Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
ПЕРЕКЛАД СЕРЕДНЬОВІЧНИХ КУЛЬТУРНИХ КОДІВ У «КЛЕРКЕНВІЛЬСЬКИХ ОПОВІДАННЯХ» П. АКРОЙДА
Get PDFThe article analyzes P. Ackroyd’s The Clerkenwell Tales as an example of the transformational processes that emerge within the literary translation of cultural codes and focuses on the postmodern reconstruction of G. Chaucer’s Canterbury Tales. It reveals the mechanisms of rethinking medieval narratives in the context of modern literature; reveals the transformations undergone by characters, plotlines, and narrative strategies in the process of translating cultural codes; and explores how P. Ackroyd individualizes Chaucer’s Canterbury Tales, giving them psychological depth and adapting them to the socio-cultural realities of the fourteenth century; analyzes the transformation of the novel's structure, where the linear composition of G. Chaucer is replaced by a decentralized narrative reflecting the chaotic state of London.The scientific novelty lies in conceptualizing “translation” as an analytical metaphor for describing transformational processes in literature, enabling both a new interpretation of intertextual relations and the identification of branched paradigms of meaning in the context of postmodern reception of classical texts. The findings of the study confirm the effectiveness of intertextual analysis to identify the mechanisms of transformation of cultural codes in the process of literary reception, forming new cultural narratives.Стаття присвячена аналізу роману П. Акройда «Клеркенвільські оповіді» як прикладу трансформаційних процесів, що відбуваються в межах літературного перекладу культурних кодів, і фокусується на постмодерністській реконструкції «Кентерберійських оповідань» Дж. Чосера. В ній розкриваються механізми переосмислення середньовічних наративів у контексті сучасної літератури; виявляються трансформацій, яким піддаються персонажі, сюжетні лінії та наративні стратегії у процесі перекладу культурних кодів; досліджується, як П. Акройд здійснює індивідуалізацію чосерівських персонажів, надаючи їм психологічної глибини та адаптуючи до соціокультурних реалій XIV століття; аналізується трансформація структури роману, де лінійна композиція Дж. Чосера замінюється децентралізованим наративом, що відображає хаотичний стан Лондона.Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації «перекладу» як аналітичної метафори для опису трансформаційних процесів у літературі, що дозволяє не лише по-новому інтерпретувати інтертекстуальні зв'язки, але й виявляти розгалужені парадигми значень у контексті постмодерністської рецепції класичних текстів. Результати розвідки підтверджують ефективність інтертекстуального аналізу для виявлення механізмів трансформації культурних кодів у процесі літературної рецепції, формуючи нові культурні наративи
ТЕМА ВІЙНИ В ОПОВІДАННЯХ І РОМАНАХ КОСТЯ ГОРДІЄНКА: ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ
Get PDFThis article presents an artistic analysis of the theme of war in the short stories and novels of Kost Hordienko, identifying the features of depicting military events, character images, moral and ethical aspects, and the genre and stylistic characteristics of his works.The writer's literary legacy holds a significant place in 20th-century Ukrainian literature, as he not only artistically comprehends the events of military conflicts but also delves into the moral and ethical dilemmas faced by individuals in extreme conditions. His works reflect the psychological states of his characters, the problems of choice, honor, and humanity, making them relevant not only in the context of historical memory but also in contemporary social discourse.The methodological foundation of the study is based on the comprehensive use of historical-literary, comparative-typological, artistic- aesthetic, psychoanalytic methods, and narratological analysis. The historical-literary approach allows for tracing the connection between Hordienko’s works and the socio-historical conditions of their creation, while the comparative-typological method helps identify common and distinctive features in the depiction of war compared to other 20th-century Ukrainian writers. The psychoanalytic analysis reveals the inner world of the characters, their experiences, and transformations under the influence of military events, whereas the artistic-aesthetic method highlights the stylistic and genre-specific features of his works.Special attention is given to the analysis of Hordienko’s war prose within the context of socialist realism and the official «social mandate», which defined the thematic and ideological standards of literature at the time. World War II had a profound impact on the writer’s work, altering not only thematic emphases but also the overall conception of his artistic world. The analysis demonstrates that Hordienko combines realistic depictions of war with deep psychological insight, allowing his prose to be considered a valuable source for studying both historical realities and the moral-philosophical issues of war.This research contributes to a deeper understanding of the writer’s literary heritage, expands literary studies on the war theme in Ukrainian prose, and helps determine the place of his works within the broader context of the development of 20th-century Ukrainian artistic thought.