Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ГЕОСИСТЕМА РІЧКИ ТЕТЕРІВ: ОПИС ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ ТА АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ
Get PDFThe article presents a comprehensive study of the Teteriv River geosystem as an important component of the Dnipro basin. It examines the main natural characteristics of the river system and analyzes the consequences of anthropogenic impact. The paper provides a detailed analysis of the spatial differentiation of landscape complexes along the Teteriv River from its source to mouth – from the hilly relief of the Podillia Upland to typical Polissia landscapes with sandy terraces and waterlogged floodplains. Based on monitoring research analysis, the main water quality problems of the Teteriv River have been identified, particularly the consistently high content of total iron and manganese, exceeding standards by 3.5–5.6 and 7–12.6 times respectively. A clear seasonal dynamics of pollution has been established, with a peak in the second quarter and gradual decrease in the third and fourth quarters, indicating a certain capacity of the river system for self-purification. The anthropogenic impacts on the river’s geosystem have been analyzed, primarily through the transformation of the natural hydrological regime due to the creation of a cascade of reservoirs (Chudniv, Denyshi, Vidsichne, Zhytomyr, Bilokrynytske) and numerous ponds (1,174). The article examines the main hazardous situations within the Teteriv geosystem, including catastrophic floods (April 2013) and low water levels (summer 2020), degradation of landscape complexes due to mining activities, and declining groundwater levels. Based on the SWOT analysis, the strengths and weaknesses of the Teteriv River geosystem have been identified, as well as opportunities and threats to its sustainable functioning. This allowed substantiating the need to develop comprehensive measures aimed at modernizing water management infrastructure, ecological rehabilitation of disturbed landscapes, creating an effective monitoring system, and adaptation to climate change. The research results have theoretical and practical significance for developing regional programs for ecological recovery of the Teteriv River, optimizing reservoir operation regimes, and improving the surface water quality monitoring system in the river basin.Стаття присвячена комплексному дослідженню геосистеми річки Тетерів як важливого компонента Дніпровського басейну. Розглянуто основні природні характеристики річкової системи, проаналізовано наслідки антропогенного впливу.Представлено детальний аналіз просторової диференціації ландшафтних комплексів річки Тетерів від витоків до гирла – від горбистого рельєфу Подільської височини до типових поліських ландшафтів з піщаними терасами та заболоченими заплавами. На основі аналізу моніторингових досліджень виявлено основні проблеми якості води річки Тетерів, зокрема, стабільно високий вміст заліза загального та марганцю, що перевищує нормативи у 3,5–5,6 та 7–12,6 рази відповідно. Встановлено чітку сезонну динаміку забруднення з піком у ІІ кварталі та поступовим зниженням у ІІІ та IV кварталах, що свідчить про певну здатність річкової системи до самоочищення. Проаналізовано антропогенні впливи на геосистему річки, насамперед через трансформацію природного гідрологічного режиму внаслідок створення каскаду водосховищ (Чуднівське, Денишівське, Відсічне, Житомирське, Білокриницьке) та численних ставків (1174). Розглянуто основні небезпекові ситуації в межах геосистеми Тетерева, включаючи катастрофічні повені (квітень 2013 р.) та маловоддя (літо 2020 р.), деградацію ландшафтних комплексів внаслідок гірничодобувної діяльності, зниження рівня підземних вод. На основі проведеного SWOT-аналізу визначено сильні та слабкі сторони геосистеми річки Тетерів, а також можливості та загрози для її сталого функціонування. Це дозволило обґрунтувати необхідність розробки комплексних заходів, спрямованих на модернізацію водогосподарської інфраструктури, екологічну реабілітацію порушених ландшафтів, створення ефективної системи моніторингу та адаптації до кліматичних змін. Результати дослідження мають теоретичне та практичне значення для розробки регіональних програм екологічного оздоровлення річки Тетерів, оптимізації режимів експлуатації водосховищ та вдосконалення системи моніторингу якості поверхневих вод у басейні річки
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА БІОРІЗНОМАНІТТЯ ПСАМОФІТНИХ ЛУК У ПРИРУСЛОВІЙ ЧАСТИНІ Р. ВОРСКЛА
