National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ АРГУМЕНТАЦІЇ В ЕЛЕКТОРАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ ХАВ’ЄРА МІЛЕЯ
Get PDFThe article is dedicated to the study of communicative strategies and tactics of argumentation used by the candidate for the post of President of the Republic of Argentina Javier Milei in his election speeches during the 2023 election campaign, as well as the analysis of the linguistic means used for their implementation. The study is based on communicative-pragmatic, semantic-cognitive and contextual analyses of political discourse, which allowed to reveal the value aspects and possible interpretations of language in a particular context, as well as to determine the speaker’s pragmatic intentions.The study analyzes the linguistic means of implementing communication strategies and argumentation tactics in Javier Milei’s election speeches and reveals the prevalence of the following tactics: self-approval, opposition (self-presentation strategy), consideration of the audience’s values, irritation, solidarity (integration strategy), accusation, insult (strategy of discrediting the opponent), agitation and argumentation (strategy of discrediting the opponent).The article also describes the peculiarities of using specific linguistic units, taking into account their connotative meanings and their specificity in the linguistic and situational context. The article studies 7 election speeches by Javier Milei, freely available on the Youtube platform, in each of which the use of 7 key words and phrases was studied, namely: libertad, dinero, moneda, inflación, Banco Central, casta, ladrón. The frequency of use of each of these words and phrases in relation to the total number of words in each speech was also calculated. The analysis of the implementation of communication strategies and tactics in the political discourse of the Argentine politician shows the effectiveness of four main communication strategies: self-presentation to create one’s own positive image, integration of the politician into the political and cultural life of Argentine society, discrediting the image of the opponent and convincing the electorate and encouraging certain political and legal actions. The effectiveness of the chosen strategies and tactics depends on the choice of lexical means based on the moral and material dominants of the Argentine worldview.Стаття присвячена вивченню комунікативних стратегій і тактик аргументації, використаних кандидатом на пост Президента Республіки Аргентина Хав’єром Мілеєм у передвиборчих промовах під час електоральної кампанії 2023 року, а також аналіз мовних засобів, що слугують для їхньої реалізації. Дослідження базується на комунікативно-прагматичному, семантико-когнітивному і контекстуальному аналізах політичного дискурсу, що дозволяють розкрити ціннісні аспекти та можливі інтерпретації мовних засобів у певному контексті, а також визначити прагматичні інтенції мовця.У межах дослідження було проаналізовано мовні засоби реалізації комунікативних стратегій і тактик аргументації у передвиборчих промовах Хав’єра Мілея та виявлено переважання таких тактик: самосхвалення, протиставлення (стратегія самопрезентації), врахування ціннісних орієнтирів аудиторії, роздратування, солідаризації (стратегія інтеграції), обвинувачення, ображання (стратегія дискредитації опонента), агітації й аргументації (стратегія дискредитації опонента).У статті також описано особливості застосування конкретних мовних одиниць з урахуванням їх конотативних значень і їхньої специфіки в мовно-ситуативному контексті. Було проаналізовано 7 передвиборчих промов Хавʼєра Мілея, розміщених у вільному доступі на платформі Youtube, в кожній з яких було вивчено використання 7 ключових слів і словосполучень, а саме: libertad, dinero, moneda, inflación, Banco Central, casta, ladrón. Також було пораховано частотність використання кожного зі згаданих слів і словосполучень відносно загальної кількості слів у кожній промові. Проведений аналіз реалізації комунікативних стратегій і тактик у політичному дискурсі аргентинського політика свідчить про ефективність чотирьох основних комунікативних стратегій: самопрезентація для створення власного позитивного іміджу, інтеграції політика в політико-культурне життя аргентинського суспільства, дискредитації іміджу опонента й переконання електорату і спонукання до певних політико-правових дій. Ефективність обраних стратегій і тактик залежить від вибору лексичних засобів, що базуються на моральних і матеріальних домінантах аргентинського світогляду
СЕМАНТИКО-ФУНКЦІЙНІ ВИМІРИ ТЕРМІННОЇ ЛЕКСИКИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ
Get PDFThe development of the terminological system of a certain field of science is closely related to the changes that the language undergoes during the development process, as well as to the peculiarities of vocabulary functioning. The purpose of the research is to determine the semantic-functional specificity of medical terms in the speech of a meteorologist on Facebook social network. The objectives of the research are: to document medical terminology and group it according to semantic criteria; to characterize the functional specificity of medical terminology in professional speech. The posts of N. Didenko, a well-known Ukrainian media forecaster, served as the source base of the research. The factual basis of the study is medical vocabulary in online discourse. The following methods were used in the research process: analysis and synthesis – for theoretical generalizations and systematization of the presentation, content analysis – to identify models of communication in professional speech, descriptive method – to characterize the features of medical vocabulary, component analysis – to clarify the semantics of the terms under study, contextual-interpretive method – to clarify the functioning specifics and contextual dynamics of terminological vocabulary. According to the documented material, six lexical and semantic groups of the medical sphere were identified: vocabulary denoting the human condition, human organs and systems, diseases and disease states, medicines and medical products, patients and individuals by profession. For the most part, N. Didenko’s posts use medical terms in their literal sense. In the relevant context, they are reinterpreted and used in a figurative or phraseological sense. Contextual transformations of medical vocabulary depend on the author’s communicative intention, the need to convey information in a lively, emotional and humorous way and are also conditioned by the verbal environment. Розбудова терміносистеми тієї чи тієї галузі науки тісно пов’язана зі змінами, яких зазнає в процесі розвитку мова, а також з особливостями функціювання певної лексики. Метою пропонованої розвідки є визначення семантико-функційної специфіки медичних термінів у мовленні метеоролога на сторінках соціальної мережі «Фейсбук». Завдання дослідження полягають у такому: зафіксувати медичну термінологію й згрупувати її за семантичним критерієм; схарактеризувати функційну специфіку медичної терміносистеми в професійному мовленні. Джерельною базою дослідження послугували дописи Наталки Діденко. Фактична база дослідження – медична лексика в мережевому дискурсі. У процесі дослідження використано такі методи, як аналіз і синтез – для теоретичних узагальнень і систематизації викладу, контент-аналіз – для виявлення моделей авторських презентацій у професійному мовленні, описовий – для характеристики особливостей медичної лексики, компонентний аналіз – для встановлення семантики досліджуваних термінів, контекстуально-інтерпретаційний – для встановлення специфіки функціювання й виявлення контекстуальної динаміки термінної лексики. Відповідно до зафіксованого матеріалу виокремлено шість лексико-семантичних груп медичної сфери: лексика на позначення стану людини, органів людини і її систем, хвороб та хворобливих станів, ліків і медичних засобів, хворих та осіб за фахом. Здебільшого в дописах Наталки Діденко функціюють медичні терміни в прямому значенні. У відповідному контексті медичні терміни зазнають переосмислення та вживаються в переносному чи фразеологічному значенні. Контекстуальні трансформації лексики з медичної галузі залежать від комунікативної інтенції авторки, потреби передати інформацію жваво, емоційно та гумористично, а також зумовлені словесним оточенням
ВИКОРИСТАННЯ ІНСТАГРАМ У МЕТОДИЦІ ВИКЛАДАННЯ АРАБСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ (НА ПРИКЛАДІ ДОБОРУ ДОДАТКОВИХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ)
