National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ДУБЕНСЬКА ВОЛОСТЬ ТА ЇЇ ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ВІД ДОБИ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ ДО СЕРЕДИНИ XVIII СТОЛІТТЯ
Get PDFIn the article, the results of research of spatial limits of Dubno volost in XV–XVIII centuries are published. The ways of formation of Dubno volost are analysed with area square calculation on the separate stages of its development. Based on method of mapping settlements that folded the volost, the changes in its spatial limits and determination factors are characterized.The oldest documentarily confirmed possession of princes of Ostroh on Ikva river was district of Ivanyn. Fedir prince of Ostroh got patrimonial right on it in 1386. Before 1463, this possession was divided between princes Yurii and Ivan. Yurii reached the district of Ivanyn in composition of five villages: Ivannia, Miatyn, Golovchyci and Dytynychi. After this division, Dubno went to the prince Ivan, which son obtained municipal rights for a settlement. Ivan carried out the expansion of the possessions on Ikva river due to a purchase estates of his brother in 1463.It is possible to recreat the sizes of volost based on register of 1583. Villages in register of 1583 had been attached to Dubno by the prince Kostiantyn Ivanovych until 1530. Thus, in spatial limits a register represents a volost in a time of full age of his son Vasyl in 1541. Totally, the register of 1583 calls 40 villages in composition of volost. In the act of division of possessions between princes Yanush and Oleksandr in 1603 the composition of volost included 47 villages. The total number of villages in the parish in the middle of the eighteenth century can be adjusted to 75, of which 67 villages have been localized.The counts of area of volost show that during XVI – in the first half of XVII century its sizes hesitated within the limits of 0,8–0,9 thousand kilometres in square. From the second half of XVII century and to the middle of XVIII century territory of volost increased significantly. In Act of Kolbushivska transaction from year 1753 the list is given 67 villages that together with Dubno and small town Ptycha were got by prince Stanislav Lubomirskyi. The area of volost on this year was about 1,1 thousand kilometres in square.У статті на основі відомостей писемних джерел опубліковано результати дослідження просторових меж Дубенської волості. Хронологічні рамки визначені від часу формування маєткового комплексу князів Острозьких на Ікві з центром у Дубні і до поділу Острозької ординації в 1753 р. Проаналізовано шляхи утворення Дубенської волості та обчислено її площу на окремих етапах розвитку. На основі методу картографування населених пунктів, що складали волость охарактеризовано зміни у її просторових межах і розглянуто чинники, що їх зумовлювали
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МІСТИЦИЗМУ ГЕРДИ ВАЛЬТЕР І БОГОСЛОВСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЕДИТ ШТАЙН: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПІДХІД
Get PDFThis article examines two prominent aspects of contemporary philosophical and religious discourse: the phenomenology of mysticism in the work of Gerda Walther and theological anthropology presented in the writings of Edith Stein. Phenomenology of mysticism is one of the most interesting topics in modern philosophy and religious studies. This deep research area examines and analyzes spiritual experience and mysticism through the lens of a philosophical approach called phenomenology. Two outstanding women and friends, Gerda Walther and Edith Stein, made a significant contribution to the development of this field. Deep reflections on the nature of mysticism, faith and theological anthropology are found in their research works. Phenomenology of mysticism allows us to better understand the nature of spiritual experience and inner experiences, and also to show the phenomena of mysticism through the phenomenological method. The works of G. Walther highlight the key aspects of this approach. On the other hand, E. Stein offers theological anthropology, which examines faith and religious experience in the context of human existence and through the relationship with God. Her works provide a strong conceptual basis for understanding faith and its role in the modern world. Therefore, the article is an attempt to consider their thoughts and contribution to the development of the phenomenology of mysticism and theological anthropology and their contribution to philosophy and religious studies.