Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
КОМПОЗИТОРСЬКА СПАДЩИНА МАНУЕЛЯ ПОНСЕ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ГІТАРИСТА
Get PDFThe article presents a comprehensive analysis of the compositional legacy of Manuel María Ponce (1882–1948) in the context of its influence on the formation and development of the guitarist’s performance mastery. Based on historical and biographical materials and the study of the Ponce–Segovia correspondence, the article traces the evolution of Ponce’s individual style (education in Italy, Germany, and France; impressions from Mexican and Cuban folklore) and outlines the mechanisms of the guitar’s internationalization in the twentieth century. The purpose of the study is to determine the role of Ponce’s works in the expansion of the academic repertoire and in the development of the guitarist’s technical and interpretative competencies. The methodological basis combines analytical, comparative-stylistic, and source-study approaches. Key works are examined, including Sonata romántica, Suite antigua, Homenaje a Tárrega, and Sonatina meridional. The article reveals the complex synthesis of folkloric, neoclassical, neo-romantic, and impressionistic traits, as well as the related set of performance tasks: cantilena phrasing, work with barre and extended positions, arpeggiated textures, metric shifts (hemiolas), control of timbral contrasts and fingering logic, and stylistic sensitivity to the Hispano-Mexican idiom without simplification or mechanical imitation of traditional flamenco techniques. The publishing history and interpretative practice of several works are clarified, including Segovia’s editorial interventions and issues of attribution of stylistic pastiches. The scientific novelty of the article lies in the systematization of the performance requirements of Ponce’s repertoire as a factor in the development of competencies of the modern guitarist. The practical significance consists in the possibility of applying the results of this research to the renewal of educational programs, repertoire selection by levels of difficulty, and the development of methodological recommendations for the interpretation of Ponce’s works. It is concluded that Ponce’s music not only enriched the concert canon of the guitar but also became an important factor in the formation of professional performance culture in the twentieth and twenty-first centuries.У статті здійснено комплексний аналіз композиторської спадщини Мануеля Марії Понсе (1882–1948) у контексті її впливу на формування й розвиток виконавської майстерності гітариста. На підставі історико-біографічних матеріалів та джерелознавчого опрацювання епістолярію Понсе—Сеговія простежено становлення індивідуального стилю митця (навчання в Італії, Німеччині та Франції; враження від мексиканського й кубинського фольклору) та окреслено механізми інтернаціоналізації гітари у ХХ ст. Мета дослідження полягає у з’ясуванні ролі творів Понсе у розширенні академічного репертуару та у формуванні техніко-інтерпретаційних компетенцій виконавця. Методологічну основу становлять аналітичний, порівняльно-стильовий та джерелознавчий підходи. Розглянуто ключові зразки: Sonata romántica, Suite antigua, Homenaje a Tárrega, Sonatina meridional. З’ясовано комплексне поєднання фольклорних, неокласичних, неоромантичних та імпресіоністичних рис і пов’язане з ним коло виконавських завдань: кантилене фразування, робота з баре та розширеними позиціями, арпеджіатна фактура, метроритмічні зсуви (геміоли), контроль тембрових контрастів і аплікатурної логіки, а також стильова чутливість до іспано-мексиканського колориту без спрощення чи механічного наслідування традиційних фламенко-прийомів. Уточнено видавничу історію та інтерпретаційну практику окремих опусів (зокрема, редакторські втручання Сеговії та проблеми атрибуції стилізацій). Наукова новизна статті полягає у систематизації виконавських вимог репертуару Понсе як чинника розвитку компетентностей сучасного гітариста. Практичне значення полягає у можливості використання результатів дослідження для оновлення навчальних програм, добору репертуару за рівнями складності та вироблення методичних рекомендацій щодо інтерпретації творів композитора. Узагальнено, що музика Понсе не лише збагатила концертний канон гітари, а й стала важливим чинником становлення професійної виконавської культури ХХ–ХХІ століть
УКРАЇНСЬКА МОВА В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ: ТЕНДЕНЦІЇ, ЗМІНИ, ПЕРСПЕКТИВИ
No full textThe article presents a theoretical and analytical study of the impact of digitalization on the structure and functioning of the Ukrainian language in modern communicative practices. The focus is on identifying common and divergent characteristics of the “print” and “digital” eras as sociocultural paradigms of communication. It is confirmed that the print era contributed to the centralization and standardization of language practices, while the digital era stimulates decentralization, openness, and increased variability of communicative behavior. The study outlines the impact of computer-mediated communication on linguistic processes in the Ukrainian language. The structural, semantic, and stylistic features of language use in the online environment are analyzed, which made it possible to identify dominant development trends. The most dynamic transformations are recorded at the lexical level, where active borrowings and the formation of semantic and morphological neologisms are traced. Changes in the syntactic organization of utterances are also characterized, driven primarily by the communicative demand for linguistic economy and accelerated information exchange. Non-standard punctuation practices, frequent use of graphic markers, and creative