностей у сучасному світі та їх зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Автор відзначає зміни в політичній, економічній та соціальній сферах, що пояснюються феноменом глобалізації, і зазначає, що цінності починають змінюватися. На основі даних Всесвітнього дослідження цінностей показано, що цінності не зближуються, а відмінності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, збільшуються. Автор аналізує теорію цінностей Ш. Шварца, який виділив 10 основних цінностей, що характеризують систему цінностей у різних культурах. Зазначено, що цінності організовані в систему відповідно до біологічних потреб, потреби в соціальній взаємодії і потреби у виживанні та благополуччі. Акцент робиться на тому факті, що цінності впливають на рішення, ставлення та поведінку людей. Автор акцентує увагу на освіті особистості, яка має бути не лише когнітивною, але й культурною, духовною та ціннісною. Автор відзначає, що виховання характеру є важливою основою виховання підростаючого покоління. У статті також розглядається практична сторона питання – які цінності необхідно включати в освіту вищих навчальних закладів, щоб підготувати молодь до складнощів сучасного світу. На завершення автор підбиває підсумки та пропонує подальші шляхи досліджень у цьому напрямі, наголошуючи на важливості духовно-культурного розвитку людини у сучасному глобалізованому суспільстві
Особливості організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з виховання духовно-практичної позиції у здобувачів освіти
Get PDFThe article provides a theoretical analysis of the problem of forming a spiritually-practical position among preschool education students, which is a relevant issue in the modern educational space. This is due to the fact that it is during the preschool education stage that the foundations of moral orientations, values, and emotional resilience are laid, which are important for their further development in a changing society. As children actively socialize during this period, cultivating a spiritually-practical position becomes an important component of their harmonious development. In this regard, this article aims to reveal and present a unique educational model of the educational process aimed at developing a spiritually-practical position in preschool education seekers. This model is based on the integration of spiritual values into the educational process, which allows children to form moral guidelines, develop critical thinking, the ability to make independent decisions, and social responsibility. The model involves not only education through teaching practices but also the creation of a special educational environment that promotes the development of emotional maturity, the ability to cooperate, mutual respect, as well as tolerance and goodwill. The main methods for researching the outlined problem include the analysis of educational programs, educational models, the method of observing preschool children, and the method of surveying and interviewing parents, which allows for a comprehensive approach to creating a unique educational model of the educational process. The article reveals and substantiates the components of the educational model that will ensure the harmonious development of preschool children and strengthen their spiritually-practical position. The materials of the article will be useful for use in the educational space of preschool institutions for the successful formation of a child's spiritually-practical position in preschool age.У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми формування духовно-практичної позиції серед здобувачів дошкільної освіти, яка є актуальною проблемою сучасного освітнього простору. Це обумовлено тим, що саме на етапі дошкільного навчання закладаються основи моральних орієнтацій, цінностей, емоційної стійкості, що є важливими для їх подальшого розвитку в умовах мінливого суспільства.Оскільки діти в цей період активно соціалізуються, виховання духовно-практичної позиції стає важливою складовою їхнього гармонійного розвитку. У зв’язку із цим дана стаття спрямована на розкриття та представлення власної виховної моделі освітнього процесу, яка спрямована на розвиток духовно-практичної позиції у здобувачів дошкільної освіти. Ця модель базується на інтеграції духовних цінностей у навчальний процес, що дозволяє формувати в дітей моральні орієнтири, розвивати критичне мислення, здатність до самостійних рішень і соціальної відповідальності. Модель передбачає не лише виховання через навчальні практики, а й створення спеціального освітнього середовища, яке сприяє розвитку емоційної зрілості, здатності до співпраці, взаємоповаги, а також толерантності та доброзичливості.Провідними методами для дослідження окресленої проблеми є метод аналізу навчальних програм, виховних моделей, метод спостереження за дітьми дошкільного віку, метод опитування та анкетування батьків, що дозволяє комплексно підійти до створення власної виховної моделі освітнього процесу. У статті розкриті та обґрунтовані складові виховної моделі, які забезпечать гармонійний розвиток дітей дошкільного віку та зміцнять їх духовно-практичну позицію.Матеріали статті стануть корисними для використання в освітньому просторі закладів дошкільної освіти для успішного формування духовно-практичної позиції дитини в дошкільному віці