У статті здійснено художній аналіз теми війни в оповіданнях і романах Костя Гордієнка, визначено особливості зображення воєнних подій, образів персонажів, морально-етичних аспектів та жанрово-стильові характеристики його творів.Творчість письменника посідає значне місце в українській літературі ХХ століття, оскільки він не лише художньо осмислює події військових конфліктів, а й заглиблюється у морально-етичні дилеми, які постають перед людиною в екстремальних умовах. Його твори відображають психологічний стан героїв, проблеми вибору, честь і людяність, що робить їх актуальними не лише в контексті історичної пам’яті, а й у сучасному суспільному дискурсі. Методологічна основа дослідження базується на комплексному використанні історико-літературного, порівняльно-типологічного, художньо-естетичного, психоаналітичного методів та наратологічного аналізу. Історико-літературний підхід дозволяє простежити зв’язок творів Гордієнка з суспільно-історичними умовами їхнього створення, а порівняльно-типологічний метод сприяє виявленню спільних і відмінних рис у змалюванні війни порівняно з іншими українськими письменниками ХХ століття. Психоаналітичний аналіз розкриває внутрішній світ персонажів, їхні переживання та трансформації під впливом воєнних подій, тоді як художньо-естетичний метод дозволяє виокремити стилістичні особливості та жанрові характеристики творів. Особливий акцент зроблено на аналізі воєнної прози Гордієнка у контексті соціалістичного реалізму та офіційного "соціального замовлення", яке визначало змістові й ідеологічні стандарти літератури того часу. Друга світова війна суттєво вплинула на творчість письменника, змінюючи не лише тематичні акценти, а й загальну концепцію його художнього світу.Аналіз показує, що Гордієнко поєднує у своїх творах реалістичне відтворення воєнних подій із глибоким психологізмом, що дає змогу розглядати його прозу як цінне джерело для вивчення як історичних реалій, так і морально-філософських проблем війни. Дослідження сприяє поглибленню розуміння творчої спадщини письменника, розширенню літературознавчих студій, присвячених воєнній тематиці в українській прозі, а також допомагає визначити місце його творів у загальному контексті розвитку української художньої думки ХХ століття
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У МОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ
Get PDFThis article outlines the opportunities and challenges of using artificial intelligence in the language training of future teachers.Attention is focused on the multifaceted concept of "artificial intelligence," which encompasses algorithmic systems capable of modeling human mental functions, learning, predicting, and making decisions, and reproducing intellectual processes. 1 Based on the analysis of scientific sources, a survey and interviews with students and teachers of the National University "Chernihiv Collegium" named after T.H. Shevchenko and Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, some advantages of using AI in the educational process are outlined: AI optimizes the study of linguistic material, develops critical thinking, and stimulates a creative approach to active knowledge acquisition. Pedagogical observation of the process of teaching modern Ukrainian literary language provided grounds to confirm that the use of interactive forms and exercises in combination with AI capabilities creates a favorable environment for the development of critical thinking, assimilation of linguistic theory, and the development of communicative, cognitive, and activity skills in future philology teachers. Based on the analysis of scientific sources, surveys, and pedagogical observation, it is also evidenced that the integration of AI in the language training of future teachers is accompanied by a number of challenges: adherence to the principles of academic integrity, ensuring confidentiality and protection of student data, algorithmic bias, and limitations of emotional intelligence.The importance of balancing the use of digital tools with traditional pedagogical methods, live communication, and emotional interaction between teacher and student as integral components of the educational process is highlighted.