Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ БАЛАНСУ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
The article examines the relationship between physical activity and psychological health of students in the modern educational environment. It shows that the university learning environment poses a number of challenges for young people, including a sedentary lifestyle, long hours spent at the computer, irregular daily routines, combining study with part-time work, social and psychological adaptation, digital addiction, and excessive emotional stress. These factors lead to increased stress, anxiety, and psycho-emotional exhaustion, which negatively affects both academic performance and the overall well-being of students.Pedagogical strategies aimed at maintaining a balance between students' physical and mental health have been substantiated. Among the key areas are the integration of physical activity into the educational process through the introduction of dynamic breaks, the use of active learning methods, and the universal design of physical education programs; the development of self-regulation and health preservation skills through stress management training, relaxation and breathing practices, and the individualization of physical activity plans; creating an inclusive educational environment by ensuring the accessibility of sports infrastructure, the functioning of psychological services, and the introduction of group forms of physical activity that enhance socialization; combining wellness and environmental practices, including organizing outdoor activities, walks, and hiking trips, and using «green practices» as a resource for restoring energy and preventing anxiety.It was concluded that the systematic combination of these strategies contributes to the formation of health-saving competence in students, increases stress resistance, forms positive motivation for physical activity, and promotes harmonious personal development.The results obtained are of practical importance for optimizing the educational process, developing university programs to support student well-being, and forming an inclusive academic space.У статті досліджено взаємозв’язок між руховою активністю та психологічним здоров’ям здобувачів вищої освіти в умовах сучасного освітнього простору. Показано, що навчальне середовище закладів вищої освіти висуває низку викликів для молоді, серед яких переважають малорухливий спосіб життя, тривале перебування за комп’ютером, нерегулярний режим дня, поєднання навчання з підробітком, соціально-психологічна адаптація, цифрова залежність та надмірні емоційні навантаження. Такі фактори зумовлюють підвищення рівня стресу, тривожності та психоемоційного виснаження, що негативно позначається як на академічних результатах, так і на загальному самопочутті здобувачів вищої освіти.Обґрунтовано педагогічні стратегії, спрямовані на підтримку балансу між фізичним та психічним здоров’ям здобувачів вищої освіти. Серед ключових напрямів визначено інтеграцію рухової активності у навчальний процес шляхом упровадження динамічних пауз, використання методів активного навчання та універсального дизайну програм фізичного виховання; розвиток навичок саморегуляції та здоров’язбереження через тренінги зі стрес-менеджменту, навчання релаксаційним і дихальним практикам, індивідуалізацію планів фізичної активності; створення інклюзивного освітнього середовища із забезпеченням доступності спортивної інфраструктури, функціонуванням психологічних служб, впровадженням групових форм рухової діяльності, що підсилюють соціалізацію; поєднання валеологічних та екологічних практик, зокрема організацію занять на свіжому повітрі, прогулянок і туристичних походів, застосування «зелених практик» як ресурсу відновлення енергії та профілактики тривожності. Зроблено висновок, що системне поєднання зазначених стратегій сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти здоров’язбережувальної компетентності, підвищенню стресостійкості, формуванню позитивної мотивації до фізичної активності та гармонійному розвитку особистості. Отримані результати мають практичне значення для оптимізації освітнього процесу, розробки університетських програм підтримки благополуччя здобувачів вищої освіти та формування інклюзивного академічного простору
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА СПОРТСМЕНІВ ДО ЗМАГАНЬ ІЗ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