Get PDFThe study aimed to investigate riparian psammophilous meadows in the floodplain of the Vorskla River within the Hetmanskyi National Nature Park. These communities are small in area but highly heterogeneous, characterized by significant floristic richness, diverse mycobiota, and entomofauna. Within the study sites, a mosaic structure of the herb layer and variations in the productivity of fresh phytomass (1.3–3.2 kg/m², corresponding to 30–70 c/ha of hay) were observed. The absence of economic use promotes litter accumulation, the development of juvenile native and invasive woody-shrub species, and potential successional changes. The highest floristic diversity was found in Poa pratensis–Agrostisgiganthea meadows, which retain the vertical structure of the herb layer, whereas in more productive communities, such as Carex hirta-dominated ones, the total number of species decreases but the proportion of woody seedlings increases.The mycobiota of the psammophilous meadows is characterized by a high prevalence of micromycetes, mainly obligate parasites of higher plants (powdery and rust fungi) associated with herbaceous vegetation. Among saprotrophic and hemibiotrophic micromycetes, perithecioid ascomycetes predominate, adapted to the xerophytic conditions of the habitats. Coprophilous ascomycetes developing on the feces of wild animals (hares and small rodents) constitute a separate numerical group among saprotrophs. Macromycetes are mainly represented by humicolous saprotrophic agaricoid fungi, indicating less favorable conditions for their development in psammophilous meadows.Entomological studies recorded 138 insect species from 86 families and 7 orders. Insect communities are dominated by phytophagous species, with Hemiptera, Orthoptera, and Coleoptera being the most numerous. Entomophagous species (weevils, ladybirds, predatory bugs) and pollinators, including wild bees, bumblebees, and diurnal butterflies, comprise a significant proportion, resulting in a clearly structured trophic organization of the entomofauna that reflects the high ecological heterogeneity of the communities.The obtained results highlight the important role of the riparian psammophilous meadows of the Vorskla River as refugia for biodiversity conservation. Maintaining these ecosystems requires targeted conservation measures and the regulation of successional processes, which will contribute to the preservation of natural complexes and enhance the recreational value of the Hetmanskyi National Nature Park.Метою дослідження було вивчення прибережних псамофітних лук у заплаві річки Ворскла в межах Гетьманського національного природного парку. Ці угруповання являють собою невеликі за площею, але високо мозаїчні ділянки, які вирізняються значним флористичним багатством, різноманіттям мікобіоти та ентомофауни. У межах досліджуваних територій визначено мозаїчну структуру травостою та варіації продуктивності сирої фітомаси (1,3–3,2 кг/м²), що відповідає 30–70 ц/га сіна. Відсутність господарського використання сприяє накопиченню підстилки, формуванню підросту аборигенних та інвазійних деревно-чагарникових видів і зумовлює потенційні сукцесійні зміни. Найбільше флористичне різноманіття виявлено на тонконогово-гігантськомітлицевих луках, які зберігають вертикальну структуру травостою, тоді як на більш продуктивних угрупованнях, зокрема шорсткоосокових, загальна кількість видів зменшується, проте зростає частка підросту деревних рослин.Мікобіота псамофітних лук характеризується високою представленістю мікроміцетів, переважно облігатних паразитів вищих рослин (борошнисторосяних та іржастих грибів), асоційованих із трав’янистою рослинністю. Серед сапротрофних і гемібіотрофних мікроміцетів чисельно переважають перитеціоїдні сумчасті гриби, адаптовані до ксерофітних умов біотопів. Окрему чисельну групу серед сапротрофів становлять копрофільні сумчасті гриби, що розвиваються на посліді диких тварин (зайців та дрібних гризунів). Макроміцети представлені переважно гумусовими сапротрофами з числа агарикоїдних грибів, що свідчить про менш сприятливі умови для їх розвитку на псамофітних луках.Ентомологічні дослідження зафіксували 138 видів комах із 86 родин та 7 рядів. Ентомокомплекси характеризуються домінуванням фітофагів, серед яких найчисельнішими є представники Hemiptera, Orthoptera та Coleoptera. Значну частку складають ентомофаги (туруни, сонечка, хижі клопи) та запилювачі, включно з дикими бджолами, джмелями та денними метеликами, що формує чітко виражену трофічну структурованість ентомофауни та відображає високу екологічну мозаїчність угруповань. Отримані результати підкреслюють важливу роль прибережних псамофітних луків річки Ворскла як осередків збереження біорізноманіття. Підтримання стану цих екосистем потребує цілеспрямованих заходів охорони та регуляції сукцесійних процесів, що сприятиме збереженню природних комплексів та підвищенню рекреаційної привабливості Гетьманського національного природного парку
ГРУПОВА АРТТЕРАПІЯ В ПОДОЛАННІ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ
Get PDFThe article considers group art therapy as an effective method of psychocorrection of aggressive behavior of adolescents, based on the use of non-verbal self-expression to transform destructive emotions. The main mechanisms of the influence of art therapy on emotional regulation, reducing the level of aggression, developing social skills and adapting the individual to interpersonal relationships are determined. The key stages of the therapeutic process are analyzed, in particular, the formation of a safe space, stimulating emotional expression, reflective understanding of one's own experiences and integrating new experience into everyday behavior. Special attention is paid to the role of group dynamics in the therapeutic process, which contributes to the formation of trust, the development of empathy, reducing the level of social tension and awareness of one's own emotional state. Group art therapy allows adolescents not only to express aggressive impulses through creativity, but also to rethink their destructive