Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ЕВОЛЮЦІЯ УДАРНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ: ВІД АРХАЇЧНИХ ФОРМ ДО СУЧАСНОСТІ
Get PDFThe article is devoted to the study of the evolution of percussion instruments in the world musical tradition, traced from archaic forms to modern times. Percussion instruments, as some of the most ancient means of musical communication, played a multifunctional role: from ritual-magical and ceremonial to military-signal and entertaining. In primitive cultures, they served as a kind of mediator between humans and nature, emphasized the rhythmic organization of collective rituals, and ensured the unity of the community within the sacred space.In the era of Antiquity and the Middle Ages, percussion instruments gradually integrated into secular music-making, enriching the musical texture of theatrical and court performances. The gradual complication of their construction and performance techniques contributed to the formation of new functions – from accent-rhythmic to coloristic-expressive. Considerable attention is paid to the development of percussion instruments in the European professional tradition of the Renaissance and Baroque, when they began to be included in military orchestras and theatrical ensembles, acquiring importance in shaping a new artistic sound.In the 19th century, significant progress took place in the development of percussion instruments, which became a full-fledged component of the symphony orchestra, expanding its timbral and dramaturgical possibilities. In the 20th century, experiment came to the fore – composers and performers actively applied extended techniques, created new types of percussion instruments, and integrated them into jazz, rock, pop, and electronic music. This period demonstrated the universality and adaptability of percussion instruments, as well as their ability to interact with any musical system.Modern performing practices combine acoustic and electronic instruments, applying innovative technologies of sampling, synthesis, and percussion programming. The article emphasizes the importance of regional traditions – Eastern, African, Latin American, and European – which significantly influenced the formation of the global musical space. An analysis of the main tendencies is carried out: from the growth of technical complexity to the expansion of genre and cultural aspects.In conclusion, it is stated that percussion instruments in the 21st century have emerged as a universal means of musical expression, integrating tradition and innovation, acoustic and digital sound, professional art and mass culture, reflecting the dynamics of cultural processes in a globalized world.Стаття присвячена дослідженню еволюції ударних інструментів у світовому музичному мистецтві, що простежується від архаїчних форм до сучасності. Ударні інструменти, як одні з найдавніших засобів музичної комунікації, відігравали багатофункціональну роль: від ритуально-магічної та обрядової до військово-сигнальної й розважальної. У первісних культурах вони слугували своєрідним медіатором між людиною та природою, підкреслювали ритмічну організацію колективних дійств і забезпечували єдність громади в сакральному просторі.У добу Античності та Середньовіччя ударні інструменти поступово інтегрувалися у світське музикування, збагачуючи музичну тканину театральних і придворних дійств. Поступове ускладнення їх конструкції та виконавських прийомів сприяло формуванню нових функцій – від акцентно-ритмічної до колористично-виразової. Значну увагу приділено розвитку ударних інструментів у європейській професійній традиції доби Відродження і Бароко, коли вони почали входити до складу військових оркестрів та театральних ансамблів, набуваючи значення у формуванні нового художнього звучання.У ХІХ столітті відбувається значний прогрес у розвитку ударних інструментів, які стають повноправною складовою симфонічного оркестру, розширюючи його темброві й драматургічні можливості. У XX столітті на перший план виходить експеримент – композитори й виконавці активно застосовують розширені техніки гри, створюють нові типи перкусійних інструментів, інтегрують ударні інструменти у джаз, рок, поп- і електронну музику. Цей період засвідчив універсальність та адаптивність ударних інструментів, їхню здатність до взаємодії з будь-якою музичною системою. Сучасні виконавські практики поєднують акустичні та електронні інструменти, застосовують інноваційні технології семплювання, синтезу та перкусійного програмування. У статті підкреслюється важливість регіональних традицій – східних, африканських, латиноамериканських та європейських, які істотно вплинули на формування глобального музичного простору. Здійснено аналіз основних тенденцій: від зростання технічної складності до розширення жанрових і культурних аспектів.У підсумку констатується, що ударні інструменти у ХХІ столітті постали як універсальний засіб музичної виразності, що інтегрує традицію й новаторство, акустичне й цифрове звучання, професійне мистецтво та масову культуру, відображаючи динаміку культурних процесів глобалізованого світу
МІСТИЧНА КОЛИСКОВА (НА ПРИКЛАДІ ДИПТИХУ СІ-МІНОР № 6 ІЗ ЦИКЛУ «24 ПРЕЛЮДІЇ ТА ФУГИ» ВСЕВОЛОДА ЗАДЕРАЦЬКОГО)