Ця стаття досліджує два визначні аспекти сучасного філософського та релігієзнавчого дискурсу: феноменологію містицизму за роботою Герди Вальтер та богословську антропологію, представлену в працях Едит Штайн. Феноменологія мистицизму є однією з найцікавіших тем в сучасній філософії та релігієзнавстві. Ця глибока дослідницька область розглядає та аналізує духовний досвід і містицизм через призму філософського підходу, що називається феноменологією. Дві видатні жінки і подруги, Герда Вальтер і Едит Штайн, зробили вагомий внесок у розвиток цієї галузі. В їхніх дослідацьких роботах зустрічаються глибокі роздуми про природу містицизму, віру та богословську антропологію. Феноменологія містицизму дозволяє нам краще зрозуміти природу духовного досвіду та внутрішніх переживань, а також показати феномени містицизму через феноменологічний метод. В працях Г. Вальтер висвітлюються ключові аспекти цього підходу. З іншого боку, Е. Штайн пропонує богословську антропологію, яка розглядає віру та релігійний досвід в контексті людської екзистенції і через відношення з Богом. Її роботи надають вагому концептуальну основу для розуміння віри і її роль в сучасному світі. Тому стаття є спроба розглянути їхні думки і внесок у розвиток феноменології мистицизму та богословської антропології та їхній внесок у філософію й релігієзнавство
ПОСТПРАВДА: ЗАГРОЗА ДЕМОКРАТІЇ ТА СПРИЯННЯ ІДЕОЛОГІЇ
Get PDFThe new era of human existence brings a new challenges. Today, humanity has the Internet. It is a tool that not only improves, but also poses a great threat to the existing world order. The rapid spread of information is both an advantage (as it helps to instantly share breaking news to the world) and a danger (as it can spread misinformation just as quickly). It is possible to say that people have lied throughout their history, but it is the widespread and instantaneous distribution of false and manipulative information that has become a feature of our time. The situation that arose was not typical for all previous eras, and researchers quickly gave it the name "post-truth". This term was quickly picked up and began to spread both in academic circles and in the mass media. Post-truth is a situation in which the appeal to emotions has more weight than the reasoned operation of facts, which appeals to reason. And in this case, it is a suitable environment for the spread of fakes, manipulations and propaganda. It also creates favorable conditions for the spread of ideology. On the one hand, it divides society, because now everyone has "his own truth", his own information bubble, and, therefore, common meanings, orientations and, ultimately, common sense disappear. This poses a direct threat to the existence of democratic regimes, because it undermines its fundamental foundations. On the other hand, it is this individualization that turns people into masses (in term of H. Arendt), which can be easily manipulated and implanted in them with ideologically correct thoughts and beliefs. In addition, people no longer need to prove something based on real facts and well-argued statements. It is enough to create an emotionally pleasant picture in their imagination, in which they themselves want to believe. Thus, language, which no longer needs any connection with reality, but closes in on itself, becomes the key means of achieving its selfish goal. In such a case, it is important to find out exactly how, in the post-truth situation, precisely thanks to language manipulation, humanity again became close to the collapse of democracy and the establishment or strengthening of existing totalitarian regimes.Нова епоха існування людства приносить і нові виклики. Нині воно володіє інструментом, що не лише дає певне благо, але й несе велику загрозу для існуючого світового порядку – Інтернет. Швидке поширення інформаціє є як перевагою, оскільки допомагає моментально поділитися зі світом нагальними новинами, так і небезпеку, бо так само скоро може розповсюджувати дезінформацію. І, здавалося б, люди брехали протягом усієї своєї історії, але саме всеохопне та миттєве поширення неправдивої маніпулятивної інформації стало особливістю нашого часу. Виникла ситуація, що не була характерною для всіх попередніх епох, а дослідники швидко дали їй назву – постправда. Цей термін швидко підхопили та почали поширювати як у наукових колах, так і в ЗМІ. Постправда – це ситуація, у якій апеляція до емоцій має більшу вагу, ніж аргументоване оперування фактами, що апелює до розуму. І в цьому випадку вона є благодатним середовищем для поширення фейків, маніпуляцій та пропаганди. Також вона створює всі умови для поширення ідеології. З одного боку, вона роз’єднує суспільство, адже тепер у кожного «своя правда», своя інформаційна бульбашка, а, отже, зникають спільні сенси, орієнтири та, зрештою, здоровий глузд. Це становить пряму загрозу існуванню демократичних режимів, адже підриває його засадничі основи. З іншого – саме така індивідуалізація перетворює людей на масу (у розумінні Х. Арендт), якою легко маніпулювати та насаджувати їй ідеологічно правильні думки та переконання. До того ж, людям більше не потрібно щось доводити, опираючись на реальні факти та добре аргументовані твердження. Достатньо створити емоційно приємну картинку у їх уяві, у яку вони самі захочуть повірити. Тож ключовим засобом досягнення своєї корисливої мети стає мова, що більше не потребує якогось зв’язку із реальністю, а замикається сама на собі. У такому випадку важливо з’ясувати як саме вситуаії постправди саме через мовні маніпуляції людство знову стало близьким до краху демократії та становленню чи підсиленню вже існуючих тоталітарних режимів. 
ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО УЯВНОГО ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Get PDFThe author wonders why and when the theorization of the imaginary begins and what kind of reality this concept reflects. The end of modernism questions reality and its theoretical description, and various attempts of postmodern rethinking of the social emerge- from denial, assertion of the disappearance of the social to its salvation through radical rethinking. Theorizing around the imaginary emerges and continues as a result of this rethinking. Cornelius Castoriadis, for example, absolutizes the concept of the imaginary, which, on his opinion, even contains the rational. Charles Taylor gives imaginary, though important, but limited role as a background knowledge.Speaking of the imaginary, one cannot, of course, ignore Benedict Andersen\u27s imaginary communities. According to Andersen, the “imagination” of a nation, like any other community, reflects not the fact that they are “invented” or “constructed” but that they are the result of human practice, that social reality is a socio-historical and cultural product. Nation differs from other communities in the style of representation, namely, the representation-understanding, first of all, of space and time. A specific moment in time is connected not only with the past and future, but also with the same moment in another time and space measurement. People in this case, communicate and socialize through books, newspapers, and national languages.Most importantly, the nation as an imaginary community opposes itself to other communities, distinguishes itself from them and strives for autonomy. And the guarantee of autonomy is the sovereign state, the nation-state, therefore the nation is always connected with the state and the territory of the exercise of its monopoly right. That is, the nation is an imaginary community that is real only to the extent that it is correlated with the modern territorial state.According to the author, the transformation of the national imaginary under the conditions of globalization is characterized by the loss of attachment to the territory, by the fact that territoriality ceases to be the main, organizing principle of social life. Social practices are increasingly formed outside and beyond borders, belonging to ethnicity, national identity is not determined by territory and citizenship.Despite this, we must not forget that globalization is not a finished project. The transformation of the national imaginary should be viewed not only as the emergence of new imaginary communities, whether national or transnational, but also against the backdrop of interaction and even struggle between traditional forms of social practices and new ones, as evidenced by the growth of ethnic conflicts and separatist movements. According to Appudurai, this is also a consequence of globalization processes. And how this confrontation will end, the question remains open.Автор ставить собі питання, чому і коли починається теоретизація уявного, яку реальність відображає це поняття. Завершення модерну ставить під сумнів реальність та її теоретичний опис, виникають різноманітні спроби постмодерного переосмислення соціального – від заперечення, ствердження про зникнення соціального до його порятунку через радикальне переосмислення. Теоретизування навколо уявного виникає та продовжується якраз на тлі такого переосмислення різноманітними філософами по-різному. Корнеліус Касторіадіс, наприклад, абсолютизує поняття уявного, яке, на його думку, навіть утримує в собі раціональне, Чарльз Тейлор надає уявному, хоча важливе, але обмежене місце фонового знання.Говорячи про уявне, не можна звичайно обійти уявлені спільноти Бенедикта Андерсена. «Уявленість» нації, як будь-яких інших спільнот, на думку Андерсена, відображає не факт їх «вигаданості чи «сконструйованості», а те, що вони є результатом людської практики, що соціальна реальність є соціально-історичним та культурним продуктом. За словами Андерсена нація відрізняється від інших спільнот стилем уявлення, а саме уявленням-розумінням, в першу чергу, простору та часу -- конкретний момент часу зв\u27язується не лише з минулим та майбутнім, а й з тим самим моментом в іншому часовому та просторовому вимірі. Комунікація та спілкування людей в такому випадку здійснюється за допомогою книг, газет, завдяки національним мов.Найголовніше, нація як уявна спільність протиставляє себе іншим спільностям, розмежовується з ними та прагне до автономії. А заставою автономії є суверенна держава, нація-держава, тому нація завжди пов’язана з державою та територією здійснення її монопольного права. Тобто, нація є такою уявною спільністю, яка є реальною лише тією мірою, в якій вона співвіднесена з модерною територіальною державою. На думку автора, трансформація національного уявного за умов глобалізації характеризується втратою прив’язки до території, тим, що територіальність перестає бути основним, впорядкувальним принципом соціального життя. Соціальні практики все більше формуються поза межами та поза кордонами, належність до етнічності, національної ідентичності не визначається територією та громадянством.