У статті окреслено можливості та виклики використання штучного інтелекту в мовній підготовці майбутніх учителів. Акцентовано увагу на багатогранності поняття «штучний інтелект», що охоплює алгоритмічні системи, здатний моделювати психічні функції людини, навчатися, прогнозувати та приймати рішення, відтворювати інтелектуальні процеси. На основі аналізу наукових джерел, проведеного опитування та інтерв'ювання студентів і викладачів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка окреслено деякі переваги використання ШІ в освітньому процесі: ШІ оптимізує вивчення мовного матеріалу, розвиває критичне мислення, стимулює творчий підхід до активного засвоєння знань. Педагогічне спостереження за процесом навчання сучасної української літературної мови дало підстави переконатися, що використання інтерактивних форм та вправ у поєднанні з можливостями ШІ створює сприятливе середовище для розвитку в майбутніх учителів-словесників критичного мислення, засвоєння лінгвістичної теорії, розвитку комунікативних, когнітивних та діяльнісних навичок. На основі аналізу наукових джерел, опитування, педагогічного спостереження засвідчено також, що інтегрування ШІ в мовну підготовку майбутніх учителів супроводжується низкою викликів: дотримання принципів академічної доброчесності, забезпечення конфіденційності та захистом даних студентів, алгоритмічної упередженості та обмеження емоційного інтелекту. Означено важливість балансу між використанням цифрових інструментів і традиційними педагогічними методами, живого спілкування й емоційної взаємодії викладача та студента як невід'ємних компонентів освітнього процесу
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
Get PDFThe article outlines the opportunities and challenges of professional training of future primary school teachers for the implementation of the language and literature education sector. It is found that training in war conditions has become a challenge for all participants in the educational process and a real test for higher education institutions, which allow young people to gain not only knowledge, but alsonot to lose the sense of belonging to the Ukrainian community.The educational and professional program “Primary Education” of the Vasyl Stefanyk Precarpathian National University is analyzed, in particular, the content of the educational components “Modern Ukrainian Language with Practicum”, “Methodology of Teaching the Ukrainian Language”, “Children's Literature and Methods of Teaching Literary Reading”, which contribute to the formation of speech, methodological, reading and informational competencies of future teachers. Attention is focused on the need to integrate innovative teaching methods – case method, project learning, storytelling, interdisciplinary classes, educational quests.It is concluded that modern methodological training should be comprehensive, adaptive and patriotically oriented, and further research should focus on developing practical methodological recommendations and training programs for teachers of higher education institutions to improve the content of professional training of future primary school teachers for the implementation of the languageand literature educational field.У статті окреслено можливості та виклики професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації мовно-літературної освітньої галузі. З’ясовано, що навчання в умовах війни стало викликом для учасників освітнього процесу та справжнім випробуванням для закладів вищої освіти, що дають змогу молоді здобувати не лише знання, а й не втрачати відчуття приналежності до української спільноти.Проаналізовано ОПП «Початкова освіта» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, зокрема, зміст освітніх компонент «Сучасна українська мова з практикумом», «Методика навчання української мови», «Дитяча література та методика навчання літературного читання», які сприяють формуванню мовленнєвої, методичної, читацької та інформаційної компетентностей майбутніх учителів. Акцентовано увагу на необхідності інтеграції інноваційних методів навчання, кейс-методу, проєктного навчання, сторітелінгу, міждисциплінарних занять, освітніх квестів.Зроблено висновок, що сучасна методична підготовка повинна бути комплексною, адаптивною та патріотично спрямованою. Особливої уваги потребує формування готовності майбутніх учителів до роботи в умовах дистанційного і змішаного навчання, що зумовлює потребу в оновленні освітньо-професійних програм, розвитку здатності до емпатійного, адаптивного й партнерського стилю педагогічної взаємодії. Подальші дослідження повинні зосереджуватися на розробленні практичних методичних рекомендацій і тренінгових програм для викладачів закладів вищої освіти щодо вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації мовно-літературної освітньої галузі
АРХЕТИП ВОЇНА-КОЗАКА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ «ПРИГОДИ МОЛОДОГО ЛИЦАРЯ» С. ЧЕРКАСЕНКА)
