Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ЖИТТЄВІ НАВИЧКИ ЯК СКЛАДОВА ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
No full textCompetency-based education involves the integration of knowledge, skills, and abilities into students’ experiences in order to transform them into relevant competencies. Life skills are considered as a component of a person’s holistic life competencies. In correctional psychopedagogy, the following terms are used as synonyms for life skills: «social competence», «social skills», «social and labor skills», «vital skills», «life competence». The formation of life skills in students with intellectual disabilities occurs in the educational process based on educational material. Thanks to the competency-based approach, students have the opportunity to simultaneously study new material, learn to reason, act practically, look for effective ways to solve problem situations, and establish interaction with peers. Mastering practical life skills is provided for in the correctional and developmental component of education for children with special needs. For students with intellectual disabilities, life skills are very important as they contribute to their adaptation to independent living and social integration. The publication highlights the features of the formation of life skills in students with intellectual disabilities: determining the content of life skills should be based on the characteristics of the psychophysical development of children, the degree of their impairment, existing complications, and the level of support; the life skills of this category of children are not formed by imitation, but require special corrective pedagogical influence; life skills should be formed in a coordinated manner in the system: in lessons through the implementation of correctional goals, in correctional and developmental classes, during educational work, in the process of implementing regime moments; consolidating life skills in students with intellectual disabilities should be carried out not only at school, but also in the family; parents should be taught techniques for building life skills in children. The urgency of the problem requires targeted training of specialists to implement these tasks in professional activities.Компетентнісна освіта передбачає інтеграцію в досвіді учнів знань, вмінь і навичок задля трансформації їх у відповідні компетентності. Життєві навички розглядають як складову цілісних життєвих компетентностей особистості. В корекційній психопедагогіці як синоніми життєвих навичок вживаються терміни: «соціальна компетентність», «соціальні навички», «соціально-трудові навички», «життєво необхідні вміння і навички», «життєва компетентність». Формування життєвих навичок в учнів з ІП відбувається в освітньо-виховному процесі на основі навчального матеріалу, який моделює створення вагомих для цих дітей життєвих ситуацій. Завдяки компетентнісному підходу учні мають змогу одночасно вивчати новий матеріал, навчатися міркувати, практично діяти, шукати ефективні способи вирішення проблемних ситуацій, налагоджувати взаємодію з однолітками. Оволодіння практичними життєвими навичками передбачено передусім у корекційно-розвитковій складовій освіти дітей з ООП. Для учнів з ІП життєві навички є дуже важливими, оскільки сприяють їхній адаптації до самостійного життя та суспільній інтеграції. У публікації виділено особливості формування життєвих навичок в учнів з ІП: визначення змісту життєвих навичок має ґрунтуватися на особливостях психофізичного розвитку дітей, ступеня їхнього порушення, наявних ускладнень, рівня підтримки; життєві навички цієї категорії дітей не формуються за наслідуванням, а потребують спеціального корекційно педагогічного впливу; життєві навички мають формуватися узгоджено в системі: на уроках через реалізацію корекційних цілей, на корекційно-розвиткових заняттях, під час виховної роботи, в процесі виконання режимних моментів; закріплення життєвих навичок в учнів з ІП має здійснюватися не лише в школі, а й у сім’ї; батьків слід навчити прийомам формування життєвих навичок у дітей. Актуальність проблеми потребує цілеспрямованої підготовки фахівців до реалізації цих завдань у професійній діяльності
КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ ЛОГОПЕДІВ ДО РОБОТИ З ГЕТЕРОГЕННИМИ ГРУПАМИ ДІТЕЙ
Get PDFThe article presents a comprehensive investigation into speech therapists’ preparedness for working with diverse groups of students in the context of inclusive education. The authors meticulously analyze a range of factors influencing the effectiveness of pedagogical interaction in this context. Specifically, the article examines the definitions of “heterogeneity” and “heterogeneous group in school”, providing a crucial foundation for further research. A distinct focus is placed on the structure of a speech therapist’s preparedness for working with heterogeneous groups, encompassing eight key components. These include theoretical training, pedagogical methods and techniques, language aspects, psychological readiness, communication skills, technologies and innovations, collaboration with other professionals, and personal development. Each of these components delineates crucial aspects of a speech therapist’s readiness to work in an inclusive