Get PDFThe purpose of teaching Arabic in a higher education institution is to train Arabic philologists who have communicative and intercultural competence sufficient to apply the acquired knowledge and skills in a particular socio-cultural context. The article shows that the situational context as one of the extralinguistic factors, which, according to the provisions of systemic-functional linguistics, is one of the determinants of language signs, should be considered in foreign language teaching. It has been found that additional multimodal materials of the social network Instagram stimulate communicative and intercultural competence and promote greater interest in learning Arabic for students as they expand and supplement the thematic sphere, creating a situational cultural context. It is shown that reading as part of the educational process of learning Arabic is a process of intercultural communication, which results in the formation of ideas about the Arabic cultural and social context formed by nationally specific semiotic signs. The principles of selecting additional materials extracted from social networks as a valuable source of linguistic and extra-linguistic code determined by the current situational context are formed. Educational texts and additional texts involved in the teaching process are the cultural and social context of learning the Arabic language and culture. Therefore, it is important to involve the current situational context as an extralinguistic factor that determines the language code in the process of learning a foreign language, in particular, Arabic. An example of using Arabic Instagram materials as additional lexical materials within the curriculum at a higher education institution is presented. It is described that the optimal format of Instagram materials used in the educational process allows them to be used within the curriculum as a means of expanding the pedagogical thematic scope of Arabic situational. Метою викладання арабської мови у вищому навчальному закладі є підготовка філологів–арабістів, що володіють комунікативною та міжкультурною компетенцією, достатньою для того, щоб застосовувати отримані знання та навички у певному соціокультурному контексті. У статті показано, що ситуативний контекст як один із екстралінгвістичних чинників, що згідно з положеннями системно-функціональної лінгвістики, є однією із детермінант мовних знаків, має враховуватись у викладанні іноземної мови. З’ясовано, що додаткові мультимодальні матеріали соціальної мережі Інстаграм стимулюють комунікативну та міжкультурну компетенцію, сприяють більшому зацікавленню у вивченні арабської мови, студентів, адже розширюють та доповнюють тематичну сферу, створюючи ситуативний культурний контекст. Показано, що читання як частина навчального процесу вивчення арабської мови є процесом міжкультурної комунікації, в результаті якого формуються уявлення про арабський культурний та соціальний контекст, сформований національно специфічними семіотичними знаками. Сформовано принципи добору додаткових матеріалів, виділених із соціальних мереж, як цінне джерело мовного та позамовного коду, детермінованого поточним ситуативним контекстом. Навчальні тексти та додаткові тексти, залучені у процес викладання є культурним та соціальним контекстом вивчення арабської мови та культури. Тому важливим є врахування поточного ситуативного контексту як екстралінгвістичного чинника, що детермінує мовний код, у процес вивчення іноземної, зокрема, арабської мови. Наведено приклад використання арабських матеріалів Інстаграм у якості додаткових лексичних матеріалів в рамках навчальної програми у вищому навчальному закладі. Описано, що оптимальний формат матеріалів Інстаграм, що застосовуються у навчальному процесі, дозволяє використовувати їх в межах навчальної програми як засобів розширення педагогічної тематичної сфери арабських ситуативних контекстів
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ «ШЕСТИ КАПЕЛЮХІВ» ЕДВАРДА ДЕ БОНО В ДОСЛІДЖЕННІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЧОЛОВІЧИХ ОБРАЗІВ У МЕДІА (У ПЕРІОД ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ)
Get PDFIn the context of the current military period in Ukraine, the media space plays a significant role in shaping public narratives, including those related to images of men. The ‘six hats of thinking’ method developed by Edward de Bono provides a unique tool for a comprehensive analysis of such narratives, allowing them to be understood from different angles: information objectivity, emotional impact, potential risks, opportunities for optimism, creative development and organisational planning. The study emphasises the importance of a multi-vector approach to analysing media narratives that shape public perceptions of male identity in extreme conditions. The use of the de Bono methodology allows us to assess how objective information (white hat), emotional reactions (red hat), critical thinking (black hat), optimistic assessments (yellow hat), creative ideas (green hat), and organisational decisions (blue hat) influence the formation and interpretation of male images in the media. The research focuses on the role of media as a means of constructing gender identities in times of crisis. It highlights the potential for broadening the discourse through a deeper understanding