Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ
Get PDFThe article is devoted to clarifying the prospects for the development of rural tourism in the frontline communities of Ukraine in the postwar period. According to the results of the questionnaire survey of tourism business owners, employees of tourist infrastructure and attractions, members public organizations of tourism direction and officials of the executive power coordinating tourism activities in the frontline territories of Ukraine (Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhzhya, Sumy and Kharkiv), the main directions of activity and prospects for the development of rural tourism were found out. The questionnaire included 25 closed and open-ended questions with the use of Google-form tool concerning different directions of tourism business activity and its location (urban or rural areas). The questions of the questionnaire provided for finding out the level of respondents’ involvement in rural tourism before the war, revealing their opinion on the types of tourism that will be in demand in their community after the end of hostilities, and the prospects for the development of rural tourism in frontline communities after the end of the war. It was found that 52,1% of respondents believe that rural tourism as a type of tourism will not be in demand after the end of the war. Respondents from Dnipropetrovsk and Kharkiv regions consider rural tourism as unpromising (more than 50% of answers). Only respondents from Sumy region believe that rural tourism will be in demand after the war, although even in this region only a relative majority (44,8%) of respondents are optimists. From a comparative geographical perspective (urban and rural residents) 67,5% of respondents from Dnipro region, 63,6% from Zaporizhzhia region, 60% from Sumy region, 66,7% from Kharkiv region, and 46,7% from Donetsk region rural tourism is not considered promising after the end of hostilities. In the rural areas of these regions, significantly more respondents consider rural tourism to be promising (40% of respondents from Dnipropetrovska, 33,3% from Donetsk, 75% from Zaporizhzhya, 66,7% from Sumy, and 61,5% from Kharkiv regions).Стаття присвячена з’ясуванню перспектив розвитку сільського туризму у прифронтових громадах України в повоєнний час. За результатами анкетування власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури й атракцій, членів громадських організацій туристичного спрямування та чиновників виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність на прифронтових територіях України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська та Харківська), з’ясовано основні напрями функціонування сільського туризму. Анкета містила 25 запитань закритого та відкритого типу з використанням інструменту Google-form щодо різних напрямів діяльності туристичного бізнесу та його локації (міська або сільська місцевість). Запитання анкети передбачали з’ясування рівня залученості респондентів до сільського туризму до війни, виявлення їхньої думки щодо видів туризму, які будуть мати попит у їхній громаді після завершення військових дій, перспектив розвитку сільського туризму у прифронтових населених пунктах після закінчення війни. Установлено, що 52,1% респондентів уважають, що сільський туризм як різновид туризму не буде мати попиту після завершення війни. Неперспективним (понад 50% відповідей) сільський туризм уважають опитані із Дніпропетровської та Харківської областей. Лише на думку респондентів із Сумської області, сільський туризм буде мати попит після війни, хоча і в цьому регіоні оптимістами є лише відносна більшість (44,8%) опитаних. У порівняльно-географічному аспекті (міські та сільські жителі) сільський туризм не вважають перспективним після завершення військових дій 67,5% опитаних містян Дніпропетровської області, 63,6% – Запорізької, 60% – Сумської, 66,7% – Харківської, 46,7% – Донецької областей. У сільській місцевості зазначених регіонів перспективним сільський туризм уважають значно більше респондентів (40% опитаних із Дніпропетровської, 33,3% – з Донецької, 75% – із Запорізької, 66,7% – із Сумської, 61,5% – з Харківської областей)
ІСТОРІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ТА ЕКЗОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ БАСЕЙНУ РІЧКИ БОРЖАВА (ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ)
Get PDFThe main purpose of the research is to retrospectively analyze the ecological study of natural conditions and exogenous processes in the Borzhava river basin, which is an important element of the hydrographic network of the Transcarpathian region. The river basin we study is characterized by a complex combination of natural conditions and landscapes of mountainous and plain types, which affects the diversity and intensity of dangerous exogenous processes (erosion, landslides, floods, etc.), increasing its environmental vulnerability. The article systematizes scientific works devoted to ecological research of the Borzhava river basin since the 1990s, when the first thorough ecological studies of the natural conditions and exogenous processes of the basin began. One of the key problems of the region is frequent floods, in