manipulation of written norms are interpreted as manifestations of expressiveness, emotionality, and democratization in digital discourse. The analysis emphasizes the multimodal nature of electronic texts that integrate verbal, visual, and hypertextual components into a single communicative structure. The study identifies and characterizes the signs that signal the formation of a digital language norm. This norm does not replace the codified literary standard; rather, it coexists with it in a dynamic relationship. The digital norm reflects the speed, openness, emotional richness, and polyphonic nature of communication in the digital era. The conclusions emphasize that digitalization should not be viewed as a threat to the Ukrainian language. On the contrary, it expands the functional spheres of the Ukrainian language, increases the linguistic awareness of society, and demonstrates the high adaptability of the language to technological and communicative transformations while preserving its national and cultural identity.У статті представлено теоретико-аналітичне дослідження впливу цифровізації на структуру та функціонування української мови в сучасних комунікативних практиках. Увага зосереджена на визначенні спільних та розбіжних характеристик «друкарської» і «цифрової» епох як соціокультурних парадигм комунікації. Потверджено, що епоха друку сприяла централізації та стандартизації мовних практик, натомість цифрова епоха стимулює децентралізацію, відкритість та підвищену варіативність комунікативної поведінки. Дослідження окреслює вплив комп’ютерно-опосередкованої комунікації на лінгвістичні процеси в українській мові. Проаналізовано структурні, семантичні та стилістичні особливості використання мови в онлайн-середовищі, що дало змогу виявити домінантні тенденції розвитку. Найбільш динамічні трансформації зафіксовано на лексичному рівні, де простежено активні запозичення, формування семантичних та морфологічних неологізмів. Також схарактеризовано зміни в синтаксичній організації висловлювань, зумовлені насамперед комунікативним попитом на лінгвістичну економію та прискорений обмін інформацією. Нестандартні практики пунктуації, часте використання графічних маркерів та творче маніпулювання письмовими нормами інтерпретовано як вияв експресивності, емоційності, а також демократизації в цифровому дискурсі. Аналіз підкреслює мультимодальну природу електронних текстів, які інтегрують вербальні, візуальні та гіпертекстуальні компоненти в єдину комунікативну структуру. У дослідженні визначено та схарактеризовано ознаки, що сигналізують про формування цифрової мовної норми. Ця норма не витісняє кодифікований літературний стандарт; радше вона співіснує з ним у динамічному взаємозв’язку. Цифрова норма відображає швидкість, відкритість, емоційну насиченість та поліфонічний характер комунікації цифрової епохи. У висновках наголошено, що цифровізацію не слід розглядати як загрозу українській мові. Навпаки, вона розширює функційні сфери україн- ської мови, підвищує мовну обізнаність соціуму та демонструє високу адаптивність мови до технологічних і комунікативних трансформацій із збереженням національно-культурної самобутності
СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ В ДІТЕЙ: ПОРУШЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ РОЗЛАДІВ ШКІЛЬНИХ НАВИЧОК
Get PDFThe article is devoted to the problem of sensory integration disorders, which are the basis of many problems, in particular disorders at the language, behavioral, and educational levels. On the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature, relevant justifications are made and further steps in the study of this problem are considered, which we see in the search for diagnostic criteria, assessment of sensory integration in children of preschool age and primary school age in order to create organizational and pedagogical conditions for its development. The purpose of the study is to carry out a theoretical analysis of the problem of sensory integration and substantiate ways to overcome them, in particular, to reveal the features and patterns of mental development in childhood. The study analyzes sensory integration disorders and considers its basic principles.A child’s cognition begins with his awareness of objects and phenomena of the world around him. All other forms of cognition, such as memory, thinking and imagination, are built on the basis of, and are the result of, the processing of perceptual images. Therefore, full-fledged intellectual development is impossible without relying on normal perception. Since the causes of sensory processing disorders have not yet been determined, therefore, a comparative analysis of four stages of the development of sensory integration in normotypical and impaired states has been carried out. We see practical significance in the creation of comprehensive psychological and pedagogical assistance to preschool children in the development and correction of sensory integration and ways to overcome disorders of school skills, based on a person-oriented approach. In practical correctional work, intensively use a set of exercises individual for each child, created on the basis of sensory diagnostics, the purpose of which was to strengthen, balance and develop the processing of sensory stimuli by the central nervous system. The considerable interest of researchers in the problem of sensory integration indicates that the issue remains relevant, since the younger generation faces perhaps the most important task of life – to choose their own professional path, its direction, and the methods of sensory integration will contribute to the disclosure of the potential of each individual with sensory integration disorders.