environment. The study identifies three levels of preparedness among speech therapists for pedagogical interaction with heterogeneous groups of students – low, medium, and high. To assess these levels, four criteria are utilized: motivational, informational-cognitive, personal, and analytical. This approach allows for a detailed determination of each speech therapist’s readiness to work in heterogeneous groups and reveals the nuances of their professional competence. An additional aspect of the study addresses external and internal factors influencing the preparedness of speech therapists. External factors encompass educational system reforms, creating conditions for an inclusive paradigm and enhancing societal demand for professionals capable of effective work in inclusive settings. Internal factors pertain to the professional and personal qualities of future educators, such as tolerance, empathy, stress resistance, emotional flexibility, reflexivity, pedagogical mastery, creativity, and more. These qualities define a speech therapist’s successful performance in a heterogeneous environment.Стаття є докладним дослідженням готовності логопедів до роботи з гетерогенними групами учнів в умовах інклюзивної освіти. Автори ретельно проаналізували ряд факторів, які визначають ефективність педагогічної взаємодії в цьому контексті. Зокрема, в статті розглядається визначення понять «гетерогенність» та «гетерогенна група у школі», що становлять важливу основу для подальшого розгортання дослідження. Окремо виділяється структура готовності логопеда до роботи з гетерогенними групами, яка включає в себе вісім ключових компонентів. Це теоретична підготовка, педагогічні методи та прийоми, мовленнєвий аспект, психологічна готовність, комунікаційні навички, технології та інновації, співпраця з іншими фахівцями, і особистісний розвиток. Кожен з цих компонентів визначає важливі аспекти готовності логопеда до роботи в інклюзивному середовищі. Дослідження виокремлює три рівні готовності логопедів до педагогічної взаємодії з гетерогенними групами учнів – низький, середній та високий. Для оцінки цих рівнів використовуються чотири критерії: мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, особистісний та аналітичний. Такий підхід дозволяє детально визначити ступінь готовності кожного логопеда до роботи в гетерогенних групах та розкрити особливості їхньої професійної компетентності. Окремий аспект дослідження стосується зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на готовність логопедів. Зовнішні чинники включають реформування системи освіти, які створюють передумови для інклюзивної парадигми та підсилюють суспільний попит на фахівців, здатних ефективно працювати в умовах інклюзії. Внутрішні чинники стосуються професійно-особистісних якостей майбутнього педагога, таких як толерантність, емпатія, стресостійкість, емоційна мобільність, рефлексивність, педагогічна майстерність, творчість та інші. Ці якості визначають успішну роботу логопеда в гетерогенному середовищі
РОЗВИТОК РУХОВОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗА УЧАСТЮ РОДИН
Get PDFThe article identifies the peculiarities of the development of the motor sphere of children with intellectual disabilities with the participation of the family. It is emphasized that in a family where there is understanding, good traditions, a conscious attitude to the child's health, parents themselves create conditions for its development. These are family and household forms of recreation: morning gymnastics exercises combined with hardening and home swimming, active and sedentary games, corrective and developmental games at the home stadium, and outdoor walks at any time of the year. Among the proposed forms of work, the central place is occupied by practical classes for children together with their parents. Joint parent-child activities are organized in such a way that parents can see not only their own children, but also ‘other people's’ children. Such a shift in attention radically changes the psychology of parents. They begin to understand, compare, participate, and help other children. At the same time, a new collective mindset is formed, based on a common goal, mutual understanding, establishing contacts between children, parents, families, sharing experiences, and getting to know each other. Informal relationships, joint physical exercises, role-playing games, fairy tale games, composition games, and the process of learning movements require active participation, imagination, and creativity. Anticipation of the results of this process creates a positive emotional shift, interest, and confidence in the usefulness of this activity for both yourself and your children. An important aspect of cooperation with families raising children with intellectual disabilities is the creation of public associations of parents of such children. Thus, gradually mastering more and more movements, parents independently come to the realization that motor activity expands the child's capabilities, enriches him/her with motor skills, games that can be played at home and on the street with other family members and other children.