reactions, replacing them with constructive interaction strategies. The use of such methods as drawing, collage and theater helps to process internal conflicts, reduce anxiety and tension, and develop alternative ways of communication. Artistic and creative activity in the structure of therapy contributes to a deeper awareness of one's own emotional states, which allows for the formation of more adaptive ways of responding and the development of self-regulation skills. The features of the socio-psychological impact of group art therapy on individuals with aggressive behavioral tendencies are studied, in particular its ability to model socially acceptable behavioral patterns and create a positive experience of cooperation. The importance of metaphorical images and symbolic forms of expression for rethinking conflict situations and the formation of alternative response strategies is emphasized.У статті розглядається групова арттерапія як ефективний метод психокорекції агресивної поведінки підлітків, що базується на використанні невербального самовираження для трансформації деструктивних емоцій. Визначаються основні механізми впливу арттерапевтичної діяльності на емоційну регуляцію, зниження рівня агресії, розвиток соціальних навичок та адаптацію особистості до міжособистісних відносин. Аналізуються ключові етапи терапевтичного процесу, зокрема формування безпечного простору, стимулювання емоційного вираження, рефлексивне осмислення власних переживань та інтеграція нового досвіду у повсякденну поведінку. Особлива увага приділяється ролі групової динаміки у терапевтичному процесі, що сприяє формуванню довіри, розвитку емпатії, зниженню рівня соціальної напруги та усвідомленню власного емоційного стану. Групова арттерапія дозволяє підліткам не лише виражати агресивні імпульси через творчість, а й переосмислювати свої деструктивні реакції, замінюючи їх конструктивними стратегіями взаємодії. Застосування таких методів, як малювання, колаж та театралізація, сприяє опрацюванню внутрішніх конфліктів, зниженню рівня тривожності та напруги, а також розвитку альтернативних способів комунікації. Художньо-творча діяльність у структурі терапії сприяє глибшому усвідомленню власних емоційних станів, що дозволяє формувати більш адаптивні способи реагування та розвитку навичок саморегуляції. Досліджуються особливості соціально-психологічного впливу групової арттерапії на осіб з агресивними поведінковими тенденціями, зокрема її здатність моделювати соціально прийнятні моделі поведінки та створювати позитивний досвід співпраці. Підкреслюється значення метафоричних образів та символічних форм вираження для переосмислення конфліктних ситуацій та формування альтернативних стратегій реагування
САМОЕФЕКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ – МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of the concepts of “self-efficacy”, “personal self-efficacy”, “professional self-efficacy”.It is determined that the features of self-efficacy at different life stages have their own specifics, determined by the social situation of human development, leading activity, and psychological neoplasms. The results of modern research are analyzed, according to which the adolescent period is an age stage where issues of self-efficacy become relevant. Researchers associate this with professional self- determination, the formation of professional competence, and opportunities for successful personal and professional self-realization. It is determined that the development and formation of self-efficacy ensures the development of adaptation strategies, personal changes of a human. The concept of “professional self-efficacy” is analyzed as the awareness by a specialist of the possibilities of solving complex professional situations on the basis of formed competencies and mobilization of professional abilities. Professional self-efficacy is formed during students’ training, the implementation of practice tasks. The following types of self-efficacy of future psychologists were analyzed - activity, communicative, personal. It was determined that personal self-efficacy indicates the presence of professionally important qualities of a person and confidence in the ability to perform professional tasks. Psychological and pedagogical conditions for the successful development of personal self-efficacy of future psychologists have been identified, namely: development of students’ reflective abilities; development of professionally important personal qualities; strengthening of a positive professional self-attitude; formation of components of a professional “self-concept”; formation of confidence in professional potential.