Get PDFThe article explores the artistic realization of the warrior-Cossack archetype in Spiridon Cherkasenko's historical adventure novel, «The Adventures of a Young Knight». The relevance of this work is due to Ukraine's current need to form its own national idea and value system. Appealing to historical and literary archetypes, which are the bearers of the nation's mental virtues, gains special importance in the context of searching for integral symbols. The work combines a literary approach with socio-cultural reflection.The purpose of the study is to analyze the artistic modeling of the warrior-Cossack archetype in S. Cherkasenko's novel «The Adventures of the Young Knight». The paper examines the author's use of a system of positive and negative characters, as well as key oppositions, to reveal the evolution of this archetype from an idealized image to the embodiment of a complex national identity.The research was conducted based on historical-literary, cultural-historical, mythological, and structural-functional methods.The mythological approach allowed for the revelation of the archaic foundations of the image, while the structural-functional approach allowed for the analysis of its role within the novel's character system.The article analyzes the artistic modeling of the warrior archetype through a series of positive (warrior-leader, hero, elder) and negative (registered Cossack, trickster) characters, the juxtaposition of which occurs through oppositions such as «townspeople vs. Cossacks», «old vs. Young», and so on. Special attention is paid to the images of the Cossack hetmans Petro Sahaidachnyi and Bohdan Khmelnytskyi, endowed with the traits of «kharkternytsvo» and wise leadership, as well as the image of Pavlo Pokhylenko as the embodiment of a knightly ideal, who undergoes an initiation from a townsman to a true Cossack. The negative characters of Denys Kryha and Stakh Pronoza, as bearers of a destructive force, are also analyzed.У статті висвітлено художню реалізацію архетипу воїна-козака на матеріалі історико-пригодницького роману Спиридона Черкасенка «Пригоди молодого лицаря». Актуальність роботи зумовлена сучасною потребою у формуванні власної національної ідеї та ціннісних орієнтирів. Апеляція до історичних та літературних архетипів, які є носіями ментальних чеснот народу, набуває особливого значення в контексті пошуку інтегральних символів. У роботі поєднано літературознавчий підхід із соціокультурною рефлексією.Метою дослідження є аналіз художнього моделювання архетипу воїна-козака в романі С. Черкасенка. Окреслено використання письменником системи позитивних та негативних образів, а також ключові опозиції, для розкриття еволюції цього архетипу від ідеалізованого образу до уособлення складної національної ідентичності.Дослідження зроблено на основі історико-літературного, культурно-історичного, міфологічного та структурно-функціонального методів. Міфологічний підхід дозволив розкрити архаїчні основи образу, а структурно-функціональний п̶роаналізувати його роль у системі персонажів роману. У статті характеризовано художнє моделювання архетипу воїна через низку позитивних (воїн-ватажок, герой, старець) та негативних (реєстровий козак, трикстер) образів, протиставлення яких відбувається через опозиції «міщани – козаки», «старі – молоді» тощо. Особливу увагу приділено образам козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Богдана Хмельницького, наділених рисами характерництва та мудрого лідерства, а також образу Павла Похиленка як утілення ідеалу лицаря, що проходить ініціацію від міщанина до справжнього козака. Проаналізовано також негативні образи Дениса Криги та Стаха Пронози як носіїв руйнівного начала
ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ В НАВЧАННІ АНГЛОМОВНОГО АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Get PDFThe article examines the integration of digital technologies into the teaching of academic writing in foreign languages in higher education, evaluating the challenges and opportunities arising in contemporary university programmes. The focus is on using digital platforms and resources–including Grammarly and Hemingway Editor, automated text-checking systems, bibliographic management tools (such as Zotero), online LaTeX editors (Overleaf), virtual learning environments such as Moodle, interactive content creation tools like H5P, and artificial intelligence applications (ChatGPT)–to enhance learners’ writing skills and develop their academic competence. The impact of digital innovations on motivation, learner autonomy, and opportunities for personalised learning is analysed.Key barriers to technology implementation are considered, including inequality of access to resources, the digital divide, limited user training, and risks of excessive reliance on automated systems. Ethical aspects of employing digital tools and artificial intelligence in academic writing are addressed, emphasising the importance of maintaining academic integrity and fostering critical thinking.The research is grounded in contemporary pedagogical approaches, empirical observations, and the outcomes of implementing digital tools within international educational projects (such as ERASMUS+ DigiFLEd Modernization of University Education Programmes in Foreign Languages by Integrating Information Technologies), demonstrating the effectiveness of combining traditional methods with technology-enhanced learning models. Based on the findings, practical recommendations are provided for modernising academic writing programmes, enhancing learners’ digital skills, integrating innovative approaches into curricula, and creating a contemporary and effective educational environment.