National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА У ВИЩІЙ ШКОЛІ
Get PDFModern approaches to teaching courses on academic writing at tertiary educational institutions are based on American and European traditions. The reason for their use lies in the fact that domestic students have to present their research projects at international conferences and seminars, publish the results of the projects in foreign scientific journals. Besides, mastering the skills of academic writing helps students acquire new knowledge and become more competitive professionals at the job market. The purpose of the article is to analyze modern approaches used to teach academic writing relevant for Ukrainian tertiary educational institutions. The authors have justified the use of process writing as the main way of teaching academic writing and outlined basic stages of process writing that comprise inventing, drafting, revising, and editing. At the inventing stage, students may use such techniques that make the writing process more effective as tree diagram or map, outline (traditional or rough), listing, clustering, freewriting, looping, asking questions, and cubing. The difference between reviewing and editing is given. Revising is performed at the global level and makes students look at the draft as a whole idea, while editing is done at the local level of sentence or word and means correcting lexical, grammatical, punctuation, and stylistic errors.Сучасні підходи до викладання англійської мови академічного спрямування у закладах вищої освіти тяжіють до європейських та американських стандартів. Причиною такого підходу є необхідність представлення результатів досліджень студентів в закордонних друкованих виданнях, на конференціях та семінарах. До того ж, оволодіння навичками академічного письма сприяє опануванню новими знаннями та формує більш конкурентоздатного спеціаліста на ринку праці. Метою статті є аналіз сучасного підходу до викладання курсу академічного письма у закладах вищої освіти та представлення принципів, які є актуальними для українських реалій. Окреслено основні етапи процесуального підходу до навчання академічного письма в закладах вищої освіти, який передбачає етапи планування та генерування ідей, написання чорнових варіантів, кількаразова критична перевірка та переписування, а також редагування і написання остаточного тексту. Крім того автори схарактеризували етап планування та генерування ідей студентської письмової роботи та представили методи, які можуть бути застосовані для розвитку цих стратегій. Методами, які студенти можуть застосовувати на етапі планування, є створення ієрархічної структури та ментальної карти, написання нарису чи списку, використання кластерів, вільне письменство або фрірайтінг, створення петель, постановка запитань та техніка кубу. Визначено різницю між етапами критичної перевірки, що відбувається на загальному рівні і означає аналіз роботи як цілісної ідеї, та редагування, що включає перевірку академічного тексту на наявність лексичних, граматичних, пунктуаційних, стилістичних помилок
АЛГОРИТМ РЕФЕРУВАННЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ТЕКСТУ
Get PDFThe proposed linguistic didactic study is devoted to the problem of forming the skills and abilities of philology bachelors in the analytical and synthetic processing of journalistic Ukrainian-language text and the creation of their own German-language excerpt. The article provides methodological recommendations for teaching bilingual excerpting of a Ukrainian-language journalistic text in German for students of higher education of the first bachelor\u27s level in the field of knowledge 03 Humanities, specialty 035 Philology, under the educational and professional program «Language and Literature (German / English). Translation». A four-year-tested algorithm for bilingual abstracting of a magazine or newspaper article is proposed, which practically helps students of the Faculty of Foreign Philology master the technology of working with modern journalistic text at an advanced stage, i.e. level B2 according to the All-European Recommendations on language education.The correct automated observance of all steps of the algorithm (familiarization with the journalistic text, careful reading of the article, translation recoding of the excerpt, design of the written excerpt, self-control of the written excerpt, editing of the text of the excerpt) contributes to the correct semantic folding and adequate linguistic compression of the source text, which contributes to the optimization of the educational