National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ НА ПРОЦЕСИ МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ
Full text linkIt is noted that in intercultural communication process, a person communicates using language as the most perfect means of communication through which the world is known, that language is a mirror of national culture, therefore its national-cultural semantics is so important, reflecting the characteristic features of the nation, its folklore, personality, life, customs and history. It was determined that during the interaction of language and culture, a constant process of the emergence and formation of phraseological units is created, which not only diversify, enrich, color speech, accurately reproduce the reflection of objects, concepts, phenomena, culture, socio-historical features of the people, but also are a key means of further knowledge of the language and increasing the level of cultural communication. Attention is drawn to the fact that intercultural communication process is the result of the interaction of language and culture between representatives of different nationalities and languages, and it is emphasized the need to take into account the mental and anthropometric characteristics of a person, as well as economic and social features that affect speech communication. It has been established that today, in intercultural communication process, a person seeks to use an advanced innovative form to form intercultural competence and necessary knowledge about different peoples and cultures, as well as to establish comfortable conditions in various areas and situations.An analysis of research by domestic and foreign scientists on the theory and practice of linguistic disciplines has revealed that most researchers determine that the focus of intercultural communication is always on language, which reflects the key features of a person and the entire national and cultural community.Conclusions are drawn and directions for further development of this research are provided.Зазначено, що у процесі міжкультурного спілкування особистість спілкується за допомогою мови, як найдосконалішого засобу спілкування, через який пізнається світ, що мова є дзеркалом національної культури, тому так важлива її національно-культурна семантика, яка відображає характерні риси нації, її фольклор, особистості побуту, звичаїв та історії. Визначено, що при взаємодії мови і культури, формується постійний процес появи та утворення фразеологічних одиниць, які не тільки урізноманітнюють, збагачують, забарвлюють мовлення, точно відтворюють відображення предметів, понять, явищ, культури, суспільно-історичних особливостей народу, а і є ключовим засобом подальшого пізнання мови та підвищенням рівня культури спілкування. Звернуто увагу на те, що процес міжкультурного спілкування є результатом взаємодії мови і культури між представниками різних національностей й мов, та наголошується на необхідності врахування психічних, антропометричних особливостях людини, а також на економічні, соціальні особливості, які впливають на мовленнєве спілкування. Встановлено, що сьогодні в процесі міжкультурного спілкування особистість прагне використовувати передову інноваційну форму для формування міжкультурної компетентності та необхідних знань про різні народи, культури, а також встановлення комфортних умов в різних сферах й ситуаціях.Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії й практики лінгвістичних дисциплін з’ясував, що більшість дослідників визначають, що в центрі уваги міжкультурного спілкування завжди перебуває мова, в якій віддзеркалюються ключові особливості людини та всієї національно-культурної спільноти.Зроблено висновки та надано напрями подальшого розвитку цього дослідження
КАЛЬКУВАННЯ ЯК СПОСІБ ЛЕКСИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ З ТУРЕЦЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Full text linkThis article explores calquing as a method of lexical transformation in the translation of medical terms from Turkish into Ukrainian. The primary aim of the study is to identify the specific features and patterns of calque usage in the process of translating specialized medical vocabulary and to assess its impact on the accuracy and quality of the translation. Particular attention is paid to interlingual interference and the challenge of preserving semantic precision in the adaptation of terms within medical discourse.The methodological basis of the research includes comparative and analytical approaches, componential analysis of terminological units, and contextual analysis of translated excerpts. A corpus of authentic Turkish medical texts and their Ukrainian translations was examined, allowing for the identification of common calquing patterns and their classification according to structural and semantic characteristics.The findings reveal that calquing is a frequent translation technique that helps preserve terminological accuracy. However, in certain contexts, it may result in the creation of non-functional or unclear lexical items in the target language. The practical significance of the study lies in its applicability to translator training and the development of bilingual medical glossaries. Future research could include a comparative analysis of calquing and other types of lexical transformations in medical translation, as well as an exploration of how language policy influences terminology formation.