of the impact of media images on gender stereotypes and public expectations. The results of the study are aimed at developing media literacy and supporting gender equality by offering ideas for balanced coverage of male images in media content. The analysis of the verbalisation of such representations in the media during the wartime period in modern Ukraine using Edward de Bono\u27s ‘six hats’ method explicates a multidisciplinary approach to studying the impact of media narratives on the formation of gender stereotypes and social expectations. This approach allows us to look at images of men from different perspectives: factual information, emotional resonance, critical assessments, optimistic views, creative potential and organisational analysis. This study highlights the need for a balance between traditional gender roles and their modern redefinition in times of crisis, pointing to the importance of media literacy and critical thinking in the perception of media content. The relevance of the topic is due to the growing role of the media in public life, especially in the context of martial law, where media images shape not only individual perceptions of ‘masculinity’ but also contribute to the consolidation of society or, conversely, can increase social differentiation. Understanding this topic is important for developing strategies for balanced coverage of gender roles, supporting gender equality and strengthening social cohesion. Therefore, the use of the ‘six hats’ method to analyse male images in the media represents an important tool for scholars, researchers, journalists, and members of the public to comprehensively understand and critically examine the impact of media narratives on the formation of social relations and identities in the modern military context.В умовах сучасного воєнного періоду в Україні медійний простір виконує вагому роль у формуванні суспільних наративів, зокрема й стосовно образів чоловіків. Метод «шести капелюхів мислення», який розробив Едвард де Боно, надає унікальний інструментарій, щоб комплексно проаналізувати такі наративи, уможливлюючи осмислити їх із різних боків: інформаційної об’єктивності, емоційного впливу, потенційних ризиків, можливостей для оптимізму, креативного розвитку та організаційного планування. У дослідженні наголошено на важливості полівекторного підходу до аналізу медійних наративів, які формують суспільне сприйняття чоловічої ідентичності в екстремальних умовах. Використання методики де Боно дає змогу оцінити, як об’єктивна інформація (білий капелюх), емоційні реакції (червоний капелюх), критичне мислення (чорний капелюх), оптимістичні оцінки (жовтий капелюх), креативні ідеї (зелений капелюх) та організаційні рішення (синій капелюх) упливають на формування та інтерпретацію чоловічих образів у медіа. У науковій розвідці наголошено на ролі медіа як засобу конструювання гендерних ідентичностей у кризовий період, висвітлено можливості для розширення дискурсу завдяки глибшому розумінню впливу медійних зображень на гендерні стереотипи та суспільні очікування. Результати дослідження спрямовані на розвиток медійної грамотності й підтримку гендерної рівності та пропонують ідеї для збалансованого висвітлення чоловічих образів у медійному контенті. Аналіз вербалізації таких репрезентацій у медіа під час воєнного періоду в сучасній Україні за допомогою методу «шести капелюхів» Едварда де Боно експлікує мультидисциплінарний підхід до вивчення впливу медійних наративів на формування гендерних стереотипів і суспільних очікувань. Цей підхід дає змогу розглядати образи чоловіків із різних фокусів: фактичної інформації, емоційного резонансу, критичних оцінок, оптимістичних поглядів, креативного потенціалу та організаційного аналізу. Таке дослідження акцентує на потребі балансувати між традиційними гендерними ролями та їх сучасним переосмисленням в умовах кризи, указуючи на важливість медійної грамотності та критичного мислення у сприйнятті медійного контенту. Актуальність теми зумовлена потужною роллю медіа в суспільному житті, особливо в контексті воєнного стану, де медійні образи формують не лише індивідуальні уявлення про «мужність», але й сприяють консолідації суспільства або, навпаки, можуть посилити соціальні диференціації. Осмислення цієї тематики досить вагоме для розвитку стратегій збалансованого висвітлення гендерних ролей, підтримки гендерної рівності та зміцнення соціальної згуртованості. Тому застосування методу «шести капелюхів» для аналізу чоловічих образів у медіа репрезентує важливий інструментарій для науковців, дослідників-практиків, журналістів та представників громадськості, що дасть змогу всебічно розуміти медійні наративи та критично впливати на формування суспільних відносин та ідентичностей у сучасному воєнному контексті