The article is devoted to the analysis of psychological training of athletes, which is a key factor in achieving high sports results in conditions of intense competition and psychological pressure. The study aims to determine the role of general and special psychological training in forming athletes' psychological readiness for athletic competitions, as well as to develop recommendations for its improvement. The methods of analysis, synthesis and generalisation of psychological and pedagogical literature were used in the study. Attention is focused on the analysis of athletics as an individual sport that requires high resiliency from athletes, which proves the importance of psychological training of athletes for competitions. Two types of psychological training for competitions are characterised: general and special. General psychological training, carried out during training and competitions, is aimed at forming a sports character characterized by the stability of performances, progress of results and the ability to surpass training indicators. It helps to overcome objective (sport-specific) and subjective (individual) difficulties, developing confidence, resiliency and morale. Special psychological training for a particular competition includes four phases of the pre-competition period, including information gathering, formulation of a competitive goal, actualisation of motives, probable programming of activities, self-regulation and preservation of neuropsychic balance. Particular attention is paid to situational management and timing, which reduce mental stress through relaxation, storytelling and mobilising suggestions. Psychological readiness for competition is determined by confidence, the desire to win, optimal emotional arousal, resiliency and the ability to self-regulate. The results of the study indicate that effective psychological training requires an individual approach, taking into account the structure of the athlete's personality.Стаття присвячена аналізу психологічної підготовки легкоатлетів, яка є ключовим фактором досягнення високих спортивних результатів в умовах інтенсивної конкуренції та психологічного тиску. Метою дослідження є визначення ролі загальної та спеціальної психологічної підготовки у формуванні психологічної готовності спортсменів до змагань із легкої атлетики, а також розробка рекомендацій щодо її вдосконалення. У роботі використано методи аналізу, синтезу та узагальнення матеріалів психолого-педагогічної літератури. Акцентовано увагу на аналізі легкої атлетики, як індивідуального виду спорту, який вимагає від атлетів високої психологічної стійкості що доводить значимість психологічної підготовки легкоатлета до змагань. Схарактеризовано два типи психологічної підготовки до змагань: загальну та спеціальну. Загальна психологічна підготовка, що проводиться під час тренувань і змагань, спрямована на формування спортивного характеру, який характеризується (проявляється) стабільністю виступів, прогресом результатів і здатністю перевершувати тренувальні показники. Вона допомагає долати об’єктивні (специфічні для виду спорту) та суб’єктивні (індивідуальні) труднощі, розвиваючи впевненість, психологічну стійкість і бойовий дух. Спеціальна психологічна підготовка до конкретного змагання включає чотири фази передзмагального періоду, охоплюючи збір інформації, формулювання змагальної мети, актуалізацію мотивів, імовірне програмування діяльності, саморегуляцію та збереження нервово-психічного балансу. Особливу увагу приділено ситуативному управлінню та секундуванню, які знижують психічну напругу через релаксацію, сюжетне уявлення та мобілізуючі навіювання. Психологічна готовність до змагань визначається впевненістю, прагненням до перемоги, оптимальним емоційним збудженням, психологічною стійкістю та здатністю до саморегуляції. Результати дослідження свідчать, що ефективна психологічна підготовка вимагає індивідуального підходу з урахуванням структури особистості спортсмена
МОДЕЛЮВАННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Abstract. The article examines modern approaches to organizing motor activity for individuals with special needs in the context of inclusive education. The feasibility of combining traditional means of physical education with innovative technologies is substantiated. An eight-week adaptive motor activity program aimed at improving the physical, psycho-emotional, and cognitive stability of students with functional limitations has been developed and described. Purpose of the study: to develop and substantiate a model of individualized motor activity for students with special needs using innovative technologies to enhance their physical, psycho-emotional, and social adaptation. Research objectives: to justify the effectiveness of using innovative technologies in adaptive motor activity; to design an eight-week individualized motor activity program considering students’ functional capabilities. Research methodology. The study employed a set of methods: theoretical – analysis and systematization of scientific sources, and modeling of an eight-week adaptive training program using innovative tools. Materials and methods. The program was modeled for eight weeks, with three sessions per week lasting 45-60 minutes, using BOSU, balance platforms, unstable mats, elastic bands, Exergame consoles, VR rehabilitation programs, and fitness trackers. Scientific novelty. A comprehensive model of individualized adaptive motor activity for students with special needs has been proposed. Conclusions. The modern organization of physical education for individuals with special needs should be based on the principles of individualization, safety, and motivational reinforcement. The use of BOSU, unstable mats, Exergames, and VR programs creates an effective environment for developing balance, coordination, strength, and confidence in one’s abilities. The integration of innovative technologies into the process of physical training for individuals with special needs represents a promising direction in the professional training of future specialists in physical culture and rehabilitation.