У цій роботі розглядається калькування як спосіб лексичної трансформації при перекладі медичних термінів з турецької мови на українську. Метою дослідження є виявлення особливостей і закономірностей використання калькування в процесі перекладу спеціалізованої лексики, а також аналіз впливу цього явища на якість та точність перекладу. У фокусі опиняється міжмовна інтерференція та проблема збереження семантичної точності при адаптації термінів у медичному дискурсі.Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-аналітичний метод, елементний аналіз термінологічних одиниць та контекстуальний аналіз перекладених фрагментів. Було досліджено корпус автентичних медичних текстів турецькою мовою, а також їхні українські переклади, що дозволило виокремити типові моделі калькування та класифікувати їх за структурними і семантичними ознаками.Результати дослідження демонструють, що калькування є поширеним прийомом перекладу, який сприяє збереженню термінологічної точності, однак за певних умов може призводити до утворення нефункціональних або малозрозумілих одиниць у мові перекладу. Практичне значення роботи полягає у можливості застосування її висновків у навчанні перекладачів та у створенні глосаріїв медичних термінів. Перспективним напрямом подальших досліджень є зіставлення калькування з іншими видами лексичних трансформацій у медичному перекладі, а також вивчення впливу мовної політики на формування термінології
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Full text linkThis article explores the integration of critical thinking (CT) into foreign language learning, emphasizing its significance in enhancing learners’ cognitive and communicative competencies. According to a wide spread opinion CT can be defined as the capacity to analyze, evaluate and synthesize information, using independent and reflective processes of thinking. In the context of language learning, CT promotes better understanding and effective communication. The authors highlight various strategies for cultivating learners’ CT skills such as problem-solving tasks, debates, role-plays, and reflective exercises into the curriculum. Special attention is devoted to the role which CT plays in autonomous learning which provides students’ adaptability in the information age. Furthermore, the authors discuss the importance of assessment methods that promote CT, advocating for open-ended questions and projects over standardized multiple-choice tests. Such assessments provide students with opportunities to demonstrate their analytical abilities and apply language skills in meaningful ways. This research suggests that application of CT in language classrooms helps to improved academic performance. Students who have well developed CT skills are better prepared to navigate complex information, adapt to diverse communicative contexts, and participate actively in their learning processes. The study concludes that integrating CT into language education is essential for developing proficient and thoughtful communicators in today’s information society.У статті розглядається інтеграція критичного мислення (КМ) у вивченні іноземної мови, підкреслюється його значення для підвищення когнітивних та комунікативних компетенцій учнів. Згідно з поширеною думкою, КМ можна визначити як здатність аналізувати, оцінювати та синтезувати інформацію, використовуючи незалежні та рефлексивні процеси мислення. У контексті вивчення мови КМ сприяє кращому розумінню та ефективній комунікації. Автори виділяють різні стратегії для розвитку навичок КМ у учнів, такі як завдання на вирішення проблем, дебати, рольові ігри та рефлексійні вправи в навчальній програмі. Особлива увага приділяється ролі КМ в автономному навчанні, яке забезпечує адаптивність учнів в інформаційну епоху. Крім того, автори обговорюють важливість методів оцінювання, що сприяють розвитку КМ, віддаючи перевагу відкритим питанням і проектам над стандартизованими тестами з множинним вибором. Такі оцінки надають студентам можливість продемонструвати свої аналітичні здібності та застосувати мовні навички у значущий спосіб. Це дослідження показує, що застосування критичного мислення в класах з вивчення мов допомагає покращити академічну успішність. Студенти з добре розвиненими навичками критичного мислення краще підготовлені до роботи зі складною інформацією, адаптації до різноманітних комунікативних контекстів та активної участі в процесі навчання. У дослідженні доводиться, що інтеграція критичного мислення в мовне навчання є необхідною для виховання вправних та вдумливих комунікаторів у сучасному інформаційному суспільстві
