Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ФУТЗАЛ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВИХ ТА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
Get PDFThe article summarizes and systematizes modern approaches to the use of futsal as an effective tool for physical, psychological, and social rehabilitation for military personnel and internally displaced persons. Scientific sources and practical cases are analyzed, demonstrating the positive impact of regular training programs on the restoration of physical functions, the development of coordination, endurance, and motor skills, as well as on improving the overall performance of participants. The authors emphasize the importance of team games in shaping social interaction, maintaining motivation, reducing stress levels, and improving psychological well-being, which is especially relevant for individuals who have experienced trauma or are in the process of social adaptation. The article presents methodological approaches to organizing the training process, taking into account the individual physical and psychological characteristics of participants, which allows optimizing the load, increasing the effectiveness of rehabilitation measures, and promoting active involvement in collective activities. The emphasis is on a multidisciplinary approach that combines sports, rehabilitation, and psychotherapeutic components, creating a comprehensive system of support for the physical and emotional state of participants. The authors highlight the prospects for introducing futsal into rehabilitation programs at the national level and its potential as an innovative tool for developing social, psychological, and physical competencies, restoring social activity, strengthening health, and improving the quality of life of participants. The analysis allows us to outline key areas for further research in the field of sports rehabilitation and to identify effective strategies for integrating team sports into physical and psycho-emotional support programs in the context of military conflicts and internal displacement of the population.У статті узагальнено та систематизовано сучасні підходи до застосування футзалу як ефективного інструменту фізичної, психологічної та соціальної реабілітації для військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано наукові джерела та практичні кейси, що демонструють позитивний вплив регулярних тренувальних програм на відновлення фізичних функцій, розвиток координації, витривалості та моторних навичок, а також на підвищення загальної працездатності учасників. Автори підкреслюють значення командних ігор у формуванні соціальної взаємодії, підтримці мотивації, зниженні рівня стресу та покращенні психологічного стану, що особливо актуально для осіб, які зазнали травматичного досвіду або перебувають у процесі соціальної адаптації. У статті представлено методичні підходи до організації тренувального процесу з урахуванням індивідуальних фізичних та психологічних особливостей учасників, що дозволяє оптимізувати навантаження, підвищити ефективність реабілітаційних заходів та сприяти активному залученню до колективної діяльності. Акцент зроблено на мультидисциплінарному підході, який поєднує спортивну, реабілітаційну та психотерапевтичну складові, створюючи комплексну систему підтримки фізичного та емоційного стану учасників. Автори виділяють перспективи впровадження футзалу у реабілітаційні програми на національному рівні та його потенціал як інноваційного інструменту для розвитку соціальних, психологічних і фізичних компетенцій, відновлення соціальної активності, зміцнення здоров’я та підвищення якості життя учасників. Проведений аналіз дозволяє окреслити ключові напрямки подальших досліджень у сфері спортивної реабілітації та визначити ефективні стратегії інтеграції командних видів спорту у програми фізичної та психоемоційної підтримки в умовах військових конфліктів та внутрішнього переміщення населення
МОДУЛЯЦІЯ ПОКАЗНИКІВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ЖІНОК СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП
Get PDFThe article presents the results of a study on the modulation of heart rate variability (HRV) parameters in middle-aged and older women. A total of 57 conditionally healthy women aged 44–80 years participated, divided according to the WHO classification into two groups: 44–60 years (n=21, mean age 47.62 ± 2.13 years) and 61–80 years (n=36, mean age 66.13 ± 5.02 years). Twenty-four-hour ambulatory Holter ECG monitoring was conducted at the "MED-SOYUZ" Medical Center LLC (Sumy, Ukraine) using the "CardioSens CS" system (KhAI-MEDIKA LLC, Kharkiv, Ukraine). Temporal HRV parameters, such as the mean RR interval (mRR: 858.50 (750.37; 957.79) ms in the middle-aged group during daytime vs. 813.05 (683.36; 893.81) ms in the elderly group), SDNNi (80.28 (76.17; 145.18) ms vs. 61.07 (47.31; 104.56) ms), and RMSSD (118.79 (84.85; 195.87) ms vs. 117.13 (63.59; 127.94) ms), as well as spectral parameters (LF, HF, LF/HF, and Amo%), were analyzed. Data were processed by dividing into daytime (08:00–22:00) and nighttime (22:00– 08:00) periods. Statistical analysis included the Shapiro-Wilk test for normality (non-normal distribution, p < 0.05) and the Mann- Whitney U-test for group comparisons (p < 0.05). Results revealed a significant reduction in LF (1453.59 (266.57; 3427.03) ms² vs. 748.24 (589.76; 2381.27) ms², p < 0.05) and HF (1291.27 (565.96; 5034.61) ms² vs. 1452.58 (895.42; 2944.44) ms², p < 0.05) in the elderly group, indicating a decrease in overall variability and parasympathetic activity with age. Conversely, Amo% significantly increased (38.57 (35.90; 41.84)% vs. 68.46 (66.42; 70.59)%, p < 0.001), suggesting enhanced autonomic regulation, likely due to postmenopausal estrogen deficiency affecting autonomic balance. The LF/HF ratio remained stable (0.70 (0.51; 0.90) vs. 0.70 (0.60; 0.80), p > 0.05), demonstrating preserved sympatho-parasympathetic balance for the daytime period, and no significant differences were found for the nighttime period after removing outliers (0.49 (0.21; 0.57) vs. 0.57 (0.23; 0.80), p > 0.05). Nighttime changes showed an increase in HF (6363.06 (3908.87; 11896.74) ms² vs. 887.14 (425.23; 5580.90) ms²) and a decrease in LF/HF (0.49 (0.21; 0.57) vs. 0.57 (0.23; 0.80), p < 0.05), although lower HF values in older women highlight diminished parasympathetic reserves.The findings underscore the significant impact of aging and hormonal changes on HRV, as well as the potential role of Amo% as a marker of cardiovascular risk, necessitating further research to develop preventive strategies for older women.