У статті розглянуто сучасні підходи до організації рухової активності осіб з особливими потребами в контексті інклюзивної освіти. Обґрунтовано доцільність поєднання традиційних засобів фізичного виховання з інноваційними технологіями. Розроблено й описано 8-тижневу програму адаптивної рухової активності, спрямовану на підвищення рівня фізичної, психоемоційної та когнітивної стабільності студентів з функціональними обмеженнями. Мета роботи: розробити та обґрунтувати модель індивідуалізованої рухової активності студентів з особливими потребами із застосуванням інноваційних технологій для покращення їхньої фізичної, психоемоційної та соціальної адаптації. Завдання дослідження: обґрунтувати ефективність використання інноваційних технологій у процесі адаптивної рухової активності; розробити 8-тижневу програму індивідуалізованої рухової активності з урахуванням функціональних можливостей студентів. Методологія дослідження. У дослідженні використано комплекс методів: теоретичні – аналіз і систематизація наукових джерел, моделювання 8-тижневої програми адаптивних занять із використанням інноваційних засобів. Матеріали та методи дослідження. Моделювання програми тривалістю 8 тижнів, 3 заняття на тиждень по 45-60 хвилин з основними засобами: BOSU, баланс-платформи, нестабільні мати, еластичні стрічки, Exergame-консолі, VR-програми для реабілітації та фітнес-браслети. Наукова новизна. Запропоновано комплексну модель індивідуалізованої адаптивної рухової активності студентів з особливими потребами. Висновки. Сучасна організація фізичного виховання осіб з особливими потребами має ґрунтуватися на принципах індивідуалізації, безпеки та мотиваційного підкріплення. Використання BOSU, нестабільних матів, Exergames і VR-програм створює ефективне середовище для розвитку балансу, координації, сили та впевненості у власних можливостях. Інтеграція інноваційних технологій у процес фізичної підготовки осіб з особливими потребами є перспективним напрямом підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та реабілітації
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
The article examines the relevant aspects of implementing innovative fitness technologies in the process of physical education in general secondary education institutions. In the context of the modernization of the educational environment and the increasing demands on the quality of the educational process, the issue of finding effective means of motivating students to engage systematically in various types of physical activity becomes particularly significant. Traditional forms of Physical Education lessons do not always meet the interests of modern students, who are oriented toward interactivity, novelty, and the individualization of the learning and training process. Therefore, innovative fitness technologies (such as step aerobics, fitball gymnastics, dance-based fitness programs, functional training, Tabata, and the use of fitness bracelets, smartwatches, and mobile applications) are considered an effective tool for updating contemporary Physical Education lessons. The purpose of the study is to analyze the current state of fitness technology implementation in Physical Education lessons, to determine their pedagogical potential, and to identify prospects for further development in this area. It has been found that the use of fitness technologies increases students’ interest in physical education, promotes the development of key physical qualities, and has a positive effect on their psycho-emotional well-being. The research proves that combining traditional and modern forms of physical activity creates favorable conditions for implementing a learner-centered approach in physical education and fosters sustainable motivation for a healthy lifestyle. The article identifies the main promising directions for using innovative fitness technologies in Physical Education lessons and substantiates the necessity of their systematic integration into the educational process, the training teachers for using innovative methods, and the creation of modern material and technical environment support. Future research prospects are associated with the development of integrated physical education programs using digital fitness platforms, mobile applications, and technologies for monitoring students’ physical activity.