National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ТОПОС ДОМУ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of the interpretation of the topos of the house in the works of Hryhoriі Skovoroda. The object of the study is the writer’s treatises, poems, and letters. It is emphasized that the house in the philosopher’s understanding is a polysemantic concept that combines real and ideal components.The realistic vision of the topos of the house, represented in the author’s epistolary, is highlighted. The iconic dominants that form it are singled out. It is noted that in the works of H. Skovoroda there are no descriptions of the interior of the premises because, for the artist, a home is not a specific geographical locus, but a universal concept that embodies cultural-philosophical and spiritual-axiological semantics. It was analyzed that in the writer’s texts, the spatial vision of the house is represented by five main components: a small house (cell), the Bible, solitude, peace, and nature.It is emphasized that in the author’s works of art, home is primarily an ideal concept, an image-symbol that serves to implement worldview ideas, primarily the idea of self-knowledge. For H. Skovoroda, home is the person himself, his soul, heart. In this sense, the topos of the house correlates with the topos of the temple. A home is also a garden (a space of peace and harmony), and a Bible (the basis of a world of values). To outline the symbolic semantics of the topos of the house, the writer often uses biblical allusions, but creatively interprets them.It is summarized that a home in the understanding of H. Skovoroda is not only a dwelling but a broad concept that combines real and ideal components, a spatial image, and its symbolic connotations.Стаття присвячена аналізу інтерпретації топосу дому у творах Григорія Сковороди. Об’єктом дослідження є трактати, поезії і листи письменника. Наголошено, що дім у розумінні філософа – це полісемантичне поняття, що поєднує реальну та ідеальну складові.Висвітлено реалістичну візію топосу дому, репрезентовану в епістолярії автора. Виокремлено знакові домінанти, які її формують. Зазначено, що у творах Г. Сковороди немає описів інтер’єру приміщень, адже дім для митця – це не конкретний географічний локус, а універсальне поняття, яке втілює культурно-філософську та духовно-аксіологічну семантику. Проаналізовано, що в текстах письменника просторову візію дому репрезентують п’ять основних складових: мала оселя (келія), Біблія, самота, спокій, природа.Наголошено, що в художніх творах автора дім – це передусім ідеальне поняття, образ-символ, що служить для реалізації світоглядних ідей, передусім ідеї самопізнання. Для Г. Сковороди дім – це сама людина, її душа, серце. У цьому розумінні топос дому корелює з топосом храму. Дім – це також сад (простір миру і гармонії), а ще Біблія (основа ціннісного світу). Для окреслення символічної семантики топосу дому письменник часто вживає біблійні алюзії, однак творчо їх інтерпретує.Підсумовано, що дім в розумінні Г. Сковороди – це не лише оселя, а широке поняття, що поєднує реальну та ідеальну складові, просторовий образ та його символічні конотації
СВІТ ГЕОГРАФІЧНИХ КООРДИНАТ-СИМВОЛІВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ: МАРИНІСТИКА
Get PDFThe article examines the issue of the penetration of marinistic names into the stylistic field of Hryhorii Skovoroda’s works. The attitude of the philosopher to science, to the spread of new knowledge is analyzed. His assessment of the importance of knowledge of geography against the background of the fundamental principle of the thinker’s philosophical system – self-knowledge is traced. Skovoroda viewed and evaluated his own life as a journey. Travels along the roads of Ukraine and Europe became an important factor in his formation as a personality, influenced the formation of his worldview and development of his own system of understanding the meaning of being. It was established that the philosopher’s knowledge of the Earth as a geographical object was at a high level. It is noted that he skillfully inscribed various countries, cities, seas, mountains, and deserts into his own cultural and historical map of the world. Skovoroda was always open to knowledge, in particular, he was interested in geographical discoveries, he had his own opinion about the leadership of Europeans in this sphere. Although the philosopher never crossed the sea, the images of the sea, shore, storm, ship, cozy harbors and islands were among his most favorite. It has been established that Skovoroda mentions five seas in his works. These References are contained in poems, philosophical dialogues and treatises, epistolary. The article analyzes each quote with marine names from various aspects. For the deployment of the thinker’s philosophical ideas, seas were important not only and not so much as geographical names, but as symbols carrying certain meanings. As a part of the earthly world, as a component of immortal nature, the Christian philosopher-theologian Skovoroda purposefully inscribes the seas into the higher world for him – the eternal world of God.