СУПЕРМЕН ДЛЯ БРАТІВ-ХЛІБОРОБІВ: РОМАН «КУЛАК» У. САМЧУКА ЯК ІДЕОЛОГІЧНИЙ РОМАН
Full text linkThe article examines Ulas Samchuk’s novel Kulak as a model of the ideological novel created during the interwar period, reflecting a high degree of philosophical and aesthetic engagement with the social realities of its time. The author analyzes Kulak through the lens of Susan Rubin Suleiman’s theory of the ideological novel, which allows the text to be interpreted not merely as a literary narrative, but as a vehicle of an authorial ideological program alternative to the dominant political doctrines of the twentieth century – namely communism, Nazism, and liberalism. Samchuk’s novel affirms the power of personal initiative, entrepreneurship, and rational pragmatism, aligning its ideological foundations with Ayn Rand’s philosophy of Objectivism. The central character, Lev Boichuk, emerges as an atypical figure in Ukrainian literature: a positive entrepreneur who, through inner transformation, hard work, and determination, overcomes societal and economic obstacles. Structurally, the novel combines features of the ideological novel and the Bildungsroman, while also adhering to Joseph Campbell’s monomyth model. Particular attention is given to the connection between Boichuk’s image and Viacheslav Lypynsky’s theory of classocracy: Lev embodies the ideal of a national aristocrat, defined not by bloodline but by responsibility, initiative, and organizational ability. The novel is presented not only as a literary response to the historical challenges of its era, but also as an attempt to articulate a new ideological paradigm that could serve as a foundation for national renewal under adverse socio-cultural and economic conditions. Thus, Kulak extends far beyond the realm of «domestic-use» literature, offering an ambitious integration of Ukrainian literature into a broader European and global ideological-artistic discourse.У статті розглянуто роман Уласа Самчука «Кулак» як зразок ідеологічного роману, що був створений у міжвоєнний період і виявляє високий ступінь філософсько-естетичного осмислення соціальних реалій свого часу. Автор статті аналізує «Кулак» у контексті теорії ідеологічного роману Сюзан Рубін Сулейман, що дозволяє розглядати твір не лише як художню оповідь, а й як носія авторської ідеологічної програми, альтернативної до панівних у ХХ столітті політичних доктрин – комунізму, нацизму чи лібералізму. Роман У. Самчука репрезентує віру в силу особистої ініціативи, підприємництва та раціонального прагматизму, що наближає ідейне підґрунтя твору до філософії об’єктивізму Айн Ренд. Центральний персонаж твору – Лев Бойчук – постає як нетиповий для української літератури образ позитивного підприємця, який завдяки внутрішньому перетворенню, праці та рішучості долає суспільні й економічні бар’єри. У структурному плані роман поєднує риси ідеологічного роману та Bildungsroman’у, а також слідує мономіфній моделі Дж. Кемпбелла. Особливу увагу автор статті приділяє перегуку образу Бойчука з концепцією класократії В’ячеслава Липинського: Лев втілює ідеал національного аристократа, формування якого базується не на крові, а на відповідальності, підприємливості та здатності до організації. У романі вбачено не лише художню реакцію на виклики часу, але й спробу запропонувати нову ідеологічну парадигму, що могла би слугувати основою для національного відродження у несприятливих національно-культурних і соціально-економічних умовах. Таким чином, «Кулак» є твором, що значно виходить за межі літератури «для внутрішнього вжитку», репрезентуючи спробу включення української літератури у ширший європейський і світовий ідеологічно-художній дискурс
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ ПРАКТИК В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПРИКЛАД МІСТА ЛУБНИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Full text linkThe study examines the problem of access to public services for vulnerable groups in Ukraine in the context of war and reconstruction. The main purpose of the study is to assess the implementation of inclusive practices in the provision of public services on the example of the city of Lubny (Poltava region). To achieve this goal, the methods of document content analysis, statistical analysis and comparative methods were used to assess the accessibility of services for different social groups. The results of the study showed the main barriers that reduce the accessibility of public services for vulnerable groups, as well as positive factors that promote inclusion. In particular, the study revealed the importance of social initiatives, cooperation between state institutions and NGOs, and the adaptability of approaches to inclusiveness in the post-war reconstruction. Developing effective inclusive policies requires creating conditions for equal participation of all social groups in the decision-making process. Considerable attention is being paid to