Попри це, не потрібно забувати, що глобалізація – це не завершений проєкт. Трансформацію національного уявного потрібно розглядати не лише як появу нових уявних спільностей, як то національних чи транснаціональних, а й на тлі взаємодії та навіть боротьби традиційних форм соціальних практик з новими, про що свідчать ріст етнічних конфліктів та сепаратистських рухів. На думку Аппадурая, це також є наслідком глобалізаційних процесів. І яким чином завершиться це протистояння, питання залишається відкритим
ВИКЛИКИ І ВПЛИВ «НАДРЕЙНСЬКОЇ МІСТИКИ» В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Get PDFThe article examines the challenges of spiritual life in the late Middle Ages when people, unsatisfied with external ritualized expression, began searching for an individual «religious experience» that had an immediate, internal, and personal impact, the subject of which is God. This massive change in lifestyle to attain these «religious experiences» appears as a reflection of the gradual decay of the feudal system and the birth of a new society, and indicating the incipience of a particular secular spirituality nurtured by monastic ascetic ideals, having broken its bonds with monastic institutions. These movements\u27 informal nature controversialized the existing church hierarchy through the many doctrinal and customary deviations from the Christian Magisterium. Firstly, the area around which this movement was located was the center of the European civilization itself ‒ the territory «on the Rhine». The secular movements of Beguines and Beghards appeared in the 12th century, and in the 13th-14th centuries, they had considerable development; around them, a corresponding spirituality was formed, similar to the «pantheistic» vision of God and the world. The complicated processes of forming a new (modern) European identity featured prominent individualism and emancipation of the subject, with the change of view on religiosity, resulting in a «Rhine mysticism». Emerging are some significant authors who wanted to influence this secular movement differently: not like the Inquisition, which wanted to eliminate this movement, but to guide it wisely. This way, the «Rhine mysticism» participated in the social changes in the territories called «supra-Rhine» from the 13th to the 15th centuries. While on the one hand, the representatives of the «Rhine mysticism» criticized certain parts of this process, they also participated in its design, which appeared as a process of transforming the collective-ritual approach to religiosity into a radical, individual, and internal approach. Interestingly, such an identity, which has since dissociated itself from religiosity altogether, was in the early late Middle Ages rather a change in how one experienced religion.У статті досліджуються виклики духовного життя рухів пізнього Cередньовіччя, коли не задовольняючись зовнішньою ритуальною формою, світські люди почали масово шукати індивідуальний «релігійний досвід» ‒ індивідуальне безпосереднє внутрішнє переживання, предметом якого є Бог. Саме масова зміна способу життя для набуття зазначеного «релігійного досвіду», що постала як віддзеркалення поступового розкладу феодальної системи і народження нового суспільства, сигналізувала про появу особливої світської духовності, що була вигодувана чернечими аскетичними ідеалами, розірвавши зв’язок із чернечими інституціями. Неформальний характер зазначених рухів породив контраверсії із тогочасною церковною ієрархією, оскільки в цих рухах виникало багато доктринальних і звичаєвих відступів від офіційного християнства. Передусім, переважно йдеться про регіон, який був центром тогочасної європейської цивілізації ‒ території «над Рейном». Ще у XII ст. на цих територіях виникли, а в XIII-XIV ст. потужно розвинулися світські рухи беґінок і беґардів, навколо яких утворювалася відповідна духовність, що була близькою до «пантеїстичної» візії на Бога і світ. Непрості процеси формування нової (новочасної) європейської ідентичності, важливою рисою якої постав яскраво виражений індивідуалізм, а також процес новочасної емансипації суб’єкта зі зміною погляду на релігійність, викликали до життя «надрейнську містику». Йдеться про кількох дуже важливих авторів, які хотіли по-іншому вплинути на зазначений світський рух, який зароджувався: не так, як інквізиція, яка хотіла ліквідувати цей рух, проте мудро скерувати його. У такий спосіб «надрейнська містика» брала участь у суспільних змінах, що відбулися на територіях, які називають «надрейнськими», з XIII до XV ст.: з одного боку, представники «надрейнської містики» критикували частини цього процесу, з іншого ‒ брали участь у його проєктуванні, який постав процесом перетворення колективно-ритуального підходу до релігійності у радикально-індивідуально-«внутрішній» підхід. Цікаво, що така новочасна ідентичність, яка з плином часу відмежувалася від релігійності, на початках пізнього Cередньовіччя була радше зміною у сприйнятті і переживанні релігії