У статті досліджується питання проникнення мариністичних назв у стилістичне поле творів Григорія Сковороди. Аналізується ставлення філософа до науки, до поширення нових знань. Простежено його оцінку важливості знань з географії на тлі основоположного принципу філософської системи мислителя – самопізнання. Власне життя Сковорода розглядав і оцінював як мандрівку. Мандри дорогами України та Європи стали важливим чинником становлення його як особистості, вплинули на формування його світогляду й вироблення власної системи розуміння сенсу буття. Встановлено, що знання про Землю як географічний об’єкт перебували у філософа на високому рівні. Відзначено, що різноманітні країни, міста, моря, гори, пустелі він уміло вписував у власну культурно-історичну мапу світу. Сковорода завжди був відкритим до знань, зокрема, цікавився географічними відкриттями, мав власну думку щодо лідерства європейців у цій царині. Хоча сам філософ ніколи не перетинав моря, образи моря, берега, шторму, корабля, затишних гаваней і островів були у нього серед найулюбленіших. Встановлено, що Сковорода згадує у своїх творах п’ять морів. Ці згадки містяться у віршах, філософських діалогах і трактатах, епістолярії. У статті проаналізовано кожну цитату з мариністичними назвами. Зроблено висновок, що для розгортання філософських ідей мислителя Чорне, Червоне, Адріатичне та інші моря мали вагу не тільки і не стільки як географічні назви, а, перш за все, як символи-носії певних сенсів. Моря як частину земного світу, як складову безсмертної природи християнський філософ-богослов Сковорода цілеспрямовано вписує у вищий для нього світ – вічний світ Божий
ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ У НАРАТИВАХ УЧАСНИКІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Get PDFThe need to investigate the peculiarities of existential categories in active and passive participants in the war is determined by the basic postulate of existentialism, in which existence precedes essence. Such a situation requires the use of a specific methodology that does not belong to the philosophical methodological base. The narrative approach is used to study the experience of an individual and his life space.The article is devoted to the analysis of the situation of the Russian-Ukrainian war, worldview reflections of its participants. The main existential categories are considered. The narrative is used as the main research method. In the first place are the categories of absurdity of existence, evil, fear, despair, loneliness, suffering, death. Attention is also paid to the categories of freedom of choice, risk, communication and trauma, responsibility, fatigue, sense, values, and others. Emphasis is placed on the importance of non-material priorities for the existence of war participants. The phenomenon of memory in the conditions of war is analyzed as one of the driving forces for actions.Existential narratives are characterized from the «classical» position of the French philosopher and writer Albert Camus and the «non-classical» position of the psychiatrist and philosopher Viktor Frankl. The choice of thinkers is determined by the need to discover different existential categories and their interpretation in the wartime worldview.The article refers to the interviews and reflections of 2022-2023 Ukrainian soldiers, volunteers, medical instructors, entrepreneurs, journalists, managers, heads of charitable organizations, mostly women. A total of twenty one interviews are analyzed.Потреба дослідити особливості екзистенційних категорій в активних та пасивних учасників війни зумовлена базовим постулатом екзистенціалізму, в якому екзистенція передує есенції, тобто сутності. Це вимагає використання специфічної методології, що не вписується у філософську методологічну базу. Для вивчення досвіду особистості та її життєвого простору застосовується наративний підхід.