the introduction of digital platforms that provide simplified access to services and facilitate the involvement of citizens in addressing socially important issues. Initiatives aimed at developing digital literacy among the population and removing information barriers that become an obstacle to obtaining public services in times of crisis are particularly relevant. The study emphasises the importance of cooperation between different sectors, including government agencies, NGOs and international partners, which contributes to the more effective implementation of assistance programmes. In addition, it takes into account cultural and regional peculiarities that affect the success of inclusive solutions in different parts of Ukraine. The results of the study show the need for a comprehensive approach to implementing inclusive practices, including the development of networking between different institutions and community activation. The findings can serve as a basis for further research aimed at integrating inclusive approaches into the processes of post-war reconstruction in Ukraine.У дослідженні розглянуто проблему доступу вразливих груп населення до державних послуг в Україні в умовах російсько-української війни. Основна мета роботи – оцінити забезпечення інклюзивних практик у наданні публічних послуг на прикладі міста Лубни (Полтавська область). Для досягнення мети були використані методи контент-аналізу документів, статистичного аналізу та порівняльних методів, що дозволили оцінити доступність послуг для різних соціальних груп. Результати дослідження показали основні бар’єри, які знижують доступність державних послуг для вразливих категорій населення, а також позитивні чинники, що сприяють інклюзії. Зокрема, виявлено важливість соціальних ініціатив, взаємодії між державними інституціями та громадськими організаціями, а також адаптивності підходів до інклюзивності в умовах післявоєнної відбудови. Розроблення ефективних інклюзивних політик вимагає створення умов для рівноправної участі всіх соціальних груп у процесі ухвалення рішень. Значну увагу приділено впровадженню цифрових платформ, які забезпечують спрощений доступ до послуг і сприяють залученню громадян до вирішення соціально значущих питань. Особливо актуальними є ініціативи, спрямовані на розвиток цифрової грамотності серед населення та усунення інформаційних бар’єрів, які стають перешкодою для отримання державних послуг у кризових умовах. Дослідження підкреслює важливість співпраці між різними секторами, зокрема державними органами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами, що сприяє ефективнішій реалізації програм допомоги. Крім того, враховано культурні й регіональні особливості, які впливають на успішність впровадження інклюзивних рішень у різних частинах України. Результати дослідження вказують на потребу застосовувати комплексний підхід до реалізації інклюзивних практик, що включає розвиток мережевих зв’язків між різними установами та активну участь громади
АНАЛІЗ СТИЛІСТИЧНИХ МОВЛЕННЄВИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В ДІАХРОНІЙНОМУ ВИМІРІ НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ Е.-М. РЕМАРКА «ТРИ ТОВАРИШІ»
Full text linkIn dem dargestellen Artikel wird der Einsatz verschiedener sprachlicher Mittel im Werk "Drei Kameraden" von Erich Maria Remarque, das zu der „Goldenen Erbe der Weltliteratur des XX Jahrhunderts“ gehört, geforscht. Obwohl dieses Buch vor fast einem Jahrhundert geschrieben wurde, gelingt es dem Autor, sowohl die Tragik als auch die Schönheit solcher zwischenmenschlicher Beziehungen wie Enttäuschung, Liebe und Freundschaft eindrucksvoll darzustellen.Mithilfe vom gezielten Einsatz von Epitheta, Metaphern, Vergleichen und anderen lexikalisch-stilistischen Besonderheiten veranschaulicht Remarque die gesamte Dramatik der "verlorenen Generation". In unserer Untersuchung haben wir die Bedeutung und zeitlose Relevanz der Sprache, als Wiedespiegelung tiefster Emotionen herausgestellt. Besonders Wir haben uns mit Absicht auf jene Gefühle konzentriert, die in tragischen Zeiten von entscheidender Wichtigkeit sind: Liebe, Freundschaft und, leider, Enttäuschung.Das Ergebnis unserer Forschung ist ein Diagramm, das die quantitativen Anteile der jeweiligen stilistischen und lexikalischen Mittel bei der Darstellung von Liebe, Freundschaft und Enttäuschung im Roman visuell darstellt. Die Autoren haben bewusst die Aufmersamkeit auf drei zentral Emotionen gelegt, da sie die tiefsten und wesentlichsten Empfindungen der "verlorenen Generation" widerspiegeln – ein Thema, das bedauerlicherweise auch nach fast 100 Jahren noch immer aktuell ist.In dieser Forschung wird außerdem die Vielseitigkeit der deutschen Sprache analysiert und dargestellt, wodurch Studierende sowie andere Interessierte einen tieferen und facettenreicheren Zugang zur Sprache erhalten. Die Ergebnisse dieser Untersuchung können im Unterricht für Deutsch als zweite Fremdsprache für Studierende im vierten und fünften Studienjahr angewendet