У статті аналізується проблема інтеграції цифрових технологій у навчання академічного письма іноземними мовами у вищій освіті та оцінюються виклики й можливості в сучасних університетських програмах. Основна увага приділяється використанню цифрових платформ і ресурсів – зокрема редакторів Grammarly та Hemingway Editor, систем автоматизованої перевірки текстів, інструментів для керування бібліографією (наприклад, Zotero), онлайн-редакторів LaTeX (Overleaf), платформи дистанційного навчання Moodle, сервісу для створення інтерактивних вправ H5P та засобів штучного інтелекту (ChatGPT) – для вдосконалення письмових навичок і розвитку академічної компетентності здобувачів освіти. Аналізується вплив цифрових інновацій на мотивацію, автономію та можливості персоналізації навчання. Розглядаються ключові бар’єри впровадження технологій, включно з нерівністю доступу до ресурсів, цифровим розривом, обмеженою підготовкою користувачів і ризиками надмірної залежності від автоматизованих систем. Також висвітлюються етичні аспекти застосування цифрових інструментів і штучного інтелекту в академічному письмі, акцентовано на необхідності збереження академічної доброчесності та розвитку критичного мислення. Дослідження базується на сучасних педагогічних підходах, емпіричних спостереженнях і результатах використання цифрових інструментів у рамках міжнародних освітніх проєктів (зокрема ERASMUS+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями»), демонструючи ефективність поєднання традиційних методів із технологічно підсиленими моделями навчання. На основі отриманих даних пропонуються практичні рекомендації щодо модернізації програм академічного письма, підвищення цифрових компетентностей здобувачів освіти, інтеграції інноваційних підходів у навчальні плани та формування сучасного й ефективного освітнього середовища
ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗІВ КОМПОЗИТОРІВ-ІМПРЕСІОНІСТІВ ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК СТІЙКОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ ВЕРСІЇ БАЯНІСТА-ВИКОНАВЦЯ
Get PDFThe article is devoted to substantiating the significance of the meaning of understanding impressionism as a musical style in the performing musical and instrumental art of button accordionists. The principle of artistic and figurative visualization of the music of impressionist composers is applied, the method of realizing the stylistic significance of impressionism in music and determining the artistic and figurative content of the impressionist style of various composers is applied; reflective visualization is chosen according to the principle of personified interpretative uniqueness of the performer to reveal the main figurative and characteristic features of musical works when performing them on the button accordion. The significance of the visualization of images as an artistic and performing category is emphasized, which is a special phenomenon for a musician-performer in the context of his perception and reproduction of music by composers of any style. The artistic and aesthetic understanding of the figurative reflection of reality in works of art that have a kinship of their programmatic essence or creative-imaginative meaning (artists, composers, performers) is presented. A bright figurative-stylistic palette is revealed on the basis of the impressionist composers C. Debussy and the eccentric composer-reformer E. Satie, who chose figurative content to reveal their own feelings and performed their own works on their ‘classical’ musical instruments. The presented possibility of visualizing the musical images of impressionist composers creates their own figurative-stylistic imagination in the awareness of the button accordionist-performer and his interpretative version of the musical characteristics of specific works of the impressionist style. ‘ Jardins sous la pluie ‘ by C. Debussy and ‘Gnossiennes’ by E. Sati, are reflected in the technological techniques of reproduction by button accordionists, sound-like and timbre-dynamic complexes and intonation features.The results of the figurative-stylistic characteristics of selected works by impressionist composers performed on the bayan are summarized.