Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ, ЯКІ ОПАНОВУЮТЬ ДОМЕДИЧНУ ПІДГОТОВКУ
Get PDFThis study is aimed at determining the characteristics of resilience among students who master the discipline "Pre-medical training". The main goal is to find out the level of psychological resilience (mental stability) of students of higher education in the learning process, which involves action in conditions of increased stress. To achieve the goal of the study, the "Connor-Davidson Resilience Scale-25 (CD-RISC)" was used, which allows assessing a person's ability to adapt to difficult circumstances, restore internal balance after stress, and maintain the effectiveness of activities in crisis conditions. The survey was conducted among students aged 18 to 20 who are studying in specialties related to safety and rescue work. In total, 30 people participated in the study. The results of the study showed that the vast majority of the subjects, namely 57%, have an average level of resilience, which indicates the ability to overcome difficulties and adapt in stressful situations. A high level was recorded in 23% of respondents, which indicates the formed skills of self-control and positive thinking. A low level is observed in 20% of students who do not yet have sufficient self-regulation skills and the ability to work in extreme and stressful conditions. We got interesting results when we analyzed the obtained indicators of the level of resilience among girls and boys. Thus, girls have higher indicators of the average level of resilience (64%), while boys – 50%. But significant differences are visible in high-level indicators (14% of girls and 31% of boys).But there was no statistically significant difference between these two groups. The obtained results confirm that the development of resilience is an important component of the professional training of students of higher education institutions with specific learning conditions, as it ensures emotional stability, speed of thinking and readiness for effective actions in stressful and crisis situations. This is especially relevant today, when emergency situations can arise at any moment. It is the emotional readiness of future specialists that will determine how effectively they will be able to provide first aid to victims in the event of an emergency.Дане дослідження спрямоване на визначення особливостей резильєнтності серед студентів, які опановують дисципліну «Домедична підготовка». Основною метою є з’ясування рівня психологічної резильєнтності (психічної стійкості) здобувачів вищої освіти в процесі навчання, яке передбачає дію в умовах підвищеного стресу. Для досягнення мети дослідження було використано «Шкалу резильєнтності Коннора-Девідсона-25 (CD-RISC)», яка дозволяє оцінити здатність людини адаптуватися до складних обставин, відновлювати внутрішню рівновагу після стресу та зберігати ефективність діяльності в кризових умовах. Опитування проводилось серед студентів віком від 18 до 20 років, які навчаються за спеціальностями, які пов’язані з безпекою та рятувальними роботами. Загалом у дослідженні взяли участь 30 осіб. Результати дослідження показали, що переважна більшість досліджуваних, а саме 57% мають середній рівень резильєнтності, що свідчить про здатність до подолання труднощів та адаптації у стресових ситуаціях. Високий рівень зафіксовано у 23% опитаних, що вказує на сформовані навички самоконтролю та позитивного мислення. Низький рівень спостерігається у 20% студентів, які ще не мають достатніх навичок саморегуляції та здатності працювати в екстремальних та стресових умовах. Цікаві результати ми отримали, коли аналізували отримані показники рівня резильєнтності серед дівчат та хлопців. Так дівчата мають вищі показники середнього рівня резильєнтності (64%), коли ж хлопці – 50%. Але значні відмінності помітні за показниками високого рівня (14% дівчат та 31% хлопців). Але за статистично значущому рівні відмінності між цими двома групами виявлено не було. Отримані результати підтверджують, що розвиток резильєнтності є важливою складовою професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, оскільки забезпечує емоційну стабільність, швидкість мислення та готовність до ефективних дій у стресових і кризових умовах. Це особливо актуально на сьогоднішні день, коли надзвичайні ситуації можуть виникнути будь-якої миті. Саме емоційна готовність майбутніх фахівців визначатиме, наскільки ефективно вони зможуть надавати домедичну допомогу постраждалим у разі надзвичайної ситуації
РОЛЬ САМОЦІННОСТІ У ЗБЕРЕЖЕННІ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я В ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ
Get PDFThe article considers the main approaches to the interpretation of the concept of "self-worth". The study of the phenomenon of selfworth is an urgent problem in modern difficult conditions, because the formed sense of self-worth is the basis of the psychological stability and emotional stability of the individual in difficult or even extreme life situations. An insufficient sense of self-worth undermines the individual’s confidence in his ability to overcome life’s obstacles. The aim of the article is to determine the role of self-worth in maintaining mental health in early adulthood. The article presents an analysis of recent studies and publications, which made it possible to conclude that despite the rather significant number of works devoted to the study of self-worth, currently in the interpretation of its phenomenon by different authors there are significant differences in its understanding. When writing the article, the following research methods were used: analysis of scientific literature, synthesis method, generalization method, method of systematization of scientific data, deduction and induction method. The essence and psychological content of the concept of "self-esteem" was clarified, its importance for maintaining the mental health of the individual in early adulthood was outlined. Discussion issues were identified, which are highlighted in the models of studying the phenomenon of self-esteem. It is emphasized that people with low self-esteem often face a feeling of self-doubt: the emergence of depression and increased anxiety; suicidal thoughts; coping mechanisms; loneliness. The main characteristics of self-esteem were clarified: self-esteem does not depend on external circumstances; it remains stable, even when defeats occur in life; self-esteem forms the basis for a person’s healthy self-esteem. Special emphasis is placed on the fact that family and childhood, society, acquired experience and achievements influence the formation of the main components of self-esteem. Attention is focused on the fact that understanding the structure of the relationship between low self-esteem and mental health problems in early adulthood is crucial for determining the exact moment when a person may need psychological help, because improving mental health directly depends on increasing the level of self-esteem.У статті розглянуто основні підходи до трактування поняття «самоцінність». Вивчення феномену самоцінності є актуальною проблемою в сучасних складних умовах, бо саме сформоване відчуття самоцінності є підґрунтям психологічної стійкості і емоційної стабільності особистості в складних чи навіть екстремальних життєвих ситуаціях. Недостатнє відчуття самоцінності підриває впевненість особистості у своїй здатності подолати життєві перепони. Метою статті є визначення ролі самоцінності у збереженні ментального здоров’я в період ранньої дорослості. В статті представлений аналіз останніх досліджень і публікацій, що дало змогу дійти висновку, що незважаючи на досить значну кількість праць, присвячених вивченню самоцінності, наразі у тлумаченні її феномену різними авторами спостерігаються значні розбіжності у його розумінні. Під час написання статті були використані такі методи дослідження, як: аналіз наукової літератури, метод синтезу, метод узагальнення, метод систематизації наукових даних, метод дедукції та індукції. Було з’ясовано сутність та психологічний зміст поняття «самоцінність», окреслене її значення для збереження ментального здоров’я особистості у період ранньої дорослості. Виявлені дискусійні питання, які виокремлені у моделях вивчення феномену самоцінності. Наголошується, що люди з низькою самооцінкою часто стикаються з почуттям невпевненості в собі: виникнення депресії та підвищеної тривожності; суїцидальні думки; механізми подолання; самотність. З’ясовані основні характеристики самоцінності: самоцінність не залежить від зовнішніх обставин; вона залишається стабільною, навіть коли у житті трапляються поразки; самоцінність формує основу для здорової самооцінки людини. Зроблений особливий наголос на тому, що сім’я та дитинство, суспільство, набутий досвід та досягнення чинять вплив на формування основних складових самоцінності. Акцентовано увагу на тому, що розуміння структури зв’язку між низькою самоцінністю і проблемами ментального здоров’я в період ранньої дорослості має вирішальне значення для визначення саме того моменту, коли людині може знадобитися психологічна допомога, адже покращення ментального здоров’я напряму залежить від підвищення рівня самооцінки
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВЗАЄМИН ПЕДАГОГІВ
Get PDFThe article presents the results of an empirical study examining parent–child relationships among teachers with varying lengths of family experience. It emphasizes that family interaction serves as the leading social environment for a child’s personality formation, while parenting style acts as one of the key determinants shaping the emotional-volitional sphere, self-esteem, and social adaptation. The study proves that teachers who combine the professional roles of educator and parent display both constructive and destructive patterns of interaction with their children. The most widespread tendencies include dominant hyperprotection and emotional rejection, which may result from professional overload, burnout, or insufficient emotional self-regulation. At the same time, respondents from both mature and young families tend to demonstrate higher levels of acceptance, cooperation, empathy, and readiness for open dialogue with their children. A statistically significant correlation was identified between types of parental attitudes (acceptance, symbiosis, authoritarian hypersocialization, and “little loser”) and the duration of family life, indicating the dynamic nature of parental competence development. Marital satisfaction was revealed as an important predictor of educational effectiveness: couples with harmonious relationships exhibit lower levels of parental stress, provide greater emotional support to their children, and show a stronger sense of responsibility for the overall family climate. According to the FACES III methodology, most teachers possess a balanced family system characterized by optimal flexibility, cohesion, and adaptability. These findings highlight the importance of developing teachers’ psychological culture as parents, enhancing their emotional competence, and implementing psychoeducational programs aimed at improving the quality of family relationships, fostering resilience, and preventing emotional burnout among educational professionals.