Get PDFThe article presents a comprehensive musicological, psychological, historical-cultural, and theological-theological analysis of the diptych “Prelude and Fugue in B minor No. 6” from the cycle “24 preludes and fugues” by Vsevolod Petrovich Zaderatsky.The work is not only a highly artistic example of polyphonic writing, but also a deeply autobiographical document, it is its own native page of the composer’s musical mystical-psychological diary, created in the conditions of the Kolyma concert. “Prelude and Fugue in B minor” is the darkest, most tragic work of the entire cycle. The diptych traces the interaction of musical images and symbols with the author’s inner experience: the intonations of a hungry child’s lullaby, crying, the struggle for one’s own identity, the culminating affirmation of the human spirit. The bell, as a symbolic figure, acts as a “bridge” that ends with the past and the future and preserves the cultural memory of an entire generation of the disadvantaged. Special attention is paid to the dramaturgy of the work as a model of existential testing and spiritual self-affirmation. The autobiographical dimension is supported by parallels between Zaderatsky’s mental and psychological experiences and the experience of surviving broken, split “I”s under the repressions of the totalitarian system.The prelude, with its triplet pulsation, resembles a lullaby sung by a mother to a hungry child. The use of seconds and sevenths introduces the world of the cruel reality of the 20th century, when every word, every movement is under close scrutiny. The fugue is written in the form of a fantasy, where attention is constantly focused on the struggle of the split “I” of the disadvantaged with the surrounding activity. The bells that sound at the end of the child prove that no totalitarian system can withstand the greatness of the human spirit. It is proven that the cycle “24 Preludes and Fugues” is not only a unique artistic heritage, but also a document of cultural memory, which captures the personal tragedy of the townsman and the national trauma of the Ukrainian people. Given the modern realities of the war truth of Ukrainian statehood, the analysis of “Prelude and Fugue in B minor No. 6” appears as a particularly relevant and important act that will help to comprehend the connection between art, historical memory and the indomitability of the human spirit.У статті здійснено комплексний музикознавчий, психологічний, історико-культурологічний та богословсько-теологічний аналіз диптиху «Прелюдія і фуга сі-мінор № 6» із циклу «24 прелюдії та фуги» Всеволода Петровича Задерацького. Твір є не лише високохудожнім зразоком поліфонічного письма, але і глибоко автобіографічним документом, це своєрідна сторінка музичного містично-психологічного щоденника композитора, створеного в умовах колимського концтабору. «Прелюдія та фуга сі-мінор» є найтемнішим, найтрагічнішим твором всього циклу. В диптиху простежено взаємодію музичних образів та символів із внутрішнім досвідом автора: інтонації заколисування голодного дитяти, плачу, боротьби за власну ідентичність, кульмінаційного утвердження людського духу. Дзвін, як символічна фігура, виступає «мостом», що поєднує минуле з майбутнім та зберігає культурну память цілого покоління знедолених. Особливу увагу приділено драматургії твору як моделі екзистенційного випробування та духовного самоствердження. Автобіографічний вимір підкріплено паралелями між ментально-психологічними переживаннями Задерацького та досвідом виживання зламаних роздвоєних «Я» в умовах репресій тоталітарної системи. Прелюдія своєю тріольною пульсацією нагадує колискову, яку співає мати голодному дитяти. Використання секунд та септім вводить в світ жорстокої дійсності XX століття, коли кожне слово, кожен рух є під сртогим наглядом. Фуга написана у формі фантазії, де постійно акцентується увага на боротьбі роздвоєного «Я» знедолених з оточуючою дійсністю.Дзвони, що звучать в кінці дитиху доводять, що жодна тоталітарна система не вистоїть перед величчю людського духу.Доведено, що цикл «24 прелюдії та фуги» є не лише унікальною художньою спадщиною, а й документом культурної пам’яті, в якому закарбовано особисту трагедію мистця та національну травму українського народу. З огляду на сучасні реалії воєнної дійсності української державності, аналіз «Прелюдії і фуги сі-мінор № 6» постає як особливо актуальний і важливий акт, що допоможе осмислити зв’язок між мистецтвом, історичною пам’яттю та незламністю людського духу
ОСВІТНІ ВТРАТИ ТА ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe article examines the impact of martial law on the education of children with special educational needs (SEN), focusing on the scale of learning losses caused by disruptions in education, lack of access to resources, and psychological stress.It highlights that these children are among the most vulnerable groups, as they already require adapted learning conditions, while during wartime, they face additional challenges. Key issues include learning losses due to interruptions in education, unstable access to educational resources, psychological stress, destruction of school infrastructure, and forced migration. Such losses significantly affect the cognitive, emotional, and social development of students.The article emphasizes that minimizing the negative consequences of learning losses requires a comprehensive approach. Crucial strategies include the individualization of the educational process through the development of Individual Education Plans (IEPs), adaptation of learning materials to distance and blended learning