Стаття присвячена проблемі порушень сенсорної інтеграції, що є основою багатьох проблем, зокрема порушень на мовному, поведінковому, навчальному рівнях. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури здійснено актуальні обґрунтування та розглянуто подальші кроки в дослідженні цієї проблеми, які вбачаємо в пошуках діагностичних критеріїв, оцінюванні сенсорної інтеграції в дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку з метою створення організаційно-педагогічних умов її розвитку. Метою дослідження є здійснення теоретичного аналізу проблем сенсорної інтеграції й обґрунтування шляхів їх подолання, зокрема розкриття особливостей і закономірностей психічного розвитку в дитинстві. У дослідженні проаналізовано порушення сенсорної інтеграції та розглянуто її основні принципи. Пізнання дитини починається з усвідомлення нею предметів і явищ навколишнього світу. Усі інші форми пізнання, як-от пам’ять, мислення й уява, будуються на основі та є результатом оброблення перцептивних образів. Тому повноцінний інтелектуальний розвиток неможливий без опори на нормальне сприйняття. Оскільки причини порушень сенсорної обробки інформації все ще не визначено, здійснено порівняльний аналіз чотирьох етапів розвитку сенсорної інтеграції в нормотиповому та порушеному станах. Практичну значущість убачаємо у наданні комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям дошкільного віку в розвитку та корекції сенсорної інтеграції, шляхів подолання розладів шкільних навичок, заснованої на особистісно орієнтовному підході. У практичній корекційній роботі інтенсивно використовували комплекс вправ, індивідуальних для кожної дитини, створених на основі сенсорної діагностики, метою якої було посилення, балансування та розвиток оброблення сенсорних стимулів центральною нервовою системою. Чималий інтерес дослідників до проблеми сенсорної інтеграції свідчить про те, що питання залишається актуальним, оскільки перед молодим поколінням постає чи не найголовніше завдання життя – вибрати власний професійний шлях, його напрям, а методи сенсорної інтеграції сприятимуть розкриттю потенціалу кожної особистості з порушеннями сенсорної інтеграції
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Get PDFThis article is devoted to the study of the training of students with disabilities within the inclusive educational environment of higher education institutions in Ukraine, with a focus on analyzing the operation of the Center for Support of Students with Disabilities (CSSD) at Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University. The relevance of the topic is due to the key role of inclusive education as an integral part of state social policy and the need to create a barrier-free environment in higher education for the full self-realization and successful socialization of students. The study used a set of theoretical (analysis, synthesis, comparison, generalization of scientific views, and the legal framework) and empirical methods (surveys of participants in the educational process, internal monitoring of CSSD activities, analysis of its documentation, expert evaluation of the architectural accessibility of the university campus, interviews, and consultations). These methods were aimed at determining the quality of training for students with disabilities in the inclusive educational environment of a higher education institution.The research results identified the main problem in creating an inclusive educational environment in higher education institutions in Ukraine as an insufficient public awareness of the essence of "inclusion" and "inclusive culture," which hinders its acceptance.At the same time, the study confirms the positive impact of an inclusive educational environment, based on interaction and communication, on the formation of high moral values and an inclusive culture. The functioning of the CSSD demonstrates a systematic approach to ensuring equal opportunities through needs assessment, counseling, creating a barrier-free environment, developing inclusive practices, implementing innovative technologies, and carrying out educational work.The conclusions emphasize the urgent need for comprehensive measures to increase the inclusive culture of society and improve infrastructural and methodological aspects. The prospects for the further development of the CSSD define strategic directions for the full integration of students with disabilities. Further research may focus on long-term monitoring of the effectiveness of initiatives and the development of models for assessing the impact of inclusive practices on the academic performance and social adaptation of students with special educational needs.Стаття присвячена дослідженню підготовки студентів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закладів вищої освіти України, з акцентом на аналіз функціонування Центру підтримки студентів з інвалідністю (ЦПСІ) Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Актуальність теми зумовлена ключовою роллю інклюзивної освіти як невід’ємної складової державної соціальної політики та необхідністю формування безбар’єрного середовища у вищій освіті для повноцінної самореалізації та успішної соціалізації здобувачів. В ході дослідження використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукових поглядів та нормативно-правової бази) та емпіричних методів (анкетування учасників освітнього процесу, внутрішній моніторинг діяльності ЦПСІ, аналіз його документації, оцінка архітектурної доступності університетського кампусу за участю фахівців, бесіди та консультації), спрямованих на визначення якості підготовки здобувачів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закладу вищої освіти. Результати пошуку визначили ключовою проблемою створення інклюзивного освітнього середовища закладу вищої освіти в Україні недостатню обізнаність населення щодо сутності «інклюзії» та «інклюзивної культури», що гальмує її прийняття. Водночас, дослідження підтверджує позитивний вплив інклюзивного освітнього середовища, що базується на взаємодії та спілкуванні, на формування високих моральних цінностей та інклюзивної культури. Функціонування ЦПСІ демонструє системний підхід до забезпечення рівних можливостей через оцінку потреб, консультативну діяльність, створення безбар’єрного середовища, розвиток інклюзивних практик, впровадження інноваційних технологій та просвітницьку роботу.