У статті представлено результати дослідження модуляції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у жінок середнього та похилого віку. Участь в дослідженні взяли 57 умовно здорових жінок віком від 44 до 80 років, поділених за класифікацією ВООЗ на дві групи: 44–60 років (n=21, середній вік 47,62 ± 2,13 роки) та 61–80 років (n=36, середній вік 66,13 ± 5,02 роки). Суточне холтерівське моніторування ЕКГ проводилося в медичному центрі ТОВ «МЕД-СОЮЗ» (м. Суми, Україна) з використанням системи «КардіоСенс CS» (ТОВ «ХАІ-МЕДІКА», м. Харків, Україна). Аналізувалися часові показники ВСР, такі як середній інтервал RR (mRR: 858,50 (750,37; 957,79) мс у групі середнього віку вдень проти 813,05 (683,36; 893,81) мс у групі похилого віку), SDNNi (80,28 (76,17; 145,18) мс проти 61,07 (47,31; 104,56) мс), RMSSD (118,79 (84,85; 195,87) мс проти 117,13 (63,59; 127,94) мс), а також частотні показники: LF, HF, LF/HF та Amo%. Дані оброблялися з розділенням на денний (08:00–22:00) і нічний (22:00–08:00) періоди. Статистична обробка включала критерій Шапіро-Вілка для перевірки нормальності (ненормальний розподіл, p < 0,05) і U-тест Манна-Вітні для порівняння груп (p < 0,05). Результати показали значне зниження LF (1453,59 (266,57; 3427,03) мс² проти 748,24 (589,76; 2381,27) мс², p < 0,05) і HF (1291,27 (565,96; 5034,61) мс² проти 1452,58 (895,42; 2944,44) мс², p < 0,05) у групі похилого віку, що свідчить про зменшення загальної варіабельності та парасимпатичної активності з віком. Водночас Amo% суттєво зростає (38,57 (35,90; 41,84)% проти 68,46 (66,42; 70,59)%, p < 0,001), вказуючи на посилення автономної регуляції, ймовірно, через постменопаузальний дефіцит естрогенів, який впливає на баланс АНС. LF/HF залишався стабільним (0,70 (0,51; 0,90) проти 0,70 (0,60; 0,80), p > 0,05) демонструючи збереження симпато-парасимпатичного балансу для денного періоду, а для нічного періоду також не виявлено значних відмінностей після видалення викидів (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p > 0,05). Нічні зміни показали зростання HF (6363,06 (3908,87; 11896,74) мс² проти 887,14 (425,23; 5580,90) мс²) і зниження LF/HF (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p < 0,05), однак менші значення HF у старших жінок підкреслюють зниження парасимпатичних резервів. Висновки вказують на суттєвий вплив віку та гормональних змін на ВСР, а також на потенційну роль Amo% як маркера серцево-судинного ризику, що потребує подальших досліджень для розробки профілактичних стратегій у жінок старших вікових груп
ЕКОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН У ЛУЧНОМУ, НЕМОРАЛЬНОМУ ТА РУДЕРАЛЬНОМУ ФЛОРОЦЕНОТИПАХ НПП «ГОЛОСІЇВСЬКИй»
Get PDFThe article investigates the ecological prerequisites for productivity formation and assesses the potential of medicinal plants in the meadow, nemoral, and ruderal florocenotypes within the territory of the Holosiivskyi National Nature Park. An analysis of the species composition of medicinal plants, their average projective cover, abundance, raw material yield, and biological stock was conducted.The research was based on the route method of floristic surveys with the establishment of sample plots, allowing for the determination of the spatial distribution of medicinal plants and their productivity in different florocenotype. The results showed that meadow florocenotypes are characterized by a high abundance of medicinal species, with the highest biological stock observed in Taraxacum officinale L., Origanum vulgare L. and Trifolium pratense L. In nemoral communities, the most productive species were Chelidonium majus L., Pulmonaria obscura Dumort and Urtica dioica L.. Ruderal florocenotypes contain significant medicinal raw material potential due to Amaranthus retroflexus L., Taraxacum officinale L. and Chenopodium album L., indicating their ability to actively regenerate and grow in anthropogenically disturbed ecosystems.The obtained data make it possible to assess the productive potential of medicinal plants and the prospects for their rational use.Special attention is given to the issues of ecological sustainability and the possibility of restoring medicinal flora without disrupting natural ecosystems. Conclusions emphasize the necessity of regulated harvesting of medicinal plants within the controlled recreation zone, which may contribute to maintaining natural balance and ensuring the sustainable use of the park’s natural resources.У статті досліджено екологічні передумови формування продуктивності та оцінено потенціал лікарських рослин у лучному, неморальному та рудеральному флороценотипах на території Національного природного парку «Голосіївський». Проведено аналіз видового складу лікарських рослин, їхнього середнього проективного покриття, рясності, виходу сировини та біологічного запасу. Дослідження ґрунтувалися на маршрутному методі флористичних обстежень із закладенням пробних площ, що дозволило визначити просторовий розподіл лікарських рослин та їхню продуктивність у різних флороценотипах.