Проблеми формування конкурентоспроможних регіональних інноваційних систем
Get PDFThe creation of conditions for the development ofintegrated research, education and business complexeswill be possible through the interaction of political,regulatory, economic, social and cultural factors.Political conditions are determined at the state level. Atthe same time, the integration of education, science andinnovative business has faced some problems, inparticular, related to governance. Therefore, the maintask at present is to ensure real integration in thesesectors in order to ensure innovative transformations notonly in the economy but also in society as a whole, andthe ministry should restructure the management of theseareas to adequately meet this task. For example, theproject to modernize universities envisages that theyshould become a place where people are trained toperceive innovative ideas, to be formed into specialists ina new way, and to be the driving force behind innovativedevelopment. It has also become clear that it is necessaryto move from training specialists in mass professions totraining specialists capable of ensuring the operation ofmodernized enterprises and enterprises that useinnovative technologies aimed at producing innovativeproducts. The vocational education system has alreadybegun to restructure in this direction, with resourcecenters emerging that bring together primary, secondary,and higher vocational education institutions to build achain of training for all levels of personnel focused onadvanced manufacturing. At the present stage, theproblems of integrated formation and development ofscience and education are being solved, but themechanism of systemic influence through the creation ofintegrated regional research and education complexes -research (leading) universities of a new type - is not used.The experience of implementing integration processes ofacademic and university science and production showsthat the development of a specific model and itsorganizational and legal formalization require resolvingthe issues of identifying the lead organization and coexecutors,which will determine the type of integrationmodel, scientific, educational, social, environmental andother problems to be solved. In this case, it is importantto choose the organizational and legal form ofinteraction between the structures formed as part of thenew entity, the distribution of responsibilities of allparticipants in addressing issues of staffing, inventoryand equipment, financing for each participant through aninterconnected system of legal documents andregulations, reporting, etc.Створення умов розвитку інтегрованих науково-освітніх та бізнес-комплексів стане можливим при взаємодії політичних, нормативно-правових, економічних та соціально-культурних факторів. Політичні умови визначаються на державному рівні. При цьому інтеграція освіти, науки та інноваційного бізнесу зіткнулася з деякими проблемами, пов'язаними, зокрема, з управлінням. Тому головне завдання в даний час – забезпечити реальну інтеграцію в цих секторах, щоб забезпечити інноваційні перетворення не тільки в економіці, а й у суспільстві в цілому, і міністерство повинно перебудувати управління цими сферами так, щоб адекватно відповідати цьому завданню. Наприклад, проект із модернізації вузів передбачає те, що вони повинні стати місцем формування людей, здатних сприймати інноваційні ідеї, по-новому формуватися в спеціалістів і бути, в результаті, рушійною силою інноваційного розвитку. Також стало зрозуміло, що необхідно переходити від підготовки спеціалістів у сфері масових професій до підготовки фахівців, здатних забезпечити роботу модернізованих підприємств та підприємств, які використовують інноваційні технології, націлені на випуск інноваційної продукції. Система професійної освіти вже розпочала перебудову в цьому напрямку – з'являються ресурсні центри, які об'єднують установи початкової, середньої та вищої професійної освіти, щоб побудувати ланцюжок підготовки кадрів усіх рівнів, орієнтованих на передові виробництва. На сучасному етапі вирішуються проблеми комплексного формування та розвитку науки і освіти, натомість не використовується механізм системного впливу через створення інтегрованих регіональних науково-освітніх комплексів – дослідницьких (провідних) університетів нового типу. Досвід реалізації інтеграційних процесів академічної та вузівської науки і виробництва показує, що розробка конкретної моделі та її організаційно-правове оформлення вимагають вирішення питань визначення головної організації та співвиконавців, від складу яких залежатиме тип моделі інтеграції, розв'язувані наукові, освітні, соціальні, екологічні та інші проблеми. При цьому важливе значення мають вибір організаційно-правової форми взаємодії структур, що формуються у складі нової освіти, розподіл відповідальності всіх учасників при вирішенні питань штатного розкладу, оснащення інвентарем та обладнанням, фінансування по кожному учаснику за допомогою взаємопов'язаної системи юридичних документів та нормативних документів, звітності тощо
Aналіз і обґрунтування машини для поверхневого обробітку ґрунту із голчатими робочими органами
