Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
МІЛІТАРНА ЛІТЕРАТУРА КРІЗЬ ПРИЗМУ СИНЕРГЕТИКИ (ДО ПИТАННЯ ПРО ХУДОЖНЮ ЦІЛІСНІСТЬ «ТІНІ КОТА» ОЛЬГИ КРЯЖИЧ)
Get PDFThe object of the article is the novel by the modern Ukrainian writer Olga Kryazhych "The Shadow of the Cat". The action in the work reflects the events of 2014, when Russian troops entered the territory of the Luhansk region, when the creation of the Luhansk People's Republic was proclaimed as the result of the separatist policy. Therefore, "The Shadow of the Cat" is a component of that megatext of Ukrainian literature, which can be defined as military prose. Taking into account the nature of the artistic picture of the world in the novel, the author of the article set a goal to study the work at different levels of it as a system in order to identify the author's concept of reality and the nature of the artistic integrity of the text. In this regard, synergetics was chosen as a research strategy, which considers dynamic systems in a state of transition from chaos to integrity. As the main feature of Olga Kryazhych's novel its looseness was considered at several levels: 1) as a reflection of the state of the world in which the heroes of the work find themselves, a world in which stability, natural connections, reliability, and certainty of the future are destroyed; 2) as a characteristic of the character system: the novel has a large number of both central and secondary characters, as well as "off-stage" persons who are only mentioned, which makes the picture of the novel's heroine's environment multifaceted and contributes to artistic cognition of the state of the world; 3) as a sign of the meta-genre nature of the work: it contains features of both fictional and factual text; both a novel, a story and an essay; both an epic and moral-descriptive work. The article also noted the incompleteness of the plot lines, which is motivated by the uncertainty of the state in which the characters find themselves. As a result, it was concluded that Olga Kryazhych’s “The Shadow of the Cat” is a complete work in artistic terms, and the looseness on which attention was focused can be considered as the artistic strategy of the author, who set himself the task of conveying his understanding of the state of the world as a dynamic chaos, putting before the reader important problems of ways to overcome chaos, the future fate of Ukraine and Ukrainians as a nation.Об'єкт статті – роман сучасної української письменниці Ольги Кряжич «Тінь кота». Дія у творі віддзеркалює події 2014 року, коли російські війська увійшли на територію Лугнаської області і результатом сепаратиської політики стало створення Луганської народної республіки. Тому «Тінь кота» є складовою того мегатексту української літератури, яку можна визначити як мілітарну прозу. З урахуванням характеру художньої картини світу у творі автор статті поставив собі за мету вивчити твір на різних рівнях його як системи, щоб виявити авторську концепцію дійсності та характер художньої цілісності тексту. У зв'язку з цим синергетика була обрана як дослідницька стратегія, яка розглядає динамічні системи, що перебувають у стані переходу від хаосу до цілісності. Як головна ознака роману Ольги Кряжич була розглянута його пухкість на кількох рівнях: 1) як відображення стану світу, в якому знаходяться герої твору, світу, в якому зруйновано стабільність, природні зв'язки, надійність, визначеність майбутнього; 2) як характеристика системи персонажів: у романі велика кількість як центральних, так і другорядних персонажів, а також «внесценічних» осіб, про яких лише згадується, що робить картину оточення героїні роману багатогранною та сприяє художньому пізнанню стану світу; 3) як ознака метажанрової природи твору: у ньому присутні ознаки як фікційного, і фактуального тексту; як романа, повісті та есе; як епопейного, так і романічного та етологічного твору. У статті було також зазначено незавершеність сюжетних ліній, що мотивується невизначеністю того стану, у якому перебувають персонажі. В результаті було зроблено висновок про те, що «Тінь кота» Ольги Кряжич – це завершений у мистецькому плані твір, а та пухкість, на якій була зосереджена увага, може розглядатися як художня стратегія автора, який поставив перед собою завдання передати своє розуміння стану світу як динамічного хаосу, спонукати читача до вирішення важливих проблем
МОВНА ОСОБИСТІСТЬ СТУДЕНТА-ФІЛОЛОГА ЯК СУБ’ЄКТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Get PDFThe article is devoted to the consideration of the phenomenon of "linguistic personality" as an integrative concept in the context of modern linguodidactics, certain aspects of the linguistic personality of the student-philologist as a subject of professional training, the problems of forming the linguistic personality of future philologists in the educational space of university professional training.It is noted that the problem of linguistic personality in linguistics, psycholinguistics and linguodidactics is not new, but the methodological basis of its formation still remains mostly the object of scientific research of teachers and linguodidactors, which in a certain way narrows the idea of the diversity of methodological tools in