Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ВПЛИВ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ НА ПОШУК РЕСУРСНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ПІДТРИМКУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО СУСПІЛЬСТВА
Get PDFThe issue of mental health has gained particular significance in the context of social, economic, and humanitarian challenges faced by Ukraine. The adoption of Law № 12030 “On the Mental Health Care System” by the Verkhovna Rada of Ukraine marks a crucial step toward developing a comprehensive approach to ensuring the mental well-being of the population. Modern models of mental health care emphasize a personalized approach, which is based on an understanding of individual needs and value orientations. Research confirms that personal factors such as optimism, life meaning, gratitude, and social support play a critical role in resource recovery and the development of psychological resilience.This article analyzes the impact of value orientations on adaptation mechanisms for maintaining mental health in an inclusive society. It examines classical theories by A. Maslow, M. Rokeach, Sh. Schwartz, and V. Frankl, which explain the role of values in self-regulation and crisis management. Studies indicate that awareness of one’s life priorities contributes to improved psychological well-being, reduced anxiety, and the prevention of emotional burnout. Special attention is given to the integration of personal values into psychosocial support programs and the development of resilience among vulnerable population groups, particularly people with disabilities, internally displaced persons, and children with special educational needs.The findings confirm that value-oriented strategies facilitate effective resource recovery and personal adaptation to crisis conditions. Developing a mental health policy based on a value-driven approach is a promising direction for the advancement of an inclusive society, ensuring equal opportunities and psychological well-being for all its members.Проблематика психічного здоров’я набуває особливої актуальності в умовах соціальних, економічних і гуманітарних викликів, що постають перед Україною. Ухвалення Закону України № 12030 «Про систему охорони психічного здоров’я» стало важливим кроком у формуванні комплексного підходу до забезпечення ментального благополуччя населення. У сучасних моделях охорони психічного здоров’я ключову роль відіграє персоніфікований підхід, що ґрунтується на розумінні індивідуальних потреб особистості та її ціннісних орієнтацій. Дослідження підтверджують, що такі особистісні чинники, як оптимізм, сенс життя, вдячність і соціальна підтримка, є визначальними у процесі ресурсного відновлення та формування психологічної стійкості. У статті проаналізовано вплив ціннісних орієнтацій на адаптаційні механізми збереження ментального здоров’я в умовах інклюзивного суспільства. Розглянуто класичні теорії А. Маслоу, М. Рокіча, Ш. Шварца, В. Франкла, що пояснюють значення цінностей у процесах саморегуляції та подолання кризових ситуацій. Дослідження показують, що усвідомлення власних життєвих орієнтирів сприяє підвищенню рівня психологічного благополуччя, зниженню рівня тривожності та профілактиці емоційного вигорання. Особлива увага приділяється інтеграції особистісних цінностей у програми психосоціальної підтримки та розвитку резильєнтності вразливих груп населення, зокрема людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та дітей з особливими освітніми потребами. Результати аналізу підтверджують, що ціннісно орієнтовані стратегії сприяють ефективному ресурсному відновленню й адаптації особистості до кризових умов. Формування політики психічного здоров’я, заснованої на ціннісному підході, є перспективним напрямом розвитку інклюзивного суспільства, що забезпечує рівні можливості та психологічне благополуччя всіх його членів
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СТАН РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ
Get PDFThe article provides a comprehensive analysis of the peculiarities of mental development of students with hearing impairment and their impact on the state of motor activity. It is considered that hearing impairment is a serious sensory defect that affects not only the child's speech development, but also the formation of his/her psyche, social adaptation and motor activity. Students with hearing impairment have specific features of mental development, including slower speech development, limited passive and active vocabulary, difficulties in communication, and reduced cognitive activity. Limited auditory perception complicates the processes of cognition of the world around us, which, in turn, leads to a lag in the development of such mental functions as attention, memory, thinking, and emotional and volitional sphere. These disorders have a direct impact on students' motor skills. Studies show that students with hearing impairments have reduced coordination, poorer balance, slower formation of spatial representations, and less endurance compared