particular the catastrophic floods of 1998 and 2001, which had significant environmental and economic consequences. The scientific novelty of the research is a comprehensive analysis of the literature data, which allowed to identify the main trends and gaps in the study of the ecological state of the Borzhava river basin. The practical significance of the work lies in the possibility of using the obtained results to develop measures to preserve the natural conditions of the basin and minimize the negative impact of anthropogenic and natural factors. The article emphasizes the need for further comprehensive research using modern methods of geoinformation modeling to predict and manage environmental risks in the Borzhava river basin. The results of the work will contribute to improving the efficiency of nature management and preserving the ecological stability of the region, which is important for the sustainable development of the Transcarpathian region.Основною метою наукового дослідження є ретроспективний аналіз екологічного вивчення природних умов та екзогенних процесів у басейні річки Боржава, яка є важливим елементом гідрографічної мережі Закарпатської області. Досліджуваний нами басейн річки характеризується складним поєднанням природних умов та ландшафтів гірського й рівнинного типів, що впливає на різноманіття та інтенсивність розвитку небезпечних екзогенних процесів (ерозія, зсуви, паводки тощо), що підвищує його екологічну вразливість. У статті здійснено систематизацію наукових праць, присвячених екологічним дослідженням басейну річки Боржава з 1990-х років, відколи розпочалися перші ґрунтовні екологічні дослідження природних умов та екзогенних процесів басейну. Однією з ключових проблем регіону є часті паводки, зокрема катастрофічні паводки 1998 та 2001 років, які мали значні екологічні та економічні наслідки. Наукова новизна наукового дослідження полягає у всебічному аналізі літературних даних, що дозволило виявити основні тенденції та прогалини у вивченні екологічного стану басейну річки Боржава. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки заходів зі збереження природних умов басейну та мінімізації негативного впливу антропогенних і природних факторів. У статті підкреслюється необхідність подальших комплексних досліджень з використанням сучасних методів геоінформаційного моделювання для прогнозування та управління екологічними ризиками в басейні річки Боржава. Результати роботи сприятимуть підвищенню ефективності природокористування та збереженню екологічної стабільності регіону, що має важливе значення для сталого розвитку Закарпатської області
ОГЛЯД СТАНУ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ БІЖЕНЦІВ
Get PDFThe article is devoted to a modern review of the state of research on psychoemotional disorders. Particular attention is paid to the coverage of modern research on post-traumatic growth of forced migrants. The goal was to provide a transparent vision of the state of research on psycho-emotional disorders and to expand the scientific concept of post-traumatic growth. The following research methods are used: theoretical – analysis, generalization, modeling. Due to the war significantly worsening psychological and somatic health indicators, a third of the affected individuals may be at risk of developing PTSD. According to data, over fifteen million Ukrainians will require psychological support, with approximately three to four million citizens eventually needing medication-based treatment. It has been established that PTSD is a common reaction after a traumatic event, the characteristic symptoms of which are stressful memories of the event, avoidance behavior, emotional numbing, and psychophysiological hyperarousal; sometimes refers to the psychopathology of temporality. According to a theoretical generalization, about a third of refugees overcome the diagnostic threshold for PTSD, depression, and anxiety. The negative impact of PTSD on body image, a significant deterioration of psychological and somatic health indicators, associated with the factors of military operations, is shown; current daily stressors fully mediate the relationship between war trauma and psychological distress. Instead, post-traumatic growth is seen as “a positive psychological change that occurs as a result of dealing with extremely difficult life circumstances”, indicators of which can be: improved closeness in relationships, awareness of new opportunities in life, a sense of increased personal power, positive spiritual changes and increased self-esteem life. Past traumatic experiences and postmigration stressors are indirectly related to posttraumatic growth (PTSD).