У статті розглянуто актуальні аспекти впровадження інноваційних фітнес-технологій у процес фізичного виховання закладів загальної середньої освіти. В умовах модернізації освітнього простору та підвищення вимог до якості освітнього процесу особливої значущості набуває проблема пошуку ефективних засобів мотивації учнів до систематичних занять різними видами рухової активності. Традиційні форми занять фізичною культурою не завжди задовольняють інтереси сучасних учнів, які орієнтовані на інтерактивність, новизну та індивідуалізацію навчально-тренувального процесу. Саме тому інноваційні фітнес-технології (степ-аеробіка, фітбол-гімнастика, танцювальні напрями, функціональний тренінг, табата, використання фітнес-браслетів, смарт-годинників, мобільних додатків тощо) розглядаються як дієвий інструмент оновлення сучасних уроків фізичної культури. Метою дослідження є аналіз сучасного стану впровадження фітнес-технологій на уроках фізичної культури, визначення їх педагогічного потенціалу, а також перспектив подальшого розвитку даного напрямку. Встановлено, що застосування фітнес-технологій сприяє підвищенню інтересу учнів до занять фізичною культурою, забезпечує розвиток основних фізичних якостей, позитивно впливає на психоемоційний стан учнів. Доведено, що поєднання традиційних і сучасних форм рухової активності створює передумови для реалізації особистісно орієнтованого підходу у фізичному вихованні, а також сприяє формуванню стійкої мотивації до здорового способу життя. Виокремлено основні перспективні напрямки використання інноваційних фітнес-технологій на уроках фізичної культури та обґрунтовано необхідність системного впровадження фітнес-технологій у освітній процес, підготовки вчителів до використання інноваційних методик, створення сучасного матеріально-технічного забезпечення. Перспективи подальших досліджень пов’язуються з розробкою інтегрованих програм фізичного виховання із використанням цифрових фітнес-платформ, мобільних додатків і технологій моніторингу фізичної активності учнів
СТРУКТУРНО-ЛІТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІЛЬМЕНІТОНОСНОЇ ТОВЩІ КАТЕРИНІВСЬКОГО РОДОВИЩА
The article presents the general geological characteristics of the Katerynivske ilmenite deposit, which is located within the Volyn titanium region (north-eastern part of the Ukrainian shield). With the use of modern means of information support, the ore characteristics of the Katerynivske deposit were investigated. During the geological development of the territory, a spatially combined ore-bearing system was formed within the boundaries of the Katerynivske deposit, which is composed of formations of different ages and genetics and collectively has a significant ore-bearing potential. In the structure of the productive deposit, eluvial and fluvial terrigenous formations make up about 50%. In the composition of fluvial terrigenous formations, Mesozoic-Cenozoic Lower Cretaceous-Miocene formations make up 15%; Miocene-Pliocene – no more than 1%; Neogene-Lower Quaternary alluvial – 60%, alluvial-lacustrine – about 2%; breeds of lower-middle Quaternary age – 2%; mid-Quaternary subtidal sands – 25% of their volume. In the weathering crust, the ilmenite content is 16.7 – 376 kg/m³; only in some areas with the most uniform content of ilmenite, its average content is about 80 kg/ m3. The distribution of the average content of ilmenite in the weathering crust is 16.7 – 376 kg/m³, in the ore layer of the sedimentary part of the lateral deposit – 2.6 – 640.3 kg/m3 (average – 63.7 kg/m3). In addition to ilmenite, the following minerals are present in small quantities: leucoxene, limonite, apatite, marcasite, titano-magnetite, siderite, garnets, staurolite, rutile, zircon, tourmaline, marcasite.Sands with a conditional content of ilmenite both in section and in the area of the deposit are characterized by significant heterogeneity.These are fine-medium-grained, often clayey (clay component content 6.4 – 30%, sometimes up to 50%). Ilmenite is fine-medium- grained: 56% of its grains have a size of 0.8 – 0.14 mm, 12 – 18% – more than 0.071 mm, 1.0 – 2.6% less than 0.071 mm.У статті подано загальну геологічну характеристику Катеринівського родовища ільменіту, яке розташоване в межах Волинського титаноносного району (північно-східна частина Українського щита). З використанням сучасних засобів інформаційного забезпечення досліджено рудну характеристику Катеринівського родовища. В межах Катеринівського родовища впродовж геологічного розвитку території, сформувалася просторово суміщена рудоносна система, яка складена різновіковими та різногенетичними утвореннями і сукупно володіє значним рудоносним потенціалом. У будові продуктивного покладу елювіальні та флювіальні теригенні утворення складають близько 50%. У складі флювіальних теригенних утворень мезозой-кайнозою нижньокрейдово-міоценові утворення становлять 15%; відклади міоцен-пліоценові – не більше 1%; неоген-нижньочетвертинні алювіальні – 60%, алювіально-озерні – близько 2%; породи нижньо-середньочетвертин- ного віку – 2%; середньочетвертинні підморенні піски – 25% їх об’єму. У корі вивітрювання вміст ільменіту 16,7–376 кг/м³; лише на окремих ділянках з найбільш рівномірним вмістом ільменіту його середній вміст становить близько 80 кг/м3. Розподіл середнього вмісту ільменіту у корі вивітрювання 16,7 – 376 кг/м³, в рудному пласті осадової частини покладу за латераллю – 2,6 – 640,3 кг/м3 (середнє – 63,7 кг/м3).Окрім ільменіту в незначній кількості присутні такі мінерали: лейкоксен, лімоніт, апатит, марказит, титано-магнетит, сидерит, гранати, ставроліт, рутил, циркон, турмалін, марказит. Піски з кондиційним вмістом ільменіту як по розрізу так і по площі родовища характеризуються значною неоднорідністю. Це дрібно-середньозернисті, часто глинисті (вміст глинистої складової 6,4 – 30%, іноді до 50%). Ільменіт дрібно-середньозернистий: 56% його зерен має розмір 0,8 – 0,14 мм, 12 – 18% – більше 0,071 мм, 1,0 – 2,6% менше 0,071 мм