У статті проаналізовані поняття «самоефективність», «особистісна самоефективність», «професійна самоефективність». Визначено, що особливості самоефективності на різних етапах життя мають свою специфіку, обумовлені соціальною ситуацією розвитку людини, провідною діяльністю, психологічними новоутвореннями. Проаналізовані результати сучасних досліджень, згідно яким юнацький період – віковий етап де актуалізуються питання самоефективності. Це пов’язується дослідниками з професійним самовизначенням, формуванням професійної компетентності, можливостей успішної особистісної і професійної самореалізації. Визначено, що розвиток і формування самоефективності забезпечує вироблення стратегій адаптації, особистісні зміни людини. Проаналізовано поняття «професійної самоефективності» як усвідомлення фахівцем можливостей вирішення складних професійних ситуацій на основі сформованих компетенцій і мобілізації професійних здібностей. Професійна самоефективність формується під час навчання студентів, здійснення завдань практики. Проаналізовані такі види самоефективності майбутніх психологів – діяльнісна, комунікативна, особистісна. Визначено, що особистісна самоефективність свідчить про наявність професійно-важливих якостей людини і впевненості в можливостях виконання завдань професійної діяльності. Визначені психолого-педагогічні умови успішного розвитку особистісної самоефективності майбутніх психологів, а саме: розвиток рефлексивних здібностей студентів; розвиток професійно-важливих особистісних якостей; зміцнення позитивного професійного самоставлення; формування складових професійної «Я-концепції»; формування впевненості у професійному потенціалі
АПРОБАЦІЯ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ФРУСТРОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Get PDFThe article presents the results of testing the author’s questionnaire for diagnosing professional frustrated personality. The relevance of the study is due to the limited number of Ukrainian-language tools for diagnosing personality characteristics as a subject of professional activity and the shortage of methods for studying crises in the professional development of a specialist.The aim of the study was to create and test the author`s questionnaire of professional frustrated personality.Frustrated personality is interpreted as a psychological characteristic of a personality, manifested in prolonged depression, disappointment, provoked by the inability to achieve the desired goal, satisfy one's needs due to obstacles or difficulties. Accordingly, professional frustrated personality of the individual arises on the basis of experiencing of a frustration in the professional sphere.The psychometric sample consisted of 597 working people with a representative distribution according to the criteria of gender, age and sphere of professional activity, which generally corresponds to the general population of Ukrainian society. The content reliability of the methodology items was tested using Cronbach’s alpha, which is 0.768, which is a sufficient indicator. Retest reliability was determined by re-surveying after 3 weeks and using correlation analysis, with the Pearson coefficient being 0.721. The validity of the method was determined by means of factorization (the explained variance is 66.627%) and correlation analysis with the indicators of the method of professional self-efficacy, where the Pearson coefficient is r= - 0.619. Standardization of the method involved the development of three levels of professional frustrated personality of the individual with the corresponding numerical ranges. Psychometric testing of the method of diagnosing professional frustration of the individual demonstrated sufficient indicators of reliability and validity of this questionnaire.У статті викладено результати апробації авторської методики діагностики професійної фрустрованості особистості. Актуальність дослідження зумовлена обмеженою кількістю українськомовних інструментів діагностики характеристик особистості як суб’єкта професійної діяльності та дефіцитом методик вивчення криз професійного розвитку фахівця.Метою дослідження постали розроблення й апробація авторської методики діагностики професійної фрустрованості особистості. Фрустрованість тлумачиться як психологічна характеристика особистості, що проявляється у тривалому пригніченні, розчаруванні, спровокованими неможливістю досягнути бажаної мети, задовольнити свої потреби через перешкоди або труднощі. Відповідно, професійна фрустрованість особистості виникає на підґрунті переживання особистістю стану фрустрації у професійній сфері.Психометричну вибірку склали 597 працюючих осіб з репрезентативним розподілом за критеріями статі, віку та сфери професійної діяльності, що загалом відповідає генеральній сукупності українського суспільства. Змістова надійність пунктів методики перевірена застосуванням альфа Кронбаха, який становить 0,768, що є достатнім показником. Ретестова надійність визначена шляхом повторного опитування через 3 тижні та застосуванням кореляційного аналізу, при цьому коефіцієнт Пірсона становить 0,721. Валідність методики визначена засобами факторизації (пояснена дисперсія становить 66,627%) та кореляційного аналізу із показниками методики професійної самоефективності, де коефіцієнт Пірсона становить r= -0,619. Стандартизація методики передбачала розроблення трьох рівнів професійної фрустрованості особистості з відповідними числовими діапазонами та описовими характеристиками. Психометрична перевірка методики діагностики професійної фрустрованості особистості засвідчила достатні показники надійності та валідності цього діагностичного інструменту
САМОСВІДОМІСТЬ ПІДЛІТКІВ У КРИЗОВИХ УМОВАХ: ВИКЛИКИ ВІЙНИ