Статтю присвячено сучасному огляду стану дослідження психоемоційних розладів. Окрему увагу приділено висвітленню сучасних досліджень із питань посттравматичного зростання вимушених мігрантів. За мету обрано надання транспарентного бачення стану досліджень психоемоційних розладів та розширення уявлення наукового концепту посттравматичного зростання. Застосовано такі методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, моделювання. Через війну значно погіршилися показники психологічного та соматичного здоров’я, у третини постраждалих це призвело до можливості розвитку ПТСР. Згідно з даними, психологічної підтримки потребуватимуть понад п’ятнадцять мільйонів українців, близько трьох-чотирьох мільйонів громадян із часом потребуватимуть призначення медикаментозного лікування. Констатовано, що ПТСР є поширеною реакцією після пережитої травмівної події, характерними симптомами якого є стресові спогади про подію, поведінка уникнення, емоційне заціпеніння та психофізіологічне гіперзбудження; подеколи входить до психопатології тимчасовості. Згідно з теоретичним узагальненням, близько третини біженців долають діагностичний поріг ПТСР, депресії та тривоги. Наведено негативний вплив ПТСР на образ тіла, значне погіршення показників психологічного та соматичного здоров’я, пов’язане з факторами воєнних дій; поточні щоденні стресори повністю опосередковують зв’язок між травмою війни та психологічним стражданням. Посттравматичне зростання натомість розглядається як «позитивна психологічна зміна, що виникає в результаті боротьби з надзвичайно складними життєвими обставинами», показниками якого можуть бути: покращення близькості у стосунках, усвідомлення нових можливостей у житті, відчуття збільшення особистої сили, позитивні духовні зміни та підвищення оцінки життя. Минулий травмівний досвід і постміграційні стресори опосередковано пов’язані з посттравматичним зростанням (ПТЗ)
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
Get PDFMaladjustment in the behavior of servicemen can be manifested both after exposure to extreme conditions and after demobilization. Maladjustment manifestations of servicemen on the battlefield can be manifested at different levels, including vegetative, affective, and asthenic. Factors affecting the quality of formation of adaptation of a serviceman on the battlefield are: immediate threat to life and health, contact with death, contemplation of it and the suffering of others, physical and psychological conditions of service, awareness of the situation, experience of being in similar extreme weather conditions and natural circumstances, the attitude of the serviceman himself to the service, the importance of the performed tasks for the individual and society, the attitude of the family to the person’s stay in the combat zone, religious beliefs, individual sensitivity and evaluation of the acquired experience. The study of manifestations of maladjustment of servicemen is an important stage in the development of a methodological apparatus aimed at improving the standard of living of Ukrainian soldiers and helping them return to life, taking into account the new acquired experience. Theoretical reasoning and empirical research allowed us to draw the following conclusions. Among the interviewed servicemen are people with different levels of intensity of combat experience. Some of the respondents were involved in long and difficult hostilities, witnessed direct violence, human suffering, provided aid to the wounded, or actually suffered injuries. This experience has a strong negative impact on the soldier’s psyche, leads to the development of adaptation disorders and post-traumatic reactions. Half of the surveyed servicemen have pronounced violations of normal adaptation to the conditions of the civilian environment. This is mostly manifested in a decrease in the general psycho-emotional background, irritability, invasion of the consciousness of the elements of the event that was traumatic, difficulty falling asleep, nightmares, change of interests and preferences, transformation of the circle of communication and change of its vector. There is a direct correlation between the intensity of the combat experience experienced by a serviceman and his post-traumatic reactions and manifestations of readaptation disorders. However, this ratio is also influenced by the personal characteristics of the warrior, such as character traits, the presence of similar experiences, sensitivity to their experiences, the strength of the nervous system, and the peculiarities of physiology.Дезадаптація у поведінці військовослужбовців може проявлятися як тільки після потрапляння в екстремальні умови, так і після демобілізації. Дезадаптивні прояви військовослужбовців на полі бою можуть проявлятися на різних рівнях, зокрема на вегетативному, афективному та астенічному. Чинниками, що впливають на якість формування адаптації військовослужбовця на полі бою є: безпосередня загроза життю та здоров’ю, контакт зі смертю, споглядання її та страждань оточуючих, фізичні та психологічні умови несення служби, обізнаність у ситуації, досвід перебування у подібних екстремальних умовах, погодні умови та природні обставини, ставлення самого військовослужбовця до несення служби, важливість виконуваних завдань для особистості та соціуму, ставлення родини до перебування особи в зоні бойових дій, релігійні переконання, індивідуальна чутливість та оцінювання набутого досвіду. Дослідження проявів дезадаптації військовослужбовців є важливим етапом розроблення методологічного апарату, спрямованого на покращення рівня життя українських воїнів та допомоги їм повернутися до життя з урахуванням нового набутого досвіду. Теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження дало змогу дійти