formats, and implementation of personalized teaching methods. Modern technologies, such as educational platforms (Google Classroom, Zoom), and specialized programs for children with visual, hearing, or cognitive impairments, play a significant role.The importance of psychological support for children with SEN is also underscored in the article, which includes the involvement of school psychologists, art therapy, play therapy, and other corrective interventions. Additionally, the role of international organizations such as UNICEF and UNESCO are discussed in providing technical equipment and educational materials. The necessity of creating a safe educational environment is emphasized, including the arrangement of shelters, the organization of mobile learning centers, and ensuring safe routes to schools.The article concludes that the successful implementation of these approaches is possible only through the coordinated efforts of educators, parents, community organizations, and the state.У статті розглянуто вплив воєнного стану на освіту дітей з особливими освітніми потребами (ООП), закцентовано увагу на масштабі освітніх втрат, спричинених перебоями в навчанні, відсутністю доступу до ресурсів і психологічним стресом. Зазначено, що ці діти є однією з найбільш вразливих категорій, оскільки вони вже потребують адаптованих умов навчання, а під час війни стикаються з додатковими викликами. Серед основних проблем виділено освітні втрати, спричинені перебоями в навчанні, нестабільним доступом до освітніх ресурсів, психологічним стресом, руйнуванням шкільної інфраструктури та вимушеною міграцією. Такі втрати суттєво впливають на когнітивний, емоційний і соціальний розвиток учнів. Акцентується увагу на тому, що мінімізація негативних наслідків освітніх втрат потребує комплексного підходу. Важливими стратегіями є індивідуалізація освітнього процесу через розроблення індивідуальних програм розвитку (ІПР), адаптація навчальних матеріалів до дистанційних і змішаних форматів навчання, а також упровадження персоналізованих методик викладання. Значну роль відіграють сучасні технології, як-от освітні платформи (Google Classroom, Zoom) і спеціалізовані програми для дітей із порушеннями зору, слуху чи когнітивними порушеннями. У статті також підкреслюється важливість психологічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами, яка передбачає роботу шкільних психологів, проведення арттерапії, ігротерапії й інших форм корекційної роботи. Окремо розглянуто залучення міжнародних організацій, як-от UNICEF і UNESCO, для постачання технічного обладнання та навчальних матеріалів. Також наголошується на необхідності створення безпечного освітнього середовища, яке передбачає облаштування укриттів, організацію мобільних навчальних центрів і безпечних маршрутів до шкіл. Зазначається, що успішна реалізація цих підходів можлива лише за умов скоординованої роботи педагогів, батьків, громадських організацій і держави
РОЗВИТОК ШВИДКІСНИХ ЯКОСТЕЙ У ХЛОПЦІВ 11-12 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НАСТІЛЬНИМ ТЕНІСОМ
Get PDFTable tennis is one of the most popular and accessible sports that interests and attracts people of all ages, genders and fitness levels.Table tennis includes various elements that contribute to the development of various physical and mental characteristics, which is especially important for children.Table tennis is a game where the player must react quickly to the movement of the ball and the actions of the opponent. A higher level of reaction and speed of movements leads to better control over the game and greater accuracy of shots. To play table tennis, children must have developed motor skills. The game of table tennis is characterized as a motor activity in variable conditions, where the performance of motor actions with different speeds of muscle work occurs during the intensive processing of a significant amount of sensory information. In addition, a combination of active high-speed actions with short periods of rest is characteristic.Technical training in table tennis affects the development of speed qualities through improved coordination of movements, reaction speed, use of force, accuracy and stability. These aspects help athletes to reach a higher level of play and increase their ability to perform actions on the table quickly and efficiently.Physiological features of the development of speed qualities in children of younger adolescence (11-12 years old) require a specific approach to the educational and training process. When working with this age group, you should pay attention to the individual characteristics of children, their state of health, their interest in classes and motivation.Based on the research of scientists, the analysis of scientific literature, a program for the development of speed qualities in boys of 11-12 years who play table tennis was developed and experimentally verified.Настільний теніс є одним з найпоширеніших та найдоступніших видів спорту, який цікавить та залучає людей різного віку, різної статі та різного рівня фізичної підготовки. Настільний теніс включає різноманітні елементи, що сприяють розвитку різних фізичних та психічних характеристик, що особливо важливо для дітей.