Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ПРОПРІОЦЕПТИВНА ПАМ’ЯТЬ ФАНТОМНОЇ РУКИ ОСОБИСТОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ
Get PDFProprioceptive memory of a serviceman who has suffered a traumatic amputation of a limb is not only a component of motor memory, but also a subconscious regulator of his movements and actions. In achieving the goal of the study, the authors of the scientific article reveal the features of the functioning of the proprioceptive memory of a serviceman who has suffered amputation of the hand. The role of the hand in the vital activity of the individual is clarified. It is shown that the hand is a visible part of the brain, a tool of many tools, the main implementer of key human functions. It is outlined how the physical, mental and spiritual integrity of the serviceman's personality changes after amputation of the hand. It is proven that amputation of the hand, causing significant changes in the daily life of the serviceman, simultaneously generates a state of despair, depression, nervousness, anxiety, decreased self-esteem, isolation and recognition of one's own powerlessness. It has been established that proprioceptive memory provides the body with the ability to perform complex movements and actions without conscious control, helps it to feel muscle contractions, is a regulator and coordinator of movements generated by visual and vestibular signals. It has been revealed that proprioceptive memory, remembering the position of the soldier's hand in which it was before amputation, as well as the sensations that he experienced, and after amputation continues to retain the same sensations as if the hand were in place. This property is expressed in the form of an ambivalent, proprioceptive conflict of information, which is hypothetically the result of the emergence of a complex phantom pain syndrome. It has been found that the subjects, being under the influence of local anesthesia, decode the position of their hand differently from how it is located in real time. This property is due to the strong retention of proprioceptive memory of all sensations of the hand before anesthesia and the non-reduction of these manifestations even after amputation.Пропріоцептивна пам’ять військовослужбовця, який переніс травматичну ампутацію кінцівки, є не лише складовою рухової пам’яті, а й підсвідомим регулятором його рухів і дій. Реалізуючи мету дослідження, автори наукової статті розкривають особливості функціонування пропріоцептивної пам’яті військовослужбовця, який переніс ампутацію руки. З’ясовано роль руки у життєдіяльності особистості. Показано, що рука є видимою частиною головного мозку, інструментом багатьох інструментів, основним реалізатором ключових функцій людини. Окреслено, як змінюється тілесна, психічна й духовна цілісність особистості військовослужбовця після ампутації руки. Доведено, що ампутація руки, викликаючи значні зміни у повсякденному житті військовослужбовця, супутньо породжує стан відчаю, депресії, нервозності, тривоги, зниження самооцінки, ізоляції та визнання власного безсилля. Установлено, що пропріоцептивна пам’ять забезпечує тілу виконання складних рухів і дій без свідомого контролю, сприяє йому у відчутті м’язових скорочень, є регулятором та координатором рухів, які породжуються візуальними й вестибулярними сигналами. Розкрито, що пропріоцептивна пам’ять, запам’ятовуючи положення руки військовослужбовця, у якому вона перебувала до ампутації, а також відчуття, які він переживав, і після ампутації продовжує зберігати ті ж відчуття, неначе рука перебуває на місці. Така властивість виражається у формі амбівалентного, пропріоцептивного конфлікту інформації, що гіпотетично є результатом виникнення складного больового фантомного синдрому. Виявлено, що досліджувані, перебуваючи під впливом місцевої анестезії, декодують положення своєї руки не так, як вона розміщена в реальному часі. Така властивість обумовлена міцним зберіганням пропріоцептивною пам’яттю усіх відчуттів руки до анестезії й не зниженням цих проявів навіть після ампутації
ТОПОС ZÖGERNDER POLITIKER У НІМЕЦЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
Get PDFIn this article, the topos of hesitating politicians in the German-language media was investigated using the argumentation analysis method. Topos analysis is widely used in modern political linguistic research and has its philosophical roots in ancient rhetoric. The method of topos analysis has been applied in German linguistics by M. Kienpointner, S. Korperschmitt, M. Funken, K. Faulstich, M. Wengeler and others. The German linguist M. Wengeler has theoretically justified and empirically proven topos analysis. This procedure is focused on the so-called figures of thought, which are derived from the text corpus with the help of logically coherent steps and reveal the position of individual political actors with regard to the solution/non-solution of a particular political problem. According to M. Wengeler, we understand topoi to be rules of inference in the argumentation process that are filled with content but at the same time have a sufficiently high degree of abstraction. Topos analysis involves researching implicit meanings that reveal causal relationships in the text corpus. They are formulated in the form of “if-then statements”. Based on the German press for the period from 24.02.2022 to February 2025, the following formal argumentation patterns were identified: the turning point topos, the pressure topos, the topos of Germany’s leadership, the ring swap topos, the goal topos, etc. The topoi analyzed by the study show the attitude of German politicians and the German people towards the delivery of weapons to Ukraine, which is supported by pro and contra arguments. Topoi, as thought structures, reveal the key meanings of the «Waffenlieferung» concept on the basis of text fragments and establish associative links with political, military, social, public, moral, and religious contexts. The keyword “arms delivery” takes on a new meaning in the context of the Russian-Ukrainian war.