ВІД ГАЗОВОЇ КРИЗИ ДО ВІЙНИ З РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ: РОЛЬ УКРАЇНИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПОЛЬЩІ ТА КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ
No full textCentral Europe has been a key arena for the Law and Justice party foreign policy activity, driven by the belief that Poland’s strong position in the region could enhance its ability to influence decisions within the European Union. At the same time, the expectation was to increase the subjectivity of Poland and the countries of the region. Polish energy security activities carried out over the years (infrastructure development, diversification strategy) were based on the conviction of the possible negative consequences of market monopolization by the Russian Federation. In this regard, the need for projects that can strengthen security was emphasized, and cooperation with Central European countries and Ukraine also played an important role. Therefore, the country could play an extremely important role in the region’s energy independence efforts. It was therefore recognized that the Nord Stream 1 and Nord Stream 2 pipelines could weaken not only Ukraine, but also other Central European countries. The cognitive aim of the article was to analyze the political thought of Law and Justice towards the importance of Ukraine for ensuring energy security of Poland and Central European countries. The starting point for consideration was the thesis that Law and Justice treated Ukraine as a key partner in efforts to reduce the importance of the Russian Federation in the region, an area that was central to the party’s foreign policy.Центральна Європа була ключовою ареною зовнішньополітичної діяльності партії «Право і справедливість», яка ґрунтувалася на переконанні, що сильні позиції Польщі в регіоні можуть посилити її здатність впливати на рішення Європейського Союзу. Водночас очікувалося, що це збільшить суб’єктність Польщі та країн регіону. Польська діяльність у сфері енергетичної безпеки, яку здійснювали протягом багатьох років (розвиток інфраструктури, стратегія диверсифікації), ґрунтувалася на переконанні про можливі негативні наслідки монополізації ринку Російською Федерацією. У зв’язку з цим наголошували на необхідності проєктів, здатних зміцнити безпеку, а також важливу роль відігравала співпраця з країнами Центральної Європи та Україною. Таким чином, країна може відігравати надзвичайно важливу роль у зусиллях регіону щодо енергетичної незалежності. Тому було визнано, що трубопроводи «Північний потік 1» і «Північний потік 2» можуть послабити не лише Україну, а й інші країни Центральної Європи. Пізнавальною метою статті був аналіз політичної думки партії «Право і справедливість» щодо важливості України для забезпечення енергетичної безпеки Польщі та країн Центральної Європи. Відправною точкою для розгляду стала теза про те, що партія «Право і справедливість» розглядала Україну як ключового партнера в зусиллях, спрямованих на зменшення значення Російської Федерації в регіоні, який був центральним у зовнішній політиці партії
ОСОБЛИВОСТІ БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА КРИТЕРІЇ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ
Get PDFThe article delves into Ukraine’s debt policy over the years 2013–2022, highlighting the critical condition of state debt which notably worsens during financial crises. Ukraine faced three such crises in the last decade alone, revealing that its financial system struggles to recover from these crises and stimulate economic growth. This situation underscores the necessity for reevaluating the priorities of the nation’s debt policy. The piece introduces a set of debt security indicators designed to assess the financial system’s capacity to manage its debt obligations. These indicators have been calculated and assessed against their threshold values.Amidst ongoing military aggression and constrained budget revenues, securing financing for Ukraine’s recovery and reconstruction projects becomes a paramount state policy objective. This includes financing for the state budget through foreign loans and grant aid, aimed at restoring critical infrastructure, bolstering economic and energy sectors, among others. In the reconstruction context, the article discusses the mobilization of financial resources to swiftly revive Ukraine’s economy, leveraging a balanced approach to donor support and domestic borrowing. It highlights the significance of debt policy, particularly the use of military bonds as a major revenue source, demonstrating their effectiveness in the current fiscal landscape.У статті проведено аналіз боргової політики України за 2013–2022 рр. Проаналізовано показники, що визначають критичний стан державного боргу, обсяг якого особливо зростає у період фінансових криз, яких лише за останнє десятиліття в Україні було три. В результаті цього фінансова система України не встигає подолати наслідки фінансових криз і забезпечити зростання економіки, що вимагає обґрунтування нових пріоритетів боргової політики держави. Система індикаторів боргової безпеки характеризує спроможність фінансової системи обслуговувати власні боргові зобов’язання. У статті розраховано індикатори боргової безпеки, проведено порівняння відповідно до їх граничних значень
ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ГНУЧКОСТІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Get PDFFinancial flexibility affects the ability of higher education institutions (HEIs) to ensure financial stability in conditions of uncertainty and crisis. Financial flexibility results from sound decision-making by university management and requires thorough assessment. This article aims to evaluate the financial flexibility of HEIs based on an integral indicator and the correlation of financial flexibility indicators.The integral indicator of financial flexibility includes groups of sensitivity, responsiveness, maneuverability, and cost-effectiveness indicators. This indicator is calculated as the average value of these factors. It comprises seventeen indicators, excluding those requiring managerial data for calculation, such as the share of administrative expenses to total income, the share of utility costs to fixed expenses, and a group of indicators responding to the price factor.The article tests the methodology for assessing the financial flexibility of HEIs based on the integral indicator for classical, polytechnic, pedagogical, and other institutions. To eliminate the scale effect and standardize the calculated HEI indicators to a comparable panel sample, normalization was conducted, and the logarithm of the indicators was calculated to unify the data. The average value of the integral financial flexibility indicator for HEIs from 2018-2022 was determined to be 0.22, relative to the typical group of HEIs (classical – 0.21, polytechnic – 0.23, pedagogical and others – 0.21) and separately by years. Using the «Data Analysis» add-in in Microsoft Excel, the correlation of the indicators with the integral financial flexibility indicator was determined. The results of the correlation analysis showed that the degree of association between indicators of financial flexibility and the integral indicator is insignificant and does not exceed 0.6.Фінансова гнучкість впливає на здатність закладів вищої освіти (ЗВО) забезпечувати фінансову стійкість в умовах невизначеності та кризи. Фінансова гнучкість є результатом прийняття правильних рішень університетським менеджментом та потребує оцінки. Метою статті є оцінка фінансової гнучкості ЗВО на основі інтегрального показника і кореляції індикаторів фінансової гнучкості. У статті здійснено практичну апробацію методики оцінки фінансової гнучкості ЗВО на основі інтегрального показника для класичних, політехнічних, педагогічних та інших ЗВО. Визначено середнє значення інтегрального показника фінансової гнучкості в цілому для ЗВО за 2018–2022 рр., що становить 0,22, відносно типової групи ЗВО (класичні – 0,21, політехнічні – 0,23, педагогічні та ін. – 0,21) та окремо за роками. Визначено кореляцію індикаторів на інтегральний показник фінансової гнучкості
КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ
Get PDFThe article focuses on developing the concept of state regulation for the Ukrainian insurance system in the context of its integration into the European Economic Area. As Ukraine progresses toward European integration, enhancing the insurance system has become an integral part of modernizing the country’s financial and economic landscape and strengthening its international standing. The article analyzes the current challenges facing the Ukrainian insurance system, including an insufficient legal framework, a weak institutional structure, and a low level of public confidence in insurance services.Particular attention is given to researching European experiences in state regulation of insurance markets, which may provide valuable insights for Ukraine. The authors argue for the implementation of European standards in insurance activities and identify priority areas for reforming the insurance sector.The article also explores the instruments of state regulation that can ensure the stability and sustainability of insurance companies, enhance market competitiveness, and adapt national legislation to meet European Union requirements. A key aspect of the proposed concept is the establishment of an effective supervisory system for insurance companies that aligns with European standards and requirements. The authors emphasize the importance of harmonizing Ukrainian insurance legislation with EU directives regulating the activities of insurance companies within the EU. Adopting European regulatory standards will help increase the transparency and efficiency of the Ukrainian insurance system while attracting foreign investment.In summary, the article presents conceptual approaches to creating an effective state regulation system for the insurance industry, aimed at facilitating its integration into the European Economic Area and promoting the stable development of the national insurance market.