Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ЕМПАТІЇ У СТУДЕНТІВ ЗВО
Get PDFThe article analyzes an empirical study of peculiarities of the manifestation of empathy among students of higher education institutions. Features of different approaches for understanding the concept of empathy are highlighted. The results of the research of the development of empathy among students of various specialties of the pedagogical university have been revealed. It is noted that there is a connection between the choice of professional activity, features of personal traits and manifestations of empathic abilities. The features of the manifestations of rational, emotional and intuitive channels of empathy have been determined. The priority development of such features as empathy and intuitive feeling of a person and the emotional channel of empathy in students of psychology, the intuitive channel of empathy and such features as “feeling” not only in the world of people, but also in an artistic object of students of the Institute of Arts and the rational channel is highlighted in empathy and the ability to obey norms and rules in students of future primary school teachers. It is noted that there is a connection at the level of statistical significance between personal traits and manifestations of empathy. The existence of a direct relationship at the level of statistical significance of p=0.01 between indicators of emotional stability-instability and the level of the penetrating ability of empathy, i.e. the property that allows creating an atmosphere of trustworthiness and effective communication, has been proven. The indicated inverse relationship at the level of statistical significance p=0.01 between indicators of emotional stability and the rational channel of empathy, namely the ability to understand another person, his conditions, problems, and behavior. A direct relationship at the level of statistical significance of p=0.05 has been proven among such personality manifestations as conservatism-radicalism, practicality-dreaminess and the intuitive channel of empathy. The conducted analysis emphasized the need for developmental and corrective work to harmonize empathy between students of future teachers and psychologists.У статті аналізується емпіричне дослідження особливостей прояву емпатії у студентів закладів вищої освіти. Висвітлені особливості різних підходів до розуміння поняття емпатії. Розкриті результати дослідження розвитку емпатії у студентів різний спеціальностей педагогічного університету. Зазначено, що між вибором професійної діяльності, особливостями особистісних рис та проявами емпатичних здібностей є взаємозв’язок. Визначені особливості проявів раціонального, емоційного та інтуїтивного каналів емпатії. Висвітлено пріоритетний розвиток таких рис, як співпереживання та інтуїтивне відчуття людини, та емоційного каналу емпатії у студентів-психологів, інтуїтивного каналу емпатії і таких рис, як «вчування» не тільки у світ людей, але і в художній об’єкт, у студентів інституту мистецтв та раціональний канал емпатії і вміння підпорядковуватись нормам, правилам у студентів – майбутніх учителів початкових класів. Зазначається, що між особистісними рисами та проявами емпатії є зв’язок на рівні статистичної значущості. Доведено існування прямого взаємозв’язку на рівні статистичної значущості р=0,01 між показниками емоційної стабільності-нестабільності та рівнем проникаючої здібності емпатії, тобто властивості, що дозволяє створювати атмосферу довірливості та ефективного спілкування. Зазначений обернений взаємозв’язок на рівні статистичної значущості р=0,01 між показниками емоційної стабільності та раціональним каналом емпатії, а саме здібності розуміти іншу людину, її стани, проблеми, поведінку. Доведений прямий взаємозв’язок на рівні статистичної значущості р=0,05 між такими проявами особистості, як консерватизм-радикалізм, практичність-мрійливість, та інтуїтивним каналом емпатії. Проведений аналіз підкреслив необхідність розвивальної та корекційної роботи щодо гармонізації емпатії у студентів – майбутніх педагогів та психологів
САМООЦІНКА СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ЧИННИК УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ
Get PDFThe article deals with analysis of self-esteem as psychological phenomenon of an individual, the peculiarities of higher education institutions students’ self-esteem as a factor of success in social and psychological adaptation, the success of students’ studies and, in general, the formation of professional competencies of future specialists. The functions of self-esteem of student youth are analyzed. It is presented that the peculiarities of higher education students’ self-esteem remain relevant issue for researchers of social and age psychology, psychology of higher education. The interdependence between the peculiarities of the higher education institution students’ self-esteem and the difficulties of the adaptation periods of study, which are the first year of study and the graduation course, is summarized. The peculiarity of the latter factor is connected with the period of students’ practice, and very often, for a significant number of young people, the beginning of their professional activity. It was found out that the researchers singled out the first year of study as the most difficult period, which