У статті визначені особливості розвитку рухової сфери дітей з інтелектуальними порушеннями за участю родини. Наголошується на тому, що в родині, де є розуміння, гарні традиції, усвідомлене відношення до здоров’я дитини, батьки самі створюють умови для її розвитку. Це сімейні й побутові форми рекреації: вправи ранкової гімнастики в комбінації з загартуванням та домашнім плаванням, рухливі й малорухливі ігри, корекційні та розвиваючі ігри в умовах домашнього стадіону, прогулянки на свіжому повітрі в будь-який час року. Із запропонованих форм роботи центральне місце займають практичні заняття дітей разом з батьками. Спільні заняття батьків і дітей організують таким чином, щоб у полі зору батьків були не тільки свої діти, але й «чужі». Таке перемикання уваги кардинально змінює психологію батьків. Вони починають розуміти, порівнювати, брати участь, допомагати іншим дітям. При цьому формується нове колективне мислення, засноване на загальній меті, взаєморозумінні, встановленні контактів між дітьми, батьками, родинами, обмін досвідом, знайомство батьків і дітей між собою. Неформальні відносини, спільні фізичні вправи, сюжетно-рольові ігри, ігри-казки, ігри-композиції, сам процес розучування рухів вимагають активної участі, фантазії, творчості. Передбачення результатів цього процесу створює позитивне емоційне зрушення, зацікавленість, впевненість у корисності цієї діяльності як для себе, так і для дітей. Важливим аспектом співпраці із сім’ями, які виховують дітей з інтелектуальними порушеннями, є створення громадських об’єднань батьків таких дітей. Таким чином, поступово засвоюючи все нові й нові рухи, батьки самостійно приходять до усвідомлення того, що рухова активність розширює можливості дитини, збагачує її руховими уміннями, іграми, у які можна грати вдома й на вулиці з іншими членами родини, іншими дітьми
ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОРЕКЦІЙНО- РОЗВИТКОВИХ ЗАНЯТЬ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРАХ З ДІТЬМИ, ЯКІ ЗДОБУВАЮТЬ ОСВІТУ НА ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ (ПЕДАГОГІЧНИЙ ПАТРОНАЖ)
Get PDFThe article presents an analysis of the peculiarities of the use of didactic games when conducting corrective and developmental classes in inclusive resource centers. As part of the research, the documents of inclusive resource centers, lesson plans and attendance logs were analyzed, which made it possible to highlight the specifics of the use of didactic games for the development of speech and cognitive processes in children with special educational needs (SEN). Children studying under pedagogical patronage can receive correctional and developmental services in inclusive resource centers. Depending on the level of support and the child's needs, classes with a speech therapist teacher, a practical psychologist, a defectologist teacher, and a rehabilitation teacher can be prescribed. It has been established that children who study under pedagogical patronage and attend corrective and developmental classes at the IRC are children with complex developmental disorders (with intellectual disabilities, systemic underdevelopment of speech, ASD, disorders of the musculoskeletal system, etc.) and mostly with 4-5 levels of support. It is emphasized that didactic games are an effective means of speech development, allow to activate cognitive processes, stimulate interest in learning. The specifics of the use of didactic games for children with various types of disorders, in particular with cerebral palsy (CP), autism spectrum disorders (ASD), intellectual disabilities (IP), have been determined. Analyzed how games can be used to develop articulation, vocabulary, social skills, etc. An important aspect is an individual approach to each child. The effectiveness of using games largely depends on taking into account the specifics of development, interests and needs of each student. To achieve the maximum effect, it is necessary to select games that correspond to the child's level of development and his individual characteristics. The obtained data have practical value for specialists of inclusive resource centers, teachers, parents/legal representatives of children with special needs. The provided recommendations on the selection of games and their adaptation for children with severe disabilities can be used in remedial and developmental classes, lessons and during homework.У статті представлено аналіз особливостей використання дидактичних ігор при проведенні корекційно-розвиткових занять у інклюзивно-ресурсних центрах. В рамках дослідження були проаналізовані документи інклюзивно-ресурсних центрів, плани занять та журнали обліку відвідувань, що дозволило виділити специфіку застосування дидактичних ігор для розвитку мовлення та пізнавальних процесів у дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Діти, які навчаються на педагогічному патронажі можуть отримувати корекційно-розвиткові послуги у інклюзивно-ресурсних центрах. В залежності від рівня підтримки та потреб дитини можуть бути прописані заняття з вчителем-логопедом, практичним психологом, вчителем- дефектологом, вчителем-реабілітологом. Встановлено, що діти які навчаються на педагогічному патронажі та відвідують корекційно-розвиткові заняття в ІРЦ – це діти зі складними порушеннями розвитку (з інтелектуальними порушеннями, системним недорозвитком мовлення, РАС, порушеннями опорно-рухового апарату тощо) та переважно з 4 – 5 рівнем підтримки. Підкреслено, що