to their normal hearing peers.Due to difficulties in learning instructions and limited communication with peers, such students often show less initiative in physical activity and less participation in collective forms of physical exercise. Evidence-based approaches to organizing physical education should take into account both the mental and physiological characteristics of such students. Thus, motor activity is a key factor in the harmonious psychophysical development of students with hearing impairment. The psychological characteristics of students with hearing impairment are formed under the influence of sensory deprivation, speech deficit and social barriers. However, with the right pedagogical and psychological support, students with hearing impairment can successfully develop and learn. It is necessary to provide an adapted learning environment, access to sign language, the use of visual materials, and the development of alternative ways of communication.У статті комплексно проаналізовано особливості психічного розвитку учнів із порушенням слуху та з’ясовано їхній вплив на стан рухової активності. Зауважено, що порушення слуху є серйозним сенсорним дефектом, який впливає не лише на мовленнєвий розвиток дитини, а й на формування її психіки, соціальної адаптації та рухової активності. В учнів із порушенням слуху спостерігаються специфічні особливості психічного розвитку, серед яких сповільнене формування мовлення, обмеження обсягу пасивного й активного словника, труднощі в комунікації, а також зниження пізнавальної активності. Обмежене слухове сприймання ускладнює процеси пізнання навколишнього світу, що також призводить до відставання у розвитку таких психічних функцій, як-от: увага, пам’ять, мислення та емоційно-вольова сфера. Ці порушення мають безпосередній вплив на рухову сферу учнів. Дослідження свідчать, що учні з порушенням слуху мають знижену координацію рухів, слабшу рівновагу, уповільнене формування просторових уявлень та меншу витривалість проти нормально чуючих однолітків. Через труднощі в засвоєнні інструкцій та обмежене спілкування з однолітками такі учні часто проявляють нижчу ініціативу в руховій активності та меншу участь у колективних формах фізичних вправ, ніж діти зі звичайним слухом. Науково обґрунтовані підходи до організації фізичного виховання мають враховувати як психічні, так і фізіологічні особливості таких учнів. Отже, рухова активність є ключовим фактором гармонійного психофізичного розвитку учнів із порушенням слуху. Психологічні особливості учнів із порушенням слуху формуються під впливом сенсорної депривації, мовленнєвого дефіциту та соціальних бар’єрів. Однак за правильної педагогічної та психологічної підтримки учні з порушенням слуху здатні успішно розвиватися фізично та навчатися. Необхідно таким дітям забезпечувати адаптоване навчальне середовище, доступ до жестової мови, використання візуальних матеріалів та розвиток альтернативних способів комунікації
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У ВІЛЬНІЙ БОРОТЬБІ
Get PDFWrestling is an Olympic sport that includes Greco-Roman wrestling for men and freestyle wrestling for men and women. At the modern Olympic Games, 18 medal events are contested in wrestling: six for men and six for women in freestyle wrestling, and six for men in Greco-Roman wrestling. The purpose of this study is to analyze the paths to achieving gender equality in wrestling, as developed by the United World Wrestling International Federation. For a long time, for almost a century – 1904-2000 – the competition for supremacy was exclusively men's. Women in this sport only entered the Olympic arena later, in 2004. These advances were achieved thanks to the gender-focused policy of the International Olympic Committee in conjunction with the United World Wrestling (UWW) international federation. To achieve gender equality among Olympic participants from 2004 to 2024, the number of men was reduced and the number of women was increased. United World Wrestling has now established a commission on gender equality, diversity, and inclusion, whose work is aimed at implementing the gender equality strategy – the UWW Action Plan 2022-2026. An analysis of these initiatives allowed us to identify areas that will lead to gender parity in the international federation's core activities. Thus, the activities of the United World Wrestling International Federation demonstrate targeted efforts to overcome gender inequality. Gender parity has been achieved among participants in the 2020 and 2024 Olympic Games, facilitated by the establishment of an equal number of weight classes for men and women–six each, respectively. Positive trends have been identified in the key areas identified by the UWW: the number of women involved in freestyle wrestling has increased by 64,56%, the number of female coaches has increased significantly by 62% and female referees by 82,5%, and in the UWW governing body, women's participation is 25% in the executive committee.