Висновки в результаті проведеного дослідження дозволили акцентувати увагу на нагальній потребі комплексних заходів для підвищення інклюзивної культури суспільства та удосконалення інфраструктурних і методологічних аспектів. Перспективи подальшого розвитку ЦПСІ визначають стратегічні напрямки для повноцінної інтеграції студентів з інвалідністю. Подальші дослідження можуть бути сфокусовані на довгостроковому моніторингу ефективності ініціатив та розробці моделей оцінки впливу інклюзивних практик на академічну успішність та соціальну адаптацію студентів з особливими освітніми потребами
ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ІЗ ЗНМ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
Get PDFThis article examines the interdisciplinary approach in speech therapy work with children who have general speech underdevelopment (GSU) within the context of inclusive educational environments. Special emphasis placed on the formation of grammatical structures as a key stage in developing speech competence in children with speech impairments. The author analyzes current scientific perspectives and practical methodologies aimed at overcoming speech deficits through the integration of speech therapists, psychologists, educators, and other specialists.An important place is given to the description of such effective methods as speech modeling, linguistic games, sensory-object support, and interactive game technologies. These approaches ensure the gradual formation of grammatical categories through the child's active participation in communicative situations, the use of multichannel perception, and emotionally charged tasks. The article highlights the importance of adapting corrective methods to the individual characteristics of each child to maximize the effectiveness of intervention.Innovative speech therapy technologies implemented in inclusive education practices are discussed, including interactive game-based methods, logorhythmics, and sensorimotor exercises.The analysis of these methods demonstrates that interdisciplinary collaboration among professionals creates conditions not only for the development of lexical-grammatical skills but also for the comprehensive development of communicative competence. It is noted that the effectiveness of speech therapy work significantly increases when the family is involved and a systemic approach is used in building the educational and correctional process. The research results confirm that comprehensive support in an inclusive environment contributes not only to overcoming speech difficulties but also to the child's successful socialization, improving the quality of their learning and life. The proposed methods can be effectively applied both as part of individual support and in the daily educational process of an inclusive institution. This article is intended for speech therapists, educators, psychologists, parents of children with speech disorders, as well as researchers focused on inclusion and speech development.У статті розглядається міждисциплінарний підхід у логопедичній роботі з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) в умовах інклюзивного освітнього простору. Особлива увага приділяється формуванню граматичної структури мовлення як ключового етапу розвитку мовленнєвої компетентності у дітей із порушеннями мовлення. Автор аналізує сучасні наукові погляди та практичні методики, що сприяють подоланню дефіциту мовлення через інтеграцію роботи логопеда, психолога, педагога та інших фахівців.Важливе місце відведено опису таких ефективних методів, як мовленнєве моделювання, лінгвістичні ігри, сенсорно-предметна підтримка та інтерактивно-ігрові технології. Ці підходи забезпечують поступове формування граматичних категорій через активну участь дитини в комунікативних ситуаціях, використання багатоканального сприйняття та емоційно забарвлених завдань. В статті підкреслюється важливість адаптації корекційних методів до індивідуальних особливостей кожної дитини, що забезпечує максимальну ефективність корекційної роботи. Окремо розглядаються інноваційні логопедичні технології, що впроваджуються у практику інклюзивної освіти, зокрема інтерактивно-ігрові методи, логоритміка, сенсомоторні вправи.Проведений аналіз методик ілюструє, що міждисциплінарна взаємодія фахівців створює умови для формування не лише лексико-граматичних навичок, а й комплексного розвитку комунікативної компетентності дитини. Зазначено, що ефективність логопедичної роботи значно зростає при умові залучення родини та використання системного підходу в побудові навчально-корекційного процесу. Результати дослідження підтверджують, що комплексна підтримка в інклюзивному середовищі сприяє не лише подоланню мовленнєвих труднощів, а й успішній соціалізації дитини, підвищуючи якість її навчання та життя. Запропоновані методики можуть бути ефективно застосовані як у рамках індивідуального супроводу, так і в повсякденному навчально-виховному процесі інклюзивного закладу. Стаття розрахована на логопедів, педагогів, психологів, батьків дітей з мовленнєвими порушеннями, а також на науковців, які займаються проблематикою інклюзії та розвитку мовлення
РОЛЬ КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ДОСЯГНЕННІ ВИСОКИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У СИЛОВИХ ВИДАХ СПОРТУ