ТЕХНОГЕННА СКЛАДОВА ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ЗСУВНОЇ НЕБЕЗПЕКИ НА ПРИКЛАДІ КАДАСТРОВИХ ДІЛЯНОК КОСІВСЬКОГО РАйОНУ
The purpose of the study presented in this paper is to analyse landslide hazard processes by assessing the impact of anthropogenic factors on land use within the Kosiv district of Ivano-Frankivsk region. The growing negative consequences of landslide processes within the study area, especially in the Ukrainian Carpathians, necessitates the creation of new approaches to land resources assessment and civil engineering in order to reduce the negative impact of landslides on the environment and human activity. Landslide processes were studied using geophysical, GPS and geostatistical data analysis methods. Based on the map layers of the land cadastre and the landslide risk map of Kosiv district, a vector analysis was conducted to assess the risk of each site according to its cadastral number. QGIS was used to calculate the environmental and geological risks of man-made components of landslide-prone areas using geoinformation and geostatistical analysis tools. An important result of the study was the construction of landslide risk maps for land plots based on the State Geocadastre data using the Kadastr.Live dashboard plug-in. For the first time, an analysis of the anthropogenic components of landslide risk in the Kosiv district was carried out as a basis for assessing the landslide risk of individual land plots. The risk analysis was carried out on the example of individual plots as a basis for clarifying regulatory and financial assessments, changing the designated purpose of land plots and carrying out economic activities that require hydrogeological research. The methodology of dividing landslide hazard assessment factors into natural and anthropogenic ones allows to identify the areas with the highest probability of landslide occurrence and activation within the studied territory when studying the characteristics of natural factors.Метою дослідження, представленого в даній роботі, є аналіз зсувонебезпечних процесів шляхом оцінки впливу техногенних факторів на землекористування в межах Косівського району Івано-Франківської області. Зростання негативних наслідків зсувних процесів в межах досліджуваної території, особливо в Українських Карпатах, зумовлює необхідність створення нових підходів до оцінки земельних ресурсів та цивільного будівництва з метою зменшення негативного впливу зсувів на навколишнє середовище та життєдіяльність людини. Зсувні процеси вивчалися з використанням геофізичних, GPS та геостатистичних методів аналізу даних. На основі картографічних шарів земельного кадастру та карти ризиків зсувної небезпеки Косівського району було проведено векторний аналіз для оцінки ризику кожної ділянки відповідно до її кадастрового номера. За допомогою QGIS було розраховано еколого-геологічні ризики техногенних компонентів зсувонебезпечних територій з використанням інструментів геоінформаційного та геостатистичного аналізу. Важливим результатом дослідження стала побудова карт зсувних ризиків для земельних ділянок на основі даних Держгеокадастру з використанням плагіну панелі інструментів Kadastr.Live. Вперше проведено аналіз техногенних складових зсувного ризику на території Косівського району як основи для оцінки зсувного ризику окремих земельних ділянок. Аналіз ризику здійснено на прикладі окремих ділянок як основу для уточнення нормативно-фінансових оцінок, зміни цільового призначення земельних ділянок та здійснення господарської діяльності, що потребує гідрогеологічних досліджень. Методика поділу факторів оцінки зсувної небезпеки на природні та антропогенні дозволяє при вивченні характеристик природних факторів виділити в межах досліджуваної території ділянки з найбільшою ймовірністю виникнення та активізації зсувів
ОЦІНКА ПРОМИСЛОВИХ ЗАПАСІВ І ПРОГНОЗ ВИЛОВУ РИБ РОДИНИ ОКУНЕВІ (PERCIDAE) ДНІПРОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА НА 2026 РІК