Настільний теніс – це гра, де гравець повинен швидко реагувати на рух м'яча та дії опонента. Вищий рівень реакції і швидкість рухів призводить до кращого контролю над грою та більшої точності ударів. Для гри в настільний теніс, діти повинні мати розвинуті рухові навички. Гра в настільний теніс характеризується як рухова діяльність у змінних умовах, де виконання рухових дій з різною швидкістю м'язової роботи відбувається при інтенсивній обробці значного обсягу сенсорної інформації.Крім того, характерним є поєднання активних швидкісних дій з короткими періодами відпочинку.Технічна підготовка в настільному тенісі впливає на розвиток швидкісних якостей через покращену координацію рухів, реакційну швидкість, використання сили, точність та стійкість. Ці аспекти допомагають спортсменам досягти більш високого рівня гри та підвищити їх здатність до швидкого та ефективного виконання дій на столі.Фізіологічні особливості розвитку швидкісних якостей у дітей молодшого підліткового віку (11-12 років) вимагають специфічного підходу до навчально-тренувального процесу. При роботі з даною віковою групою варто звертати увагу на індивідуальні особливості дітей, стан їхнього здоров’я, їх інтерес до занять та мотивацію.Опираючись на дослідження науковців, аналіз наукової літератури була розроблена та експериментально перевірена програма розвитку швидкісних якостей у хлопців 11-12 років, які займаються настільним тенісом
ФІЗИЧНА РОБОТОЗДАТНІСТЬ ЛЕГКОАТЛЕТІВ: ПОНЯТТЯ ТА КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧЕННЯ
Get PDFThe article deals with the concept of the physical performance of athletes, which is an important criterion for the effectiveness of their sports activities. According to the predominant contribution of different pathways of ATP resynthesis, physical performance is differentiated into three types: aerobic, anaerobic, and physical performance with a mixed type of energy supply. In the process of sports activity, performance is determined by the influence of various external and internal factors, which are divided into the following groups: maximum amount of energy exchange; coordination of the muscular apparatus, nervous and endocrine systems; psychological component: will, motivation, self-control, emotional stability and ability to concentrate; social component: conditions of training places, living conditions, nutrition, etc.The key factors that determine physical performance are analysed, including the level of physical condition, functional state of the body, energy potential, technical skills, psychological readiness and external conditions. Physical performance is formed by the interaction of these factors, which affect the ability of athletes to perform prolonged and intense physical activity.The dynamics of work capacity are characterised by the following phases: the phase of mobilisation, the phase of the organism's involvement in work, the phase of hypercompensation, the phase of optimal work capacity, the phase of subcompensation, the phase of decompensation, and the phase of failure (fatigue). The duration and severity of these phases depend on many factors (age, nature of work, organisation of activity, type of higher nervous activity, experience of sports activity, motivation, etc.).All methods of studying direct indicators of athletes' performance are divided into quantitative (metres, seconds, kilograms, points, etc.), qualitative (reliability and accuracy of specific physical exercises) and combined (along with performance, the reliability and accuracy of sports activities are assessed). Indirect performance criteria include various clinical, physiological, biochemical and psychophysiological indicators that characterise changes in body functions during work.The study of physical performance in the training of athletes allows to optimise the training process, improve sports performance and reduce the risk of injury.У статті розглянуто поняття фізичної роботоздатності легкоатлетів, яка є важливим критерієм ефективності їхньої спортивної діяльності. За переважаючим вкладом різних шляхів ресинтезу АТФ фізичну роботоздатність диференціюють на три види: аеробну, анаеробну, фізичну роботоздатність зі змішаним типом енергозабезпечення. У процесі спортивної діяльності роботоздатність визначається впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників, які діляться на наступні групи: максимальна величина енергообміну; узгодженість діяльності м’язового апарату, нервової та ендокринної систем; психологічна складова: воля, мотивація, самоконтроль, емоційна стійкість та здатність до концентрації; соціальна складова: умови місць занять, умови проживання, харчування та ін.Проаналізовано ключові фактори, що визначають фізичну роботоздатність, серед яких: рівень фізичної підготовки, функціональний стан організму, енергетичний потенціал, технічна майстерність, психологічна готовність і зовнішні умови.Фізична роботоздатність формується взаємодією цих факторів, які впливають на здатність спортсменів виконувати тривалі й інтенсивні фізичні навантаження.Динаміка роботоздатності характеризується відповідними фазами: фаза мобілізаці, фаза впрацьовування, фаза гіперкомпенсації, фаза оптимальної роботоздатності, фаза субкомпенсації, фаза декомпенсації, фаза зриву (стомлення). Тривалість і вираженість зазначених фаз залежить від багатьох факторів (вік, характер роботи, організація діяльності, тип вищої нервової діяльності, досвід спортивної діяльності, мотивація та ін.).Всі методики дослідження прямих показників роботоздатності спортсменів поділяються на кількісні (метри, секунди, кілограми, очки та ін.), якісні (надійність і точність виконання конкретних фізичних вправ) і комбіновані (поряд із продуктивністю оцінюється надійність і точність спортивної діяльності). До непрямих критеріїв роботоздатності відносять різні клініко-фізіологічні, біохімічні та психофізіологічні показники, що характеризують зміни функцій організму у процесі роботи.Дослідження фізичної роботоздатності у підготовці легкоатлетів дозволяє оптимізувати тренувальний процес, підвищити спортивні результати та зменшити ризик травм
МЕТОДИКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТОК НА ЗАНЯТТЯХ З ВОЛЕЙБОЛУ
Get PDFIn modern volleyball, which is characterized by high intensity, speed, and athleticism, physical fitness is becoming a key factor that allows players to effectively perform technical techniques, withstand significant physical exertion, and recover quickly after games and training. For female students who are actively involved in volleyball, physical fitness is of particular importance as their bodies continue to develop, and the right approach to training contributes to harmonious physical development, health promotion, and increased resistance to disease. Different techniques can have different effects on the development of physical qualities such as strength, endurance, speed, agility, and flexibility. Therefore, the article aims to compare the methods to determine the most effective approaches to improving the physical fitness of female students involved in volleyball. The leading research method is a comparative analysis, which allows us to theoretically evaluate each technique and determine which is best suited to improve specific physical indicators necessary for successful volleyball. It is shown that the development and implementation of differentiated physical training programs for female students in volleyball classes is a complex task that requires a deep understanding of the physiological and psychological characteristics of female students, as well as knowledge of the principles of training and the development of a training program.The existing methods of improving the physical fitness of female students in volleyball classes are differentiated: methods of strength development, such as weight training, plyometric exercises, and isometric exercises; cardio training, interval training, and special exercises for volleyball players are used to develop endurance. Speed and agility are developed through sprint training, coordination, and reaction exercises. The differentiation of methods allows us to choose the most effective approaches for developing each physical quality, considering the individual characteristics of female students and the specifics of volleyball. Future research may focus on developing and evaluating differentiated training methods for female students of pedagogical specialties in the process of volleyball training.У сучасному волейболі, який характеризується високою інтенсивністю, швидкістю та атлетизмом, фізична підготовка стає ключовим фактором, що дозволяє гравцям ефективно виконувати технічні прийоми, витримувати значні фізичні навантаження та швидко відновлюватися після ігор і тренувань. Для студенток, які активно займаються волейболом, фізична підготовка має особливе значення, оскільки їхній організм продовжує розвиватися, і правильний підхід до тренувань сприяє гармонійному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я та підвищенню стійкості до захворювань. Різні методики можуть мати різний вплив на розвиток фізичних якостей, таких як сила, витривалість, швидкість, спритність та гнучкість.Тому метою статті є порівняльний аналіз методик для визначення найбільш ефективних підходів для покращення фізичної підготовки студенток, які займаються волейболом. Провідним методом дослідження виступає порівняльний аналіз, який дозволяє теоретично оцінити кожну методику та визначити, яка з них найкраще підходять для поліпшення конкретних фізичних показників, необхідних для успішної гри у волейбол. Показано, що розробка та впровадження диференційованих програм фізичної підготовки студенток на заняттях з волейболу є складним завданням, яке вимагає глибокого розуміння фізіологічних і психологічних особливостей студенток, а також знань про принципи тренувань і розробку програми тренувань. Диференційовано наявні методики удосконалення фізичної підготовки студенток на заняттях з волейболу: методики розвитку сили, такі як тренування з обтяженнями, пліометричні вправи та ізометричні вправи; для розвитку витривалості використовуються кардіотренування, інтервальні тренування та спеціальні вправи для волейболістів. Швидкість та спритність розвиваються за допомогою спринтерських тренувань, вправ на координацію, а також ігрових вправ на реакцію.Диференціація методик дозволяє обрати найбільш ефективні підходи для розвитку кожної фізичної якості, враховуючи індивідуальні особливості студенток та специфіку волейболу. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на розробці та оцінці диференційованих методиках тренувань студенток педагогічних спеціальностей у процесі занять волейболом