У статті висвітлено результати емпіричного дослідження дитячо-батьківських взаємин педагогів із різним сімейним стажем. Підкреслюється, що сімейні взаємини є провідним соціальним середовищем становлення особистості дитини, а стиль батьківського виховання виступає одним із ключових чинників формування її емоційно-вольової сфери, самооцінки та соціальної адаптації. Доведено, що у педагогів, які поєднують професійні ролі вихователя та батька, спостерігаються як конструктивні, так і деструктивні форми взаємодії з дітьми. Визначено, що найпоширенішими є домінуюча гіперпротекція та емоційне відкидання, що може бути наслідком перевантаженості, професійного вигорання або низького рівня емоційної саморегуляції. Разом із тим, респонденти зі зрілих і молодих сімей частіше демонструють високий рівень прийняття, кооперації та готовності до діалогу з дитиною. Виявлено статистично значущий зв’язок між типами батьківського ставлення (прийняття, симбіоз, авторитарна гіперсоціалізація, «маленький невдаха») та тривалістю сімейного життя, що свідчить про динамічний характер розвитку батьківської компетентності. Рівень задоволеності шлюбом виявився вагомим предиктором ефективності виховання: у гармонійних подружніх парах спостерігається менше проявів батьківського стресу, більше емоційної підтримки дитини та вищий рівень відповідальності за сімейну атмосферу. За методикою FACES III більшість педагогів мають збалансований тип сімейної системи, що характеризується оптимальним співвідношенням гнучкості й згуртованості. Отримані результати дозволяють зробити висновок про необхідність розвитку психологічної культури педагогів як батьків, формування навичок емоційної компетентності, а також запровадження програм психопросвіти, спрямованих на підвищення якості сімейних стосунків і профілактику емоційного вигорання у педагогічних працівників
ЛІНГВІСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР МУЛЬТИКУЛЬТУРНОГО ЛОНДОНСЬКОГО СОЦІОЛЕКТУ
Get PDFThe article focuses on the linguistic framework of Multicultural London English (MLE) – an evolving variety of English that has emerged in the multicultural context of London and other British urban communities, particularly among young people from diverseethnic backgrounds. Its appearance, spread, and development reflect the complex social and cultural mosaic of London and some othercities, determined by the processes of immigration and globalization. MLE is viewed as a blending of linguistic features loaned fromsome British dialects (London’s Cockney and Estuary) and different ethnic communities, including Caribbean, African, South Asian, and European influences. There is an attempt to identify the true origin of MLE and connect it with the general tendencies of the Englishlanguage transformations in the modern world. We managed to trace the roots of MLE to the post-World War II period when massive waves of immigration from former British colonies brought together speakers from a variety of linguistic backgrounds. The immigrants interacted with each other and with the local English-speaking population, inducing the creation of a new form of speech.Our special attention in the research is paid to the fact that MLE is not simply a hybrid language but a dynamic dialect, or evena sociolect, that continues to evolve. Its influence is spreading across the city and some urban communities, with some features becoming generally accepted in Standard British English, while it is most commonly spoken by young Londoners in working-class areas. MLEis not only the manifestation of the linguistic diversity of its speakers, but it also expresses their identity in a multicultural speaking environment. The rise of MLE has aroused numerous debates about linguistic and social integration in the context of its coexistencewith Standard British English. However, its continued evolution demonstrates the dynamic nature of language in urban communities, illustrating how they assimilate and adapt linguistic practices to reflect their diverse social realities.У центрі дослідницької уваги – лінгвістична основа мультикультурного лондонського соціолекту (MLE) – різновиду англійської мови, що виник у мультикультурному контексті Лондона та деяких інших британських міських спільнот, особливо серед молоді з різним етнічним походженням. Його поява, поширення та розвиток відображають складну соціальну та культурну мозаїку Лондона та деяких інших міст, що визначається процесами імміграції та глобалізації. MLE розглядається як поєднання лінгвістичних особливостей, запозичених із деяких британських діалектів (лондонського кокні та ест’юері) та різних етнічних спільнот, включаючи карибські, африканські, південноазійські та європейські впливи. Нами здійснено спробу визначити справжнє походження MLE та пов’язати його із загальними тенденціями модифікацій англійської мови в сучасному світі. У результаті проведеної наукової розвідки вдалося простежити походження MLE, зокрема до післявоєнного періоду, коли масові хвилі імміграції з колишніх британських колоній об’єднали людей з різним мовним походженням. Іммігранти взаємодіяли один з одним та з місцевим англомовним населенням, що стало причиною створення нової форми мовлення.