Результати показали, що лучні флороценотипи характеризуються високою чисельністю лікарських видів, серед яких найбільший біологічний запас продемонстрували кульбаба лікарська (Taraxacum officinale L.), материнка звичайна (Origanum vulgare L.) та конюшина лучна (Trifolium pratense L.). У неморальних угрупованнях найпродуктивнішими виявилися чистотіл великий (Chelidonium majus L.), медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort) та кропива дводомна (Urtica dioica L.). Рудеральні флороценотипи містять значний потенціал лікарської сировини завдяки щириці звичайній (Amaranthus retroflexus L.), кульбабі лікарській (Taraxacum officinale L.) та лободі білій (Chenopodium album L.), що свідчить про їхню здатність до активного відновлення та зростання в антропогенно порушених екосистемах.Отримані дані дозволяють оцінити продуктивний потенціал лікарських рослин та перспективи їх раціонального використання. Особливу увагу приділено питанням екологічної стійкості та можливості відновлення лікарської флори без порушення природних екосистем. Зроблено висновки щодо необхідності регламентованого збору лікарських рослин у межах зони регульованої рекреації, що може сприяти підтримці природного балансу та сталому використанню природних ресурсів парку
ЕКОЛОГО-ГІДРОЛОГІЧНИй СТАН ХРІННИКІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ТА ШЛЯХИ йОГО ПОКРАЩЕННЯ
Get PDFAs a result of the consistent use of water resources, significant changes occur in the hydroecosphere. The created reservoir changes river ecosystems, giving them the characteristics of lakes. Excessive regulation of the water flow due to the construction of HPP cascades causes significant ecological transformations. As a result, the hydrological regime of the water flow is disturbed, the integrity of the river is lost, environmental risks of the basin arise, water quality changes, etc. These issues are becoming increasingly acute and require scientific justification, and research is becoming highly relevant. The purpose of the study was to improve the quality of surface waters and reduce the impact of anthropogenic load on the Styr River basin, which will allow stabilizing the hydrological regime and its ecological state. The study used methods of analysis and synthesis, hydrological analogy, mathematical statistics, cartography, GIS technologies and comparative assessment of landscape and ecological characteristics. The ecological situation of the Khrinnyky Reservoir ecosystem was studied, including a general analysis of its characteristics, erosion activity of the reservoir banks, environmental risks in the basin and hazards associated with hydrological parameters. It was established that over the past decades the reservoir has undergone significant ecological changes. The creation of the reservoir has disrupted the geomorphological balance and activated a number of geomorphological risks. Excessive regulation of water flow due to the construction of cascades of hydroelectric power plants has caused significant ecological changes in water quality. As a result, the hydrological regime of the flow is disrupted, the integrity of the Styr River is lost, and its division into separate ecosystems is formed. In the modern environment, water quality depends not on natural processes, but on human intervention in ecosystems. Pollution by wastewater from municipal and agricultural enterprises remains especially dangerous. In addition to water pollution, an urgent problem that needs to be solved is the modern land use structure in the reservoir basin, since excessive agricultural development has significantly reduced the area of natural lands. Based on the analysis of the environmental problems of the Khrinnyky Reservoir basin, it is necessary to establish water protection zones and protective strips along all banks of the reservoir and carry out engineering and biotechnical measures in these territories.Внаслідок послідовного використання водних ресурсів проходять значні зміни в гідроекосфері. Створене водосховище змінює річкові екосистеми, надаючи їм прикмети озерних. Непомірне зарегулювання водотоку внаслідок будівництва каскадів ГЕС зумовлює значні екологічні перетворення. В результаті цього порушується гідрологічний режим водотоку, втрачається цілісність річки, виникають екологічні ризики басейну, змінюється якість води тощо. Ці питання стають все більш гострішими і вимагають наукового обґрунтуванням, а дослідження набувають високої актуальності. Метою дослідження було покращення якості поверхневих вод і зменшення впливу антропогенного на басейн річки Стир, що дозволить стабілізувати гідрологічний режим та його екологічний стан. У дослідженні використано методи як аналізу, так й синтезу, гідрологічної аналогії, математичної статистики, картографії, ГІС‒технологій та порівняльної оцінки ландшафтно-екологічних характеристик. Вивчено екологічну ситуацію екосистеми Хрінниківського водосховища, включно з загальним аналізом його характеристик, ерозійної активності берегів водосховища, екологічних ризиків у басейні та небезпеки, пов’язаної з гідрологічними параметрами. Встановлено, що за останні десятиліття водосховище зазнало значних екологічних змін. Створення водосховища порушило геоморфологічний баланс і активізувало ряд геоморфологічних ризиків. Надмірне зарегулювання стоку води внаслідок будівництва каскадів гідроелектростанцій спричинило значні екологічні зміни і в якості води. Внаслідок цього порушується гідрологічний режим стоку, втрачається цілісність річки Стир, утворюється її поділ на окремі екосистеми. У сучасному середовищі якість води залежить не від природних процесів, а від втручання людини в екосистеми. Особливо небезпечним залишається забруднення стічними водами комунальних і сільськогосподарських підприємств. Крім забруднення вод, актуальною проблемою, що потребує вирішення, є сучасна структура землекористування в басейні водосховища, оскільки надмірне сільськогосподарське освоєння значно скоротило площі природних угідь. Виходячи з аналізу екологічних проблем басейну Хрінниківського водосховища, необхідно встановити водоохоронні зони та захисні смуги вздовж усіх берегів водосховища і здійснити на цих територіях інженерно-біотехнічні заходи
АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ У КАРАСЯ ЗВИЧАЙНОГО (CARASSIUS CARASSIUS) ЗА АФЛАТОКСИКОЗУ ЯК МАРКЕР ОЦІНКИ ТОКСИЧНОСТІ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Get PDFClimate change and the increasing anthropogenic load on the environment contribute to the spread of hazardous toxins, particularly mycotoxins, which pose a threat to aquatic ecosystems and aquaculture. Aflatoxin B1 (AFB1) is one of the most common mycotoxins contaminating feed, and its effect on aquatic organisms requires detailed study. The aim of the study was to investigate the effect of aflatoxin B1 on the activity of carbohydrate metabolism enzymes in crucian carp (Carassius carassius L.), using this as a biochemical marker to assess the toxicity of the aquatic environment. The study was conducted on 2-year-old crucian carp kept in 200-liter aquariums. The experimental group of fish was exposed to AFV1 at a concentration of 1.0 μg/L. The activity of key enzymes of carbohydrate metabolism – glucose-6-phosphate dehydrogenase (G-6-FDG), lactate dehydrogenase (LDH), isocitrate dehydrogenase (ICDH) and glucose-6-phosphatase (G-6-Phase) – was determined in the liver, brain and white muscles.Additionally, glucose and glycogen concentrations in these tissues were analyzed. The results showed that the effect of AFV1 caused significant changes in metabolic processes. A significant increase in glucose levels in the liver (by 110%) and muscles (by 89%) was observed, which was accompanied by depletion of glycogen stores (a decrease of 53% and 52%, respectively). These changes indicate the development of stress hyperglycemia and the mobilization of energy reserves to counteract the toxin. Enzyme activity also underwent significant changes. LDH activity significantly increased in all studied organs (by 90% in the liver, 79% in the muscles and 55% in the brain), while ICDGH activity significantly decreased (by 53% in the liver, 44% in the brain and 50% in the muscles). This indicates the transition of the organism from the aerobic to the anaerobic pathway of energy metabolism, probably due to mitochondrial damage. At the same time, the activity of G-6-FDG increased in the liver and muscles (by 105% and 64%), which is evidence of the activation of the pentose phosphate pathway for the synthesis of NADPH, which is necessary for antioxidant protection and detoxification. The findings confirm that changes in the activity of carbohydrate metabolism enzymes and glucose and glycogen concentrations are sensitive biochemical indicators of the toxic effects of aflatoxin B1. These indicators can serve as reliable and informative markers for monitoring and assessing the level of toxicity of the aquatic environment, which is critically important for environmental protection and ensuring the quality of aquaculture products.Зміна клімату та зростання антропогенного навантаження на довкілля сприяють поширенню небезпечних токсинів, зокрема мікотоксинів, що становлять загрозу для водних екосистем та аквакультури. Афлатоксин В1 (АФВ1) є одним із найпоширеніших мікотоксинів, що контамінують корми, і його вплив на гідробіонти потребує детального вивчення. Метою дослідження було вивчення впливу афлатоксину В1 на активність ферментів вуглеводного обміну у карася звичайного (Carassius carassius L.) як біохімічного маркера для оцінки токсичності водного середовища. Дослідження проводилося на дворічках карася звичайного, яких утримували в 200-літрових акваріумах. Експериментальна група риб піддавалася впливу АФВ1 у концентрації 1,0 мкг/л. Активність ключових ферментів вуглеводного обміну – глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), ізоцитратдегідрогенази (ІЦДГ) та глюкозо-6-фосфатази (Г-6-Фази) – визначалася в печінці, головному мозку та білих м’язах. Додатково аналізувалися концентрації глюкози та глікогену в цих тканинах.Результати показали, що вплив АФВ1 спричинив значні зміни в метаболічних процесах. Спостерігалося достовірне підвищення рівня глюкози в печінці (на 110%) та м’язах (на 89%), що супроводжувалося виснаженням запасів глікогену (зниження на 53% та 52% відповідно). Ці зміни свідчать про розвиток стресової гіперглікемії та мобілізацію енергетичних резервів для протидії токсину. Активність ферментів також зазнала значних змін. Активність ЛДГ достовірно зросла в усіх досліджуваних органах (на 90% в печінці, 79% в м’язах та 55% в мозку), тоді як активність ІЦДГ суттєво знизилася (на 53% в печінці, 44% в мозку та 50% в м’язах). Це вказує на перехід організму з аеробного на анаеробний шлях енергетичного обміну, ймовірно, внаслідок мітохондріального пошкодження. Водночас, активність Г-6-ФДГ зросла в печінці та м’язах (на 105% та 64%), що є свідченням активації пентозофосфатного шляху для синтезу НАДФН, необхідного для антиоксидантного захисту та детоксикації.Висновки підтверджують, що зміни в активності ферментів вуглеводного обміну та концентрації глюкози і глікогену є чутливими біохімічними індикаторами токсичного впливу афлатоксину В1. Ці показники можуть слугувати надійними та інформативними маркерами для моніторингу та оцінки рівня токсичності водного середовища, що є критично важливим для охорони навколишнього середовища та забезпечення якості продукції аквакультури
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ТРАВМОЮ У МЕТОДІ АРТ-ТЕРАПІЇ