У статті розглянуто концептуальні підходи до державного регулювання страхової системи України в контексті євроінтеграції. Проаналізовано основні виклики та можливості, що постають перед страховою системою України у зв’язку з адаптацією до стандартів ЄС. Обґрунтовано необхідність удосконалення державного регулювання для забезпечення стійкого розвитку страхового сектору економіки, підвищення його конкурентоспроможності на міжнародній арені та гармонізації законодавства зі страхових послуг відповідно до європейських норм. Запропоновано модель державного регулювання, яка сприятиме підвищенню прозорості, ефективності та стабільності страхових компаній в Україні в умовах євроінтеграції
ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ДОВГОТРИВАЛИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Get PDFThe paper describes the main psychological characteristics of emotional burnout of servicemen in the conditions of long-term armed conflicts according to cognitive, behavioural and emotional-volitional components. The results of the empirical study continue to expand the study of the psychological characteristics of military servants with emotional burnout.The main tools we used in the research were the methods of J. Rotter, G. Rezapkina, R. Bramson, V. Buzina and E. Vanderlik (cognitive component), A. Maklakov and S. Chermianyk, O. Shmeliov, L. Wasserman and N. Humeniuk, J. Crumbaugh, R. Lazarus, G. Eysenck, MMPI questionnaire (behavioural component), as well as questionnaires of V. Boiko, A. Zverkov and E. Eidman, V. Zunge, L. Wasserman, Ch. Spielberger (emotional-volitional component), aimed at identifying factors for preventing and overcoming emotional burnout. The results of the study showed that, at the trend level, the lowest level of emotional-volitional and the average level of cognitive components are the most characteristic for military servants, which indicates emotional disorders, neuroticism, the presence of anxiety, depression and prompts to consider the importance of correcting the components of emotional disorder.The results of the analysis can play an important role in the process of understanding the features of the cognitive, behavioural and emotional-volitional components of the emotional burnout of military servants in the conditions of long-term armed conflicts. A promising direction of emotional burnout research is the study of individual and gender characteristics of overcoming emotional disorders, elucidating the impact of emotional burnout on other spheres of military servants’ lives.У статті описано основні психологічні характеристики емоційного вигорання військовослужбовців в умовах довготривалих збройних конфліктів відповідно до когнітивного, поведінкового та емоційно-вольового компонентів. Отримані результати емпіричного дослідження продовжують розширювати вивчення психологічних особливостей військовослужбовців з емоційним вигоранням. Основними інструментами, які ми використовували в дослідженні, були методики Дж. Роттера, Г. Резапкіної, Р. Бремсона, В. Бузіної та Е. Вандерліка (когнітивний компонент), А. Маклакова та С. Черм’яника, О. Шмельова, Л. Вассермана та Н. Гуменюка, Дж. Крамбо, Р. Лазаруса, Г. Айзенка, опитувальник MMPI (поведінковий компонент), а також В. Бойко, А. Зверкова та Е. Ейдмана, В. Зунге, Л. Вассермана, Ч. Спілбергера (емоційно-вольовий компонент), спрямовані на виокремлення чинників запобігання та подолання емоційного вигорання. Отримані результати дослідження показали, що на рівні тенденції для учасників бойових дій найбільш характерними є нижчий рівень емоційно-вольового та середній рівень когнітивного компонентів, що свідчить про емоційні порушення, нейротизм, наявність тривоги, депресії та спонукає до осмислення важливості корекції компонентів емоційного розладу.Результати аналізу, отримані в дослідженні, можуть відігравати важливу роль у процесі розуміння особливостей когнітивного, поведінкового та емоційно-вольового компонентів емоційного вигорання військовослужбовців в умовах довготривалих збройних конфліктів. Перспективним напрямом досліджень емоційного вигорання є вивчення індивідуальних і гендерних особливостей подолання емоційних порушень, з’ясування впливу емоційного вигорання на інші сфери життєдіяльності військовослужбовців