Get PDFThe article examines the importance of team interaction in the process of achieving high sports results in power sports. The main factors that influence the effectiveness of interaction between athletes, coaches and other team members are analyzed, in particular communication, motivation, psychological support and shared values. Psychological aspects are highlighted, such as team cohesion, trust between its members and conflict management. Particular attention is paid to the influence of the coach as a leader, who contributes to the creation of a positive microclimate and stimulates the team to achieve high results. It is concluded that optimizing team interaction is critically important for the development of the personal potential of athletes and increasing the overall effectiveness of training.The results obtained can be used to develop practical recommendations for coaches and sports managers in the field of power sports.Psychological aspects of team interaction, such as cohesion, conflict resolution and the creation of a positive microclimate, are revealed.Particular attention is paid to the role of the coach as a leader, who contributes to the harmonious functioning of the team. Based on the analysis, it was concluded that improving the mechanisms of team interaction is an important factor in increasing the effectiveness of athletes' training. Success in sports depends not only on the physical and technical characteristics of the athlete, but also on interpersonal interaction within the team. Mutual understanding, cohesion, support from the coach and team partners create a favorable environment for the development of the personal potential of each team member. At the same time, conflicts, insufficient coordination of actions or a low level of communication can significantly reduce the effectiveness of the training process and negatively affect the results. Scientific research shows that factors such as emotional support, trust, effective conflict management and shared values are key elements of successful team interaction. However, in practice, these aspects are often ignored, which reduces the team's potential to achieve high results.У статті досліджується значення командної взаємодії у процесі досягнення високих спортивних результатів у силових видах спорту. Аналізуються основні фактори, що впливають на ефективність взаємодії між спортсменами, тренерами та іншими членами команди, зокрема комунікація, мотивація, психологічна підтримка та спільні цінності. Виокремлено психологічні аспекти, такі як згуртованість команди, довіра між її членами та управління конфліктними ситуаціями.Особливу увагу приділено впливу тренера як лідера, який сприяє створенню позитивного мікроклімату та стимулює досягнення командою високих результатів. Зроблено висновок, що оптимізація командної взаємодії є критично важливою для розвитку особистісного потенціалу спортсменів і підвищення загальної ефективності підготовки. Отримані результати можуть бути використані для розробки практичних рекомендацій для тренерів та спортивних менеджерів у сфері силових видів спорту.Розкрито психологічні аспекти командної взаємодії, такі як згуртованість, вирішення конфліктів та створення позитивного мікроклімату. Особливу увагу приділено ролі тренера як лідера, який сприяє гармонійному функціонуванню команди. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що вдосконалення механізмів командної взаємодії є важливим чинником підвищення ефективності підготовки спортсменів. Успіх у спортивній діяльності залежить не лише від фізичних і технічних характеристик спортсмена, але й від міжособистісної взаємодії всередині команди. Взаєморозуміння, згуртованість, підтримка з боку тренера та партнерів по команді створюють сприятливе середовище для розвитку особистого потенціалу кожного члена команди.Водночас конфлікти, недостатня координація дій чи низький рівень комунікації можуть суттєво знижувати ефективність тренувального процесу та негативно впливати на результати. Наукові дослідження свідчать, що такі чинники, як емоційна підтримка, довіра, ефективне управління конфліктами та спільні цінності, є ключовими елементами успішної командної взаємодії. Однак на практиці ці аспекти часто ігноруються, що знижує потенціал команди у досягненні високих результатів
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИК ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ У ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ
Get PDFPhysical training is one of the key components of the football training process, as it ensures the development of essential physical qualities required for successful participation in competitions. Endurance, strength, speed, coordination, and flexibility form the foundation of effective football performance, and their development must align with the age, physiological, and psychological characteristics of young athletes. Proper training planning is particularly important, as it must consider not only the players' physical capabilities but also their level of motivation, psycho-emotional state, and individual characteristics.Young football players go through various stages of physical, mental, and social development, making it impossible to apply the same training programs across all age categories. A lack of adaptation of training loads to the physiological capabilities of children and adolescents can lead to overtraining, injuries, or premature exhaustion, negatively affecting their athletic progress and overall motivation. Therefore, a crucial aspect is the development and implementation of scientifically grounded training methods that not only enhance the necessary physical qualities but also prevent fatigue and injuries.This article