werden.This article explores the use of various linguistic resources in Erich Maria Remarque\u27s "Three Comrades," which is considered part of the "Golden Heritage of 20th-century World Literature." Although this book was written almost a century ago, the author succeeds in vividly portraying both the tragedy and the beauty of such interpersonal relationships as disappointment, love, and friendship. Through the deliberate use of epithets, metaphors, similes, and other lexical and stylistic features, Remarque illustrates the full drama of the "lost generation." In our study, we have emphasized the importance and timeless relevance of language as a reflection of the deepest emotions. We have deliberately focused on those feelings that are of crucial importance in tragic times: love, friendship, and, unfortunately, disappointment.The result of our research is a diagram that visually depicts the quantitative proportions of each stylistic and lexical device in the novel\u27s depiction of love, friendship, and disappointment. The authors deliberately focused on three central emotions, as they reflect the deepest and most essential feelings of the "lost generation"–a topic that, unfortunately, remains relevant even after almost 100 years.This research also analyzes and presents the versatility of the German language, providing students and other interested parties with a deeper and more multifaceted approach to the language. The results of this study can be applied in teaching German as a second foreign language to fourth- and fifth-year students.У цій статті досліджується використання різноманітних мовленнєвих засобів у «Трьох товаришах» Еріха Марії Ремарка, який вважається частиною «золотої спадщини світової літератури ХХ століття». Хоча ця книга була написана майже століття тому, автору вдалося яскраво відобразити трагізм і красу таких міжособистісних стосунків, як розчарування, кохання, дружба. Навмисним використанням епітетів, метафор, порівнянь та інших лексико-стилістичних особливостей Ремарк унаочнює всю драму «втраченого покоління». У нашому дослідженні ми наголосили на важливості та позачасовій актуальності мови як відображення найглибших емоцій.Результатом нашого дослідження є діаграма, яка наочно зображує кількісні пропорції кожного стилістичного та лексичного засобу у зображенні в романі кохання, дружби та розчарування. Автори свідомо зосередилися на трьох центральних емоціях, оскільки вони відображають найглибші та найсуттєвіші почуття «втраченого покоління» – тема, яка, на жаль, залишається актуальною навіть більше, ніж через 100 років.Це дослідження також аналізує та представляє багатогранність німецької мови, надаючи студентам та іншим зацікавленим сторонам глибший і багатогранний підхід до мови. Результати цього дослідження можуть бути застосовані при викладанні німецької мови як другої іноземної для студентів четвертого та п’ятого курсів
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС В ОСВІТІ (З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У ВНЗ)
Full text linkIn diesem Artikel geht es um die Nutzung des wissenschaftlichen und technologischen Fortschritts, der neuesten Technologien im Unterricht, insbesondere im Fremdsprachenunterricht an Hochschulen (aus der Erfahrung des Deutschunterrichts). Es wird festgestellt, dass Entdeckungen auf dem Gebiet der Wissenschaft und Technologie alle Bereiche des menschlichen Lebens, insbesondere die Bildung, beeinflussen. Die Autoren des Artikels berichten, dass die aktuellen Bedingungen neue Anforderungen an die Bildung diktieren, die wiederum Veränderungen im Bereich der Bildung im Allgemeinen und im Prozess des Fremdsprachenunterrichts in der Hochschulbildung im Besonderen mit sich bringen. Der Artikel zeigt, dass Innovationen in allen Bereichen des modernen Lebens eingeführt werden, einschließlich des Fremdsprachenunterrichts in der Hochschulbildung als einem der wichtigsten Bereiche der pädagogischen Ausbildung hochqualifizierter, wettbewerbsfähiger Fachkräfte mit unterschiedlichen Profilen. Es wird berichtet, dass die Beziehung zwischen Bildung und Innovation heute relevanter ist als je zuvor, und dies zeigt sich vor allem in der Einführung neuer Technologien im Fremdsprachenunterricht. Der Artikel befasst sich mit den Besonderheiten der Anwendung der neuesten Technologien im Rahmen des Fremdsprachenunterrichts (aus der Erfahrung des Deutschunterrichts) in der Hochschulbildung, Mittel, Wege und Methoden des Fremdsprachenunterrichts, die am effektivsten, fruchtbarsten und effizientesten für die Studenten beim Erlernen einer Fremdsprache sein werden, unter Berücksichtigung der Veränderungen in der modernen Welt, die als Folge des wissenschaftlichen und technologischen Fortschritts auftreten. Es wird erklärt, dass der Einsatz moderner Technologien es ermöglicht, den Prozess des Sprachenlernens viel effektiver zu verbessern und zu beschleunigen, was ein sehr wichtiger Teil des Prozesses der Ausbildung zukünftiger Spezialisten ist. Der Artikel