process under time to study German as a primary and second foreign language. The peculiarities of the structure of the excerpt as a specific secondary document are given: the exordium (bibliographic description of the primary document), the abstract part itself (the basis of the excerpt, that is, the information obtained by analytically and synthetically processing the content of the primary text) and the conclusion (addition). Creating an excerpt according to the proposed effective algorithm significantly saves time and effort of higher education students and, accordingly, increases their motivation to study. The difficulties that accompanied higher education applicants during the compilation of an excerpt were analyzed.Запропоноване лінгводидактичне дослідження присвячено проблемі формування у бакалаврів-філологів навичок та вмінь аналітико-синтетичної переробки публіцистичного україномовного тексту та створення власного німецькомовного ексцерпту. У статті наведено методичні рекомендації щодо навчання білінгвального реферування україномовного публіцистичного тексту німецькою мовою для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 03 Гуманітарні науки, спеціальності 035 Філологія, за освітньо-професійною програмою «Мова і література (німецька /англійська). Переклад». Запропоновано апробований протягом чотирьох років алгоритм до білінгвального реферування журнальної або газетної статті, який практично допомагає студентам факультету іноземної філології опанувати технологією роботи з сучасним публіцистичним текстом на просунутому етапі, тобто рівні В2 згідно із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти. Коректне автоматизоване дотримання усіх кроків алгоритму (ознайомлення з публіцистичним текстом, уважне прочитання статті, перекладацьке перекодування ексцерпту, оформлення письмового ексцерпту, самоконтроль написаного ексцерпту, редагування тексту ексцерпту) сприяє правильному смисловому згортанню й адекватній мовній компресії тексту-джерела, що сприяє оптимізації освітнього процесу під час вивчення німецької мови як основної та другої іноземної мови. Наведено особливості структури ексцерпту як специфічного вторинного документу: екзордіум (бібліографічний опис первинного документа), власне реферативна частина (основа ексцерпту, тобто інформація, яку отримано шляхом аналітико-синтетичної переробки змісту первинного тексту) та конклюзіо (доповнення). Створення ексцерпту згідно запропонованого дієвого алгоритму суттєво заощаджує час та зусилля здобувачів вищої освіти та, відповідно, підвищує їх мотивацію до навчання. Проаналізовано типові помилки здобувачів вищої освіти під час укладання ексцерпту публіцистичного тексту
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ВІЙНА, МИР, ЖІНКА, ЧОЛОВІК У ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД
Get PDFThe article examines the semantic field of the concepts war, peace, woman, man and the means of their verbalization in the newspaper discourse of Ukraine during the war period. It was established that the researched concepts have a complex structure and a branched nominative field. One of the significant linguistic resources of the linguistic representation of conceptual units in journalism is artistic imagery, because it is tropes that convey cultural meanings in a special way: through mentality, ontology, stereotypes, the modern artistic dimension of the representation of the present. Thanks to the tropeic constructions, the authors emphasize the individual vision of certain realities of modern military life, single out the essential features, signs of the personality, the described object or phenomenon. No matter which journalists choose the language means of expressing their creativity, their function is mainly aimed at addressing new concepts and phenomena related to the full-scale war in Ukraine, and also, taking into account the interest of readers, not only to increase the information literacy of the recipients, but also to cause excessive emotionality and encourage to react to the journalistic text, to critically interpret the described current events. It has been proven that in newspaper discourse media workers achieve a high degree of emotional coloring and expression thanks to the use of profanity to denote the enemy, because newspaper texts have accumulated folk wisdom, national characteristics, and moral-ethical, philosophical views in the process of verbalizing the semantic field of concepts of war, peace, woman, man. That is why, for an objective understanding of conceptual units, we used an integrative approach, which involves the synergy of linguistic, psychological, and cultural understanding. So, it can be argued that authors use many means of verbalization, which are implemented at different language levels: lexical, grammatical, and word-forming, all in order to impress the reader and draw attention to their article.