У статті на основі методу аналізу аргументації проаналізовано у німецькомовних ЗМІ Topos zögernder Politiker/топос вагання політиків. Топосний аналіз широко використовується в сучасних дослідженнях з політичної лінгвістики і має філософське коріння в античній риториці. У німецькій лінгвістиці метод топосного аналізу застосовували М. Кінпойнтнер, С. Корпер- шмітт, М. Функен, К. Фаульстіх, М. Венґелер та інші. Німецький лінгвіст М. Венґелер теоретично обґрунтував та емпірично довів топосний аналіз. Цей підхід включає так звані мисленнєві фігури, які виводяться з корпусу тексту за допомогою логічно послідовних кроків і розкривають позицію окремих політичних акторів щодо вирішення/невирішення певної політичної проблеми. Згідно з М. Венґелером, під топосами розуміємо правила виведення смислів у процесі аргументації, які мають достатньо високий ступінь абстракції. Топосний аналіз передбачає дослідження імпліцитних смислів, які розкривають причинно-наслідкові зв’язки в текстовому корпусі. Вони формулюються у вигляді висловлювань типу «якщо-тоді». На основі матеріалів німецької преси за період з 24 лютого 2022 року по лютий 2025 року було виявлено такі формальні патерни аргументації: топос переломного моменту, топос тиску, топос лідерства Німеччини, топос кільцевого обміну поставками зброї, топос мети тощо. Проаналізовані в дослідженні топоси показують ставлення німецьких політиків і німецького народу до постачання зброї в Україну, яке підкріплюється аргументами «за» і «проти». Топоси як мисленнєві структури розкривають на основі текстових фрагментів ключові смисли концепту «Waffenlieferung» й встановлюють асоціативні зв’язки з політичним, військовим, соціальним, суспільним, моральним і релігійним контекстами. У контексті російсько-української війни ключове слово Waffenlieferung/постачання зброї набуває нового змістового наповнення
РЕАЛІЗАЦІЯ ФАТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННІ: ЕКОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Get PDFThe article explores the ecolinguistic features of the implementation of the phatic function in the English-language Internetcommunication, which manifests the speakers' attitude to achieving emotional and intellectual mutual understanding at all phasesof communicative contact. The communicative space of the Internet, which is represented by online communication in chat rooms, social networks, instant messengers, forums, has become a kind of environment characterized by certain rules of ecological communication.Virtual discourse is created by a number of parameters, such as fragmentation and brevity, asynchrony and anonymity, the use of lexicalunits belonging to different styles and registers, the use of signs-symbols, abbreviated etiquette formulas for establishing, maintaining and breaking contacts, a specific communication channel, etc. The regulation of communicative interaction with the aim to ensure a healthypsychological state of speakers is becoming particularly topical due to the increasing uncertainty of the prospects for the interaction of man, society and nature. The predominance of phatic tonality over informative in virtual discourse takes place primarily due to the goals, values and genres of virtual discourse. The phatic function of language plays an important role in supporting the environmentalfriendliness of communication. It helps to establish a close contact, create a friendly atmosphere, maintain the interlocutor's attention,ensure the dynamics of online communication, and also signal the beginning or end of the conversation. Playful and humorous mood allows speakers to reduce the distance, as well as freely use any phatic means of written and oral spoken language, which is importantfor the effectiveness of communication in a situation of interaction with strangers in virtual discourse, where sincerity and openness todialogue correspond to the main principles of ecological communication.У статті досліджуються еколінгвістичні особливості реалізації фатичної функції в англомовному інтернет-спілкуванні, що маніфестує установку мовців на досягнення емоційно-інтелектуального взаєморозуміння на всіх фазах спілкування. Комунікативний простір інтернету, який представлений онлайн-комунікацією в чатах, соцмережах, месенджерах, форумах, став своєрідним середовищем, що характеризується певними правилами екологічності спілкування. Віртуальний дискурс створюється низкою параметрів, таких як фрагментарність та стислість, асинхронність та анонімність, уживанням лексичних одиниць, що належать до різних стилів і регістрів, використанням знаків-символів, скорочених етикетних формул встановлення, підтриманням і розмиканням контакту, специфічним каналом зв'язку тощо. Урегулювання комунікативної взаємодії задля забезпечення здорового психологічного стану мовців набуває особливої гостроти через зростання невизначеності перспектив взаємодії людини, суспільства і природи. Переважання фатичності над інформативністю у віртуальному дискурсі обумовлюється насамперед цілями, цінностями і жанрами віртуального дискурсу. Фатична функція мови відіграє важливу роль у підтримці екологічності комунікації. Вона допомагає налагодити контакт, створити дружню атмосферу, підтримувати увагу співрозмовника, забезпечувати динаміку онлайн-спілкування, а також сигналізувати про початок чи завершення розмови. Ігрова та гумористична тональність дозволяють скоротити дистанцію між комунікантами, а також вільно користуватися будь-якими фатичними засобами форм письмової та усної розмовної мови, що є важливим для ефективності спілкування в ситуації взаємодії з незнайомими людьми у віртуальному дискурсі, де щирість та відкритість до діалогу відповідають головним принципам екологічного спілкування