the practice of educational institutions.The author's characteristic of the concept of "linguistic personality" is presented: a highly developed personality, a carrier of both national-linguistic and universal human culture, which has a sociocultural and linguistic reserve, freely communicates in Ukrainian and other languages in the multicultural space, adequately applies the acquired knowledge, speech skills and skills in the process of intercultural communication. It is noted that the training of philological students aimed at the implementation of professional speech activities, requires today its rethinking. The research methodology involves taking into account the main provisions of personality- oriented, competence-oriented, communicative-activity and cognitive-communicative approaches.The formation of the linguistic personality of the student-philologist is outlined as a competently oriented process, depending on the individual experience of the applicants for education, language and speech knowledge, skills and abilities and is aimed at taking into account the peculiarities of the development of the linguistic personality acquired by professional competence. It is substantiated that the development of the language personality of the applicant for education is facilitated by the psychological prerequisites for the assimilation of knowledge and the formation of communicative skills and abilities, the motives of learning, which encourage the applicants for education to assimilate the linguistic theory and active speech activity, which form the basis of the speech competence of the future specialist.The formation of a linguistic personality means not only the acquisition by the student of certain knowledge, skills and abilities, but also the self-education of a conscious attitude to language, manifested in the desire and ability to communicate in Ukrainian, a responsible attitude to one's own speech, constant, persistent work on its improvement, which is an integral part of national education.Статтю присвячено розгляду феномена «мовна особистість» як інтегративного поняття в контексті сучасної лінгводидактики, окремі аспекти мовної особистості студента-філолога як суб’єкта професійної підготовки, проблеми формування мовної особистості майбутніх філологів в освітньому просторі університетської професійної підготовки. Зауважено, що проблема мовної особистості в лінгвістиці, психолінгвістиці та лінгводидактиці не є новою, однак методологічна основа її формування дотепер залишається здебільшого об’єктом наукових розвідок педагогів та лінгводидактів, що певним чином звужує уявлення про розмаїття методичного інструментарію в практиці роботи освітніх закладів.Наведено авторську характеристику поняття «мовна особистість»: високорозвинена особистість, носій як національно-мовленнєвої, так і загальнолюдською культури, який володіє соціокультурним і мовним запасом, вільно спілкується українською та іншими мовами в полікультурному просторі, адекватно застосовує набуті знання, мовленнєві вміння і навички у процесі міжкультурного спілкування. Зазначено, що підготовка студентів-філологів освіти, спрямована на здійснення професійної мовленнєвої діяльності, потребує свого переосмислення. Методологія дослідження передбачає урахування основних положень особистісно орієнтованого, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного та когнітивно-комунікативного підходів.Формування мовної особистості студента-філолога окреслено як компетентнісно орієнтований процес, що залежить від індивідуального досвіду здобувачів освіти, мовно-мовленнєвих знань, умінь і навичок і спрямований на врахування особливостей розвитку мовної особистості, набуті професійної компетентності. Обґрунтовано, що розвиткові мовної особистості здобувача освіти сприяють психологічні передумови засвоєння знань та формування комунікативних умінь і навичок, мотиви учіння, які спонукають здобувачів освіти до засвоєння лінгвістичної теорії й активної мовленнєвої діяльності, які складають основу мовленнєвої компетентності майбутнього фахівця. Формування мовної особистості означає не тільки набуття студентом певних знань, умінь і навичок, а й самовиховання свідомого ставлення до мови, що виявляється в прагненні та вмінні спілкуватися українською мовою, відповідальному ставленні до власного мовлення, постійній, наполегливій роботі над його вдосконаленням, що є невід’ємною частиною національного виховання
МОВНИЙ ПОРТРЕТ УЧИТЕЛЯ В МЕРЕЖЕВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Get PDFThe article describes the linguistic portrait of a modern teacher based on the texts of scientific and educational network discourse.The relevance of the study is due to the growing role of digital technologies in the field of education and the need to understandthe linguistic changes taking place in professional online communication of teachers.The main attention is focused on the analysis of key trends that shape the language image of a teacher in the network environment.In particular, the phenomenon of Anglicization, which is manifested in the increase in the use of English borrowings, foreign termsand abbreviations in the professional language of teachers, is examined in detail. The peculiarities of the