Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ІННОВАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
Get PDFThe article considers the role of innovative and information and communication technologies in the development of speech of students with hearing impairments. Based on the analysis of modern research, the effectiveness of using multimedia programs, mobile applications, online games, speech recognition and synthesis systems, as well as interactive platforms in speech therapy practice is determined. Particular attention is paid to adapting the content of speech therapy classes to the individual needs of students, integrating game elements and dynamic visualization, which increase the motivation and quality of speech therapy work. The functional capabilities of specialized applications, such as Connect by BeWarned, JABtalk, Live Transcribe and RHVoice, are considered, which ensure interactivity, individuality, accessibility and effectiveness of the development of the pronunciation side of speech in students with hearing impairments. The results of the implementation of innovative and game methods using ICT in speech therapy work with students of grades 1–2 with hearing impairments is presented. The technologies provided interactivity, a game format and accessibility of the material, facilitating speech therapy work on the development of speech and communication skills. It was found that the use of ICT contributes to the improvement of the pronunciation side of speech, the formation of the correct speech rhythm and intonation, as well as the development of auditory perception. The results of the study confirmed that the introduction of information and communication technologies, a differentiated approach, as well as the use of game methods and forms in speech therapy work contributed to a significant improvement in speech skills and the overall effectiveness of teaching students with hearing impairments. Thus, the integration of innovative technologies in working with children with hearing impairments is a promising direction, which significantly increases the effectiveness of speech correction, has a positive effect on the formation of communicative skills and motivation for learning.У статті розглянуто роль інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку мовлення учнів із порушеннями слуху. На основі аналізу сучасних досліджень визначено ефективність використання мультимедійних програм, мобільних додатків, онлайн-ігор, систем розпізнавання та синтезу мовлення, а також інтерактивних платформ у логопедичній практиці. Особливу увагу приділено адаптації змісту логопедичних занять до індивідуальних потреб учнів, інтеграції ігрових елементів і динамічної візуалізації, що підвищують мотивацію та якість логопедичної роботи. Розглянуто функціональні можливості спеціалізованих додатків, як-от Connect by BeWarned, JABtalk, Live Transcribe та RHVoice, що забезпечують інтерактивність, індивідуальність, доступність і ефективність розвитку вимовної сторони мовлення в учнів з порушенням слуху. Представлено результати впровадження інноваційних та ігрових методів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у логопедичну роботу з учнями з порушеннями слуху 1–2 класів. Технології забезпечували інтерактивність, ігровий формат і доступність матеріалу, полегшували логопедичну роботу з розвитку мовлення та комунікативних навичок. Установлено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє вдосконаленню вимовної сторони мовлення, формуванню правильного мовленнєвого ритму й інтонації, а також розвитку слухового сприйняття. Результати дослідження підтвердили, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, диференційованого підходу, а також використання ігрових методів і форм у логопедичній роботі сприяло суттєвому покращенню мовленнєвих навичок і загальної ефективності навчання учнів із порушеннями слуху. Отже, інтеграція інноваційних технологій у роботу з дітьми з порушеннями слуху є перспективним напрямом, що значно підвищує ефективність корекції мовлення, позитивно впливає на формування комунікативних навичок і мотивацію до навчання
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Get PDFThe article defines and scientifically substantiates the conceptual foundations for the development of research competence in future specialists in special education.It has been proven that effective professional training should provide the most favorable developmental impact aimed at shaping the personality of the future special education teacher and unlocking their creative potential. Orienting scientific activity toward the practical domain of professional engagement – both for students and instructors – highlights the need to reconsider the factors that determine the organization of research work in higher education institutions.The article emphasizes that the demands of today call for a highly qualified, competent special education teacher who is capable of mastering the methodology of scientific inquiry, acquiring research experience, realizing themselves in the professional-pedagogical sphere, and implementing innovative approaches to organizing scientific work.The objective need for significant adjustments to the goals and content of professional training for future special education specialists is highlighted–specifically, providing maximum opportunities for developing professional qualities, fostering the scientific potential of the future special education teacher. This includes high motivation for active scientific and cognitive activity, mastery of scientific- pedagogical research methods, the ability to independently analyze and generalize pedagogical facts, make independent decisions, and continuously pursue professional self-improvement.The article outlines key conceptual priorities, which include bringing future special education teachers closer to professionalism, actively involving them in research activities, acquiring valuable practical experience in performing the tasks of a researcher-specialist, stimulating deeper understanding of the specifics of their future professional activity through research work, organizing the study of pedagogical issues directly related to their future profession, and internalizing a value-based personal attitude toward research work.