У статті розглянуто семантичне поле концептів війна, мир, жінка, чоловік та засоби їхньої вербалізації в газетному дискурсі України воєнного періоду. Установлено, що досліджувані концепти мають складну структуру та розгалужене номінативне поле. Один із вагомих лінгвістичних ресурсів мовної репрезентації концептуальних одиниць у публіцистиці – це художня образність, адже саме тропи по-особливому передають культурні сенси: через ментальність, онтологію, стереотипи, сучасний художній вимір репрезентації сьогодення. Завдяки тропеїчним конструкціям автори підкреслюють індивідуальне бачення тих чи тих реалій сучасного воєнного буття, виокремлюють істотні риси, ознаки особистості, описуваного предмета чи явища. Які б журналісти не добирали мовні засоби вираження своєї креативності, їхня функція переважно спрямована на те, щоб ословити нові поняття і явища, пов’язані з повномасштабною війною в Україні, а також, ураховуючи інтерес читачів, не лише посилити інформаційну освіченість реципієнтів, а й викликати надмірну емоційність та спонукати реагувати на публіцистичний текст, критично осмислювати описані нинішні події. Доведено, що в газетному дискурсі медійники досягають високого ступеня емоційного забарвлення й експресії завдяки використанню ненормативної лексики на позначення ворога, адже газетні тексти акумулювали в собі і народну мудрість, і національні особливості, і морально-етичні, філософські погляди в процесі вербалізації семантичного поля концептів війна, мир, жінка, чоловік. Саме тому для об’єктивного розуміння концептуальних одиниць ми застосували інтегративний підхід, що передбачає синергію лінгвістичного, психологічного, культурологічного осмислення. Отже, можна стверджувати, що автори застосовують безліч засобів вербалізації, які реалізовують на різних мовних рівнях: і лексичному, і граматичному, і словотвірному, – усе заради того, щоб вразити читача та привернути увагу до своєї статті
АНАЛІЗ ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ РЕКЛАМ ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ АВСТРАЛІЇ
Get PDFThe article examines the specifics of the lexical and stylistic features of the functioning of the English thematic group for the designation of advertisements in the Australian hotel industry. The influence of stylistic means and techniques to enhance the overall connotative load of the advertising text of the hotel industry is generalized. Despite the considerable number of linguistic works devoted to the study of various aspects of English texts of the advertising industry, it should be noted that the English thematic group denoting the Australian hotel industry has not yet been the subject of a special linguistic description. The advertising text of the Australian hotel industry is compiled taking into account the ways of dialogization, de-automation of the addressee\u27s perception of the language and the formation of positive emotions.The article is based on the analysis of 90 advertising texts and slogans of the Australian hotel industry (2020-2023). In particular, the following lexical and stylistic means have been identified that are widely used in advertising texts of the Australian hotel industry: hyperbole, metonymy, synecdoche, metaphor, personification, epithet, comparison, synonyms, antithesis. In the advertising texts of the hotel industry, there is a wide range of vocabulary related to the hotel business, food, tableware, hotel rooms (deluxe, standard), excursions, Australian attractions, restaurants, hygiene products, and drinks.У статті досліджується специфіка лексичних та стилістичних особливостей функціонування англійської тематичної групи на позначення реклам готельної індустрії Австралії. Узагальнено вплив стилістичних засобів та прийомів для посилення загального конотативного навантаження рекламного тексту готельної індустрії. Незважаючи на значну кількість мовознавчих праць, присвячених дослідженню різних аспектів англійських текстів рекламної індустрії, варто зазначити, що англійська тематична група на позначення готельної індустрії Австралії ще не становила предмет спеціально мовознавчого опису. Рекламний текст готельної індустрії Австралії укладається з урахуванням шляхів діалогізації, деавтоматизації сприйняття мови адресатом та формування позитивних емоцій.Стаття виконана на матеріалі аналізу 90 рекламних текстів та слоганів готельної індустрії Австралії (2020-2023). Зокрема, було виявлено такі лексико-стилістичні засобів, що широко використовуються у рекламних текстах готельної індустрії Австралії: гіпербола, метонімія, синекдоха, метафора, персоніфікація, епітет, порівняння, синоніми, антитеза. У рекламних текстах готельної індустрії широко представлено лексику, яка співвідноситься з готельним бізнесом, продуктами харчування, посудом, готельними номерами (номер-люкс, стандарт), екскурсія, визначними місцями Австралії, ресторанами, засобами гігієни, напоями
ЛЕКСИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ У СФЕРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Get PDFThe article examines the main ways of translating English lexical units in the sphere of energy efficiency using the Ukrainian language. The relevance of the proposed research is substantiated in view of the modern needs of society and the problems of science.Based on the results of modern scientific studies, the essence of the concept of the term has been clarified. The publications devoted to the study of various aspects of the terms were analyzed, and the requirements put forward to this layer of the lexical structure of the language were singled out. It is emphasized that there are no terms that fully meet all requirements and this creates certain difficulties in the translation process. It was found that there are still a number of challenges faced by a translator who works with specialized vocabulary. Among them is the need to deepen knowledge in a certain sphere, consult with experts, lack of updated dictionaries of terms, etc.As a result of the analysis of the received data, it was found that the majority of multi-component terms in the sphere of energy are translated by calquing. The results of our research also indicate the predominance of the multicomponent term system of the energy orientation of word combinations. However, most of these terms are translated literally (calquing), that is, they have a concrete analogue in the target languages. The multicomponent nature in this case is determined by the complexity of the described physical concepts and phenomena and indicates a poorly developed term system. Descriptive translation is practically absent, which indicates the universality of the terms used and their wide distribution in different languages.У статті досліджено основні способи перекладу англійських лексичних одиниць у сфері енергоефективності засобами української мови. Обґрунтовано актуальність пропонованого дослідження з огляду на потреби соціуму та науки. На основі результатів сучасних наукових розвідок уточнено суть поняття “термін”. Проаналізовано наукові праці авторів, які присвятили їх вивченню різних аспектів термінів, і виокремлено вимоги до цього пласту лексичного складу мови. Наголошено на тому, що термінів, які б повністю відповідали усім вимогам, не існує і це створює певні труднощі у процесі перекладу. З’ясовано, що існує ще низка проблем, з якими доводиться стикатися перекладачеві, який працює з фаховою лексикою. Серед них – необхідність поглиблення знань у певній галузі, консультування з експертами, відсутність оновлених словників термінів тощо. Саме формулювання лексичних проблем перекладу робить досить зрозумілими шляхи їх подолання, серед яких, зокрема застосування лексичних трансформацій.У результаті аналізу отриманих даних встановлено, що більшість багатокомпонентних термінів у сфері енергетики перекладається калькуванням. Результати нашого дослідження також свідчать про переважання багатокомпонентної терміносистеми енергетичної спрямованості словосполучень. Однак більшість цих термінів перекладається дослівно (калькування), тобто вони мають конкретний аналог у цільових мовах. Багатокомпонентність у цьому випадку визначається складністю описуваних фізичних понять і явищ і свідчить про слабко розроблену терміносистему. Описовий переклад практично відсутній, що свідчить про універсальність використовуваних термінів та їх широке поширення в різних мовах
МАРРАКЕШ ЯК СИМВОЛ ПРОСТОРОВОЇ ТРАНСЦЕНДЕНЦІЇ: СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА VS ЗІНАЇДА СЕРЕБРЯКОВА