дидактичні ігри є ефективним засобом розвитку мовлення, дозволяють активізувати пізнавальні процеси, стимулювати інтерес до навчання. Визначено специфіку використання дидактичних ігор для дітей з різними типами порушень, зокрема з дитячим церебральним паралічем (ДЦП), розладами аутистичного спектру (РАС), інтелектуальними порушеннями(ІП). Проаналізовано, як можна використовувати ігри, що розвивають артикуляцію, словниковий запас, соціальні навички тощо. Важливим аспектом є індивідуальний підхід до кожної дитини. Ефективність використання ігор значною мірою залежить від врахування особливостей розвитку, інтересів та потреб кожного учня. Для досягнення максимального ефекту необхідно підбирати ігри, які відповідають рівню розвитку дитини та її індивідуальним особливостям. Отримані дані мають практичну цінність для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, педагогів, батьків / законних представників дітей з ООП. Надані рекомендації щодо підбору ігор та їх адаптації для дітей з тяжкими порушеннями можна використовувати на корекційно-розвиткових заняттях, уроках та під час виконання домашніх завдань
СТАН ФІЗКУЛЬТУРНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ЄВРОПИ
Get PDFThe problems of physical education of children are in the field of view of the governments and societies of different countries. There is no state that would remain indifferent to the qualitative solution of this important problem, because physical education is an integral part of the education of children in preschool institutions, institutions of general secondary education and youth in institutions of higher education. Research methods – analysis and generalization of data from scientific and methodical literature, documentary materials and Internet sources. In Ireland, an educational program aimed at improving the well-being of secondary school students “Junior Cycle” has been implemented. Implementation of the “Junior cycle” program was started in 2017, and its participants were a group of students who moved from primary school to high school. In Italy, the project “Sports classes” was implemented. “Sports Classes” is a project implemented with the support of the Ministry of Education, higher education institutions and scientific institutes of Italy and the Italian National Olympic Committee. It benefits from the support of state, regional and territorial government bodies of the country, which cooperate at all levels of the project. The Latvian goal of the project “Sport for all” (Sporto visa klase) is to strengthen the role of sports in the life of society, to awaken children’s interest in regular physical exercises, and to monitor the impact of physical activity on their health. The Lithuanian social and educational project “Let’s Move” (Judekim) is a long-term campaign to inform people about the benefits of physical activity and sports, primarily dedicated to popularizing a healthy lifestyle among schoolchildren. Luxembourg’s “Active Schools” is a project aimed at increasing the level of physical activity among primary school students. The Dutch project “Together learning, excellent results” (Samen leren, goed presteren) is a case study that analyzes the experience of a primary school in The Hague, which includes physical education and physical activity in the curriculum. The status of physical education, recognized in all European countries, as the only compulsory subject of the school curriculum, which is formed mainly on body structure, activation of motor activity, development of physical qualities and health.Проблеми фізичного виховання дітей знаходяться в полі зору урядів і суспільства різних країн. Немає держави, яка залишилася б байдужою до якісного вирішення цієї важливої проблеми, адже фізичне виховання є невід’ємною частиною освіти дітей у дошкільних установах, закладах загальної середньої освіти й молоді в закладах вищої освіти. Методи дослідження – аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, документальних матеріалів та Інтернет-джерел. В Ірландії впроваджена навчальна програма «Юніорський цикл», яка спрямована на покращення самопочуття в учнів середніх класів. Реалізація програми «Юніорський цикл» (Junior cycle) почата у 2017 році, її учасниками стала група школярів, які перейшли з початкової школи в середні класи. В Італії реалізований проєкт «Спортивні класи». «Спортивні класи» – це проєкт, який реалізовується за сприяння Міністерства освіти України, вищих закладів освіти й наукових інститутів Італії та італійського національного Олімпійського комітету. Він користується підтримкою органів державного, регіонального й територіального управління країни, які співпрацюють на всіх рівнях проєкту. Латвійська мета проєкту «Спорт для всіх» (Sporto visa klase) полягає в зміцненні ролі спорту в житті суспільства, пробудженні в дітей інтересу до регулярних фізичних вправ і контролю впливу фізичної активності на стан їхнього здоров’я. Литовський соціально-просвітницький проєкт «Давайте рухатись» (Judekim) являє собою довгострокову кампанію з інформування людей про користь фізичної активності та спорту, присвячену насамперед популяризації здорового способу життя серед школярів. Люксембурзькі «Активні школи» – це проєкт, який спрямований на підвищення рівня фізичної активності серед учнів початкових шкіл. Нідерландський проєкт «Спільне навчання, відмінні результати» (Samen leren, goed presteren) являє собою ситуаційне дослідження, у рамках якого аналізується досвід початкової школи в Гаазі, який передбачає в навчальному плані заняття фізкультурою та фізичну активність. Визнаний у всіх державах Європи статус фізичного виховання як єдиного обов’язкового предмета шкільної програми спрямований переважно на тілобудову, активізацію рухової активності, розвиток фізичних якостей і здоров’я