ЦИФРОВИЙ ДИСКУРС У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ ДИСКУРС-АНАЛІЗУ
Get PDFThis paper considers and explores the peculiarities of applying discourse analysis to the study of communication practices in socialmedia, which have become key channels for digital interaction in the twenty-first century. Social media have not only transformedtraditional models of communication, but also created a new reality for discourse, in which language is closely intertwined with visual, audio, and technical elements. Online discourse is characterised by a high level of dynamics, multimodality, fragmentation, interactivity and algorithmic mediation, which creates new challenges for linguistic analysis. The study focuses on the need to update methodological approaches, in particular, the adaptation of applied linguistics tools to the conditions of a hybrid digital environment.The main directions of modern discourse analysis that have analytical potential for the study of online communications are analysed:critical discourse analysis, multimodal approach, cognitive discourse analysis and corpus linguistics. Particular attention is paidto the problems of interpreting multicode messages that combine text, images, emojis, videos, and various interactive elements.Considerable attention was also paid to the impact of the platform's algorithms on the structuring of meanings, modelling the visibilityof messages, and representation of identities. The necessity of an interdisciplinary approach consisting of linguistic, sociological,cognitive and analytical approaches is substantiated. The scientific novelty of the study is an attempt to comprehensively understand the methodological transformation of discourse analysis in the digital age. The practical significance lies in the possibility of using the results obtained in further studies of digital discourse, including for the analysis of identity, conflict communication, information campaigns, political and media discourse in the online environment. The materials of this paper may be useful for specialists in the fieldsof applied linguistics, Internet communication, social media and digital humanities.У цій роботі розглянуто та досліджено особливості застосування дискурс-аналізу для вивчення комунікативних практик у соціальних мережах, які у стали ключовими каналами для цифрової взаємодії у ХХІ столітті. Соціальні медіа не лише трансформували традиційні моделі комунікації, а й створили нову реальність для дискурсу, у якій мова тісно переплатається з візуальними, аудіальними та технічними елементами. Онлайн-дискурс характеризується високим рівнем динаміки, мультимодальності, фрагментарності, інтернекстуальності та алгоритмічного посередництва, що формує нові виклики для лінгвістичного аналізу. У досліджені акцентовано увагу на необхідність оновлення методологічних підходів, зокрема адаптації інструментів прикладної лінгвістики до умов гібридного цифрового середовища. Проаналізовано основні напрямки сучасного дискурс-аналізу, які мають аналітичний потенціал для дослідження онлайн-комунікацій: критичний дискурс-аналіз, мультимодальний підхід, когнітивно-дискурсний аналіз та корпусна лінгвістика. Особливу увагу приділено проблемам інтерпретації багатокодових повідомлень, що поєднують текст, зображення, емодзі, відео та різні інтерактивні елементи. Також значну увагу було приділено дослідженню впливу алгоритмів платформи на структурування смислів, моделювання видимості повідомлень та репрезентацію ідентичностей. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу, який буде складатися з лінгвістичних, соціологічних, когнітивних та аналітичних підходів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексного осмислення методологічної трансформації дискурс-аналізу в умовах цифрової доби. Практичне значення полягає у можливості використання отриманих результатів у подальших дослідженнях цифрового дискурсу, в тому числі для аналізу ідентичності, конфліктної комунікації, інформаційних кампаній, політичного та медійного дискурсу в онлайн-середовищі. Матеріали роботи можуть бути корисними для фахівців у галузях прикладної лінгвістики, інтернет-комунікації, соціальних медіа та цифрової гуманітаристики
ГОМЕР ЯК ТЕКСТ У ЛІРИЦІ ЛІНИ КОСТЕНКО: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ І ТРАНСФОРМАЦІЯ