Get PDFThis article discusses the causes and manifestations of trauma, as well as the methods of art therapy that can be used by an art therapist in the course of working with a client's traumatic experience. Thus, from a psychological point of view, trauma is the result of an insurmountable threat to the individual, which triggers the ‘fight/flight/freeze’ stress response. If a person is overwhelmed by a threat, they may develop post-traumatic stress disorder (PTSD), in which their body gets stuck in a stress response and continues to behave as if it were fighting an enemy.Trauma can be caused by neglect and violence - emotional, physical or sexual. Observing domestic violence or traumatic events such as accidents, trauma or war are also known causes. Evidence suggests that people with adverse childhood experiences are more likely to experience PTSD than those who had secure attachment to caregivers as children. Symptoms of trauma include re-experiencing events in flashbacks or nightmares, avoidance of situations that may trigger traumatic memories, depression, anxiety, disconnection (dissociation) and low self-esteem.The injury can manifest itself in the form of sleep disturbances, panic attacks, nervousness, shortness of breath, heart palpitations, intense emotions or withdrawal. Some people express their grief through physical ailments or pain (somatisation). Traumatised people may demonstrate an inability to regulate their emotions, becoming angry or upset very quickly. When a person experiences a traumatic event, the part of the brain responsible for language (Broca's area) shuts down. At the same time, the danger recognition centre in the brain (the amygdala) is on high alert and registers the traumatic memory visually and in the form of bodily sensations [6]. Using art to express emotions opens up access to visual and bodily memory. Not only does it allow people to create images, but through artistic materials such as paints and clay, it reconnects them with their physical senses. They can lose touch with their bodily sensations, especially in situations of sexual and physical violence. Some researchers have suggested that the senses of touch and sight are directly linked to the fear centre in our brains [5], making art therapy ideal for working with traumatic memory.The therapeutic relationship helps trauma victims feel safe and rooted in the present moment. This is necessary before any traumatic memory is accessed, so that they feel safe in the knowledge that the trauma has passed and that they are in the ‘here and now’ in the therapy room. This can prevent them from feeling overwhelmed while processing the traumatic memory.The traumatic memory is stored visually and that is why the connecting to it through art can be more direct. It allows the trauma survivor to choose what they create, and they release aspects of the trauma, which prevents them from being overwhelmed. For children, it can be a useful tool, as adults may have told them not to ‘talk’ about negative experiences such as abuse or neglect. Art allows for non- verbal storytelling, which helps them feel more safe and more likely to share their experiences. They may also not have the vocabulary, so an image helps them about their feeling.У даній статті розглядаються причини і прояви травми, а також зазначено методи арт-терапії, що можуть бути використані арт-терапевтом в ході роботи з травматичним досвідом клієнта. Так, з психологічного погляду травма є результатом непереборної загрози для особистості, яка запускає реакцію людини на стрес «бий/біжи/замри». Якщо людина пригнічена загрозою, у неї може розвинутися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), за якого її тіло застрягає в реакції на стрес і продовжує поводитися так, начебто воно бореться з ворогом.Травма може бути спричинена зневагою і насильством – емоційним, фізичним або сексуальним. Спостереження за домашнім насильством або травмуючими подіями, такими як нещасні випадки, травми або війна, також є відомими причинами. Дані свідчать про те, що люди з несприятливим дитячим досвідом більш схильні відчувати ПТСР, ніж ті, хто в дитинстві мав надійну прихильність до опікунів. Симптоми травми включають повторне переживання подій у спогадах або кошмарах, уникнення ситуацій, які можуть викликати травматичні спогади, депресію, тривогу, відключення (дисоціацію) і низьку самооцінку. Травма може бути проявлена у вигляді порушення сну, панічних атак, прискореного серцебиття, задишки, «нервовості», сильно виражених емоцій або замкнутості. Деякі люди висловлюють своє горе через фізичне нездужання або біль (це називається соматизацією). Травмовані люди можуть демонструвати нездатність регулювати свої емоції, дуже швидко впадаючи в гнів або розлад. Коли людина переживає травматичну подію, частина її мозку, яка відповідає за мову (зона Брока), відключається. Водночас центр розпізнавання небезпеки в мозку (мигдалеподібне тіло) перебуває в стані підвищеної готовності та реєструє травматичний спогад візуально та у формі тілесних відчуттів [6].Застосування мистецтва для вираження емоцій відкриває доступ до візуальної пам’яті та тілесних відчуттів. Воно не лише дозволяє людям створювати образи, а й передбачає використання художніх матеріалів, як-от глина та фарба, може відновити їхній зв’язок із фізичними відчуттями. Вони можуть бути відірвані від своїх почуттів тіла, особливо у випадках фізичного та сексуального насильства. Деякі дослідники припустили, що почуття дотику і зору прямо пов’язані з центром страху в мозку людини [5], тому арт-терапія є відмінним методом для роботи з травматичною пам’яттю особистості. Терапевтичні стосунки допомагають жертвам травми почуватися в безпеці та вкоренитися в теперішньому моменті.Це необхідно до того, як буде отримано доступ до будь-якого травмуючого спогаду, щоб вони почувалися в безпеці, знаючи, що травма минула і що в терапевтичній кімнаті вони перебувають «тут і зараз». Це може запобігти їхньому почуттю пригніченості під час опрацювання травмуючого спогаду. Оскільки травматична памʼять зберігається візуально, підключення до неї через мистецтво може бути більш безпосереднім. Це дає змогу людині, яка страждає від травми, вибирати, що вона створює, і вона звільняється від аспектів травми у своєму власному темпі, що не дає їй бути пригніченою. Для дітей це може бути особливо корисним інструментом, оскільки дорослі могли сказати їм «не розповідати» про негативний досвід, такий як насильство або зневага. Мистецтво допускає невербальну розповідь, яка може змусити їх почуватися в більшій безпеці і з більшою ймовірністю поділитися своїм досвідом.У них також може не бути словникового запасу, тому зображення може дозволити їм висловити словами те, що вони відчувають