use of feminines are analyzed.The aspect of analyzing the teacher's linguistic portrait based on the peculiarities of naming a person is highlighted, and the tendency to depart from the national tradition – the three-component anthroponymic model (surname, first name, patronymic) in pedagogicalcommunication is noted.The article also focuses on the tendency to simplify the teacher's language in online discourse, which is manifested in the use of short sentences, emotionally colored vocabulary, and elements of conversational style. Attention is paid to the structural features of the titles of publications and posts by teachers in scientific and educational online texts. Characteristic patterns of their construction, use of keywords, emotional vocabulary, and means of attracting the audience's attention have been identified.The results of the study have theoretical significance for linguistics and communication studies, as well as practical value foreducators and developers of online educational platforms. The article contributes to a deeper understanding of language processesoccurring in the modern scientific and educational space and outlines directions for further research in this area.У статті схарактеризовано мовний портрет сучасного вчителя на матеріалі текстів науково-освітнього мережевого дискурсу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у сфері освіти та необхідністю розуміння мовних змін, що відбуваються в професійній онлайновій комунікації педагогів.Основну увагу зосереджено на аналізі ключових тенденцій, що формують мовний образ учителя в мережевому середовищі.Зокрема, детально розглянуто явище англізації, що виявляється у зростанні вживання англомовних запозичень, іншомовних термінів та абревіатур у професійній мові педагогів. Проаналізовано особливості вживання фемінітивів. Виокремлено аспект аналізу мовного портрета вчителя за особливостями називання особи, відзначено тенденцію відходу від національної традиції – трикомпонентної антропонімної моделі (прізвище, ім'я, по батькові) у педагогічній комунікації.У статті також закцентовано увагу на тенденції до спрощення мови вчителя в мережевому дискурсі, що виявляється у використанні коротких речень, емоційно забарвленої лексики та елементів розмовного стилю. Приділено увагу структурним особливостям заголовків публікацій та дописів учителів у науково-освітніх мережевих текстах. Виявлено характерні моделі їх побудови, використання ключових слів, емоційної лексики та засобів привернення уваги аудиторії.Результати дослідження мають теоретичне значення для мовознавства та комунікативістики, а також практичну цінність для освітян та розробників освітніх онлайнових платформ. Стаття сприяє глибшому розумінню мовних процесів, що відбуваються в сучасному науково-освітньому просторі, та окреслює напрями для подальших досліджень у цій галузі
НАЦІОНАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ
Get PDFThe article is dedicated to the analysis of national resources for the formation of the Ukrainian terminology of management. It has been established that the specific means of formation are the use of existing models in the Ukrainian language: secondary nomination,morphological, and analytical methods.Secondary nomination is based on one of the lexical-semantic means – metaphor or metonymy. It has been found that metaphorizationcan occur not only on the basis of commonly used vocabulary but also on the basis of changes in the meanings of terms borrowed fromother terminological systems. Metaphor terms related to color symbolism are identified. Examples of management terms formed bytransferring meaning based on metonymy are given.It has been proven that the important source of enrichment of Ukrainian specialized language of management is the morphological way of formation: the most widely represented suffix formation, a small number of terms formed by the prefixal method, composition, juxtaposition, abbreviation, as in the morphological structure of terms formed by affixation, word and root formation, the foundationsof structural systematization of terms have been laid. The peculiar feature of the studied terminology system is the existence in specialized literature of abbreviations-anglicisms written mainly in Latin script.Analytical derivation is analyzed as a productive way of enriching the metalanguage of management. Compound terms convey belonging to a classification series based on hyper-hyponymic comparison of concepts. The most typical structural models, according to which complex terms are formed, have been identified. Terms with a participle component have been confirmed. It has been concludedthat two-three-component term-phrases are the most characteristic for the management terminology system.Статтю присвячено аналізу національних ресурсів формування української термінології менеджменту. Установлено, що питомими засобами творення є використання наявних в українській мові моделей: вторинної номінації, морфологічного та аналітичного способів.Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів – метафору або метонімію. Виявлено, що метафоризація може відбуватися не лише на основі загальновживаної лексики, а й на основі зміни значень термінів, запозичених з інших терміносистем. Виокремлено терміни-метафори, пов’язані з кольоровою символікою. Наведено приклади термінів менеджменту, утворених перенесенням значення на основі метонімії. Доведено, що важливим джерелом збагачення української фахової мови менеджменту є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення, незначну кількість термінів утворено префіксальним способом, композицією, юкстапозицією, абревіацією, адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- та основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Особливістю досліджуваної терміносистеми є існування у фаховій літературі абревіатур-англіцизмів, записаних переважно латинською графікою.Проаналізовано аналітичну деривацію, яка є продуктивним способом поповнення метамови менеджменту. Складені терміни передають належність до класифікаційного ряду, що ґрунтується на гіперо-гіпонімічному зіставленні понять. Виокремлено найбільш типові структурні моделі, за якими утворено складені найменування. Засвідчено терміни з компонентом-дієприкметниковим зворотом. Зроблено висновок, що найхарактернішими для терміносистеми менеджменту є дво-трикомпонентні терміни-словосполучення
МОРФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ ТОНІЗУВАЛЬНИХ НАПОЇВ: ПОРІВНЯЛЬНЕ КВАНТИТАТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Get PDFThis article explores the morphological level of English-language advertising texts for tonic drinks and their translations intoUkrainian, using a corpus-based approach. A research parallel corpus has been built, with structural and part-of-speech tagging applied.The frequency of parts of speech with high style-distinguishing potential has been determined. A linguistic and statistical comparative analysis has been then conducted between the original and translated subcorpora. It was justified the significant discrepancy between the general quantitative characteristics of English-language and Ukrainian-language advertising texts can be attributed to translation strategies such as localization and transcreation. It can be concluded that only partial quantitative equivalence between the sourceand target text is based on the general corpus indicators. The morphological analysis of selected advertising texts for tonic drinks hasrevealed significant differences in the usage of parts of speech in both the texts (word usage) and the dictionary registers (lemmas). In both the source text and the target text, the highest frequency of usage has been observed for nouns, which is related to the function of nomination. There has been a predominance of action verbs, extensive use of adjectives and adverbs with positive evaluative semantics, and the use of pronouns, which facilitates the task of the personification of the address. Predominance of nouns, which contributes to a nominal style characterized by a static, descriptive nature and an objective lexical background. This high degree of nominality ispreserved in the target text. It can be argued that the construction of the advertising message employs an informative strategy aimedat a broad audience. This strategy seeks to influence the recipient through the provision of information and appeals to their interests, asthe informativeness of the advertisement is often the primary reason consumers engage with it.Стаття присвячена дослідженню морфологічного рівня англомовних рекламних текстів тонізувальних напоїв в оригіналі та перекладі на основі корпуснобазованого підходу. Побудовано дослідницький паралельний корпус, проведено його структурне та частиномовне маркування, з’ясовано частоту вживання частин мови з високим стилерозрізнювальним потенціалом.Здійснено лінгвостатистичний порівняльний аналіз підкорпусів оригіналу та перекладу. Виявлено значну розбіжність між загальними квантитативними характеристиками англійськомовних та українськомовних рекламних текстів, що дозволяє констатувати лише часткову квантитативну еквівалентність оригіналу та перекладу на основі загальних показників корпусу. Така тенденція пояснюється застосуванням таких перекладацьких стратегій, як локалізація та транскреація. У ході морфологічного аналізу дібраних рекламних текстів тонізувальних напоїв виявлено істотні відмінності у вживанні частин мови, і у текстах (слововживання), і у реєстрах словників (леми). Як в тексті оригіналу, так і в тексті перекладу зафіксовано найвищу частотність вживання іменників, що пов’язано з функцією номінації, переважання дієслів дії, широке використання прикметників і прислівників позитивно-оцінної семантики, використання займенників, завдяки чому розв’язується завдання персоніфікації звернення. В текстах рекламних повідомлень про тонізуючі напої зафіксовано переважання іменників, що зумовлює номінальний стиль викладу, дещо статичний та описовий, об’єктивний лексичний фон, підтверджений високим ступенем номінальності, який був збережений при перекладі. Таким чином реалізується інформативна стратегія побудови рекламного повідомлення, яке розраховане на широке коло споживачів. Ця стратегії покликана впливати на адресата через інформацію, апелювати до його інтересів, оскільки для більшості споживачів саме інформативність реклами є причиною звернення до неї
КОМПОЗИТИ-ПРИКМЕТНИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ ВИКЛИК: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