weist darauf hin, dass die neuen Trends in der Entwicklung des Internets ungeahnte Möglichkeiten für den sofortigen Zugang zu immer größeren Wissensressourcen eröffnen.Der Artikel kann für Fremdsprachenlehrer und Linguisten interessant und nützlich sein.This article discusses the use of scientific and technological advances, the latest technologies in teaching, in particular, in teaching a foreign language at a university (from the experience of teaching German). It is noted that discoveries in the field of science and technology affect all spheres of human activity, including education. The authors of the article report that the current conditions dictate new requirements for education, which in turn cause transformations in the sphere of education in general, and in the process of teaching foreign languages in higher education in particular. The article shows that innovations are being introduced into all spheres of modern life, including teaching foreign languages at a university, as one of the most relevant areas of pedagogical training of highly qualified, competitive specialists of various profiles. It is reported that the connection between education and innovation is more relevant today than ever, and this is evident primarily from the introduction of new technologies in the process of teaching foreign languages. The article discusses the features of using the latest technologies in teaching a foreign language (from the experience of teaching German) at a university, the means, methods and techniques of teaching a foreign language that will be the most effective, fruitful and productive for students when learning a foreign language, taking into account the changes in the modern world that occur as a result of scientific and technological progress. It is explained that the use of modern technologies allows us to improve and speed up the process of learning a language much more effectively, which is a rather important component of the process of training future specialists. The article notes that new trends in the development of the Internet open up unprecedented opportunities for instant access to ever-expanding knowledge resources. The article may be interesting and useful for teachers of foreign languages and linguists.У цій статті йдеться про використання досягнень науково-технічного прогресу, новітніх технологій у навчанні, зокрема у навчанні іноземної мови у вузі (з досвіду викладання німецької мови). Зазначається, що відкриття у галузі науки і техніки торкаються всіх сфер життєдіяльності людини, зокрема й освіти. Автори статті повідомляють, що умови теперішнього часу диктують нові вимоги до освіти, які у свою чергу спричиняють перетворення у сфері навчання загалом, та у процесі викладання іноземних мов у ВНЗ зокрема. У статті показано, що інновації впроваджуються у всі сфери сучасного життя, включаючи навчання іноземних мов у ВНЗ, як один із найактуальніших напрямів підготовки висококласних, конкурентоспроможних фахівців різних профілів. Повідомляється, що зв\u27язок освіти та інновацій сьогодні як ніколи актуальний, і це видно насамперед щодо впровадження нових технологій у процес навчання іноземних мов. У статті розглядаються особливості застосування новітніх технологій у ході навчання іноземної мови (з досвіду викладання німецької мови) у вузі, засоби, способи та методи викладання іноземної мови, які будуть найбільш ефективними, плідними та результативними для студентів щодо іноземної мови, з урахуванням змін у сучасному світі, що відбуваються в результаті науково-технічного прогресу. Пояснюється, що використання сучасних технологій дозволяє набагато ефективніше вдосконалити та прискорити процес вивчення мови, що є досить важливою складовою процесу підготовки майбутніх фахівців. У статті зазначається, що нові тенденції в розвитку Інтернету відкривають небачені раніше можливості як миттєвого доступу до ресурсів знань, що постійно розширюються. Стаття може бути цікавою та корисною викладачам іноземних мов та лінгвістам
МЕЖОВІСТЬ І ХИТКІСТЬ БУТТЯ В П’ЄСІ УЛАСА САМЧУКА «ШУМЛЯТЬ ЖОРНА»: РЕЦЕПЦІЯ В ЧАСИ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ
Full text linkThe article is devoted to the analysis of the distinctive features of the way of being of the main characters of Ulas Samchuk’s play The Millstone is Grinding. The theoretical foundations of the studio are the works of Karl Jaspers «Psychology of Worldviews» and Leonidas Donskis «Modernity in Crisis. A Dialogue on the Culture of Participation». The «slow» re-reading of the work of fiction led to a research focus on the interior, which the playwright describes in his explanations, the description of the exterior in his remarks, and the worldview gradually revealed in the dialogues. Already in the first act, the writer focuses on fear as an emotional process that destroys the stability of existence and causes the reality of each individual character to become loose. In contrast to those who can be easily «provoked, broken, split, sparred», Ulas