Get PDFThe article analyses Lina Kostenko’s poetic works united by the topos of the “Homeric text,” understood as the figure of the ancient Greek poet and his oeuvre as an object of artistic reception. The study of Kostenko’s interpretation is driven by the need to comprehend the author’s reading of Homer and his works as a stage in developing Ukrainian classicist heritage – a tradition of borrowing and transforming the legacy of ancient Greeks and Romans within Ukrainian literature. The study aims to identify the main trends in Kostenko’s reading of the “Homeric text,” to clarify its functions in her works, and to analyse the complexmotifs expressed through its lens.Kostenko’s interpretation is characterised by using Homer’s name as a synonym for “antiquity” (e.g., in Miss Truth). The legendary details of his biography serve as a poetic lens for reflecting on time, fame, and eternity in the portrait of an artist from another era (“Toward Evening He Steps into the Street…”). In Kostenko’s poetry, Homer appears both as the author whose works shape the reader’s national identity (as in Kartashynsky Estuary and The Gypsy Muse), and as a component of historical knowledge (Scythian Odyssey).Kostenko weaves the motifs and imagery of Homer’s Odyssey into the ballad-poem Scythian Odyssey as part of the intertext used to characterise the protagonist’s worldview, personal experience, and collective memory. Using a comparative approach, the article argues that regardless of the context, the “Homeric text” in Kostenko’s work becomes an intertext within poetic visions of Ukrainian history, a tool for universalising Ukrainian experience, and a means of articulating the poet’s anthropocentric worldview. Her reception of Homeric topoi highlights the dialogic nature of her idiolect.У статті проаналізовані поетичні твори Ліни Костенко, об'єднані топосом «Гомерів текст», під яким розуміється постать давньогрецького поета і його твори як об’єкт художньої рецепції. Дослідження його інтерпретації поеткою зумовлене потребою осмислення авторського прочитання біографії і творів Гомера як певного етапу в розвитку української античності – традиції запозичення і трансформації набутків давніх греків і римлян в нашій літературі. Мета студії – визначити основні тенденції прочитання Ліною Костенко «Гомерового тексту», з’ясувати його функцій у творах письменниці, проаналізувати мотивний комплекс, оприявлений крізь його оптику. З’ясовано, що для авторської інтерпретації притаманне використання імені давньогрецького аеда як синоніма до «давнина» («Міс Істина»), а фактів його легендарної біографії – мотивом для роздумів про час, славу і вічність у поетичному портреті митця іншої епохи («Під вечір виходить на вулицю він...»). Гомер у поезії Ліни Костенко постає і як автор, твори якого формують національну ідентичність читача («Карташинський лиман» і «Циганська муза»), є частиною його знань про історичне минуле («Скіфська одіссея»).Мотиви і образи Гомерової «Одіссеї» Ліна Костенко вплітає в поему-баладу «Скіфська одіссея» як частину інтертексту для характеристики мислення головного героя, його особистого досвіду і колективної пам'яті. Застосувавши порівняльний підхід, автор статті визначає, що, незалежно від контексту, «Гомерів текст» у Ліни Костенко перетворюється на інтертекст у поетичних візіях української історії, універсалізації українського досвіду і в ословленні антропологізму авторки. Рецепція поеткою гомерівських топосів увиразнює діалогізм її ідіостилю
СЕРІЯ РОМАНІВ ДЖОНАТАНА СТРАУДА «АГЕНЦІЯ «ЛОКВУД І КО» ЯК ПРИКЛАД ПАРАНОРМАЛЬНОЇ ФАНТАСТИКИ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of paranormal fiction defining features. The object of study is the series of novels “Lockwood and Co” by the modern British fantasy fiction writer Jonathan Stroud, which is considered as an example of paranormal fiction. For a deeper understanding of this fantasy subgenre, we have studied works on fantasy genre itself and gave its definition. It has been determined that the fantasy genre has gained very significant popularity in the 21st century. The classification of fantasy subgenres has been studied and its generalized version has been provided. The term of paranormal fiction has been defined. Examples of popular books belonging to the genre of paranormal fiction have been given. It has been studied that elements of paranormal fiction can also be found in other fantasy subgenres. The main features of paranormal fiction have been considered. The series of novels “Lockwood & Co” by Jonathan Stroud (which includes 5 novels) is analysed for its belonging to paranormal fiction. It is studied that the books contain all the inherent features of this genre, namely: the presence of paranormal elements and phenomena, creatures or forces that are notpart of the real world (in this series – ghosts), the actions take place in a modern city (London) in our time, but with fantastic events, the books have a combination with other genres (horror, partly romance), the investigation of unusual phenomena and supernatural events, the focus on the mystery that is a part of the plot (investigation of the ghost’s appearance), and the presence of a psychologicalaspect (main character’s past affects his psychological state and motivation). Examples of illustrative quotes for each of the specified defining features from the series of novels “Lockwood & Co” are given. It is concluded that the series of novels “Lockwood & Co” by Jonathan Stroud is clearly an example of paranormal fiction.