Get PDFThe article examines the problem of forming adolescents' self-awareness in wartime. The influence of socio-economic and political factors on the process of personality formation, especially in times of instability and crisis situations, is considered. It is determined that war is a powerful stressor that forces adolescents to reconsider their life orientations, adapt to new realities and search for meaning in the changed conditions of existence. Particular attention is paid to the structure of self-consciousness, which includes cognitive, emotional, social and moral and value components. It is emphasised that in times of war, traditional mechanisms of identity formation (social interaction, stable environment, family and peer support) undergo significant transformations. Adolescents may face the problems of loss of stability, psychological stress, social isolation, changes in value orientations and accelerated maturation. Psychodiagnostic methods were used in the study: ‘The Self-Consciousness Inventory (G. Butler and G. Haig) and the Eysenck Personality Inventory (EPI). The correlation analysis using Pearson's criterion in the SPSS Statistics software showed a positive relationship between the level of self-awareness and the level of neuroticism (0.88). This suggests that adolescents with high self-awareness are more sensitive to their own emotional states, which can increase the risk of anxiety, depression, and stress reactions. At the same time, an adequate level of self-awareness helps to reduce negative emotional manifestations and form effective mechanisms of psychological adaptation. The findings emphasise the need to implement psychological support programmes for adolescents in crisis situations aimed at developing emotional literacy, self-regulation and coping skills. The study can serve as a basis for further research on psychological support for young people in difficult social conditions.У статті досліджується проблема формування самосвідомості підлітків в умовах воєнного часу. Розглядається вплив соціально-економічних та політичних чинників на процес становлення особистості, особливо в період нестабільності та кризових ситуацій. Визначено, що війна виступає потужним стресогенним фактором, який змушує підлітків переглядати свої життєві орієнтири, адаптуватися до нових реалій та шукати сенс у змінених умовах існування. Особливу увагу приділено структурі самосвідомості, яка включає когнітивний, емоційний, соціальний та морально-ціннісний компоненти. Підкреслюється, що в умовах війни традиційні механізми формування самосвідомості (соціальна взаємодія, стабільне середовище, підтримка родини та однолітків) зазнають значних трансформацій. Підлітки можуть стикатися з проблемами втрати стабільності, психологічного стресу, соціальної ізоляції, зміни ціннісних орієнтацій та прискореного дорослішання. У дослідженні використано психодіагностичні методики: «Методика діагностики самосвідомості» (Г. Батлер і Г. Хайг) та Особистісний опитувальник Г. Айзенка (EPI). Проведений кореляційний аналіз за критерієм Пірсона у програмі «SPSS Statistics» показав позитивний зв'язок між рівнем самосвідомості та рівнем нейротизму (0,88). Це свідчить про те, що підлітки з високою самосвідомістю мають підвищену чутливість до власних емоційних станів, що може підвищувати ризики тривожності, депресії та стресових реакцій. Водночас адекватний рівень самосвідомості сприяє зниженню негативних емоційних проявів і формуванню ефективних механізмів психологічної адаптації. Отримані результати підкреслюють необхідність впровадження психологічних програм підтримки підлітків у кризових ситуаціях, спрямованих на розвиток емоційної грамотності, саморегуляції та навичок подолання стресу. Дослідження може слугувати основою для подальших наукових розвідок щодо психологічного супроводу молоді у складних соціальних умовах
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ У ПРИФРОНТОВИХ РЕГІОНАХ
Get PDFThe article examines the issue of the formation and development of communicative abilities in adolescents living in frontline regions. Through interaction with peers and adults, adolescents realize various aspects of communicative processes, including information exchange, enhancement of interaction skills, development of empathy, establishment of contacts with individuals of the opposite sex, assimilation of gender roles, achievement of independence from adults, and improvement of communicative culture. Based on an analysis of scientific literature, it is established that the development of adolescents’ communicative skills occurs during a period of age-related crisis, which, according to researchers, is driven by the discrepancy between adolescents’ subjective sense of adulthood and their actual capabilities. The study presents the results of empirical research concerning adolescents in frontline areas who regularly face shelling, disruptions in electricity and heating, communication breakdowns, and infrastructure destruction. The findings indicate that communicative skills facilitate the achievement of communicative goals, self-expression, and social adaptation. These skills encompass the ability to articulate thoughts clearly, listen attentively, ask questions, interpret nonverbal cues, resolve conflicts, and collaborate effectively. The development of communicative abilities is particularly crucial during adolescence, a period dominated by intimate-personal communication and driven by the needs for self-assertion, recognition as an adult, and popularity among peers. In frontline regions, these processes are hindered by psychological stress caused by shelling, destruction, and restricted interactions with others. The empirical study revealed that most surveyed adolescents in frontline regions exhibit a satisfactory level of sociability but a low level of development in communicative abilities. Based on these findings, it is concluded that targeted efforts are necessary to develop communicative skills to enhance social adaptation and psychological well-being among these adolescents.