ОНІМНИЙ ПРОСТІР РОМАНУ ЕРІХА МАРІЇ РЕМАРКА “IM WESTEN NICHTS NEUES”
Get PDFThe article reveals the specificity of the onymic space of Erich Maria Remarque’s novel “Im Westen nichts Neues” (“All Quiet on the Western Front”) and characterises proper names as significant elements of the imagery of the artistic text and elements of the individual-author’s picture of the world. Disclosure of semantic and stylistic specificity of proper names, identification of the functional load of poetonyms of different classes, dominant anthoponymic formulas, etc. contributes to the artistic interpretation of “Im Westen nichts Neues” as an anti-war novel.Poetonyms, an important means of forming and decoding artistic meanings, reproduce the author’s worldview, comprehending his cultural-philosophical and life priorities and goals. Proper names play an important role in the implementation of the author’s idea, presentation of philosophical and moral and ethical generalisations of the writer.It is established that the onymic space of the analysed work is formed of different fields – anthroponymic, toponymic, pragmatonymic, artionymic and ergonymic. It is proved that the leading place in the onymic space of the fiction text is occupied by anthroponyms correlating with real objects of the cultural context (names of real historical figures) or fictionalised by the author to designate acting/mentioned persons. The peripheral and peripheral field is formed by toponyms, pragmatonyms, ecclesionyms, ergonyms, ideonyms, which are intended to localise the place of the plot action, to define the range of interests and awareness of the character awareness of the characters, etc.The external and internal essence of the main characters is portrayed in three temporal plans: past (pre-war times) – present (plot development) – future (plans and expectations of the characters after the war). The stay of the main characters in different temporal spaces causes the development of the plot (plot-forming function) and indicates the evolution of the image (image-forming role of anthroponyms). The significance of poetonyms as markers of genre originality of the work, the author of which is oriented on the image of spiritual nature of man in the period of social cataclysms, military actions, destruction of ideals and loss of national-cultural roots is revealed.У статті виявлено специфіку онімного простору роману Еріха Марії Ремарка “Im Westen nichts Neues” (“На західному фронті без змін”) та схарактеризовано власні імена як значущі елементи образності художнього тексту й елементи індивідуально-авторської картини світу. Розкриття семантико-стилістичної специфіки власних імен, виявлення функційного навантаження поетонімів різних розрядів, домінантних антопонімних формул та ін. сприяє художній інтерпретації “Im Westen nichts Neues” як антивоєнного роману.Поетоніми – важливий засіб образотворення та декодування художніх смислів – відтворюють світогляд автора, осягаючи його культурно-філософські й життєві пріоритети та цілі. Власним іменам належить важлива роль у реалізації авторського задуму, презентації філософських і морально-етичних узагальнень письменника.Встановлено, що онімний простір аналізованого твору утворений з різних полів – антропонімного, топонімного, прагматонімного, артионімного та ергонімного. Доведено, що провідне місце в онімному просторі художнього тексту посідають антропоніми, спiввiдносні з реальними об’єктами культурного контексту (імена реальних історичних постатей) або вигадані автором на позначення дійових / згадуваних осіб. Навколоядерне і периферійне поле утворюють топоніми, прагматоніми, еклезіоніми, ергоніми, ідеоніми, призначені локалізувати місце сюжетної дії, визначити коло зацікавлень та обізнаності персонажів тощо.Зовнішня й внутрішня сутність головних персонажів зображується в трьох часових планах: минуле (довоєнні часи) – теперішнє (розвиток сюжету) – майбутнє (плани та очікування персонажів після війни). Перебування головних героїв у різних часопросторах спричиняє розвиток сюжету (сюжетотвірна функція) і засвідчує еволюцію образу (образотвірна роль антропонімів). З’ясовано значущість поетонімів як маркерів жанрової своєрідності твору, автор якого орієнтований на зображення духовного єства людини в період суспільних катаклізмів, воєнних дій, руйнування ідеалів і втрати національно-культурних коренів
СТРУКТУРА РЕМІСНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА РІВНОГО У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921–1939 РР.)