АНАЛІЗ ПРІОРИТЕТНИХ ФОРМ І ЗАСОБІВ ФІТНЕСУ В ПРОЦЕСІ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ ЧОЛОВІКІВ МОЛОДОГО ВІКУ
Get PDFIn recent years, Ukraine has been facing a complex social, cultural, and economic situation, driven by the full-scale invasion and military aggression of the Russian Federation. This has led to socio-economic changes in society, a shift in motivations and value orientations in the system of overall social relations, and has become the main cause of prolonged psychoemotional stress affecting a significant percentage of Ukrainians. This stress influences the reduction of adaptive mechanisms that support the health and efficiency of the body. Therefore, it is crucial to address the conscious understanding of the values of health and a healthy lifestyle, adhering to the principles of health-preserving behavior. Ukrainian President Volodymyr Zelensky emphasized, “physical education and sports remain one of the directions to support human health, the health of the nation, the strength of Ukrainian men and women. Physical culture and sports education are not just entertainment today. It is one of the foundations of security...” Through theoretical analysis of scientific and methodological literature, the fundamental concepts of “fitness” were studied, and the results of scientific searches by experts in the field of physical culture and sports were analyzed. The issues of values, norms, ideals, and the philosophy of fitness were explored. To understand the essence of physical and health activities, based on various studies, fitness technologies aimed at increasing physical activity among young men were clarified and characterized. Priority forms and means of fitness in the process of physical and health training for young men were identified, and the impact of sports games was also investigated. The synthesis of various authors’ research led to the conclusion that the goal of health improvement and harmonious personal development through the implementation of various fitness technologies allows characterizing physical and health activities using game forms of sports as game fitness technology.Останніми роками в Україні складна соціальна, культурна й економічна ситуація, яка зумовлена повномасштабним вторгненням і військовою агресією російської федерації. Це призвело до соціально-економічних змін у суспільстві, зміни мотивів і ціннісних орієнтацій у системі загальносуспільних відносин, а також стало основною причиною затяжного психоемоційного стресу значного відсотка українців, що зумовлює зниження адаптаційних механізмів, які підтримують здоров’я і працездатність організму, тому важливим є питання свідомого розуміння цінностей здоров’я і здорового способу життя, дотримання принципів здоров’язбережувальної поведінки. Президент України Володимир Зеленський наголосив: «Фізичне виховання та спорт залишаються одним з напрямків підтримки здоров’я людини, здоров’я нації, міцності українців та українок. Фізична культура і спортивне виховання – це не розваги сьогодні. Це одна з основ безпеки…» У ході теоретичного аналізу наукової й методичної літератури вивчено питання основних дефініцій поняття «фітнес», проаналізовано результати наукових пошуків фахівців у сфері фізичної культури і спорту, з’ясовано проблематику, цінності норм та ідеалів і філософію фітнесу. Для розуміння сутності фізкультурно-оздоровчих занять на підставі досліджень різних авторів з’ясовано й охарактеризовано фітнес-технології, що спрямовані на підвищення рухової активності серед чоловіків молодого віку. Визначено пріоритетні форми й засоби фітнесу в процесі фізкультурно-оздоровчих занять чоловіків молодого віку, а також досліджено вплив засобів спортивних ігор. Узагальнене дослідження різних авторів дало змогу дійти висновку, що завдання оздоровлення й гармонійного розвитку особистості в процесі впровадження різних фітнес-технологій дає можливість охарактеризувати фізкультурно-оздоровчу діяльність із використанням засобів ігрових видів спорту як ігрову фітнес-технологію
СУЧАСНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