У статті визначено й науково обґрунтовано концептуальні засади формування науково-дослідницької компетентності майбутніх фахівців спеціальної освіти. Доведено: ефективна професійна підготовка має забезпечувати максимально сприятливий розвивальний вплив, спрямований на формування особистості майбутнього корекційного педагога та розкриття його творчого потенціалу; орієнтація наукової діяльності у практичну площину професійної активності як студентів, так і викладачів, актуалізує необхідність перегляду чинників, що визначають організацію науково-дослідної роботи у закладі вищої освіти.У статті акцентовано на тому, що вимоги сьогодення висувають гостру потребу у кваліфікованому, компетентному корекційному педагогові, здатному опанувати методологію наукового пізнання, набувати дослідницького досвіду, реалізовувати себе в професійно-педагогічній сфері та впроваджувати інноваційні підходи до організації наукової роботи. Наголошено на об’єктивній необхідності суттєвого коригування цілей та змісту професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальної освіти, наданні максимальних можливостей для розвитку професійних якостей, сприянні розвитку наукового потенціалу особистості майбутнього корекційного педагога, яка характеризується високою мотивацією до активної науково-пізнавальної діяльності, оволодінні методами науково-педагогічного дослідження, здатності самостійно аналізувати й узагальнювати педагогічні факти, приймати самостійні рішення, безперервно професійно самовдосконалюватися. Визначено пріоритетні концептуальні позиції, які полягають у наближенні майбутніх корекційних педагогів до професіоналізму, активному залученні їх до науково-дослідної роботи; набутті важливого практичного досвіду виконання завдань фахівця-дослідника; стимулюванні поглибленого пізнання особливостей його майбутньої професійної діяльності засобами науково-дослідної роботи; організації дослідження педагогічних проблем, що мають безпосередній зв’язок з майбутньою професійною діяльністю; інтеріоризації ціннісно-особистісного ставлення майбутніх корекційних педагогів до науково-дослідної роботи
ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ УРОКІВ ГЕОГРАФІЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ В ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
Get PDFThe article reveals the issue of interconnection of geography lessons and extracurricular educational work in special institutions of general secondary education from the point of view of the integrity and unity of interdependent influences on the cognitive activity and independence of school students with intellectual development disorders, a comprehensive approach to the formation of a worldview and a system of geographical knowledge, and the unification of teachers’ efforts to achieve the results in teaching and upbringing of schoolchildren. The role of extracurricular educational work in increasing the effectiveness of the assimilation of the system of geographical knowledge by school students with intellectual disorders, and in correcting the shortcomings of the mental development of this category of children, is determined.The peculiarities of the relationship between geography lessons and extracurricular correctional-educational work in the educational process of special schools have been analyzed. The variety of forms and ways of the relationship between classroom and extracurricular activities, the nature of the interaction of geography teachers with educators of school groups have been determined. Among the forms and ways of joint activity of teachers and educators, the discussion on the results of educational work, ensuring coordination of actions in the educational process through timely information and taking notes concerning the relationship between the teacher and class educators, combining joint efforts during the preparation and conduct of general school educational events prevail. It has been found that insufficient attention is paid to maintaining continuity in the calendar plans for educational work, designing the most effective methods of pedagogical interaction, conducting extracurricular activities in the main sections of educational work, taking into account the content of the geography curriculum.The pedagogical conditions for strengthening the educational, upbringing and corrective impact of the relationship between geography lessons and extracurricular work in the educational process of special secondary education institutions for children with intellectual disabilities have been determined. In order to increase the level of geographical knowledge of high school students with intellectual disabilities about the nature of Ukraine, the topics of corrective and educational activities related to geography lessons have been proposed; the organizational forms of their implementation and means of expanding ideas about the surrounding natural world have been specified; various types of productive tasks and exercises have been considered that are appropriate for solving educational and corrective tasks in the process of classroom and extracurricular work of a geographical orientation.