focuses on the analysis of scientific literature and the review of modern physical training methods in youth football, particularly those used in the pre-competition period. It examines key concepts and approaches to developing the physical qualities of young footballers, their impact on the overall effectiveness of the training process, and the level of adaptation to competitive activities.Special attention is given to modern trends in athlete preparation, including the use of game-based methods, functional training, high- intensity interval training, and approaches that integrate physical and tactical development. Scientific research shows that optimal physical training for young football players is based on a comprehensive approach that includes a gradual increase in workload, individualization of training programs, and recovery control. Furthermore, the integration of traditional training methods with modern technologies for monitoring athletes’ physical conditions plays a crucial role in adjusting workloads according to individual characteristics.Thus, this article provides a detailed analysis of existing physical training methodologies for young footballers, highlighting their advantages and disadvantages while offering recommendations for implementing effective training programs in youth football teams.Фізична підготовка є одним із ключових компонентів тренувального процесу у футболі, оскільки вона забезпечує розвиток основних фізичних якостей, необхідних для успішної участі у змаганнях. Витривалість, сила, швидкість, координація та гнучкість є основою ефективної гри у футбол, і їхній розвиток має відбуватися відповідно до вікових, фізіологічних та психологічних особливостей юних спортсменів. Особливе значення має правильне планування тренувального процесу, що враховує не лише фізичні можливості гравців, а й їхній рівень мотивації, психоемоційний стан та індивідуальні характеристики.Юні футболісти проходять через різні етапи фізичного, психічного та соціального розвитку, що робить неможливим застосування однакових тренувальних програм для всіх вікових категорій. Недостатня адаптація навантажень до фізіологічних можливостей дітей та підлітків може призвести до перевантажень, травм або передчасного виснаження, що негативно впливає на спортивний прогрес та загальний рівень мотивації спортсменів. Саме тому важливим аспектом є розробка та впровадження науково обґрунтованих методик фізичної підготовки, які дозволяють не лише розвивати необхідні фізичні якості, а й запобігати перевтомі та травматизму.Дана стаття присвячена аналізу наукової літератури та огляду сучасних методик фізичної підготовки у дитячо-юнацькому футболі, зокрема методів, що застосовуються у передзмагальний період. Розглядаються основні концепції та підходи до розвитку фізичних якостей юних футболістів, їхній вплив на загальну ефективність тренувального процесу, а також рівень адаптації до змагальної діяльності. Окрему увагу приділено сучасним тенденціям у підготовці спортсменів, зокрема використанню ігрових методик, функціонального тренінгу, високоінтенсивних інтервальних тренувань та методів, що поєднують фізичний і тактичний розвиток.Аналіз наукових досліджень демонструє, що оптимальна фізична підготовка юних футболістів базується на комплексному підході, що включає поступове збільшення навантаження, індивідуалізацію тренувального процесу та контроль відновлення.Крім того, важливу роль відіграє поєднання традиційних методів підготовки з новітніми технологіями моніторингу фізичного стану спортсменів, що дозволяє коригувати навантаження відповідно до їхніх індивідуальних особливостей.Таким чином, стаття містить детальний аналіз існуючих методик фізичної підготовки юних футболістів, їхні переваги та недоліки, а також пропонує рекомендації щодо впровадження ефективних програм підготовки у тренувальний процес дитячо-юнацьких футбольних команд
ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФІТНЕС-НАПРЯМІВ У ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ
Get PDFThe relevance of physical education for high school students during wartime is due to the urgent need to support and preserve the physical and mental health of youth under complex socio-psychological conditions. One of the promising directions is the implementation of modern fitness technologies, in particular fitboxing, as an effective means of increasing motor activity, developing physical qualities, and adapting to stress factors.The aim of the study is to substantiate and experimentally verify the effectiveness of using fitboxing in extracurricular and distance- based physical activity programs for high school students in order to improve their physical fitness.In academic research and professional pedagogical literature, considerable attention is devoted to identifying new and effective forms and methods of physical education for students in general secondary education, as well as strategies for their implementation.Scholars emphasize that extracurricular formats–such as clubs, sports sections, and independent physical activities–can significantly contribute to students’ active physical self-improvement. Researchers have observed a marked decline in the health status of the Ukrainian population under the influence of ongoing aggression. Physical activity and sports are regarded as important tools for restoring both the physical and mental well-being of individuals affected by the war. At the same time, there remains a pressing issue regarding the provision of internally displaced persons with access to specialized programs and sports facilities.The following research methods were used: analysis of scientific literature, pedagogical experiment, testing of physical qualities, and mathematical-statistical analysis of the obtained results. The experimental work was carried out in general secondary education institutions with the participation of control and experimental groups.The results showed statistically significant improvements in the experimental group in indicators of strength, endurance, flexibility, speed, and agility. The applied methodology of fitboxing training sessions proved effective in enhancing the physical preparedness of high school students and contributed to stabilizing their psycho-emotional state. The obtained results can be used to improve the system of physical education in educational institutions, especially in conditions of limited access to sports infrastructure.