Get PDFThe article analyzes the structure of craft production in the city of Rivne in the interwar period based on the Lutsk Chamber of Crafts. It was established that in the interwar period in Poland, a fairly thorough legislative framework was developed to regulate all spheres of craft and craft production. A fairly large number of craftsmen of various specialties worked in the city of Rivne. The complicated procedure for obtaining a craft card – the main condition for the legal practice of a craft – led to the fact that many craftsmen worked without permits. The development of craft production not only in Rivne but also in the entire Volyn Voivodeship was hindered by such factors as insufficient technical equipment in craft workshops, the manual method of production, an increase in the cost of labor, a low technical level of manufactured products, inefficient organization of the sale of goods, a change in the economic situation and limited support for the craft sector from the Polish authorities. The most common craft specialties in Rivne used cheap local raw materials. These are the specialties of the leather, metal, wood, textile, and service industry groups. Among them are carpenters, tailors, shoemakers, blacksmiths, butchers, bakers, etc. Craft production in Rivne in 1921-1939 was mainly aimed at meeting the needs of the local population and, first of all, the rural. Because the solvency of the rural population was low, artisans received a small profit. The rather difficult situation of Rivne artisans and handicraft production was worsened by such unfavorable conditions as competition from the factory industry, stagnation of the construction movement, and an increase in the number of products produced by factories.У статті, на основі звітів Ремісничої палати в Луцьку проаналізовано структуру ремісничого виробництва м. Рівного у міжвоєнний період. Дано характеристику зайнятості жителів м. Рівного в ремеслі. Встановлено, що м. Рівне в міжвоєнний період було одним з центрів ремісничого виробництва Волинського воєводства. Визначено фактори, які впливали на зайнятість населення в ремеслі. 
ПРИКЛАДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОГО РОЗУМІННЯ СМЕРТІ ТА СМЕРТНОСТІ
Get PDFThe presented article attempts to structure the phenomenological interpretation of death and mortality through the study of their relationship with other significant phenomenological themes, in particular corporeality, intersubjectivity, and temporality. The author determined that the phenomenological understanding of corporeality as a combination of the physical body (German: der Körper) and the living body (German: der Leib) is capable of helping to overcome the natural-scientific reduction of the body to physical and functional aspects. The article also highlights the intersubjective rootedness of a person\u27s understanding of his own transience and defines the role of experiencing the deaths of others in the formation of an attitude towards one\u27s own death. The author expresses the idea of the inaccessibility of experiencing death as an actual, immediate reality. In the context of temporality, death is defined by the author as a moment in which no continuity is established, as time that no longer unfolds. In the concluding remarks, the understanding of death as the loss of a unique contribution to intersubjective experience is substantiated, and the role of awareness of mortality in the emergence of culture is determined. Overall, it was concluded that phenomenology can become not only a theoretical tool for the interpretation of death but also an applied basis for the development of bioethics.У статті здійснено спробу структурувати феноменологічне тлумачення смерті та смертності через дослідження їхнього взаємовідношення з іншими суттєвими феноменологічними темами, зокрема тілесністю, інтерсуб’єктивністю та темпоральністю. Авторкою визначено, що феноменологічне розуміння тілесності як поєднання фізичного тіла (нім. der Körper) та тіла живого (нім. der Leib) здатне сприяти подоланню природничу-наукову редукцію тіла до фізичного й функціонального аспектів. У статті висвітлено й інтерсуб’єктивну вкоріненість розуміння людиною власної минучості, визначено роль досвідчування смерті інших у формуванні ставлення до власної смерті. Авторка виражає ідею щодо недоступності переживання смерті як актуальної, безпосередньої дійсності, натомість доводиться її непізнаваність. У контексті темпоральності смерть визначена авторкою як момент, в якому не закладається ніякої наступності, як час, який більше не розгортається. У прикінцевих міркування обґрунтовано розуміння смерті як втрати унікального внеску в інтерсуб’єктивний досвід, визначено роль усвідомлення смертності у виникненні культури. Зрештою, зроблено висновок, що феноменологія здатна стати не лише теоретичним інструментом для інтерпретації смерті, але й прикладним підґрунтям для розвитку біоетики