No full textThe realization of the biopotential of crops is closely related to the conditions of their cultivation, which are created primarily by surface tillage with agricultural machinery. The need for surface tillage is manifested both at the beginning and in the process of growing crops, which requires the use of appropriate tillage machines, which include machines with needle tillage tools. The performance of such machines largely depends on their design features and soil conditions at the appropriate stage of the crop growing season. At the same time, machines with needle tillage tools create conditions for maintaining capillarity in the root layer of the soil, which helps to preserve its structure and, consequently, fertility. At the same time, surface tillage with machines with needle tillage tools in production conditions does not always meet the agrotechnical requirements for restoring soil structure. It has been established that during surface tillage with well-known machines with needle tillage tools, the needles, moving in the downward direction when immersed in the soil, deviate from their previous position in the direction of machine movement, which leads to the destruction of soil aggregates with the formation of mainly non-structural particles that are not agronomically valuable for the soil. Based on this, analytical and theoretical studies, as well as creative research on machines with needle tillage tools, the direction of increasing the efficiency of their surface tillage is to improve the needle tillage tools of a tillage machine, which create favorable conditions for the destruction of soil aggregates with the formation of mainly structural particles that are agronomically valuable for the soil. As a result of creative searches, a technical solution was found for such a machine in the form of a surface tillage cultivator, in which the needles of the working body, immersed in the soil, do not deviate from their previous position, which creates conditions for the destruction of soil aggregates only by splitting them with the formation of mainly macrostructural particles that are agronomically valuable for the soil, and therefore for the growth and development of crops.Реалізація біопотенціалу сільськогосподарських культур тісно пов’язана з умовами їх вирощування, які створюються в першу чергу при поверхневому обробітку ґрунту сільськогосподарськими машинами. Необхідність поверхневого обробітку ґрунту проявляється як на початку, так і в процесі вирощування сільськогосподарських культур, що потребує застосування відповідних ґрунтообробних машин, до яких відносяться машини із голчатими робочими органами. Показники роботи таких машин в значній мірі залежать від їх конструктивних особливостей та стану ґрунту на відповідній стадії вегетації сільськогосподарських культур. При цьому, машини із голчатими робочими органами при поверхневому обробітку ґрунту створюють умови для збереження капілярності в кореневмісному шарі ґрунту, що сприяє збереженню його структури, а отже і родючості. Разом з цим, поверхневий обробіток ґрунту машинами із голчатими робочими органами у виробничих умовах не завжди відповідає агротехнічним вимогам щодо відновлення структури ґрунту. Установлено, що при поверхневому обробітку ґрунту відомими машинами із голчатими робочими органами, голки, переміщуючись у нижньому напрямку при зануренні в ґрунт, відхиляються від свого попереднього положення в напрямку руху машини, що призводить до руйнування ґрунтових агрегатів з утворенням переважно неструктурних часток, які не єагротехнічно цінними для ґрунту. Виходячи із цього, аналітичними та теоретичними дослідженнями, а також творчими пошуками, присвяченими машинам із голчатими робочими органами, напрямком підвищення ефективності ними поверхневого обробітку ґрунту є удосконалення голчатих робочих органів ґрунтообробної машини, які створюють сприятливі умови для руйнування ґрунтових агрегатів з утворенням переважно структурних часток, що є агротехнічно цінними для ґрунту. В результаті творчих пошуків знайдено технічне рішення такої машини у вигляді культиватора поверхневого обробітку ґрунту, при застосуванні якого голки робочого органу, занурюючись в ґрунт, не відхиляються від свого попереднього положення, що створює умови руйнування ґрунтових агрегатів тільки шляхом їх розколювання з утворенням переважно макроструктурних часток, які є агротехнічно цінними для ґрунту, а отже для росту і розвитку сільськогосподарських культур
Формування інноваційної екосистеми підприємництва в умовах цифрової економіки
Get PDFEntering the era of digital technologies, enterprisesface new challenges and opportunities. Moderninnovative ecosystems must provide flexibility, speed ofreaction to market changes and the ability to quicklyintroduce new technologies. Creating a favorableenvironment for the development of startups, supportinginnovative initiatives and adapting to new forms ofbusiness interaction is also an important aspect. We notethat the digital economy, with its rapid pace of changeand new opportunities, opens new horizons forenterprises to implement innovations, optimize businessprocesses and create new values. That is why thepresented work is relevant and considers the mainfeatures of the modern entrepreneurial ecosystem. Thepurpose of the work is to determine the main componentsof the process of forming the entrepreneurship ecosystemin the conditions of the digital economy, the analysis ofthe components of