Актуальність проблеми фізичного виховання старшокласників в умовах війни зумовлена необхідністю підтримки та збереження фізичного і психічного здоров’я молоді в складних соціально-психологічних обставинах. Одним із перспективних напрямів є впровадження сучасних фітнес-технологій, зокрема фітбоксингу, як ефективного засобу підвищення рухової активності, розвитку фізичних якостей та адаптації до стресових факторів.Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності використання фітбоксингу у позакласній та дистанційній фізкультурно-оздоровчій роботі зі старшокласниками для покращення їх фізичної підготовленості. У наукових дослідженнях, а також у фаховій педагогічній літературі ведеться пошук нових ефективних форм і методів фізичного виховання здобувачів загальної середньої освіти та шляхи їх впровадження. Науковцями підкреслюється, що саме гуртки, секції та самостійні заняття учнів у позакласній формі організації занять будуть сприяти активному фізичному самовдосконаленню. Дослідники встановили значну динаміку погіршення стану здоров’я населення України під впливом агресії.Важливим засобом відновлення психічного та фізичного здоров’я для людей, які постраждали внаслідок війни може слугувати заняття спортом та фізичною активністю. В той же час існує проблема із забезпеченням вимушено внутрішньо-переміщених осіб до спеціалізованих програм та доступом їх до спортивних споруд.У роботі застосовано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічний експеримент, тестування фізичних якостей, математико-статистична обробка отриманих результатів. Експериментальна робота проводилася на базі загальноосвітніх закладів із залученням контрольної та експериментальної груп. Результати показали статистично значуще покращення в експериментальній групі за показниками сили, витривалості, гнучкості, швидкості та спритності. Впроваджена методика занять фітбоксингом підтвердила свою ефективність у підвищенні фізичної підготовленості старшокласників та сприяла стабілізації їх психоемоційного стану. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення системи фізичного виховання в освітніх закладах, особливо в умовах обмеженого доступу до спортивної інфраструктури
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ АТАКУЮЧИХ ДІЙ ПЛЯЖНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТОК З УРАХУВАННЯМ ВІКУ ТА ІГРОВОГО АМПЛУА
Get PDFThis article presents a comprehensive analysis of the competitive activity structure in female beach volleyball players across three age categories: 13–15, 16–17, and 18–19 years. The research focuses on identifying specific differences in technical and tactical actions based on playing roles – blockers and defenders. The analysis is grounded in data obtained from video observation and recording of 60 official matches of the Ukrainian Girls' Championship. A detailed system of indicators was developed and applied to evaluate six key technical elements: serve, reception, set, attack, block, and defensive actions, considering their localization, quality, and effectiveness. A comparative characterization of quantitative and qualitative indicators of competitive activity was conducted, emphasizing the relationship between the athletes' age, their functional role on the court, and the final match outcome (win/loss). The study results demonstrate a clear trend towards an increase in the total number of technical actions performed as the volleyball players' age increases. Specifically, a significant rise in the proportion of jump serves and effective blocks was recorded in older age groups, indicating an increase in game tempo, intensity, and athleticism. It was found that playing role is a significant factor influencing the choice of specific technical skills and tactical options, especially in serving and defensive actions.For instance, defenders in older age groups more frequently resort to aggressive jump serves, while blockers may opt for tactically sound standing serves to quickly transition to net play. The obtained data substantiate the need for an individualized approach in developing training programs aimed at enhancing technical preparedness. The use of video analysis as a diagnostic tool allows for an objective assessment of athletes' strengths and weaknesses, identification of specific needs depending on age and playing role, and, consequently, optimization of the training process. The research findings can be utilized by coaches and specialists to improve training methodologies for female beach volleyball players, ensuring a more targeted development of necessary skills and an increase in competitive activity effectiveness.