Спортивна боротьба – олімпійський вид спорту, що включає змагання з боротьби у греко-римському стилі серед чоловіків та у вільному стилі серед чоловіків і жінок. На сучасних Іграх Олімпіад у спортивній боротьбі розігруються 18 комплектів медалей – по шість у чоловіків та жінок у вільній боротьбі та шість у чоловіків у греко-римській боротьбі. Мета дослідження полягає у аналізі шляхів досягнення гендерної рівності у вільній боротьбі, які розроблені міжнародною федерацією Об’єднаний світ боротьби. Тривалий час, протягом майже ста років – 1904-2000 рр., за першість сперечалися тільки чоловіки. Жінки, у цьому виді спорту вийшли на олімпійський килим лише згодом – у 2004 році. Такі зрушення відбулись завдяки гендерно-орієнтованій політиці Міжнародного олімпійського комітету спільно з міжнародною федерацією Об’єднаний світ боротьби (UWW). З метою досягнення гендерної рівності серед учасників Ігор Олімпіад за період 2004-2024 рр. кількість чоловіків була скорочена, а у жінок кількість учасниць збільшено. На цей час у міжнародній федерації Об’єднаний світ боротьби створено комісію з питань гендерної рівності, різноманітності та інклюзії, робота якої спрямована на реалізацію стратегії гендерної рівності – UWW Action plan 2022-2026. Аналіз ініціатив дозволив встановити напрями, які у майбутньому призведуть до гендерного паритету за основними напрямками діяльності міжнародної федерації. Таким чином, діяльність міжнародної федерації Об’єднаний світ боротьби свідчить про цілеспрямовану роботу щодо подолання гендерної нерівності. Серед учасників та учасниць Ігор Олімпіад 2020 та 2024 років досягнуто гендерного паритету, цьому сприяло встановлення однакової кількості вагових категорій у чоловіків та жінок – по 6 відповідно. За визначеними UWW основними напрямками встановлено позитивні тенденції: збільшилась кількість жінок, що займаються вільною боротьбою на 64,56%, суттєво зросла кількість жінок-тренерок – на 62% та жінок-рефері – на 82,5%, у керівному складі UWW залученість жінок становить 25% у виконавчому комітеті та 20% серед членів бюро
ТЕОРЕТИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ І ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІй ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІй УКРАЇНИ
Get PDFThe article analyses of theoretical and geographical basis the the prospects for developing tourist destinations in the frontline territories of Ukraine in the context of post-war recovery. The war has significantly changed the country's tourist map, destroying infrastructure, reducing tourist flows and forming a negative image of the regions. At the same time, even in difficult conditions, frontline areas can develop certain types of tourism that will contribute to economic growth and community integration. The study uses a comprehensive approach, including making and analysis of a sociological survey on the peculiarities of the development of Ukrainian frontline communities and tourism business in the context of war (Dnipro, Donetsk, Zaporizhzhia, Sumy, Kharkiv), empirical research methods, comparative analysis of international experience and study of scientific sources. The main threats to tourism development in the frontline regions are identified, including mined areas, loss of cultural heritage, migration, economic instability and psychological factors related to military operations. Based on the results obtained, the potential for developing such tourist destinations as volunteer, solidarity, memorial, military, rural and dark tourism is substantiated. Particular attention is paid to the need for strategic planning, creation of safe tourist routes, infrastructure development and attraction of international investment. The study's results can be useful for representatives of public administration, tourism businesses, local communities and academics dealing with regions recovering after military conflicts. Prospects for further research include developing models for sustainable tourism development in post-conflict areas, analysing the economic impact of tourist destinations, and using digital technologies to promote the tourism opportunities of Ukraine's frontline territories.Стаття присвячена аналізу перспектив розвитку туристичних дестинацій на прифронтових територіях України у контексті післявоєнного відновлення. Війна суттєво змінила туристичну карту країни, спричинивши руйнування інфраструктури, скорочення туристичних потоків та формування негативного іміджу регіонів. Водночас, навіть у складних умовах війни прифронтові території можуть розвивати певні види туризму, які сприятимуть економічному зростанню та інтеграції громад для співпраці. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає проведення й аналіз соціологічного опитування щодо особливостей розвитку українських прифронтових громад і туристичного бізнесу в умовах війни (Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Сумської, Харківської областей), емпіричні методи дослідження, порівняльний аналіз міжнародного досвіду та вивчення наукових джерел. Визначено основні загрози для розвитку туризму в прифронтових регіонах, серед яких замінованість територій, втрата культурної спадщини, міграція населення, економічна нестабільність та психологічні фактори, пов’язані з військовими діями. На основі отриманих результатів обґрунтовано потенціал розвитку таких туристичних напрямів, як волонтерський, солідарний, меморіальний, військовий, сільський та темний туризм. Окрему увагу приділено необхідності стратегічного планування, створенню безпечних туристичних маршрутів, розвитку інфраструктури та залученню інвестицій. Результати дослідження можуть бути корисними для представників органів державного управління, туристичного бізнесу, місцевих громад та науковців, які займаються питаннями відновлення регіонів після воєнних конфліктів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці моделей сталого розвитку туризму в постконфліктних зонах, аналізі економічного ефекту від розвитку туристичних дестинацій, а також використанні цифрових технологій для промоції туристичних можливостей прифронтових територій України
ДИНАМІКА ЗАБРУДНЕННЯ ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ БІОГЕННИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ ТА СУПУТНИКОВИМИ МЕТОДАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Get PDFThe Dnieper River's surface waters are under constant anthropogenic pressure due to various wastewater discharges. These discharges introduce nutrients to water that negatively impact the aquatic ecosystem, driving eutrophication which is the process that occurs when the environment becomes enriched with nutrients, increasing the amount of plant and algae growth. Nutrients include nitrogen and phosphorus compounds due to their ability to affect the vital functions of microorganisms and plants and cause biogenic pollution of water bodies. As the Dnipro River provides drinking and food water for 70% of the population, studying its pollution dynamics is strategically vital. The Dnipro reservoir cascade exhibits heightened sensitivity to biogenic contamination due to diminished water exchange rates, sedimentation, and progressive shallowing of extensive regions. This study aimed to investigate the dynamics of nutrient pollution in reservoir surface waters using hydrochemical analyses and remote sensing techniques. The study focused on the Dnieper Reservoir and the lower Kamianske Reservoir, specifically from Auly to Dnipro. It examined long-term and seasonal changes in ammonium (NH4+) and phosphate (PO43-) concentrations in surface waters from 2015 to 2023 and analyzed NDWI derived from Sentinel-2A satellite data from 2017 to 2023. The findings indicated that the Dnieper and lower Kamianske Reservoirs form a single ecological-hydrochemical zone, characterized by similar annual and seasonal nutrient distribution patterns. Long-term ammonium trends show a gradual increase across the study area. Phosphate levels exhibited greater seasonal variability than ammonium, peaking in August-September, which aligned with maximum eutrophication with algae bloom observed via satellite imagery. Seasonal water quality trends, based on ammonium and NDWI, revealed consistent increases in pollution during the growing season, followed by a slowdown in colder months. Combining hydrochemical and remote sensing data provides a robust method for assessing surface water pollution dynamics, which can inform the development of effective monitoring systems and water quality management strategies.Поверхневі води Дніпра зазнають постійного антропогенного навантаження через стоки різної природи. Біогенні елементи, які потрапляють зі стоками, чинять негативний вплив на водну екосистему та сприяють розвитку процесів евтрофікації. Забруднення є найбільш вираженим в межах водосховищ Дніпра. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки забруднення поверхневих вод дніпровських водосховищ біогенними елементами із застосуванням гідрохімічних методів та методів дистанційного зондування Землі. Об’єктом дослідження були території в межах Дніпровського водосховища та нижньої частини Кам’янського водосховища, від сел. Аули до міста Дніпро. Предметом дослідження були багаторічні та сезонні зміни концентрацій амоній-іонів NH4+ та фосфат-іонів PO43- у поверхневих водах для періоду з 2015 по 2023 рік, та водні індекси NDWI, отримані в результаті дистанційного зондування Землі супутником Sentinel-2A для періоду з 2017 по 2023 рік. Було встановлено, що територія дослідження в межах Дніпровського водосховища та нижньої частини Кам’янського водосховища належить до однієї зони еколого-гідрохімічних змін через подібні риси річних та сезонних розподілів біогенних елементів.Характер багаторічних змін концентрацій амонію вказує на його поступове зростання в межах усієї території дослідження.Фосфати мають більш виражену сезонність в порівнянні з амонієм та набувають явно вираженого максимуму в серпні-вересні, що відповідає максимальному прояву евтрофікації в межах територій досліджень за супутниковими даними. Характер сезонних змін якості води за амонієм та індексами NDWI, вказує на системне зростання забруднення поверхневих вод у вегетаційний період, та сповільнення забруднення в холодну пору року. Поєднання гідрохімічних даних і даних дистанційного зондування Землі забезпечує надійний метод оцінки динаміки забруднення поверхневих вод біогенними елементами, який може бути використаний для вдосконалення систем моніторингу та стратегій управління якістю води
ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВИХ ДАНИХ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА АНАЛІЗУ ТОРФ’ЯНИХ ПОЖЕЖ НА ПРИКЛАДІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (СЕРПЕНЬ-ЛИСТОПАД 2024 РОКУ)
Get PDFThe article is devoted to the study of peat fires in the Poltava region using remote sensing methods. Peatlands are important ecosystems that play a key role in regulating water balance, preserving biodiversity and accumulating carbon. However, they are often negatively affected by fires, which leads to environmental and economic damage. The paper considers the features of peat fires, their causes and consequences, as well as the possibilities of using satellite data for their monitoring and analysis. The study was conducted using the example of the Lubensky district of the Poltava region, where 10 non-forest peatland fires were recorded between August and November 2024. Satellite images of Sentinel-2 L2A were used for monitoring, which made it possible to detect active foci of combustion and burnt areas. The use of multispectral analysis, in particular the channels of the short-wave infrared range (SWIR), as well as vegetation (NDVI), water (NDWI) indices, Normalized Burn Ratio (NBR), and Green Chlorophyll Index (GCI), made it possible to assess the degree of damage to vegetation and the hydrological regime of peatlands. The results of the study confirmed the high efficiency of using satellite data to monitor peat fires and their consequences. The detection of primary combustion foci is critical for establishing the causes of fires and planning fire-fighting measures. The analysis of the NDVI time dynamics showed a significant decrease in the state of vegetation after fires. The article emphasizes the need for further research using remote sensing methods to monitor peat fires, as well as the importance of combining satellite data with ground and aerial observations to obtain a more complete picture of the state of peatlands.Стаття присвячена дослідженню торф’яних пожеж на території Полтавської області з використанням методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Торфовища є важливими екосистемами, які відіграють ключову роль у регулюванні водного балансу, збереженні біорізноманіття та накопиченні вуглецю. Проте, вони часто зазнають негативного впливу від пожеж, що призводить до екологічних та економічних збитків. У роботі розглянуто особливості торф’яних пожеж, їх причини та наслідки, а також можливості використання супутникових даних для їх моніторингу та аналізу. Дослідження проведено на прикладі Лубенського району Полтавської області, де за період з серпня по листопад 2024 року було зафіксовано 10 пожеж на нелісових торфовищах. Для моніторингу використовувалися супутникові знімки Sentinel-2 L2A, що дозволили виявити активні осередки горіння та згарища. Застосування мультиспектрального аналізу, зокрема каналів короткохвильового інфрачервоного діапазону (SWIR), а також вегетаційного (NDVI), водного (NDWI) індексів, нормалізованого коефіцієнту горіння (NBR) та індексу зеленого хлорофілу (GCI), дало змогу оцінити ступінь пошкодження рослинності та гідрологічного режиму торфовищ. Результати дослідження підтвердили високу ефективність використання супутникових даних для моніторингу торф’яних пожеж та їх наслідків. Виявлення первинних осередків горіння є критично важливим для встановлення причин пожеж та планування протипожежних заходів. Аналіз часової динаміки NDVI показав суттєве погіршення стану рослинності після пожеж. Стаття підкреслює необхідність подальших досліджень з використанням методів ДЗЗ для моніторингу торф’яних пожеж, а також важливість поєднання супутникових даних з наземними та аеровізуальними спостереженнями для отримання більш повної картини стану торфовищ
ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦІННІСНОГО КОМПОНЕНТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ВІЙНИ
Get PDFThe article presents the results of a theoretical study of psychological sources on the problem of values of professional activity of adults. The theoretical provisions of values and value orientations of adults as determinants of their professional activity in the works of foreign and domestic psychologists are revealed. It is determined that values determine the choice and implementation of professional activities by an adult personality, regulate behavior in social and professional environments, and affect the effectiveness of professional tasks. It is proved that the process of values formation takes place in different conditions of human socialization and is dynamic. It is emphasized that the presence of formed professional value orientations is an important condition for both professional self-determination and personal and career growth. The