У статті розкрито питання взаємозв’язку уроків географії та позаурочної виховної роботи в спеціальних закладах загальної середньої освіти з точки зору цілісності й єдності взаємозалежних впливів на пізнавальну активність і самостійність учнів із порушеннями інтелектуального розвитку, комплексного підходу до формування світогляду та системи географічних знань, об’єднання зусиль педагогів щодо досягнення результатів навчання і виховання школярів. Визначено роль позакласної виховної роботи в підвищенні ефективності засвоєння учнями з інтелектуальними порушеннями системи географічних знань, здійсненні корекції недоліків психічного розвитку даної категорії дітей. Проаналізовано особливості взаємозв’язку уроків географії та позакласної корекційно-виховної роботи в освітньому процесі спеціальних шкіл. Визначено різноманітність форм і шляхів взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності, характер взаємодії вчителів географії з вихователями груп подовженого дня. Встановлено, що серед форм і шляхів спільної діяльності педагогів переважають обговорення результатів навчально-виховної роботи, забезпечення координації дій в освітньому процесі через своєчасне інформування та ведення зошиту взаємозв’язку між вчителем і вихователями класу, об’єднання сумісних зусиль під час підготовки й проведення загальношкільних виховних заходів. З’ясовано, що недостатньо уваги приділяється дотриманню спадкоємності у календарних планах із навчальної та виховної роботи, проектуванню найбільш ефективних методів педагогічної взаємодії, проведенню позакласних заходів за основними розділами виховної роботи із урахуванням змістового контенту модельної навчальної програми з географії. Визначено педагогічні умови посилення освітнього, виховного та корекційного впливу взаємозв’язку уроків географії та позакласної роботи у навчально-виховному процесі спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. З метою підвищення рівня географічних знань старшокласників із інтелектуальними порушеннями про природу України запропоновано теми корекційно-виховних заходів, пов’язаних із уроками географії; конкретизовано організаційні форми їх проведення та засоби розширення уявлень про навколишній світ природи; розглянуто різноманітні види продуктивних завдань і вправ, які є доцільними для розв’язання освітньо-корекційних завдань у процесі урочної та позаурочної роботи географічного спрямування
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОЦІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Get PDFThe article considers the use and implementation of digital technologies in the educational process in physical education lessons in the conditions of the New Ukrainian School (NUS). Changing educational standards and current trends in the digitalization of learning require the search for new approaches to organizing lessons aimed at increasing student motivation, improving the quality of learning and monitoring physical activity.An analysis of the scientific literature on the study of effective digital technologies determined that to improve the quality of physical education lessons, mobile applications for tracking physical activity (for example, google fit, myfitnesspal, adidas running) can be used, allowing students to control the number of steps taken, calories consumed and the level of physical activity. Fitness bracelets and smart-watches that provide individual control of the heart rate of students. Interactive platforms and video tutorials (youtube, fiton, nike training club) that help to diversify the learning process, demonstrating the correct technique of exercise. Virtual and augmented reality, which allow you to conduct interactive classes and simulate a physical culture lesson. Online physical activity diaries that help the teacher effectively assess the performance of students and analyze their physical fitness.The study confirms that the use of digital technologies in physical education lessons contributes to increasing the interest of schoolchildren in physical activity, individualizing the educational process and forming a healthy lifestyle. The integration of such technologies provides new opportunities for assessing and correcting the physical, technical, tactical skills of students, as well as for organizing distance learning. The integration of these innovations is consistent with the conceptual principles of the New Ukrainian School, aimed at the formation of a comprehensively developed personality with a high level of physical development.However, achieving the maximum effect is possible provided that the teacher owns information and interactive technologies in the educational process, as well as ensuring the proper level of material and technical base.У статті розглянуто використання та впровадження цифрових технологій у навчальний процес на уроках фізичної культури в умовах Нової української школи (НУШ). Змінювані освітні стандарти та сучасні тенденції цифровізації навчання вимагають пошуку нових підходів до організації уроків, спрямованих на підвищення мотивації учнів, покращення якості навчання та моніторингу фізичної активності.