Стаття присвячена аналізу ситуації російсько-української війни, світоглядним розмірковуванням її учасників. Використовуючи наратив, як основний метод дослідження, розглядаються основні екзистенційні категорії. На перше місце висуваються категорії абсурдності буття, зла, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті. Також звертається увага на категорії свободи вибору, ризику, спілкування та комунікації, травми, відповідальності, втоми, сенсу, цінностей та інші. Акцентується увага на важливості для екзистенції учасників війни пріоритетів на нематеріальному. Аналізується феномен пам’яті в умовах війни, як один із рушіїв до дій.Екзистенційні наративи характеризуються з «класичної» позиції французького філософа та письменника Альбера Камю та «некласичної» позиції психіатра та філософа Віктора Франкла. Вибір мислителів зумовлений потребою відкрити різні екзистенційні категорії та їх осмислення у світогляді воєнного часу. Стаття звертається до інтерв’ю та роздумів 2022-2023 років українських військових, волонтерів, медичних інструкторів, підприємців, журналістів, менеджерів, керівників благодійних організацій, переважно жінок. Загалом аналізується 21 інтерв’ю
ПОСТМОДЕРНІЗМ – ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА ЇХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ
Get PDFThe purpose of the article is to show the causal relationship between the philosophical ideas of postmodernism, as well as its cultural expression and the socio-political situation of the modern West, which the author of the article describes as a civilizational decline.The article examines the context of the emergence of postmodernism as the dominant worldview today in the Western world, as well as its main philosophical ideas, such as deconstruction, transgression, anti-logocentrism, loss of trust in metanarratives, skepticism in relation to the concept of truth, moral relativism, and others. The author of the article examines the evolution of postmodernism, which has taken place over the past half century, passing from academia, through various spheres of culture to political activism and the lives of ordinary people. The article places special emphasis on the consequences of postmodern ideas in the social and political life of the West. In this context, the phenomenon of post-truth politics, the sexual revolution, the political polarization of societies, social engineering and, in general, the crisis of Euro-Atlantic civilization are analyzed. Postmodernism is seen as the decadence of European culture. In the conclusion, the context of the war and state-building in Ukraine and the connection of their prospects with the spiritual and civilizational condition of the West appears.Метою статті є показати причинно-наслідковий зв’язок між філософськими ідеями постмодернізму, а також його культурним вираженням і суспільно-політичною ситуацією сучасного Заходу, окресленою автором статті як цивілізаційний занепад. У статті розглядається контекст виникнення постмодернізму як панівного сьогодні в західному світі світогляду, а також його основні філософські ідеї, такі як деконструкція, трансгресія, антилогоцентризм, втрата довіри до метанаративів, скептицизм у ставленні до концепції істини, моральний релятивізм та інше. Автор статті розглядає еволюцію постмодернізму, що відбулась за останні півстоліття, пройшовши шлях від академічних кіл через різні сфери культури до політичного активізму і життя пересічних людей. У статті робиться особливий наголос на наслідках постмодерністських ідей в суспільно-політичному житті Заходу. У цьому контексті аналізується феномен політики постправди (post-truth politics), сексуальна революція, політична поляризація суспільств, соціальна інженерія і загалом криза євроатлантичної цивілізації. Постмодернізм розглядається як декаданс європейської культури. У висновку з’являється контекст війни й державотворення в Україні та зв\u27язок їхніх перспектив з духовним і цивілізаційним становищем Заходу. 
НАСКІЛЬКИ БЕНЕДИКТ АНДЕРСОН КОНСТРУКТИВІСТ: ДО ПИТАННЯ ПРО НАЦІЇ ЯК «УЯВЛЕНІ СПІЛЬНОТИ»
Get PDFConstructivists in theoretical investigations are considered as researchers who adopt positions of artificiality and unnaturalness in creating social objects. Benedict Anderson, with his famous work “Imagined Communities,” seems to automatically fall into their ranks, as the very title suggests the artificiality of nations created through imagination. However, despite the prevalence of such an understanding of the concept of “constructivism,” the author attempts to look somewhat differently at the “creation” of nations by Anderson.Firstly, nations, as well as other historical communities are not “natural”, because they are historical, arise up and disappear together with time. And more main all, communities are the product of human practice, exactly in this sense they are constructed. Thus, calling in questions the constructivism of Benedict Anderson, an author of article tries to