is associated with the problems of young people’s adaptation to the conditions and specifics of studying in a new educational institution. The advantages of students with objective self-assessment have been identified in this process. The difficulties of first-year students with low self-esteem and inadequately high self-esteem, the peculiarities of their studies, social interaction, and the peculiarities of professional adaptation are analyzed. The results of the gender characteristics study of the self-esteem of higher education students are analyzed. The results of an empirical study of the A.S. Makarenko Sumy State Pedagogical University students’ self-esteem are presented. The factors contributing to the success of social and psychological adaptation, in particular, diagnostic and corrective activities of psychological service specialists regarding the problems of higher education institutions students are identified. The peculiarities of the psychological support organization for the students during their study in a higher education institution are highlighted with the aim of successful adaptation and professional competences formation of the future specialists.У статті проаналізовано такий психологічний феномен, як самооцінка особистості, особливості самооцінки студентів закладів вищої освіти як компонент самоповаги, як чинник успішності проходження соціально-психологічної адаптації, успішності їх навчання та загалом формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. Проаналізовані функції самооцінки, особливості цього особистісного компонента людини юнацького віку. Представлено, що особливості самооцінки здобувачів вищої освіти залишаються актуальним питанням дослідників соціальної та вікової психології, психології вищої школи. Узагальнено зв’язок особливостей самооцінки студентів закладу вищої освіти та складнощів адаптаційних періодів навчання, якими є перший рік навчання та випускний курс. Специфіка останнього пов’язана з проходженням студентами виробничої практики, а на сьогодні для значної кількості молодих людей і початком професійної діяльності. З’ясовано, що найбільш складним періодом дослідниками виділено перший рік навчання, що пов’язано з проблемами адаптації юнаків до умов та специфіки навчання у новому закладі освіти. Визначені переваги в цьому процесі студентів з об’єктивною самооцінкою. Проаналізовані труднощі студентів-першокурсників, у яких занижена самооцінка та неадекватно завищена самооцінка, особливості їх навчання, соціальної взаємодії, особливості професійної адаптації. Проаналізовані результати дослідження ґендерних особливостей самооцінки здобувачів вищої освіти. Представлено результати емпіричного дослідження самооцінки студентів Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Визначені чинники, що сприяють успішності соціально-психологічної адаптації, зокрема, діагностична та корекційна діяльність фахівців психологічної служби щодо проблем студентів закладів вищої освіти. Висвітлено особливості організації психологічного супроводу під час навчання студентів у закладі вищої освіти з метою успішності проходження адаптації та формування професійних компетентностей майбутнього фахівця
МОВЛЕННЄВІ АКТИ КОНТРОЛЮ В АНГЛОМОВНОМУ ДОМІНАНТНОМУ ПАРЕНТАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ
Get PDFThe paper deals with typology, functioning and verbal representation of speech acts of control in English dominant parental discourse. The concept of speech acts of control has been clarified then directive of order, directive of demand, directive of prohibition and directive of warning types have been singled out. The analysis of linguistic forms of directive of order, directive of demand, directive of prohibition and directive of warning utilized by parents in dominant communication has been carried out. The analysis of the control speech acts by levels of directness in dominant parental discourse reveals the prevalence of direct mode stipulated by parental higher social position and authority. It was found out that linguistic forms of directives of order are affirmative imperative constructions and negative imperative constructions, lexico-grammatical level of directives of order are represented by imperative sentences comprising verbs that call for action completion or denote action cessation. It was revealed that when conveying categorical requirements, impolite and even disrespectful attitude, directives of order include negative-evaluative adjectives, obscene words. Linguistic expression of directives of demand are affirmative utterances containing volitional verbs. Directives of prohibition in dominant parental discourse are represented by affirmative constructions with verbs naming ban and disallowance. The category of modality is also employed for verbal representation of the directive of prohibition. The directives of warning are represented by imperative and affirmative constructions with modal verbs of obligation, negative imperative constructions and affirmative constructions with prohibitive nomination, negative constructions of egocentric character. The analysis of the lexical and syntactic means that comprise speech acts of control makes it possible to single out structural models containing addressing. This paper aims to compensate for the lacunae that are currently present in the field of English dominant parental discourse study in terms of speech act representation.