таких висновків. Серед опитаних військовослужбовців є люди з різним рівнем інтенсивності бойового досвіду. Деякі респонденти були залучені до тривалих та важких бойових дій, стали свідками безпосереднього насильства, людських страждань, надавали допомогу пораненим або ж, власне, зазнали травмування. Цей досвід має сильний негативний вплив на психіку військового, призводить до розвитку порушень адаптації та посттравматичних реакцій. Половина опитаних військовослужбовців має яскраво виражені порушення нормальної адаптації до умов цивільного середовища. Здебільшого це проявляється у зниженні загального психоемоційного фону, роздратованості, вторгненні у свідомість елементів події, яка була травматичною, труднощах із засинанням, нічних кошмарах, зміні інтересів та вподобань, трансформації кола спілкування та зміні його вектору. Існує пряма кореляція між інтенсивністю пережитого військовослужбовцем бойового досвіду та проявами у нього посттравматичних реакцій і порушень реадаптації. Проте на це співвідношення також мають вплив особистісні характеристики воїна, такі як риси характеру, наявність подібного досвіду, чутливість до переживань них, сила нервової системи, особливості фізіології
ПСИХОГЕНЕТИЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ
Get PDFThe article considers the phenomenon of human individuality as a complex interdisciplinary problem that attracts great attention to various specialties, including psychology and genetics. It is emphasized that the dependent role of the genotype and the middle ground in the formation of various psychological and psychophysiological signs of specialness and the formation of a person’s individuality is one of the most relevant and promising directions of current psychogenetic. Based on the analysis of the problems of the influx of psychogenetic factors into the development of individual typological characteristics, it is shown that the psychogenetic approach significantly expands the reasonable roles of genetic and intermediate factors on the development of individuality. We present the results of a study based on the individuality of such psychogenetic determinants of development as temperament (genetic determinant) and directness of personality (medial determinant). It has been proven that individual-typological traits, which are determined by heredity, manifest themselves regardless of the influence of the environment, and acquired qualities are determined by genotype-environmental factors. The data of the correlation analysis are presented, as they confirm the connection between the orientation of the individual and communicative, subjectively oriented aspects of individuality, which are formed under the influence of the social environment. It has been confirmed that hereditary factors determine individuality, being refracted through the environment. The integration of temperament and personality changes primarily the properties related to social interaction, and the activation and emotional characteristics of activity are the most stable in terms of the age dynamics of genotype-environment influences. The perspective of the research is seen in conducting a longitudinal study, in which it would be possible to analyze the dynamics of genetic factors of inter-individual variability of psychological characteristics during ontogenesis.У статті розглянуто феномен індивідуальності людини як комплексна міждисциплінарна проблема, що привертає пильну увагу вчених різних спеціальностей, зокрема психології та генетики. Підкреслено, що вивчення ролі генотипу та середовища у формуванні різних психологічних та психофізіологічних ознак особистості та формування індивідуальності людини є одним з найбільш актуальних та перспективних напрямів сучасної психогенетики. На основі аналізу джерел з проблеми впливу психогенетичних факторів на розвиток індивідуально-типологічних рис особистості показано, що психогенетичний підхід суттєво розширює розуміння ролі генетичних та середовищних факторів на розвиток індивідуальності. Представлено результати дослідження впливу на індивідуальність таких психогенетичних детермінант розвитку, як темперамент (генетична детермінанта) і спрямованість особистості (середовищна детермінанта). Доведено, що індивідуально-типологічні риси, які визначаються спадковістю, проявляються незалежно від впливу середовища, а набуті якості визначаються генотип-середовищними факторами. Наведено дані кореляційного аналізу, які підтверджують зв’язок між спрямованістю особистості і комунікативними, суб’єктивно орієнтованими аспектами індивідуальності, які формуються під впливом соціального оточення. Підтверджено, що спадкові фактори визначають індивідуальність, переломлюючись через середовище. Інтеграція темпераменту та особистості змінює насамперед властивості, пов’язані із соціальною взаємодією, а активаційні та емоційні характеристики діяльності є найбільш стабільними щодо вікової динаміки генотип-середовищних впливів. Перспектива дослідження вбачається в проведенні лонгітюдного дослідження, в якому б можна було проаналізувати динаміку генетичних факторів міжіндивідуальної мінливості психологічних характеристик в ході онтогенезу