Get PDFThe article explores the specifics of translating English compound adjectives into Ukrainian. Such units play a crucial role in shaping literary imagery, ensuring accuracy in scientific discourse, and enhancing the persuasive force of journalistic writing. Yet, due to fundamental differences between the morphological systems of English and Ukrainian, their translation poses numerous challenges, requiring the translator to make complex choices and strike a balance between formal precision and communicative adequacy. The study focuses on how English adjectival compounds function within literary discourse and the strategies employed to render them in Ukrainian. It has been found that descriptive constructions are the most frequent solution, compensating for the absence of direct equivalents and preserving the natural flow of the text. The use of simple adjectives is also common, reflecting a tendency toward linguistic economy. By contrast, reproducing English compounds as Ukrainian complex adjectives is relatively rare, since the Ukrainian system is less favourable to the formation of such multi-component structures. Particular attention is given to translation transformations operating across various levels of language. The analysis shows that translating compound adjectives often requires not only structural adjustments but also semantic and pragmatic shifts, as translators adapt meaning to the cultural and stylistic expectations of the target audience. As a result, compound adjectives emerge not merely as grammatical forms, but as powerful stylistic devices that intensify the expressiveness of the text and introduce additional layers of meaning.The study concludes that the translation of adjectival compounds also fulfils a cultural-mediating role, as it frequently involves the transfer of metaphorical and sociocultural connotations.Статтю присвячено вивченню особливостей перекладу складних прикметників з англійської мови на українську. Вони відіграють ключову роль у створенні художньої образності, у формуванні точності наукового викладу й у досягненні переконливості публіцистичного стилю. Однак унаслідок відмінностей у морфологічних системах англійської та української мов переклад таких одиниць супроводжується численними труднощами, які змушують перекладача вдаватися до складних рішень і балансувати між формальною точністю та комунікативною адекватністю. У статті зосереджено увагу на тому, як англійські прикметникові композити функціонують у художньому дискурсі та якими засобами вони відтворюються українською мовою. Виявлено, що в перекладі особливо часто застосовуються описові конструкції, які компенсують відсутність прямих відповідників і забезпечують природність тексту. Досить поширеним є використання простих прикметників, що відповідає тенденції до економії мовних ресурсів. Значно рідше вдаються до відтворення композитів через складні прикметники, адже українська система менш сприятлива до створення багатокомпонентних структур такого типу. Окрему увагу приділено перекладацьким трансформаціям, що охоплюють різні рівні мови. Показано, що переклад складних прикметників нерідко потребує не лише структурних змін, а й смислових і прагматичних перетворень, коли перекладач адаптує зміст під культурні та стилістичні очікування цільової аудиторії. У результаті складні прикметники постають не просто граматичними конструкціями, а важливим засобом художнього впливу, здатним посилювати експресивність тексту та створювати додаткові смислові відтінки. Зроблено висновок, що переклад прикметникових композитів виконує також культурно-медіативну функцію, адже часто пов’язаний із передачею метафоричних і соціокультурних значень
ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ВІЙСЬКОВИХ У МАСМЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ
Get PDFThe article carries out a comprehensive study of the methodology for analyzing textual and verbal means of forming the image of the military in modern military discourse. It is emphasized that the construction of this image is not only a linguistic, but also a socio- cultural process that integrates the achievements of linguistics, sociology, cultural studies and psychology. The role of the media, works of art, political speeches, interviews and everyday speech in creating multidimensional representations of the military as symbols of heroism, sacrifice and national unity, as well as participants in brutal and traumatic conflicts, is traced. The scientific novelty lies in the combination of discursive, critical, semantic, metaphorical, stylistic, rhetorical and contextual analyses with a linguocognitive approach, which allows to reveal hidden meanings and mechanisms of influence on mass consciousness. The results prove that repeated language strategies (“hero”, “defender”, “shield of the nation”) contribute to the consolidation of a positive image of the military and strengthen patriotic narratives, while the use of lexemes with negative connotations (“aggression”, “cruelty”, “war machine”) forms a critical or alienated vision. The study revealed a significant role of stylistic devices (epithets, comparisons, hyperbole), rhetorical questions