Стаття досліджує проблему формування та розвитку комунікативних здібностей підлітків у прифронтових регіонах. Спілкування з однолітками та дорослими дозволяє підліткам реалізовувати такі аспекти комунікативних процесів: обмін інформацією, вдосконалення навичок взаємодії, розвиток емпатії, встановлення контактів із представниками іншої статі, засвоєння гендерних ролей, досягнення незалежності від дорослих, підвищення комунікативної культури. На основі аналізу наукової літератури, констатовано, що розвиток комунікативних навичок підлітків припадає на період вікової кризи, яка, за поясненнями науковців, зумовлена розбіжністю між суб’єктивним відчуттям дорослості та їхніми реальними можливостями. У роботі наведено результати емпіричного дослідження, що стосується підлітків із прифронтових зон, які постійно стикаються з обстрілами, перебоями в електро- та теплопостачанні, порушеннями зв’язку, руйнуванням інфраструктури. Дослідження показало, що комунікативні навички сприяють досягненню комунікативних цілей, самовираженню та соціальній адаптації. Ці навички охоплюють уміння чітко висловлювати думки, слухати співрозмовників, ставити запитання, інтерпретувати невербальні сигнали, вирішувати конфлікти та співпрацювати. Розвиток комунікативних здібностей особливо важливий у підлітковому віці, коли переважає інтимно-особистісне спілкування, а основними потребами є самоствердження, визнання як дорослого, популярність серед однолітків. У прифронтових регіонах ці процеси ускладнені психологічним стресом через обстріли, руйнування, обмеження спілкування з іншими. Емпіричне дослідження встановило, що більшість опитаних підлітків із прифронтових регіонів мають задовільний рівень комунікабельності, але низький рівень розвитку комунікативних здібностей. На основі отриманих даних зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого розвитку комунікативних навичок для покращення соціальної адаптації та психологічного стану підлітків
ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ У РАННЬОМУ ДОРОСЛОМУ ВІЦІ
Get PDFThe article provides a comprehensive and comprehensive analysis of gender characteristics of emotional maturity in early adulthood, as well as determining their significant impact on the psychological well-being of individuals. The study examines the key components of emotional maturity, such as emotional self-awareness, empathy, self-control, and self-regulation, and reveals significant differences between men and women in these aspects. The results of the study show that women have a higher level of emotional sensitivity, which provides them with a deeper and more accurate recognition, awareness, and verbalization of their own emotions and the feelings of those around them. This contributes to better social adaptation, active interpersonal communication, and the formation of deep relationships, which plays an important role in maintaining their psychological balance. Men, on the other hand, possess characteristic emotional balance, stability, and restraint, which help them function effectively under stress and emotional strain. However, the reduction in the verbalization of their feelings and emotional experiences creates obstacles to receiving the necessary emotional support, which can negatively affect their psychological health and cause internal conflicts. The author of the article also consider a wide range of biological factors that influence the formation of gender differences in the emotional sphere–hormonal regulation and brain organization, which provide the neurophysiological basis for emotional responses. Considerable attention is paid to sociocultural influences, among which social norms, stereotypes, traditions, as well as upbringing and socialization of the individual through family, educational, and cultural institutions play a central role. They form specific patterns of emotional behavior, reinforce role models and expectations that determine different approaches of men and women to managing emotions. The study emphasizes the importance of considering differentiated stress response strategies: women are more likely to resort to emotional introspection and internal reflection, which increases their vulnerability to anxiety and depression. Men mostly implement externally oriented reactions–aggression, irritability, avoidance, or denial of emotional experiences, which can lead to the accumulation of psycho-emotional tension and chronic stress. In general, the results obtained indicate the need to introduce gender-sensitive approaches in psychological practice aimed at developing emotional maturity, optimizing emotional regulation, and forming adaptive mechanisms for overcoming stress in early adulthood. This is important for maintaining psychological well-being and improving the quality of life for both men and women in modern society.