У статті представлено комплексний аналіз структури змагальної діяльності спортсменок у пляжному волейболі, що охоплює три вікові категорії: 13–15, 16–17 та 18–19 років. Дослідження зосереджено на виявленні специфічних відмінностей у техніко-тактичних діях залежно від ігрового амплуа – блокуючих та захисниць. Основою для аналізу слугували дані, отримані шляхом відеоспостереження та фіксації 60 офіційних матчів Чемпіонату України серед дівчат U14, U15, U17, U19. Була розроблена та застосована деталізована система показників для оцінювання шести ключових технічних елементів: подачі, прийому подачі, передачі м’яча, нападаючих ударів, блокування та захисних дій, з урахуванням їх локалізації, якості та результативності. Проведено порівняльну характеристику кількісних показників змагальної діяльності, акцентуючи увагу на взаємозв'язку між віком спортсменок, амплуа та кінцевим результатом гри (перемога/поразка). Результати дослідження демонструють чітку тенденцію до збільшення загальної кількості виконуваних технічних дій зі зростанням віку волейболісток.Зокрема, зафіксовано суттєве зростання частки стрибкових подач та ефективних блокувань у старших вікових групах, що свідчить про підвищення темпу гри, її інтенсивності та рівня атлетизму. Виявлено, що ігрове амплуа є значущим фактором, який впливає на вибір конкретних технічних прийомів та тактичних варіантів, особливо при виконанні подач та дій у захисті.Наприклад, захисниці старших вікових груп частіше вдаються до агресивних стрибкових подач, тоді як блокуючі можуть обирати тактично вивірені подачі з місця для швидкого переходу до дій на сітці. Отримані дані обґрунтовують необхідність застосування індивідуалізованого підходу при розробці тренувальних програм, спрямованих на підвищення рівня технічної підготовленості. Використання відеоаналізу як інструменту діагностики дозволяє об’єктивно оцінити сильні та слабкі сторони спортсменок, виявити специфічні потреби залежно від віку та ігрової ролі, та, відповідно, оптимізувати тренувальний процес. Результати дослідження можуть бути використані тренерами та фахівцями для вдосконалення методик підготовки пляжних волейболісток, забезпечуючи більш цілеспрямований розвиток необхідних навичок та підвищення ефективності змагальної діяльності
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНСТІ ФУТБОЛІСТІВ 14–15 РОКІВ
Get PDFThis article examines the features of assessing special preparedness indicators in 14–15-year-old football players based on comprehensive testing of physical, technical, and neurodynamic functions. The aim of the study was to evaluate the level of special preparedness of young footballers using groups of test methods adapted to the current requirements of the training process. A set of tests was applied, including a 20-meter sprint, Beep-Test, plyometric test, coordination exercises, various ball control drills, shooting accuracy, passing accuracy, as well as neurodynamic indicators assessed using the “Diagnost-1M” computer system. The selection of control tests was based on a thorough analysis of modern scientific sources, current trends in the work of advanced football academies, and the practical experience of coaches under present-day conditions.The results showed that the levels of physical and technical preparedness correspond to average normative values for this age group; however, neurodynamic indicators reveal additional possibilities for individualizing the training process and enhancing athletes’ adaptive capabilities. The authors emphasize the importance of a comprehensive approach to assessing preparedness, which considers not only traditional running, jumping, shooting, and passing tests but also their modifications that reflect the specifics of a football player’s game activities. These include short sprints, direction changes, technical actions following physical loads, plyometric tests, and manifestations of neurodynamic functions. Particular importance in the training of young football players is given to neurodynamic indicators such as functional mobility and strength of nervous processes, as well as sensorimotor reactivity.The proposed methods can be used by coaches to optimize the training process and develop the reserve pool of Ukrainian football, which is of significant importance for increasing competitiveness at the international level.У статті розглядаються особливості визначення показників спеціальної підготовленості футболістів віком 14–15 років на основі комплексного тестування фізичних, технічних та нейродинамічних функцій. Метою дослідження було оцінити рівень спеціальної підготовленості юних футболістів за групами тестових методик, адаптованих до сучасних вимог тренувального процесу. Для цього було застосовано набір тестів, що включав спринт 20 м, Beep-Test, пліометричний тест, координаційні вправи, ведення м’яча різними способами, удари по воротах та передачі на точність, а також нейродинамічні показники, визначені за допомогою комп’ютерного комплексу «Діагност-1М». Особливістю вибору контрольних тестів став грунтовний аналіз сучасних наукових джерел, тенденцій роботи прогресивних футбольних академій та досвіду роботи тренерів в сьогоднішніх умовах. Отримані результати показали, що рівень фізичної і технічної підготовленості відповідає середнім нормативам для цього віку, проте нейродинамічні показники відкривають додаткові можливості для індивідуалізації тренувального процесу та підвищення адаптаційних здібностей спортсменів. Автори підкреслюють важливість комплексного підходу до оцінки підготовленості, який враховує не лише традиційні тести бігу, стрибків, ударів чи передач, а й їх модифікації, що наближені до особливостей ігрової діяльності футболіста. Зокрема, це короткі спринти, вправи зі зміною напрямку, технічні дії після навантаження, пліометричні тести та прояви нейродинамічних функцій. Підкреслено особливе значення у підготовці юних футболістів таких нейродинамічних показників як функціональна рухливість та сила нервових процесів, а також сенсомоторна реактивність. Запропоновані методики можуть бути використані тренерами для оптимізації навчально-тренувального процесу та розвитку резерву українського футболу, що має вагоме значення для підвищення конкурентоспроможності на міжнародній арені