Get PDFThe author of the article believes that Sofia Yablonska\u27s travelogue “The Magic of Morocco” (1932), in the artistic expression of which pictorial semiotics is metaphorized, should be studied in creative tandem with Zinaida Serebryakova\u27s Moroccan series of paintings. Such verbal-visual collaboration has other motivational factors. Born in Ukraine, both artists visited Marrakesh, where their African tour began, in 1928 and perceived its geographical and urban infrastructure, national types, cultural and religious traditions through an imagological lens.In Marrakesh, whose name translates as “land of the Gods”, European travelers experience “intoxication” (S. Yablonska) and “intoxication” (Z. Serebryakova) from the initial “meeting with the Other” (A. Fіut). Endowed with transcendental conductivity, the toponymy of this city, which corresponds to the descriptions of hierophanies, motivates the mental stirrings, shocks and surprises modeled in the travelogue, as ecstatic practices of pagan, Christian and Buddhist traditions.Stunned by the exotic colors of Marrakech, they capture the same locations: a panoramic view of the city against the backdrop of the Atlas Mountains; the central square of Jemaa el-Fna, which is perceived as theatergoers, sincerely enthralled by the staged attraction; reproduce a multicultural gallery (Arabs, Berbers, Negroes, “Senegalese”, “Sagarians”); local women are presented with special erotic sensuality.The meeting with the oriental archaic of Marrakesh (wild, infantile, sexual) becomes a meeting with her subconscious, actualizes the psychoanalytical self-revelation of the photographer and the artist.Авторка статті вважає, що тревелог Софії Яблонської «Чар Марокка» (1932), у художньому мовленні якого метафоризована живописна семіотика, слід вивчати у творчому тандемі з картинами марокканського циклу Зінаїди Серебрякової. Така вербально-візуальна колаборація має й інші мотиваційні чинники. Народжені в Україні, обидві мисткині відвідали Марракеш, з якого розпочалось їхнє африканське турне, одного 1928 року і сприйняли його географічну й урбаністичну інфраструктуру, національні типи, культурні й релігійні традиції крізь імагологічну оптику. У Марракеші, назва якого перекладається як «земля Богів», європейські мандрівниці переживають «оп’яніння» (С. Яблонська) та «одуріння» (З.Серебрякова) від ініціальної «зустрічі з Іншим» (А.Ф’ют). Наділена трансцендентною провідністю, топоніміка цього міста відповідає феноменам ієрофаній і корелює з описаними у тревелозі душевними зворушеннями, потрясіннями і здивуваннями, як з екстатичними практиками язичницької, християнської та буддійської традицій.Приголомшені екзотичною колористикою Марракешу, вони фіксують одні й ті ж його локації: панорамне бачення міста на тлі Атлаських гір; центральну площу Джема-ель-Фна, яку сприймають, як театральні глядачки, щиро захоплені інсценізованим атракціоном; відтворюють мультикультурну галерею (араби, бербери, негри, «сенегальці», «сагарці»); з особливою еротичною чуттєвістю репрезентують місцевих жінок.Зустріч з орієнтальною архаїкою Марракешу (дикою, інфантильною, сексуальною) стає зустріччю зі своїм підсвідомим, актуалізує психоаналітичні самовикриття фотографині й художниці
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЛОКАЛЬНОГО ПРОСТОРУ КИЄВА В МОВІ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ ХХ СТОЛІТТЯ
Get PDFThe article examines the linguistic features of the conceptualization of the local space of the “Kyiv” mindset in the language of artistic prose by two outstanding Ukrainian writers of the 20th century. – V. Pidmohylnyi and P. Zahrebelnyi. Emphasis is placed on the fact that the local-spatial constant of the linguistic-cultural concept of the proper name “Kyiv”, reflected in the artistic discourses of artists, captures many urban and natural objects, which partially reflect the extremely complex topographical and coordinate grid of the real city. The system of urbanonyms, which represent the specifics of the individual and linguistic pictures of the world of novelists in terms of fixing the realities of the same city in different historical periods of its life, is studied. From the point of view of linguistic stylistics, a comparative analysis of expressive and figurative means of addressing the “Kyiv” mindset in the novel “The City” by V. Pidmohylnyi and in a number of historical novels and works about modernity by P. Zahrebelnyi was carried out. It is noted that the study of the verbalized constant of the local space of the city is an important issue not only for integrative linguistic stylistics, but also for cognitive linguistics, conceptology, linguistic and cultural studies, etc. The semantic-stylistic and logical-cognitive transformations of the internal forms of a number of proper names, which in P. Zahrebelnyi\u27s artistic discourse have consistently evolved from an urbanonym to a concept have been traced. It was concluded that V. Pidmohylnyi, having “immersed” Stepan Radchenko, a rural man, in the urbanized space with its anthropogenic landscape, was one of the first Ukrainian writers of the beginning of the 20th century. conceptualized the city as a determining factor in the civilizational and historical development of society. In the artistic discourse of P. Zahrebelnyi, numerous linguistic units that nominate the real landscape of the city reflect the philosophy of the author\u27s vision of Kyiv as a unique, originally Ukrainian city, as it appears in the national-linguistic picture of the world.