Статтю присвячено обґрунтуванню значущості сенсу розуміння імпресіонізму як музичного стилю у виконавському музично-інструментальному мистецтві баяністів. Застосований принцип художньо-образної візуалізації музики композиторів-імпресіоністів, метод усвідомлення стильової значущості імпресіонізму в музиці та визначення художнього-образного контенту імпресіоністичного стилю різних композиторів; обрано рефлексивну візуалізацію за принципом персоніфікованої інтерпретаційної унікальності виконавця для розкриття основних образно-характеристичних особливостей музичних творів при виконанні їх на баяні. Підкреслено значущість візуалізації образів як мистецько-виконавської категорії, що становить особливий феномен для музиканта-виконавця в контексті його сприйняття та відтворення музики композиторів будь-якого стилю. Представлене художньо-естетичне розуміння образного відображення дійсності в творах мистецтва, що мають спорідненість їх програмної сутності або творчо-уявлюваного сенсу (художників, композиторів, виконавців). Яскрава образ-но-стилістична палітра розкрита на основі композиторів-імпресіоністів К. Дебюссі та ексцентричного композитора-реформатора Е. Саті, які обрали для розкриття власних почуттів образний зміст та виконували власні твори на своїх «класичних» музичних інструментах. Представлена можливість візуалізації музичних образів композиторів-імпресіоністів створює власну образно-стилістичну уяву в усвідомленні баяніста-виконавця та його інтерпретаційної версії щодо музичних характеристик конкретних творів імпресіоністичного стилю. «Сади під дощем» К. Дебюссі та «Гносієни» Е. Саті, відображаються у технологічних прийомах відтворення баяністами, звукообразних та темброво-динамічних комплексах і особливостями інтонування. Підсумовано результати образно-стилістичних характеристик обраних творів композиторів-імпресіоністів у виконанні на баяні
КОНЦЕПТУАЛЬНА МУЗИКА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА РОМАНА ГРИГОРІВ
Get PDFThe main goal is, first and foremost, to review the features of using conceptual music techniques in the works of the young Ukrainian composer Roman Hryhoriv (born 1984), focusing on some of his compositions. This includes an introduction to the concept of conceptual music, which is reflected in the exploration of the philosophical and artistic foundations of this contemporary compositional approach. The research results include an analysis of the composition The Voice of Hell’s Arrow, created for the string orchestra ‘Kyiv Camerata’ and the fragments of a detonated Russian BM-27 Uragan missile. The analysis was conducted according to the following parameters: texture, harmony, semiotic components of the thematic material, dramaturgical development, form, and some aspects of orchestral technique. In the context of conceptual music techniques, the following works by the composer were also considered: the ‘archaeological’ opera CHORNOBYLDORF and the opera GAIA-24. The main definitions related to the conceptual music approach were formulated, taking into account the philosophical and chronological contexts of the phenomenon under investigation. The scientific novelty lies in the selection of works that, at the time of writing the article, had not been previously studied in the context of the conceptual music approach within the musicology-scientific sphere. An important aspect is the appeal of Ukrainian composer Roman Hryhoriv to the techniques of conceptual music, which represents a significant step toward integrating Ukrainian musical content into the global musicological space. The musical examples discussed in the article are also unique in terms of their chosen themes, as they directly relate to the current events of the war in Ukraine, thereby drawing attention both as examples of conceptual music with national significance and as examples of works with global importance, considering the significant impact of this war on the world.Основною ціллю є насамперед огляд особливостей використання у творчості молодого українського композитора Романа Григорів (р.н. 1984) техніки концептуальної музики на прикладі деяких з його творів та ознайомлення з самим напрямом концептуальної музики, що відобразилося також у розкритті філософського та мистецького підґрунтя цього новітнього композиторського напряму. Результатами дослідження є зокрема аналіз твору «The Voice of Hell’s Arrow», створеного для струнного оркестру «Київська камерата» та уламків детонованої російської ракети БМ-27 «Ураган», який був детально досліджений за наступними параметрами аналізу: фактура, гармонія, семіотичні компоненти тематичного матеріалу, драматургічний розвиток, форма та деякі аспекти оркестрової техніки. В контексті техніки концептуальної музики були також розглянуті наступні твори композитора: ‘археологічна’ опера «CHORNOBYLDORF» та опера GAIA-24. Сформульовані основні визначення, дотичні напряму концептуальної музики, з