explain, as far as him research position yet or already not structural.The author analyses “constructivism” component determinations of nation by Benedict Anderson, as a limited and sovereign, and imagined community, analyses how the height of human population compels people to unite by means of imagination, why national languages, national myths and history are created, how they construct national community, what are role by territories and state is in this process.It is needed to mark that for Anderson imaginary are other historical community too that differ in except other factors by the style of imagination too. Nation is the real only as it is correlated with the modern territorial state and, with nationalism that presents her. Given that, from the philosopher\u27s point of view, it is nationalism that gives rise to the nation, Andersen can be added to constructivism without reservation.Anderson\u27s nations have “natural” features inherited from previous communities, primarily religions. The idea of the nation followed the motives of brotherhood and service to sacred values, which gives human life a transcendent meaning – belonging to unity. Because of belonging to the nation and only through it, a person felt the belonging of historical existence. Nationalist discourse idealizes the nation and sanctifies the state, its people are considered as the chosen people.Anderson betrays constructivism when he claims that nationalism gives rise to collective solidarity of a special force, which is embedded in the very nature of national identity. Nationalism acts as a kind of religion of modern society, which promises a person immortality in the eternal existence of the nation to which he considers himself in his imagination. And in the opinion of the author of the article, one cannot be considered a constructivist who considers certain entities to be eternal.Конструктивістами в теоретичних розробках заведено вважати дослідників, що стоять на позиціях неприродності, штучності створення соціальних об’єктів. Бенедикт Андерсон зі своєю знаменитою працею «Уявлені спільноти» здається автоматично потрапляє до їх числа, адже сама назва вказує на штучність націй, створеність їх завдяки уяві. Однак, попри поширеність такого розуміння поняття «конструктивізму», авторка намагається дещо по-іншому подивитися на «створення» націй Андерсоном. По-перше, нації, як і інші історичні спільноти не «природні», тому що вони історичні, виникають та зникають разом з часом. А найголовніше, спільноти є продуктом людської практики, саме в цьому сенсі вони сконструйовані. Таким чином, піддаючи сумнівам конструктивізм Бенедикта Андерсона, авторка намагається з\u27ясувати, наскільки його дослідницька позиція ще чи вже неконструктивістська.Авторка аналізує «конструктивістські» складові визначення нації Бенедиктом Андерсоном, як уявленої, обмеженої та суверенної спільноти, те, яким чином ріст людської популяції, населення, змушує людей об’єднуватися за допомогою уявлення, чому створюються національні мови, національні міфи та історія, яким чином вони й конструюють національні спільноти, яку роль в цьому відіграють території та держава. Потрібно зазначати, що для Андерсона уявленими є та інші історичні спільноти, які відрізняються крім інших факторів і стилем уявлення. Нація є реальною лише тою мірою, в якій вона співвіднесена з модерною територіальною державою та, з націоналізмом, який її репрезентує. З погляду на те, що, на думку філософа, саме націоналізм породжує націю, Андерсона можна без застереження віднести до конструктивістів. Попри уявленість та «сконструйованість» нації Андерсона мають і «природні» риси, які успадкували від попередніх спільностей, насамперед, релігії. Ідея нації успадкувала мотиви братства та служіння священним цінностям, що власне і надає людському життю трансцендентний сенс – належність до цілого. Саме через приналежність до своєї нації та лише через неї, індивід відчував себе належним до історичного буття. Зазначені священність та «розумність» властиві есенціалізму, аж ніяк не конструктивізму, націоналістичний дискурс ідеалізує націю та сакралізує державу, вважає власний народ «вибраним» народом, колективна солідарність якого досягається через жертву. Андерсон зраджує конструктивізму, коли стверджує, що націоналізм породжує колективну солідарність особливої сили, яка закладена в самій природі національній ідентичності. Націоналізм виступає як свого роду релігія сучасного суспільства, що обіцяє людині безсмертя у вічному існуванні нації, до якої вона себе зараховує у своєму уявленні. А на думку автора статті не можна вважати конструктивістом того, хто вважає певні сутності вічними. 
ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ГУМАНІЗМ І ДУХОВНІСТЬ
Get PDFThe article reveals the research of the Kyiv worldview and anthropological school, in particular, V. Shinkaruk, M. Popovych, E. Bystrytskyi, V. Gorskyi, S. Krymskyi, V. Ivanov, V. Tabachkovskyi, V. Nichyk, S. Proleev. Human activity is highlighted as a form and method of practical and spiritual development of the world, analyzing its worldview and culture. The term "humanitarian" is used as a derivative of humanism. The importance of the humanities for the improvement of the socio-political education of the intelligentsia based on the principle of activity is singled out. An analogy is drawn between the work of Taras Shevchenko and the modern humanist movement of Ukraine. It is noted that Volodymyr Shayan, Stepan Yarmus, Taras Zakydalskyi, Iryna Huzar study the work of Hryhoriy Skovoroda, Taras Shevchenko, and Ivan Franko, highlighting the peculiarities of the spirituality of Ukrainians, their moral life, which elevates man to the ideal of goodness, ennobles him. The uniqueness of philosophical ideas reveal human spirituality, combining the activity of the mind, heart and spirit, as ideals of Goodness and Grace, arising from the virtues of Faith, Hope, and Love.Attention is focused on the creation of a unique philosophical thought on the border of two eras – baroque and romanticism – the works of Hryhoriy Skovoroda and Taras Shevchenko influence the moral life of people, encouraging them to learn about the world and themselves.The importance of the research of "Skovorodiana" and representatives of the Taras Shevchenko Scientific Society (NTSh) was emphasized – it is a force capable of awakening the people from a long-term sleep. The spirituality and humanism of Goethe and Shevchenko are important today.It is highlighted that Ukrainians need a new humanist movement that will work with society at the level of meaning. Engage in education, form mass support, involve people in the protection of rights and freedoms. Such a movement should unite intellectuals and civil communities of different countries. People\u27s rights and ideas of freedom are universal, so they have no national borders.У статті розкрито дослідження Київської світоглядно-антропологічної школи, зокрема, В. Шинкарука, М. Поповича, Є. Бистрицького, В. Горського, С. Кримського, В. Іванова В. Табачковського, В. Нічик, С. Пролеєва. Висвітлюється діяльність людини як форма і спосіб практично-духовного освоєння світу, аналізуючи її світогляд, культуру. Вживається термін «гуманітарний» як похідний від гуманізму. Виокремлено важливість гуманітарних наук для вдосконалення соціально-політичної освіти інтелігенції на основі принципу діяльності. Проведено аналогію між творчістю Тараса Шевченка і сучасним гуманістичним рухом України. Зазначено, що Володимир Шаян, Степан Ярмусь, Тарас Закидальський, Ірина Гузар досліджують творчість Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, виокремлюючи особливості духовності українців, їхнє моральне життя, що підносить людину до ідеалу добра, облагороджує її. Унікальність філософських ідей розкривають людську духовність, поєднуючи активність розуму, серця та духу, як ідеалів Добра та Благодаті, що постають із чеснот Віри, Надії, Любові.Акцентується увага на створення унікальної філософської думки на межі двох епох – бароко і романтизму – твори Григорія Сковороди і Тараса Шевченка впливають на моральне життя людей, спонукаючи пізнавати світ та самих себе.Підкреслено про вагомість досліджень «сковородіани» і представників Наукового товариства Тараса Шевченка (НТШ) – це сила, яка здатна пробудити народ від довголітнього сну. Духовність і гуманізм Ґете та Шевченка, важливі сьогодні. Висвітлено, що українцям потрібен новий гуманістичний рух, який буде працювати із суспільством на рівні сенсів. Займатися просвітництвом, формувати масову підтримку, залучати людей до захисту прав і свобод. Такий рух має об’єднувати інтелектуалів та громадянські спільноти різних країн. Права людей та ідеї свободи є універсальними, тому не мають державних кордонів
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»: ПРОБЛЕМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД
Get PDFThe article is devoted to current information and communication provision issues at the National University of Ostroh Academy. The criteria for the use of information technologies in the management of a modern institution of higher education are considered. Based on the results of the research, the forms, methods, and means of internal and external communication of the information and technical center of the National University of Ostroh Academy were analyzed; the principles, norms, and peculiarities of the information and technical center’s work were highlighted, as a result of which the strengths and weaknesses were indicated; opportunities for improving the center’s work are substantiated and risks that have a negative impact on the center’s activities are outlined; a SWOT analysis of the activity of the information and technology center was carried out.Стаття присвячена актуальним питанням інформаційно-комунікаційного забезпечення в Національному університеті “Острозька академія”. Розглянуто критерії використання інформаційних технологій в управлінні сучасним закладом вищої освіти. На основі результатів дослідження проаналізовано форми, методи та засоби внутрішньої та зовнішньої комунікації інформаційно-технічного центру Національного університету “Острозька академія”. Виокремлено принципи, норми та особливості роботи інформаційно-технічного центру, в результаті чого були зазначені сильні та слабкі сторони. Обґрунтовано можливості для покращення роботи центру та окреслено ризики, які мають негативний вплив на діяльність центру. Здійснено SWOT-аналіз діяльності інформаційно-технічного центру