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ДОБРОВОЛЬЦІВ-ВЕТЕРАНІВ
Get PDFThe article presents the results of a theoretical and empirical study of the features of psychological factors of post-traumatic growth in volunteer veterans. The psychological content of the concept of “post-traumatic growth” is highlighted. It is shown that posttraumatic growth is manifested in an increase in the value of life, filling relationships with meaning, an increase in the sense of personal power, enrichment of spiritual life, and a change in priorities. It is highlighted that the following variables are associated with posttraumatic growth: cognitive assessment of threat, harm, and controllability of the situation; problem-focusing, acceptance, optimism, positive reinterpretation, religiosity, and cognitive processing of traumatic memories. The results of an empirical study involving 324 male volunteer veterans (164 young and 160 middle-aged) who took direct part in hostilities are presented. The following empirical research methods were applied: a post-traumatic growth questionnaire, a research questionnaire “Diagnostics of Attitudes to Life”, a resilience test, a methodology “Diagnostics of Psychological Resilience of the Personality”, a religious coping questionnaire (Brief- RCOPE), a dispositional hope scale, and a symptomatic questionnaire. Regression analysis revealed that the psychological factors of post-traumatic growth in volunteer veterans are meaning and purpose, hope, mental and physical health, life satisfaction, resilience, psychological resilience, positive religious coping, and close social relationships. It was shown that psychological resilience plays a significant role in the formation of post-traumatic growth. It is proposed to consider psychological resilience as a multidimensional and multilevel phenomenon that includes cognitive, affective, and conative components and represents a nonlinear and uneven dynamic process of recovery after difficult life circumstances and which is manifested in the ability to maintain a stable level of psychological and physical functioning in critical situations, to emerge from such situations without persistent impairments, and to successfully adapt to adverse changes. It is noted that psychological resilience is manifested through the following content-structural components: involvement, need for cognition, control, ability to set realistic goals and carry out activities aimed at achieving them, risk-taking, resourcefulness, flexibility, optimism, cognitive complexity, altruism.В статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей психологічних чинників посттравматичного зростання у добровольців-ветеранів. Висвітлено психологічний зміст концепту «посттравматичного зростання». Показано, що посттравматичне зростання проявляється у зростанні цінності життя, наповненні сенсом відносин, зростанні почуття особистої сили, збагаченні духовного життя, зміні пріоритетів. Висвітлено, що з посттравматичним зростанням пов’язані такі змінні: когнітивна оцінка загрози, шкоди і контрольованості ситуації; фокусування на проблемі, прийняття, оптимізм, позитивна реінтерпретація, релігійність, когнітивне опрацювання травматичних спогадів. Наведено результати емпіричного дослідження, в якому взяли участь 324 добровольців-ветеранів чоловічої статі (164 особи молодого віку і 160 осіб середнього віку), які брали безпосередню участь в бойових діях. Застосовано такі методи емпіричного дослідження: опитувальник посттравматичного зростання, дослідницька анкета «Діагностика ставлення до життя», тест життєстійкості, методика «Діагностика психологічної пружності особистості», опитувальник релігійного копінгу (Brief-RCOPE), шкала диспозиційної надії, симптоматичний опитувальник. За регресійним аналізом виявлено, що у добровольців-ветеранів психологічними чинниками посттравматичного зростання постають сенс і мета, надія, психічне і фізичне здоров’я, задоволеність життям, життєстійкість, психологічна пружність, позитивний релігійний копінг, близькі соціальні стосунки. Показано, що психологічна пружність відіграє значиму роль у формуванні посттравматичного зростання. Запропоновано розглядати психологічну пружність як багатовимірне і різнорівневе явище, що включає когнітивний, афективний та конативний компоненти та являє собою нелінійний і нерівномірний динамічний процес відновлення після важких життєвих обставин та який виявляється у здатності зберігати в критичних ситуаціях стабільний рівень психологічного і фізичного функціонування, виходити з таких ситуацій без стійких порушень, успішно адаптуватися до несприятливих змін. Висвітлено, що психологічна пружність виявляється через такі змістовно-структурні компоненти: залученість, потреба у пізнанні, контроль, здатність ставити реалістичні цілі і здійснювати діяльність, спрямовану на їх досягнення, прийняття ризику, винахідливість, гнучкість, оптимізм, когнітивна складність, альтруїзм
ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК СКЛАДОВІ ПРОФЕСІОГЕНЕЗУ ФАХІВЦЯ