Особливу увагу в дослідженні ми приділяємо тому факту, що, незважаючи на достеменні джерела походження мультикультурного лондонського соціолекту в мультикультуралізмі, він не є просто гібридною мовою, яка продовжує розвиватися.Його вплив поширюється по всьому місту і навіть за його межі, деякі риси стають загальноприйнятими в стандартній британській англійській мові, тоді як найчастіше цим соціолектом розмовляють молоді лондонці в робітничих районах. MLE є не лише проявом лінгвістичної різноманітності його носіїв, але він також виражає їхню ідентичність у мультикультурному суспільстві. Поява та поширення MLE викликала численні дебати щодо лінгвістичної та соціальної інтеграції в контексті його співіснування зі стандартною британською англійською. Однак його подальша еволюція доводить динамічну природу мови в міському середовищі, ілюструючи, як спільноти засвоюють та модифікують лінгвістичні практики, щоб відобразити свої різноманітні соціальні реалії
СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ-БІБЛЕЇЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ)
Get PDFBiblical phrases in the titles of articles are a powerful suggestive linguistic means actively used in the public speeches due to their expressiveness. The complex stylistic and pragmatic functions of phraseological units in the process of their functioning in speech areenhanced by various kinds of transformations. There are cases of application of substitution techniques, expansion of the component composition with contextually determined lexemes, phraseological allusion of various types and ellipsis in Ukrainian biblical expressions.Cases of creating a language game of structurally unmodified units, as well as changes in valence have been identified. Transformations of phraseological units with figurative meaning lead to: 1) specification of their meaning, 2) acquisition of additional denotative semes,3) acquisition of the features of free lexemes with direct meanings by the components of phraseological units, 4) change of meaning at the level of signifier and denotation, 5) literalization of meaning.Phraseological units devoid of metaphoricity have the meaning resulting from the sum of lexical meanings of their components inthe newly formed unit. The connotative meaning of the transformed biblical phrases is intensified, its expressive, emotional and evaluativesemes are actualised. Phraseological units that traditionally belong to the bookish style often sound ironic and sometimes even sarcastic in headlines, which results in a lowering of their style. The informative function of titles that use transformed biblical expressionsis optional. The main role is mostly played by the pragmatic function: occasional phraseological units influences the recipient bythe unusual form, composition, meaning, and sphere of use, making him or her interested and encouraging to read the material, or even imposing attitude on a particular event, fact, phenomenon, etc. Obviously, this is the main intention of the creator of the transformed phraseological unit.Публіцистичне мовлення активно використовує в заголовках статей біблійні фразеологізми, які завдяки своїй експресивності є потужним сугестивним мовним засобом. Складні стилістичні та прагматичні функції фразеологізмів у процесі їх функціонування в мовленні посилюються внаслідок різного роду трансформацій. Зафіксовано випадки застосування до українських біблійних висловів прийомів субституції, розширення компонентного складу контекстуально детермінованими лексемами, фразеологічної алюзії різних типів та еліпсису. Виявлено випадки створення мовної гри структурно не видозмінених одиниць, а також зміни валентності. Трансформації фразеологізмів з переносним значенням призводять до: 1) конкретизації їх узуального значення, 2) набуття додаткових денотативних сем, 3) набуття компонентами фразеологізмів ознак вільних лексем із прямими значеннями, 4) зміни значення на рівні сигніфікату та денотату, 5) буквалізації значення. Фразеологізми, позбавлені метафоричності, реалізують зміст, який є результатом суми лексичних значень складових в новоутвореній одиниці.Конотативне значення трансформованих біблійних фразеологізмів інтенсифікується, актуалізуються його експресивно-емоційні та оцінні семи. Фразеологізми, які традиційно належать до книжного стилю, у заголовках часто звучать іронічно, а іноді навіть саркастично, внаслідок чого їх стиль знижується. Інформативна функція заголовків, у яких вжиті трансформовані біблеїзми, факультативна. Головну роль здебільшого відіграє прагматична функція: оказіональні фразеологізми чинять вплив на реципієнта незвичністю форми, складу, значення, сфери вживання, зацікавлюючи його та спонукаючи до прочитання матеріалу, або й нав’язуючи своє ставлення до конкретної події, факту, явища тощо. Очевидно, це і є головною інтенцією творця трансформованого фразеологізму