урахуванням філософських та хронологічних контекстів досліджуваного явища. Наукова новизна полягає у виборі творів, які на момент створення статті ще не були дослідженими в аспекті напряму концептуальної музики у вимірі музикознавчо-наукової сфери. Важливим є звернення українського композитора Романа Гри-горів до техніки концептуальної музики є важливим кроком до інтеграції українського музичного контенту у світовий музикознавчий простір, а музичні приклади, увага яким приділена у статті, є також унікальними в плані обраної тематики, тому що вони безпосередньо стосуються актуальних подій війни в Україні і таким чином звертають на себе увагу і як приклади творів концептуального напряму національного значення, і як приклади творів світового значення, враховуючи вагомий вплив на світ цієї війни
УНІВЕРСАЛІЗМ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ: МОДУСИ МУЗИКОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
Get PDFThe article summarized the contemporary musicological discourse on the specifics of the universalism of a creative personality. The purpose of the article is to identify the leading trends of modern musicological knowledge in the field of comprehending the essence and specifics of the universalism of a musician, in particular a pianist. It is determined that the actualization of the issue of universalism of the creative personality of a musician is determined by the diversity of modern artistic, in particular, performance practice and modern trends in understanding the phenomenon of artistic activity in a systematic perspective from the standpoint of synthesizing the achievement if the humanities. The article emphasizes the pluralism of research vectors and the semantic lability of the definition of the concept of «universalism of the creative personality», the variability of its systematic comprehension, as well as the importance of projecting this issue into the socio-cultural context. The priority importance of the trend of comprehending the specifics of the composer’s creative activity, marked by research pluralism, is revealed with the importance of a systematic approach and an activity perspective, which is an update of the artist functions in the parameters of historical and cultural epochs, differentiation of the artist’s types and conceptual and expressive parameters of his work. The author emphasizes the formation of musicological discourse mode related to highlighting the specifics of the activities of representatives of cultural loci 0 both the musical culture of the East and local spaces in the context of Ukrainian national culture. The tendency to intensify the study of the performing component of the musician’s universalism, in particular in the genre-stylistic and technical-expressive dimensions of creative activity, is revealed. New vectors of comprehending the musician’s universalism are outlined, due to the influence of digitalization on the creative process and the intensification of the phenomenon of «open work» as impulses for the creation of new, universalizing horizons of the performer’s self-realization, as well as determined by the relevance of the study of the universal – multidimensional activity of contemporary representatives of world musical art in the areas of reviving the importance of the cultural and artistic heritage of mankind, in particular the Baroque heritage.У статті здійснено узагальнення сучасного музикологічного дискурсу щодо специфіки універсалізму творчої особистості. Метою статті є виявлення провідних спрямувань сучасного музикологічного знання у царині осмислення сутності та специфіки універсалізму музиканта, зокрема піаніста. Визначено, що актуалізація дослідження питання універсалізму творчої особистості музиканта детермінована різноспрямованістю сучасної художньої, зокрема виконавської практики та сучасними тенденціями осмислення феноменів художньої діяльності в системному ракурсі з позицій синтезу досягнень гуманітаристики. Акцентовано плюралізм дослідницьких векторів і змістову лабільність дефініцій поняття «універсалізм творчої особистості», варіативність його системного осягнення, а також значущість проєкції означеної проблематики в соціокультурний контекст. Виявлено пріоритетне значення тенденції осягнення специфіки творчої діяльності композитора, позначеної дослідницьким плюралізмом при значущості системного підходу та діяльнісного ракурсу, що є оновою окреслення функцій митця в параметрах історико-культурних епох, диференціації типів митця та концептуально-виразових параметрів його творчості. Наголошено на формуванні модусу музикологічного дискурсу, пов’язаного з висвітленням специфіки діяльності представників культурних локусів – як музичної культури Сходу, так і локальних просторів у контексті української національної культури. Виявлено тенденцію інтенсифікації дослідження виконавського компонента універсалізму музиканта, зокрема в жанрово-стильовому та технічно-виразовому вимірах творчої діяльності. Окреслено нові вектори осмислення універсалізму музиканта, зумовлені впливом діджиталізації на творчий процес та інтенсифікацією феномена «відкритого твору» як імпульсів торування нових, універсалізуючих обріїв самореалізації виконавця, а також детерміновані актуальністю дослідження універсальної – багатовимірної діяльності сучасних представників світового музичного мистецтва щодо напрямів відродження значущості культурного, художнього спадку людства, зокрема барокової спадщини