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Get PDFThe article is devoted to the current issues of forming the readiness of future physical education teachers for professional activity in the conditions of modern challenges of the educational space. The authors focus on the need to integrate theoretical knowledge, practical skills and personal qualities that ensure the effective implementation of pedagogical activity. In particular, the importance of forming professional competence is emphasized, which includes not only knowledge of physical education and sports, but also the ability to organize the educational process, motivate pupils to a healthy lifestyle and develop their physical abilities.The study presents the results of the analysis of modern approaches to the training of physical education teachers, in particular, the use of innovative teaching methods, such as project activities, interactive technologies and practice-oriented tasks. The authors emphasize that the formation of readiness for professional activity should be based on the principles of systematicity, consistency and individualization, which allows taking into account the characteristics of each future teacher. Particular attention is paid to the development of personal qualities of future physical education teachers, such as communication skills, emotional stability, leadership qualities and the ability to self-organize. The authors prove that these qualities are key to successful adaptation to the conditions of professional activity and effective interaction with students, parents and colleagues.The article also considers the issues of motivating future teachers to continuous self-improvement and professional growth.The authors offer a number of recommendations for introducing elements of reflection into the educational process, allowing students to analyze their own achievements and determine ways of further development. The results of the study may be useful for teachers of higher educational institutions who are engaged in the training of future physical education teachers, as well as for heads of educational organizations seeking to improve the quality of pedagogical training. The article contains practical recommendations for improving curricula and teaching methods aimed at forming readiness for professional activity.У статті розглядаються актуальні питання формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності в умовах сучасних викликів освітнього простору. Автори акцентують увагу на необхідності інтеграції теоретичних знань, практичних умінь та особистісних якостей, що забезпечують ефективну реалізацію педагогічної діяльності.Зокрема, підкреслюється важливість формування професійної компетентності, яка включає не лише знання з фізичної культури та спорту, але й вміння організовувати навчально-виховний процес, мотивувати учнів до здорового способу життя та розвивати їх фізичні здібності.У дослідженні представлено результати аналізу сучасних підходів до підготовки вчителів фізичної культури, зокрема, використання інноваційних методик навчання, таких як проектна діяльність, інтерактивні технології та практико-орієнтовані завдання. Автори підкреслюють, що формування готовності до професійної діяльності має ґрунтуватися на принципах системності, послідовності та індивідуалізації, що дозволяє враховувати особливості кожного майбутнього педагога. Особливу увагу приділено розвитку особистісних якостей майбутніх вчителів фізичної культури, таких як комунікативні навички, емоційна стійкість, лідерські якості та здатність до самоорганізації. Автори доводять, що саме дані якості є ключовими для успішної адаптації до умов професійної діяльності та ефективної взаємодії з учнями, батьками та колегами. У статті також розглядаються питання мотивації майбутніх учителів до постійного самовдосконалення та професійного зростання. Автори пропонують низку рекомендацій щодо впровадження у навчальний процес елементів рефлексії, що дозволяють студентам аналізувати власні досягнення та визначати шляхи подальшого розвитку.Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою майбутніх вчителів фізичної культури, а також для керівників освітніх організацій, що прагнуть підвищити якість педагогічної підготовки. Стаття містить практичні рекомендації щодо вдосконалення навчальних програм та методик навчання, спрямованих на формування готовності до професійної діяльності
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТРІЛЕЦЬКОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ
Get PDFThe article deals with the theoretical analysis of shooting training of high school students in Ukraine, focusing on its importance in the formation of information and shooting skills. The main methodological approaches to teaching shooting training are discussed, as well as the role of physical training and psychological aspects in the educational process. The problems and challenges faced by teachers are highlighted, as well as potential areas for improving the firearms training programme in secondary schools. The analysis is based on scientific research, educational standards and international experience.Purpose. To theoretically substantiate ways to optimise the system of firearms training for high school students in Ukraine.Objectives of the study:1. Theoretical assessment of existing research in the field of youth shooting training.2. Identification of effective approaches to fostering patriotism and ensuring youth safety in the context of current socio-political challenges.Methodology. Analysis and synthesis of scientific and methodological literature. The literature was studied in several areas: the general theory of firearms training, peculiarities of training during the