Get PDFThe aim of this research is to thoroughly study, systematize, and justify the organizational and methodological principles of healthrecreational physical activity for elderly individuals. To achieve this goal, various theoretical research methods were applied, including theoretical analysis of specialized scientific and methodological literature, documentary materials, abstraction, logical-theoretical analysis, comparative analysis, theoretical forecasting, conceptual modeling, inductive and deductive methods, synthesis method, and systematic organization method. The article highlights the prerequisites for the implementation of health-recreational physical activity among the elderly in Ukraine. The authors point out that this type of activity can be a key instrument for attracting the target audience to regular health-promoting sessions. Demographic prerequisites are associated with the expected increase in the number of elderly individuals in Ukraine by 2035. Social, psychological, personal, biological, informational, and economic aspects are identified as factors influencing the interest of the elderly in physical activity. The research emphasizes the need to develop a concept for engaging elderly people in physical activity based on scientific needs and strategic priorities. Issues such as loneliness, loss of interests, economic difficulties, and low awareness among the elderly population of Ukraine are taken into account. The article discusses organizational aspects of health-recreational physical activity for the elderly, focusing on a comprehensive approach to improving the physical and mental well-being of the target audience. Individualized programs, the use of modern technologies such as sensory devices and mobile applications, and support for group activities contribute to the successful involvement of such individuals in an active lifestyle. The importance of various methodological foundations for developing a concept for managing health-recreational physical activity is also emphasized. The research highlights the practical contribution to improving the quality of life for the elderly population and contributes to the formation of strategies for effective development of active aging.Мета дослідження полягає в ретельному вивченні, систематизації та обґрунтуванні організаційних і методологічних принципів оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку. Для досягнення мети ми застосовували різноманітні теоретичні методи дослідження. Серед них використовували теоретичний аналіз спеціалізованої науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, теоретичне прогнозування, концептуальне моделювання, індуктивний і дедуктивний методи, метод синтезу, а також метод систематизації. Стаття висвітлює передумови впровадження оздоровчо-рекреаційної фізичної активності серед осіб похилого віку в Україні. Автори вказують, що цей вид діяльності може бути ключовим інструментом для привертання цільової аудиторії до регулярних оздоровчих занять. Демографічні передумови пов’язані з очікуваним зростанням кількості осіб старшого віку в Україні до 2035 року. Соціальні, психологічні, особистісні, біологічні, інформаційні й економічні аспекти визначені як фактори, що впливають на інтерес осіб похилого віку до фізичної активності. Дослідження акцентує увагу на необхідності розроблення концепції залучення людей похилого віку до рухової активності, базованої на наукових потребах і стратегічних пріоритетах. Зокрема, ураховуються проблеми самотності, утрати інтересів, економічні труднощі й низький рівень поінформованості старшого населення України. У статті розглядають організаційні аспекти оздоровчо-рекреаційної рухової активності для людей похилого віку, зосереджуючись на комплексному підході до поліпшення фізичного та психічного благополуччя цільової аудиторії. Індивідуалізація програм, використання сучасних технологій, таких як сенсорні пристрої та мобільні додатки, і підтримка групових занять сприяють успішному залученню таких осіб до активного способу життя. Значення різного методологічного підґрунтя для розроблення концепції управління оздоровчо-рекреаційною руховою активністю також указується. Дослідження підкреслює практичний внесок у підвищення якості життя старшого населення та сприяє формуванню стратегій для ефективного розвитку активного старіння
ПСИХОЛОГО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОРУПЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ
Get PDFCorruption is presented as one of the most massive and dangerous modern phenomena, the difficulty of studying which lies in its multidisciplinary nature; because corruption turns out to be a legal and economic problem only in its consequences, and in its origins it is a purely psychological and universal problem. Criteria for the classification of corruption phenomena are proposed: state, commercial and political corruption are distinguished by the subjects of corruption acts; by the frequency of corruption phenomena – episodic, systemic corruption and kleptocracy; by types of corruption – bribery, obtaining illegal income, extortion, “kickbacks”; privatization of state resources and funds; illegal appropriation; falsification, embezzlement; fraudulent misappropriation of money and property, misuse of state funds, nepotism, favoritism (appointment of relatives and friends); promotion of personal interests, conspiracy (giving preferences to individuals, conflict of interests); gifts to speed up problem solving; protection and intercession (“crushing”, perjury); abuse of power (intimidation, etc.); regulatory manipulation (falsification of elections, decision-making in favor of one or another group or person, etc.); electoral violations; extortion, clientelism and patronage etc. It is shown that corruption has pronounced psychological components, as well as sociocultural roots. In particular, it is stated that self-interested motives in corrupt behaviour can intertwine with game motives and begin to strongly determine each other. Such socio-cultural features of citizens’ attitude towards corruption as tolerance (attitude towards corruption as a ubiquitous, ineradicable and inevitable “minimum level of evil”), indifference, inconsistency and contradiction are revealed. Emphasis is placed on the socio-psychological features of culture, which create a favorable environment for corruption.