and repetitions in the mobilization of public support. At the same time, non-verbal factors of communication (intonation, pauses, gestures, facial expressions) are of particular importance, which, according to the analysis, can convey up to half of the semantic load and form a holistic emotional perception of the military. The authors draw attention to cross-cultural differences in the presentation of military images: if heroic-patriotic rhetoric dominates in Ukrainian discourse, then a number of foreign practices more often show a critical, ambivalent attitude. As a result, it is proven that textual and verbal strategies not only reflect reality, but also actively construct social memory, form a strategic vision and determine the ideological orientations of society. The practical significance of the study lies in the possibility of applying its results in creating effective communication and media strategies, as well as in developing mechanisms to counteract information manipulation in the globalized information space.У статті здійснено комплексне дослідження методології аналізу текстових та вербальних засобів формування образу військових у сучасному воєнному дискурсі. Підкреслено, що конструювання цього образу є не лише мовним, а й соціокультурним процесом, який інтегрує напрацювання лінгвістики, соціології, культурології та психології. Простежене значення засобів масової інформації, художніх творів, політичних промов, інтерв’ю та повсякденної мови у створенні багатовимірних уявлень про військових як символів героїзму, жертовности та національної єдности, а також як учасників жорстоких і травматичних конфліктів. Наукова новизна полягає в поєднанні дискурсивного, критичного, семантичного, метафоричного, стилістичного, риторичного та контекстуального аналізів із лінгвокогнітивним підходом, що дає змогу виявити приховані сенси та механізми впливу на масову свідомість. Результати доводять, що повторювані мовні стратегії («герой», «захисник», «щит нації») сприяють закріпленню позитивного іміджу військових і підсилюють патріотичні наративи, тоді як використання лексем із негативними конотаціями («агресія», «жорстокість», «військова машина») формує критичне або відчужене бачення. Дослідження виявило значення стилістичних прийомів (епітетів, порівнянь, гіпербол), риторичних питань і повторів у мобілізації громадської підтримки. Водночас особливу функцію мають невербальні чинники комунікації (інтонація, паузи, жести, міміка), які, за результатами аналізу, можуть передавати до половини смислового навантаження й формувати цілісне емоційне сприйняття військових. Автори звертають увагу на міжкультурні відмінності у презентації військових образів: якщо в українському дискурсі домінує героїко-патріотична риторика, то в низці зарубіжних текстів частіше простежене критичне, амбівалентне ставлення. У підсумку доведено, що текстові та вербальні стратегії не лише репрезентують соціальний досвід, а й активно конструюють соціальну пам’ять, формують перспективне бачення та визначають ідеологічні орієнтири суспільства. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування його результатів у створенні ефективних комунікаційних та медійних стратегій, а також у виробленні механізмів протидії інформаційним маніпуляціям у глобалізованому інформаційному просторі
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ДОШКІЛЬНОЇ ЛІНГВОДИДАКТИКИ ДО ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Get PDFThe article identifies the features of training future teachers to form linguistic competence in preschool children. An important means of such training is the academic discipline "Preschool Linguistic Didactics". Attention is paid to the analysis of the Law of Ukraine "On Preschool Education", "Concept of Preschool Education", which define the goal of preschool education, the principles of its implementation, clarify the periodization of the age characteristics of children from birth to 7 years, and emphasize the features of teaching children the state language. Emphasis is placed on the fact that preschool age is sensitive for the speech development of children, it is a component of their mental development. Based on the State Standard of Preschool Education, the definition of the concept of "competence" and its structure are clarified. The components of speech competence of preschoolers are outlined. It is a complex neoplasm, structured according to the composition of the language. Methods for the formation of correct sound pronunciation, lexical and grammatical correctness of speech in preschool children are described. It is noted as to the need to form a teacher who works with the means of each level of speech structure, communicative competence in children of the specified age. Due to the fact that the process of formation of speech competence in preschoolers occurs mainly in oral form, the expediency of formation of teachers of preschool education as rhetorical personalities is justified. Important for them is the understanding of the laws of rhetoric: conceptual, modeling of the audience, strategic, tactical, effective communication, speech, comparable-analytical. Attention is paid to taking into account the age and individual-psychological characteristics of preschool children in the process of forming speech competence and systematic and sequence of work with them.