Get PDFReforming the content of education requires a new approach to the quality of the training of specialists and the process of their professional development, and therefore understanding the problem of professional self-determination and self-regulation of the profession of an individual should remain in the center of attention of researchers. Only as a result of professional training, practical activities and own experience, the professional development of a specialist takes place. The process of professional development is complex in the psychological aspect, because it is not just an activity of the individual, it is a set of personal abilities, motives, which must be functionally and holistically structured, as a result of which the professional competence of a specialist is formed. Psychological features of professional formation cover various aspects, in particular: self-awareness, motivation, values, which may vary depending on the individual characteristics of the specialist's personality. Self-regulation is the main constituent mechanism. Self-regulation of professional formation. Professional self-determination of a specialist is a process in which a person becomes aware of his professional interests, abilities, values and goals, which helps him choose a suitable profession. This is an important stage in professional development, as it affects not only the conscious choice of education, but also further professional formation. Selfregulation of the professional development of a specialist's personality, in our understanding, is a process that allows you to manage and adjust your actions and motivation in the context of professional development. This is an important aspect, as it affects the success of professional growth and one's own professional development. Her development as a specialist who possesses self-regulation skills, choosing adequate ways of professional self-realization depends on the presence and development of certain personal and professional qualities. The formation of such a personality is the conceptual task of modern education. Revealing the features of professional self-determination and self-regulation in the process of professional formation of a specialist, as well as clarifying the importance of professional self-regulation in the process of professional formation of a specialist, consideration of the main stages of his professional formation became the purpose of this article.Реформування змісту освіти вимагає нового підходу щодо якості підготовки фахівців та процесу їх професійного розвитку, а відтак і розуміння проблеми професійного самовизначення та саморегуляції професіогенезу особистості має залишатись в центрі уваги дослідників. Лише в результаті професійної підготовки, практичної діяльності та власного досвіду відбувається становлення професіоналізму фахівця. Процес професійного становлення є складним в психологічному аспекті, адже це не просто активність особистості, це сукупність особистісних здібностей, мотивів, яка має бути функціонально і цілісно структурована, в результаті чого формується професійна компетентність фахівця. Психологічні особливості професійного становлення охоплюють різноманітні аспекти, зокрема: самосвідомість, мотивацію, цінності, які можуть варіюватися в залежності від індивідуальних характеристик особистості фахівця. Основним складовим механізмом при цьому виступає саморегуляція. Саморегуляція професійного становлення. Професійне самовизначення фахівця – це процес, у якому особистість усвідомлює свої професійні інтереси, здібності, цінності та цілі, що допомагає їй обрати відповідну професію. Це важливий етап у професійному розвитку, оскільки він впливає не лише на свідомий вибір освіти, а й подальше професійне становлення. Саморегуляція професійного становлення особистості фахівця, в нашому розумінні – це процес, який дозволяє керувати та коригувати свої дії, мотивацію в контексті професійного розвитку. Це важливий аспект, оскільки він впливає на успішність професійного зростання та власного професіогенезу. Від наявності та розвитку певних особистісних та професійних якостей залежить її становлення як фахівця, який володіє навичками саморегуляції, обираючи адекватні шляхи професійної самореалізації. Формування саме такої особистості є концептуальним завданням сучасної освіти. Розкриття особливостей професійного самовизначення та саморегуляції в процесі професійного становлення фахівця, а також з’ясування значення професійної саморегуляції у процесі професіогенезу фахівця, розгляд основних етапів його професійного становлення стало метою даної статті
ДОСЛІДЖЕННЯ САМОСВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ, ЩО ЗАХОПЛЮЄТЬСЯ КОРЕЙСЬКОЮ ПОПКУЛЬТУРОЮ
Get PDFThis article presents the results of an empirical study on the characteristics of self-consciousness among Ukrainian youth engaged in Korean Pop Culture (K-pop). The study’s relevance is driven by the global expansion of K-pop and its significant impact on young people’s identity formation. The research established several specific features in the self-consciousness of K-pop fans. They demonstrate a higher level of self-esteem and a more positive attitude towards their own achievements and completed tasks compared to the control group. The fandom community appears to serve as a source of social support and validation, contributing to a stronger positive selfimage. However, the results simultaneously indicate that this same group exhibits higher levels of dependency, unsociability, and selfdissatisfaction. This contrast highlights the potential compensatory nature of K-pop engagement. Intensive content consumption positively correlates with self-esteem, confirming K-pop’s role as a factor that may boost self-regard and confidence. Conversely, this same intensity is significantly linked to feelings of loneliness and self-dissatisfaction. This suggests that excessive immersion in the virtual, idealized K-pop world may intensify feelings of alienation from social reality and create a dissonance between the idealized «Idol- Self» (perfectionism, success) and the individual’s real self. Thus, the study demonstrates the compensatory mechanism of engaging with K-pop culture, which simultaneously acts as a resource for enhancing self-worth and a risk factor for increased social isolation and internal conflict. The findings represent a valuable contribution to understanding the psychosocial mechanisms through which globalized pop culture influences the self-consciousness of Ukrainian youth.