У статті досліджується питання типології, функціонування та вербальної репрезентації мовленнєвих актів контролю в англомовному домінантному парентальному дискурсі. Уточнено поняття мовленнєвого акту контролю, а також встановлено, що мовленнєві акти контролю в англомовного домінантному парентальному дискурсі представлені директивами наказу, директивами вимоги, директивами заборони та директивами попередження. Констатовано, що всі зазначені типи прикметні власними особливостями структурно-семантичної репрезентації. Аналіз актів контролю за рівнями директивності в англомовному домінантному парентальному дискурсі виявляє поширеність прямої форми, з огляду на вищий соціальний статус та зумовлені цим повноваження батьків. Було з’ясовано, що директиви наказу репрезентовано стверджувальними імперативними конструкціями та заперечними імперативними конструкціями, а їх лексико-граматичний рівень представлений спонукальними реченнями, що містять дієслова на позначення виконуваної дії або дії, що має бути припинена. Було виявлено, що у разі експлікації категоричних вимог, у ситуаціях виявлення неповажного та грубого ставлення директиви наказу містять негативо-оцінні прикметники й нецензурні слова. Лінгвістичним вираженням вимоги є стверджувальні конструкції, що містять дієслова волевиявлення. Директиви заборони представлені стверджувальними реченнями з дієсловами семантики відмови у наданні дозволу. Категорія модальності також виявилася залученою в межах цього типу директивів. Директиви попередження представлені імперативними та стверджувальними реченнями з модальними дієсловами зобов’язань, а також заперечними та стверджувальними імперативними конструкціями із номінацією заборони, негативними конструкціями егоцентричного характеру. Аналіз лексичних та синтаксичних засобів, що містять мовленнєві акти контролю, дозволяє виділити структурні моделі на позначення адресата спонукальності. Ця робота має на меті компенсувати лакуни, які нині існують у галузі дослідження англомовного домінантного парентального дискурсу з точки зору його мовленнєво-актової репрезентації
МОВНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ ПРОПАГАНДИ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of language means of implementing the formation of emotional state strategy in the modern English discourse of propaganda. It was determined that propaganda is a purposeful, systematic effort to shape perception, manipulate cognitive activity, and influence individual behavior to achieve a desired result. Accordingly, the discourse of propaganda is an information space in which propaganda is realized and manifests its properties due to the social and communicative interaction of individuals or social groups. The discourse of propaganda is characterized by the use of communicative strategies and tactics of their implementation, which exert their influence on the audience. For analysis, two communicative tactics contributing to the implementation of the above strategy were chosen, namely: fear-mongering tactic and positive associations tactic. English-language news articles devoted to the issue of globalization and its negative impact on society served as illustrative material for the research. In the course of the research, it was established that fear-mongering tactic instills in the audience a sense of anxiety and concern that the actions of globalists pose a threat to democracy; and the positive associations tactic is used to create a positive image of conservatism as a counter to globalization. The analysis of language means showed that lexical and phraseological ones are generally used to focus and accentuate the readers’ attention on the issues of the news article, but some of them still carry hidden implicit information; stylistic language means are mostly a source of emotionality and expressiveness of the news text; grammatical language means, including morphological and syntactic ones, perform various functions, in particular, they emphasize certain aspects of the article, contribute to the structural organization of the presented material, and also provide additional information to readers. Thus, it was proven that the analyzed tactics have an enormous impact on the audience, are manipulative by nature and provide a wide range of opportunities for propaganda.Стаття присвячена аналізу мовних засобів реалізації стратегії формування емоційного стану в сучасному англомовному дискурсі пропаганди. Було визначено, що пропаганда – це цілеспрямоване, систематичне намагання формувати сприйняття, маніпулювати пізнавальною діяльністю та впливати на поведінку індивіда для досягнення бажаного результату. Відповідно, дискурс пропаганди – це інформаційний простір, в якому пропаганда реалізується та проявляє свої властивості завдяки соціальній та комунікативній взаємодії індивідів чи соціальних груп. Для дискурсу пропаганди характерне використання комунікативних стратегій та тактик їх реалізації, які справляють свій вплив на аудиторію. Для аналізу було обрано дві комунікативні тактики, які сприяють реалізації вищенаведеної стратегії, а саме: тактика нагнітання страху та тактика позитивних асоціацій. Ілюстративним матеріалом дослідження послугували англомовні новинні статті, присвячені проблематиці глобалізації та її негативному впливу