Проведений аналіз наукової літератури, щодо дослідження ефективних цифрових технологій, визначив, що для підвищення якості проведення уроків фізичної культури можна використовувати мобільні додатки для відстеження фізичної активності (наприклад, google fit, myfitnesspal, adidas running), що дозволяють учням контролювати кількість пройдених кроків, витрачені калорії та рівень фізичного навантаження. Фітнес-браслети та розумні годинники, які забезпечують індивідуальний контроль частоти серцевих скорочень учнів. Інтерактивні платформи та відеоуроки (youtube, fiton, nike training club), що допомагають урізноманітнити навчальний процес, демонструючи правильну техніку виконання вправ. Віртуальна та доповнена реальність, які дозволяють проводити інтерактивні заняття та моделювати урок фізичної культури. Онлайн-щоденники фізичної активності, що допомагають вчителю ефективно оцінювати успішність учнів та аналізувати їхню фізичну підготовку.Дослідження підтверджує, що використання цифрових технологій на уроках фізичної культури сприяє підвищенню зацікавленості школярів у фізичній активності, індивідуалізації навчального процесу та формування здорового способу життя. Інтеграція таких технологій забезпечує нові можливості для оцінки та корекції фізичних, технічних, тактичних умінь та навичок учнів, а також для організації дистанційного навчання. Інтеграція цих інновацій узгоджується з концептуальними засадами Нової української школи, що спрямована на формування всебічно розвиненої особистості з високим рівнем фізичного розвитку.Проте досягнення максимального ефекту можливе за умови володіння педагогом інформаційними та інтерактивними технологіями в освітньому процесі, а також забезпечення належного рівня матеріально-технічної бази
ОСВІТНЯ ОБІЗНАНІСТЬ СТУДЕНТІВ ПРО ВИКОРИСТАННЯ ДОПІНГУ У СПОРТИВНІЙ ТА ФІТНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ
Get PDFThe article examines the issue of developing anti-doping culture among students of the State University of Trade and Economics (SUTE), particularly those majoring in A7 Physical Culture and Sports (n = 61), as well as students of the Penitentiary Academy of Ukraine (PAU) and the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» (KPI), who engage in physical exercise and sports (n = 86), based on an empirical study. Purpose of the study. To determine the level of students’ awareness and attitudes toward the concept of «doping». its purpose, and its potential harm or benefits in sports and fitness. Research objectives: to analyze modern scientific approaches to defining and classifying the concept of «doping» in sports; to conduct a survey among first- and second-year students majoring in A7 Physical Culture and Sports at SUTE (n = 61), as well as students from PAU and KPI who engage in physical exercise and sports (n = 86), regarding their understanding of and attitudes toward doping; to determine the level of students’ awareness of the consequences of doping use, methods of detection, and sanctions; to summarize the research results and provide recommendations for the development of anti-doping culture in the student environment. Methodological basis. The study relies on systemic, pedagogical, socio-psychological, and value-based approaches, allowing the phenomenon of attitudes toward doping to be viewed as a component of the moral, ethical, and professional culture of future specialists in physical culture and sports. Materials and methods.. 61 students majoring in A7 Physical Culture and Sports at SUTE and 86 students from PAU and KPI who engage in physical exercise and sports, aged 17-21 years. Methods included surveys, analysis and synthesis of literature, quantitative and qualitative data analysis. The main tool was an author-developed questionnaire. Scientific novelty. The research revealed a low level of anti-doping awareness and emphasized the need to strengthen ethical values among students. Conclusions. Practical recommendations are proposed for integrating anti-doping education into higher education curricula: inclusion of relevant modules into professional training courses, organization of educational activities, and the promotion of fair-play values.У статті розглянуто проблему формування антидопінгової культури у студентів Державного торговельно-економічного університету (ДТЕУ), зокрема спеціальності А7 Фізична культура і спорт (n = 61) і студентів Пенітенціарної академії України (ПАУ) та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» (КПІ), що займаються фізичними вправами і спортом (n = 86) на основі емпіричного дослідження. Визначено рівень поінформованості здобувачів освіти щодо сутності поняття «допінг», його впливу на організм, методів контролю та санкцій за порушення правил. Результати показали суперечливе ставлення студентів: усвідомлення шкоди поєднується з визнанням ефективності допінгу для досягнення спортивних результатів. Мета дослідження. Виявити рівень поінформованості та ставлення студентів до поняття «допінг», його призначення, шкоди або користі у спорті та фітнесі. Завдання дослідження: проаналізувати сучасні наукові підходи до визначення поняття «допінг» і його класифікації у спорті; провести опитування студентів І–ІІ курсів спеціальності А7 Фізична культура і спорт ДТЕУ (n=61) і ПАУ та КПІ, що займаються фізичними вправами і спортом (n = 86), щодо їхнього розуміння та ставлення до допінгу; визначити рівень обізнаності студентів щодо наслідків вживання допінгу, методів його виявлення та санкцій; узагальнити результати дослідження та надати рекомендації щодо формування антидопінгової культури у студентському середовищі. Методологічну основу становлять системний, педагогічний, соціально-психологічний та ціннісний підходи, що дозволяють розглядати феномен ставлення до допінгу як частину морально-етичної та професійної культури майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту. Матеріали та методи дослідження: контингент дослідження: 61 студент спеціальності А7 Фізична культура і спорт ДТЕУ і 86 студентів ПАУ та КПІ, що займаються фізичними вправами і спортом віком 17-21 рік. Методи: анкетування, аналіз та узагальнення літературних джерел, кількісний та якісний аналіз результатів. Інструментарій: авторська анкета. Наукова новизна полягає у виявленні низького рівня антидопінгової обізнаності та потреби у формуванні стійких етичних орієнтирів у студентів. Висновки. Запропоновано практичні рекомендації щодо інтеграції антидопінгової освіти у програми ЗВО: включення змістових модулів у дисципліни професійного циклу, проведення просвітницьких заходів та формування цінностей чесного спорту