У статті проведено комплексний та всебічний аналіз гендерних особливостей емоційної зрілості у ранньому дорослому віці, а також визначено їхній суттєвий вплив на психологічне благополуччя індивідів. В роботі досліджено ключові компоненти емоційної зрілості – такі як емоційна самосвідомість, емпатія, здатність до самоконтролю і саморегуляції – і виявлено значні відмінності між чоловіками та жінками у цих аспектах. Результати дослідження демонструють, що жінки мають підвищений рівень емоційної чутливості, який забезпечує їм більш глибоке й точне розпізнавання, усвідомлення та вербалізацію власних емоцій і почуттів оточуючих. Це сприяє кращій соціальній адаптації, активній міжособистісній комунікації і формуванню глибоких взаємин, що відіграє важливу роль у підтримці їх психологічного балансу. Чоловіки, навпаки, володіють характерною емоційною врівноваженістю, стійкістю і стриманістю, що допомагають їм ефективно функціонувати в умовах стресу та емоційних навантажень. Проте зниження вербалізації власних почуттів та емоційних переживань створює перешкоди для отримання необхідної емоційної підтримки, що може негативно позначитись на їхньому психологічному здоров’ї та спричинити внутрішні конфлікти. Автор статті також розглядає широкий спектр біологічних чинників, які впливають на формування гендерних відмінностей у емоційній сфері – гормональна регуляція, організація мозку, що забезпечує нейрофізіологічні основи емоційного реагування. Значну увагу приділено соціокультурним впливам, серед яких центральну роль відіграють соціальні норми, стереотипи, традиції, а також виховання і соціалізація особистості через сімейні, освітні та культурні інституції. Вони формують специфічні патерни емоційної поведінки, закріплюють рольові моделі та очікування, що визначають різні підходи чоловіків і жінок до управління емоціями. Дослідження підкреслює важливість розгляду диференційованих стратегій стресового реагування: жінки частіше вдаються до емоційної інтроспекції і внутрішньої рефлексії, що підвищує вразливість до тривожних та депресивних станів. Чоловіки здебільшого реалізують зовнішньо орієнтовані реакції – агресію, подразливість, уникнення або заперечення емоційних переживань, що може призводити до накопичення психоемоційного напруження і хронічного стресу. Загалом, отримані результати свідчать про необхідність впровадження гендерно-чутливих підходів у психологічній практиці, спрямованих на розвиток емоційної зрілості, оптимізацію емоційного регулювання та формування адаптивних механізмів подолання стресу у ранньому дорослому віці. Це має важливе значення для підтримки психологічного благополуччя та підвищення якості життя як чоловіків, так і жінок у сучасному суспільстві
МОВНИЙ ОБРАЗ ВІДЬМИ В УКРАЇНСЬКОМУ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Get PDFThe article analyses the linguistic image of a witch as one of the key figures in the Ukrainian linguistic and cultural space. In particular, the main linguistic models of creating euphemistic designations for witches and the verbal representation of this image in the phraseology and texts of Ukrainian folklore are considered. It has been found that the image of the witch has absorbed the features of many ‘difficult’ mythological creatures with various supernatural properties that can be used for both evil and good deeds. However, only the pejorative representations of this taboo creature are actualised in the analysed genres. The study of secondary designations has led to the conclusion that, despite the fact that some of them clearly retain their euphemistic character, while others have already been erased, in conceptual terms they are all determined by the beliefs of Ukrainians about the typological features of the witch in particular and the supernatural world in general. Most nationally oriented expressions and sayings with the component witch are based on archaic Ukrainian perceptions of her as an evil and terrible woman who harms people and their households. The witch protection spells were strongly influenced by the Christian cultural tradition, which led to the modification of the original texts and was reflected in all their structural elements. Key features of apotropaic texts, as represented in proverbs and incantations against witches, include knowing the name of a taboo creature, neutralizing evil forces, establishing contact between two worlds, fulfilling an impossible condition, and using a special cumulative epithet, among others. The collection of mythological beliefs about the witch, as reflected in Ukrainian folk tales, makes it possible to reconstruct an essential fragment of the Ukrainian linguistic worldview.