ОСВОЄННЯ ІНШОМОВНИХ НАЗВ ВІРТУАЛЬНИХ СЕРВІСІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Get PDFThe article analyzes in detail the peculiarities of the adaptation in the modern Ukrainian language of borrowing names of social networks, messengers, and other virtual services that are often used in the texts of Ukrainian mass media. In particular, it has been found that the studied lexemes, due to demand in society, adapted quite well to Ukrainian phonetic, graphic, and grammatical traditions. It has been determined that, by their morphological nature, foreign names of social networks, messengers, and other virtual services are mostly inflected masculine singular second declension nouns with a consonant stem, and therefore there is no reason to present them in the structure of a sentence as indeclinable nouns. In addition, it has been found out that according to the current "Ukrainian Spelling", in the genitive singular they do not have the variability of endings that occurs in the media texts, but acquire only one ending -у /u:/.The lexeme "Facebook" in the locative singular has grammatical variability of the endings -у /u:/ and -i /i:/, observing the norms of interchange of к /k/ with soft ц /ts/ before the ending -i /i:/. In addition, the proposed work focuses on the need to convey the analyzed names in Ukrainian-language texts using the Ukrainian alphabet, and not Latin letters, and also emphasizes the obligatory observance of the orthographic norms established in the current Ukrainian orthography, namely: without a generic word, they have to be presented in lowercase and without quotation marks, and with a generic word – in quotation marks and with a capital letter. It has been found that the fast adaptation of the studied names in the Ukrainian language environment contributed to their derivational activity. In particular, the newest words derived from them either entered the Ukrainian lexical system or appeared as part of word-forming nests, where the analyzed names became the core units. By grammatical nature, as a rule, these neolexemes are formed by juxtaposition without a connecting vowel from two nouns, and according to the current "Ukrainian Spelling" they must be written with a hyphen and only the second noun-component has to be declined.У статті докладно проаналізовано особливості освоєння в сучасній українській мові часто вживаних у текстах вітчизняних засобів масової інформації іншомовних назв соціальних мереж, месенджерів та інших віртуальних сервісів. Зокрема, з’ясовано, що досліджувані лексеми у зв’язку із затребуваністю в суспільстві досить добре адаптувалися до її фонетичних, графічних та граматичних традицій. Установлено, що за своєю морфологічною природою іншомовні назви соціальних мереж, месенджерів та інших віртуальних сервісів здебільшого являють собою відмінювані іменники чоловічого роду однини другої відміни з основою на приголосний, а тому немає підстав подавати їх у структурі речення як незмінювані найменування. До того ж визначено, що згідно із чинним «Українським правописом» у родовому відмінку однини для них не характерна варіативність флексій, що трапляється в мовленні ЗМІ; вони набувають тільки одне закінчення -у. Граматичну варіативність флексій -у та -і з дотриманням норм чергування к із м’яким ц перед закінченням -і має лексема «фейсбук» у місцевому відмінку однини.Крім того, у запропонованій праці наголошено на потребі передавати в українськомовних текстах аналізовані назви засобами українського алфавіту, а не латинськими буквами; також акцентовано увагу на обов’язковості дотримання встановлених у чинному «Українському правописі» орфографічних норм, а саме: без родового слова подавати їх із малої літери та без лапок, а з родовим – у лапках і з великої букви. З’ясовано, що швидка адаптація досліджуваних найменувань у середовищі української мови сприяла їхній дериваційній активності. Зокрема, похідні від них новітні слова або ввійшли в українську лексичну систему, або з’явилися у складі словотвірних гнізд, де стрижневими одиницями стали аналізовані найменування. За граматичною природою, як правило, ці неолексеми утворені способом юкстапозиції без сполучного голосного звука з двох іменників, і відповідно до чинного «Українського правопису» їх потрібно писати з дефісом та відмінювати тільки другий іменник-складник
ФОРТЕПІАННІ ЦИКЛИ МІНІАТЮР У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ XX–XXI СТ.
Get PDFThe purpose of the article is to outline the conceptual and genre-stylistic vectors of interpretation of the piano cycle miniatures genre model in the works of Ukrainian artists of the XX-XXI centuries. Achieving this goal involves methodological support on comparative guidelines than the principles of historical approaches, genre and style analysis. The scientific novelty of the article lies in the identification and substantiation of the leading directions of conceptual, stylistic and genre modification of the piano cycle miniatures genre model in the artistic space of Ukraine of the XX–XXI centuries. Conclusions. In the article the genre model of the piano cycle of miniatures is positioned as one of that back to the origins of French classicism, baroque and is actualized in the space of romanticism and artistic dimensions of the XX century, resonated with stylistic diversity, genre diffusion and subjectivisation of the contemporary artistic worldview. In the variety of interpretation of the piano cycle of miniature in the Ukrainian artist`s works of the XX–XXI centuries, the following modes of conceptual, genre