Стаття присвячена аналізу визначальних рис паранормальної фантастики. Об’єктом вивчення є серія романів «Локвуд і Ко» сучасного британського письменника-фантаста Джонатана Страуда, яка розглядається як приклад паранормальної фантастики. Для глибшого розуміння сутності даного піджанру фантастики нами були опрацьовані роботи про сам жанр – фантастика та визначено його поняття. Визначено, що жанр фантастики набув у XXI столітті дуже значної популярності. Досліджено класифікації піджанрів фантастики та надано узагальнений варіант. Визначено поняття паранормальної фантастики. Наведено приклади популярних книг, які належать до жанру паранормальної фантастики. Досліджено, що елементи паранормальної фантастики можуть зустрічатися й у інших піджанрах фантастики. Розглянуто основні риси паранормальної фантастики. Проаналізовано серію романів «Агенція «Локвуд і Ко» Джонатана Страуда (у яку входять 5 романів) на її приналежність до паранормальної фантастики. Досліджено, що книги місять у собі усі притаманні риси даного жанру, а саме: присутність паранормальних елементів та явищ, істот або сил, які не є частиною реального світу (у даній серії – привидів), дії відбуваються в сучасному місті (Лондон) у наш час, але з фантастичними подіями, у книгах є поєднання з іншими жанрами (жахи, частково романтика), розслідування незвичайних явищ та надприродних подій, зосередженість на таємниці, що є частиною сюжету (розслідування появи привидів), та присутність психологічного аспекту (минуле головного героя впливає на його психологічний стан та мотивацію). Наведено приклади ілюстративних цитат на кожну із зазначених визначальних рис із серії романів «Агенція «Локвуд і Ко». Зроблено висновок, що серія романів «Агенція «Локвуд і Ко» Джонатана Страуда однозначно є прикладом паранормальної фантастики
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ: ВІД СЛОВНИКОВОЇ СПАДЩИНИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДИДАКТИЧНОЇ ПРАКТИКИ
Get PDFThis article examines the evolution of lexicographic practices–from fundamental electronic dictionaries developed bythe Ukrainian Lingua-Information Foundation of the National Academy of Sciences of Ukraine (ULIF) to the latest innovative educational resources, in particular microdictionaries created in the POLYHEDRON platform ecosystem. Particular attention ispaid to the pedagogical and cognitive potential of these resources in the context of developing the linguistic competence of studentsstudying the Ukrainian language. The article demonstrates how new-generation lexicographic tools can combine academic heritage,corpus methods, visual annotation technologies, personalized knowledge presentation formats, and the principles of conceptography inherent in modern digital education in the humanities. It shows how new dictionary formats transform traditional teaching methods and increase the effectiveness of linguistic material assimilation by activating students' creative potential and promoting theirindependent research activities.The article considers an example of a micro-dictionary compiled by Diana-Maria Fedoriv, a student of the Master's program “Applied Linguistics” at Ivan Franko National University of Lviv, Diana-Maria Fedoriv, as part of her research on “The pragmatic potential of texts about love in the formation of linguistic competence in foreigners (using the example of texts by Ivan Franko and Lesya Ukrainka, Edith Wharton, and Henry James).” The author uses the Sketch Engine platform to create a corpus of specialized texts, identify key terms based on frequency analysis, perform CQL queries, and conduct concordance searches. Five terms: text, linguistic personality,text creation, informational text, and competence – became the conceptual basis of the dictionary. Each dictionary entry is structuredas a miniature capsule of knowledge, combining definitions from scientific sources, examples of usage in the corpus, empathetic author's comments, illustrations, and emojis for visual support of perception. This model of knowledge presentation facilitates the interculturaladaptation of foreign students, makes terms more accessible for learning, and promotes a deeper understanding of language and culture.The work emphasizes the role of POLYHEDRON as an intellectual infrastructure that enables the creation of multimodal, flexible, and adaptive lexicographic products for use in the educational process. Such micro-dictionaries perform a number of functions: they form terminological literacy, stimulate reflection, and promote academic socialization and intercultural communication. In conclusion, it is shown that new dictionary formats can be not only tools for acquiring knowledge, but also means of producing meaning and building a personal learning trajectory.У статті розглянуто еволюцію лексикографічних практик – від фундаментальних електронних словників, розроблених в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України (УМІФ), до новітніх інноваційних освітніх ресурсів, зокрема мікрословників, що створюються в екосистемі платформи POLYHEDRON. Особливу увагу приділено педагогічному та когнітивному потенціалу цих ресурсів у контексті формування лінгвістичної компетентності студентів, які вивчають українську мову. Стаття демонструє, як лексикографічні інструменти нового покоління можуть поєднувати академічну спадщину, корпусні методи, візуально-анотаційні технології, персоналізовані формати подання знань і принципи концептографії, що притаманні сучасній гуманітарній цифровій освіті. Показано, як нові формати словників трансформують традиційні методи навчання й підвищують ефективність засвоєння лінгвістичного матеріалу через активізацію творчого потенціалу студентів та сприяння їхній самостійній дослідницькій діяльності.