the modern entrepreneurshipecosystem and possible ways of further development. Themain methods of the current research were: analysismethod, comparative method, observation method,logical method, induction and deduction methods,synthesis method, graphical and tabular methods forschematically and structured presentation of the mainelements of the work. The formation of an innovativeecosystem in the conditions of the digital economyinvolves the integration of technological, organizationaland social innovations that can transform traditionalbusiness models and create new approaches to themanagement and development of enterprises. Thisprocess requires close interaction between governmentstructures, business, scientific and educationalinstitutions, as well as the active involvement of startupsand entrepreneurs in the creation and implementation ofinnovative solutions. Thus, the formation of an innovativeecosystem of entrepreneurship in the conditions of thedigital economy is a complex and multifaceted processthat requires a comprehensive approach and activecooperation between all participants in the economicchain. The study and analysis of these processes will helpnot only to understand modern trends, but also toeffectively use the opportunities that the digital economyopens up for enterprises and society as a whole.Вступаючи в еру цифрових технологій, підприємства стикаються з новими викликами і можливостями. Сучасні інноваційні екосистеми повинні забезпечувати гнучкість, швидкість реакції на зміни ринку і здатність до швидкого впровадження нових технологій. Важливим аспектом є також створення сприятливого середовища для розвитку стартапів, підтримка інноваційних ініціатив і адаптація до нових форм бізнес-взаємодії. Зазначимо, що цифрова економіка, з її швидкими темпами змін і новими можливостями, відкриває перед підприємствами нові горизонти для впровадження інновацій, оптимізації бізнес-процесів і створення нових цінностей. Саме тому представлена робота є актуальною та розглядає основні особливості сучасної підприємницької екосистеми. Метою роботи є визначення основних складових процесу формування екосистеми підприємництва в умовах цифрової економіки, аналіз складових сучасної екосистеми підприємництва та можливі шляхи подальшого розвитку. Основними методами поточного дослідження стали: метод аналізу, порівняльний метод, метод спостереження, логічний метод, методи індукції та дедукції, метод синтезу, графічний та табличний методи для представлені схематично та структуровано основних елементів роботи. Формування інноваційної екосистеми в умовах цифрової економіки передбачає інтеграцію технологічних, організаційних і соціальних інновацій, які можуть трансформувати традиційні бізнес-моделі і створювати нові підходи до управління і розвитку підприємств. Цей процес вимагає тісної взаємодії між державними структурами, бізнесом, науковими і освітніми установами, а також активного залучення стартапів і підприємців до створення і реалізації інноваційних рішень. Таким чином, формування інноваційної екосистеми підприємництва в умовах цифрової економіки є складним і багатогранним процесом, що потребує комплексного підходу і активної співпраці між усіма учасниками економічного ланцюга. Вивчення і аналіз цих процесів допоможе не тільки зрозуміти сучасні тенденції, але й ефективно використовувати можливості, які відкриває цифрова економіка для підприємств і суспільства в цілому
Деякі аспекти державної підтримки інноваційних процесів у регіоні
Get PDFThe development of innovative activity of economicentities is one of the main objectives of the state policy.State instruments for support and development ofinnovation activity should provide support at all stagesof the innovation life cycle, from idea generation tosuccessful commercialisation of innovative products, andthe maximum effect will be achieved only taking intoaccount the integration of all participants of theinnovation process - from scientists and entrepreneursinnovatorsto venture funds and innovative enterprises.The innovation economy, based on scientific knowledgeand intellectual potential, is able to ensure the expandedreproduction of knowledge-intensive gross product ofboth the region and the country as a whole.
The development of innovation processes is impossiblewithout the generation of new ideas, knowledge, projectinitiation at the initial stages of the innovation cycle, andwithout the use of venture capital investments at the finalstages. This problem is most difficult to solve in theregions, due to significant differences in their socioeconomicdevelopment, level of competence of scientificschools, sectoral specifics, level of concentration ofindustrial potential, including due to insufficientjustification of the directions of further development ofregions - innovation leaders. In order to support subprocessesrelated to resource provision, regionalauthorities can, on the basis of budgetary resources, forminnovation infrastructure institutions, such as: businessincubators, business accelerators, seed funds,technoparks, etc.; finance various innovation projects;invest in the development of human and intellectualcapital - in education, for training personnel ininnovation management, breakthrough scientifictechnologies, in the part of personnel training of thehighest level.