and stylistic representation are outlined: saturation with expressive national accents, appeal to the artistic experience of Romanticism, testing of innovative stylistic trends in the context of mono-genre «prelude» cycle; creation of poly-genre program cycles marked by a tendency to crosscutting forms, stylistic pluralism, innovation of musical language and expressive complex; formation of a stylistic-memorial variant of the genre marked by te significance of the concept of historical and national memory, stylistic and genre appeals to national and world artistic heritage, and a variety of program types; synthesis of the world artistic experience on the basis of neo-folklorism; significance of the trend of intertextuality revealed in the synthesis of musical art and painting; active functioning of the «children`s» variety marked by internal stylistic and genre multidimensionality, significance of programmatic and intertextual intentions; experimentalism in the field of concept, style and genre, consonant with the orientation of the contemporary artistic to the formation of his own creative world.Метою статті є окреслення концептуальних та жанрово-стильових векторів інтерпретації жанрової моделі фортепіанного циклу мініатюр у творчості митців України XX–XXI ст. Досягнення мети передбачає методологічну опору на компаративні настанови, які поєднують принципи історичного та культурологічного підходів, жанрового та стильового аналізу. Наукова новизна статті полягає у виявленні та обґрунтуванні провідних напрямів концептуального, стильового та жанрового модифікування жанрової моделі фортепіанного циклу мініатюр в художньому просторі України XX–XXI ст. Висновки. У статті жанрова модель фортепіанного циклу мініатюр позиціонована як така, що сягає витоками французького класицизму, бароко та актуалізується у просторі романтизму та художніх вимірах XX ст., резонуючи із стильовим різноманіттям, жанровою дифузійністю та суб’єктивізацією постcучасного мистецького світобачення. У різноманітті інтерпретацій фортепіанного циклу мініатюр у творчості митців України XX–XXI ст. окреслено такі модуси концептуальної, жанрової та стильової репрезентації, як: насичення виразними національними акцентами, апеляція до художнього досвіду романтизму, апробація новаційних стильових спрямувань у контексті моножанрового «прелюдійного» циклу; створення поліжанрових програмних циклів, позначених тяжінням до наскрізних форм, стильовим плюралізмом, новаційністю музичної мови та виразового комплексу; формування стильово-меморіального варіанту жанру, маркованого значущістю концепту історичної та національної пам’яті, стильових та жанрових апеляцій до національного та світового художнього доробку, різноманіттям типів програмності; синтез світового художнього досвіду на ґрунті неофольклоризму; значущість тенденції інтертектуальності, виявленої в синтезі музичного мистецтва та живопису; активне функціонування «дитячого» різновиду, позначеного внутрішньою стильовою та жанровою багатовимірністю, значущістю програмності та інтертекстуальних інтенцій; експерименталізм у сфері концепції, стилю та жанру, суголосний орієнтації сучасного митця на формування власного творчого світу
ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ХОРОВОЇ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЛАСТОВЕЦЬКОГО
Get PDFThe article examines the genre features of the choral creativity of the modern Ukrainian composer, Honored Artist of Ukraine, laureate of awards S. Hulak-Artemovskyi, V. Kosenko, S. Lyudkevych and Yu. Drohobych Mykola Lastovetsky (*1947) on the example of an analysis of his choral anthology; it has been ascertained that the artist has quite a large number of choral compositions, to which he gravitates especially in the last period of his creative life; the diverse genre range of his choral music is noted; the detailed fixation of the author’s marks, dynamic and agogic nuances in the musical text is emphasized. It was established that M. Lastovetsky has an original choral creativity, in which he continues a specific Ukrainian choral traditions, which he uniquely adapts with the individual genre-stylistic features of the composer’s writing and modern musical and expressive means. The list of poets to whom the composer most often turns in his choral works is given. It was noted that Ukrainian folk songs for the choir of M. Lastovetsky from the records of I. Franko are of special interest. It is emphasized that the composer’s choral works were written for various ensembles –children’s, homogeneous (female, male) and mixed. It is significant that in the choral works dominate compositions a cappella. It is noted that the genre spectrum of the artist’s choral work includes works of both large forms (three cantatas, four choral concerts) and small ones, which include original author’s compositions, numerous arrangements of Ukrainian folk songs. It is emphasized that a significant niche is the elaboration of calendar-ritual, in particular, harvest songs. It is distinguished that the composer actively uses polyphonic texture, subvocal and imitative polyphony. It is noted that the multi-genre M. Lastovetsky’s choral creativity has a significant performance potential and deserves a wider sharing among the listening audience both in the national dimension and abroad.