The article presents the results of a comprehensive assessment of the state of commercial populations of three species of fish of the family Percidae (pikeperch Sander lucioperca (Linnaeus, 1758), European perch Perca fluviatilis Linnaeus, 1758, and ruff Gymnocephalus cernua (Linnaeus, 1758)) of the Dniprovske Reservoir based on data from commercial and control catches, biological analysis of individuals, and catch statistics over the last 10 years.The relevance of the work is due to the change in hydroecological conditions and the reduction in the area of fish reservoirs in Ukraine as a result of the full-scale war, which has already caused the loss of the Kakhovske Reservoir and restrictions on fishing in front-line regions, as well as in the basin of the Black and Azov Seas. Against the background of these events, the Dniprovske Reservoir is gaining strategic fishery importance.The research methods included control and commercial catches in 2024–2025 in three areas of the Dniprovske reservoir, biological analysis of fish, determination of age structure, fattening coefficients, number of yearlings, as well as analysis of multi-year ichthyological data. Coefficients of natural fish mortality, fishing effort, sizes of commercial stocks and potential volumes of allowable catch were calculated.The current dynamics of the number and age structure of populations of Percidae fish species were analyzed, linear-weight indicators were determined, and the physiological state of the fish was assessed. Based on the determined biological and industrial parameters, the volumes of allowable catch for 2026 were forecasted: for pikeperch – 47.5 t, European perch – 67.5 t, for ruffe – 0.11 t. Local manifestations of stiffness in fish from the Samara Bay were identified, which substantiates the need for adaptive fisheries management in the water area of the bay.У статті наведено результати комплексної оцінки стану промислових популяцій трьох видів риб родини Окуневі (судака звичайного Sander lucioperca (Linnaeus, 1758), окуня звичайного Perca fluviatilis Linnaeus, 1758 та йоржа звичайного Gymnocephalus cernua (Linnaeus, 1758)) за матеріалами із Дніпровського водосховища на основі даних промислових і контрольних ловів, біологічного аналізу особин та статистики вилову за останні 10 років.Актуальність роботи зумовлена зміною гідроекологічних умов та скороченням площі рибогосподарських водойм України унаслідок повномасштабної війни, яка вже спричинила втрату Каховського водосховища та обмеження рибальства у прифронтових регіонах, у басейні Чорного та Азовського морів. На фоні цих подій Дніпровське водосховище набуває стратегічного рибогосподарського значення.Методи дослідження включали контрольні та промислові лови у 2024–2025 рр. на трьох ділянках Дніпровського водосховища, біологічний аналіз риб, визначення вікової структури, коефіцієнтів вгодованості, чисельності цьоголіток, а також аналіз багаторічних іхтіологічних даних. Розраховано коефіцієнти природної смертності риб, промислове зусилля, величини промислового запасу та потенційні обсяги допустимого вилову. Проаналізовано сучасну динаміку чисельності та вікової структури популяцій окуневих видів риб, визначено лінійно-вагові показники і проведено оцінку фізіологічного стану риб. На підставі визначених біологічних і промислових параметрів спрогнозовано обсяги допустимого вилову на 2026 рік: для судака – 47,5 т; окуня – 67,5 т; для йоржа – 0,11 т. Виявлено локальні прояви тугорослості у риб із Самарської затоки, що обґрунтовує необхідність адаптивного управління рибальством на акваторії затоки
СТАЛИЙ АКТИВНИЙ ТУРИЗМ В МЕЖАХ СВИДОВЕЦЬКОГО МАСИВУ: ІНФРАСТРУКТУРНІ ЗАХОДИ, БЕЗПЕКОВІ РІШЕННЯ ТА ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ ПРІОРИТЕТИ
The socio-ecological-geographical possibilities of active tourism development are a key direction for the transition from traditional mass tourism to sustainable and responsible tourism. This approach not only minimizes environmental damage, but also turns natural resources into the basis for unique tourist products. To achieve the main tasks, a set of mutually complementary methods was used: analysis of scientific literature and regulatory sources – for theoretical substantiation of the development of active tourism on the basis of sustainability; geographical descriptive method – for identifying natural and recreational resources of the territory, their use in organizing types of active tourism; comparative analysis and systematization – when developing proposals and classifications. The observation method was also used.The article is devoted to the ecological and geographical aspects of the development of types of active tourism within the Svydovets massif of the Ukrainian Carpathians. It is substantiated that the ecological component allows developing a wide range of active tourism, which is less harmful to the environment than types of economic activity, construction of residential and other infrastructure for the functioning of ski resorts, etc. Groups of formats of active tourism activities are proposed, which are parts of journeys, hikes, trips, expeditions, in accordance with the understanding of the definition of active tourism.It was observed that a unified model for the development of active tourism formats provides for such components as directions, forms of implementation, seasonality, infrastructure and organizational conditions, expected effects.Strategic recommendations are proposed, such as the development of the thematic program «Svydovets – a platform for the development of active tourism». Problems of ensuring the safety of tourists are identified. Without creating conditions for access, safety, navigation and minimum service, no strategy for the popularization of new types of tourism will be effective from both a socio-economic and an environmental point of view. The proposed package of measures is based on the principles of sustainability, nature conservation and tourist safety, which will ultimately allow achieving a balance between recreational use and preservation of the mountain landscapes of the Carpathians.