Розглянуто приклад мікрословника, укладеного здобувачкою магістерської програми «Прикладна лінгвістика» ЛНУ імені Івана Франка Діаною-Марією Федорів, у межах роботи над дослідженням «Прагматичний потенціал текстів про кохання у формуванні лінгвістичної компетентності іноземців (на прикладі текстів Івана Франка та Лесі Українки, Едіт Вортон та Генрі Джеймса)». Авторка застосовує платформу Sketch Engine для створення корпусу спеціалізованих текстів, виявлення ключових термінів на основі частотного аналізу, здійснення CQL-запитів та конкордансного пошуку. П’ять термінів: текст, мовна особистість, текстотворення, інформаційний текст, компетенція – стали концептуальною основою словника. Кожну словникову статтю структуровано як мініатюрну капсулу знань, що поєднує дефініції з наукових джерел, приклади вживання в корпусі, емпатичні авторські коментарі, ілюстрації та емодзі для візуальної підтримки сприйняття. Така модель подання знань полегшує міжкультурну адаптацію іноземних студентів, робить терміни доступнішими для засвоєння та сприяє глибшому розумінню мови і культури.У роботі підкреслено роль POLYHEDRON як інтелектуальної інфраструктури, що уможливлює створення мультимодальних, гнучких та адаптивних лексикографічних продуктів для використання в освітньому процесі. Такі мікрословники виконують низку функцій: формують термінологічну грамотність, стимулюють рефлексію, сприяють академічній соціалізації та міжкультурній комунікації. У підсумку показано, що нові формати словників можуть бути не лише інструментами засвоєння знань, але й засобами продукування сенсів і побудови особистісної траєкторії навчання
ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНОФОНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ПРОЄКТУ)
Get PDFThe article explores the formation of intercultural competence among non-native speakers in the process of learning Ukrainian as a foreign language (UFL) under the conditions of the Russo-Ukrainian war, which has significantly impacted the educational process.Employing methods of analyzing scholarly works, generalizing data from official websites of higher education institutions, and observingthe educational process, the authors examine the challenges of distance learning and student adaptation. Key concepts (interculturalcommunication, intercultural linguistic identity, and intercultural competence of non-native speakers) are defined as the foundationof a competence-oriented process implemented through communicative-activity, student-centered, and sociocultural approaches.The wartime conditions exacerbate these processes due to psychological stress, limited access to immersive language environment,and the urgency of adaptation, particularly for learners outside Ukraine.A focal point is the importance of developing academic mobility and scientific-educational partnerships between Ukrainian and foreign universities. Participation of lecturers and students in international academic exchange programs, inter-university projects, and summer schools enhances the formation of intercultural competence for those learning UFL, whether within the cultural-educational environment of Ukrainian universities remotely. Significant value for the development of educational programs at Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko (Sumy SPU) is derived from the experience of teaching UFL in foreign universities, particularly Istanbul University (Turkey).The article describes the experience of implementing the inter-university partnership project «Ukrainian as a Foreign Language Without Borders,» initiated by lecturers from Sumy SPU (Ukraine) and Istanbul University (Turkey). The project, focused on cultural-educational and research collaboration, aims to provide practical support to students in developing intercultural competence and toencourage tolerant communication through cross-cultural discussions, workshops, roundtables, and scientific-practical conferences.The organization of the educational process in both universities incorporates interactive methods and informal education, fostering the socialization of non-native speakers.The essence and methodology of the communicative engagement method are outlined, which involves language learning through active immersion in a cultural environment. This approach ensures the organic integration of linguistic and cultural knowledge, transforming the educational process into a space of continuous intercultural interaction. Key components include the use of authentic materials, visualization (videos, presentations), linguocultural commentaries, and modeling of intercultural communication scenarios.The effectiveness of these practices is noted in developing non-native speakers’ ability to apply knowledge of linguistic norms, social roles, and communicative strategies according to specific interaction contexts.A significant role is played by the Ukrainian Cultural Club in Istanbul and extracurricular activities at Sumy SPU, which promote tolerance, empathy, and adaptation to the Ukrainian-speaking environment through participation in international competitionsand cultural initiatives. The conclusion highlights that the formation of intercultural competence among non-native speakers under wartime conditions is achievable through the synergy of academic partnership, cultural dialogue, pedagogical support, and active student engagement in intercultural initiatives.У статті з урахуванням методів аналізу й узагальнення наукових праць, офіційних сайтів закладів вищої освіти, спостережень за освітнім процесом розглянуто проблему формування міжкультурної компетентності інофонів у процесі навчання української мови як іноземної в умовах російсько-української війни.