У статті розглядаються жанрові прикмети хорової творчості сучасного українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лавреата премій С. Гулака-Артемовського, В. Косенка, С. Людкевича і Ю. Дрогобича Миколи Ластовецького (*1947) на прикладі аналізу його хорової антології; констатовано наявність у мистця чисельного хорового доробку, до якого він тяжіє особливо в останній період свого творчого шляху; відзначено різноманітний жанровий діапазон його музики для хору; підкреслено детальну фіксацію в нотному тексті авторських позначок, динамічних та агогічних нюансів. Констатовано, що М. Ластовецькому належить оригінальний хоровий доробок, у якому він виступає продовжувачем питомих українських хорових традицій, які він своєрідно адаптує з індивідуальними жанрово-стильовими особливостями композиторського письма та сучасними музично-виражальними засобами. Наведено перелік поетів, до яких найчастіше звертається композитор у своїй хоровій творчості. Відзначено, що особливий інтерес становлять українські народні пісні для хору М. Ластовецького із записів І. Франка. Підкреслено, що хорові твори композитора написані для різних виконавських складів – дитячого, однорідного (жіночого, чоловічого) та мішаного. Показово, що у хоровому доробку мистця домінують композиції a cappella. Відзначено, що жанровий спектр хорової творчості мистця охоплює твори як великих форм (три кантати, чотири хорові концерти), так і малих, до яких можна віднести оригінальні авторські композиції, численні обробки (опрацювання) українських народних пісень. Акцентовано, що вагому нішу становлять опрацювання календарно-обрядових, зокрема, жниварських пісень. Зазначено, що композитор тяжіє до поліфонізації фактури, активно використовує підголоскову та імітаційну поліфонію. Підкреслюється, що поліжанрова хорова творчість М. Ластовецького володіє значним виконавським потенціалом та заслуговує на ширше поширення серед слухацької аудиторії як у національному вимірі, так і міжнародному
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНА ТВОРЧІСТЬ ПАВЛА СЕНИЦІ У ВИКЛИКАХ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
Get PDFThe article examines the evolution of the chamber and vocal works of the prominent Ukrainian composer Pavlo Senytsia (1879–1960) in the context of the socio-political changes of the first third of the 20th century. The composer’s path to becoming a professional, typical for artists from Ukraine, is noted: outstanding abilities and a desire to engage in music provided the opportunity to study and graduate from the Moscow Conservatory, and then to stay and work there. It is noted that, despite living in the capital of the empire, and later the Soviet Union, P. Senytsia was always closely connected with Ukraine, primarily with Kharkov. The chamber and vocal works that he wrote throughout his life reflect the changes that took place in the national culture of the period in terms of content and style. The first solo songs to the words of T. Shevchenko were created while studying at the Vozdvyzhensky Brotherhood School. These compositions demonstrate the traditional national-romantic style of composition characteristic of M. Lysenko and representatives of this trend of the early 20th century. Studying at the conservatory and the influence of the culture of the “silver age” affected the composer’s appeal to decadent images and modern means of composition. These are solo songs to the words of K. Balmont, L. Kosunovych, F. Sologub, O. Chumina, including poems of similar moods by Ukrainian poets M. Kichura, M. Shapoval. After the 1910s, in his chamber and vocal work, the composer turned exclusively to the texts of Ukrainian poets (O. Kovalenko, O. Oles, V. Sosyura). In the 1920s, solo songs and songs by P. Senytsia were dedicated to the celebration of joyful life in the new socialist country (A. Dykyi, Ya. Mamontov, M. Rylsky, V. Sosyura, P. Tychyna). However, the composer remains true to himself, he is concerned with the issues of human dignity, sincerity of feelings, the existence of Ukraine. Many chamber and vocal compositions in the 1920s and 1930s were written on the verses of “unreliable” poets P. Golota, M. Kichura, O. Kovalenko, O. Nepritsky-Hranovsky, O. Oles, M. Filyansky, M. Shapoval and others. Romances and songs by P. Senytsia on his own texts are mainly landscape-imaginative in nature.Розглянуто еволюцію камерно-вокальної творчості визначного українського композитора Павла Сениці (1879–1960) у контексті соціально-політичних зрушень першої третини ХХ століття. Відзначено типовий для митців – вихідців з України шлях композитора до набуття професійності: видатні здібності й прагнення займатися музикою надали можливість навчатися і завершити Московську консерваторію, а після залишитися працювати в ній. Відзначено, що, незважаючи на проживання в столиці імперії, а згодом країни рад, П. Сениця весь час був кревно пов’язаний з Україною, насамперед з Харковом. Камер-но-вокальні твори, які він писав протягом всього життя, змістовно і стилістично відбивають ті зрушення, які відбувались у вітчизняній культурі окресленого періоду. Перші солоспіви на слова Т. Шевченка було створено ще під час навчання у школі Воздвиженського братства. Ці композиції демонструють традиційний національно-романтичний стиль композиції, характерний для М. Лисенка та представників цього напрямку початку ХХ століття. Навчання у консерваторії та впливи культури «срібного віку» позначилось на зверненні