на суспільство. У ході дослідження було встановлено, що тактика нагнітання страху навіює аудиторії почуття тривоги та стурбованості тим, що дії глобалістів становить загрозу демократії; а тактика позитивних асоціацій використовується для створення позитивного образу консерватизму, як протидії глобалізації. Аналіз мовних засобів показав, що лексико-фразеологічні мовні засоби загалом використовуються для фокусування та акцентуації уваги читачів на проблематиці новинної статті, але деякі з них несуть приховану імпліцитну інформацію; стилістичні мовні засоби в більшості своїй є джерелом емоційності та експресивності новинного тексту; граматичні мовні засоби, що охоплюють морфологічні та синтаксичні, виконують різноманітні функції, зокрема, акцентують увагу на певних аспектах статті, сприяють структурній організації поданого матеріалу, а також надають додаткову інформацію читачам. Таким чином, було доведено, що проаналізовані тактики здійснюють значний вплив на аудиторію, мають маніпулятивний характер та дають широкий спектр можливостей для здійснення пропаганди
ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕГРОВАНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ
Get PDFThe importance of quality organization and interrelationship in the realization of two core components of the master’s students in the pedagogical field vocational training (writing the qualification paper and pedagogical practical training) is substantiated in the article. The authors’ theoretical generalizations testify the presence in pedagogical research specific features that make it difficult to carry out qualitative research during the limited period of master’s educational program. In this regard, the author claims that the integration of scientific-research and practical training should cover all stages of execution the qualification master’s paper and justifies the technology integrated scientific-practical training of master’s students in pedagogical field. The proposed technology bases on the organizational conditions observance, which include the following: distribution the weeks for the master’s student to writing qualification work and weeks for pedagogical practical training between all semesters of study; putting into the schedule of master’s students educational process the weeks for writing masters’ thesis and the weeks for practical training in a row; joining the scientific component to the content of pedagogical practical training, which includes empirical research activities within the theme of master’s thesis; adding empirical materials of the master’s research to the reporting documentation on practice at all its stages. The technology of integrated scientific-practical training includes 3 stages of writing the qualification paper: initial, main and final. According to the author, the proposed technology has advantages over the traditional approach to the organizing of master’s students research work: using the method “dipping” in a scientific problem due to increase the term of its understanding and working with it that positively impact on the masters’ thesis quality; an opportunity for a student of higher education to conduct the necessary empirical research on the basis of pedagogical practical training; an organic combination of the student’s scientific self-development and joint work with a scientific supervisor; interrelated development of various components of the master’s students scientific competence.У статті обґрунтовано важливість якісної організації та взаємозв’язку у реалізації двох стрижневих складників фахової підготовки магістрів педагогічної галузі: виконання кваліфікаційної роботи та проходження виробничої практики. Наведені теоретичні узагальнення засвідчують наявність у педагогічного дослідження специфічних рис, які ускладнюють проведення якісного дослідження за обмежений термін фахової підготовки за магістерською освітньою програмою. У зв’язку із цим авторка стверджує, що інтеграція науково-дослідницької та практичної підготовки має охоплювати всі етапи роботи над виконанням магістерського дослідження і обґрунтовує технологію інтегрованої науково-практичної підготовки магістрантів педагогічної освітньої галузі. Пропонована технологія передбачає дотримання організаційних умов, до яких належать такі як: розподіл тижнів для виконання магістрантом кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження виробничої практичної підготовки між усіма семестрами навчання; постановка поспіль у графіку освітнього процесу магістрантів тижнів для виконання кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження практичної підготовки; виокремлення у змісті виробничої практичної підготовки наукового складника, що включає дослідницьку діяльність у межах магістерського дослідження; долучення емпіричних матеріалів магістерського дослідження до звітної документації з практики на всіх її етапах. Технологія інтегрованої науково-практичної підготовки містить 3 етапи підготовки магістерського дослідження: початковий, основний та підсумковий. На думку автора, пропонована технологія має переваги перед традиційним підходом до організації науково-дослідної роботи магістрантів: використання методу «занурення» в наукову проблему через збільшення терміну її осмислення та опрацювання і відповідне підвищення якості наукових досліджень магістрантів; можливість для здобувача вищої освіти проводити необхідні емпіричні дослідження на базі виробничої практичної підготовки; органічне сполучення наукового саморозвитку студента та спільної роботи з науковим керівником; взаємопов’язаний розвиток різних складників наукової компетентності магістрантів