«СТУПЕНІ АКЦІОНАЛЬНОСТІ» ТА ЇХНЯ ВЕРИФІКАЦІЯ У ДІЄСЛІВНИХ МОЛОДІЖНИХ СОЦІОЛЕКТАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Get PDFThe article investigates the youth sociolect of the Ukrainian language (YSU) and its verbal characteristics, particularly actionality. YSU includes argot, jargon, colloquial speech, and slang, which perform specific functions in youth communication. The authors examine the importance of YSU as a tool for self-identification and social integration of youth, noting its dynamism and adaptability. Special attention is given to verbs, central carriers of action and state in YSU, markers of expressiveness, emotionality, and evaluative meanings. The expression and content plan of verbal youth sociolects is considered, including specific pronunciation, verbal neologisms, and various syntactic constructions. Actionality is an essential aspect of the study and occupies a central place in aspectology. Actionality describes the internal temporal structure of situations defined by the semantics of verbal lexemes and phrases and differs from the grammatical aspect. The authors emphasize the interconnection between aspect and actionality, characteristic of many languages, including Ukrainian. A classification of actional types is proposed, encompassing statives, atelic processes, telic processes, and eventives. This classification is based on dynamism, telicity, and duration parameters, allowing the analysis of actionality by dividing verbal youth sociolects into bounded and unbounded. A corpus approach is recommended to verify degrees of actionality. The frequency of verb usage is the leading indicator for determining the degree of actionality. The application of corpus linguistics enables the identification and analysis of linguistic patterns, contributing to a deeper understanding of the structure and functioning of the language. It is proposed that the impact of YSU on the development of the modern Ukrainian language, particularly its grammatical and lexical features, be investigated. The study may serve as a foundation for further linguistic research.У статті досліджуються молодіжний соціолект української мови (МСУМ) та його дієслівні характеристики, зокрема акціональність. МСУМ включає арго, жаргон, просторіччя і сленг, що виконують специфічні функції у комунікації молоді. Автори розглядають важливість МСУМ як інструменту самоідентифікації та соціальної інтеграції молоді, відзначаючи його динамічність та адаптивність. Особливу увагу приділено дієсловам, які є центральними носіями дії та стану в МСУМ, маркерами експресивності, емоційності та оцінних значень. Розглядаються план вираження і план змісту дієслівних молодіжних соціолектів, зокрема специфічна вимова, використання дієслівних неологізмів та різноманітні синтаксичні конструкції. Важливим аспектом дослідження є акціональність, яка займає центральне місце в аспектології. Акціональність описує внутрішню темпоральну структуру ситуацій, визначену семантикою дієслівних лексем та фраз, і відрізняється від граматичного аспекту. Автори підкреслюють взаємозв'язок між аспектом та акціональністю, що характерно для багатьох мов, включаючи українську. Запропоновано класифікацію акціональних типів, яка охоплює стативи, ателічні процеси, телічні процеси та евентиви. Ця класифікація базується на параметрах динамічності, телічності та тривалості, що дає змогу аналізувати акціональність шляхом поділу дієслівних молодіжних соціолектів на граничні та неграничні. Для верифікації ступенів акціональності рекомендовано використання корпусного підходу. Частота вживання дієслів є основним показником для визначення ступеня акціональності. Застосування корпусної лінгвістики дає змогу виявляти та аналізувати мовні патерни, що сприяє глибшому розумінню структури та функціонування мови. Пропонується дослідити вплив МСУМ на розвиток сучасної української мови, зокрема на її граматичні та лексичні особливості. Дослідження може стати основою для подальших лінгвістичних студій
ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ У МІЖКУЛЬТУРНОМУ РОДИННОМУ ДИСКУРСІ
Get PDFThe article is focused on the study of the principles of ensuring harmonious communication in intercultural family dialogic discourse. The study examines the key strategies for achieving mutual understanding and maintaining constructive relationships in an international marriage, where one of the couple is a native speaker of American linguistic culture, and the other is a representative of French linguistic culture, who speaks English in the marriage. The study of intercultural family communication through the prism of cooperation is becoming relevant in the context of modern globalization processes when the number of international marriages is constantly increasing in the world, which makes it necessary to ensure cooperatively directed communication between communicators belonging to different linguistic and cultural communities. Communication in intercultural families is characterized by situations of misunderstanding due to the different worldviews of the partners. The article analyzes cooperatively oriented communicative strategies used by partners in an international marriage to ensure harmonious communication. The influence of the age component