terminal and instrumental values of adults in the pre-war period and in wartime are empirically studied. It has been determined that the hierarchy of values in the pre-war period and during the war has differences among the adult respondents. In the pre-war period, the terminal values of the respondents were dominated by: active life, life wisdom, health, interesting work, materially secure life, and love. During the war: health, entertainment, productive life, creativity, active life, and self-confidence.Important instrumental values in the prewar period for adults were independence, responsibility, rationalism, efficiency in business, cheerfulness, and education. During the war, the following values emerged: intransigence to shortcomings in oneself and others, courage in defending one's opinions and views, cheerfulness, education, and sensitivity. It is stated that the value component of professional activity is transformed in the crisis conditions of an adult's life.У статті презентовано результати теоретичного дослідження психологічних джерел з проблеми цінностей професійної діяльності дорослих. Розкрито теоретичні положення цінностей і ціннісних орієнтацій дорослих як детермінантів їх професійної діяльності у працях зарубіжних і вітчизняних психологів. Визначено, що цінності визначають вибір і здійснення дорослою особистістю професійної діяльності, регулюють поведінку в соціальному та професійному середовищах, впливають на результативність виконання професійних завдань. Доведено, що процес формування цінностей відбувається в різних умовах соціалізації людини та має динамічний характер. Підкреслено, що наявність сформованих професійних ціннісних орієнтацій є важливою умовою як для професійного самовизначення людини, так і для її особистісного та кар’єрного зростання.Емпірично вивчені термінальні та інструментальні цінності дорослих у довоєнний період і в умовах війни. Визначено, що в опитуваних дорослого віку ієрархія цінностей у довоєнний період і під час війни має відмінності. У довоєнний період серед термінальних цінностей у досліджуваних домінували: активне діяльне життя, життєва мудрість, здоров’я, цікава робота, матеріально забезпечене життя та любов. В умовах воєнних дій: здоров’я, розваги, продуктивне життя, творчість, активне діяльне життя та впевненість у собі. Важливими інструментальними цінностями у довоєнний період для дорослих були такі: незалежність, відповідальність, раціоналізм, ефективність у справах, життєрадісність та освіченість. Під час війни стали наступні цінності: непримиренність до недоліків у собі та інших, сміливість у відстоюванні своєї думки та поглядів, життєрадісність, освіченість і чуйність. Констатовано, що ціннісний компонент професійної діяльності трансформується в кризових умовах життя дорослої людини
ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІВЧАТ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ
Get PDFThe article presents the results of experimental research on the level of emotional intelligence among middle school-aged female football players. A low level of overall emotional intelligence was identified among the players. It was found that most girls experience difficulties in managing and expressing their emotions, as well as a weak ability to recognize and understand the emotions of other players.A system of tools and methods for developing emotional intelligence in girls during football training was determined and substantiated.These methods aim to: develop emotional awareness (e.g., the "feelings dictionary" exercise, metaphorical communication, and the use of reflective technologies); enhance the ability to regulate one’s emotions (training in various self-regulation techniques according to emotional states); and improve the ability to recognize the emotions of others and develop empathy (creating a positive emotional team environment, group work during training, analyzing game situations with both positive and negative emotional behaviors, and fostering the ability to understand and differentiate emotional states).The results of a formative experiment on the effectiveness of implementing the proposed system in the training process of female football players are presented. The overall emotional intelligence of the players improved by 14,6% (p<0,05), and the number of athletes with a low level of emotional intelligence decreased by 33,4%. The data on the positive dynamics of changes in the components of emotional intelligence were obtained, with the largest changes occurring in the indicator of “emotional awareness” by 20,5%, “recognizing the emotions of others” – 15,3%, and “managing one’s emotions” – 13,8%. However, the general level of emotional intelligence remained low, approaching an average level, which indicates the need for long-term implementation of training methods, taking into account the personal characteristics of female football players.