Соціо-еколого-географічні можливості розвитку активного туризму є ключовим напрямком для переходу від традиційного масового туризму до сталого та відповідального. Цей підхід не лише мінімізує шкоду довкіллю, а й перетворює природні ресурси на основу для унікальних туристичних продуктів. Для досягнення головних завдань використано комплекс взаємо доповнюваних методів: аналіз наукової літератури та нормативних джерел – для теоретичного обґрунтування розвитку активного туризму на засадах сталості; географічний описовий метод – для виявлення природно-рекреаційних ресурсів території, їхнього використанні у організації різновидів активного туризму; порівняльний аналіз і систематизація – при розробці пропозицій та класифікацій. Використано також метод спостереження.Стаття присвячена еколого-географічним аспектам розвитку різновидів активного туризму в межах Свидовецького масиву Українських Карпат. Обґрунтовано, що екологічна складова дозволяє розвивати широкий спектр активного туризму, який є менш шкідливим для довкілля, аніж види господарської діяльності, будівництво селитебної та іншої інфраструктури для функціонування гірськолижних курортів тощо. Запропоновано групи форматів активно-туристичних заходів, що є частинами мандрівок, походів, подорожей, експедицій, відповідно до розуміння дефініції активного туризму.Простежено, що уніфікована модель розвитку форматів активного туризму передбачає такі складові як напрямки, форми реалізації, сезонність, інфраструктурні та організаційні умови, очікувані ефекти.Запропоновано стратегічні рекомендації, такі як розробка тематичної програми «Свидовець – платформа розвитку активного туризму». Виявлено проблеми забезпечення безпеки туристів. Без створення умов доступу, безпеки, навігації та мінімального сервісу, жодна стратегія популяризації нових видів туризму не буде ефективною як з соціально-економічної, так і з екологічної точок зору. Пропонований пакет заходів базується на принципах сталості, збереження природи та безпеки туристів, що у підсумку дозволить досягнути балансу між рекреаційним використанням і збереженням гірських ландшафтів Карпат
ҐЕНДЕРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКІЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
In the conditions of the Russian-Ukrainian war, which has been going on for the eleventh year, the gender competence of the individual is one of the conditions for building a democratic society based on law and a guarantee of the irreversibility of its Euro-Atlantic civilizational choice. School teachers, as key agents of the socialization of the younger generation, have the most significant influence on their worldview and civic position. Therefore, the choice and defense of the development trajectory of our state depends on the political and ideological self-determination of the teachers themselves, one of the factors of which is their gender competence. The purpose of this applied research is to empirically study the gender competence of school teachers as a factor in their political and ideological self-determination.As a result of the research, it was found that school teachers have a high level of gender competence and mature political and ideological self-determination, which is characterized by a conscious commitment to certain political views and relevant ideological guidelines. A connection has been recorded between gender competence, the marker of which is the low expression of gender stereotypes, and the political-ideological self-determination of school teachers. At the same time, femininity is negatively related to political-ideological self-determination and its mechanism, such as positional competition. Three factors of political-ideological self- determination of school teachers have been identified, a component of which is gender competence: passionate – with a predominance of masculinity, conservative – insensitive to gender self-identification, and egalitarian political-ideological self-determination with a pronounced androgynous gender identity, ideas of social equality and justice.В умовах російсько-української війни, що триває одинадцятий рік, гендерна компетентність особистості є однією з умов розбудови правового демократичного суспільства та гарантією незворотності його євроатлантичного цивілізаційного вибору. Шкільні педагоги як ключові агенти соціалізації підростаючого покоління найсуттєвішим чином впливають на його світогляд і громадянську позицію. Відтак від політико-ідеологічного самовизначення самих учителів, одним із чинників якого є їх ґендерна компетентність, залежить вибір і відстоювання траєкторії розвитку нашої держави. Мета цього прикладного дослідження полягає в емпіричному вивченні ґендерної компетентності шкільних педагогів як чинника їх політико-ідеологічного самовизначення.