on the communication of intercultural partners is taken into account by comparing the characteristics of three age groups of communicators. Particular attention is paid to the study of the role of non-verbal communication components in the organization of harmonious communication in an international marriage. Non-verbal communication plays a key role in conveying emotions and intentions, which contributes to mutual understanding between partners. The analysis of cooperatively directed communicative situations in intercultural family discourse makes it possible to identify the principles of ensuring harmonious communication. These principles include mutual respect, openness to cultural differences, empathy, and willingness to compromise. The ability of partners to adapt their communication strategies to the context of interaction and the cultural background of the interlocutor plays an important role. Successful application of the principles of harmonious communication helps to strengthen trust between partners and reduce the risk of conflict.Статтю присвячено вивченню принципів забезпечення гармонійного спілкування у міжкультурному родинному діалогічному дискурсі. Розглянуто ключові стратегії для досягнення взаєморозуміння та підтримання конструктивних відносин у міжнаціональному шлюбі, де один із членів пари є носієм американської лінгвокультури, а інший є представником французької лінгвокультури, який у шлюбі спілкується англійською мовою. Вивчення міжкультурного родинного спілкування через призму кооперації стає актуальним у контексті сучасних глобалізаційних процесів, коли у світі постійно зростає кількість міжнаціональних шлюбів, що викликає необхідність забезпечення кооперативно спрямованого спілкування комунікантів, які належать до різних лінгвокультурних спільнот. Для спілкування у міжкультурних родинах характерним є виникнення ситуацій непорозуміння через різні світобачення партнерів. У статті проаналізовано кооперативно спрямовані комунікативні стратегії, які використовуються партнерами у міжнаціональному шлюбі для забезпечення гармонійного спілкування. Ураховано вплив вікового складника на спілкування міжкультурних партнерів завдяки порівнянню особливостей трьох вікових груп комунікантів. Особливу увагу приділено вивченню ролі невербальних комунікативних компонентів в організації гармонійного спілкування у міжнаціональному шлюбі. Невербальна комунікація відіграє ключову роль у передачі емоцій та намірів, що сприяє взаєморозумінню між партнерами. Аналіз кооперативно спрямованих комунікативних ситуацій у міжкультурному родинному дискурсі дає можливість виявити принципи забезпечення гармонійного спілкування. Такі принципи включають взаємну повагу, відкритість до культурних відмінностей, емпатію, а також готовність до компромісу. Важливу роль відіграє здатність партнерів адаптувати свої комунікативні стратегії відповідно до контексту взаємодії та культурного фону співрозмовника. Успішне застосування принципів забезпечення гармонійного спілкування сприяє зміцненню довіри між партнерами та зниженню ризику конфліктних ситуацій
СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАРАТИВУ В ДИСКУРСІ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА РЕСПУБЛІКАНЦІВ
Get PDFThe article focuses on the stylistic means of personalized narrative in the discourse of Republican political leadership at the 2024 National Convention. Particular attention is paid to the concepts of narrative and narrative rhetoric in the context of discourse studies. Narrative rhetoric is viewed as the formation of beliefs and emotional reactions through the narrative's use as an instrument of influence. The personalized narratives that function in the discourse of Republican political leadership are based on personal stories and experiences, which ensures the persuasiveness and authenticity of the main messages. Based on the results of the research, two types of personalized narratives of Republican leaders are identified: the narrative of the American dream (J.D. Vance) and the narrative of confronting threats (Donald Trump). The emotional tone, audience focus, and narrative themes are characterized. The article analyses the stylistic expressive means and devices of representation of a personalized narrative in the discourse of Republican political leadership, with an emphasis on the functional aspect. The author identifies the themes of the narrative of the American dream: defense of traditional values, overcoming difficulties through the support of an important person, promotion of patriotism with the slogan “Make America Great Again”, populism and anti-elitism, economic nationalism; and the themes of the narrative of confronting threats: facing danger, physical suffering and injury, value choices, which turned out to be in line with the thematic dominants of Republican rhetoric. The linguistic and stylistic analysis has revealed that the representation of personalized narratives of the American dream and countering threats is provided by stylistic syntactic expressive means: tautology, repetition; stylistic semasiological expressive means: metaphor, epithet, metonymy, synecdoche, irony, hyperbole; stylistic syntactic devices: anaphora, parallelism; semasiological devices: antithesis, allusion. The functional properties of the studied narratives are distinguished and characterized.