school period, methods and techniques for improving patriotism education and ensuring the safety of young people in the context of modern socio-political challenges.Scientific novelty. The study confirmed the data on the importance of shooting training for high school students as an integral part of patriotism education and ensuring the readiness of young people to defend the Motherland in the context of modern socio-political challenges.Conclusions. The theoretical analysis of shooting training for high school students in Ukraine indicates its important role in the formation of not only motor skills, but also the psychological readiness of young people to defend the country.Among the positive aspects of shooting training is the opportunity for students to acquire practical skills in the use of firearms, as well as to develop the ability to quickly assess the situation and make decisions in extreme situations.У статті розглядається теоретичний аналіз стрілецької підготовки учнів старших класів України, акцентуючи увагу на її значенні у формуванні відомостей та навичок стрільби. Обговорюються основні методичні підходи до викладання стрілецької підготовки, а також роль фізичної підготовки та психологічних аспектів у навчальному процесі. Висвітлюються проблеми та виклики, з якими стикаються викладачі, а також потенційні напрями для вдосконалення програми стрілецької підготовки у загальноосвітніх закладах. Аналіз ґрунтується на наукових дослідженнях, освітніх стандартах та міжнародному досвіді.Мета роботи. Теоретично обґрунтувати шляхи оптимізації системи стрілецької підготовки учнів старших класів України. Завдання дослідження:1. Теоретична оцінка існуючих досліджень за напрямком стрілецької підготовки молоді.2. Визначення ефективних підходів до виховання патріотизму та забезпечення безпеки молоді в умовах сучасних соціально-політичних викликів.Методологія. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Було опрацьовано літературу за кількома напрям- ками: загальна теорія стрілецької підготовки, особливості підготовки у шкільний період, методи та методика покращення виховання патріотизму та забезпечення безпеки молоді в умовах сучасних соціально-політичних викликів.Наукова новизна. В результаті дослідження підтверджено дані про важливість стрілецької підготовки для школярів старшої школи, як невід’ємної складової виховання патріотизму та забезпечення готовності молоді до захисту Батьківщини в умовах сучасних соціально-політичних викликів. Висновки. Теоретичний аналіз стрілецької підготовки учнів старших класів України вказує на її важливу роль у формуванні не лише рухових навичок, а й психологічної готовності молоді до захисту країни.Серед позитивних аспектів стрілецької підготовки виділяється можливість учнів отримувати практичні навички у володінні вогнепальною зброєю, а також формувати вміння швидко оцінювати обстановку та приймати рішення в екстремальних ситуаціях
РОЛЬ НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЮНИХ БОРЦІВ ЯК СКЛАДОВИХ ПСИХІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ЗМАГАНЬ
Get PDFThe article addresses the crucial contribution of neurodynamic properties (NDP) of young wrestlers to the effective implementation of their competitive performance. The paper presents chronoreflexometry data obtained from young athletes during the pre-competition period and offers an in-depth analysis of the correlation between these neurodynamic indicators and competitive success. A brief review of existing literature on psychophysiological research in sport, including contemporary studies in sports neurodynamics aimed at performance prediction, is also provided. It is proven that the efficiency of the central nervous system (CNS) holds critical significance for competitive success in wrestling, particularly at the junior level, underscoring the necessity of predicting young athletes' success through an assessment of their CNS quality. This study confirms that the ability of young wrestlers to achieve higher rankings in the tournament table reliably correlates not with basic speed, but with the quality and efficiency of higher CNS function. It is established that the determining factor in competitive success is a combination of reaction complexity and accuracy. Leading athletes exhibit a significantly shorter latency period in highest complexity reactions, which reflects their superior ability to rapidly analyze, differentiate information, and make critical decisions under the time pressure and high uncertainty inherent to the mat environment. Furthermore, significantly fewer errors were registered across all chronoreflexometry tests for the leading wrestlers. This indicates a higher strength of nervous processes, greater fatigue resistance, and the effectiveness of internal active inhibition. The findings confirm that NDP indicators are valuable markers of an athlete's functional state, and their diagnosis allows for an accurate assessment of a wrestler's psychophysiological readiness and adaptive reserve for competitive activity.