У статті наведено результати експериментальних досліджень щодо рівня емоційного інтелекту дівчат футболісток середнього шкільного віку. Встановлено низький рівень загального показника емоційного інтелекту футболісток. З’ясовано, що у більшості дівчат спостерігаються складнощі в управлінні своїми емоціями та прояв їх, слабка здатність розпізнавати й розуміти емоції інших футболісток.Визначено та обґрунтовано систему засобів та методів формування емоційного інтелекту дівчат в процесі занять футболом, які спрямовані на: розвиток їх емоційної обізнаності (вправа «словник почуттів», спілкування метафорами, використання рефлексивних технологій); формування здатності управляти власними емоціями (навчання навичкам використання різноманітних методів саморегуляції у відповідності до емоційного стану); формування здатності розпізнавання емоцій інших дівчат та емпатію (створення позитивного емоційного середовища (команди), робота в групах під час тренування, аналіз ігрових ситуацій з позитивним і негативним проявом поведінки та емоцій спортсменок футболісток, засоби розвитку здатності до розуміння емоційних станів та їх диференціації). Наведено результати формувального експерименту щодо ефективності впровадження обґрунтованої системи засобів в навчально-тренувальний процес дівчат футболісток. Відбулося покращення загального показника їх емоційного інтелекту на 14,6% (p<0,05), знизилась кількість дівчат футболісток з низьким рівнем емоційного інтелекту на 33,4%. Отримано данні позитивної динаміки змін складових емоційного інтелекту, так найбільші зміни відбулися за показником «емоційна обізнаність» на 20,5%, «розпізнавання емоцій інших людей» – 15,3% та «управління своїми емоціями» – 13,8%. Однак, загальний рівень емоційного інтелекту залишився на низькому рівні, наближеному до середнього, що потребує тривалого впровадження засобів і методів його формування з урахуванням особистісних характеристик дівчат футболісток
ОСВІТНЬО-РОЗВИВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ОБМЕЖЕНЬ
Get PDFThe differences in the manifestation and determination of the educational and developmental activity of students in normal life and in conditions of forced social isolation are analysed. It has been established that in conditions of self-isolation, the educational and developmental activity of students is higher than in normal life. In general, the manifestation of educational and developmental activity in applicants is determined by the psycho-emotional states of the individual.An empirical study of the characteristics of educational and developmental activity in conditions of forced self-isolation has revealed a tendency to increase its severity in most applicants and to identify its determinants. With a low degree of its manifestation, they were more sensitive to changes in learning conditions than their highly active peers; they were distinguished by pronounced reactions of frustration to the consequences of forced social restrictions and substitution of activity with other types of activity in the field of family relationships and health; their personal resources in general and their involvement in the process of life are factors of increasing activity, while states of mental activation, tension and comfort reduce it. For applicants with high educational and developmental activity, its determinants in self-isolation conditions include personal resources, the main of which is confidence in controlling events, as well as their focus on realising professional aspirations and satisfying interests in the field of leisure and hobbies.In general, the severity of educational and developmental activity in applicants under conditions of social restrictions is due to two interrelated factors: personal activity, which is determined by the degree of frustration at the consequences of social restrictions, depends on the ability to be active in the spheres of life or compensate for it with other forms of activity and use personal resources; mental states – emotional tone, comfort, tension and interests, which together determine the degree of mental activation of the individual.Проаналізовано відмінності у прояві та детермінації освітньо-розвивальної активності здобувачів у звичайній життєдіяльності та в умовах вимушеної соціальної ізоляції. Встановлено, що в умовах самоізоляції освітньо-розвивальна активність здобувачів є вищою, ніж у звичайній життєдіяльності. Загалом прояв освітньо-розвивальної активності у здобувачів зумовлений психоемоційними станами особистості.