Корупцію представлено як одне з наймасовіших та найнебезпечніших явищ сучасності, складність вивчення якого полягає в його мультидисциплінарності, адже корупція тільки в її наслідках виявляється проблемою правовою та економічною, а за своїми витоками вона є проблемою суто психологічною й загальнолюдською. Запропоновано критерії для класифікації корупційних явищ: за суб’єктами корупційних діянь виокремлено державну, комерційну та політичну корупцію; за частотою корупційних явищ – епізодичну, системну корупцію та клептократію; за видами корупційних діянь – хабарництво, підкуп, одержання незаконних доходів, вимагання, «відкати»; приватизація державних ресурсів та коштів; незаконне присвоєння; фальсифікація, розкрадання; привласнення грошей та майна обманним шляхом, зловживання під час використання державних фондів, розтрати; непотизм, або кумівство, фаворитизм (призначення на посади родичів та друзів); просування особистих інтересів, змова (надання преференцій окремим особам, конфлікт інтересів); подарунки для прискорення розв’язання проблем; захист та заступництво («кришування», лжесвідчення); зловживання владою (залякування тощо); маніпуляції регулюванням (фальсифікація виборів, ухвалення рішень на користь тієї чи тієї групи або людини тощо); електоральні порушення; здирництво, клієнтелізм та патронаж тощо. Показано, що корупція має яскраво виражені психологічні складники, а також соціокультурне коріння. Зокрема, зазначено, що корисливі мотиви в корупційній поведінці можуть переплітатися з ігровими й починають потужно детермінувати одне одного. Розкрито такі соціокультурні особливості ставлення громадян до корупції, як толерантність (ставлення до корупції як до повсюдного, невикорінного й неминучого «мінімального рівня зла»), байдужість, непослідовність та суперечливість. Наголошено на соціально-психологічних особливостях культури, що створюють сприятливе середовище для корупції
ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Get PDFThe article presents theoretical and empirical analysis of learning motivation peculiarities of pedagogical specialties students of a higher education institution. The analyzed psychological phenomena are learning motivation, external and internal learning motivation, motivation to achieve success, the consequences of a certain learning motivation dominance for the process of social and psychological adaptation of students, which is a factor in the academic success of a higher education student, his social activity, psycho-emotional stability, satisfaction with professional training and communications in the new social system, personal development. It is noted that in the current conditions of military operations on the territory of Ukraine, the focus of attention of both teachers and s higher education has shifted, namely, from academic achievements to support and normalization of the psycho-emotional state. It is presented that the motivation peculiarities of higher education institution students affect the education quality and the formation of future specialists’ personal characteristics. The results of an empirical study of the peculiarities of learning motivation and motivation to achieve success of higher education institution students – future teachers – are presented. Factors contributing to the development of higher education students’ motivation to study at various stages have been identified: students’ awareness of near and distant learning goals; provision of scientific and methodical material for distance education; introduction of innovative teaching methods; organization and implementation of individual, consultative work; favorable psychological atmosphere of interaction, entry into professional activity. It is presented that among the tasks of higher education institutions today is the formation of students’ self-organization skills, a sense of self-efficacy, confidence in their own intellectual capabilities, as an achievement of the orientation of representatives of the teaching staff and the institution’s administration to such interaction and cooperation with the student, which contributes to the creation of a success situation in the educational process.