At the same time, we need a promising model of longterminnovation development, which implies a gradualtransition from state to market-based instruments ofdevelopment and support of innovation activity,including innovation infrastructure functioning onmarket conditions.Розвиток інноваційної діяльності суб'єктів господарювання є одним з основних завдань державної політики. Державні інструменти підтримки та розвитку інноваційної діяльності мають забезпечувати підтримку на всіх стадіях життєвого циклу інновацій, від генерації ідеї до успішної комерціалізації інноваційної продукції, причому максимального ефекту буде досягнуто тільки з урахуванням інтеграції всіх учасників інноваційного процесу - від науковців і підприємців-інноваторів до венчурних фондів та інноваційних підприємств. Інноваційна економіка, що ґрунтується на наукових знаннях та інтелектуальному потенціалі, здатна забезпечувати розширене відтворення наукомісткого валового продукту як регіону, так і країни в цілому.
Розвиток інноваційних процесів неможливий як без генерації нових ідей, знань, ініціації проектів на початкових стадіях циклу інновацій, так і без використання венчурних інвестицій на завершальних стадіях. Найскладніше це завдання вирішується в регіонах, зважаючи на істотні відмінності в їхньому соціально-економічному розвитку, рівні компетенцій наукових шкіл, галузевій специфіці, рівні концентрації промислового потенціалу, зокрема через недостатнє обґрунтування напрямів подальшого розвитку регіонів - інноваційних лідерів. Для підтримки підпроцесів, пов'язаних із ресурсним забезпеченням, органи влади регіону можуть, на основі використання бюджетних коштів, формувати інститути інноваційної інфраструктури, як-от: бізнес-інкубатори, бізнес-акселератори, посівні фонди, технопарки тощо; здійснювати фінансування різноманітних інноваційних проєктів; інвестувати кошти в розвиток людського й інтелектуального капіталу - в освіту, для підготовки персоналу з інноваційного менеджменту, проривних наукових технологій, у частині підготовки кадрів для вищої школи, в тому числі для підготовки кадрів для вищих навчальних закладів, в тому числі для вищих навчальних закладів, в галузі інноваційної освіти.
Водночас потрібна перспективна модель довгострокового інноваційного розвитку, що передбачає поступовий перехід від державних до ринкових інструментів розвитку та підтримки інноваційної діяльності, включно з інноваційною інфраструктурою, яка функціонує на ринкових умовах
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
No full textThe article examines the problem of developing information and technological competence of future computer science teachers in the context of modern challenges of society and in the process of their professional training. It is stated that the modernization of higher pedagogical education requires changing the requirements for the professional activities of teachers through the important direction of modernizing the new Ukrainian school of informatization because the introduction of computer technologies into the school work system requires professional information technology competence among teaching staff and, in particular, computer science teachers, which actualizes the problem of professional information technology training of computer science teachers in the context of transformational changes in modern higher pedagogical education. The pedagogical conditions that ensure the effective formation of information and technological competence of a future computer science teacher are substantiated. They include the focus of the content of the theory and practice of training future computer science teachers on the formation of motivation for such a process; creation of a modern educational and information environment based on traditional and innovative forms and methods of conducting classes, extracurricular activities and independent work. The professional information technology competence of a future computer science teacher is understood as their ability (readiness) to solve professional information technology problems; the totality of these tasks is determined by modern directions of professional information and technological activity of a modern computer science teacher. It is noted that the information and technological competence of a modern computer science teacher presupposes the ability to solve the following professional tasks: professional tasks in the field of pedagogical management (tasks of an organizational, administrative, communication, and gnostic nature), determined by information technology activities within the school information space; professional basic pedagogical tasks determined by information and technological activities related to the organization of education for general school students using computer technologies; professional tasks associated with teaching information technology and computer science to secondary school students, as well as with the implementation of the information technology activity of a computer science teacher, determined by new state educational standards. It is concluded that the information and technological competence of a computer science teacher determines their ability to solve professional problems in situations of direct teaching activity and presupposes the presence of didactic knowledge and skills to effectively use modern technical means and computer technologies to achieve the goals of secondary school education, in particular, variable use of working methods with electronic sources of information when solving problems of professional growth; independent study of new software products, determining the feasibility of their use in solving problems of professional growth; comprehensive interaction with Internet services and resources to implement professional development; implementation of information retrieval; use of Internet resources in self-educational activities; variable use of standard software for recording the results of self-educational activitiesУ статті розглянута проблема формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх учителів інформатики в контексті сучасних викликів суспільства і процесі їх професійної підготовки; констатується, що модернізація вищої педагогічної освіти вимагає зміни вимог до професійної діяльності вчителя через важливий напрям модернізації нової української школи – інформатизацію, адже впровадження комп'ютерних технологій у систему роботи школи потребує наявності професійної інформаційно-технологічної компетентності у педагогічних кадрів і, зокрема, вчителів інформатики, що актуалізує проблему професійної інформаційно-технологічної підготовки вчителя інформатики у контексті трансформаційних змін сучасної вищої педагогічної освіти.
Обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування інформаційно-технологічної компетентності майбутнього учителя інформатики: спрямованість змісту теорії і практики підготовки майбутніх учителів інформатики на формування мотивації до такого процесу; створення сучасного освітньо-інформаційного середовища на основі традиційних і інноваційних форм і методів проведення аудиторних, позааудиторних занять і самостійної роботи. Під професійною інформаційно-технологічною компетентністю майбутнього вчителя інформатики розуміється його здатність (готовність) вирішувати професійні інформаційно-технологічні завдання; сукупність даних завдань визначається сучасними напрямами професійної інформаційно-технологічної діяльності сучасного вчителя інформатики. Зазначено, що інформаційно-технологічна компетентність сучасного вчителя інформатики передбачає вміння вирішувати такі професійні завдання: професійні завдання у галузі педагогічного менеджменту (завдання організаційного, адміністративного, комунікаційного, гностичного характеру), що визначаються інформаційно-технологічною діяльністю в рамках шкільного інформаційного простору; професійні базові педагогічні завдання, які визначаються інформаційно-технологічною діяльністю, пов'язаною з організацією навчання учнів загальної школи з використанням комп'ютерних технологій; професійні завдання, пов'язані з навчанням інформаційних технологій та інформатики учнів середньої школи, а також з реалізацією напряму інформаційно-технологічної діяльності вчителя інформатики, що визначається новими державними освітніми стандартами.
Робиться висновок, що інформаційно-технологічна компетентність вчителя інформатики визначає його здатність вирішувати професійні завдання у ситуаціях безпосередньої педагогічної діяльності та передбачає наявність дидактичних знань та умінь ефективно використовувати сучасні технічні засоби та комп'ютерні технології для досягнення цілей середньої шкільної освіти, зокрема: варіативне використання способів роботи з електронними джерелами інформації під час вирішення завдань професійного зростання; самостійне вивчення нових програмних продуктів, визначення доцільності їх використання під час вирішення завдань професійного зростання; комплексна взаємодія зі службами та ресурсами Інтернету для реалізації професійного розвитку; реалізація інформаційного пошуку, використання ресурсів Інтернету в самоосвітній діяльності; варіативне використання стандартних програмних засобів для оформлення результатів самоосвітньої діяльності
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ОСВІТИ ОБДАРОВАНИХ В США В РАМКАХ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЇЇ РОЗВИТКУ
No full textThe article deals with the analysis of the American gifted education from the days of the first colleges and universities functioning up to the beginning of the 21st century. In retrospective aspect, it characterizes the steps of formation and development of American system of teaching gifted and talented students. It highlights the main trends of developing education of this category of students from about 1870 to the Depression years of 1920s – 1930s and the years after the Second World War, the Sputnik period and achievements of the 1970s – 1980s which are connected with the activities of J. Renzulli, R. Sternberg, A. Tannenbaum, J. Van Tassel-Baska and other scientists. The article states that the most definitions select the students who are skilled or talented in a given area (music, language, sports, leadership, logical reasoning or mathematics). The development of early studies in giftedness started from Alfred Binet intelligence tests which have been developed by Lewis Terman in his long-term studies of talented children and Leta Hollingworth was the first in the USA to propose the best practices to serve the gifted children. It is pointed out on the importance of the launch of Sputnik by the Soviet Union as the immediate emphasis on education for bright students in the United States. Later, the Marland Report for the first time presented a general definition of giftedness which allowed students to participate in special programs and projects. Despite the considerable attention to the history of gifted education, the US system receives a lot of criticisms. Educational authorities vary in the definition of giftedness (H. Gardner, J. Renzulli, S. Johnsen, L. Terman) and Federal definition has been adopted by the majority of the states in the USA.Стаття присвячена аналізу американської освіти обдарованих осіб від часів функціонування перших коледжів та університетів до початку ХХІ століття. У ретроспективному аспекті cхарактеризовано етапи становлення та розвитку американської системи навчання обдарованих і талановитих учнів. Висвітлюються основні тенденції розвитку навчання цієї категорії школярів приблизно з 1870-х років до періоду Великої депресії 1920-1930-х років та після Другої світової війни, включаючи період Супутника та досягнення 1970-1980-х років, які пов’язані з діяльністю Дж. Рензуллі, Р. Штернберга, А. Танненбаума, Дж. Ван Тассел-Баска та ін.