Емпіричне дослідження характеристик освітньо-розвивальної активності в умовах вимушеної самоізоляції дозволило виявити тенденцію до підвищення її вираженості у більшості здобувачів і визначити її детермінанти. За низького ступеня її прояву вони виявилися більш чутливими до змін умов навчання, ніж високоактивні однолітки; вирізнялися вираженими реакціями фрустрації на наслідки вимушених соціальних обмежень і заміщення активності іншими її видами у сфері сімейних стосунків і здоров’я; їхні особистісні ресурси загалом та залученість особистості до процесу життя є чинниками підвищення активності, а стани психічної активації, напруги та комфортності знижують її. У здобувачів із високою освітньо-розвивальною активністю до її детермінант за умов самоізоляції можна зарахувати особистісні ресурси, основним із яких є впевненість у підконтрольності подій, а також їхню спрямованість на реалізацію професійних устремлінь і задоволення інтересів у сфері відпочинку та захоплень. Загалом вираженість освітньо-розвивальної активності у здобувачів в умовах соціальних обмежень зумовлена двома взаємопов’язаними чинниками: активністю особистості, що визначається ступенем фрустрації на наслідки соціальних обмежень, залежить від здатності проявляти активність у сферах життєдіяльності або компенсувати її іншими формами активності та використовувати особистісні ресурси; психічними станами – емоційним тонусом, комфортністю, напруженістю та інтересами, які у сукупності визначають ступінь психічної активації особистості
ПІДТРИМКА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ЯК СТРАТЕГІЧНА ФУНКЦІЯ HR У БІЗНЕСІ
Get PDFEmployee well-being has become a critical priority for HR professionals, especially given the increasing prevalence of mental health problems in the workplace in the wake of the Russian Federation’s full-scale invasion of Ukraine. In such circumstances, the importance of creating a safe, supportive, and healthy work environment where employees can effectively realize their potential is increasing. The article updates and theoretically analyzes the role of HR professionals in creating a work environment that promotes the mental health of employees in business organizations. It is determined that the role of HR in modern conditions is significantly expanding. The HR professional acts as a strategic partner of management, who not only carries out the selection and development of personnel, but is also responsible for the emotional well-being, stability, and cohesion of the team. Supporting employees’ mental health through coaching, psychological counseling, wellness programs, stress management training, emotional intelligence workshops, crisis support, flexible work formats, and other measures has a positive impact on organizational effectiveness. It is additionally emphasized that an effective strategy for maintaining mental health should include preventive measures aimed at reducing burnout, increasing emotional literacy, and developing self-regulation skills among employees. It is important to integrate the principles of psychological safety into the corporate culture, which ensures trust, openness in communications, and the ability to seek help without fear of stigmatization. The importance of HR professionals in building a staff support system during crisis situations, adapting new employees, and creating development programs focused on empathy and caring for the team is also considered. The results of theoretical analysis show that HR's focus on supporting employees' mental health is becoming one of the key factors in sustainable business development, increasing its reputational capital and competitiveness in the face of modern socio-economic challenges.Благополуччя працівників стало критично важливим пріоритетом для HR-фахівців, особливо з огляду на зростання поширеності проблем психічного здоров’я на робочому місці у зв’язку з наслідками повномасштабного вторгнення рф в Україну. У таких умовах підвищується значення формування безпечного, підтримувального та здорового робочого середовища, де працівники можуть ефективно реалізовувати свій потенціал. У статті актуалізовано та теоретично проаналізовано роль HR-фахівців у створенні робочого середовища, яке сприяє збереженню психічного здоров’я працівників бізнес-організацій. Визначено, що роль HR у сучасних умовах значно розширюється. Фахівець із персоналу виступає стратегічним партнером керівництва, який не лише здійснює підбір і розвиток кадрів, а й відповідає за емоційне благополуччя, стабільність та згуртованість команди. Підтримка ментального здоров’я працівників через коучинг, психологічні консультації, велнес-програми, тренінги з управління стресом, воркшопи з емоційного інтелекту, підтримку в кризових ситуаціях, гнучкі формати роботи та інші заходи позитивно впливає на ефективність організації. Додатково підкреслено, що ефективна стратегія у сфері збереження психічного здоров’я має включати профілактичні заходи, спрямовані на зниження професійного вигорання, підвищення рівня емоційної грамотності та розвитку навичок саморегуляції серед працівників. Важливою є інтеграція принципів психологічної безпеки у корпоративну культуру, що забезпечує довіру, відкритість у комунікаціях і можливість звернення по допомогу без страху стигматизації. Також розглядається значення HR-фахівців у побудові системи підтримки персоналу під час кризових ситуацій, адаптації нових співробітників, а також у створенні програм розвитку, орієнтованих на емпатію та турботу про команду. Результати теоретичного аналізу засвідчують, що орієнтація HR на підтримку психічного здоров’я працівників стає одним із ключових чинників сталого розвитку бізнесу, підвищення його репутаційного капіталу та конкурентоспроможності в умовах сучасних соціально-економічних викликів