У статті досліджено мовні засоби концептуалізації локального простору Києва в художній прозі двох видатних українських письменників ХХ ст. – В. Підмогильного і П. Загребельного. Зауважено, що вивчення вербалізованої константи локального простору міста є важливим питанням для інтегративної лінгвостилістики, когнітивної лінгвістики, концептології, лінгвокультурології тощо. Акцентовано на тому, що локально-просторова константа лінгвокультурного концепту-власної назви “Київ”, омовлена в художніх дискурсах митців, фіксує безліч урбано- та натуроб’єктів, які частково відбивають надзвичайно складну топографічно-координатну сітку реального міста. Студійовано систему урбанонімів – репрезентантів індивідуально-мовних картин світу прозаїків, у яких зафіксовано реалії того самого міста в різні історичні періоди. Із погляду лінгвостилістики проведено зіставний аналіз виражально-зображальних засобів ословлення мислеобразу “Київ” у романі “Місто” В. Підмогильного та в низці романів П. Загребельного. Простежено семантико-стилістичні та логіко-когнітивні трансформації внутрішніх форм власних назв, що в художньому дискурсі П. Загребельного еволюціонували від урбанонімів до концептем. Висновковано, що В. Підмогильний, «зануривши» головного персонажа Степана Радченка, сільську людину, в урбанізований простір з його антропогенним ландшафтом, одним із перших українських письменників початку ХХ ст. концептуалізував місто як визначальний чинник у цивілізаційно-історичному розвиткові суспільства. У художньому дискурсі П. Загребельного численні лінгвоодиниці, що номінують ландшафт міста, віддзеркалюють філософію авторського світобачення Києва як унікального, споконвічно українського міста, яким воно постає і в національно-мовній картині світу
ПОЕТИЧНА МАПА Є. МАЛАНЮКА: ВОЛИНСЬКА ГЕТЕРОТОПІЯ
Get PDFThe article is focused on understanding the specifics of the image of space in E. Malanyuk’s poetic work. The subject of the study is images of historical Volyn in the light of M. Foucault\u27s heterotopic concept. The goal is to prove the aesthetic and heterochronic originality of the presentation of the region in the poet’s work.The author is presented primarily as a master of literary mapping, and various spatial images, which are marked in the poet’s work by a whole range of meanings. The research overviews the facts of the intersection of the Malanyuk’s life path with Volhyn, in particular, during emigration. The main attention is paid to the geopoetical analysis of poems written in the 20s and 30s of the 20th century, such as: “Duma”, “Volodymeria”, “Dedicatory Stanzas”, “Harvest”, “Volynske” and others. The topos, which in the poetry of E. Malaniuk become symbols of historical struggles, the personification of the intemperance of Volhyn (Kremenets, Dubno, Ostrig, Volodymyr) are singled out. The special role of the pathonym Ikva in the Volyn artistic world of the poet is emphasized: the river evokes idyllic associations, ancient Greek projections, so Volyn gets the features of an utopian place. The name code of Volhyn, which is represented in E. Malaniuk’s poems by historical figures (Prince Lyubart, Olgerd) and writers (Lesya Ukrainka, U. Samchuk, O. Lyaturynska, etc.) is considered. Throughout the poems dedicated to Volyn, there is piety to the duration of time, eternity, the mythological language of which the poet is able to decipher at the level of unreality, imagination, and dream. In the expanses of Volyn, the artist meditated on the concept of freedom and affirmed his own faith in the historical prospects of Ukraine. The heterotopic feature of the region for E. Malaniuk consists in his production of retrospective visions, which prompted the author’s mythmaking, attraction to oneiric suggestion, military images, and ornithological details.Стаття розкриває образ історичної Волині у доробку Є. Маланюка, поетична творчість якого відома багатством літературного мапування. Своєрідність краю постає у віршах власне як гетеротопія, що для мандрівника-емігранта стала символом України, її історичних випробувань. У дослідженні проаналізовано вірші «Дума», «Володимерія», «Присвятні строфи», «Пожнив’я», «Воинське» та інші. Наголошено на сенсах нескореності, якими автор наділяє топоніми Кременець, Дубно, Остріг, Володимир, натомість патомонім Іква викликає у нього утопічні асоціації. Виокремлено іменний код Волині, знаковий для Є. Маланюка. Доведено тяжіння автора до міфотворення, оніричної сугестії, зображення простору за допомогою мілітарних образів, штрихів орнітологічного характеру