У статті проаналізовано мовний образ відьми як один із ключових в українському лінгвокультурному просторі. Зокрема, розглянуто основні лінгвістичні моделі творення евфемістичних номінацій на позначення відьми та вербальну репрезентацію означеного образу у фразеології та текстах української усної народної словесності. Зʼясовано, що образ відьми увібрав ознаки багатьох «непростих» міфологічних істот, що мають різні надприродні властивості та можуть використовувати їх як для злих, так і для добрих справ. Проте в аналізованих жанрах актуалізується лише пейоративна характеристика відьми. Дослідження вторинних номінацій дозволило дійти висновків, що, незважаючи на те, що одні з них виразно зберігають свій евфемістичний характер, інші вже належать до стертих евфемізмів, у концептуальному плані всі вони детермінуються властивими для українців віруваннями про типологічні ознаки як відьми зокрема, так і надприродного світу в цілому. Підставою для появи більшості національно орієнтованих сталих виразів і примовок із компонентом відьма стали архаїчні уявлення українців про неї як злу і страшну жінку, яка шкодить людині та її господарству. Оберегові замовляння від відьом зазнали виразного впливу християнської культурної традиції, що зумовило модифікацію первісних текстів і виявилося в усіх їх структурних елементах. Знання імені табуйованої істоти, нейтралізація злих сил, встановлення контакту між двома світами, виконання нездійсненної умови, уживання спеціального кумулятивного епітета тощо, репрезентоване в примовках і замовляннях від відьом, є характерними засобами творення апотропеїчного сакрального тексту. Сукупність міфологічних уявлень про відьму, втілена в українських народних казках, дозволяє відтворити посутній фрагмент української мовної картини світу
ОБРАЗ КАССАНДРИ У НІМЕЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХХ СТ. (Г.Е.НОССАК, В. ВУЛФ)
Get PDFThe article examines the peculiarities of representing the image of Cassandra in the works of German writers of the 20th century, G.E. Nossack and K. Wolf. Notably, in their creative practice this image is actualized within the context of political and economic cataclysms.In G.E. Nossack’s short story «Cassandra» the narrative line of Agamemnon and Cassandra mirrors that found in the works of ancient tragedians. The writer projects the tragedy of the fallen Agamemnon and his captive Cassandra onto life in post-war Europe.By uniquely reinterpreting the ancient myth, the author constructs his own philosophical concept of life.In K. Wolf’s novella «Cassandra», the image of the ancient prophetess acquires symbolic traits of a woman searching for herself in a society where she feels both uncomfortable and unsafe. The most striking manifestation of tragedy is the scene in which Achilles kills Troilus; here, not only is the tragic fate of the seer – whom no one believed – revealed, but the author also issues a caution to humanity regarding the threat of nuclear war. K. Wolf’s narrative of Cassandra’s life is a tale of how one can destroy oneself as an individual, losing one’s own identity. The writer interprets the plot of the ancient myth quite freely, offering the reader her own distinctive reconstruction.Understanding her work does not require prior knowledge of the original source; the novella can be regarded as a fully complete, self- contained story that does not demand additional background or interpretation.G.E. Nossack’s short story appeals not only to the recipient’s historical experience but also to their knowledge of mythology, forming the basis of an intertextual play with the reader. The story is characterized by deep psychological insight; the author strives to “read” signs of reality within the mythological plot, thereby actualizing it. The work possesses a distinctly subjective-lyrical form, and its spatial-temporal organization is quite complex. It is precisely through the universality of the myth of Cassandra that parallels are drawn between the Trojan War and World War II. A certain analogy can be observed between the fall of Ilion and Berlin.У статті розглянуто особливості репрезентації образу Кассандри у творах німецьких письменників ХХ ст. Г.Е.Носсака й К.Вольф. Характерним є те, що в їхній творчій практиці цей образ актуалізується у контексті політичних та економічних катаклізмів.В оповіданні «Кассандра» Г.Е. Носсака сюжетна лінія Агамемнон і Кассандра є такою ж, як і в творах античних трагіків. Трагедію загиблих Агамемнона та його полонянки Кассандри письменник проєктує на життя у післявоєнній Європі. Самобутньо переосмислюючи античний міф, автор вибудовує власну філософську концепцію життя.Образ античної пророчиці у повісті «Кассандра» К. Вольф набуває символічних рис жінки, яка шукає себе у суспільстві, в якому її некомфортно й небезпечно. Найвиразнішим проявом трагізму є сцена вбивства Ахіллесом Троїла, в ній не тільки розкривається трагічна доля провісниці, якій ніхто не вірив, але й проявнюється авторське застереження людству перед загрозою ядерної війни. Історія життя Кассандри К.Вольф – це розповідь про те, як можна себе зруйнувати як особистість, утратити власне «я». Письменниця досить вільно інтерпретує сюжет античного міфу, пропонуючи читачеві його своєрідну реконструкцію. Для розуміння її твору не потрібне знання першоджерела, повість може розглядатися як цілком завершена, замкнута в собі історія, яка не потребує додаткових знань чи тлумачень. Оповідання Г.Е.Носсака апелює не тільки до досвіду реципієнта щодо історії, але також і до його знань міфології, на чому будується інтертекстуальна гра з читачем. Оповіданню притаманний глибокий психологізм, автор прагне «прочитати» в міфологічному сюжеті ознаки реальності, актуалізувати його. Твір має виразно суб’єктивно-ліричну форму, його просторово-часова організація є доволі складною. Саме на універсальності міфу про Кассандру вибудовуються паралелі між Троянською війною та Другою світовою війною. Простежується певна паралель між взяттям Іліону та Берліна