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ОПИСОВОЇ ЛЕКСИКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗАСОБОМ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР
Get PDFThe article presents a retrospective analysis of the development of the descriptive vocabulary of younger schoolchildren with intellectual disabilities by means of didactic games. The main tasks of the research are: retrospective analysis of the development of descriptive vocabulary of younger schoolchildren with intellectual disabilities; analysis of the effectiveness of using didactic games for the development of descriptive vocabulary of younger schoolchildren with intellectual disabilities. Based on the retrospective analysis of the development of the descriptive vocabulary of younger schoolchildren with intellectual disabilities, it was established that children with intellectual disabilities develop their descriptive vocabulary with a delay. This can lead to difficulties in learning, social adaptation and communication with others. The volumes of descriptive vocabulary in children with intellectual disabilities are significantly smaller than in younger schoolchildren without special educational needs, children with intellectual disabilities often use descriptive vocabulary inaccurately or inappropriately, the development of descriptive vocabulary in children with intellectual disabilities is a longer and more time-consuming process. The analysis of the effectiveness of the use of didactic games for the development of the descriptive vocabulary of younger schoolchildren with intellectual disabilities allowed us to conclude that didactic games contribute to a significant increase in the volume of descriptive vocabulary in younger schoolchildren with intellectual disabilities, didactic games help children with intellectual disabilities to use descriptive vocabulary more accurately and appropriately , didactic games contribute to better acquisition of descriptive vocabulary in children with intellectual disabilities. It is emphasized that didactic games are an effective means of developing the descriptive vocabulary of younger schoolchildren with intellectual disabilities, allow to activate cognitive processes, stimulate interest in learning and promote better learning of descriptive vocabulary, and can be used to develop descriptive vocabulary in children with different levels of intellectual disabilities. For the effective use of didactic games for the development of the descriptive vocabulary of younger schoolchildren with intellectual disabilities, it is recommended to: choose didactic games that correspond to the student's level of development; take into account the individual characteristics of the child; use didactic games in combination with other methods and teaching methods; systematically control the results of training.У статті представлено ретроспективний аналіз розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями засобом дидактичних ігор. Основними завданнями дослідження є: ретроспективний аналіз розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями; аналіз ефективності використання дидактичних ігор для розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. На основі проведеного ретроспективного аналізу розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями встановлено, що у дітей з інтелектуальними порушеннями описова лексика розвивається із затримкою. Це може призвести до труднощів у навчанні, соціальній адаптації та спілкуванні з іншими. Обсяги описової лексики у дітей з інтелектуальними порушеннями значно менші, ніж у молодших школярів без особливих освітніх потреб, діти з інтелектуальними порушеннями часто використовують описову лексику неточно або недоречно, розвиток описової лексики у дітей з інтелектуальними порушеннями є більш тривалим і трудомістким процесом. Проведений аналіз ефективності використання дидактичних ігор для розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями дав змогу дійти висновку, що дидактичні ігри сприяють значному зростанню обсягів описової лексики у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями, дидактичні ігри допомагають дітям з інтелектуальними порушеннями використовувати описову лексику більш точно й доречно, дидактичні ігри сприяють кращому засвоєнню описової лексики у дітей з інтелектуальними порушеннями. Підкреслено, що дидактичні ігри є ефективним засобом розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями, дають змогу активізувати пізнавальні процеси, стимулювати інтерес до навчання та сприяти кращому засвоєнню описової лексики та можуть бути використані для розвитку описової лексики у дітей з різними рівнем інтелектуальних порушень. Для ефективного використання дидактичних ігор для розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями рекомендується: вибирати дидактичні ігри, які відповідають рівню розвитку учня; враховувати індивідуальні особливості дитини; застосовувати дидактичні ігри в комплексі з іншими методами і прийомами навчання; систематично проводити контроль за результатами навчання