ПАРЕМІОЛОГІЙНІ ОДИНИЦІ В СУЧАСНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ: ПРАГМАТИЧНИЙ ЕФЕКТ
Get PDFThere is no doubt about the relevance of the study of language units of paremia in the Ukrainian-language newspaper discourse, because this topic is little studied in the scientific works of linguists. In our study, we interpret newspaper discourse as a complex mental and sociocultural phenomenon, pragmatic in its expressive representations, complex in content and construction structure due to the need to reflect information about the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine. The modern newspaper text of the war period is a vivid representative of the use of paremiological units, which testify to an extremely expressive atmosphere in the information space and explain the national potentials and originality of the native language. A significant feature of the activation of paremia in journalism is that the modern newspaper text becomes more readable, harmonious, ethnically marked, attractive, with bright expressive semantic and stylistic shades of appreciation, relies on the popular phraseological trends of Ukrainians to express reality. In our study, paremias are understood as linguistic units with a pragmatic effect, which form a functionally productive source of expressions for uncontrollable emotions, excitement and upheavals, most fully reflect the tragedy of modern realities of war, express a positive or negative social/authorial assessment of the depicted events. Paremiological units are powerful repeaters of national culture, they contain the genetic code of the people, ethnic group, nation, so journalists use paremiological material as an effective way of rhetorical argumentation, an authoritative source of folk wisdom, to finally convince the audience, emotionally impress them, make them believe and trust the author. We have proven that the array of paremias in newspaper texts ensures the success of the communicative act, because it contributes to the process of mental encoding and decoding of information, the levelling of communication barriers, the popularization of Ukrainian culture, and the expression of intellectual thought. The newspaper discourse of the war period appears as a vivid representative of the mentality and a powerful source of broadcasting the national code of the Ukrainian ethnos.Актуальність дослідження лінгвоодиниць паремії в газетному українськомовному дискурсі не викликає сумніву, адже ця тема малодосліджена в наукових доробках мовознавців. Газетний дискурс у нашому дослідженні інтерпретуємо як складний ментальний і соціокультурний феномен, прагматичний за своїми експресивними репрезентаціями, складний за змістом і структурою побудови у зв’язку з потребою віддзеркалити інформацію щодо повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Сучасний газетний текст воєнного періоду – це яскравий репрезентант використання пареміологійних одиниць, які свідчать про надзвичайно експресивну атмосферу в інформаційному просторі й експлікують національні потенції та самобутність рідної мови. Вагомою рисою активізації паремії в публіцистиці є те, що сучасний газетний текст стає більше читабельним, гармонійним, етномаркованим, атрактивним, із яскравими експресивними семантико-стилістичними відтінками оцінності, спирається на народні фразеологійні тренди українців задля увиразнення дійсності. У нашому дослідженні паремії осмислюємо як лінгвістичні одиниці з прагматичним ефектом, які формують функційно-продуктивне джерело висловлень для невгамовних емоцій, хвилювань і потрясінь, найбільш повно відображають трагізм сучасних реалій війни, увиразнюють позитивну чи негативну соціальну/авторську оцінку зображуваних подій. Пареміологійні одиниці – це потужні ретранслятори національної культури, у них закладено генетичний код народу, етносу, нації, тому журналісти використовують паремійний матеріал як ефективний спосіб риторичної аргументації, авторитетне джерело народної мудрості, щоб остаточно переконати авдиторію, емоційно вразити її, змусити повірити й довіряти автору. Доведено, що паремійний масив у газетних текстах забезпечує успішність комунікативного акту, адже сприяє процесу ментального кодування й декодування інформації, нівелюванню комунікаційних бар’єрів, популяризації української культури й увиразненню інтелектуальної думки. Газетний дискурс воєнного періоду постає яскравим репрезентантом ментальності й надпотужним джерелом трансляції національного коду українського етносу