ВІД HOMO SACER ДО ПУЛЬЧІНЕЛЛИ: «КОМІЧНА ПОЛІТИКА» ДЖОРДЖО АГАМБЕНА В КОНТЕКСТІ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Get PDFThe article discusses the critical views of the Italian philosopher Giorgio Agamben on the ethical and political consequences of the Covid-19 pandemic in a retrospective review of his political theory. First of all, it is about empirical confirmation in times of pandemic of theoretical hypotheses proposed by the Italian philosopher in the famous series of books by the Homo Sacer project. The comparative analysis shows how the concept of «bare life» (which in the first books of the project is personified by Agamben in the paradigmatic figure of Roman law homo sacer) is transformed into the definition of «asymptomatic patient» during the pandemic, and the sovereign power turns into an «administrative Leviathan» that keeps people in the «noose» of decrees and regulations. The way out of this crisis situation seems possible primarily through a change in the optics of seeing the paradigmatic figure of the bare life. Namely, through the transition from the tragic figure of Roman law, homo sacer, whom anyone could kill with impunity, to the figure of Pulcinella\u27s commedia dell\u27arte, who cannot be killed. Contrary to the conventional view of Agamben\u27s philosophy as a negative statement of crisis situations without suggesting possible solutions, the author seeks to show the positive nature of the Italian philosopher\u27s thought, which offers a way out of political contradictions by turning to the non-political, in this case, to comedy.У статті розглядаються критичні погляди італійського філософа Джорджо Агамбена щодо етичних та політичних наслідків пандемії Covid-19 в ретроспективному огляді його політичної теорії. Йдеться насамперед про емпіричне підтвердження в часи пандемії теоретичних гіпотез, які були запропоновані італійським філософом у відомій серії книг проєкту Homo Sacer. За допомогою компаративного аналізу показано як концепція «голого життя» (що в перших книгах проєкту уособлюється Агамбеном в парадигматичній фігурі римського права homo sacer) в часи пандемії трансформується у визначення «безсимптомний пацієнт», а суверенна влада перетворюється на «адміністративного Левіафана», який тримає людей в «зашморгу» указів та розпоряджень. Вихід з цієї кризової ситуації видається можливим через зміну оптики бачення парадигматичної фігури голого життя. А саме: через перехід від трагічної фігури римського права homo sacer, якого міг вбити будь-хто, безкарно – до фігури комедії дель арте Пульчінелли, якого неможливо вбити. Всупереч усталеному погляду на філософію Агамбена як негативну констатацію кризових ситуацій без пропозицій можливих варіантів вирішення, автор прагне показати позитивний характер думки італійського філософа, що пропонує вихід з політичних суперечностей через звернення до неполітичного, в даному випадку – до комедії
РОМАН Н. ГУРНИЦЬКОЇ «МЕЛОДІЯ КАВИ У ТОНАЛЬНОСТІ КАРДАМОНУ»: ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ ГЕНДЕРНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ
Get PDFThe article examines gender relations in modern Ukrainian society through the prism of socio-philosophical analysis of mass culture phenomena. The novel by N. Gurnytska "Melody of coffee in the tonality of cardamom" was chosen as the object of the study. The statement about this novel as a work of postmodern literature, stylized as the literature of the era of romanticism, is substantiated. The main images of gender phenomena found in the novel are identified and characterized. The meaning and interpretation of gender phenomena are defined as characteristic of postmodern literature, despite the successful romantic imitation. The socio-cultural functioning of the novel is described within the broader context of gender transformations of modern Ukrainian society