композитора до декадансних образів та модерних засобів композиції. Це солоспіви на слова К. Бальмонта, Л. Косуновича, Ф. Сологуба, О. Чюміної, у тому числі схожих за настроями віршів українських поетів М. Кічури, М. Шаповала. Після 1910-х років у камерно-вокальній творчості композитор звертається виключно до текстів українських поетів (О. Коваленко, О. Олесь, В. Сосюра). У 1920-х роках солоспіви та пісні П. Сениці присвячено оспівуванню радісного життя у новій соціалістичній країні (А. Дикий, Я. Мамонтов, М. Рильський, В. Сосюра, П. Тичина). Проте композитор залишається вірним собі, його хвилюють питання людської гідності, щирості почуттів, існування України. Багато камер-но-вокальних композицій у 1920–1930-ті роки пишеться на вірші «неблагонадійних» поетів П. Голоти, М. Кічури, О. Коваленка, О. Неприцького-Грановського, О. Олеся, М. Філянського, М. Шаповала та ін. У романсах і піснях П. Сениці, створених на власні тексти, переважає пейзажно-зображальний характер
МОДУСИ ПРОГРАМНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЦИМБАЛЬНІЙ МУЗИЦІ
Get PDFThe original repertoire of cimbalom mysticism through the prism of the ancient theory of program music, which is represented in the works of contemporary musicologists, is characterized in the article.The purpose of this article is to reveal the specifics and reveal the range of manifestations of programming modes in the works of Ukrainian composers with the participation of cimbalom.It has been established that today’s Ukrainian original cimbalom program music in total quantity is equal to 70 compositions.Characteristic for it (as well as for the academic tradition of performance on folk instruments in general) is the dominance of the paraphrastic mode (26 works). A series of concert performances of Ukrainian folk songs by G. Agratini, I. Misky, Y. Zulyak, P. Yusipchuk, O. Savitskaya, as well as Fantasies, Variations and Paraphrases based on folklore themes by D. Popichuk, V. Popadiuk, Y. Lapinsky, L. Donik. The second most numerous (19 works) is the figuratively-mood mode, revealed in the cimbalom works of A. Haydenko, S. Mostovy, V. Bohatyryov, O. Rybak, A. Strilts, and Y. Shevchenko. Also, an important place in Ukrainian cimbalom music is occupied by the psychological-mood mode (9 works), embodied in the compositions of B. Kotyuk, V. Dmytrenko, L. Kotokhin, and D. Panchenko.Small groups (in which from 1 to 3 works are presented) form compositions by D. Zador, Yu. Alzhnev, M. Stetsyun, A. Shusty, which have features of sound-following, figurative-symbolic, dramatic-plot, memorial modes and dedication mode. Also program music for cimbalom has compositions in which there is a crossing or layering of modes, associated with the multifaceted nature of artistic- figurative concepts (for example: Concert Fantasy “Carpathians” in memory of Desideri Zador for cimbalom by R. Medentsi, piano and symphony orchestra; V. Telichko’s Concert Fantasy “Ash Rock” for cimbalom and symphony orchestra). The presence of pictorial, portrait and sacred modes in cimbalom works by Ukrainian authors has not been identified. This fact is explained by the fact that in the artistic space of Ukraine the process of developing an original cimbalom repertoire covers only the last six decades.У статті охарактеризовано оригінальний репертуар цимбального мистецтва крізь призму вітчизняної теорії програмної музики, що представлена в роботах сучасних мистецтвознавців.Метою статті є розкриття специфіки та виявлення діапазону прояву модусів програмності у творах українських композиторів за участю цимбалів. Встановлено, що на сьогодні українська оригінальна цимбальна програмна музика за загальним кількісним показником дорівнює 70 композиціям. Для неї (як і в цілому для академічної традиції виконавства на народних інструментах) характерним є домінування парафрастичного модусу (26 творів). Він представлений концертними обробками українських народних пісень Г. Агратіни, І. Міського, Я. Зуляка, П. Юсипчука, О. Савицької, а також Фантазіями, Варіаціями та Парафразами на основі фольклорного тематизму Д. Попічука, В. Попадюка, Я. Лапінського, Л. Донник. Другим за чисельністю (19 творів) є зображально-настроєвий модус, що розкривається у цимбальній творчості А. Гайденка, С. Мостового, В. Богатирьова, О. Рибака, А. Стрільця, Ю. Шевченка. Також вагоме місце в українській цимбальній музиці займає і психологічно-настроєвий модус (9 творів), що втілено у композиціях Б. Котюка, В. Дмитренка, Л. Котохіна, Д. Панченка. Малочисельні групи (в яких представлено від 1 до 3 творів), утворюють композиції Д. Задора, Ю. Алжнєва, М. Стецюна, А. Шустя, в яких є риси звукослідувального, образно-символічного, сюжетно-фабульного, меморіального модусів та модусу-присвяти. Також в програмній музиці для цимбалів присутні композиції, в яких відбувається перехрещення або нашарування модусів, пов’язане з багатоплановістю художньо-образних концепцій (наприклад: Р. Меденці Концерт-фантазія «Карпати» пам’яті Дезидерія Задора для цимбалів, фортепіано та симфонічного оркестру; В. Теличко Концертна фантазія «Ash Rock» для цимбалів та симфонічного оркестру). Наявність в цимбальних творах українських авторів образотворчого, портретного та сакрального модусів не виявлено. Цей факт пояснюється тим, що в мистецькому просторі України процес розробки оригінального цимбального репертуару охоплює лише останні шість десятиліть