У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз особливостей мотивації навчання студентів педагогічних спеціальностей закладу вищої освіти. Проаналізовано психологічні феномени, як-от мотивація навчання, зовнішня і внутрішня мотивація навчання, мотивація досягнення успіху, наслідки домінування певної мотивації навчання для процесу соціально-психологічної адаптації студентів, що є фактором академічної успішності здобувача вищої освіти, його соціальної активності, психоемоційної стабільності, задоволеності професійним навчанням та комунікаціями в новій соціальній системі, особистісному розвитку. Зазначено, що в сучасних умовах воєнних дій на території України як у викладачів, так і у здобувачів вищої освіти зміщено фокус уваги з академічних досягнень на підтримку й нормалізацію психоемоційного стану. Представлено, що особливості мотивації навчання студентів закладу вищої освіти позначаються на якості навчання й формуванні особистісних характеристик майбутніх фахівців. Подано результати емпіричного дослідження особливостей мотивації навчання й мотивації досягнення успіху студентів закладу вищої освіти. Визначено фактори, що сприяють розвитку мотивації навчання здобувачів вищої освіти на різних етапах: усвідомлення студентами близьких і віддалених цілей навчання; забезпечення науковим і методичним матеріалом для дистанційної форми навчання; впровадження інноваційних методів навчання; організація й здійснення індивідуальної, консультативної роботи; сприятлива психологічна атмосфера взаємодії, входження в професійну діяльність. Засвідчено, що серед завдань закладів вищої освіти на сьогодні – формування у студентів навичок самоорганізації, відчуття самоефективності, впевненості у власних інтелектуальних можливостях як здобутку орієнтації представників професорсько-викладацького складу й адміністрації закладу на таку взаємодію та співпрацю зі студентом, що сприяє створенню ситуації успіху в освітньому процесі
ЕМОЦІЙНІ ПОТРЕБИ ТА КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ДОРОСЛИХ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ
Get PDFPeople's needs change during wartime across all spheres – from personal to societal. Psychological and psycho-emotional support becomes crucial, as war leaves deep psychological and emotional scars. The drive to satisfy one's needs motivates behavior, shaping a person’s interests and actions. Defining these needs and finding effective ways to meet them is complicated by the unique psychoemotional state during war and the impact of related stress factors. The study aimed to examine coping strategies and apply an innovative approach to identifying the emotional needs of adult Ukrainians during wartime. The research was based on the methodology of the integrative model of stress coping and the search for inner stability, BASIC Ph (Mooli Lahad, Israel), along with the evaluation of emotional needs and motivation using AgileBrain (Leading Indicator Systems, USA). The findings revealed that, under stress, 60.0% of Ukrainians primarily choose actions related to cognitive coping strategies to seek inner stability and recovery, while one-third (33.3%) rely on faith and personal moral values. The least frequent choices (the last in the order of preference) are directed toward expressing emotions and feelings and seeking social support (61.7% and 65.0%, respectively). Women prefer coping strategies like faith and moral values, emotional expression, social support and connections, and physical activity more than men. The hierarchical structure of the emotional needs of modern Ukrainians during wartime, in order of decreasing emotional intensity, appears as follows: the need for self-development and self-actualization, care, safety, autonomy, and the recognition of one’s self and actions. Men show a higher activation of needs for recognition, spirituality, and the rule of law (justice) and a lower activation of the need for security compared to women. Women focus more on achieving the satisfaction of needs, while men aim to avoid obstacles that hinder their satisfaction.За часів війни потреби людей змінюються в усіх сферах – від особистих до суспільних. Важливого значення набуває психологічна та психоемоційна підтримка, адже війна залишає глибокі психологічні й емоційні травми. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів і дій. Визначення цих потреб і пошук шляхів їх ефективного задоволення ускладнено особливостями психоемоційного стану в умовах війни та впливом відповідних стресових факторів. Метою дослідження було вивчення копінг-стратегій та застосування інноваційного підходу до визначення емоційних потреб дорослих українців в умовах війни. Основою для дослідження, обрано методику інтегративної моделі подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності для людини BASIC Ph (Мулі Лахад, Ізраїль) і оцінювання емоційних потреб і мотивації людей AgileBrain (Leading Indicator Systems, США). Виявлено, що в стані стресу для пошуку внутрішньої стабільності та відновлення 60,0% сучасних українців першочергово обирають дії, що пов’язані з когнітивними копінг-стратегіями, а третина (33,3%) – вірою та власними моральними цінностями; найрідше – спрямовують свої активності на вираження емоцій і почуттів та звертаються за підтримкою до соціуму (відповідно, 61,7% та 65,0%). Жінки надають більшу перевагу таким копінг-стратегіям, як віра та моральні цінності, вираження емоцій та почуттів, соціальна підтримка та зв’язки, фізична активність, порівняно з чоловіками. Ієрархічна структура домінуючих потреб сучасних українців в умовах війни в порядку спадання їх емоційної інтенсивності має наступний вигляд: потреба у розвитку потенціалу та самореалізації, турботі, безпеці, автономії та визнанні власного Я, власних дій. У чоловіків більш активованими є потреби у визнанні, духовності та верховенстві права (справедливості) та менш активованою потреба у безпеці, порівняно з жінками. Жінки спрямовані на досягнення задоволення потреб, а чоловіки – на уникнення того, що заважає їх задовольнити