РОЛЬ КОМУНІКАТИВНОЇ ГРАМАТИКИ У ВИКЛАДАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ДЛЯ ГЕОЛОГІВ
Get PDFThe article discusses the role of communicative grammar in teaching English for Specific Purposes (ESP) to geologists. The authors emphasize the importance of effective communication skills in the field of geology, as geologists often collaborate with international colleagues, present research findings, and contribute to the global scientific community. While grammar is sometimes considered tedious, it plays a significant role in enhancing communicative skills. A lot of Ukrainian scholars have been developing effective approaches to teaching ESP with a strong focus on communication skills. Despite the broad spectrum of fields in which communication approach has been theoretically considered and practically incorporated (e. g. engineering, information technologies, business communication), Earth sciences, namely the field of geology, have received relatively little attention in terms of communicative grammar instruction. This fact accounts for the urgent need to develop relevant exercises for geostudents. The authors suggest various types of communicative grammar exercises suitable for geostudents within the ESP framework. These exercises include contextual dialogues, error correction activities, information gap exercises, descriptive presentations, role-play group discussions, and collaborative problem-solving tasks. In order to support their theoretical observations, the authors have chosen illustrative material based on the grammar topic ‘Modal Verbs’ and lexical topic ‘Environmental Issues’. In conclusion, the article emphasizes the crucial role of communicative grammar in teaching ESP to geologists. When it comes to using modal verbs in a professional context, communicative grammar exercises can improve students’ ability to ask for permission, grant or refuse permission, ask for advice and give advice, speculate about future events, and discuss possible consequences of various natural and human-made phenomena in professional contexts.У статті розглянуто роль комунікативної граматики у викладанні англійської мови за професійним спрямуванням для геологів. Автори підкреслюють важливість ефективних комунікативних навичок у галузі геології, оскільки геологи часто співпрацюють із закордонними колегами, презентують результати досліджень та роблять свій внесок у світову наукову спільноту. Хоча граматика іноді вважається не надто цікавою, вона відіграє важливу роль у засвоєнні комунікативних навичок. Багато українських науковців розробляють ефективні підходи до викладання англійської мови професійного спрямування з акцентом на комунікативних навичках. Незважаючи на широкий спектр галузей, в яких комунікативний підхід був теоретично розглянутий та практично впроваджений (наприклад, інженерія, інформаційні технології, ділове спілкування), наукам про Землю, а саме геології, приділялося відносно мало уваги з точки зору викладання комунікативної граматики. Це зумовлює нагальну потребу в розробці відповідних вправ для студентів-геологів. Автори пропонують різні типи вправ із комунікативної граматики, які підходять для студентів-геологів. Ці вправи включають контекстні діалоги, вправи на виправлення помилок, вправи на заповнення інформаційних прогалин, описові презентації, рольові групові дискусії та завдання на спільне розв\u27язання проблем. Для того, щоб проілюструвати свої теоретичні спостереження на прикладах, автори пропонують навчальний матеріал на основі граматичної теми «Модальні дієслова» та лексичної теми «Екологічні проблеми». У висновку статті підкреслюється важлива роль комунікативної граматики у викладанні англійської мови за професійним спрямуванням для геологів. Коли йдеться про використання модальних дієслів у професійному контексті, вправи з комунікативної граматики можуть покращити вміння студентів використовувати широкий функціональний спектр модальних дієслів для спілкування у професійному контексті