У статті розглядається проблема вкладу нейродинамічних властивостей юних борців у реалізацію їх змагальної діяльності. Представлені дані хронорефлексометрії юних борців, визначені у передзмагальний період, а також аналіз кореляції між нейродинамічними показниками та успішністю змагальної діяльності. Представлено короткий аналіз літературних джерел щодо психофізіологічних досліджень у спорті з метою прогнозування успішності діяльності, у тому числі сучасних досліджень у сфері спортивної нейродинаміки. Доведено, що ефективність центральної нервової системи має критичне значення для змагальної успішності у борців, особливо на етапі юнацького спорту, а також необхідність прогнозування успішності юних спортсменів через її якість. Даним дослідженням підтверджена здатність юних борців займати вищі місця в турнірній таблиці наявністю вірогідної кореляції не стільки з базовою швидкістю, скільки з якістю та ефективністю роботи вищих відділів центральної нервової системи. Встановлено, що визначальним фактором успішності змагальної діяльності є складність реакції та точність за коротшим латентним періодом у реакціях найвищої складності спортсменів-лідерів, що відображає їхню здатність до швидкого аналізу, диференціювання та прийняття рішень в умовах дефіциту часу та високої невизначеності на килимі. Зареєстровані вірогідно менші кількості помилок в усіх тестах хронорефлексометрії у борців-лідерів, що свідчить про тенденцію щодо вищої сили нервових процесів, стійкість до втоми та ефективність внутрішнього активного гальмування. Дане дослідження підтвердило той факт, що нейродинамічні показники є цінними маркерами функціонального стану спортсмена, а їхня діагностика дозволяє оцінити психофізіологічну готовність до змагальної діяльності та адаптаційний резерв борця
ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У СИСТЕМІ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ ФЕХТУВАЛЬНИКІВ-РАПІРИСТІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Get PDFModern sport is characterized by high competition and the continuous improvement of training processes to achieve maximum results. The effective organization of athletes’ physical preparation becomes a key factor in ensuring a high level of sports mastery. The high level of competition in international events requires coaches and athletes to use scientifically grounded approaches in the training process. Épée fencing belongs to complex coordination sports, which requires specialized physical preparation to develop speed-strength qualities, movement precision, and rapid tactical decision-making. This article examines the role of specialized physical preparation in the training system of épée fencers at the stage of specialized basic training. Based on a survey of 67 coaches and athletes, the significance of different types of training was identified, the optimal structure and content of specialized physical preparation in the annual macrocycle were determined, as well as the key physical qualities, the development of which affects competitive performance. The results showed that physical preparation has a leading role (96%) and should be combined with the improvement of technical-tactical actions. Respondents identified the key physical qualities as follows: explosive strength (46%), complex speed (56%), speed endurance (53%), special flexibility (68%), and the ability to control spatial movement parameters (26%). Variability was found in the assessments of the optimal ratio of types of physical preparation in the annual macrocycle, indicating the absence of a unified interpretation of the concepts of “general,” “auxiliary,” and “special” preparation. The conclusions confirm the necessity of an integrated approach and the priority development of specialized physical preparation at the stage of specialized basic training to form the foundation for future sports achievements.Сучасний спорт характеризується високою конкуренцією та постійним удосконаленням тренувальних процесів для досягнення максимальних результатів. Ефективна організація фізичної підготовки спортсменів стає ключовим фактором у забезпеченні високого рівня спортивної майстерності. Високий рівень конкуренції у міжнародних змаганнях вимагає від тренерів і спортсменів використання науково обґрунтованих підходів у тренувальному процесі. Фехтування на рапірах відноситься до складнокоординаційних видів спорту, що потребує спеціальної фізичної підготовки для розвитку швидкісно-силових якостей, точності рухів та швидкості прийняття тактичних рішень. У статті досліджено місце спеціальної фізичної підготовки у системі спортивного тренування фехтувальників-рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки. На основі анкетного опитування 67 тренерів і спортсменів з’ясовано значущість різних видів підготовки, визначено оптимальну структуру та зміст спеціальної фізичної підготовки у річному макроциклі тренування, а також профільні фізичні якості, від розвитку яких залежить ефективність змагальної діяльності. Результати показали, що фізична підготовка має провідне значення (96 %) і повинна поєднуватися з удосконаленням техніко-тактичних дій. Опитані визначили ключові фізичні якості: вибухова сила (46 %), комплексна швидкість (56 %), швидкісна витривалість (53 %), спеціальна гнучкість (68 %), здатність до управління просторовими параметрами рухів (26 %). Встановлено варіативність оцінок оптимального співвідношення видів фізичної підготовки у річному макроциклі, що свідчить про відсутність єдиної інтерпретації понять «загальна», «допоміжна» та «спеціальна» підготовка. Висновки підтверджують необхідність інтегрованого підходу та пріоритетного розвитку спеціальної фізичної підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки для формування основи майбутніх спортивних досягнень