НЕОРГАНІЗОВАНІ ВОДОЗАБОРИ СУМСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ПИТНОЇ ВОДИ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ: ГЕОГРАФІЧНИй АНАЛІЗ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
Get PDFThe paper presents the results of a study aimed at assessing the environmental status of unorganised water intakes of the Sumy territorial community and their potential as backup sources of drinking water supply during military operations. After the start of the full-scale aggression of the russian federation against Ukraine, critical infrastructure, including water supply facilities, suffered significant damage. Prolonged power outages of pumping equipment further complicated the situation, creating the threat of a complete cessation of centralised water supply. In such circumstances, there is a need to find alternative sources of water to meet the critical needs of the community. We analyse natural water sources, wells, individual boreholes, and their accessibility to the population.The hydrochemical composition of water, its level of contamination and compliance with sanitary standards are determined. It was found that the water from mine wells partially does not comply with Sanitary and Epidemiological Norms 2.2.4-171-10.The relevance of this study is due to the fact that water is one of the most valuable natural resources, playing a key role in life processes and maintaining ecological balance. Rapid growth of urbanisation, intensive industrial development, expansion of agricultural land and increased consumption of housing and household services by the population, especially under martial law, pose serious challenges for rational water use. At the same time, the level of water pollution is increasing, which makes it difficult to use water resources efficiently and provide the population with quality drinking water. The findings will allow us to develop recommendations for the safe use of unorganised water intakes, their integration into the emergency water supply system, and minimisation of environmental risks. This study will help improve the strategic management of community water resources, provide clean drinking water to its residents in crisis situations, and increase the overall level of environmental safety.У роботі представлено результати дослідження, яке спрямоване на оцінку екологічного стану неорганізованих водозаборів Сумської територіальної громади та їх можливості як резервних джерел питного водопостачання під час військових дій. Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України критична інфраструктура, зокрема об’єкти водопостачання, зазнала значних руйнувань. Довготривалі знеструмлення насосного обладнання ще більше ускладнили ситуацію, створивши загрозу повного припинення централізованого водопостачання. В таких умовах постає необхідність пошуку альтернативних джерел води для забезпечення критичних потреб громади. Аналізуються природні джерела водопостачання, колодязі, індивідуальні свердловини, а також їх доступність для населення. Визначається гідрохімічний склад води, рівень її забруднення та відповідність санітарним нормам. Так встановлено, що вода з шахтних колодязів частково не відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що вода є одним із найцінніших природних ресурсів, відіграючи ключову роль у життєвих процесах та підтримці екологічної рівноваги. Стрімке зростання урбанізації, інтенсивний розвиток промисловості, розширення сільськогосподарських угідь, збільшення споживання житлово-побутових послуг населенням, особливо в умовах воєнного стану, створюють серйозні виклики для раціонального водокористування. Водночас зростає рівень забруднення водних ресурсів, що ускладнює їхнє ефективне використання та забезпечення населення якісною питною водою. Отримані результати дозволять розробити рекомендації щодо безпечного використання неорганізованих водозаборів, їх інтеграції в систему екстреного водопостачання та мінімізації екологічних ризиків. Це дослідження сприятиме покращенню стратегічного управління водними ресурсами громади, забезпеченню її жителів чистою питною водою у кризових ситуаціях, а також підвищенню загального рівня екологічної безпеки
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ НАПРЯМІВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНТЕРНЕТУ
Get PDFThe purpose of the article is to determine the strategic vectors of socio-psychological research of the Internet and their theoretical substantiation. It has been determined the theoretical and practical relevance of the declared issues. Special attention has been focused on the need to modernize the socio-psychological research of the Internet in accordance with modern scientific and social realities. It has been established that there is a need to study the psychological characteristics of online communities. It has been substantiated the relevance of creating a theoretical model of the functioning of social groups in the Internet space, which would take into account the motives, goals, peculiarities of the participants' activities, the establishment of group contacts, division into microgroups, the level of cohesion and efficiency of teamwork. The importance of studying intergroup processes in the online environment based on modern socio-psychological theories has been highlighted. The importance of researching intergroup contacts of network groups in politics, education, and professional fields has been described. It has been established that it is expedient to study the formation and manifestations of personal identity in the online space. The relevance of an empirical study of the formation of personal identity on various Internet resources - professional, dating sites, interest groups - has been determined. It has been recorded the need to study the specifics of social perception in the Internet space in accordance with modern social realities. It has been analyzed the expediency of implementing the strategy of social and psychological research of leadership in various social centers of the Internet. It has been emphasized the importance of empirical study of aggression, conflicts, and the spread of hatred in the online environment. The practical aspects of the theoretical analysis have been characterized. Conclusions have been drawn and prospects for further research have been determined.Метою статті є визначення стратегічних векторів соціально-психологічних досліджень Інтернету та їх теоретичне обґрунтування. Визначено теоретичну й практичну актуальність задекларованої проблематики. Окрему увагу акцентовано на необхідності модернізації досліджень Інтернету в соціальній психології відповідно до сучасних наукових і суспільних реалій.У статті встановлено необхідність вивчення психологічних особливостей інтернет-спільнот. Аргументується актуальність створення теоретичної моделі функціонування соціальних груп в інтернет-просторі, що враховувала б мотиви, мету, особливості діяльності учасників, становлення групових контактів, поділ на мікрогрупи, рівень згуртованості й ефективності командної роботи. Встановлено важливість вивчення міжгрупових процесів в онлайн-середовищі з опертям на сучасні соціально-психологічні теорії. Описується значущість дослідження міжгрупових контактів мережевих груп у політиці, освіті, професійних галузях. Встановлено доцільність вивчення формування й проявів ідентичності особистості в онлайн-просторі. Визначено актуальність емпіричного дослідження розвитку самосвідомості особистості на різних інтернет-ресурсах – професійних, сайтах сайтів знайомств, груп інтересу. Зафіксовано необхідність вивчення специфіки соціальної перцепції в інтернет-просторі відповідно до сучасних соціальних реалій. Проаналізовано доцільність реалізації стратегії соціально-психологічних досліджень лідерства у різних соціальних осередках Інтернету. Акцентовано на важливості емпіричного вивчення агресії, конфліктів, поширення ненависті в онлайн-середовищі. Схарактеризовано практичні аспекти проведеного теоретичного аналізу. Відповідно до викладеного матеріалу зроблено висновки й визначено перспективи подальших досліджень
МЕТОДИКА «КАРАКУЛЕЙ» Д. ВІННІКОТТА ( SQUIGGLE GAME) У ПСИХОДІАГНОСТИЧНІЙ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЙНІЙ ПРАКТИЦІ: ТЕОРІЯ І СУЧАСНІ ПІДХОДИ
Get PDFThe article presents a theoretical and methodological analysis of Donald Winnicott’s «Squiggle Game» and its contemporary modifications within psychodiagnostic and psychocorrective practice. The study systematizes key psychoanalytic concepts that constitute the theoretical foundation of the method, including the notions of therapeutic play, transitional object, and potential space. The Squiggle Game is defined as a universal art-therapeutic tool that integrates cognitive, emotional, and social dimensions of psychological functioning, facilitating the exploration of unconscious conflicts, affective tendencies, self-regulation mechanisms, and the development of symbolic thinking. Based on theoretical and empirical synthesis, three main vectors of the method’s application are identified: therapeutic, diagnostic, and developmental. The paper highlights the specific features of modern variations – M. Betensky’s «Blots and Doodles», R. Frenkel’s «Clay Doodles», L. Lowy’s «Group Doodles», and A. Kopytin’s «Doodles and Metamorphoses» – which differ in format but preserve a unified psychoanalytic logic. It is emphasized that the Doodle Play Technique performs diagnostic, therapeutic, communicative, and integrative functions, promoting empathy, emotional flexibility, creativity, and personal integrity. The method also serves as an effective medium for nonverbal expression and interpersonal understanding, bridging the gap between conscious and unconscious processes. Its application contributes to a deeper comprehension of individual psychological dynamics and supports holistic personality development. The findings substantiate the scientific and practical relevance of the method within contemporary integrative psychology, demonstrating its consistency with modern psychotherapeutic paradigms aimed at optimizing psycho-emotional functioning and enhancing adaptive personal potential.