У статті досліджуються стилістичні особливості персоналізованого наративу в дискурсі політичного лідерства республіканців на Національній конвенції 2024. Особливу увагу приділено розгляду понять наративу та наративної риторики в контексті дискурсивних досліджень. Наративна риторика осмислюється як формування переконань і емоційних реакцій через залучення оповідей як інструменту впливу. Персоналізовані наративи, що функціонують у дискурсі політичного лідерства республіканців, базуються на особистих історіях та досвіді, що забезпечує переконливість та автентичність основних меседжів. За результатами дослідницьких розвідок виділено два типи персоналізованого наративу республіканських лідерів: наратив втілення американської мрії (Джей Ді Венса) та наратив протистояння загрозам (Дональда Трамп) і схарактеризовано емоційний тон, спрямованість на аудиторію, теми наративу. Здійснено аналіз стилістичних виразних засобів і прийомів втілення персоналізованого наративу в дискурсі політичного лідерства республіканців, з акцентом на функціональний аспект. Установлено теми наративу втілення американської мрії: захист традиційних цінностей, подолання труднощів завдяки підтримці важливої людини, сприяння патріотизму гаслом «Зробимо Америку сильною знову», популізм та антиелітизм, економічний націоналізм; та теми наративу протистояння загрозам: зіткнення з небезпекою, фізичним стражданням та пораненням, ціннісний вибір, що виявилися суголосними з тематичними домінантами республіканської риторики. Лінгвостилістичний аналіз показав, що репрезентація персоналізованих наративів втілення американської мрії та протистояння загрозам забезпечується стилістичними синтаксичними виразним засобами: тавтологія, повторення; стилістичними семасіологічними виразним засобами: метафора, епітет, метонімія, синекдоха, іронія, гіпербола; стилістичними синтаксичними прийомами: анафора, паралелізм; стилістичними семасіологічними прийомами: антитеза, алюзія. Схарактеризовані функціональні особливості досліджуваних наративів
ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНГЛОМОВНОГО РОМАНУ «ОПІВНІЧНА БІБЛІОТЕКА» МЕТА ХЕЙГА: ЛІНГВОКОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Get PDFThis scholarly investigation addresses a pertinent issue in contemporary literary studies and linguistics: the analysis of the therapeutic potential of fiction through the lens of linguoconceptual analysis. The object of study is the novel “The Midnight Library” by British author Matt Haig, examined as a representative example of modern English-language prose that engages with existential questions of human existence. The research provides a comprehensive theoretical exploration of therapeutic discourse and bibliotherapy, elucidating their correlation with the conceptual content of the analyzed novel. The central aspect of the study is the identification and detailed analysis of the dominant concept within the thematic group of ‘existential problems’ – EXISTENTIAL CRISIS. The stages of this concept’s development in the narrative structure are examined, with particular emphasis on its lexical and stylistic representation within the context of therapeutic discourse. The results demonstrate that the realization of the EXISTENTIAL CRISIS concept in “The Midnight Library” possesses significant therapeutic potential. The study reveals that the concept’s dynamics are presented through three sequential stages: crisis initiation, immersion in the crisis state, and the culminating phase of the crisis. This structure correlates with the internal evolution of the protagonist, Nora Seed, creating for the reader a model for overcoming existential crisis. The research establishes that the complex utilization of lexical and stylistic means of verbalizing of the studied concept – including scientific terminology, philosophical notions, metaphorical constructions, hyperboles, and anaphoric repetitions – enhances the emotional impact on the reader and facilitates a deeper immersion into the character’s inner world. The study concludes that “The Midnight Library” exemplifies a synthesis of artistic contemplation of existential problems and therapeutic influence on the reader. This approach not only expands the boundaries of traditional understanding of literature but also opens new perspectives for interdisciplinary research at the intersection of literary studies, linguistics, and psychology.