associated with the ratification of the Istanbul Convention.Based on the concept of "gender" given in the Convention, the meaning and manifestations of this side of the human personality and individuality in the interpretation of the author of the novel are analyzed. The conclusion about the correspondence of the images of "gender" in the novel to the standards of modern postmodern society is substantiated. A feature of the cultural stereotypes of modern Ukrainian society is the upbringing of many generations on the works of romantic literature, as a result of which the assimilation of new meanings of postmodern literature turns out to be most effective in the case of imitation of the main features of romantic literature.The analyzed novel by genre and literary direction is a completely modern work of postmodern literature. However, the author managed to skillfully imitate the literary traditions of the era of romanticism, to actualize the nostalgic reminiscences of readers brought up on the literary classics of the 19th century. This, it seems, explains the popularity of this novel among modern readers.У статті розглянуто гендерні відносини у сучасному українському суспільстві крізь призму соціально-філософського аналізу феноменів масової культури. За об’єкт дослідження обрано роман Н. Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону». Обгрунтовано положення про цей роман як твір постмодерної літератури, стилізований під літературу доби романтизму. Виявлено та схарактеризовано основні образи гендерних явищ, котрі зустрічаються в романі. Смисл та інтерпретація гендерних явищ визначені як характерні для постмодерної літератури, попри вдалу романтичну імітацію. Соціокультурне функціонування роману описане в межах більш широкого контексту гендерних трансформацій сучасного українського суспільства, пов’язаних з ратифікацією Стамбульської конвенції.На основі поняття «гендеру», наведеного у Конвенції, проаналізовано значення та прояви цієї сторони людської особистості та індивідуальності в інтерпретації авторки роману. Обгрунтовано висновок про відповідність образів «гендера» у романі стандартам сучасного постмодерного суспільства. Особливістю культурних стереотипів сучасного українського суспільства є виховання багатьох поколінь на творах романтичної літератури, внаслідок чого засвоєння нових смислів постмодерної літератури виявляється найбільш ефективним в разі імітації нею основних рис літератури романтизму. Аналізований роман за жанром та літературним напрямком є цілком сучасним твором постмодерної літератури. Однак авторці вдалося майстерно зімітувати літературні традиції доби романтизму, актуалізувати ностальгічні ремінісценції у читачів, вихованих на літературній класиці ХІХ ст. Цим, як видається, пояснюється популярність цього роману у сучасного читача. 
МЕДІЙНА ГІГІЄНА ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Get PDFThe article analyzes the peculiarities of media hygiene in the context of public identity. The influence of media channels on the individual’s understanding of the importance of media hygiene for the formation of the public identity is considered. Using the focus group method, a survey of respondents was conducted and the basic aspects of understanding the impact of media on information culture and public identity were identified. The author of the study believes that important issues for discussion are the following: personal media space and the types of media that form it; warnings about the use of media resources; markers for determining reliable information on media resources; constructive influence of the media on the individual and the role of the opinions of influencing leaders. У статті проаналізовано особливості медійної гігієни особистості у контексті громадянської ідентичності. Розглянуто вплив медійний каналів на розуміння особистістю важливості медійної гігієни для формування громадянської ідентичності. За допомогою методу фокус-групи проведено опитування респондентів та визначено базові аспекти розуміння впливу медіа на інформаційну культуру та громадянську ідентичність особистості. Важливими питаннями для обговорення автор дослідження вважає такі: особистий медійний простір та тип масмедіа, які його формують; застереження до користування медіаресурсами; маркери визначення достовірної інформації на медійних ресурсах; конструктивний вплив медіа на особистість та роль лідерів думок