У статті представлено теоретико-методологічний аналіз методики «каракулей» (Squiggle Game) Д. Віннікотта та її сучасних модифікацій у контексті психодіагностичної та психокорекційної практики. Здійснено систематизацію ключових концептів психоаналітичної традиції, що становлять теоретичний фундамент методики, зокрема положень про терапевтичну гру, перехідний об’єкт і потенційний простір. Показано, що методика «каракулей» є універсальним арт-терапевтичним інструментом, який забезпечує інтеграцію когнітивних, емоційних і соціальних аспектів психічного функціонування особистості, сприяє виявленню несвідомих конфліктів, афективних тенденцій, механізмів саморегуляції та розвитку символічного мислення. У межах проведеного аналізу визначено основні напрями застосування методики: терапевтичний, діагностичний і розвивальний. Розкрито специфіку таких сучасних варіацій, як техніка М. Бетенскі («Клякси, каракулі»), Р. Френкеля («Глиняні каракулі»), Л. Лоуі («Каракулі») та А. Копитіна («Каракулі та метаморфози»), які відрізняються за формою організації, проте зберігають єдину психоаналітичну логіку. Наголошено, що методика «каракулей» виконує діагностичну, терапевтичну, комунікативну та інтегративну функції, сприяючи формуванню емпатійності, емоційної гнучкості, розвитку творчого потенціалу й особистісної цілісності. Доведено, що ефективність цієї техніки базується на поєднанні принципів психоаналітичної символізації, феноменологічної інтерпретації та арт-терапевтичної експресії, що забезпечує її універсальність у роботі з різними віковими категоріями. Зроблено висновок про науково-практичну релевантність методики у сучасній психології, її відповідність інтегративним тенденціям психотерапевтичної практики, зорієнтованої на оптимізацію психоемоційного функціонування, розширення рефлексивних здібностей і підвищення адаптивного потенціалу особистості
МОЖЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ ЯК РЕСУРСНОГО ДЖЕРЕЛА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВʼЯ ОСОБИСТОСТІ
Get PDFThe present study explores the ways in which creativity and an individual’s psychological health are interrelated. Among the numerous factors that contribute to maintenance and strengthening of mental well-being, creativity holds a significant place as a universal mechanism for adaptation, self-expression, and personal growth. The article reviews key theoretical approaches to understanding creativity in the context of psychological well-being. In particular, viewing creativity through the lens of mental health necessitates an interdisciplinary analysis. Humanistic psychology regards creativity as a natural human need for self-expression, selfactualization, and achieving a fulfilling existence. In narrative psychology, creativity is seen as a mechanism for constructing a coherent identity. Contemporary sources also highlight the socio-cultural dimension of creativity as a resource for mental well-being. In cognitive psychology, creativity is studied as a problem-solving process that requires unconventional thinking, cognitive flexibility, combinatorial capacity, and divergent thinking. Within existential psychology, creativity is perceived as a way of becoming aware of one’s existence, i.e., a personal response to deep existential questions about meaning, freedom, responsibility, and death. Psychoanalysis studies creativity as a form of sublimation, i.e., the redirection of internal energy (especially sexual or aggressive) into socially acceptable and constructive activities. In positive psychology, creativity is regarded as one of the key pathways to achieving subjective well-being, “flow” experiences, and the realization of individual strengths. Creativity today is viewed not only as a cognitive or aesthetic phenomenon but also as a psychological function that integrates the emotional-volitional, cognitive, and personal spheres. This study identifies the therapeutic, compensatory, communicative, and selfactualizing functions of creative activity. Emphasis is placed on creativity as a resource for emotional regulation, self-exploration, and the preservation of inner integrity. Therefore, creativity, as a complex psychological construct, performs several critically important functions in ensuring an individual’s psychological health. Not only it contributes to emotional stabilization, self-awareness, and compensation for psychological deficits but also creates conditions for multi-faceted personal development and self-realization. Creativity, as an internal resource, unlocks opportunities for constructively overcoming life challenges, maintaining existential meaning, and fostering psychological wholeness. Its application in psychotherapy, rehabilitation, education, and self-help facilitates emotional release, experience integration, the development of resourceful states, self-awareness, and self-realization. Expanding the range of creative practices in psychological support meets the demands of modern society and promotes the humanization of psychological care.У статті досліджено взаємозв’язок між творчістю та психологічним здоров’ям особистості. Серед численних чинників, що сприяють збереженню і зміцненню психічного благополуччя, значне місце посідає творчість як універсальний механізм адаптації, самовираження та особистісного зростання. Розглянуто основні теоретичні підходи до розуміння творчості як ресурсного джерела психологічного здоровʼя особистості. Розуміння творчості через призму психологічного благополуччя зумовлює потребу у міждисциплінарному аналізі. Гуманістична психологія розглядає творчість як природну потребу особистості в самовираженні, самореалізації та досягненні повноцінного існування. У сфері наративної психології творчість розглядається як механізм побудови цілісної ідентичності. Також у сучасних джерелах простежується соціально-культурний вимір творчості як ресурсу ментального благополуччя. У когнітивній психології творчість вивчається як процес розв’язання проблем, що потребує нестандартного дивергентного мислення, когнітивної гнучкості та