Наша наукова розвідка присвячена дослідженню актуальної проблематики сучасного літературознавства та лінгвістики – аналізу терапевтичного потенціалу художньої літератури крізь призму лінгвоконцептуального аналізу. Об’єктом вивчення є роман британського письменника Мета Хейга «Опівнічна бібліотека», який розглядається як репрезентативний зразок сучасної англомовної прози, що звертається до екзистенційних питань людського буття. У роботі здійснено ґрунтовний теоретичний екскурс у проблематику терапевтичного дискурсу та бібліотерапії, виявлено їх кореляцію з концептуальним наповненням аналізованого роману. Центральним аспектом дослідження є виокремлення та детальний аналіз домінантного концепту тематичної групи «екзистенційні проблеми» – ЕКЗИСТЕНЦІЙНА КРИЗА. Розглянуто етапи розгортання цього концепту в наративній структурі твору, акцентуючи увагу на його лексико-стилістичній репрезентації в контексті терапевтичного дискурсу. Результати дослідження демонструють, що реалізація концепту ЕКЗИСТЕНЦІЙНА КРИЗА у романі «Опівнічна бібліотека» має потужний терапевтичний потенціал. Виявлено, що динаміка концепту представлена через три послідовні етапи: ініціація кризи, занурення у кризовий стан та кульмінаційна фаза кризи. Така структура корелює з внутрішньою еволюцією головної героїні Нори Сід, створюючи для читача своєрідну модель подолання екзистенційної кризи. Встановлено, що комплексне використання лексико-стилістичних засобів вербалізації досліджуваного концепту, зокрема наукової термінології, філософських понять, метафоричних конструкцій, гіпербол, анафоричних повторів, сприяє підсиленню емоційного впливу на читача та забезпечує глибше занурення у внутрішній світ персонажа. Зроблено висновок, що роман «Опівнічна бібліотека» є яскравим прикладом синтезу художнього осмислення екзистенційних проблем та терапевтичного впливу на читача. Такий підхід не лише розширює межі традиційного розуміння літератури, але й відкриває нові перспективи для міждисциплінарних досліджень на перетині літературознавства, лінгвістики та психології
МУЗИКА ДО П’ЄСИ МИКОЛИ КУЛІША «МИНА МАЗАЙЛО» У ТВОРЧОМУ ДОРОБКУ ІГОРЯ ГАЙДЕНКА
Get PDFThe article highlights some features of the musical and theatrical work of the modern Ukrainian artist, the representative of Kharkiv School of Composers, Ihor Haidenko. Music for theatrical productions plays an important place in the creative work of composer. He is attracted to music through words, gestures, and movement as its part. He considers his main creative task to be serving people with his art, to reproduce life's impressions, thoughts, feelings and bring them in emotional way to the listener. The dialogue between the author and the listeners is the priority task of the composer. Communicative and meaningful features of the work always come first. The composer does not associate his work with a specific direction or style. Respecting traditions, the main thing is the sense of creative freedom, originality and embrace of the idea. Ihor Haidenko works in various genres of musical and theatrical art. His first bright debut was the music for Mykola Kulish's play “Myna Mazailo”. It was written back in 1989. This play has gone through more than three hundred productions and has not lost its relevance nowadays and arouses the interest of the public. From the end of the 80s to the up-to-date moment, it plays an important place in the repertoire of one of the oldest theaters of Ukraine – the Kharkiv State Academic Ukrainian Drama Theater named after T.G. Shevchenko. Reference to Mykola Kulish's work was not accidental. Mykola Kulish had many years of fruitful cooperation with the philosophical theater-studio “Berezil”, which was headed by the talented actor and director Les Kurbas (now it is Kharkiv State Academic Ukrainian Drama Theater named after T.G. Shevchenko). In addition, the artistic reproduction of the problems of Ukrainization in the 20s and 30s of the 20th century and the national revival presented in the play “Myna Mazailo” have not lost their relevance even in the present time. This can explain the creative longevity of the work.У статті висвітлено деякі риси музично-театральної творчості сучасного українського митця, представника харківської композиторської школи Ігоря Гайденка. Музика до театральних постанов посідає вагоме місце у творчому доробку композитора. Його приваблює музика, пов’язана зі словом, жестом, рухом. Головним творчим завданням він уважає слугувати своїм мистецтвом людям, відтворювати життєві враження, думки, почуття й емоційно доносити їх до слухача. Наявність діалогу між автором і слухацькою аудиторією є пріоритетним завданням композитора. Комунікативні та змістові особливості твору завжди на першому місці. Композитор не пов’язує свою творчість із певним напрямом чи стилем. Віддаючи данину традиції, він головним уважає відчуття творчої свободи, оригінальність і неповторність задуму. Ігор Гайденко працює в різних жанрах музично-театрального мистецтва. Перший його яскравий дебют – музика до п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло». Датується вона 1989 роком. Ця п’єса витримала більше ніж триста постанов, сьогодні не втратила актуальності й викликає зацікавленість у публіки. З кінця 1980-х років і по сьогодні вона посідає вагоме місце в репертуарі одного з найстаріших театрів України – Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. Звернення до творчості Миколи Куліша не було випадковим. Микола Куліш вів багаторічну плідну співпрацю з філософським театром-студією «Березіль», який очолив талановитий актор і режисер Лесь Курбас (нині це Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка). Окрім того, представлене в п’єсі «Мина Мазайло» художнє відтворення проблем українізації у 20–30-х роках XX століття, національне відродження не втратили своєї актуальності й нині. Саме цим можна пояснити творче довголіття твору