Стаття присвячена висвітленню результатів емпіричного дослідження особливостей самосвідомості української молоді, що захоплюється корейською попкультурою (K-pop). Актуальність цього дослідження зумовлена глобальним поширенням корейської попкультури та її значним впливом на формування самосвідомості молодих людей. У ході дослідження було встановлено низку специфічних характеристик самосвідомості фанатів K-pop. Виявлено, що вони демонструють вищий рівень самооцінки та більш позитивне ставлення до власних досягнень та виконаних справ порівняно з контрольною групою. Фандомна спільнота слугує джерелом соціальної підтримки та валідації, сприяючи зміцненню позитивного образу «Я». Водночас, результати вказують, що у цієї ж групи молоді виявлено вищі рівні залежності, нетовариськості та невдоволеності собою. Цей контраст підкреслює компенсаторний характер залучення до корейської попкультури. Інтенсивне споживання контенту позитивно корелює із самооцінкою, підтверджуючи роль K-pop як фактора, що підвищує самоповагу та впевненість. З іншого боку, ця ж інтенсивність значуще пов’язана з почуттям самотності та невдоволеністю собою. Це вказує на те, що надмірне занурення у віртуальний, ідеалізований світ K-pop може посилювати відчуття відчуженості від соціальної реальності та створювати розрив між ідеалізованим «Я» айдолів (перфекціонізм, успіх) та власним реальним «Я». Таким чином, дослідження демонструє компенсаторний характер залучення до корейської попкультури, яка одночасно є як ресурсом для підвищення самоцінності, так і фактором ризику для посилення соціальної ізоляції та внутрішнього конфлікту. Результати дослідження є важливим внеском у розуміння психосоціальних механізмів впливу глобалізованої попкультури на формування самосвідомості української молоді
ЕКОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ ДОНАЛЬДА ТРАМПА
Get PDFThe article deals with the ecological presentation of information in the speeches of the 45th/47th President of the United States, Donald Trump. It is focused on the identification of factors contributing to the ecological or non-ecological nature of his political discourse. Particular attention is given to the communicative strategies employed by the politician and their potential for manipulative influence on the audience. The lexical and stylistic devices that shape the emotional state of recipients are also explored. The research is based on the analysis of Donald Trump’s inaugural addresses and campaign speeches during televised debates. The research considers the pragmatic potential of lexical and stylistic means used by the speaker, assessing their effectiveness in achieving communicative goals. The criteria for ecological communication proposed by K. Taranenko are used to define non-ecological discourse elements as those negatively affecting the communicants’ emotional state. Several factors contributing to the non-ecological nature of Trump’s speeches have been identified. It was found that the main non-ecological strategies used in the politician’s speeches include accusations, threats, factual manipulation, criticism, and the denigration of opponents. However, alongside these non-ecological elements, ecological strategies fostering positive emotional engagement and appealing to fundamental values such as the ‘American Dream’, ‘patriotism’, ‘security’, ‘freedom’, ‘equality’, ‘justice’, ‘faith in God’ etc. have also been identified. Through an analysis of illustrative material, numerous lexical and stylistic devices that increase emotional pressure by manipulating the patriotic sentiments of the audience have been observed. Ultimately, it is concluded that while non-ecological strategies allow for the fulfillment of communicative objectives, a detrimental impact is exerted on recipients, which may lead to significant socio-political consequences.Статтю присвячено дослідженню екологічності подання інформації у промовах 45/47-го президента США Дональда Трампа. Основну увагу приділено визначенню факторів, що впливають на екологічність чи неекологічність його політичного дискурсу. Виокремлено комунікативні стратегії, які використовує політик, та їхній потенціал маніпулятивного впливу на аудиторію. Дослідження також охоплює аналіз лексико-стилістичних засобів, що формують емоційний стан реципієнтів.Матеріалом для аналізу слугували інавгураційні промови та передвиборчі виступи Дональда Трампа під час теледебатів. Було розглянуто прагматичний потенціал використаних мовцем лексико-стилістичних засобів, що визначають комунікативну ефективність повідомлень з урахуванням поставлених комунікативних цілей. На основі критеріїв екологічної комунікації, запропонованих К. Тараненко, було визначено критерії неекологічності як такі, що чинять негативний вплив на емоційний стан учасників комунікації. У процесі дослідження було виокремлено низку чинників, які роблять промови Трампа неекологічними. З’ясовано, що основними неекологічними стратегіями промов політика є звинувачення, погрози, маніпуляція фактами, критика та приниження опонентів. Окрім зазначених неекологічних, було виявлено ряд екологічних стратегій, що сприяють формуванню позитивної емоційності та апелюють до ключових цінностей, як-от американська мрія, патріотизм, безпека, свобода, рівність, справедливість та віра в Бога. У процесі аналізу ілюстративного матеріалу виявлено низку лексико-стилістичних засобів, що підсилювали емоційний тиск шляхом маніпулювання патріотичними почуттями адресатів. Під час проведеного дослідження зроблено висновок про те, що незважаючи на досягнення комунікативних цілей, використання неекологічних стратегій та тактик має негативний вплив на адресатів, що неминуче призведе до відповідних наслідків