Уточнено поняття «міжкультурна комунікація», «міжкультурна мовна особистість», «міжкультурна компетентність інофонів», формування міжкультурної компетентності інофонів у процесі навчання української мови як іноземної. Зазначено, що формування міжкультурної компетентності є складним компетентнісно орієнтованим процесом, який реалізується на засадах комунікативно-діяльнісного, студентоцентрованого та соціокультурного підходів. Воєнний стан ускладнює цей процес через психологічний стрес, обмежений доступ до природнього мовного середовища та потребу в швидкій адаптації, особливо для інофонів, які перебувають поза межами України.Акцентовано увагу на важливості розвитку академічної мобільності, науково-освітнього партнерства між українськими та закордонними університетами. Участь викладачів і студентів у міжнародних програмах академічного молодіжного обміну, міжуніверситетських проєктах та літніх школах увиразнює процес формування міжкультурної компетентності інофонів, котрі опановують українську мову як іноземну як у культурно-освітньому середовищі українського університету, так і відірвано у просторі та часі від такого середовища.Зазначено, що наукову цінність для розвитку освітніх програм Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в умовах воєнного часу становить досвід навчання української мови як іноземної в закордонних університетах, зокрема в Стамбульському університеті (Туреччина).Описано досвід реалізації міжуніверситетського партнерського проєкту «Українська мова як іноземна без кордонів», ініційованого викладачами Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (Україна) та Стамбульського університету (Туреччина).Проєкт, спрямований на культурно-освітню та дослідницьку взаємодію, має на меті надати практичну підтримку студентам у формуванні міжкультурної компетентності, заохочувати толерантне спілкування через кроскультурні дискусії, майстерки, круглі столи та науково-практичні конференції.Окреслено особливості організації освітнього процесу в університетах, що сприяють соціалізації інофонів, сутність методу комунікативного підключення, який передбачає вивчення мови через активне занурення у культурне середовище. Такий підхід забезпечує органічну інтеграцію мовних і культурних знань, трансформуючи їх у простір постійної міжкультурної взаємодії. Важливими компонентами методу є використання автентичних матеріалів, візуалізація (відео, презентації), лінгвокультурні коментарі, моделювання ситуацій міжкультурного спілкування.У роботі описано діяльність студентського Українського культурного клубу у Стамбулі та деякі позааудиторні заходи в СумДПУ, участь у яких сприяє розвитку у студентів толерантності, емпатії та адаптації до україномовного середовища, що підтверджено участю здобувачів у міжнародних конкурсах. Автори припускають, що формування міжкультурної компетентності інофонів в умовах воєнного стану можливе завдяки синергії академічного партнерства, культурного діалогу, педагогічного супроводу та активного залучення іноземних студентів до міжкультурних ініціатив
ВИКОРИСТАННЯ АВТЕНТИЧНИХ АУДІОПОДКАСТІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ
Get PDFThe article examines the issue of using authentic audiopodcasts and interactive podcast technology as a modern effective tool for developing upper secondary school students’ English grammatical competence. The article provides the analysis of pedagogical, methodological, and psychological literature, as well as regulatory documents of the Ministry of Education and Science of Ukraine concerning the aims and content of grammatical competence formation in Grade 10 of general secondary education. The rationale for integrating authentic English audiopodcasts into the process of developing students’ grammatical competence at the senior level of secondary school is substantiated, and the findings of a survey conducted among teachers and learners are presented. Particular attention is paid to the psychological and age-related characteristics of upper secondary school students; defines the methodological potential of authentic English audiopodcasts in grammar instruction; and characterizes the stages of developing foreign language grammatical skills with regard to grammar learning strategies and the development of learners’ critical thinking. A subsystem of exercises and an algorithm for working with authentic audiopodcasts aimed at fostering English grammatical competence among upper secondary school students are proposed. Criteria for selecting authentic audiopodcasts for developing students’ grammatical competence are determined, with «BBC Learning English Podcasts» selected within the thematic scope of the Grade 10 curriculum. Methodological recommendations for the use of authentic «BBC Learning English Podcasts» to develop English grammatical competence of Grade 10 students are provided, along with sample exercises based on the topic «Communication Technologies». The study demonstrates that the integration of authentic audiopodcasts into the grammar learning process enhances motivation, improves comprehension, and contributes to the systematic development of English grammatical competence among high school students.