У статті констатовано, що більшість визначень ідентифікує школярів, які є найбільш вправними чи талановитими у певній галузі (музика, мова, спорт, лідерство, логічне мислення чи математика). Розвиток ранніх досліджень обдарованості розпочався з тестів інтелекту Альфреда Біне, які були розроблені Льюїсом Терманом у його довготривалих дослідженнях талановитих дітей, а Лета Холлінгворт була першою в США, яка запропонувала найкращі практики для підтримки обдарованих дітей.
Акцентується на важливості запуску Радянським Союзом першого супутника, що безпосередньо вплинув на освіту талановитих учнів у Сполучених Штатах. Пізніше у звіті Марленда було вперше представлено загальне визначення обдарованості, яке дозволило учням брати участь у спеціальних програмах і проєктах. Незважаючи на значну увагу до історії освіти обдарованих, система такого навчання у США отримує багато критики. Освітні інституції країни розходяться у визначенні обдарованості (Г. Гарднер, Дж. Рензуллі, С. Джонсен, Л. Терман), а більшість штатів США прийняли федеральне визначення
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ НОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ РОЗВИТКУ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
Get PDFThe article examines the peculiarities of self-acceptance and social interaction of younger schoolchildren with hearing impairments, in particular in the context of their anxiety and the role of this concept in socialization in the conditions of inclusive education and the new social role “first grader”.
Attention is drawn to the peculiarities, causes and mechanisms of the development of a high level of anxiety in these children. An important role was played by the disclosure of socialization mechanisms, such as: social knowledge, communicative sphere, motivational sphere, interactive sphere, sphere of self-evaluation.
The work reflects the role of compensatory mesenims as the main line of development under the conditions of psychophysical development disorders or the presence of a chronic disease.
The concept of “social situation of development” is analyzed in detail, its features are described in the primary school age, the aspects of experiencing a new social role and the beginning of schooling by children with hearing impairment are noted. The data of the psychological and pedagogical literature are used to present the generalized results of the research on the level of anxiety associated with interaction with peers and teachers of this category of children.
In the framework of the inclusive and integrated educational process, it is important to understand and support the social interaction of younger schoolchildren with sensory impairments, for their full development, a sense of belonging to society and achieving success in education and life.У статті розглядаються особливості самоприйняття та соціальної взаємодії молодших школярів із порушеннями слуху, зокрема в контексті їхньої тривожності та ролі цього поняття у соціалізації в умовах інклюзивного навчання та нової соціальної ролі «школяр». Звертається увага на особливості, причини та механізми розвитку високого рівня тривожності у цих дітей. Важлива роль відводиться розкриттю механізмів соціалізації, таких як: соціальні знання, комунікативна сфера, мотиваційна сфера, інтерактивна сфера, сфера самооцінювання. Робота відображає роль компенсаторних механізмів як основної лінії розвитку за умов порушень психофізичного розвитку або наявності хронічної хвороби. Детально аналізується поняття «соціальна ситуація розвитку», описуються її особливості у молодшому шкільному віці, зазначаються аспекти переживання нової соціальної ролі та початку навчання у школі дітьми з порушенням слуху. Використовуються дані психолого-педагогічної літератури, щоб навести узагальнені результати дослідження рівня тривожності, пов'язаної із взаємодією з однолітками та вчителями цієї категорії дітей. В рамках інклюзивного та інтегрованого освітнього процесу важливими є розуміння та підтримка соціальної взаємодії молодших школярів з сенсорними порушеннями, для їх повноцінного розвитку, відчуття приналежності до суспільства та досягнення успіхів у навчанні та житті. Стаття спрямована на розкриття важливого аспекту соціальної адаптації дітей із порушеннями слуху