Samchuk portrays a holistic personality that is revealed through the image of Andriy Mykhailyuk. The integrity of the individual directly correlates with the preserved identity, which appears in the play as a «mode of memory» (L. Donskis) not only of one’s own past, but of the past of several generations of one’s nation. It is this sense of involvement that gives us the strength to resist the intentions to «wipe the nation off the face of the planet». Evil in the play is an insidious force that includes both the Bolsheviks and the Germans, that is, any manifestation of totalitarian power. The spirit of the fight against evil is revealed in several ways: directly through the images of partisans and peasants using millstones, as well as through the image of the court, where it is important to remain firm. In order to have an emotional impact on the audience, the line containing the resolution of the play’s ideological conflict is delivered in silence, and the recipient can only hear the voice of the main character.Стаття присвячена аналізу прикметних ознак способу буття головних дійових осіб п’єси Уласа Самчука «Шумлять жорна». Теоретичними засадами студії обрані праці Карла Ясперса «Психологія світоглядів» та Леонідаса Донскіса «Сучасність у кризі. Діалог про культуру причетності». «Повільне» перепрочитання художнього твору зумовило дослідницьку увагу до інтер’єру, зауваження щодо якого подано драматургом у авторських поясненнях, опису зовнішності – у ремарках, світоглядних установок, що поступово розкриваються в діалогах. Уже в першій дії письменником закцентовано увагу на страхові як тому емоційному процесі, що руйнує сталість буття, спричинює розхристаність дійсності кожної окремої дійової особи. На противагу тим, кого можна легко «спровокувати, розбити, розколоти, спаралізувати», Улас Самчук змальовує цілісну особистість, яка розкрита через образ Андрія Михайлюка. Цілісність особистості прямо корелює зі збереженою ідентичністю, що постає в п’єсі як «режим пам’яті» (Л. Донскіс) не лише власного минулого, а минулого кількох поколінь своєї нації. Саме це відчуття причетності дає силу протистояти намірам «стерти з лиця планети» націю. Зло в п’єсі – підступна сила, до якої належать як більшовики, так і німці, тобто будь-які прояви тоталітарної влади. Дух боротьби зі злом розкритий у кількох площинах: прямолінійно через образи партизан та селян, що користуються жорнами, а також через образ суду, де важливим лишається збереження твердості. Задля емоційного впливу на глядачів репліка, що містить розв’язку ідейного конфлікту п’єси, лунає в тиші, а реципієнт може лише чути голос головної дійової особи
МІФ ПРО ШЕВЧЕНКА ЯК АРХЕТИП НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ: ПУБЛІЦИСТИКА ОЛЕНИ ПЧІЛКИ Й УЛАСА САМЧУКА
Full text linkThe article explores the similarly structured literary activities of Olena Pchilka and Ulas Samchuk, both dedicated to the figure of Taras Shevchenko. Their diverse texts—primarily journalistic in nature—served as instruments in their active nationalist civic engagement. Olena Pchilka regarded Shevchenko as a nationalist by worldview and substantiated this in numerous speeches, lectures, and essays. As editor of the journal Ridnyi Krai («Native Land»), she worked to popularize Shevchenko’s name. The mythologization of Shevchenko began during his lifetime: the folk image of a magical defender of the oppressed was later subjected to demythologization by the Ukrainian intelligentsia of the late 19th and early 20th centuries. In its place emerged a new romantic myth of the Poet, through whom the Ukrainian nation speaks to the world. Among the Ukrainian diaspora, this image further solidified as the archetype of the national genius and the bearer of the national idea. Ulas Samchuk actively employed Shevchenko’s name in his public discourse. The article examines the polemics among various ideological groups concerning the apologetics of Shevchenko. It argues that the mythologization of Shevchenko in the literary and public work of Olena Pchilka and Ulas Samchuk ultimately proved essential for uniting Ukrainians and constructing Ukrainian identity. Despite political differences, Shevchenko—as the archetypal Poet—served as a guiding figure in shaping Ukrainians as a powerful and self-aware nation. Numerous parallels in the perspectives of Pchilka and Samchuk on Shevchenko provide a basis for a theoretical generalization of the processes of mythologization and demythologization of historical figures.