Дослідження присвячено проблемі використання автентичних аудіоподкастів та інтерактивної подкаст-технології як сучасного ефективного інструменту формування англомовної граматичної компетентності старшокласників. У статті проаналізовано педагогічну, методичну, психологічну літературу та нормативні документи Міністерства освіти і науки України щодо мети та змісту формування англомовної граматичної компетентності у 10 класі закладів загальної середньої освіти, обґрунтовано доцільність використання англомовних автентичних аудіоподкастів у формуванні англомовної граматичної компетентності учнів профільної школи, подано результати проведеного анкетування вчителів та учнів. Розглянуто психологічно-вікові особливості старшокласників; визначено методичний потенціал використання англомовних автентичних аудіоподкастів у навчанні граматики; охарактеризовано етапи формування іншомовних граматичних навичок із урахуванням стратегій навчання граматики та розвитку критичного мислення здобувачів освіти. Запропоновано підсистему вправ і алгоритм роботи з автентичними аудіоподкастами для формування англомовної граматичної компетентності старшокласників. Визначено критерії відбору автентичних аудіоподкастів для формування англомовної граматичної компетеності учнів профільної школи та відібрано подкасти «BBC Learning English Podcasts» у межах тематики 10 класу. Надано методичні рекомендації з використання автентичних подкастів «BBC Learning English Podcasts» для формування англомовної граматичної компетентності учнів 10 класу, подано приклади вправ на матеріалі теми «Communication Technologies». Результати дослідження підтверджують,що використання автентичних аудіоподкастів у процес навчання граматики позитивно впливає на мотивацію учнів, покращує їхнє розуміння та забезпечує системне формування граматичної компетентності старшокласників
РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ І УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД
Get PDFThe article analyses the policies regulating the use of generative artificial intelligence (AI) by higher education students in Ukrainian and European universities. In the context of the rapid integration of AI into educational processes, the article focuses on the permissions, prohibitions, and responsibilities defined in the relevant institutional regulations. Special attention is given to how generative artificial intelligence may be used by students in the learning process, the risks identified in institutional policies, and the measures envisaged in cases of non-compliance. A comparative analysis of policies adopted by leading universities reveals both common and distinctive features in the regulation of AI use. Common features include the unconditional prioritisation of academic integrity, recognition of the need for transparency in AI use, holding students accountable for AI application, and viewing AI as a supportive rather than a substitutive tool in learning. Issues such as data privacy, copyright, and potential bias are also recurring themes across most policies. Key differences include the degree of detail in disciplinary measures, the varying level of institutional support for AI services, and differing approaches to formulating prohibitions. While Ukrainian policies tend to set out sanctions more explicitly, European institutions usually rely on pre-existing academic integrity provisions. The authors emphasise the importance of balancing policy flexibility with the need for clear regulation of student–AI interaction and highlight the necessity of regularly reviewing and updating such policies. Most of the analysed policies focus not on reactive control but on proactive strategies that facilitate the shift from mere control to the strategic integration of AI as a transformative educational asset. This strategic shift is crucial for universities seeking to remain competitive in an AI-driven world.У статті проаналізовано політики регулювання використання генеративного ШІ здобувачами вищої освіти в українських і європейських університетах. В умовах стрімкої інтеграції ШІ в освітній процес зміст статті сфокусовано на дозволах, заборонах та відповідальності, визначених у відповідних нормативних документах університетів. Особливу увагу приділено тому, як саме ШІ може використовуватися здобувачами в освітньому процесі, які ризики визначають політики та які заходи передбачено в разі недотримання встановлених вимог. Порівняльний аналіз політик провідних університетів дозволив окреслити як спільні, так і відмінні риси в питанні регулювання використання ШІ. Серед спільних рис: безумовна пріоритетність академічної доброчесності, визнання необхідності прозорого використання ШІ, відповідальність здобувачів в контексті використання ШІ, а також трактування ШІ як допоміжного інструмента в навчанні. Питання конфіденційності даних, авторського права, захисту персональних даних також є наскрізними темами більшості політик. До ключових відмінностей зараховано різний ступінь деталізації дисциплінарних заходів, а також різний рівень інституційного забезпечення ШІ-сервісів та підходи до формулювання заборон. Авторки підкреслюють важливість балансування між гнучкістю політик і необхідністю чіткого регламентування взаємодії здобувачів із ШІ, а також наголошують на необхідності постійного перегляду таких політик. Переважна більшість проаналізованих політик зосереджуються не стільки на реактивному контролі, скільки на проактивних стратегіях, які дозволяють перейти від простого контролю до його стратегічної інтеграції як трансформаційного освітнього активу. Цей стратегічний зсув є вкрай важливим для університетів, які хочуть залишатися конкурентоспроможними у світі, керованому штучним інтелектом