ІНСТРУМЕНТИ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА
Get PDFMarketing, as one of many and very important instruments, is undergoing a process of changes towards the Internet, which is reflected in Internet marketing. The process of development of Internet marketing is co-created not only by globalization but also by the presence of consumers on the Internet. Enterprises that want to be present in the world of the Internet must shape Internet marketing instruments. The aim of the study is to present the importance of the development of enterprise Internet marketing in the era of globalization.Маркетинг, як один із багатьох і дуже важливих інструментів, переживає процес змін щодо використання інтернету, що відображається в інтернет-маркетингу. Процес розвитку інтернет-маркетингу спричинений не лише глобалізацією, але й присутністю споживачів у інтернеті. Підприємства, які хочуть бути присутніми у світі інтернету, повинні формувати інструменти інтернет-маркетингу. Метою дослідження є представити важливість розвитку корпоративного інтернет-маркетингу в епоху глобалізації
АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ З ПОВОДЖЕННЯМ ТА ПЕРЕРОБКОЮ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ (ТПВ)
Get PDFThe article analyzes the socio-economic situation in Ukraine regarding the handling and processing of solid household waste (SHW). It is noted that the issue of solid household waste, like other environmental problems in Ukraine, is deepening annually. The situation in the waste processing market in Ukraine is described as complex and diverse. The conclusion is drawn that effective SHW management in Ukraine requires a comprehensive approach that covers legal, technical, economic, and cultural aspects. Implementation of such an approach can contribute to reducing the negative impact of waste on the environment and create new opportunities for sustainable development and increased entrepreneurial activity in SHW processing enterprises. It is established that Ukraine also faces problems in the management of solid household waste, including a focus on landfilling in landfills, most of which do not meet environmental safety standards and European standards, low waste utilization rates and the implementation of innovative technologies, as well as the inefficiency of existing economic instruments in this area.У статті проведено аналіз соціально-економічної ситуації в Україні з поводженням та переробкою ТПВ. Зазначено, що проблема твердих побутових відходів, як і інші екологічні проблеми в Україні, щорічно поглиблюється. Відзначено, що ситуація на ринку переробки сміття в Україні є досить складною та різноманітною. Зроблено висновок, що ефективне управління ТПВ в Україні потребує комплексного підходу, що охоплює як правові, технічні, економічні, так і культурні аспекти. Реалізація такого підходу може сприяти зниженню негативного впливу відходів на довкілля та створенню нових можливостей для сталого розвитку та підвищення підприємницької діяльності підприємств з переробки ТПВ. Встановлено, що Україна також має проблеми у сфері управління твердими побутовими відходами, включаючи орієнтацію на захоронення на сміттєзвалищах та полігонах, більшість з яких не відповідає стандартам екологічної безпеки та європейським стандартам, низький рівень утилізації відходів та впровадження інноваційних технологій, а також неефективність існуючих економічних інструментів у цій сфері
ПОТРЕБИ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЯХ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ ЗБИТКАМИ ВІД ВІЙНИ
Get PDFThe article explores the economic repercussions of the conflict between Ukraine and Russia, focusing on the damage inflicted and the subsequent need for recovery. It identifies the most impacted sectors – residentialconstruction, industry, logistics, and education – as a not only requiring significant aid but also presenting attractive investment opportunities. The analysis extends to potential investment avenues across these sectors, emphasizing the importance of foreign aid and strategic government intervention to secure foreign investment. Infrastructure, particularly housing, is pinpointed as a critical area for investment to support the return of refugees and internally displaced persons in the post-war period. Despite considerable losses, the industrial and trade sectors, including the military-industrial complex, logistics, and education, are highlighted for their investment potential. The energy sector, deemed strategically crucial, faces challenges from mine-infested territories and the European Union’s ambitious renewable energy targets. Yet, it retains its competitiveness and ability to attract investments amidst the conflict. The article calls attention to significant obstacles, such as the dependency on fossil fuels and the need to align with the EU’s renewable energy ambitions.У статті розглянуто вплив війни в Україні з росією через завдані збитки та потребу у відновленні економіки. Виокремлено сектори економіки, які найбільше постраждали від війни, потребують найбільшої допомоги, але одночасно є інвестиційно-привабливими галузями: житлове будівництво, промисловість, логістика та освіта. Проаналізовано потенційні можливості для інвестування та розвиток різних секторів економіки, потребу в іноземній допомозі та стратегічні напрями державного управління для забезпечення іноземного інвестування