У статті йдеться про подібну за формою літературну діяльність Олени Пчілки й Уласа Самчука, присвячену особистості Шевченка. Різножанрові тексти, переважно публіцистичного характеру, використовувались письменниками в їхній активній громадській діяльності націоналістичного спрямування. Олена Пчілка вважала Шевченка націоналістом за світоглядом і обґрунтовувала це у численних промовах, доповідях, есеях, як редакторка часопису «Рідний Край» докладала зусиль до популяризації імені Шевченка. Міфізація Шевченка розпочалась ще за його життя. Образ казкового захисника гноблених, створений народом, був підданий деміфізації українською інтелігенцією кінця ХІХ – початку ХХ століття. Натомість розпочався процес творення нового романтичного міфу про Поета, вустами якого промовляє до світу українська нація. У середовищі української діаспори цей образ далі утверджувався як архетип національного генія, носія національної ідеї. Дуже активно використовував ім’я Шевченка Улас Самчук. У статті йдеться про полеміку між прихильниками різних угруповань щодо апологетики Шевченка. Пропонується теза, що міфізація Шевченка у літературній і громадській діяльності Олени Пчілки та Уласа Самчука зрештою виявилась необхідною для об’єднання українців, для розбудови української ідентичності. Попри всі політичні розбіжності, Шевченко саме в іпостасі архетипного Поета був дороговказом у формуванні українців як потужної самосвідомої нації. Численні збіги у ставленні до Шевченка між Оленою Пчілкою та Уласом Самчуком дають підстави для теоретичного узагальнення процесу міфізації й демізації історичних осіб
ПАРЦЕЛЯЦІЯ ЯК ЗАСІБ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ В МОВОТВОРЧОСТІ У. САМЧУКА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ-ТРИЛОГІЇ «ВОЛИНЬ»)
Full text linkBased on the study of the sentence as a multi-aspect syntactic unit, the article characterizes the structural-semantic features of parcellated constructions in U. Samchuk’s novel «Volyn». These constructions function as independent syntactic-intonational structures, yet they do not lose their semantic and structural connection with the basic sentence unit. The author of the article comments on the stylistic effect of these constructions as a result of the collision between the semantics of the syntactic form and the lexical semantics that fills it, as a result of which the sentence unit in artistic speech most fully realizes its multi-aspect nature, associated with its stylistic dominants – imagery and expressiveness. These elements help the author of the artistic text present their worldview and ideological-artistic intent.At the syntactic level, parcellated constructions in the novel «Volyn» are an effective technique for creating expression, while at the communicative level, these sentence units are a form of expressing complex speech acts and a powerful means of topical segmentation of the utterance. Parcellation is a stylistically motivated device in U. Samchuk’s linguistic creativity, as it essentially complements, clarifies, and communicatively intensifies the meaning of basic structures, helps to depict spontaneous colloquial remarks of characters, accurately reproduces their psycho-emotional state, and enhances the informativeness of a large prose text, often creating a technique of syntactic gradation. As a distinctive feature of U. Samchuk’s idiolect, formed by both subjective and objective (national) factors, parcellated constructions deeply root in the novel «Volyn», such mental traits of the Ukrainian ethnicity as religiosity, attachment to the land, which for Ukrainians always had a sacred meaning and was not only a condition for material existence but also an internal necessity.У статті на засадах вивчення речення як багатоаспектної синтаксичної одиниці схарактеризовано структурно-семантичні особливості парцельованих конструкцій у романі «Волинь» У. Самчука, що функціюють як самостійні синтаксично-інтонаційні структури, проте не втрачають семантичного і структурного зв’язку із базовою реченнєвою одиницею. Автор статті стилістичний ефект цих конструкцій коментує як результат зіткнення семантики синтаксичної форми з лексичною семантикою, що її наповнює, в результаті чого реченнєва одиниця в художньому мовленні якнайповніше реалізує свою багатоаспектність, пов’язану із його стильовими домінантами – образністю й експресивністю. Останні допомагають автору художнього тексту презентувати своє світобачення та ідейно-художній задум. Якщо на синтаксичному рівні парцельовані конструкції у романі «Волинь» – ефективний прийом створення експресії, то на комунікативному ці реченнєві одиниці є формою втілення складних мовленнєвих актів та дієвим засобом актуального членування висловлювання. Парцеляти – стилістично вмотивований засіб у мовотворчості У. Самчука, оскільки посутньо доповнюють, уточнюють і комунікативно увиразнюють зміст базових структур, допомагають виписати спонтанні живомовні репліки персонажів, точно відтворити їх психоемоційний стан та посилюють інформативність великого за обсягом прозового тексту, нерідко створюючи прийом синтаксичної градації. Як виразна ознака ідіостилю У. Самчука, який формують не лише суб’єктивні чинники, а й об’єктивні (загальнонаціональні), парцельовані конструкції глибоко вкорінюють у романі «Волинь» такі ментальні риси українського етносу, як релігійність, прив’язаність до землі, яка для українців завжди мала сакральне значення і була не лише умовою матеріального існування, а й внутрішньою потребою