комбінаторики. У межах екзистенційної психології творчість розглядається як спосіб усвідомлення власного існування, особиста відповідь на глибинні питання сенсу життя, свободи, відповідальності, смерті. У психоаналізі творчість є формою сублімації – перенаправлення внутрішньої енергії (особливо сексуальної або агресивної) на соціально прийнятну і конструктивну діяльність. У межах позитивної психології творчість трактується як один із ключових шляхів досягнення суб’єктивного благополуччя, «потоку», а також реалізації сильних сторін особистості. Творчість розглядається нині не лише як пізнавальний або естетичний феномен, але і як психічна функція, що інтегрує емоційно-вольову, когнітивну та особистісну сфери. У нашому дослідженні виокремлено терапевтичні, компенсаторні, комунікативні та самореалізаційні функції творчої діяльності. Підкреслено значення творчості як ресурсу емоційної регуляції, самопізнання та збереження внутрішньої цілісності особистості. Отже, творчість як складне психічне утворення виконує низку критично важливих функцій для забезпечення психологічного здоров’я особистості. Вона не лише сприяє емоційній стабілізації, самопізнанню та компенсації психічних дефіцитів, але й формує умови для повноцінного особистісного розвитку та самореалізації. Творчість як внутрішній ресурс відкриває можливості для конструктивного подолання життєвих труднощів, підтримки смисложиттєвих орієнтацій і формування психологічної цілісності. Її застосування у психотерапії, реабілітації, освіті та самодопомозі сприяє емоційному розвантаженню, інтеграції досвіду, формуванню ресурсних станів, розвитку самосвідомості і самореалізації. Розширення спектру творчих практик у психологічній допомозі відповідає запитам сучасного суспільства
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ
Get PDFThis article presents the results of a study examining a comprehensive approach to psychocorrective work with children with special educational needs (SEN). The approach integrates multiple psychological methods, forms of interaction, and conditions for effective developmental support. Particular attention is given to the analysis of the effectiveness of observation, parental surveys, the Glenn Doman method, the Picture Exchange Communication System (PECS), and Zoltán Dienes’ logical blocks. Findings from the empirical study confirmed the effectiveness of a combined psychocorrective approach. The application of the Glenn Doman method enhanced children’s vocabulary development, attention, and memory. The PECS technique resulted in marked improvements in communication, daily living skills, and reductions in problematic behaviors, particularly among children with autism spectrum disorders and severe speech impairments. The use of Dienes’ logical blocks fostered logical reasoning, analytical and comparative abilities, and problem-solving skills. The data indicate that the systematic use of varied psychocorrective methods, combined with an individualized and child-centered approach, creates optimal conditions for the developmental progress of children with SEN. The article further outlines practical recommendations for psychologists conducting psychocorrective interventions with children with SEN. Key recommendations include the necessity of accurate diagnostic assessment, interdisciplinary collaboration among professionals, and the establishment of effective family engagement. Additionally, the importance of creating an emotionally safe learning environment, adapting interventions to the child’s specific needs, and sustaining motivation through positive reinforcement is emphasized. Finally, the study highlights the essential professional qualities of the psychologist – empathy, flexibility, attentiveness, and emotional resilience – as core factors underpinning successful and ethically sound psychocorrective practice.У статті представлено результати дослідження, присвяченого комплексному підходу до психокорекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП), що базується на інтеграції різних психологічних методів, форм взаємодії та умов ефективної підтримки. Особливу увагу приділено аналізу ефективності таких методів, як спостереження, опитування, методика Глена Домана, система альтернативної комунікації PECS та логічні блоки Золтана Дьєнеша. Результати емпіричної частини підтвердили ефективність використання комбінованого підходу у психокорекційній роботі. Так, застосування методики Глена Домана сприяло збагаченню словникового запасу та розвитку уваги й пам’яті. Методика PECS показала значне покращення у сфері комунікації, соціально-побутових навичок і зниження проявів проблемної поведінки, особливо серед дітей з розладами аутистичного спектра та тяжкими порушеннями мовлення. Використання логічних блоків З.Дьєнеша сприяло розвитку логічного мислення, уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати та розв’язувати прості задачі. Отримані дані показали, що системне застосування різних психокорекційних методик у поєднанні з індивідуалізованим підходом формує сприятливі умови для розвитку дитини з ООП. У статті також запропоновано рекомендацій для психологів, які здійснюють психокорекційну роботу з дітьми з ООП. Серед них: необхідність чіткої діагностики, тісна міждисциплінарна взаємодія з фахівцями, налагодження ефективного контакту з родиною, створення емоційно безпечного середовища, адаптація методик до індивідуальних потреб дитини, підтримання мотивації через позитивне підкріплення. Окремо наголошено на важливості особистісних якостей психолога – емпатійності, гнучкості, спостережливості, стресостійкості, що забезпечують результативність взаємодії