У статті визначено особливості підготовки майбутніх педагогів до формування мовленнєвої компетентності в дітей дошкільного віку. Важливим засобом такої підготовки є навчальна дисципліна «Дошкільна лінгводидактика». Приділена увага аналізові змісту Закону України «Про дошкільну освіту», «Концепції дошкільної освіти», якими визначено мету дошкільної освіти, пронципи її здійснення, уточнено періодизацію вікових особливостей дітей від народження до семи років, наголошено на особливостях навчання дітей державної мови. Акцентована увага на тому, що дошкільний вік є сензитивним для мовленнєвого розвитку дітей, який є складником їхнього розумовго розвитку. На основі Державного стандарту дошкільної освіти уточнено дефініцю поняття «компетентність» та її структуру. Окреслено складники мовленнєвої компетентності дошкільників. Вона являє собою складне новоутворення, структуроване відповідно до складу мови. Описано методики формування правильної звуковимови, лексичної і граматичної правильності мовлення дітей дошкільного віку. Зауважено щодо необхідності формування педагогом, який працює із засобами кожного рівня мовленнєвої структури, комунікативної компетентності в дітей зазначеного віку. Зважаючи на те, що процес формування мовленнєвої компетентності в дошкільників відбувається переважно в усній формі, обгрунтована доцільність формування педагогів дошкільної освіти як риторичних особистостей.Важливим для них є розуміння законів риторики: концептуального, моделювання аудиторії, стратегічного, тактичного, ефективного спілкування, мовленнєвого, зіставно-аналітичного. Акцентована увага на врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей дітей дошкільного віку в процесі формування в них мовленнєвої компетентності та на системність і послідовність роботи з ними
ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА ДОМРИСТІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ВИКЛИКИ, ДОСВІД, РЕКОМЕНДАЦІЇ
Get PDFThe article highlights the main challenges of distance learning for domistas in modern conditions due to technical, pedagogical, socio-psychological and organisational aspects. It is proved that the distance learning format, although it ensures the continuity of the educational process, is accompanied by significant limitations, in particular, low quality sound and video, instability of the Internet connection, lack of specialised equipment, as well as difficulties in ensuring effective pedagogical interaction. The influence of the distance format on the performance training of students, in particular on the transmission of subtle nuances of playing, the emotional content of musical works and the organisation of ensemble interaction between the domist, concertmaster and teacher, is described. It is stated that the lack of direct interaction and live contact significantly complicates the process of forming performance skills and can negatively affect the motivation of students. The expediency of introducing modern technologies that provide high quality sound and video, as well as adapted teaching methods aimed at overcoming technical and pedagogical challenges is substantiated. The importance of developing digital competencies of both teachers and students is determined, which allows them to effectively use the latest tools and technologies in the educational process. Attention is focused on the need to combine synchronous and asynchronous teaching methods that contribute to the effectiveness of distance teaching. In particular, the use of recordings of musical pieces and exercises, mixing audio and video parts of the concertmaster and student allow to compensate for certain limitations of the distance format. A number of recommendations are offered to create conditions for individualising the learning process, forming student motivation and supporting their emotional state.У статті висвітлено основні виклики дистанційного навчання домристів у сучасних умовах, обумовлених технічними, педагогічними, соціально-психологічними та організаційними аспектами. Доведено, що дистанційний формат навчання, хоча й забезпечує безперервність освітнього процесу, супроводжується значними обмеженнями, зокрема низькою якістю звуку та відео, нестабільністю інтернет-з’єднання, відсутністю спеціалізованого обладнання, а також складнощами в забезпеченні ефективної педагогічної взаємодії. Охарактеризовано вплив дистанційного формату на виконавську підготовку студентів, зокрема на передачу тонких нюансів гри, емоційного змісту музичних творів і організацію ансамблевої взаємодії між домристом, концертмейстером і викладачем. Констатовано, що відсутність можливості безпосередньої взаємодії та живого контакту значно ускладнює процес формування виконавських навичок і може негативно впливати на мотивацію здобувачів освіти. Обґрунтовано доцільність впровадження сучасних технологій, які забезпечують високу якість звуку й відео, а також адаптованих методик викладання, спрямованих на подолання технічних і педагогічних викликів. Визначено важливість розвитку цифрових компетенцій як викладачів, так і студентів, що дозволяє ефективно використовувати новітні інструменти та технології в освітньому процесі. Акцентовано увагу на необхідності поєднання синхронних і асинхронних методів навчання, які сприяють підвищенню ефективності дистанційного викладання. Запропоновано низку рекомендацій щодо створення умов для індивідуалізації навчального процесу, формування мотивації студентів і підтримки їхнього емоційного стану
КОМПОЗИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ФРІДРІХА КАЛЬКБРЕННЕРА НА ПРИКЛАДІ БЛИСКУЧОЇ ФАНТАЗІЇ НА «РЕМІНІСЦЕНЦІЇ ЗА ОПЕРОЮ «ГВІДО І ЖІНЕВРА» Ф. ГАЛЕВІ», ОР. 142
Get PDFThe article examines the compositional activity of Friedrich Kalkbrenner, a prominent representative of the Romantic era, through the example of his work – the Brilliant Fantasy on “Reminiscences of the Opera ‘Guido et Ginevra’ by F. Halévy”, Op. 142. The author explores the genre and stylistic features of the piece, analyzing it within the context of the musical culture of the first half of the 19th century.Particular attention is paid to Kalkbrenner’s interaction with the operatic heritage of his contemporaries, especially Fromental Halévy, whose opera served as the inspiration for this work. The study traces how Kalkbrenner transforms operatic motifs within the framework of the brilliant fantasy genre, skillfully combining virtuosity with nuanced musical dramaturgy. The focus is placed on the technical complexity of Kalkbrenner’s compositions, driven by his aspirations as a composer-virtuoso to showcase performance mastery. However, within the scope of the research, special emphasis is placed on his contribution to the development of the genre system, particularly his creation of paraphrases and reminiscences that embody a novel approach to reworking operatic themes. Drawing upon the opera, Kalkbrenner incorporates several of its motifs and constructs his own dramaturgical line, thereby endowing the work with a cohesive and comprehensive character.Analyzing Op. 142, the author of the article reveals the distinctive features of Kalkbrenner’s performance style, which distinguished him as one of the most remarkable pianists of his time. The discussion focuses on his technical techniques, compositional structure, and artistic content, reflecting the influence of Romantic aesthetics while preserving elements of classical traditions. The article highlights the significance of the Brilliant Fantasy, Op. 142, as an example of chamber piano music. The study also addresses the interconnection between Kalkbrenner’s compositional and performance activities. As a renowned pianist-virtuoso, he created works that emphasized the capabilities of the instrument and showcased a high level of technical mastery. Op. 142 exemplifies such a symbiosis, where Kalkbrenner assumes the roles of both composer and performer of the musical concept. The research aims to popularize the creative legacy of Friedrich Kalkbrenner and his contribution to the development of the fantasy genre, which reflects the synthesis of operatic and instrumental art characteristic of the Romantic era.У статті досліджується композиторська діяльність видатного представника романтичної епохи Фрідріха Калькбреннера на прикладі його твору – Блискучої фантазії на «Ремінісценції за оперою “Гвідо і Жіневра” Ф. Галеві», ор. 142. Автор розглядає жанрово-стилістичні особливості твору, аналізуючи його в контексті музичної культури першої половини ХІХ століття. Основна увага приділяється взаємодії Калькбреннера з оперною спадщиною сучасників, зокрема Фроманталя Галеві, чия опера слугувала джерелом натхнення для цього твору. У дослідженні простежується, як Калькбреннер трансформує оперні мотиви в рамках жанру блискучої фантазії, гармонійно поєднуючи віртуозність із тонкою музичною драматургією. Увага зосереджується на технічній складності творів Калькбреннера, що зумовлено його прагненням як композитора-віртуоза продемонструвати виконавську майстерність. Однак у контексті дослідження особливий інтерес викликає його внесок у розвиток жанрової системи, зокрема створення парафраз і ремінісценцій, які представляють новий підхід до опрацювання оперних тем. Звертаючись до опери, Калькбреннер використовує кілька її мотивів і формує власну драматургічну лінію, надаючи твору завершеного та цілісного характеру. Аналізуючи ор. 142, автор статті розкриває характерні риси виконавського стилю Калькбреннера, що вирізняли його як одного з найяскравіших піаністів свого часу. Розглядаються технічні прийоми, композиційна структура та художнє наповнення, які відображають вплив романтичної естетики й водночас зберігають ознаки класичних традицій. Стаття підкреслює значення Блискучої фантазії ор. 142 як зразка камерної фортепіанної музики. Дослідження також порушує питання взаємозв’язку композиторської та виконавської діяльності Калькбреннера. Як відомий піаніст-віртуоз, він створював твори, які підкреслювали можливості інструмента й демонстрували високий рівень технічної майстерності виконавця. Ор. 142 є прикладом такого симбіозу, де композитор виступає водночас і як творець, і як виконавець музичного задуму. Дослідження спрямоване на популяризацію творчої спадщини Фрідріха Калькбреннера та його внеску в розвиток жанру фантазії, що стало віддзеркаленням синтезу оперного й інструментального мистецтва епохи романтизму