ФОНЕТИКА І СТИЛЬ: ВИКОНАВСЬКІ ВИКЛИКИ ПРИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КИТАЙСЬКИХ ПІСЕНЬ УКРАЇНСЬКИМИ СПІВАКАМИ
Get PDFThe article examines the specifics of the interpretation of Chinese chamber vocal works in the performing practice of Ukrainian singers of academic profile. The focus is on phonetic, intonational and stylistic barriers that arise in the process of working with vocal works written in Chinese. Given the tone nature of the Chinese phonetic system, it emphasizes its direct influence on vocal intonation, phrase, diction and formation of semantic expressiveness. The articulation originality of phonemes, the presence of four basic and neutral tones, the change in the meaning of the word depending on the intonational profile-all this creates a specific linguistic and musical environment, which requires a fundamentally new auditory and technical organization of the vocal process from the European performer.Separate emphasis is on the analysis of the intonational nature of the Chinese musical language as a phenomenon that integrates linguistic, semantic and musical components into a single intonation-semantic field. The article also highlights the aesthetic features of the Eastern vocal tradition, in particular the attraction to static forms of musical dramaturgy, meditative, rhythmic fixedness, ornamental thinking, as well as the use of flexible legatoes, microtone vibrations, glisono, natural dynamics and specific timing.This context emphasizes the need to revise the traditional European principles of sound, phrasing, articulatory organization and stylistic logic of interpretation.Within the framework of pedagogical discourse, strategies of step -by -step adaptation of Ukrainian vocalists to the Chinese vocal repertoire are outlined, in particular: integration of phonetic training into the structure of vocal learning, the method of interval comparison of Chinese tones with music intervals, active use of authentic audio, and co -existences. The conclusions about the need for an interdisciplinary approach to the preparation of singers in the process of mastering the Chinese chamber vocal repertoire in the conditions of European academic tradition are summarized.У статті досліджено специфіку інтерпретації китайських камерних вокальних творів у виконавській практиці українських співаків академічного профілю. Основна увага зосереджена на фонетичних, інтонаційних та стилістичних бар’єрах, що виникають у процесі роботи з вокальними творами, написаними китайською мовою. Враховуючи тональну природу китайської фонетичної системи, наголошується на її безпосередньому впливі на вокальну інтонацію, фразування, дикцію та формування смислової виразності. Артикуляційна своєрідність фонем, наявність чотирьох основних і нейтрального тону, зміна значення слова в залежності від інтонаційного профілю – все це створює специфічне мовно-музичне середовище, що вимагає від європейського виконавця принципово нової слухової та технічної організації вокального процесу.Окремий акцент зроблено на аналізі інтонаційної природи китайської музичної мови як феномену, що інтегрує мовну, семантичну й музичну складові в єдине інтонаційно-смислове поле. Стаття також висвітлює естетичні особливості східної вокальної традиції, зокрема тяжіння до статичних форм музичної драматургії, медитативності, ритмічної фіксованості, орнаментального мислення, а також використання гнучкого легато, мікротонових коливань, глісандо, природної динаміки та специфічного тембрового забарвлення. У цьому контексті підкреслено необхідність перегляду традиційних європейських принципів звуковедення, фразування, артикуляційної організації та стилістичної логіки інтерпретації.У межах педагогічного дискурсу окреслено стратегії поетапної адаптації українських вокалістів до китайського вокального репертуару, зокрема: інтеграцію фонетичного тренінгу в структуру вокального навчання, метод інтервального зіставлення китайських тонів із музичними інтервалами, активне використання автентичних аудіозаписів, співпрацю з носіями мови, а також моделювання тембрового середовища засобами акомпанементу. Узагальнено висновки щодо необхідності міждисциплінарного підходу до підготовки співаків у процесі засвоєння китайського камерно-вокального репертуару в умовах європейської академічної традиції