У результаті дослідження було встановлено, що шкільним педагогам притаманні високий рівень ґендерної компетентності і зріле політико-ідеологічне самовизначення, що характеризується усвідомленою прихильністю до певних політичних поглядів та відповідних ідеологічних настанов. Зафіксовано зв’язок між ґендерною компетентністю, маркером якої є низька вираженість ґендерних стереотипів, та політико-ідеологічним самовизначенням шкільних учителів. Водночас фемінність негативно пов’язана з політико-ідеологічним самовизначенням й таким його механізмом, як позиційна конкуренція. Виокремлено три фактори політико-ідеологічного самовизначення шкільних педагогів, складником яких є ґендерна компетентність: пасіонарне – з перевагою маскулінності, консервативне – нечутливе до ґендерної самоідентифікації й егалітарне політико-ідеологічне самовизначення з вираженою андрогінною ґендерною ідентичністю, ідеями соціальної рівності та справедливості
РОЗЛАДИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА ЯК ВИД ДИЗОНТОГЕНЕЗУ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
The article discusses the concept of autism spectrum disorders through the approach of special psychology, that is a branch of psychological science that has close interdisciplinary links with areas such as general psychology, developmental psychology, pedagogical psychology, psychophysiology, and even neuropsychology. The article highlights that the work of special psychologists involves collaboration with other pedagogical and medical professionals in assisting individuals with various developmental disorders, including those with autism.The paper presents the structure of the most prominent scientists of modern domestic scientific theory and practice, which is based on the basis of special psychology in several areas of diagnostic and correctional and developmental activities. Special psychologists should study the means of sensory integration, the creation of a sensorimotor profile of persons with autism; know about methods of activating speech through verbal and alternative forms of communication.The article elaborates on the content of autism spectrum disorders as a variant of dysontogenesis, characterized by an imbalance in mental processes, difficulties in cognitive activities, social interaction, and communication in various situational contexts.The most significant feature identified is the presence of a limited number of repetitive patterns of behavior, interests, and action sequences. Therefore, the negative consequence of such behavioral manifestations in individuals with ASD is the difficulty they face in the educational process, which hinders their full adaptation to a peer group. Psychological support involves collaboration between special psychologists and other professionals in preschool and general education institutions to understand the mental state of children with autism, their cognitive abilities, the possibility of initiating written speech, and organizing their learning activities. The decisive role lies in the coherence of differential diagnostics and psychological support in assisting individuals with autism throughout their lives.Стаття розкриває поняття розладів аутистичного спектра через підхід спеціальної психології, – це галузь психологічної науки, яка має тісні міждисциплінарні зв’язки з такими напрямами психології: загальна, вікова, педагогічна, психофізіологія та навіть нейропсихологія. Зазначено, особливість роботи спеціальних психологів полягає у співпраці з іншими педагогічними і медичними фахівцями у процесі допомоги людям з різноманітними порушеннями розвитку, зокрема особам з аутизмом.У роботі подано структуру найвидатніших вчених сучасної вітчизняної наукової теорії та практики, яка ґрунтується на базі спеціальної психології за кількома сферами діагностичної та корекційно-розвиткової діяльності. Спеціальні психологи мають вивчати засоби сенсорної інтеграція, створення сенсо-моторного профілю осіб з аутизмом; знати про методи активізації мовлення через вербальні та альтернативні засоби комунікації.У статті розкривається зміст розладів аутистичного спектру як варіанту дизонтогенезу, який характеризується дисбалансом психічних процесів, труднощами в когнітивний діяльності, соціальній взаємодії та комунікації у різних ситуативних контекстах. Найзначнішою ознакою визначено наявність обмеженої кількості повторюваних моделей поведінки, інтересів і алгоритму дій. Тому негативним наслідком таких поведінкових проявів людини з РАС стає утруднений освітній процес, що унеможливлює повноцінну адаптацію дитини в колективі однолітків. Психологічний супровід передбачає співпрацю спеціального психолога з іншими фахівцями в закладах дошкільної та загальноосвітнього рівня освіти для розуміння психічного стану дитини з аутизмом, її когнітивних здібностей, можливість запуску писемного мовлення, організації навчальної діяльності.Вирішальну роль має злагодженість диференціальної діагностики та психологічної підтримки у ході супроводу людей з аутизмом протягом життя